Як змінюється викладання математики в умовах цифровізації освіти? Як створювати інтерактивні математичні завдання та оцінювати не лише правильність відповіді, а й розуміння студентом способу розв’язання? Ці питання були в центрі змішаної інтенсивної програми Erasmus+ BIP “Supporting STEM Teaching through Digital Assessment Practices» («Підтримка викладання STEM-дисциплін за допомогою цифрових практик оцінювання»), у якій наш університет представила завідувачка кафедри вищої і прикладної математики та фізики, доцентка Наталія Ічанська.
Програма, організована на базі партнерського ЗВО – TTK University of Applied Sciences (Талліннського університету прикладних наук), Таллінн, Естонія, об’єднала учасників із 11 європейських країн і була спрямована на професійний розвиток викладачів STEM-дисциплін, зокрема математики. Віртуальний етап тривав із 08 вересня 2026 року до 02 жовтня 2026 року, а очна частина відбулася 05–09 жовтня 2026 року в Таллінні.
Практична робота учасників була зосереджена на цифрових інструментах, які можна застосовувати безпосередньо під час викладання математичних дисциплін. Зокрема, опрацьовували можливості системи STACK у середовищі Moodle для створення математичних завдань і автоматизованої перевірки відповідей.
Використання STACK дає змогу враховувати специфіку математичних виразів, налаштовувати критерії оцінювання та організовувати зворотний зв’язок для студентів. Це відкриває додаткові можливості для підготовки практичних завдань, самостійної роботи та поточного контролю знань.
Важливим напрямом роботи стало опанування JSXGraph – сучасного інструменту для створення динамічної математичної графіки. Його інтеграція із системою комп’ютерної алгебри STACK відкриває принципово нові можливості для педагогічного дизайну. Завдяки цій синергії викладачі можуть проєктувати комплексні завдання, у яких строгі аналітичні розрахунки органічно доповнюються візуальним дослідженням, а абстрактні формули оживають у вигляді інтерактивних графіків і геометричних конструкцій із рухомими елементами.
Такий підхід є особливо продуктивним під час вивчення властивостей функцій, диференціального числення, аналітичної геометрії та математичного моделювання. Він докорінно змінює роль студента в освітньому процесі: замість пасивного сприйняття готового матеріалу здобувач освіти стає дослідником. Можливість самостійно змінювати параметри математичної моделі й спостерігати за наслідками в реальному часі допомагає сформувати просторову уяву, розвинути математичну інтуїцію та набагато глибше зрозуміти внутрішню логіку досліджуваних процесів.
Паралельно з цим учасники зосередилися на ще одному актуальному виклику сьогодення – трансформації оцінювання в умовах безперешкодного доступу студентів до інструментів штучного інтелекту. Для математичних дисциплін ця реальність вимагає кардинального перегляду традиційних контрольних матеріалів: оскільки цифрові сервіси здатні миттєво видавати готові відповіді та покрокові розв'язання стандартних задач, формально правильний кінцевий результат уже не може слугувати надійним підтвердженням глибокого розуміння матеріалу та самостійної роботи.
Саме тому викладачі аналізували методи розроблення завдань нового формату, у якому центр тяжіння зміщується від механічного обчислення до інтерпретації, логіки та рефлексії. Йдеться про задачі, які вимагають аргументувати вибір конкретного методу розв'язання, порівнювати різні підходи, аналізувати межові умови, шукати закладені в умовах або чужі міркування помилки, а також адаптувати математичний апарат до нестандартних прикладних ситуацій, які штучний інтелект не може вирішити за шаблоном.
Усе це відображає ключовий вектор оновлення сучасної математичної освіти: цифрові технології покликані не просто автоматизувати й прискорити рутинну перевірку робіт, а надати викладачеві засоби для глибокої діагностики мислення студента. Їхня головна мета – стимулювати інтелектуальну автономність здобувачів освіти, розвивати культуру математичного доведення та навчати критично мислити перед обличчям складних практичних задач.
Про практичну цінність участі та новітні підходи до викладання розповідає завідувачка кафедри вищої і прикладної математики та фізики, доцентка Наталія Ічанська: «Участь у програмі Erasmus+ BIP стала чудовою нагодою вийти за межі звичних академічних шаблонів і по-новому поглянути на цифровізацію вищої освіти. Синергія таких систем, як STACK та JSXGraph, відкриває колосальний простір для педагогічної творчості: ми отримуємо інструменти, які дозволяють бачити не лише сухий кінцевий результат, а й логіку мислення студента, а в реаліях стрімкого розвитку штучного інтелекту це стає головним завданням педагога – змістити фокус із механічних обчислень на критичний аналіз, інтерпретацію та нестандартне мислення. Отримані знання та європейські практики ми обов’язково імплементуємо в освітній процес Полтавської політехніки, роблячи вивчення математики ще більш інтерактивним, прикладним і захопливим».
Для Полтавської політехніки досвід участі у таких проєктах є стратегічно важливим: він дозволяє системно оновлювати зміст і форми викладання фундаментальних дисциплін, адаптувати передові цифрові методики до освітнього процесу та забезпечувати високу якість підготовки майбутніх інженерів і фахівців технічного профілю.
Партнерство між Полтавською політехнікою та Талліннським університетом прикладних наук (TTK University of Applied Sciences) успішно розвивається вже протягом 3 років. Особливо динамічним напрямом цієї співпраці є участь у змішаних інтенсивних програмах Erasmus+ BIPs (Blended Intensive Programmes). За цей час представники нашого університету – як викладачі, так і студенти – тричі ставали учасниками таких проєктів: навесні та восени 2024 року, а також восени 2025 року. Ви також можете прочитати про навчання за програмою кредитної академічної мобільності Erasmus+ студенток-перекладачок Анжели Величко (група 401-ФФ) та Єви Молотковець (група 402-ФФ) тут.
Нагадаємо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатися за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ упродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією щодо актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтеся до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua).
