Eurodoc Conference 2024: науковиця-філолог взяла участь у щорічній конференції у столиці Словенії

У період з 4 по 5 червня 2024 року на базі юридичного факультету Університету Любляни, Словенія, за підтримки Євродоку, Міністерства вищої освіти, науки та інновацій Словенії, Університету Любляни, Центральної технічної бібліотеки (CTK) та Інституту інформаційних наук (IZUM) відбулася дводенна конференція «The Eurodoc Conference 2024 – Towards a United European Research Area: The Ljubljana process and beyond» («Eurodoc 2024 – На шляху до об'єднаного європейського дослідницького простору: Люблянський процес»).

Відзначимо, конференція Eurodoc – це щорічна конференція, присвячена умовам праці дослідників ранньої кар'єри (ECRs – early career researchers), що організовується у співпраці Eurodoc та однією або кількома організаціями-членами (національними асоціаціями) Eurodoc.

Конференція складалась з шести панельних дискусій, коротких доповідей та виступів ключових спікерів. У рамках конференції Eurodoc також організував окрему сесію, присвячену стану науковцям України.

4 червня 2024 року відбулось дві панельних дискусії. Перша – «Brain Circulation» – присвячена відтоку мізків, який дуже нерівномірний в країнах Євросоюзу, що проявляється у чистому відтоку з країн ЄС-13 та чистому притоку мізків до країн ЄС-14. Наприклад, кількість іммігрантів у Словенії перевищує еміграцію приблизно на 70%, що дорівнює майже 1% приросту населення лише за рахунок міграції щороку. Однак, тим не менш, спостерігається чиста втрата найбільш високоосвічених когорт, зі значними варіаціями між галузями. Учасники панельної дискусії обговорили проблему відтоку мізків на рівні різних країн, можливі ефективні заходи з пом'якшення наслідків міграції для досягнення більш збалансованих міграційних моделей.

Спікери:

• Amanda Crowfoot (Secretary General, European University Association) – Аманда Кроуфут (Генеральний секретар, Європейська асоціація університетів);
• Boštjan Markoli (Vice rector, University of Ljubljana) – Боштьян Марколі (проректор, Університет Любляни);
• Celine Peroni (Directorate-General for Education and Culture, European Commission) – Селін Пероні (Генеральний директорат з питань освіти та культури, Європейська Комісія);
• Norbert Bencze (Association of Hungarian PhD and DLA Candidates) – Норберт Бенче (Асоціація угорських кандидатів на здобуття ступеня доктора філософії та DLA).

Модератор: Maya Petek (Research associate, University of Maribor, Slovenia Vice president, Young Academy of Slovenia) – Майя Петек (науковий співробітник, Університет Марібора, Словенія Віце-президент Молодої академії Словенії).

Наступна панельна дискусія «Research Excellence» («Досконалість у дослідженнях») була присвячена обговоренню «дослідницької досконалості», як основного критерію оцінки дослідницьких заявок (наприклад, як один з трьох критеріїв у заявках програми «Горизонт Європа») і як внутрішню цінність наукового дослідження.

Спікери звернули увагу аудиторії на те, що «дослідницька досконалість» також є основною метою, якої прагнуть досягти дослідники, хоча вона часто оцінюється з точки зору вузьких показників ефективності та наукових результатів, таких як наукового результату, наприклад, за імпакт-фактором журналу або квартилем на публікацію). Учасники дискусій про дослідницьку досконалість розглянули її у вузькому сенсі як розширений термін якості, і як багатовимірне поняття, що інтегрує багато різних аспектів дослідження. Однією з концепцій досконалості, на яку звернули увагу учасники конференції, була британська, в якій визначаються такі її основні критерії, як кількість дослідницького персоналу, результати досліджень, вплив досліджень, дослідницьке середовище, кількість присуджених докторських ступенів і дохід від досліджень, а також врахування рівності, різноманітності та міждисциплінарності. Тим не менш, варто зауважити, що серед дослідницьких спільнот зростає консенсус щодо того, що для кращої наукової та академічної роботи ми повинні відійти від основного визначення терміну «перевершення у виконанні або досягненні», що означало б, що для більшої частини роботи дослідників у вищих навчальних закладах нам вкрай необхідний міцний фундамент з хороших і висококваліфікованих кадрів.

Складність питання дослідницької досконалості добре відображена в дебатах про фрагментацію Європейського дослідницького простору. Важливо, щоб плюралізм і різноманітність стали невід'ємною цінністю в розумінні та впровадженні наукової досконалості та реалізації дослідницької досконалості. Це вимагає певних зусиль і не може бути досягнуто легкими шляхами. Однак це дає можливість перейти від фрагментації до процвітаючого розмаїття, яке справді сприяє найвищим науковим стандартам для спільного поступу знань і на благо суспільства. і на благо суспільства, не викликаючи і не поглиблюючи дисбалансів із пов'язаними з ними соціально-економічними втратами.

Спікери:

• Maria Leptin (President, European Research Council) – Марія Лептін (Президент Європейської дослідницької ради);
• Lidia Borrell-Damian (Secretaty General, Science Europe) – Лідія Боррель-Даміан (Генеральний секретар, Science Europe);
• Miro Pušnik (Director, Central Technical Library) – Міро Пушнік (директор Центральної технічної бібліотеки);
• Jure Mravlje (Teaching Assistant, Biotechnical Faculty, University of Ljubljana President, Young Academy of Slovenia) – Юре Мравлє (асистент кафедри біотехнічного факультету університету Любляни, президент Молодої академії Словенії);
• Pil Maria Saugmann (Eurodoc) – Піль Марія Заугманн (Eurodoc);

Модератор: Hannah Schoch (Eurodoc) – Ханна Шох (Eurodoc).

Три панельні дискусії другого дня конференції – 5 червня 2024 року – були присвячені «The Widening Programme», сталим науковим кар’єрам та проблемам українських науковців у часи війни.

Для Європейського дослідницького простору (ЄДП) вже на ранньому етапі було визначено, що основною перешкодою є його фрагментація, а також інноваційні прогалини в країнах ЄС-13. Це призвело до створення «The Widening Programme» і так званого «Люблянського процесу».

Люблянський процес був спрямований на подолання фрагментації і посилення ЄДП за допомогою спільного бачення і ефективного управління Європейським дослідницьким простором з «кінцевою метою Люблянського процесу», яка полягає в тому, щоб встановити «фундаментальну роль ЄДП як основної опори для досягнення Лісабонських цілей і як рушія для підвищення конкурентоспроможності Європи». Нещодавні дослідження показують, що «The Widening Programme» поки що демонструє помірно багатообіцяючі результати, оскільки країни-учасниці «наближаються до середнього показника по ЄС-27».

Однак в цілому успіх цих програм розширення залишається обмеженим, тож деякі організації, такі як LERU7 та ISE8, закликають до подальших дій щодо вдосконалення «The Widening Programme». Крім того, Європейська рахункова палата вважає, що стійкі зміни та значущий вплив «The Widening Programme» значною мірою залежать від національних зусиль і потребують подальшої адаптації в загальному політичному порядку денному та обговоренні.

Незважаючи на особливо позитивні звіти деяких країн-учасниць програми розширення, які можуть слугувати прикладом найкращих практик, різні країни-члени ЄС висловлюють дуже різні пропозиції щодо адаптації та реформування програми розширення. У той час як деякі з них загалом критично ставляться до цього підходу і закликають вивести програму «The Widening Programme» з Рамкової програми, інші країни-члени пропонують сильнішу інтеграцію зі зміненим фокусом або навіть рекомендують збільшити фінансування цієї програми, щоб підвищити її привабливість. Таким чином, ця дискусійна група має на меті розглянути різні обґрунтування, проаналізувати приклади найкращих практик і обговорити як розбудовувати спроможність приклади найкращих практик, а також обговорити як розбудовувати спроможність за допомогою переглянутого підходу до різних європейських джерел фінансування, щоб наблизитися до створення інклюзивного Європейського дослідницького простору.

Спікери:

• Manuel Heitor (Full Professor, Instituto Superior Técnico) – Мануель Хейтор (професор, Вищий технічний інститут);
• Luisa Heriques( Senior Policy Advisor, FCT Board) – Луїза Герікес (старший радник з питань політики, Рада FCT);
• Tanja Vertelj (Ministry of Higher Education, Science and Innovation of Slovenia) - Таня Вертель (Міністерство вищої освіти, науки та інновацій Словенії);
• Mike Bunard (University of Primorska / Innorenew CoE) – Майк Бунард (Приморський університет / Рада Європи Innorenew);
• Sebastian Dahle (Assist. Prof., University of Ljubljana President, Eurodoc) – Себастьян Далє (доцент, президент університету Любляни, Eurodoc);

Модератор: Nicola Dengo (Postdoctoral researcher, Università degli Studi dell’Insubria WG Research Assessment & Career Paths Сoordinator, Eurodoc) – Нікола Денго (постдокторський науковий співробітник, Університет Інсубрії, координатор РГ з оцінки досліджень та кар'єрних шляхів, Eurodoc).

У рамках панельної дискусії «Sustainable Research Careers» обговорювалося як наука здатна рухати суспільний розвиток і сприяти економічному, технологічному та соціальному прогресу. Перехід інституцій на шлях більш сталого розвитку вимагає інновацій, що знову ж таки вимагає досліджень. Однак за лаштунками дослідницької екосистеми ховається нестійка реальність у вигляді нестабільних кар'єрних перспектив дослідників. Нестабільні умови праці для науковців є проблемою, яка робить академічну кар'єру менш привабливою. Довгий робочий день, відсутність гарантій зайнятості та погіршення психічного здоров'я – це лише деякі з найбільш значущих серед багатьох інших проблем, присутніх у дослідницькій системі.

Короткострокові контракти та нездатність дослідницьких організацій пропонувати достойні умови праці висококваліфікованим професіоналам призводять до величезних втрат, оскільки значна частина найкращих талантів залишає наукову кар'єру. Тому вкрай важливо покращити умови наукової кар'єри через сприяння стабільності наукової кар'єри, підтримку різних шляхів наукової кар'єри, розбудову потенціалу та навчання навичкам, які можна передавати, а також підтримку мобільності в інші сектори та з них.

 У 2020 році Initiative for Science in Europe (ISE) опублікувала звіт, в якому рекомендувала збільшити фінансування постійних посад в установах, справедливе оцінювання досліджень та рівність в оцінюванні грантів. Інші інституції також закликають до змін в умовах праці дослідників у кількох сферах. У 2023 році Глобальний науковий форум ОЕСР завершив проєкт зі зменшення нестабільності дослідницької кар'єри через стратегічного планування та управління. У 2023 році Eurodoc запропонував рекомендації щодо забезпечення високоякісних умов працевлаштування для дослідників на початку кар'єри. Всі ці рекомендації разом допомогли Європейській Комісії створити рекомендаційний документ Ради, затверджений у грудні 2023 року, для підтримки роботи дослідників як у державному, так і в приватному секторах. Основними аспектами, згаданими в документі, є заходи соціального захисту для дослідників-початківців, зокрема, підтримка мобільності дослідників між секторами з метою надання їм міжфункціональних кваліфікацій, міжсекторальних кваліфікацій, а також сприяння більш різноманітній науці. Таким чином, рекомендації Ради ЄС забезпечують європейську основу для залучення та утримання дослідницьких, інноваційних та підприємницьких талантів.

Спікери:

• Martin Andler (President, Initiative for Science in Europe) – Мартін Андлер (Президент, Initiative for Science in Europe);
• Dean Korošak (Vice rector, University of Maribor) – Дін Корошак (проректор університету Марібора);
• Nicola Dengo (Postdoctoral researcher, Università degli Studi dell’Insubria WG Research Assessment & Career Paths Сoordinator, Eurodoc) – Нікола Денго (постдокторський науковий співробітник, Університет Інсубрії, координатор РГ з оцінки досліджень та кар'єрних шляхів, Eurodoc);
• Ana Slavec (University of Primorska & Mlada Akademija) – Ана Славець (Приморський університет і Mlada Akademija).

Модератор: Gledson Emidio Eurodoc – Гледсон Емідіо Євродок

Остання панельна дискусія під назвою «Academia in Ukraine» (Академічні кола в Україні) була присвячена поточним викликам, з яким стикаються науковці України.

Спікери зазначили, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже понад два роки, проте важливо не забувати про те, що війна триває з 2014 року. На початку вторгнення налічувалося понад 10 мільйонів біженців. Слід зауважити, що українська академічна спільнота постраждала так само, як і решта суспільства: численні установи зазнали руйнувань приміщень та інфраструктури, науковці шукали притулку або всередині країни, або за кордоном, а після повномасштабного вторгнення 2022 року було переміщено 26 цілих інституцій на додачу до тих 18, які вже були переміщені у 2014 році.

Вплив на українську академічну спільноту був величезним, оскільки інфраструктура зруйнована, науковці-біженці становлять величезний відтік мізків до країн ЄС, а обставини переміщення, часті повітряні атаки, перебої в електропостачанні, а також спричинені ними економічні труднощі продовжують обтяжувати дослідників та освітян.

Учасники панельної дискусії зазначили, що після початку повномасштабного вторгнення європейська спільнота об'єдналася в усіх можливих формах, щоб підтримати українців – не лише засудивши військову агресію з боку Росії, але й надавши допомогу на всіх рівнях. Варто згадати як приймали українських біженців, як надавали їм житло, можливості для подорожей та роботи в Європі, як науковці на низовому рівні об'єдналися в такі ініціативи, як Science4Ukraine. Для біженців були створені додаткові схеми фінансування, такі як програма ЄС MSCA4Ukraine. З того часу багато організацій, включаючи Eurodoc, виступають за підтримку, необхідну для відновлення України, і, зокрема, за те наскільки важливими для майбутнього України є наукові дослідження та сектор вищої освіти.

Керівництво Eurodoc відзначило, що заклики Eurodoc до Європейської комісії про постійні потреби в підтримці під час і після війни були почуті, і що після перших раундів фінансування новий фонд для України також чітко передбачає фінансування академічних кіл для досліджень і вищої освіти. План реалізації програми підтримки Українського фонду використовує стратегічний підхід і визначає необхідні реформи, а також ключові сектори економіки. Великою подією стало приєднання України до рамкової програми «Горизонт Європа», що включає додаткові схеми фінансування для українських дослідників, а також відкриття офісу програми «Горизонт Європа» в Києві.

Учасники конференції погодились з тим, що з українського боку, реформи, спрямовані на краще узгодження з Європою, а також європейськими цінностями і принципами, йдуть повним ходом, а в деяких аспектах навіть випереджають західноєвропейські аналоги, як, наприклад, акредитація університетів та наукових установ. Хоча багато рішень потрібно буде знайти на національному рівні, очевидно, що європейська підтримка академічних кіл в Україні матиме вирішальне значення не лише для її наукового сектору, але й для її суспільного та економічного майбутнього.

Таким чином, в рамках цієї панельної дискусії проаналізували заходи спрямовані на підтримку академічної спільноти України та діяльність різних організацій та установ у цьому напрямку протягом останніх двох років та обговорили поточний статус-кво з його перешкодами та позитивними зрушеннями, існуючі недоліках і потреби, короткострокові та довгострокові підходи до допомоги українській академічній спільноті як на національному, так і на європейському рівні, з метою досягнення успіху у повному включенні України до Європейського дослідницького простору та Європейського простору вищої освіти.

Спікери:

• Signe Ratso (Deputy Director-General, DG RTD, European Commission) – Сігне Рацо (Заступник Генерального директора Генерального директорату з питань досліджень та розвитку, Європейська Комісія);
• Denys Kurbatov (Vice-minister for research, Ministry of Education and Science of Ukraine) – Денис Курбатов – заступник Міністра освіти і науки України з питань науки та інновацій;
• Alisa Sukhikh (Young Scientists Council at the Ministry of Education and Science of Ukraine) – Аліса Сухіх, Рада молодих учених при МОН України;
• Oleksandr Prokhorchuk Young Scientists Council at the Ministry of Education and Science of Ukraine – Олександр Прохорчук, Рада молодих учених при МОН України.

Модератор: Sebastian Dahle (Assist. Prof., University of Ljubljana President, Eurodoc) – Себастьян Далє (доцент університету Любляни, Президент Eurodoc).

Перекладач: Larysa Makaruk (Young Scientists Council at the Ministry of Education and Science of Ukraine) – Лариса Макарук, Рада молодих учених при МОН України

Нещодавно завідувачка кафедри германської філології та перекладу Оксана Воробйова отримала академічну стипендію на викладання від Австрійського агентства з питань освіти та інтернаціоналізації (OeAD), студентка-психолог долучилася до участі у польській грантовій програмі «Study Tours to Poland» (STP), у Румунії відкрилась персональна виставка цифрового живопису студентки факультету філології, психології та педагогіки; науковиці політехніки стали учасницями програми мобільності в Університеті прикладних наук Бургенланду, студенти університету та коледжу презентували власні проєкти на міжнародній конференції у Стамбулі, представники політехніки взяли участь у науковій конференції на базі Білостоцького технологічного університету, Ольга Гарькава та Людмила Шевченко взяли участь у «ViA's Research Еvening 2024» на базі Відземського університету прикладних наук, де презентували власні наукові напрацювання у сфері каркасних конструктивних систем будівель та ландшафтно-просторової організації міста Полтави, студентки ННІ фінансів, економіки, управління та права політехніки розповіли про особливості навчання за програмою кредитної академічної мобільності Erasmus+ в Університеті прикладних наук – University of Applied Sciences FACHHOCHSCHULE BURGENLAND в місті Айзенштадт.

Відзначимо, студенти Полтавської політехніки мають можливість навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року в провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.

За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм академічної мобільності звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб.320-Ф, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (ауд.310-ц, email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +3-8-(095)-91-08-192).

 

Медіацентр

Національного університету

«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»