2023-10-20

Науковиці політехніки поділилися з румунськими партнерами ефективними кейсами викладання в умовах пандемії та воєнного стану

18 жовтня у рамках European Cooperation Day 2023 науковиці Полтавської політехніки Анна Павельєва, Аліна Чайкіна та Наталія Роменська взяли участь в онлайн-воркшопі «Teaching in Times of Crisis», організованому румунським університетом «Stefan cel Mare» University of Suceava. Викладачки університету поділилися з румунськими партнерами ефективними кейсами викладання фахових дисциплін в умовах пандемії та воєнного стану в Україні.

Науковиці політехніки поділилися з румунськими партнерами  ефективними  кейсами викладання в умовах пандемії та воєнного стану

18 жовтня 2023 року  в рамках European Cooperation Day 2023 та  проєкту «Educational University Romanian-Ukrainian Cross-Border Cooperation – UNIV.E.R-U» 2SOFT/1.1/115» відбувся онлайн-воркшоп для науково-педагогічних працівників «Teaching in Times of Crisis», організований румунським університетом «Stefan cel Mare» University of Suceava– партнером Полтавської політехніки, з яким у лютому 2023 року була підписана угода про співпрацю.

У спільному  з румунськими колегами науково-освітньому івенті  взяли участь науковці Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та Національного університету «Одеська  політехніка»,  які поділилися ефективними кейсами викладання та організації освітнього процесу у закладах вищої освіти України під час пандемії COVID-19 та повномасштабної війни в Україні. Полтавську політехніку представляли:

Анна Павельєва – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу, координаторка міжнародного співробітництва університету;

Аліна Чайкіна – кандидатка економічних наук, доцентка кафедри менеджменту і логістики;

Наталія Роменська – викладачка кафедри германської філології та перекладу.

Модераторкою  заходу  виступила  Șlusarciuc Marcela, координаторка транскордонного співробітництва Stefan cel Mare» University of Suceava.

Учасники заходу обговорили два важливих питання: як змінився навчальний процес за останні три  роки кризи (пандемії та війни) та які навички і компетентності необхідні сучасній студентській молоді з урахуванням викликів сьогодення. Науковці також проаналізували цифрові  інструменти  освіти, які з’явились з поширенням COVID-19 та особливості  навчального процесу в епоху тотальної цифровізації.

Відсутність можливості проводити заняття в класичному форматі через пандемію COVID-19 змусила освітні заклади шукати нові та  ефективніші методи навчання через дистанційні засоби зв’язку, які відкрили нові можливості  освітнього процесу.

Цифрові інструменти освіти зробили індивідуалізацію навчання доступнішою, адже онлайн, змішане та асинхронне навчання дозволяє застосовувати індивідуальний підхід до кожного студента, враховуючи його потреби та темпи навчання.

Завдяки онлайн-платформам викладачі та студенти можуть відстежувати власний  прогрес та вчасно реагувати на можливі труднощі. Крім того, значно зросла кількість онлайн-ресурсів – відеолекції, інтерактивні підручники та веб-семінари, онлайн-курси, освітні платформи, що допомагають  студентам вивчати матеріал самостійно та  покращувати  знання в зручному  для них форматі.

Досвід онлайн-навчання в часи пандемії став дієвим  і під час війни, адже на початку повномасштабного вторгнення усі освітні заклади України забезпечували навчальний процес онлайн, і зараз університети в  прифронтових регіонах працюють з використанням онлайн-технологій, що, хоч і не заміняє повноцінного «живого» спілкування, проте дозволяє не зупиняти навчальний процес повністю, а для студентів, які перебувають в окупації – це єдиний можливий спосіб навчання.

Одним із основних недоліків онлайн-навчання в Україні є питання доступності до інтернету, адже під час блекаутів та перебоїв з електроенергією, дистанційне навчання також було неможливим.

Науковці  трьох провідних   університетів також обговорили проблеми і виклики освітнього процесу в Україні зараз, в умовах повномасштабної війни, зокрема, низьку мотивацію студентів до навчання, психологічні проблеми учасників освітнього процесу, навчання в умовах постійних повітряних тривог, необхідність зміни підходів до викладання, набуті  практичні навички тощо.

Багато часу приділялось навичкам XXI  століття, необхідним сучасним студентам для їхньої майбутньої професійної діяльності. Зокрема, наголошувалось на важливості комунікаційних навичок та міжкультурної компетенції, лідерських та організаційних навичок, самостійності та здатності приймати рішення і нести за них відповідальність, критичне мислення (в епоху, переповнену інформацією, студенти повинні навчитися аналізувати, оцінювати та вирішувати складні проблеми, а навички критичного мислення допомагають їм приймати обґрунтовані рішення), креативне мислення, навички колаборації (здатність працювати в різноманітних командах, часто міжнародних, є надзвичайно важливою і допомагає студентам цінувати різні точки зору та використовувати колективний інтелект), інформаційна грамотність або медіаграмотність (в епоху інформаційного перевантаження студенти мають вміти знаходити, оцінювати, верифікувати та ефективно використовувати інформацію. Це включає в себе розуміння достовірності джерел і розрізнення фактів і думок), технологічна грамотність або цифрова грамотність (вміння студентів орієнтуватися в цифрових інструментах, адаптуватися до нових платформ і використовувати можливості технологій для підвищення продуктивності), гнучкість та адаптивність (здатність приймати зміни та адаптуватися до нових обставин є фундаментальною навичкою у світі, де єдиною константою є зміни. Студенти повинні бути відкритими до навчання та розвитку впродовж усього життя), культурна обізнаність (у глобалізованому світі культурна компетентність має важливе значення. Розуміння і повага до різних культур, мов і поглядів є ключовою для ефективної комунікації та співпраці), соціальний та емоційний інтелект (розвиток емпатії, самосвідомості та вміння керувати емоціями є ключовим для побудови міцних стосунків та орієнтування в складнощах соціальної взаємодії).

На завершення онлайн – воркшопу  науковці домовились  проводити подібні івенти  щомісяця і ділитись досвідом викладання  фахових дисциплін в кризові часи.

Нагадаємо, 17 жовтня у рамках European Cooperation Day 2023 студенти Полтавської політехніки взяли участь в онлайн-воркшопі «European Cooperation Day – Crisis Superpowers», організованому румунським університетом «Stefan cel Mare» University of Suceava.

Нещодавно у Центрі ветеранського розвитку Полтавської політехніки відбулася творча зустріч з Павлом Казаріним, студентки ННІ фінансів, економіки, управління та права навчаються за програмою кредитної академічної мобільності Erasmus+ у Фінляндії, студентки-філологи розповіли про фахову практику в міжнародному відділі румунського університету-партнера, майбутні публічні управлінці вивчають основи публічної політики із залученими до освітнього процесу фахівцями-практиками, а студентка ФФКС Валерія Конюхова стала чемпіонкою Європи з пауерліфтингу серед дівчат.

Також  студентки університету пройшли мовні інтенсиви у Літній школі польської мови та культури від NAWA, науковці політехніки відзначили ErasmusDays2023, а студентки політехніки провели воркшоп про «зелений» стиль життя.

 

Медіацентр

Національного університету

«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»