Упродовж 24-30 жовтня в Анкарі відбувся міжнародний молодіжний тренінг за програмою Erasmus+ «Нове покоління – нові технології», присвяченого проблемам цифровізації в умовах пандемії.
Активними учасниками масштабного міжнародного заходу виступили Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та відокремлений структурний підрозділ університету – Полтавський фаховий коледж нафти і газу, які стали партнерами асоціації «TUFAK Tourism Folklore Research Centre Youth Club» у двох проєктах за програмою Erasmus+: у політехніці відбувся міжнародний тренінг за програмою Erasmus+ «Переробка сміття: міжнародний досвід» та «Нове покоління – нові технології». Його метою було підвищення рівня обізнаності науковців та студентів провідних європейських закладів вищої освіти у сучасних процесах цифрової трансформації та діджиталізації, формування в молоді власної життєвої позиції, розвитку необхідних soft skills, готовності долучатися до національних та міжнародних освітніх івентів.
У цьому проєкті Erasmus+ Україну та Полтавську політехніку представляли доктор філософії, начальниця відділу організаційно-аналітичного забезпечення навчального процесу Наталія Максюта, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва, студент Навчально-наукового інституту фінансів, економіки, управління та права Данило Лобач, викладачка іноземної мови Полтавського фахового коледжу нафти і газу Софія Руденко, викладачка математики Полтавського фахового коледжу нафти і газу Олена Марченко, студенти коледжу Едуард Шахназарян та Ілля Куропятник.
Учасники тренінгу детально проаналізували, чи існує насправді «конфлікт» між людиною й сучасними цифровими технологіями, розглянули основні шляхи та можливості для вирішення проблем збереження духовних цінностей, самобутності людської особистості в умовах високотехнологічного суспільства. Певним випробуванням для європейської громадськості став стрімкий перехід на дистанційний формат освітньої, наукової, соціокультурної діяльності, професійної комунікації, динамічне запровадження онлайн-формату у всіх, без винятку, сферах людського життя.
Всесвітня пандемія COVID-19 лише зміцнила переконання в тому, що виклики, пов’язані з забезпеченням фінансових, фізичних, емоційних потреб людства, стали спільними для жителів усієї земної кулі та мають їх згуртувати навколо вирішення існуючих проблем.
Відвідані майстер-класи та воркшопи від фахівців-практиків позитивно мотивують молодь різних країн, спонукаючи до роздумів про глобальний вплив інформаційних технологій на світову соціально-економічну ситуацію.
«Тема цього міжнародного проєкту стосувалася актуальної нині проблеми формування цифрових компетентностей в епоху діджиталізації та пандемії – сучасні комп’ютерні технології, мобільні додатки, використання різноманітних систем та платформ дистанційного навчання, онлайн-комунікація та онлайн-освіта через МООСs. За допомогою презентацій, драма-методики та різноманітних форм групової роботи представники чотирьох країн обговорили досвід онлайн-навчання/спілкування/роботи в епоху COVID-19 та проаналізували переваги і недоліки дистанційних форм комунікації, можливості їхнього використання у майбутньому та способи попередження негативних наслідків діджиталізації.
З величезним задоволенням долучилася з колегами до міжнародного проєкту за програмою Erasmus+, присвяченого проблемам цифровізації освітнього процесу в університетах. Адже європейська вища та передфахова освіта опинилися в ситуації, аналогічній до інших сфер людської діяльності, коли необхідно динамічно та злагоджено реагувати на виклики сьогодення і часто-густо самотужки опановувати технології, з якими молодь вже на «ти». Ціную здобутий досвід, планую активно використовувати практичні навички, корисні кейси у власній науково – освітній діяльності та щедро ділитися з колегами і студентами», – розповыла кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка Анна Павельєва.
За словами постійної учасниці міжнародних проєктів Erasmus+, викладачки іноземної мови Полтавського фахового коледжу нафти і газу Софії Руденко, успішна взаємодія університету та коледжу у науково-освітній сфері та на міжнародній арені дає вагомі результати та свідчить про правильність курсу, обраного керівництвом освітніх закладів.
«Пандемія продовжує вносити свої корективи у нашу професійну діяльність, як викладачі не маємо права не реагувати на зміни. Тому найкращий вихід вбачаємо в запозиченні прогресивних науково-освітніх, цифрових практик, обміні досвідом з кращими університетами Європи та фахівцями, чиї дослідження допоможуть покращити якість освіти та вистояти в умовах діджиталізації.
Найбільшою складністю виявився пошук форм взаємодії людини з сучасними технологіями, формування необхідних навичок та компетенцій, врахування етичних та духовних цінностей людства. Приклад нашого університету та коледжу сміливо можна презентувати як сучасний кейс освітньої діяльності в умовах пандемії. Синергія, що панує у сфері науки, освіти та бізнесу, дозволяє відкривати нові інноваційні локації, лабораторії і йти в ногу з часом», – прокоментувала Софія Руденко.
Під час дискусій учасники презентували досвід вирішення окреслених технологічних проблем на національному рівні. На їхню спільну думку, оптимальним вирішенням існуючих проблем стане реалізація синергетичного підходу, поєднання традиційного та інноваційного розвитку, вчитися застосовувати досвід, здобутий під час кризи, та визначати план подальших дій.
Насичена культурна програма тренінгу давала унікальний шанс кожному з учасників познайомитися з культурою та традиціями країн-учасниць, оглянути видатні історичні пам’ятки та прогулятися визначними місцями і затишними вулицями турецької столиці. Чотири дні поспіль команди-учасниці влаштовували так звані культурні вечори, на яких представляли культурні надбання своїх країн – національні страви та напої, презентації та відео про свої міста, країни та університети, які вони представляли. Фінальним акордом став національний танець кожної з представлених країн.
Учасники тренінгу відвідали Атакуле – комунікаційну та оглядову вежу, висота якої сягає 125 метрів. Розташована місцева пам’ятка у районі Канкан у центральній частині Анкари. Мавзолей Ататюрка та Краєзнавчий музей варті уваги завдяки дивовижним історичним панорамам, що супроводжувалися тематичною музикою. Це місця, де оживають казки, легенди, народні та колискові пісні, унікальні оповідки турецького народу. Ще однією своєрідною «родзинкою» стало відвідання історичного центру - площі Ulus Meydani, великої транспортної розв’язки із великою статуєю Мустафи Кемаля Ататюрка та Анкарської фортеці з баштами, одного з головних символів турецької столиці.
Підсумком тренінгу став обмін отриманими практичними знаннями, презентацією проєктних робіт учасників, які на основі набутих знань, умінь та навичок продемонстрували високий рівень обізнаності з теми цифровізації та спробували розв’язати конкретні проблеми інформаційного суспільства.
«Під час проєкту ми покращили свої навички роботи з платформами дистанційного навчання та дізналися про цілий ряд нових цифрових додатків, які стануть нам в нагоді під час занять. Ми надзвичайно вдячні президенту асоціації «TUFAK Tourism Folklore Research Centre Youth Club» Меліху Садіку Арасу (Melih Sadik Aras), автору проєкту Хасану Бозтасу (Hasan Boztaş) та тренеру Борі Акінс (Bora Akince) за неймовірний досвід міжнародної комунікації та отримані знання, а ректору Полтавської політехніки, професору Володимиру Онищенку та директорці Полтавського фахового коледжу нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Любові Шумській за всебічну підтримку і сприяння у реалізації проєкту», – подякувала викладачка іноземної мови Полтавського фахового коледжу нафти і газу Софія Руденко.
Erasmus+ – сучасна програма академічних обмінів ЄС, яка сприяє та підтримує навчальні проекти, заходи, партнерські взаємини, переміщення та мобільність у сфері освіти, спорту та молоді. Програма Erasmus+ мотивує до сумлінності у навчанні, оскільки набуті знання значно полегшують майбутнє професійне життя. Важливо акумулювати найкращий європейський досвід, який сприяє особистому розвитку.
Участь у таких конкурсах дає можливість закладам вищої освіти вдосконалити навички управління міжнародними проєктами, покращити організаційний потенціал, відкрити нові горизонти для інтернаціоналізації вищої освіти як на організаційному, так і на індивідуальному рівнях, модернізувати освітні програми, запровадити нові методики викладання і навчання, запровадити дисципліни англійською та іншими іноземними мовами, вдосконалити управління закладом задля покращення якості вищої освіти та активізації співпраці з партнерами з усього світу.
Програма Еразмус+ фінансує міжнародну академічну мобільність молоді, молодіжних лідерів і молодіжних працівників через міжнародну неформальну освіту – Європейський корпус солідарності, Європейську волонтерську службу, різноманітні обміни тощо. Упродовж тривалого часу Україна бере активну участь у таких програмах. Зокрема, 24 483 представника молоді отримали фінансування для обміну досвідом з колегами з Європи – 17 537 з України, 6 946 в Україну. За участі партнерів з України діють 153 волонтерських проєкти (КА125) з 28 країнами-членами Програми, включаючи 2 проєкти з 1 ЗВО України, та 3 391 проєктів мобільності молоді (КА105) з 31 країною-членом Програми отримали фінансування в 2015-2020 роках, 14 українських закладів вищої освіти є також серед партнерів 21 проєкту.
Нагадаємо, раніше студентка-філолог стала учасницею проєкту молодіжного обміну, присвяченого соціальним стереотипам. а викладачка політехніки долучилася до проєкту Erasmus+ «Speak Up, we are Listening».
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
