Інформаційний івент вітальними промовами відкрили т.в.о. директора Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної військової адміністрації Ярослав Касянов, представниця Секретаріату Кабінету міністрів України Яна Романюк та директорка Українського інституту міжнародної політики Надія Афанасьева.
«З 1 січня 2024 року для українських громад стали доступними програми міжрегіонального співробітництва ЄС Interreg Europe та URBACT. Це нові можливості для покращення спроможності громад. Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» входить Асоціації європейських університетів, став першим в Україні закладом вищої освіти, який отримав престижний статус члена Асоціації європейських шкіл з просторового планування (AESOP), зараз лідирує у виконанні проєкту термомодернізації і має унікальні кейси співробітництва з європейськими партнерами. Маючи досвід співпраці з громадами Полтавщини, наш передовий університет зацікавлений як у нових міжнародних партнерствах, так і готовий до співпраці з громадами задля реалізації проєктів, які сприятимуть розвитку», – прокоментувала перший проректор Олена Філонич.
Першою презентували програму ЄС «Interreg Europe», її особливості, комунікації в рамках програми та секрети успіху.
Interreg Europe – програма міжрегіонального співробітництва ЄС, яка діє з 2002 року, метою якої є вдосконалення політики шляхом обміну досвідом, інноваційних підходів та розбудови потенціалу і яка, насамперед, призначена саме для тих, хто формує політику. Ключові переваги цієї програми: співпраця, кращі практики та обмін досвідом.
У червні 2023 р. українська сторона розпочала процедуру приєднання до програми Interreg Europe, що фінансується Європейським Союзом, у жовтні 2023 року Україна підтвердила наміри приєднання до Програми, а вже у грудні 2023 року Європейська Комісія схвалила приєднання України до програми міжрегіонального співробітництва Interreg Europe.
Бюджет програми до 2027 року складає 379 млн євро. Участь в програмі беруть представники міст та регіонів з 36 країн Європи 27 країн-членів ЄС, Швейцарії, а з нового року також, Україна, Молдова, Боснія і Герцеговина, Албанія, Сербія, Північна Македонія та Чорногорія. У рамках програми громади можуть брати участь в конкурсах проєктів з обміну досвідом разом з Європейськими партнерами.
Пріоритетами програми Interreg Europe, за якими розподіляється бюджет, є такі напрями, як «Розумна Європа», «Зелена Європа», «Об'єднана Європа», «Соціально відповідальна Європа», «Європа, ближча до громадян», «Краще регіональне врядування».
У рамках програми покривається 80% вартості проєкту для громад та регіонів та 70% для неурядових організацій. Середній розмір консорціуму партнерів складає 7-10 партнерів із різних європейських країн.
Представниця Секретаріату Кабінету міністрів України Яна Романюк та Надія Афанасьева з Українського інституту міжнародної політики ознайомили учасників із основними характеристиками програми та можливостями для потенційних учасників «Interreg Europe» та надали дієві поради потенційним учасникам, як шукати партнерів, як визначитися з темою проєкту, які умови участі тощо.
Зокрема, детально розповіли присутнім про 4 напрями програми Interreg, кожен з яких має власну сферу застосування та цілі: cross-border (транскордонні – 64 програми, 6,7 млрд. євро), transnational (транснаціональні – 13 програм, 2,3 млрд. євро), interregional (міжрегіональні – 4 програми, 560 млн.євро: Urbact, Interact, Espon), outermost regions (найвіддаленіші регіони – 5 сфер, 330 млн. євро).
Представник Українського інституту міжнародної політики Михайло Омельченко навів приклади успішних проектів Interreg Europe та розповів про можливості для українських партнерів.
З-поміж успішних кейсів учасники розглянули проєкт з циркулярної економіки «2LIFES», метою якого є переробка старого бетону для виробництва бітуму, пілотний проєкт шкільного та муніципального фермерства «ЗЕЛЕНА СОФИЯ», проєкт «BRIDGES», спрямованим на подолання недоліків в інфраструктурі компетентностей та стимулювання росту працевлаштування в регіонах, метою якого є розвиток біоекономіки та підприємництва шляхом залучення локальних центрів інновацій та досліджень для створення комерційно прибуткових технологічних рішень, а проєктом «есоRIS3», спрямованим на співпрацю бізнесу та вищої освіти заради підтримки місцевих та регіональних інноваційних екосистем, метою якого є розвиток біоекономіки та підприємництва шляхом залучення локальних центрів інновацій та досліджень для створення комерційно прибуткових технологічних рішень. Детально зупинились на особливостях проекту «InnovaSUMP: популяризація велотранспорту на Кіпрі».
«Проєкту «Рада сприяння використанню велотранспорту» (Нікосія, Греція) втілюється на інституційному рівні, законодавчому, ціннісному, просвітницькому та культурному. Ресурси: 105 тисяч євро на просвітницьку кампанію. Головні досягнення: законодавчо закріплене регулювання велотранспорту. Хоча для деяких західних країн ЄС і Скандинавії важко уявити, що в інших країнах немає законодавства для велосипедів, це справедливо для багатьох у Європі.
«Рада сприяння використанню велотранспорту» об'єднує різні урядові організації, що дозволяє їм комплексно підходити до стимулювання користування велотранспорту в Нікосії. Рада має можливість передавати свої рішення та пропозиції до Парламенту. Крім того, Рада повинна бути поінформована про кожен проект, пов’язаний з велотранспортом (наприклад, проєктування нових велосипедних маршрутів), і брати участь у процесі прийняття остаточного рішення.
Незабаром Рада зможе поширити свою відповідальність на нових учасників дорожнього руху: електросамокати та електроскейти, які набирають популярності в європейських містах, але створюють плутанину на дорогах за відсутності чітких правил для них», – зазначив Михайло Омельченко.
У другій частині презентації розглянули особливості програми URBACT – її основні характеристики та можливості для потенційних учасників.
URBACT – це Європейська програма територіального співробітництва, що сприяє сталому урбаністичному розвитку в містах, запущена в 2002 році. На сьогоднішній день в ній беруть участь більше 1000 міст, а програма налічує більш ніж 150 мереж. Мета проєкту: сприяння інтегрованому сталому розвитку міст шляхом співпраці.
У червні 2023 р. Українська сторона розпочала процедуру приєднання до програми URBACT, у листопаді 2023 р. підтвердила наміри приєднання, а вже у грудні 2023 р. Європейська Комісія схвалила приєднання України до програми URBACT.
URВАСТ має 3 напрямки діяльності: мережування між містами і стейкхолдерами, розбудова потенціалу через спільноти практиків та навчання та обмін знаннями та кращими практиками через засвоєння та поширення знань.
Тематичними напрямами програми є культура, цифровізація, циркулярна економіка, екологія, робочі місця, демографія та рівень життя.
Загальний бюджет програми складає 110 млн євро. Участь у програмі беруть країни-члени ЄС, держави партнери: Норвегія та Швейцарія, держави кандидати на членство в ЄС: Україна, Молдова, Боснія і Герцеговина, Сербія, Чорногорія, Албанія, Північна Македонія. Програма має 3 напрямки діяльності: нетворкінг, розбудова потенціалу, комунікація та обмін знаннями.
Учасниками програми можуть виступати: міста, міські територіальні громади, підприємства, установи та організації (що перебувають у комунальній власності відповідних міських територіальних громад), асоціації органів місцевого самоврядування. Учасники програми можуть обмінюватись досвідом та навчатися, передавати свій досвід іншим, брати участь в контрольних заходах і комунікаціях в межах ЄС.
Нагадаємо, у Полтавській політехніці навчають просторовому розвитку громад, на базі політехніки відбувся перший регіональний науково-практичний семінар з питань навчання просторовому плануванню у ЗВО України, науковець та аспірантка політехніки взяли участь у робочій зустрічі по розробці стратегії розвитку Опішнянської громади.
Раніше Полтавська політехніка стала лідером у реалізації європейського проєкту комплексного енергоефективного оновлення кампусів, Полтавська політехніка започаткувала співпрацю з Варшавською політехнікою і компанією Siemens у новому технологічному проєкті, а також політехніка стала партнером проєкту «Україна цифрова: забезпечення академічної успішності в часи кризи» з цифровізації освітніх програм.
Нещодавно річницю Ґендерного центру Полтавської політехніки відзначили правопросвітницькою конференцією «Право бути собою», голова представництва ООН Жінки в Україні Сабін Фрейзер Гюнеш прочитала відкриту лекцію для спільноти політехніки.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
