У рамках навчального курсу «Основні тенденції розвитку світової літератури» студенти – магістранти спеціальності 035 «Філологія» Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» досліджували середньовічну історію, яку можна вивчати через відомі твори на історичну тематику та спробували відтворити середньовічні історичні пам’ятки за допомогою 3D ручки. Ініційований доктором філологічних наук, професором кафедри германської філології та перекладу Тетяною Кушніровою освітній захід провели за технічного сприяння студії креативної технічної освіти «Технолаб».
За словами науковиці факультету філології, психології та педагогіки, опановувати курс з історії літератури можна багатьма способами, а завдання першокласних викладачів зробити процес занурення студентської молоді у літературну епоху, коли створювався шедевр, атмосферу, енергетику будь – якого художнього твору максимально простим. Час, коли лектор розповідає про певний період у розвитку світової культури, зупиняючись на загальних рисах доби, окреслюючи ознаки періоду, відмінності між різними епохами, поступово відходить. А при вивченні загальних літературних тем можна піти й іншим шляхом - від «конкретного» до загального.
«За допомогою проєктного підходу студенти отримують завдання, наприклад, певним чином презентувати архітектуру середніх віків, відтворити символіку, наприклад, роману «Ім’я рози» Умберто Еко. Майбутні перекладачі мають самостійно вирішити, яким чином можна якнайкраще презентувати, наприклад, найголовніший символ цього роману, навколо якого розгортаються події - монастир. У творі він досить детально описаний, тому студенти мають ґрунтовно перечитати твір і мати якнайточніші уявлення про структуру монастиря. І, основне, визначити, за допомогою яких технічних засобів буде представлено проєкт. Студенти із захопленням взялися за справу, адже така робота допомагає аналізувати, порівнювати та аналізувати прочитане в книжках», - прокоментувала Тетяна Кушнірова.
У даному випадку студенти ґрунтовно дослідили топос твору, зробили приблизні креслення маленької частини монастиря, собору, а потім за допомогою 3D ручки його малювали. Ролі при створенні проекту були чітко розподілені: хтось робив ювелірну роботу: малював складні деталі віконних рам, вітражний годинник на вежі собору тощо, а хтось – частини будівель, які потім скріплюватися між собою.
Час, проведений під час створення проекту, пройшов весело і з користю, оскільки це був лише перший досвід роботи з 3D ручкою, то багато деталей перемальовувалося по кілька разів. Але складний процес виконання проекту був того вартий - усі залишилися задоволені спілкуванням та виконаною роботою.
Відзначимо, що пріоритетним завданням сучасної освіти є збільшення інтересу здобувачів освіти до спеціальностей майбутнього, зокрема запровадження STEАM-рішень до освітнього процесу, комплексного міждисциплінарного підходу (інтегроване навчання, що передбачає поєднання навичок із різних галузей задля досягнення потрібного результату), де всі предмети взаємопов'язані й інтегровані в єдине ціле. STEAM-освіта – це творчий простір людини, де вона має змогу повноцінно реалізувати свої розробки. При такому підході домінантною стає проєктна робота, здатність працювати в команді.
У подальших планах викладачів та студентів кафедри германської філології та перекладу факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» - продовжувати вивчати літературні явища, художні твори за допомогою різних наборів практичних інструментів та інноваційних кейсів. Адже якісна європейська освіта неможлива без системної роботи над власним особистісним розвитком та розширенням спектру професійних компетентностей, а в університеті створений потужний освітній простір для підготовки висококваліфікованих фахівців у сфері художнього та технічного перекладу.
Нещодавно викладачі та школярі відзначили головне християнське свято року тематичним мовним дійством, а студенти політехніки відвідали колоритну ЕтноСадибу в Опішні.
Раніше юні дослідники Полтавщини презентували дослідження у сфері перекладознавства та міжкультурної комунікації, директор школи німецької мови «StartDeutsch Schule» Маркус Пойзер провів інтерактивні майстер-класи для майбутніх перекладачів, учасники наукового гуртка дослідили зв'язок народного календаря з художнім часом у першому циклі творів Миколи Гоголя, а студентки-філологи популяризують творчу спадщину Кобзаря німецькою мовою.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
