2022-11-17

Вчені-мовознавці п’яти країн світу обговорили актуальні проблеми філології та перекладознавства

У Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми іноземної філології та перекладознавства», присвячена Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку. Науковці України, Польщі, Сполучених Штатів Америки, Бразилії обговорили європейські мовні практики та презентували найактуальніші лінгвістичні дослідження.

Вчені-мовознавці п’яти країн світу обговорили актуальні проблеми філології та перекладознавства

Упродовж 10-11 листопада 2022 року Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» став потужним онлайн-майданчиком для проведення III Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми іноземної філології та перекладознавства». Вже третій рік поспіль масштабну наукову подію присвячують Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку, який щорічно відзначається 10 листопада.

До активного обговорення актуальних проблем у сфері іноземної філології та перекладознавства долучилися науковці, викладачі, фахівці міжнародних установ-партнерів Полтавської політехніки, провідних українських та зарубіжних закладів вищої освіти – Корпусу Миру (США), Коледжу Санта-Фе (Флорида, США), Державного університету Сан-Паулу (Бразилія), Лондонського Університету Метрополітен (Великобританія), Інституту німецької мови (Німеччина), Всеукраїнської спілки викладачів перекладу, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця), Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Подільського державного університету (м. Кам’янець-Подільський), Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, Полтавського державного медичного університету, Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради. Через запровадження воєнного стану та активні бойові дії на території нашої країни професійна науково – освітня комунікація здійснювалася засобами відеоконференцзв’язку на платформі Zoom. Даний формат вже став звичним і з легкістю дозволяє об’єднати в режимі реального часу науковців з найвіддаленіших куточків світу.

Конференцію відкрили доктор архітектури, професор, в.о. проректора з наукової та міжнародної роботи Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Вадим Вадімов, кандидатка педагогічних наук, доцентка, декан факультету філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки Анна Агейчева, які відзначили актуальність, наукову новизну та перспективність представлених лінгвістичних досліджень.

«Тішить, що з кожним роком зростає масштаб і представництво учасників конференції, серед наших колег, друзів і партнерів - Корпус Миру, Коледж Санта-Фе, Державний університет Сан-Паулу, Лондонський Університет Метрополітен, Інститут німецької мови, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Донецький національний університет імені Василя Стуса (м. Вінниця), Всеукраїнська спілка викладачів перекладу та багато інших. Одним з ключових завдань сьогодення стало напрацювання інноваційних ефективних механізмів гуманітарної освіти в сучасних соціокультурних умовах. Переконаний, що дана міжнародна конференція буде надзвичайно плідною та пізнавальною для усіх учасників!», - наголосив доктор архітектури, професор, в.о. проректора з наукової та міжнародної роботи Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Вадим Вадімов.

Щирі слова вітання з нагоди поважного наукового зібрання від ректора Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», доктора економічних наук, професора, заслуженого працівника освіти України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки Володимира Онищенка передала декан факультету філології, психології та педагогіки, кандидатка педагогічних наук Анна Агейчева. За словами ректора університету, професора Володимира Онищенка, знаковим є відкриття конференції саме 10 листопада, коли світова академічна спільнота відзначає Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку під егідою ЮНЕСКО з метою популяризації науки у суспільстві, активної взаємодії науки та громадськості.

«Надзвичайно важливо, що в такі важкі часи війни ми розвиваємо науку в ім’я майбутньої Перемоги і Миру, всебічного розвитку і процвітання нашої країни. Наша плідна науково-освітня співпраця з науковими установами та вченими Національної академії наук України, провідними закладами вищої освіти Європи та світу охоплює широкий спектр проведених досліджень, обмін практичним досвідом, проведення науково-технічних, просвітницьких та науково-популярних заходів, гарним прикладом яких є, зокрема, сьогоднішня конференція. Користуючись нагодою, хочу привітати науковців з професійним святом та побажати ґрунтовних та цікавих досліджень, плідних дискусій, міцного здоров’я та наснаги на подальші вагомі наукові здобутки та звершення, віри в нашу скорішу Перемогу», – привітав учасників очільник Полтавської політехніки.

Учасників конференції також привітали Vilma Fuentes, помічник ректора з академічних питань коледжу Санта-Фе, Jan Bamford, заступник декана з академічних питань, професор факультету бізнесу та права Guildhall (London Metropolitan University, Великобританія), Regianі Aparecida Santos Zacarias, доктор філології, професор кафедри сучасної літератури Державного університету Сан-Паулу (Бразилія), Жанна Гриценко, менеджерка програм (Response) технічної підтримки, фахівець із моніторингу та оцінювання (Корпус Миру США в Україні), Олена Материнська, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри германської філології та перекладу Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Упродовж двох днів учасники конференції обговорювали нагальні питання германської, романської та слов’янської філології, перекладознавчих студій, світової літератури в контексті міжкультурної комунікації, проблем перекладу художнього тексту, інноваційних підходів до викладання іноземних мов та галузевого перекладу, обмінювалися досвідом у галузі гуманітарних, педагогічних і суспільних наук, визначали перспективи подальших наукових досліджень у зазначених сферах. Робочі мови конференції - українська, англійська, німецька, французька, польська.

Учасники конференції працювали у чотирьох секціях:

  • Секція 1. Новітні тенденції розвитку германської, романської та слов’янської філології;
  • Cекція 2.Сучасні перекладознавчі студії: проблеми і перспективи;
  • Секція 3. Світова література в контексті міжкультурної комунікації. Проблеми перекладу художнього тексту;
  • Секція 4. Інноваційні підходи до викладання іноземних мов та галузевого перекладу.

Вже стало гарною традицією на кафедрі германської філології та перекладу Полтавської політехніки, що наукова комунікація в рамках конференції відбувається із залученням традиційних форм академічного спілкування – пленарних засідань і новаторських комунікативних підходів, успішно реалізованих в роботі міжнародної дискусійної панелі та молодіжної наукової платформи. Наукові дискусії та роботу пленарного засідання модерувала кандидатка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Оксана Воробйова.

Обмін досвідом є запорукою успіху будь-якої справи, для здійснення успішної освітньої діяльності це, безперечно, надважливо, особливо на тлі постійного стрімкого розвитку новітніх методик та технологій навчання, впровадження інноваційних підходів у викладання іноземних мов. Саме тому перша доповідь на пленарному засіданні була присвячена особливостям навчання усному та письмовому перекладу в Лондонському університеті Метрополітен. Надія Рахаб, завідувачка кафедри іноземних мов та провідний фахівець з дослідження та викладання перекладу цього поважного закладу вищої освіти Великобританії поділилася з учасниками ефективними професійними кейсами.

Надзвичайно цікавим та актуальним був виступ Dustin Fridkin (Дастіна Фрідкіна), професора з Коледжу Санта-Фе, надійного багаторічного партнера Полтавської політехніки.

Продовжуючи тему ефективної підготовки та подальшого працевлаштування фахівців з іноземної філології та перекладу, постійні учасники конференції та давні друзі факультету філології, психології та педагогіки Національного університету імені Юрія Кондратюка Світлана Шаркова та Девід Меннінг, викладачі Коледжу Санта-Фе, радо поділилися своїми науково-практичними здобутками, презентувавши доповідь на тему «Онлайн-ресурси для викладачів англійської мови як іноземної». Парадигму доповідей, присвячених інноваційним підходам до викладання іноземної мови та галузевого перекладу вдало доповнила Ірина Гуменюк, кандидатка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри іноземних мов Подільського державного університету, яка на цікавому емпіричному матеріалі продемонструвала, які стратегії ефективної комунікації можна використовувати в навчальному середовищі в воєнний час.

На думку завідувачки кафедри германської філології та перекладу, к.філол.н., доцентки Оксани Воробйової, підготовка перекладачів на сучасному етапі вимагає від них не тільки високого рівня володіння іноземною і рідною мовами, а й певних галузевих фонових знань, особливо у випадках міжгалузевої та внутрішньогалузевої термінологічної омонімії. «Необхідна синергія науково-технічної думки та фахової перекладацької майстерності, яку ми активно впроваджуємо в освітній процес, залучаючи до професійної комунікації під час підготовки здобувачів за освітньою програмою «Галузевий переклад: англійська мова, німецька мова» науковців та виробничників, зокрема нафтогазової галузі, яка є економічно визначною для Полтавського регіону. Вже стало доброю традицією на нашому факультеті запрошувати до спілкування зі студентами-філологами професора Браніміра Цвєтковіча, провідного науковця та консультанта зі світовим ім’ям, а наразі й завідувача кафедри нафтогазової інженерії та технологій Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», який у надзвичайно легкій та доступній манері англійською мовою пояснив майбутнім фахівцям з технічного перекладу достатньою складні технічні поняття та процеси», – прокоментувала науковиця.

Поезія завжди надихає, підтримує, дає сили жити і боротися, особливо зараз, в такі складні та водночас вирішальні для нашої країни та усього світу часи. Надзвичайно пронизливою була доповідь талановитої науковиці й творчої особистості, доктора філологічних наук, професора, професора кафедри німецької філології та перекладу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Лілії Безуглої, яка розповіла про категорії лірико-поетичного тексту на прикладі поезії Маші Калеко, презентувавши на засіданні авторську збірку перекладів цієї поетеси.

Значна активізація зацікавленості науковців проблематикою публіцистичної прози спостерігається зараз на фоні розширення набору жанрів публіцистичного тесту, зокрема, в медійному дискурсі, а також засобів реалізації цього мовленнєвого стилю, як вербальних, так і невербальних. Результати дослідження дискурсивних та функційно-стильових вимірів публіцистичного тексту на конференції презентувала Ольга Залужна, кандидатка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри англійської філології Донецького національного університету імені Василя Стуса.

Беззаперечну важливість має сьогодні залучення молоді до розвитку науки, адже саме її невичерпна енергія та допитливий розум здатні надати цьому процесу стрімкості, креативу та інноваційності. Саме цьому в рамках конференції працювала молодіжна наукова платформа, яка зібрала на своїх теренах аспірантів, студентську молодь України та Європи. Власними дослідженнями поділилися студенти Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», учні ліцеїв, гімназій та шкіл міста Полтави і області.

За словами декана факультету філології, психології та педагогіки, кандидатки педагогічних наук, доцентки Анни Агейчевої, надзвичайно важливим фактором для науковців-філологів стала всебічна підтримка ректором університету Володимиром Онищенком гуманітарного вектору розвитку, повноцінного входження Полтавської політехніки до європейського та світового освітнього простору, що є можливим лише за умов якісної іншомовної підготовки майбутнього фахівця, розвитку іноземної філології, ефективної кроскультурної комунікації та перекладознавчих студій.

«Надзвичай но символічно, що ще з часів Інституту шляхетних дівчат, правонаступницею якого є Полтавська політехніка, велика увага приділялась гуманітаризації освіти та вивченню іноземних мов. Приємно, що ця традиція підтримується та невпинно розвивається вже з огляду на сучасні інноваційні підходи!», – прокоментувала очільниця факультету філології, психології та педагогіки.

На завершення масштабного наукового заходу науковці з різних країн світу відзначили високий рівень проведення конференції, актуальність представлених напрацювань та домовилися про подальшу науково-освітню співпрацю.

За результатами III Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми іноземної філології та перекладознавства» буде видано електронний збірник наукових тез та матеріалів учасників, з яким можна ознайомитися на офіційному сайті Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».

Раніше студентки політехніки взяли участь у молодіжному обміні присвяченому дискримінації та гендерній нерівності, науковиця-філолог стала учасницею фокус-сесії, присвяченої платформі «Open Research Europe», а науковці обговорили ефективні кейси іншомовної підготовки фахівців.

 

Медіа-центр

Національного університету

«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»