Упродовж січня-лютого науковці Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» вдосконалювали свої навички користування оновленим інтерфейсом наукометричної платформи Web of Science Core Collection, працювали над авторськими профілями науковців, знайомилися з можливостями референс-менеджера EndNote у рамках серії навчальних вебінарів Clarivate Analytics, анонсованих Міністерством освіти і науки України.
Учасниками зимової серії вебінарів стали науково-педагогічні працівники гуманітарного факультету – доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова, кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва та викладач кафедри германської філології та перекладу Світлана Мангура. Нові можливості цифрової наукової комунікації опанував також науковець ННІ архітектури, будівництва та землеустрою – кандидат технічних наук, доцент кафедри будівництва та цивільної інженерії Олександр Зима.
Зареєстровані учасники могли отримати сертифікати, виконавши головну умову: проходження 90% лекційного матеріалу, а також отримати заохочення під час вікторин на знання пройденого.
Онлайн-заняття відбулися за темами:
- «Web of Science Core Collection у новому інтерфейсі»;
- «Авторські профілі науковця: бонус чи тягар»;
- «Можливості й функції референс-менеджера EndNote»
- «Розширений пошук в новому інтерфейсі»;
- «Відкритий доступ та план S».
«Під час вебінарів отримали нові практичні навички по роботі з оновленим інтерфейсом Web of Science Core Collection – як формувати та редагувати запит за певною темою, робити скороченні та заміни, зберігати результати, розглянули використання символів, ознайомилися з правилами оформлення пристатейних переліків наукової літератури.
Говорили про оновлені функції інтерфейсу Web of Science Core Collection у січні 2021 року, як можна вдосконалити майстерність роботи з платформою в новому інтерфейсі та розглядалися питання аналізу, збереження, коригування отриманих даних, створення та збереження звітів, використання розширеного пошуку для вирішення більш складних пошукових задач. Набуті навички плануємо одразу використовувати у науковій діяльності та роботі зі студентами, адже забагато корисних знань не буває!» – прокоментувала доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Тетяна Кушнірова. Минулого року науковиці-філологи брали участь у вебінарах, присвячених академічній доброчесності та застосуванню наукометрії для успішної наукової діяльності.
Викладачі провідних українських закладів вищої освіти розглянули особливості розвитку відкритого доступу та зміни, які спричинили оприлюднення й поширення результатів наукових досліджень. Лекторка – експертка з інформаційно-аналітичних ресурсів та навчання компанії Ірина Тихонкова розповіла про десять принципів плану S і готовність до них українських закладів вищої освіти і наукових установ, про можливості та виклики відкритого доступу, журнали відкритого доступу, вартість наукової публікації в міжнародних та фахових виданнях.
Web of Science – це величезна база світових цитат, яка не залежить від видавців та керується спадщиною вченого Юджина Гарфілда, який запропонував та досліджував індекс наукового цитування. Дана наукометрична платформа надає потужну інформаційну підтримку для оцінки, збору та поглиблення наукових відкриттів. На платформі розміщено базу наукової літератури і патентів з природничих, технічних, біологічних, суспільних, гуманітарних наук і мистецтва. Центральною частиною платформи є наукометрична, реферативна, міжнародна база даних Web of Science Core Collection WoS (CC), яка включає в себе понад 18000 провідних журналів, розміщених у трьох ключових індексах наукової літератури:
- SCIE (Science Citation Index Expanded) індексується 8300 журналів, архів з 1900 року;
- SSCI (Social Science Citation Index) – 2900, архів з 1900;
- AHCI (Art and Humanities Citation Index) – 1600 видань, архів з 1975.
Платформа Web of Science Core Collection дозволяє відстежувати новітні ідеї з різних галузей та дисциплін, понад 9000 наукових установ та вчені зі всього світу довіряють цій базі даних та використовують її інформаційний ресурс для проведення якісних та передових досліджень, аналізуючи та будуючи стратегію розвитку діяльності. Тому надзвичайно важливо, щоб українські вчені були ознайомлені з можливостями роботи на цій платформі.
На початку лютого викладачі кафедри германської філології та перекладу вивчали проблеми дистанційного навчання та оцінки знань студентів з американськими колегами.
Медіа–центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
