20 жовтня учасники студентського наукового гуртка «Філологія» під керівництвом кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри германської філології та перекладу Анни Павельєвої провели засідання, присвячене сатиричній повісті письменника Михайла Булгакова «Собаче серце». Юні літературознавці презентували власні наукові дослідження, детально аналізували мову та стилістичні засоби повісті, робили власні інтерпретації окремих сторінок знаменитого твору та порівнювали український і англомовний переклади.
Повість Михайла Булгакова «Собаче серце», написана у січні-березні 1925 року, була вилучена у письменника при обшуках і повернута йому лише через 3 роки, завдяки заступництву Максима Горького. На сьогоднішній день збереглись три редакції твору, перший вивірений з першоджерелом текст був опублікований аж у 1989 році, а до того повість розповсюджувалась через самвидав.
Літературознавці вважають повість «Собаче серце» політичною сатирою, а її політичне тлумачення відносять до самих ідей «революції», «пробудження» та «соціальності свідомості пролетаріату». Майже усі персонажі твору сприймаються як алегоричні образи пролетаріату та політичної верхівки країни, а прототипом професора Преображенського вважається знаменитий хірург та дядько письменника Н. М. Покровський. Лейтмотив повісті перегукується з багатьма літературними творами двадцятих років, коли після революційних бурь та переходу до мирного життя в суспільстві панували певна розчарованість і розгубленість, пов’язані з тим, що революція так і не вирішила одвічні проблеми людства.
«Тематика нашого сьогоднішнього засідання обрана невипадково, у минулого навчальному році зі студентами вже зверталися до розгляду відомого роману «Майстер і Маргарита» та провели засідання під символічною назвою «Рукописи не горять», присвячене 130-й річниці від дня народження прозаїка Михайла Булгакова.
Під час обговорення творчої спадщини письменника-містика студенти виявили бажання провести у майбутньому літературознавчий та перекладацький аналіз ще одного видатного твору митця – повісті «Собаче серце». Тому у жовтні ми вирішили дослідити жанрові, стилістичні, мовні особливості твору та проблеми його перекладу українською та англійською мовами. Зокрема, у своїх дослідженнях розглянули основні способи перекладу фразеологічних одиниць, адже фразеологія є найбільш яскравим виразним засобом мови і вимагає від перекладача творчого підходу та прийняття оригінальних перекладацьких рішень. Студенти-філологи аналізували вже відомі переклади повісті та пропонували власні, досить оригінальні, варіанти, що викликало палкі дискусії», – прокоментувала керівник гуртка, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анна Павельєва.
«У повісті Собаче серце» зустрічається більше модифікованих та індивідуально-авторських фразеологізмів, тож їхня передача іншими мовами стала складним завданням для перекладачів. Під час засідання розглянули повні і відносні еквіваленти, фразеологічні аналоги, калькування, описовий переклад та найбільш суперечливі способи перекладу, які застосовуються для передачі безеквівалентної лексики – контекстуальні заміни, опущення та компенсації.
На попередніх засіданнях гуртка ми вже досліджували фразеологію на матеріалі ранньої творчості Миколи Гоголя, тому особисто мені було цікаво провести перекладацький аналіз фразеологічних одиниць в повісті Михайла Булгакова», – говорить учасниця гуртка, студентка-третьокурсниця спеціальності 035 «Філологія» Марина Михайлова.
Раніше на засіданні наукового гуртка студенти обговорили творчість письменника-містика, обмінялися лайфхаками перекладу рекламних слоганів від всесвітніх брендів, проаналізували творчу спадщину відомого польського фантаста та дослідили маловідомі сторінки творчості знаменитого французького класициста.
Нагадаємо, що засідання студентського наукового гуртка «Філологія» проводяться на гуманітарному факультеті Полтавської політехніки принаймні раз на місяць. До участі запрошуються поціновувачі колоритного літературного слова та усі зацікавлені.
За довідковою інформацією щодо часу та місця проведення наукового гуртка звертатися на кафедру германської філології та перекладу (ауд. 310-Ц) або безпосередньо до керівника гуртка – Анни Костянтинівни Павельєвої, за телефоном 095-91-08-192.
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
