Проведення студентських круглих столів з нагоди Дня української писемності та мови – одна з багаторічних наукових традицій кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та усієї університетської спільноти. Кожного року тематику науково – освітніх івентів ретельно добирають з метою пошанування славних імен доньок та синів українського народу, чиє сильне прозове та поетичне слово всебічно сприяло утвердженню та популяризації української мови та культури в світі. Раніше викладачі та студенти різних спеціальностей обговорювали проблеми сучасної термінології в українській мові, викладачі-філологи і студенти присвятили наукову зустріч геніям української літератури.
«Уперше в історії української державності ми відзначаємо День української писемності та мови 27 жовтня. Дата пов’язана з православним церковним календарем, у якому передбачено вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, послідовника фундаторів слов’янської писемності Кирила та Мефодія, автора славнозвісного давньоруського літопису «Повість минулих літ», який вважається найдавнішим з-поміж тих у цьому жанрі вітчизняної писемної літератури, котрі дійшли до наших днів. Сам Нестор Літописець є однією з тих постатей, які безпосередньо вплинули на зародження й розвиток писемної літератури давніх українців.
Перенесення свята з 9 листопада на 27 жовтня затверджено відповідним Указом, який Президент України Володимир Зеленський підписав 28 липня 2023 року. Зміна стосується низки державних свят, які пов’язані з церковним календарем, адже Православна Церква України на своєму Помісному соборі 27 липня 2023 року прийняла рішення про перехід з 1 вересня 2023 року на новоюліанський календар. Саме тому дати кількох державних свят змістилися на 13 днів. Дата змінилася, але традиція вшанування української писемності та мови залишається.
Годі говорити, яке значення має українська мова для процесів українського державотворення, для збереження не лише нашої національно-культурної самобутності, а й національної ідентичності, урешті, й державності.
Адже той ворог, який наразі веде проти нас війну, не приховує того, що це війна проти Української держави, проти українського народу, проти тих ознак, які визначають нашу приналежність не лише до етнічного, а й до політичного українства. А мова – є однією з найголовніших таких ознак. Саме збереження нашої мови упродовж непростої, часом трагічної вітчизняної історії стало запорукою самозбереження української нації.
Щороку ми присвячуємо круглий стіл постатям, які зробили значний внесок у розвиток мови й писемності нашого народу. Цього року вирішили віддати данину діячеві, який зробив величезний внесок не лише в розвій українського поетичного слова, а й був справжнім борцем за національне визволення нашого народу в часи радянської неоімперії, ставши символом цієї боротьби, віддав за неї життя – Василю Стусу», – прокоментувала доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Ірина Передерій.
У роботі круглого столу взяли участь студенти факультету філології, психології та педагогіки, Навчально-наукового інституту фінансів, економіки, управління та права, відокремлених структурних підрозділів – Полтавського коледжу нафти і газу та Миргородського фахового коледжу імені Миколи Гоголя Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
Учасників круглого столу привітали проректорка з міжнародної та наукової роботи, доктор технічних наук, професор Олена Степова та декан факультету філології, психології та педагогіки, кандидатка педагогічних наук, доцентка Анна Агейчева, які передали слова вітання від ректора університету, професора Володимира Онищенка.
«Плекаючи любов до рідного краю, неможливо уявити сучасну людину, яка б не обожнювала власне рідну мову, потужний генетичний код незламної нації, який уособлює в собі нашу сильний дух та віру в те, що все неодмінно буде добре. Вивчайте мову, шануйте національні надбання та пишайтеся тим, що ми – українці», - відзначила очільниця факультету філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки Анна Агейчева.
Тематику цьогорічного круглого столу – «Незламний лицар правди і свободи», присвятили 85-річному ювілею неординарної особистості, відомого українського поета Василя Стуса – поборника правди, честі, краси, що став знаковою постаттю другої половини минулого століття – і то не тільки в розрізі мистецькому, літературному, а й у контексті суспільному, оскільки його поезія перейнята потужним громадянським пафосом.
Про геніальність поетичної спадщини поборника правди, справедливості, краси та честі наголосила у вступному слові модераторка круглого столу – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Людмила Дерев’янко: «Ім’я Василя Стуса навічно вписане до історії рідної літератури. Водночас цей самобутній майстер слова є і завжди буде її злободенною сучасністю, її сподіваною прийдешністю. Воістину талановитий виразник дум і прагнень рідного народу, своєї доби, він і словом, і життям своїм ствердив, употужнив загальнолюдські духовні здобутки й ідеали, збагативши скарбницю світової гуманістичної культури».
Талановиті студенти Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Полтавського фахового коледжу нафти і газу та Миргородського фахового коледжу імені Миколи Гоголя детально вивчили й проаналізували низку матеріалів про життя, діяльність генія своєї епохи, талановитого поета-шістдесятника. Під керівництвом досвідчених наставників вони підготували та презентували наукові повідомлення, які викликали особливий інтерес у присутніх.
Сторінки життєвої біографії Василя Стуса з учасниками круглого столу погортала студентка групи 301 – ГД Полтавської політехніки Вікторія Вакула («Василь Стус – людина, поет, легенда: віхи творчості та непокори», науковий керівник – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Ольга Мізіна).
Дослідження «секретної справи Василя Стуса» презентував студент групи 101-ЕП Микола Гірбасов («Справа Стуса»: матеріали під грифом «секретно», науковий керівник – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Ірина Денисовець).
Оригінальні риси творчої спадщини поета – шістдесятника Василя Стуса проаналізувала студентка групи 301-ГІ Світлана Левченко («Поет, що не зігнувся в покірливості перед страхом: творчий доробок Василя Стуса», науковий керівник - кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Людмила Чередник).
Поетичну стилістику Василя Стуса досліджувала студентка групи 401 -ЕР Аліна Даніленко («Мовні особливості поетичного стилю Василя Стуса», науковий керівник – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Людмила Дерев’янко).
Перекладацьку спадщину відомого поета-шістдесятника досліджувала студентка 201-ФД Валерія Медяник («Перекладацька діяльність Василя Стуса», науковий керівник – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри українознавства культури та документознавства Полтавської політехніки Світлана Дорошенко).
Цікаву доповідь «Василь Стус і Нобелівська премія» підготував студент групи БН-2-1 Полтавського фахового коледжу нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Олександр Батрак. Юний науковець під наставництвом викладача коледжу Валерія Марченка дослідив колосальний фактичний матеріал, зваживши «за» та «проти» висунення Василя Стуса у Нобелівські лауреати.
Наукову розвідку про співзвучність творчої спадщини Василя Стуса сучасному українському контексту презентувала студентка групи Д-31 Миргородського фахового коледжу імені Миколи Гоголя Юлія Адардасова («Василь Стус у сучасному українському просторі», науковий керівник – викладачка Миргородського фахового коледжу імені Миколи Гоголя Катерина Дяченко).
Учасники науково-освітнього івенту обговорили актуальні мовні питання сьогодення, відкрили нові сторінки літературного феномену Василя Стуса, де акумулюється інтелектуальний та духовний досвід народу, обговорили необхідність досконалого володіння літературною мовою як одним з найважливіших чинників якісної освіти.
«У кожного народу немає більшого скарбу, ніж його мова. Бо саме мова – це характер народу, його пам’ять, історія і духовна могутність. У ній відбиваються звичаї, традиції, побут народу, його розум і досвід, краса і сила душі.
Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає і нація, і держава.
Крім того, мова – це інструмент, за допомогою якого кожна людина реалізує себе у житті у всіх його вимірах, у тому числі й професійному. Отже, дбати про серце нашого народу – українську мову – та її розвиток, наш обов’язок, адже вона є живильною силою українців.
Наш сьогоднішній захід – не лише данина особливому святові, а й один з інструментів, що сприяє розвиткові мови, оскільки допомагає глибше пізнавати її, чаруватися її красою», – відзначила на завершення доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри українознавства, культури та документознавства Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Ірина Передерій.
Раніше науковиця політехніки провела майстер-клас для викладачів англійської мови, а студенти-філологи пройшли поглиблений курс з вивчення німецької мови у Карпатах.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
