У рамках співпраці з Сучавським університетом імені Штефана чел Маре (Румунія) – Stefan cel Mare University of Suceava, у зимовому семестрі 2023/2024 навчального року заплановано проведення серії двосторонніх лекцій – по 4 у кожному із закладів вищої освіти.
21 грудня 2023 року відбулася лекція «The Last Pilgrim of Traditional Ukrainian Intellectual Culture: Gregory Skovoroda (1722-1794)», яку прочитав кандидат філософських наук, доцент кафедри загального мовознавства та іноземних мов Віктор Чернишов (Victor Chernyshov).
Лекцію спікер присвятив постаті Григорія Савовича Сковороди у контексті української культури, що постав як останній і найяскравіший представник традиційної української інтелектуальної культури доби Бароко. Одним із центральних акцентів лекції став акцент вписаності традиційної української культури в європейський контекст та необхідності її осягнення як українцями, так і рештою європейців – як частини спільної європейської спадщини.
Лектор неодноразово наголошував на трагічності розлому та внутрішній суперечності сучасної української культури – глибинному протистоянні у ній, з одного боку, традиційних елементів і модерних, постмодерних та пост-традиційних, з іншого.
Ключовим аспектом лекції стало прояснення ролі феномена Григорія Сковороди в українській культурі. На думку лектора, феноменальність постаті Сковороди полягає у тому, що незважаючи на те, що історично вона належить добі Бароко, але разом із тим, виступає інтелектуальною віссю для подальшого розвитку традиційної української інтелектуальної культури, об’єднуючи довкола себе старе і нове, відкриваючи практично безмежні обрій українського інтелектуалізму, який долає не так просторові, як часові межі – простирається у вічність.
Навіть у найтемніші часи української, а отже і європейської історії, Григорій Сковорода є промовистим свідком світла. Саме тому дуже важливо не ігнорувати, а зрозуміти його послання.
Окремим пунктом лектор представив результати рецепції постаті і творчої спадщини мандрованого філософа у контексті української культури ХІХ-ХХІ ст. – історію публікації його творів та інтерпретацій його ідей та вчення.
Розмаїття інтерпретацій постаті та вчення Сковороди може бути поясненим історичними закономірностями розвитку української інтелектуальної культури – переходами від останнього періоду становлення та розвитку доби Бароко, через модерну українську інтелектуальну культури – із її романтизмом, класицизмом та реалізмом до сучасної української інтелектуальної культури, головною характеристикою якої мав би стати – можливий чи неможливий – синтез традиційної та модерної інтелектуальної культури.
Слухачі лекції мали нагоду ознайомитися з цілою низкою інтерпретацій і ре-інтерпретацій постаті та науки Григорія Сковороди – від образу «праведника і всесвітнього громадянина», представленого безпосереднім учнем і близьким другом Сковороди Михайлом Ковалинським, через цілу низку романтизованих образів Сковороди – від захоплено схвальних до вкрай негативних – образів, за якими Сковорода представлявся то як «харківський Діоген», «український Сократ», «філософ-стоїк», ба навіть «звичайний малоросійський юродивий» до більш виважених і реалістичних академічних та літературних рецепцій і підходів до постаті українського мислителя наприкінці ХІХ та у перші півтора десятиліття ХХ століття і практично фантастичних образів Сковороди, створених у контексті ідеологічних змагань ХХ – початку ХХІ століть.
Сучасна українська інтелектуальна культура здебільшого живиться з джерел модерної культури ХІХ століття, відтіснивши на далекий фон ті, традиційні елементи, які були цінні і важливі для Григорія Сковороди.
Проте саме традиційна українська інтелектуальна культура має бути усвідомлена як справжня живителька українського національного духу, поза якою просто не було б можливим становлення як українського модерного, так і пізніших українських інтелектуальних проєктів.
Вихід із лабіринту хибних ідеологічних інтерпретацій та наративів щодо постаті і науки Сковороди, бачиться через прояснення обставин його біографії та деталізований текстуальний аналіз його творів.
Лектор представив детальний аналіз подій як зовнішнього життя, так і внутрішнього (духовної біографії) Сковороди. Цей методологічний підхід укорінений і знаходить своє обґрунтування у творчості самого Григорія Савовича, який у своїй філософії понад усе прагнув розрізняти видиме та невидиме, тілесне і духовне, тимчасове і вічне, з метою прояснення пріоритетів та віднаходження істинного сенсу людського життя.
Означеними періодами життя «українського мандрованого філософа» (Д. Багалій) стали періоди (1) життя та юності (1722-1794), (2) період самопізнання та пошуку істинного щастя в житті (1758-1770) та (3) період усвідомлення та реалізації проєкту власного покликання (1770-1794).
Лектор наголосив на динамічності життя та доктрини Сковороди, а отже й необхідності їхнього сприйняття не як статичної даності, а як динамічного життєвого потоку реалізації особистості українського мислителя у життєво-культурному контексті свого часу.
Аналізуючи філософсько-теологічне вчення Григорія Сковороди, у відповідності до біографічного підходу, лектор виділив три періоди його творчості – (1) період самопізнання (філософський), (2) період пошуку щастя та блаженного життя (теологічний), (3) містико-релігійний період (містичний).
Філософська перспектива творчості Григорія Сковороди була детермінована пошуком відповідей на три головні питання: (1) розв’язання проблеми подолання страху смерті, (2) розв’язання проблеми людського щастя та віднаходження душевного спокою, (3) розв’язання проблеми співвідношення суспільного та особистісного у людському житті.
У контексті свого теологічного вчення, Сковорода розкриває себе як універсальний богослов та релігійний учитель, основними богословськими темами якого є ствердження ідеї Бога як Творця та Спасителя світу і людини, ствердження реальності Божественного Провидіння, яке підтримує не тільки світ і людство в цілому, але й кожну окрему людину. Окремими темами творчості Сковороди є теми подолання матеріалізму, атеїзму, релігійних забобонів та марновірства, ствердження універсальності релігійного потягу і потреб людини, а також вселенського, універсального характеру правд християнської віри. Реальність духовного світу та його первинність щодо матеріального виміру існування світу, сутнісний характер і необхідність релігії для повноцінного і доброчесного, а отже, справді щасливого життя людини є центральними темами Сковородинівського дискурсу.
У висновку до прочитаної лекції, доцент Віктор Чернишов зазначив, що аналіз життя Сковороди розкриває образ людини, зі своїми страхами і слабкостями, гріхами і пристрастями, але яка щиро прагне і пристрасно шукає Істину, вірить в її спасительну силу, в те, що тільки Істина може стати справжнім фундаментом справді вільного, доброчесного людського життя. Особисті зусилля і кінцевий плід, який приніс Григорій Сковорода, стали даром як йому самому, так і його власним даром українській, європейській і світовій культурі. Можливо, прийде час, коли інтуїції та думки Сковороди будуть повністю оцінені не лише в рамках української культури, але й ширше.
Прекрасний стиль викладу та неординарний підхід до аналізу постаті та науки найвідомішого з українських мислителів, а також введення його здобутків в історико-культурний контекст, детальний аналіз його біографії та вчення, а також їхньої рецепцій у вітчизняній та зарубіжній культурі без перебільшення по-новому відкрили румунській академічній публіці не тільки життя та творчість Григорія Сковороди, а й дозволили ширше поглянути та українську культуру взагалі, відчути її безперечну спорідненість із традицією решти інтелектуальної культури Європи. На завершення лекції науковець відповів на чисельні запитання румунських колег і студентів.
Нагадаємо, у вересні 2023 року спільно з колегами з Сучавського університету імені Штефана чел Маре (Румунія) науковиці політехніки провели онлайн-воркшоп «Teaching in Times of Crisis», а студенти Полтавської політехніки взяли участь в онлайн-воркшопі «European Cooperation Day – Crisis Superpowers».
Раніше три науковиці політехніки прочитали гостьові лекції в університеті – партнері Stefan cel Mare University of Suceava (Румунія): доцентка кафедри міжнародних економічних відносин та туризму Альона Буряк ознайомила слухачів із результатами аналізу змін у світовій економіці, спричинених повномасштабним вторгненням в Україну; доцентка кафедри міжнародних економічних відносин та туризму Наталія Безрукова провела гостьову лекцію, присвячену питанню глобалізації та її основним індикаторам, масштабам діяльності транснаціональних корпорацій та основним причинам транснаціоналізації; доцентка кафедри менеджменту і логістики Аліна Чайкіна прочитала відкриту лекцію на тему ключових підходів до HR-менеджменту, особливостей формування стратегії розвитку персоналу та можливостей їхньої адаптації до змін, що відбулися після введення військового стану в Україні.
Відзначимо, студенти Полтавської політехніки мають можливість навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року в провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм академічної мобільності звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб.320-Ф, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародного співробітництва Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (ауд.310-ц, email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +3-8-(095)-91-08-192).
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
