Троє науковиць Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – кандидатка фізико-математичних наук, доцентка кафедри хімії та фізики Наталія Сененко, кандидатка технічних наук, доцентка кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Аліна Янко та доктор філософії Наталія Максюта взяли активну участь у міжнародній конференції «Шанс на науку» («Chance of Science»), організованій одним з провідних німецьких закладів вищої освіти, що займається всебічною підтримкою, наданням необхідної консультативної допомоги українським вченим в умовах війни – Університетом Лейпцига.
Модераторкою конференції виступила професор Кармен Бахман.
Масштабна міжнародна подія відбувалася упродовж 8-9 вересня 2022 року. 160 українських вчених представили свої дослідження з різних сфер, серед яких троє представниць Полтавської політехніки презентували власні доповіді.
Онлайн-формат професійної та наукової комунікації не завадив студентам і науковцям з України та Німеччини, а також представникам бізнесу та німецьких дослідницьких установ поділитися результатами досліджень і розвивати партнерську мережу. У рамках конференції науковці, освітяни могли обмінятися думками й пропозиціями щодо створення асоціацій згідно з напрямами роботи в умовах інтеграції в європейський освітній простір.
Науковиця Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», кандидатка технічних наук, доцентка кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Аліна Янко презентувала доповідь «Creation of real-time highly reliable computer systems based on using a non-positional number system in residual classes», присвячену дослідженню питань зміцнення національної безпеки держави в інформаційній сфері на основі забезпечення надійності, конфіденційності, цілісності та доступності державних інформаційних ресурсів, інформації з обмеженим доступом, що використовується на об’єктах критичної інформаційної інфраструктури в умовах інформаційних та гібридних війн. У своєму дослідженні дослідниця проаналізувала стан інформаційної безпеки в сучасних комп’ютерних системах і мережах, в тому числі з критичними функціями, обґрунтувала вимоги і напрями розвитку сучасних комп’ютерних систем з метою підвищення інформаційної безпеки на основі розробки моделей і методів обміну інформацією. У результаті дослідження було отримано найновіші дані у сфері розробки технологій подвійного призначення в області застосування непозиційної системи рахунку в залишкових класах, підвищення швидкості та цілісності обробки цілочисельних даних у КС та мережах подвійного використання, включаючи програми для криптографічних перетворень даних.
«Презентація наукових напрацювань на міжнародній конференції такого високого рівня, обмін практичним досвідом та спілкування з колегами – науковцями, неабияк надихає і мотивує. Сфера моїх наукових інтересів – підвищення продуктивності комп’ютерних систем та надійності обробки цілочисельних даних шляхом розробки та впровадження методів моніторингу, діагностики та виправлення помилок у системі залишкових класів, тому презентована мною доповідь стала спробою дати відповіді на деякі найпоширеніші питання української науки. Дякую за надану можливість отримати новий досвід та презентувати власні напрацювання, маю потужний стимул працювати і навчатися далі», – прокоментувала учасниця конференції Аліна Янко.
Доповідь викладачки Навчально-наукового інституту нафти і газу Полтавської політехніки, кандидатки фізико-математичних наук, доцентки кафедри хімії та фізики Наталії Сененко «The parameters analysis of the obtained and created alkaline and acid means effective using for dairy industry equipment» була присвячена винайденню засобів очищення та дезінфекції установок і обладнання для переробки молока в СІР-режимі лужного та кислотного складу. За словами науковиці, повне відмивання від молочних відкладень дає хороший прогноз задовільного дезінфекційного ефекту, тому метою подальших досліджень є необхідність визначення ефективності використання запропонованих засобів для дезінфекції обладнання та оптимізації умов їхнього застосування за цими показниками.
Доктор філософії Наталія Максюта представила доповідь «H2 – Poltava Eco-city», мета проєкту полягає у розробці моделі «озеленення» муніципального транспорту м. Полтава, яка включає комплекс заходів, спрямованих на зменшення хімічного забруднення та шумового навантаження на атмосферне середовище міського середовища.
«Комфортність та рекреаційна привабливість міського середовища існування погіршується хімічним та шумовим забрудненням. Внесок викидів автомобільного транспорту в забруднення повітря Полтави вже становить до 85%, шумове навантаження, спричинене нерегульованою системою руху як легкового, так і вантажного транспорту вулицями міста, стало невід’ємною частиною його мікроклімату, що значно знижує комфортність проживання та впливає на рівень захворюваності населення. Перевагою представленого проєкту є значне зменшення надходження небезпечних продуктів згоряння в навколишнє середовище та оптимізація міського транспорту. Відтак, це стане однією зі складових концепції розвитку Полтави як «зеленого стандарту», підвищить рекреаційну цінність та туристичну привабливість міста», –прокоментувала авторка екологічного проєкту.
Нагадаємо, міжнародна конференція «Chance of Science» заснована у вересні 2015 року для допомоги науковцям-біженцям і проводиться на постійній основі. Для активних студентів, науковців чи дослідників, викладачів університетів, постраждалих від війни, це можливість продовжити навчання, презентувати дослідницький проект чи наукову роботу, поділитися своїми дослідницькими даними та науковим досвідом, а також створити мережу контактів у рамках навчальної дисципліни.
Науковиці Полтавської політехніки висловлюють слова щирої вдячності за участь у престижній міжнародній науково-практичній конференції та надану можливість презентувати власні напрацювання на високому європейському рівні. За їхніми словами, здобутий досвід спонукає на генерацію нових креативних ідей та наукових задумів. Адже українській науці неодмінно бути, розвиватися та реагувати на сучасні виклики, а поколінням молодих вчених примножувати надбання славетних попередників, працюючи на благо рідного народу.
Нагадаємо, проєкт науковиць політехніки переміг на конкурсі Jean Monnet Actions від програми Erasmus+, професорка-філолог взяла участь у міжнародному проекті сучасних методик вивчення німецької мови, професорка ННІ фінансів, економіки, управління та права отримала освітній грант, доктор філософії пройшла інтенсив для молодих вчених, науковці видали монографію, присвячену глобальним та регіональним екологічним ризикам в умовах надзвичайних ситуацій, а науковиця-архітекторка стала співавторкою дослідження архітектурно-містобудівної спадщини на Полтавщині.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
