2 грудня учасники наукового студентського гуртка «Філологія» під керівництвом кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри германської філології та перекладу Анни Павельєвої провели позачергове засідання, присвячене аналізу та особливостям перекладу творчої спадщини одразу двох видатних письменників свого часу – представника американського романтизму, «батька» класичного детективу та жанру психологічної прози Едгара Аллана По і шотландського письменника, поета, автора пригодницьких романів та повістей Роберта Льюїса Белфура Стівенсона. Юні літературознавці презентували власні грунтовні дослідження, у яких дослідили маловідомі сторінки творчості Едгара Аллана По, охарактеризували так званий «містичний» цикл оповідань американського прозаїка, зіставили особливості перекладу пригодницьких повістей Роберта Льюїса Белфура Стівенсона.
За словами керівника наукового гуртка, кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри германської філології та перекладу Полтавської політехніки Анни Павельєвої, студенти-філологи часто пропонують теми засідань гуртка, виходячи із власних наукових інтересів та літературних вподобань: «Цього разу думки розділилися – частина здобувачів вищої освіти хотіли розібрати у особливостях перекладу оповідань американського письменника Едгара По, а інші апелювали до вивчення пригодницьких романів Роберта Льюїса Стівенсона, тому вирішил поєднати розгляд творчості на перший погляд несумісних письменників. Часу це забрало чимало, проте усі залишились задоволеними».
«Особисто мені дуже кортіло проаналізувати творчий доробок Едгара Аллана По, найвідомішого своїми «страшними» та містичними оповіданнями, адже художні твори цього представника американського романтизму сприяли формуванню та розвитку жанру наукової фантастики, а такі риси його творчості, як ірраціональність, містицизм, приреченість, аномальність зображуваних станів, стали передвісниками літератури декадентства», - говорить постійна учасниця гуртка, студентка – третьокурсниця спеціальності 035 «Філологія» Марина Михайлова.
Американський прозаїк Едгар Аллан По – один з перших письменників, хто обрав новелу основною художньою формою власної творчості. Його двадцятирічна літературна спадщина нараховує дві повісті, дві поеми, одну п’єсу, близько сімдесяти оповідань, п’ятдесяти віршів та десяти есеїв, що друкувалися у журналах та альманахах, а потім були видані окремими збірками.
За життя Едгар По був відомий переважно як літературний критик, проте його художні твори суттєво вплинули на розвиток світової літератури, космологію та криптографію. Він став одним із перших американських письменників, чия слава на батьківщині значно поступалася європейській. Особливу увагу його творчості приділяли автори - символісти, які почерпнули з його поезії ідеї власної естетики. Едгара По високо оцінювали Жюль Верн, Артур Конан Дойл, Говард Філліпс Лавкрафт, визнаючи за ним роль першопрохідця у жанрах, які вони популяризували.
Особливий інтерес для учасників студентського наукового гуртка «Філологія» представляє переклад творів Едгара По, адже історія перекладів його поезій та новел налічує більш, ніж 1,5 століття, але він і досі посідає перше місце серед письменників, чия творчість найчастіше перекладається російською мовою. Значний внесок у історію перекладів зробили письменники-символісти та представники Срібного століття російської літератури, які у значній мірі сформували саме той образ Едгара По, який ми маємо сьогодні. З-поміж українських перекладів слід відзначити роботи Анатолія Онишка, Віктора Марача, М. Зенкевича. Під час засідання юні науковці розглянули компаративне дослідження А. М. Ремньової, присвячене поезії Едгара По у російських та українських перекладах та розібрали основні труднощі перекладу творчості письменника на прикладі його новели «Падіння дому Ашерів».
До жвавої наукової дискусії долучилася також доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова, яка відзначила високий рівень презентованих студентських літературознавчих і перекладознавчих досліджень.
«Ми вивчали зі студентами творчість Едгара По ще на першому курсі, більше у літературознавчому аспекті, тож мені було надзвичайно цікаво сьогодні спостерігати за їхніми перекладознавчими дослідженнями та власними спробами художнього перекладу», – говорить науковиця.
Друга частина засідання наукового гуртка була присвячена до 127-ї річниці з дня смерті Роберта Льюїса Белфура Стівенсона (англ. Robert Louis Balfour Stevenson; 13 листопада 1850, Едінбург – 3 грудня 1894, Уполу, Самоа) – британського письменника шотландського походження, автора історичних романів («Чорна стріла», «Принц Отто» тощо) та психологічних повістей, який здобув світову славу завдяки роману «Острів скарбів», який є класичним зразком пригодницької літератури та низці гостросюжетних романів («Викрадений», «Корабельна катастрофа», «Володар Баллантре», «Катріона») й численних оповідань. Мабуть, кожен українець знайомий із баладою Р.Л. Стівенсона «Вересковый мед» у перекладі В. А. Жуковського, свого часу ця балада навіть вивчалась у рамках шкільної програми зі світової літератури.
«Втім, у читацькій пам'яті Р. Л. Стівенсон нерідко виявляється автором однієї книги – «Острів скарбів», тим часом складні вузли багатьох літературних проблем на англійському ґрунті сходяться як колись, так і тепер до творчості Стівенсона. І коли письменник Ґрем Ґрін ставить його ім'я в ряд найвпливовіших своїх учителів – це не просто жест. Щоб зрозуміти велич Стівенсона, треба згадати про нього як про автора багатьох інших книг і детально розібрали очевидну романтику, що так виразно виділила його творчість. «Подорож усередину країни» чи дорожні нариси Стівенсона про його подорож по Франції розпочинають традицію, що втілилася пізніше в книгах Джерома К. Джерома «Дозвільні думки ледаря», «Троє в одному човні», де подорож підмінюється стандартною «прогулянкою» і де нібито сам собою виявляється ідіотизм обивательського побуту» – розповіла керівник гуртка, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва.
Інша знаменита робота Стівенсона – «Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда», вийшла в 1886 році. Третій визначний твір письменника «Володар Баллантре» був написаний під час подорожі Південними морями на борту яхти «Каско». «Володаря Баллантре» можна назвати шотландським варіантом «Братів Карамазових», не в розумінні впливу, а тому, що Стівенсон сам дійшов до тієї ж ідеї – через розпад стародавньої родини показати поворот у національній історії. У основі сюжету два брати, чиї відносини, крім відмінності темпераментів, до крайності ускладнені і боротьбою політичною, і боротьбою за право успадкування. Старший став учасником заколоту 1745 року – останньої спроби шотландців відокремитися від Англії. Тим часом молодший залишився вдома, заволодівши маєтком та нареченою брата.
На сьогоднішній день існує 14 перекладів «Острову скарбів» українською мовою, проте найвдалішим вважається переклад фахівця з історії піратства Віктора Губарева, який «доклав максимум зусиль, щоб пірати вісімнадцятого століття віднайшли ту українську, яка б відповідала місцю й часу». Роман Стівенсона саме у цьому перекладі посів у 2018 році шосте місце у переліку найкращих книжок, виданих українською мовою. Більш ранні переклади, які видавалися за часів Радянського Союзу, страждали не тільки від цензури, але й від того, що перекладачі погано володіли піратською термінологією.
Раніше учасники гуртка обговорили сучасні навчальні технології, вивчали творчу спадщину поетів-лейкістів, досліджували особливості перекладу рекламних слоганів, дослідили сатиричну повість Михайла Булгакова та обговорили творчу спадщину польського фантаста.
Нагадаємо, що засідання студентського наукового гуртка «Філологія» проводяться на гуманітарному факультеті Полтавської політехніки принаймні раз на місяць. До участі запрошуються студенти усіх курсів та спеціальностей, зацікавлені в проблемах літературознавства, мовознавства та перекладознавства.
За довідковою інформацією щодо часу та місця проведення наукового гуртка звертатися на кафедру германської філології та перекладу (ауд. 310-Ц) або безпосередньо до керівника гуртка – Анни Костянтинівни Павельєвої за телефоном: (095) 91-08-192.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
