Упродовж травня-червня 2022 року студенти факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відвідали тринадцять унікальних майстер-класів від українських професійних перекладачів, організованих Головою ради молодих вчених факультету, кандидаткою філологічних наук, доценткою кафедри германської філології та перекладу Полтавської політехніки Анною Павельєвою.
Досвідчені професійні перекладачки та перекладачі активно ділились власним досвідом та ефективними лайфхаками підготовки до усних перекладів, розповідали про основні різновиди перекладу, акцентували увагу на особливостях пошуку роботи та аналізували ринок перекладів в Україні, надавали практичні поради, розбирали зі студентами переклади актуальних політичних промов та висловів світових лідерів.
03 травня відбувся майстер-клас від Марії Дідковської, перекладачки проєкту «Навчаємось разом», що фінансується Міністерством закордонних справ Фінляндії та ЄС, яка має майже 20-річний досвід роботи в сфері перекладу. Перекладачка провела для студентів-перекладачі 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія» та старшокласників Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради майстер-клас у онлайн-форматі, під час якого розповіла про особливості професії усного та письмового перекладача, перекладацьку практику, здобуття необхідних практичних знань та навичок, пошук роботи, специфіку послідовного, синхронного перекладу та шушутажу.
Марія Дідковська надала здобувачам вищої освіти практичні поради стосовно того, коли студентам-перекладачам можна починати працювати і де, наголосила на важливості починати перекладацьку діяльність якомога раніше та зосередитись на певній спеціалізації, розповіла, як знайти свою нішу в сфері перекладу, до якої критики редактора варто прислухатися, а яку можна пропустити, як знайти гарну компанію-роботодавця тощо.
Перекладачка також поділилась своїм досвідом перекладів інвойсів (рахунків-фактур), перекладів проєктів у сфері прав людини для Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та заходів за участю Лілії Гриневич, поділилась лайфхаками використання CAT-tools та пояснила, для чого вони потрібні і як ними користуватися, зокрема показала, як користуватися програмою SmartCAT, адже CAT-програми – невід’ємна складова інноваційного професійного середовища перекладача та запорука успіху у його професійній діяльності. Марія Дідковська також пояснила студентам, чому краще починати працювати перекладачем-волонтером та обирати не надто відповідальну роботу, чому не варто брати переклади в «чужих» сферах спеціалізації, як відкрити ФОП з КВЕДом на послуги перекладу і чому краще не працювати у бюро перекладів. Перекладачка також поділилась секретами пошуку роботи на таких біржах для фрилансерів, як «гурт.юа» та «upwork», «robota.ua» та «work.ua».
04 травня Дар'я Чудінова (Daria Chudinova), досвідчений український гід-перекладачка , провела для студентів-перекладачів 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія» та старшокласників Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради майстер-клас, під час якого розповіла про роботу гіда-перекладача та про перекладацьку діяльність у галузі туризму. Зокрема перекладачка пояснила слухачам відмінність між термінами «турлідер», «екскурсовод» та «гід-перекладач», розповіла про переваги та недоліки роботи гіда-перекладача в сфері туризму в Україні, особливості в’їзного туризму в Україні, пояснила, чому іноземці відвідують Київ, Одесу, Львів та Прип’ять, як можна розвинути готельно-ресторанний бізнес, туристичну галузь на Полтавщині і чому Полтава може стати цікавішою для іноземців, аніж Київ, поділилася лайфхаками, як правильно перекладати «важкі» теми (Голодомор, Другу світову війну, війну Росії проти України) та як розробити власний глосарій для екскурсії, підготувати лекцію під переклад, отримати ліцензію для перекладу в певному музеї тощо.
Дар’я Чудінова підкреслила, що в професії гіда-перекладача, на відміну від усного чи письмового перекладу, можна показати власну індивідуальність, проте ця робота вимагає не лише креативності, адже туризм – це свято, а й багато енергії, сил та бажання комунікувати з людьми і отримувати від цього задоволення, оскільки гід-перекладач – це публічна особа, а публічність зазвичай втомлює. Тому перекладачка надала професійні поради стосовно того, як запобігти «вигоранню» та не втратити інтерес до обраної професії, як обрати «свою» цільову аудиторію, як створити власний бренд на основі теорії опорних арехетипів та як відповідати на запитання іноземців про політику, економіку тощо.
Дар'я Чудінова поділилась власним досвідом роботи гіда-перекладача в туристичній галузі України, розповіла про переваги та недоліки своєї професії, про бренд гіда-перекладача, досвід роботи в Києві та чорнобильській зоні, особливості роботи з екскурсантами із різних країн та різних професій, алгоритм дій гіда-перекладача в неочікуваних та непередбачуваних ситуаціях, пояснила, чому краще спеціалізуватися на декількох мовах, аніж на одній, та для чого перекладачеві потрібні культурологічні знання та background knowledge, пригадала смішні та казусні ситуації, різноманітні несподіванки зі своєї перекладацької практики.
«Дякую полтавцям за інтерес до теми, за цікаві запитання і за синергію зустрічі, яка вийшла теплою й натхненною! Полтавщина є серцем України і має великий туристичний потенціал – після перемоги настане час його розвивати! А вчитися цьому треба просто зараз. Адже сьогоднішній студент - це завтрашній екскурсовод, менеджер, перекладач, гід, турлідер. Наше сьогоднішнє натхнення – це паростки майбутнього успіху», – поділилась враженнями Дар'я Чудінова у своєму профілі у соціальній мережі Facebook.
5 травня студентам-перекладачам 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія» та старшокласникам Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради про виклики роботи усного і письмового перекладача розповіла Марта Коваль (Marta Koval) – досвідчена перекладачка (англійська, польська, українська, російська мови) та професорка американської літератури у Гданському університеті. Спікерка акцентувала увагу на тому, з чого починати роботу перекладача та як підготувати своє CV, що варто обрати – усний чи письмовий переклад та з чого почати – з роботи на одного роботодавця, чи з фрілансу, пояснила, від чого залежить вартість послуг перекладу та чи можна користуватись Google-перекладачами і чому перекладач має бути ерудованою людиною, що і як слід конспектувати у процесі послідовного перекладу в «блокнотик зі спіралькою», чому послідовний переклад блоками кращий для аудиторії, ніж переклад по 1-2 реченнях та дала поради стосовно того, як готуватися до письмового чи усного перекладу.
Крім того, учасники майстер-класу поговорили про стосунки із замовниками, важливість надійного партнера в синхронному перекладі, інвестиції в свою кар’єру та відрядження за кордон, про додатки для машинного перекладу Trados та CAT-tools, навіщо перекладачеві регулярно відвідувати стоматолога і в чому полягає важливість волонтерських перекладів та налагодження зв’язків з іншими перекладачами для професійного становлення. Перекладачка пояснила, як вирахувати вартість послуг перекладу, хто такі «брюсельські перекладачі» та «присяжні перекладачі» і в чому особливості та переваги їхньої роботи, обговорили і болюче питання про те, чи замінять колись технології «живих» перекладачів та чи є майбутнє у професії перекладача загалом. Марта Коваль окремо зупинилась на усних (послідовних та синхронних перекладах): пояснила, що робочий час усних перекладачів обраховується блоками по 4 години та порадила не демпінгувати та виставляти ринкові ціни.
Професійна перекладачка детально окреслила особливості письмового та усного перекладу, надала поради стосовно підготовки до перекладів та поведінки перекладача у різних непередбачуваних ситуаціях, наголосила на важливості розпочати свою професійну діяльність саме з письмових перекладів та на тому, що не слід боятися помилок (усі помиляються час від часу). Марта Коваль розповіла про свій досвід перекладу різних українських та міжнародних заходів, про перекладацьке ком’юніті та взаємодопомогу, про групи і спільноти українських перекладачів у Facebook і про те, чому варто зареєструватися в Prozorro, про важливість підтримання свого фізичного та психічного здоров’я, а також про власний досвід синхронного перекладу в академії ФБР в Будапешті та переклад проєкту із розробки ліків проти спінальної м’язової атрофії тощо.
5 травня Анна Коломійцева (Anna Kolomiytseva) провела майстер-клас для студентів-перекладачів 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія» та старшокласників Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради та розповіла про те, чим відрізняється робота штатного перекладача від перекладача-фрілансера, які особливості мають аудіовізуальний переклад та локалізація, що таке «етичні максими перекладача», висвітила питання вибору між письмовим та усним перекладом, розказала про ринок вузькоспеціалізованих перекладів, про аудіовізуальний переклад та локалізацію, художній переклад та усний або конференц-переклад.
Перекладачка також детально зупинилась на важливості набуття навичок перекладу спершу в галузі письмових перекладів, розказала про професію перекладача у світі загалом та роль перекладача у міжнародних відносинах, в умовах воєнного стану та підкреслила, що перекладачі можуть впливати на перебіг історичних подій, пояснила, як змінилася ця професія протягом останніх років (вплив пандемії), яка роль перекладачів у російсько-українській війні. Анна Коломійцева наголосила на двох ключових функціях перекладачів у російсько-українській війні: допомога з перекладом біженцям та волонтерські переклади і забезпечення правдивої інформації про війну на міжнародній арені, поділилась власним досвідом перекладацького волонтерства та перекладів в небезпечних зонах із ризиком для життя ( у Малій Рогані та Слов’янську), пояснила, чому студентам-перекладачам варто долучатись до перекладацького фронту уже із першого курсу.
Перекладачка розглянула образ перекладачки південнокорейського режисера Пон Джун-хо (режисера фільму «Паразит»), детально окреслила плюси та мінуси професії перекладача та розвіяла упередження стосовно цієї професії, розповіла про гідні умови праці перекладачів та способи боротьби зі стресом, про «круті» проєкти, в яких перекладала, про чудову перекладацьку спільноту України та матеріальний складник роботи перекладача.
Багато уваги приділялось образу перекладача в Україні – ставленню замовників/організаторів заходів до перекладачів, умови праці, емоційне та фізичне (голосове і слухове) навантаження, необхідність відряджень, ненормований робочий день тощо. Окремо обговорили самопіклування як важливий чинник успішної роботи усного перекладача, зокрема, піклування про своє ментальне здоров’я, фізичну форму, голосову гігієну тощо. Наостанок Анна Коломійцева розповіла про добрі професійні практики світу та української перекладацької спільноти, зокрема про AIIC-міжнародну організацію перекладачів конференцій та про добрі практики в усному перекладі, розроблені Олександрою Комаровою, Світланою Брегман і Андрієм Бєсєдіним.
Зараз Анна займається в основному волонтерськими перекладами для психологів, перекладає документи та застосунки для вивчення іноземних мов (переклад інтерфейсу) для дітей тощо.
Цього ж дня відбувся майстер-клас від Дарини Карабут (Daryne Karabut), перекладачки з англійської та польської мов з більш ніж 10-річним досвідом, директорки бюро перекладів «Київпереклад», яка розповіла про особливості роботи письмового перекладача в Україні, волонтерство в перекладах, переклад документації, дедлайни та розцінки на письмовий переклад в Україні, пояснила, на яких сайтах слід шукати роботу перекладачеві-фрилансеру. Дарина розповіла які переваги має робота у бюро перекладів, чому не варто розпочинати свою перекладацьку кар’єру з роботи у шлюбних агентствах, які види перекладів оплачуються найдорожче та які курси можна закінчити для розширення словникового запасу з певної вузькоспеціалізованої тематики, як правильно перекладати документи та ін. Перекладачка поділилась власним досвідом та дала слухачам практичні поради.
06 травня 2022 року зі студентами 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія» зустрівся досвідчений усний та письмовий перекладач Олексій Петренко, який працює у сферах нафтогазу, енергетики, металургії, а також транскрибує аудіо-записи, має досвід локалізації S.T.A.L.K.E.R. Lost Alpha, а також перекладає субтитри, відео в YouTube, srt в notepad, тексти пісень та сленг.
Олексій розповів про те, що таке переклад як професія та для чого він потрібен, про суттєві відмінності між англійською та українською мовами в перекладі, для чого сьогодні потрібні перекладачі та чи існує переклад «швидко+якісно+дешево». Перекладач пояснив слухачам, що таке «follow up», «добор» і «scope», коли не варто боятись «tribunal», чого хочуть перекладачі і чому вони так цінують контекст та що спільного між професійним шпигуном і професійним перекладачем, а також розповів, у чому полягають особливості послідовного та синхронного перекладу. Олексій розказав слухачам також про неадекватний Google-переклад, сленг та синонімічні ряди, про ідіоми, такі як «ображена ліверна ковбаса» (відсилка до коментаря посла України в Німеччині), про зміст, стиль і контекст перекладу. Перекладач детально розповів про «втрати» при перекладі, неперекладність, перекладацькі трансформації, що таке «час на виконання» та про те, чого хоче замовник перекладу і чого прагне перекладач, про точність в перекладі та слідування традиціям тощо.
Окрему увагу спікер приділив правильному перекладу мемів та лексики із сучасної поп-культури, грамотності та ерудиції перекладача, деколонізації в перекладі та надзвичайно актуальній нині темі – перекладу політичних та військових мемів, фразеологізмів, ідіом та крилатих виразів, зупинився на питаннях розцінок за усний та письмовий переклад чи певні мовні пари та дав поради стосовно правильної побудови кар’єри перекладача.
9 травня досвідчена перекладачка з німецької мови Леся Пулльманн (Lesya Pullmann) провела майстер – клас, де розповіла про роботу перекладача у німецьких ЗМІ, переклади на радіо та в чатах, письмові та усні переклади, двомовні ефіри та синхронний переклад у прямому ефірі, поділилася власним досвідом роботи на Deutsche Welle, перевірку фактажу, висвітлення подій у німецьких ЗМІ, особливості перекладу промов В.Зеленського та Лаврова, про помилки в перекладі та труднощі перекладу матеріалів про війну тощо. Крім того, перекладачка поділилась корисними ресурсами та посиланнями, пояснила студентам, які німецькомовні ЗМІ можна читати тим, хто тільки вивчає мову, і де знайти німецькомовні новини з українськими субтитрами.
Леся Пулльманн також розкрила деякі професійні таємниці: як перекладають українських політиків німецькою мовою, де німецькі ЗМІ беруть тексти для перекладу, як висвітлювалося в німецьких ЗМІ питання про можливий приїзд до України/відхилення запрошення Штайнмайера чи/та Шольца, наскільки образливою для німця є ідіома про «ліверну ковбасу» та довела, чому Україна вже давно виграла інформаційну війну.
9 травня перекладачка в сфері юриспруденції перекладачка, адвокат, не практикуючий внутрішній аудитор, LLM, бакалавр міжнародних відносин, бакалавр обліку та аудиту, керуючий партнер АО «АТТОРНЕЙС», член Гільдії професійних аудиторів України Надія Павлова (Nadiya Pavlova) поділилась власним досвідом перекладу юридичних документів, розповіла, чому переклад має бути не «гарним», а зрозумілим іноземцеві та чому правильна передача іноземною мовою вкрай важлива для фінансової звітності, пояснила, чому необхідно слухати пісні англійською мовою та читати якомога більше літератури в оригіналі, чим корисні твори Ентоні Троллопа для поповнення словникового запасу та чому варто підписатись на «UK Defence Journal». Перекладачка також зупинилась на найпоширеніших помилках в юридичному перекладі (effect»/affect»; VAT account/bank account; «attorney»/barrister”/lawyer”/“paralegal” тощо), підказала, як правильно перекладати англійською ЄДРПОУ. Під час майстер-класу обговорили і проблеми сучасного суспільно-політичного та юридичного перекладу, зокрема, плутанину з термінологією під час підписання Будапештського меморандуму. Жваву дискусію також викликало питання про те, як правильно перекладати «the people» в промові Бориса Джонсона – «народ» чи «нація».
09 травня Оксана Гаврилів, германістка, перекладачка і викладачка Віденського університету провела для студентів 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія» майстер-клас на тему «Тонкощі перекладу», під час якого розказала про особливості письмового, усного перекладу та локалізації, про попит на різні сфери перекладу, про 4 культури лайки, притаманні різним народам, та 4 критерії для перекладу пейоративної лексики (врахування інтенсивності та природи лайливого слова, частотність його вживання та стилістичне забарвлення), про вплив англійської мови на зміну культури німецької лайки.
Окремо зупинились на такому явищі як «вербальна агресія» та словах - «фальшивих друзях перекладача» і «фальшивих друзях мандрівника», а також неперекладних фразеологізмах та ідіомах, зокрема поговорили про полеміку навколо фрази «beleidigte Leberwurst», вжитої послом України в Німеччині Андрієм Мельником. Перекладачка також поділилась із аудиторією досвідом перекладу на сільськогосподарських конференціях, у німецьких ресторанах та під час заходів австрійської психоаналітичної школи, різними казусними та непередбачуваними ситуаціями, які можуть спіткати перекладача у процесі усного перекладу, поділилась корисними посиланнями на власні публікації з вищезгаданих тем.
17 травня 2022 року зі студентами – перекладачами та учнями Петракіївського НВК Хорольської районної ради Полтавської області зустрілась Ольга Петровська (Olga Petrovska) – викладачка в Swansea University (Wales, the UK), перекладачка з досвідом роботи project manager та організації перекладів в Ukraїner, яка провела майстер-клас під назвою «Реалії сфери перекладів».
Перекладачка розповіла про власний досвід роботи у приватному бюро перекладів та відділі міжнародного співробітництва ТНЕУ (ЗУНУ) і керування проєктами з перекладу в компаніях «IBM/Samsung», «Wolfestone», “Ukraїner”, пояснила, що являє собою сучасний ринок перекладів і детально окреслила особливості усного і письмового перекладу, машинного перекладу, локалізації сайтів, застосунків і програмного забезпечення, міжнародного SEO SEM, краудсортингового перекладу, транскрибування, субтитрування, транскреації та творчого перекладу.
Окрема увага приділялась машинному перекладу, тенденції автоматизації перекладів і процесу контролю якості перекладів, зокрема, галузевим стандартам якості перекладацьких послуг, розроблених LISA (Localization Industry Standards Association) та ApSIC Xbench (штрафні бали за кожну помилку в тексті, співвідношення кількості балів на 1000 слів перекладу, автоматична перевірка якості перекладу тощо). Ольга Петровська також ознайомила слухачів із надійними термінологічними базами та надважливим в країнах ЄС та в межах ЄЕЗ регламентом щодо захисту персональних даних усіх осіб – GDPR (General Data Protection Regulation), дала поради стосовно розширення словникового запасу та покращення навичок говоріння та письма, наголосила на важливості читання літератури мовою оригіналу.
Для школярів, котрі лише опановують ази перекладацької справи, спікерка давала психологічні поради щодо того, якими якостями має володіти людина, щоб стати перекладачем; порадила цікаві сайти, за допомогою яких школярі зможуть підняти свій рівень іноземної мови, розповіла на що треба звернути увагу при вивченні англійської мови (читати цікаві книги, дивитись улюблені кінофільми, слухати підкасти тощо).
18 травня 2022 року зі студентами-перекладачами 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія» зустрівся Антон Глушко – перекладач Посольства Словенії в Україні, синхронний і письмовий перекладач білоруської, словенської, словацької, хорватської, чорногорської та данської мов. Антон Глушко розповів про те, чому варто вивчати стародавні мови і як знайти себе на ринку праці, про передумови вдалого синхронного перекладу, особливості перекладу з/на данську мову, про пошук роботи і замовлень загалом та у воєнний час зокрема, про необхідність цифрової культури та грамотно оформлених сторінок у соцмережах, про значення волонтерських перекладів у портфоліо перекладача та важливість «мережування» у сучасному світі. Перекладач поділився власним досвідом роботи у галузі усних та письмових перекладів, відповів на запитання студентів про нюанси роботи перекладача при посольстві та досвід перекладу у судах, на весіллях, для Інтерполу, розказав про три основні теми перекладів у посольствах (бізнес-інтеграція, освіта, право), порадив вивчати споріднені з українською мови – білоруську, польську, словацьку, та сербську. Наостанок Антон Глушко розповів, робити, якщо в часи війни взагалі немає роботи, які найзатребуваніші теми для перекладів під час війни та підкреслив важливість розширення кругозору за допомогою гри в шахи, читання якісної літератури, часописів і статей іноземної преси, перегляду фільмів, коротких відео, інтерв'ю та виступів політиків, наголосив на важливості щоденного поглиблення знань іноземних мов.
20 травня досвідчена перекладачка з французької мови з Рівненщини Наталія Прокопчук провела для студентів 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія» майстер-клас на тему «Етика перекладача: теорія та практика», під час якого розповіла про власний досвід перекладу художньої літератури, роботу редактором та коректором, про публікації у альманахі перекладів художньої літератури. Перекладачка анонсувала український стандарт етики усного перекладача та на практичних кейсах дала відповіді на найпоширеніші питання про те, у яких випадках перекладач має право відмовитись від перекладу, вказати замовнику на помилки, не перекладати нецензурну лексику, чи етично критикувати колег, як діяти у випадку конфлікту сторін чи виявлення грубих фактичних помилок, порадила, що робити, якщо пропонують добре заплатити, але профіль «не Ваш» тощо.
Спілкування відбувалось у формі дискусії, групової роботи та діалогу, студенти виступили в ролі «адвокатів» замовника та перекладача, відстоювали власні позиції.
1 червня досвідчений перекладач, асистент кафедри германської філології та перекладу Київського національного університету імені Тараса Шевченка – Олексій Оболенський (Oleksiy Obolensky) провів відкриту лекцію для студентів 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія» Полтавської політехніки щодо особливостей роботи усного та письмового перекладача і поділився власним досвідом перекладу політиків, кінофільмів, різноманітних заходів та редактури текстів, порадив працювати у тій сфері, до якої «лежить душа», розповів, як саме слід готуватися до усного та письмового перекладу, як отримати «живу» практику та коли починати працювати за фахом, звернув увагу на питання етики перекладача та важливість уміння працювати зі словником та шукати необхідні терміни.
Олексій Оболенський дав поради стосовно пошуку роботи в Україні, пояснив, навіщо перекладачеві слідкувати за подіями та новинами у своїй країні та у світі, для чого варто знати розмовні ідіоматичні вирази і чому важливо чудово сприймати інформацію на слух та висловив свою думку стосовно того, чи варто перекладачеві визнати помилку, якої він не робив, щоб уникнути дипломатичного скандалу на міжнародних перемовинах. Спікер наголосив на тому, що перекладач має бути гнучким, обізнаним потроху в усьому та слідкувати за актуальними новинами, навчитись бути відстороненим і несентиментальним, бути максимально нейтральним в перекладі політичних заходів; на додачу розповів про особливості навчання перекладачів у європейських вузах та про проєкт Ukraїner і про таку важливу подію в світі перекладу як UTIC.
На завершення лекції учасники обговорили особливості перекладу промов політиків на німецьку мову на прикладі промов Бориса Джонсона та Володимира Зеленського.
За словами науковиці Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анни Павельєвої, майстер-класи з професійними перекладачами мають значну цінність для здобувачів вищої освіти усіх рівнів, оскільки надають можливість майбутнім перекладачам зазирнути «за куліси» перекладацької професії, дослідити найсучасніші тенденції, отримати актуальну інформацію та практичні поради від фахівців-практиків. Такі заходи є надзвичайно мотивуючими та надихаючими, адже допомагають студентам визначитись щодо власного майбутнього: яким типом перекладу вони хотіли б займатися, які навички необхідно поглиблювати тощо.
Раніше професійна перекладачка презентувала корисні лайфхаки для успішної кар’єри філолога, студенти-перекладачі навчалися у проєкті CAT for GRAD, науковці та фахові перекладачі обговорили практичні кейси онлайн-викладання іноземних мов, а студенти-перекладачі здобули два дипломи призерів наукового конкурсу, дослідивши особливості перекладу відеоігр і нормативно-правових актів.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
