У вересні 2023 року на базі факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» розпочалась серія гостьових лекцій «Contemporary Contexts and Debates: 21st Century Literatures and Cultures in English» від літературознавців із Німеччини, Швейцарії, США та Канади для студентів спеціальностей 035 Філологія та 014 Середня освіта університету. Організаторкою та модераторкою серії гостьових лекцій виступила Ханна Шох (Hannah Schoch), аспірантка Цюріхського університету.
Нагадаємо, серія гостьових лекцій «Contemporary Contexts and Debates: 21st Century Literatures and Cultures in English» включає різноманітні дисципліни, такі як американістика, англістика, канадські студії та медієвістика, огляд низки сучасних тенденцій, важливих для розуміння літератур і культур англійською мовою. Мета цих лекцій – розібратись як література та масова культура відгукуються на проблеми 21-го століття, дати студентам розуміння сучасних дискусій та контекстів, що мають вирішальне значення для ефективної міжкультурної комунікації та сприяти комплексному розумінню ролі сучасної літератури та популярної культури в суспільстві.
Першу лекцію – «More than Rust: Narrating Post-Industrial America» («Більше, ніж «іржа»: наративи постіндустріальної Америки»), прочитала доктор Джулія Саттлер (Julia Sattler) з Дортмундського технічного університету (20 вересня 2023 року).
Другу лекцію – “US Myths and Politics on the 21st-Century Stage: Hamilton: An American Musical” («Міфи та політика США на сцені 21-го століття: Гамільтон: Американський мюзикл») – прочитала Ханна Шох (Hannah Schoch), дослідниця з Цюріхського Університету (27 вересня 2023 року).
Третю лекцію – “Is It Alright if I Don’t Sing Tonight? Romance, Romanticism, and Climate Grief in Contemporary Popular Music” («Нічого, якщо я сьогодні не буду співати? Романтика, романтизм і №кліматичне горе» в сучасній популярній музиці») прочитав Андрін Альбрехт (Andrin Albrecht), дослідник з Єнського університету імені Фрідріха Шиллера (4 жовтня 2023 року).
11 жовтня у змішаному форматі відбулася четверта лекція, присвячена привидам у літературі США та американській готиці XXI століття, яку прочитала Ханна Шох (Hannah Schoch), дослідниця з Цюріхського університету.
Науковиця розповіла слухачам про поняття «готики» в містецтві та літературі, що з’явилося у Європі XVIII століття як реакція на Просвітиництво та раціоналізм, наукові відкриття та їхній зв’язок із Середньовіччям (особливо з архітектурними стилями та фольклором). Лекторка пояснила, як жанр «готика» був перенесений у Новий Світ – США – близько 1800 року і знайшов художнє відображення у романах. Готичний роман виник завдяки історичним та літературним обставинам – занепаду реалізму під час епохи Просвітництва, знеціненню раціональної ідеології, відновленню середньовічних культурних елементів з новим тлумаченням і їх відображенням в літературі, змішуванню жанрів (роман і романс), а також змінам в естетичних і філософських підходах. Зокрема, ці зміни полягали в переході від оцінки художньої творчості, спрямованої на «прекрасне», до більш піднесеної оцінки та від використання раціональних і причинно-наслідкових концепцій до ірраціонально-містичних підходів.
Саме готичні романи були одним із перших літературних жанрів новоутвореної країни – США, а одним із найпопулярніших авторів був Чарльз Брокден Браун, родоначальник південноамериканської готики. Готична традиція своєрідно актуалізувалася у творчості письменників США, які свідомо орієнтувалися на англійські зразки, водночас надавали готиці значних відмінних рис, пов’язаних із національною специфікою.
Деякі дослідники вважають Брауна найважливішим американським прозаїком до Джеймса Фенімора Купера. Хоча Браун не був першим американським романістом, як стверджували деякі ранні критики, широта і складність його досягнень як письменника в різних жанрах (романи, оповідання, есе та періодичні статті, поезія, історіографія та рецензії) робить його ключовою фігурою в літературі ранньої Республіки. Серед його найвідоміших творів – «Віланд» (копію якого він надіслав усім «батькам-засновникам») та «Едгар Хантлі», обидва з яких демонструють його характерний інтерес до готичної тематики. Його називають «батьком американського роману».
Багато сучасних критиків дорікають Віланду за його химерність, і критики кінця вісімнадцятого століття також зневажали його. Використання самозаймання, зокрема, вказували як на надуманий елемент. За часів Брауна критики різко дорікали Брауну за використання черевомовлення як засобу, що рухав сюжет роману. Сучасні критики також зневажливо ставляться до черевомовлення у «Віланді». За часів Брауна критики вважали твір невитонченим через його залежність від умовностей готичних романів і романів спокуси. Однак, незважаючи на його слабкі сторони, «Віланд» вважається одним з перших значних романів, опублікованих американцем, і це, безумовно, найуспішніший твір Брауна.
Лекторка ознайомила присутніх із сюжетними оосбливостями роману «Віланд» та його символікою.
Роман «Віланд» Чарльза Брауна – це твір, який розповідає про життя і долю головної героїні, Клари Віланд, і її брат Теодора, в період між Французько-індіанською війною та Американською революційною війною (1754–1783). Історія розпочинається з батьків Клари та Теодора, які були німецькими іммігрантами та заснували власну релігію. Після невдачі батька в спробах євангелізації корінних жителів Америки, він вірить, що зрадив свого бога та трагічно гине.
Дії роману відбуваються на землях, які належать Кларі і Теодору, та на яких вони ведуть комфортне життя разом із друзями, Катариною і Генрі Плейел. Головний сюжет роману обертається навколо низки надприродних подій, які стаються з членами сім'ї. Герої починають чути таємничий голос, який попереджає їх про небезпеку. У сюжеті також з'являється таємничий персонаж Карвін, який вказує, що голоси можуть бути наслідком підміни голосу людей. Це веде до серії конфліктів та непорозумінь серед головних персонажів.
Роман далі розкриває складні стосунки між героями, а також реакцію на події, які відбуваються. Повернення брата Теодора та розкриття його причетності до трагедії роблять сюжет ще більш заплутаним. Крім того, роман досліджує теми релігії, віри та сумнівів у контексті переживань персонажів.
З часом розкривається, що багато надприродних явищ були створені Карвіном, який виявляється черевомовцем. Стає зрозуміло, що Теодор діяв під впливом свого релігійного натхнення і ніяк не пов'язаний із Карвіном. Сюжет завершується трагедією і руйнацією для головної героїні, Клари Віланд, яка врешті-решт знаходить спокій після пережитих подій.
Науковиця також розповіла про романи Натанієля Готорна, зокрема, про змалювання насильства проти корінних американців, та оповідання Едгара Аллана По «Падіння дому Ашерів», та «Серце виказало» (аналіз свідомості людтини, що потерпає від почуття провини).
Лекторка провела паралелі між зображенням готичних замків у європейських готичних романах та зображенням будинків із фронтонами у американських готичних романах та значення концептів «дім» та «будинок» і взаємозв’язок простору та сімейних цінностей. Так, в європейських готичних романах, готичний замок часто виступає як символ та місце важливих подій. Ці замки зазвичай є місцями секретів, жахів і таємниць, вони відомі своєю темрявою, лабіринтністю та загадковістю і створюють враження невизначеності та небезпеки, яка підсилює атмосферу жаху.
В американських готичних романах, таких як «Будинок із сімома фронтонами» Натанієля Готорна, такі будівлі виступають символами родового ладу та історії родини. Вони відображають важливість спадкової спільноти та історичних коренів і в той же час можуть викликати асоціації з таємницею і гріхом, подібно до готичних замків. Часто будинки в американських романах уособлюють всю Америку та американську націю.
Також учасники детально розглянули жіночий готичний роман XIX століття, зокрема, творчість Шарлотти Перкінс Гілмен, та її найвідомішу роботу, оповідання «Жовті шпалери», написане після важкої боротьби з післяпологовим психозом, у якому розкривається проблема утисків тогочасної жінки гендерними стереотипами сім'ї та медицини.
Це історія про жінку, яка страждає від психічного розладу після трьох місяців ув'язнення в кімнаті власним чоловіком «заради її ж здоров'я». Вона стає одержимою огидними жовтими шпалерами в кімнаті. Перкінс написала цю історію, щоб змінити свідомість людей про роль жінки в суспільстві, яка характеризувалася відсутністю у жінок автономії (котра, як вважалося, була шкідливою для їхнього розумового, емоційного і навіть фізичного благополуччя). Оповідачка повинна виконувати вимоги лікування, яке прописує їй чоловік-лікар, і які контрастують з тим, чого вона дійсно потребує – розумової стимуляції і свободи замість одноманітності кімнати, в якій полонена. «Жовті шпалери», по суті, є відповіддю Перкінс лікарю на ім'я Сайлас Вейр Мітчелл, який лікував її від депресії за допомогою «спокою», і якому вона вислала копію своєї праці.
Історія подається з точки зору головної героїні, яка повільно божеволіє. І до кінця незрозуміло, чи вона божеволіє від того, що замкнена у кімнатті, чи з іншої причини. Оповідання піднімає багато важливих питань: які умови спричиняють репресії? Чи це дім, і чоловік, що стоїть на сторожі патріархату? Тож чи є ці репресії причиною божевілля жінки, чи ні.
Це дуже груба робота Чарльза Л. Кріо про американську готику, і якщо ви цікавитеся американською готикою, Чарльз Л. Кріо є одним із її теоретиків, і його також дуже цікаво читати як теоретика. Готика тепер розглядається не як виноска до нашої літературної традиції, а як важлива для розуміння нашої літератури і, власне, нашого національного проекту, адже домінуючою санкціонованою історією Сполучених Штатів був наратив про соціальний, економічний і технологічний прогрес. Цей наратив також стверджує доктрину американської винятковості. Призма і доктрина американської винятковості, звичайно ж, посилається на таку віру, що сягає своїм корінням пуритан, що вони є обраною нацією, що вони обрані Богом, щоб виконати свою долю, і що вони мають цю велику долю. Я маю на увазі те, що ви все ще маєте. Сьогодні я маю на увазі американську риторику про те, що саме вони мають керувати світом, тому що вони обрані, говорить лекторка.
За її словами, готична література - це місце, де знайшли своє вираження кошмари маленького і приватного життя. Справді, лише вивчаючи американську готику, літературу, часто пов'язану з історичними крайнощами, насильством, невідомістю та сюрреалізмом, можна досягти збалансованого та раціонального розуміння американської культури. Від колоніальних часів до сьогодення, постмодерної доби.
«Якщо ви не знайомі або не дуже знайомі з творчістю Стівена Кінга, я перерахувала кілька романів. Я можу тільки порекомендувати його книги. Крім Стівена Кінга, дуже подобається творчість Джойс Керол Оутс, ще однієї авторки готики, яку я можу лише порекомендувати вам пошукати в інтернеті і прочитати ту чи іншу історію про готику. Крім того, ми все ще перебуваємо у XX столітті і, можливо, варто взяти це до відома, тому що це також буде в остаточному тексті, який ми розглянемо сьогодні.
Це, в основному, реальність американського маленького містечка білих робітників і середнього класу 70-х, 80-х і 90-х років. І якщо ви говорите про 70-ті, 80-ті, 90-ті, майте на увазі. Повільно, але впевнено приходить капіталізм. Отже, повернемося до роздумів Джойс Керол Оутс про те, чим насправді займається Стівен Кінг у своїй художній літературі.. І я створюю характерну для Стівена Кінга тему - життя маленького американського містечка, яке часто відбувається у вигаданому Деррі, штат Мейн, в оповіданнях, що розповідають про сімейне життя», - зазначає науковиця.
Під час лекції науковиця детально проаналізувала витоки американської готики та її джерела в літературних творах, зупинившись на витоках творчої спадщини Стівена Кінга.
Нагадаємо, раніше науковці та студенти політехніки відвідали гостьову лекцію німецького літературознавця та композитора, а дослідниця з Цюріхського університету прочитала гостьову лекцію з американістики.
Нещодавно науковиці політехніки поділилися з румунськими партнерами ефективними кейсами викладання в умовах пандемії та воєнного стану, а студенти політехніки презентували досвід навчання в умовах пандемії та воєнного стану.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
