09 жовтня 2026 року відбулася четверта онлайн-сесія для викладачів-фасилітаторів у межах масштабного міжнародного проєкту програми Erasmus+ за напрямом «Віртуальні обміни у сфері вищої освіти та молоді» – “Acquiring Transversal Competences through Virtual Voyages” («Здобуття трансверсальних компетентностей через віртуальні подорожі», реєстраційний номер ERASMUS-EDU-2024-VIRT-EXCH № 101193593), що реалізується за підтримки Європейського Союзу.
Міжнародний консорціум проєкту, що об’єднав провідні освітні заклади та експертні організації із семи країн світу, координується Університетом «Аурел Влайку» в Араді (Румунія). До партнерської мережі увійшли авторитетні інституції, серед яких Центр «Міленіум» та консалтингова компанія «Предікт ССД Консалтинг» (Румунія), Онлайн-університет IUL (Італія), Університет Фірат (Туреччина), Державний університет Молдови, Кавказький університет і Батумський державний університет імені Шота Руставелі (Грузія), Гаварський державний університет (Вірменія), а також Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», який гідно представляє вітчизняну вищу освіту в цьому авторитетному академічному альянсі.
Науково-педагогічні працівники нашого університету продовжують активну роботу в межах масштабного міжнародного проєкту, орієнтованого на розбудову віртуальної академічної мобільності, цифровізацію вищої освіти та підготовку кваліфікованих фасилітаторів молодіжних програм. Чергова онлайн-сесія тренінгового курсу, організована міжнародним консорціумом партнерів під керівництвом координаторів з Університету «Аурел Влайку» в Румунії, стала важливим практичним рубежем перед початком безпосередньої взаємодії зі студентською аудиторією.
Захід об’єднав викладачів, дослідників та молодіжних тренерів із закладів вищої освіти різних країн, надавши можливість не лише вдосконалити навички фасилітації онлайн-навчання, а й детально опрацювати ключові методичні компоненти освітніх модулів і верифікувати готовність цифрової платформи до прийому студентів.
До четвертої сесії долучилися 13 викладачів міждисциплінарної команди Полтавської політехніки:
- Гайтан Олена Миколаївна – старша викладачка кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки;
- Гунченко Юлія Вікторівна – старша викладачка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
- Двірна Олена Анатоліївна – к.ф.-м.н., доцентка кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки;
- Єрьоменко Тетяна Миколаївна – викладачка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
- Кузьменко Олександра Костянтинівна – к.е.н., доцентка кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки;
- Кушнірова Тетяна Віталіївна – д.філол.н., професорка кафедри германської філології та перекладу факультету філології, психології та педагогіки;
- Мартусь Олена Володимирівна – асистентка кафедри нафтогазової інженерії та технологій Навчально-наукового інституту нафти і газу та енергетики;
- Москаленко Марина Володимирівна – викладач кафедри загального мовознавства та іноземних мов;
- Ніколаєнко Юлія Олександрівна – к.пед.н., доцентка кафедри германської філології та перекладу факультету філології, психології та педагогіки;
- Ніколенко Юлія Романівна – асистентка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
- Павельєва Анна Костянтинівна – к.філол.н., доцентка кафедри германської філології та перекладу факультету філології, психології та педагогіки;
- Таловиря Галина Михайлівна – к.пед.н., доцентка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
- Чернецька Ірина Віталіївна – к.т.н., доцентка кафедри теплогазопостачання, вентиляції та теплоенергетики Навчально-наукового інституту нафти і газу та енергетики.
Зустріч розпочалася з інтерактивного психологічного розвантаження, яке провела тренерка Андрада Терек (Центр волонтерства «Міленіум») за допомогою цифрової спільної дошки Excalidraw. Учасникам було запропоновано візуалізувати свій поточний емоційний стан, поділитися враженнями від насиченого робочого тижня та залишити короткі коментарі або малюнки. Такий підхід продемонстрував важливість застосування неформальних інструментів на початку будь-якої групової взаємодії, адже в умовах дистанційного навчання створення атмосфери довіри, взаєморозуміння та відкритості є обов’язковою передумовою успішної подальшої роботи. Організатори підкреслили, що саме такі прості, але дієві криголами фасилітатори використовуватимуть у роботі зі студентами для подолання бар'єрів міжкультурної комунікації.
Після вступної частини координаторка Елена Станчу (Elena Stanciu) перейшла до центрального змістового блоку сесії, присвяченого практичному опануванню інструменту «План особистого та професійного розвитку» (Personal and Professional Development Plan – PPDP). Цей інструмент інтегровано до дванадцятого розділу модуля для фасилітаторів (“Train the Facilitators”) і водночас є фінальним підсумковим проєктом фундаментального навчального курсу “Learning to Learn”. Організатори наголосили, що проходження цієї активності самими наставниками є своєрідною обов’язковою репетицією. Лише за умови, що викладач особисто заповнить форму, пройде крізь труднощі постановки цілей та оцінки власних можливостей, він зможе фахово підтримати студента, надати йому якісний зворотний зв’язок та допомогти впоратися з типовими труднощами планування власного освітнього треку.
Для того, щоб детально розкрити специфіку заповнення форми, тренер та експерт проєкту Сорін-Віктор Роман (Sorin-Victor Roman) презентував наочний модельний кейс, присвячений розвитку навичок пішого туризму як засобу досягнення балансу між навчанням, професійною діяльністю та здоровим способом життя (student-life balance). На прикладі власного плану він продемонстрував, як загальний намір трансформується у вимірювану довгострокову мету – подолати гірський туристичний маршрут завдовжки 21 кілометр за три місяці. Учасники детально проаналізували матрицю SWOT-аналізу, де внутрішні сильні сторони зіставлялися з браком часу та сезонними викликами (наближенням зими), а зовнішні можливості полягали у близькості природних зон. Сорін-Віктор також показав, як побудувати покроковий план дій із тижневим навантаженням у 10 годин протягом 12 тижнів, розрахувати поступове нарощування дистанцій (від 5 км до 10 км і більше) та налагодити фіксацію прогресу через рефлексивний щоденник.
Основний етап воркшопу відбувався у форматі сесійних залів, де викладачі презентували власні проєкти розвитку та обговорювали стратегії фасилітації відповідних тем зі студентами. Зокрема, у залі № 2 (Breakout Room 2) плідно працювали представниця Полтавської політехніки, доцентка Анна Павельєва, разом із закордонними колегами: деканкою Генрієттою Торкош (Румунія), Астхік Овеян (Вірменія), Іраклі Сванідзе та Гурандою Іобашвілі (Грузія). Представлені учасниками напрацювання продемонстрували широкий спектр актуальних для сучасного академічного середовища орієнтирів.
Так, доцентка Анна Павельєва презентувала стратегічно орієнтований план особистого та професійного розвитку, присвячений покращенню адміністрування студентських обмінів та академічної мобільності та написанню масштабних грантових заявок програми Erasmus+ (зокрема напряму KA2 Cooperation Partnerships).
Представниця Гаварського державного університету Астхік Овеян зосередилася на побудові особистого бренду експерта в міжнародному освітньому просторі. Її тримісячний план передбачає модернізацію профілю в мережі LinkedIn, оновлення резюме за стандартом Europass та біографії, створення фахового візуального контенту за допомогою інструментів Canva й штучного інтелекту, а також публікацію щонайменше двох експертних дописів на місяць для розширення міжнародних партнерств.
Учасник із Грузії Іраклі Сванідзе продемонстрував комплексний підхід, поєднавши особистісні цілі зі зміцненням витривалості, дисципліни та стресостійкості за допомогою регулярних занять боксом і кар'єрним розвитком у сфері технологій штучного інтелекту. У фокусі його професійного плану – перехід від базового користування ШІ до стратегічного володіння просунутими інструментами, інженерією промптів та автоматизацією процесів для дизайну навчальних програм, наукових досліджень і фасилітації.
Важливою частиною групової роботи стала презентація деканки факультету освітніх наук, психології та соціальної роботи Університету «Аурел Влайку» в Араді, доцентки, PhD Генрієтти Торкош, яка обрала пріоритетом розвиток компетентності в управлінні конфліктами та медіації. Як викладачка психопедагогіки та керівниця факультету, вона акцентувала на тому, що однією з головних перешкод під час гострих суперечок є збереження емоційної саморегуляції та об'єктивності. Її шеститижнева програма базується на аналізі практичних кейсів, техніках активного слухання, симуляційних рольових іграх, веденні рефлексивного журналу та отриманні всебічного зворотного зв'язку від студентів і викладачів. Паралельно колеги обговорили методики інклюзивної освіти та впровадження засад універсального дизайну для навчання (UDL) під час роботи зі студентськими групами різного соціокультурного походження.
Під час пленарного підбиття підсумків координаторка Елена Станчу наголосила на принципах академічної доброчесності та високих стандартах роботи на платформі. Було акцентовано на важливості усвідомленого та глибокого проходження кожного етапу курсу (quality over quantity) на противагу формальному підходу заради галочки. Модератори зазначили, що завдання ретельно перевіряються, а поверхневі відповіді анулюються задля стимулювання реального навчання – цього ж правила фасилітатори дотримуватимуться і під час роботи зі студентами. Також було відзначено розвивальний потенціал освітніх ігор платформи (зокрема гри на життєвий баланс “Stability game”), високий рівень складності яких покликаний навчити долати бар'єри через повторні спроби та критичний аналіз помилок.
Окремим блоком відбулося обговорення результатів тестування порталу thevoyage.eu. Представниця Державного університету Молдови Тетяна Раку, яка підключилася до сесії з Канади (попри суттєву різницю в часі), разом з іншими колегами надала зворотний зв'язок щодо зручності інтерфейсів, функціонування мовних версій курсу (англійської та румунської) та коректного відображення прогресу користувачів, що дозволить максимально оптимізувати систему до старту студентських груп.
У підсумковій частині координаторки Крістіна Матей-Чеботару (консалтингова компанія «Predict CSD Consulting») та Рамона Ліле (Університет «Аурел Влайку») детально окреслили структуру та часові межі майбутніх віртуальних студентських обмінів, відбір на які завершується вже наступного тижня. Студенти працюватимуть у міжнародних групах чисельністю 15–20 осіб під супроводом фасилітаторів. Навчальна програма передбачає 30 годин синхронних занять (по 15 годин на модулях “Career Box” та “Learning to Learn”), що проходитимуть у форматі двох щотижневих двогодинних зустрічей, а також 15 годин асинхронної індивідуальної роботи на онлайн-порталі. Для методичної підтримки викладачів-фасилітаторів щоп'ятниці проводитимуться загальні менторські сесії, а всі матеріали курсів буде надано у вигляді адаптованих електронних посібників.
Кульмінацією проєкту стане проведення фінального Ярмарку проєктів (Project Fair), де молодь презентуватиме власні розробки, а 20 найкращих індивідуальних планів розвитку отримають спеціальні відзнаки консорціуму. Усі викладачі та студенти, які успішно завершать програму, отримають офіційні європейські сертифікати та молодіжні паспорти компетенцій Youthpass. Участь викладачів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» в цьому проєкті відкриває нові можливості для інтеграції інноваційних цифрових практик в освітній процес університету та значно посилює міжнародну академічну співпрацю нашого закладу вищої освіти.
Варто зазначити, що практичний старт роботи на локальному рівні вже успішно розпочато: 24 вересня 2026 року команда вишу взяла участь у координаційній зустрічі партнерів проєкту Erasmus+ “Acquiring Transversal Competences through Virtual Voyages” (№101193593). Разом із партнерами із 7 країн освітяни підбили підсумки першого етапу реалізації та узгодили запуск віртуальних обмінів для студентської молоді; а викладачі вишу взяли участь уже в 3-х сесіях для фасилітаторів, де спільно з колегами із 7 країн опановували методики віртуальної фасилітації для майбутньої роботи зі студентською молоддю, моделювали кейси групової взаємодії та опановували цифрові інструменти для успішної реалізації міжнародних студентських обмінів, розбирали дилеми онлайн-фасилітації, презентували власні 2-годинні воркшопи за модулями “Learning to learn” і “Career Box” та практикували взаємний фідбек у Zoom-залах.
Успішна реалізація міжнародних ініціатив такого масштабу стає можливою завдяки послідовній стратегії розвитку, далекоглядному баченню та всебічному сприянню керівництва нашого вишу. Команда викладачів-фасилітаторів висловлює щиру вдячність президенту Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», професору Володимиру Онищенку, та ректорці університету, доцентці Олені Філонич, за постійну дієву підтримку проєкту, всебічне заохочення інноваційних освітянських ініціатив і створення сприятливих умов для професійного розвитку науково-педагогічних та педагогічних працівників.
Завдяки системному вектору на цифровізацію, відкритість до інновацій та зміцнення міжнародного партнерства, який упевнено тримає керівництво університету, Полтавська політехніка не лише гідно представляє вітчизняну вищу освіту в престижних європейських консорціумах, а й відкриває перед своїми викладачами та студентством широкі горизонти інтеграції в спільний європейський освітній простір.
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» продовжує демонструвати високі стандарти проєктного менеджменту та впевнено рухається до офіційного старту міжнародних віртуальних обмінів.
