Із 11 по 18 травня 2026 року у місті Цахкадзор, Вірменія, відбувся міжнародний тренінг-курс за програмою Erasmus+ “Gamify Rural Youth Work”, який об’єднав молодіжних працівників, тренерів, освітян та представників молодіжних організацій із різних країн, участь у якому взяла і представниця Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Вікторія Бойко, студентка групи 401-ФФ спеціальності 035 «Філологія».
Цей тренінг є частиною масштабної дворічної міжнародної ініціативи, покликаної розвивати молодіжну роботу в країнах Східного партнерства. Проєкт допомагає залучати молодь із сіл і малих міст до активного суспільного життя за допомогою інструментів неформальної освіти та гейміфікації. Ініціатива виходить за межі разових заходів і створює практичну інфраструктуру для фахівців: вебплатформу з навчальними програмами, інструменти гейміфікації та відкритий онлайн-курс для молодіжних працівників. Таке адаптивне й масштабоване рішення є особливо цінним для системної підтримки молоді в локальних громадах.
Вебплатформа слугує єдиним хабом, що об’єднує навчальні модулі, практичні вправи, відеоінструкції, кейси впровадження та інтерактивні елементи для самоосвіти. Вона дозволяє інтегрувати процеси навчання, апробації інструментів і масштабування результатів в єдиній системі. Оскільки молодіжній роботі в сільських громадах часто бракує ресурсів і дієвих методик залучення, гейміфікація стає ефективним рішенням. Вона підвищує мотивацію молоді, робить освітній процес інтерактивним і допомагає юнакам та дівчатам активніше долучатися до локальних ініціатив.
Орієнтація на країни Східного партнерства зумовлена спільними викликами у сферах молодіжної політики, доступу до якісної освіти та розвитку локальних ініціатив. За таких умов критично важливо розробляти адаптивні інструменти, які можна легко налаштувати під соціокультурні й мовні особливості різних країн, а також рівень досвіду місцевих організацій.
Оскільки традиційні освітні формати дедалі менше утримують увагу молоді, центральною темою тренінгу стала гейміфікація. Йшлося не про звичайні розваги, а про інтеграцію ігрових механік у неігрове середовище: навчання, волонтерство та громадську діяльність. Учасники досліджували, як за допомогою системи викликів, рівнів, командної взаємодії та відстеження прогресу зробити освітній процес більш захопливим. Окрему увагу було приділено розмежуванню понять game, gamification та game-based learning, а також аналізу практичних кейсів щодо впровадження цих підходів у школах і молодіжних центрах різних країн.
«Тренінг проходив за принципами non-formal education (NFE) – неформальної освіти, де навчання базується на практиці, взаємодії, рефлексії та активній участі кожного», – ділиться враженнями Вікторія.
«Однією з важливих частин програми стали візити до Tsakhkadzor Youth Center, де ми знайомилися з місцевими практиками молодіжної роботи у Вірменії. Після відвідування молодіжного центру відбувалися дебрифінги та обговорення того, як адаптувати побачені ідеї до роботи у своїх громадах. Великий акцент робився саме на невеликих містах, де часто бракує сучасних освітніх можливостей і молодіжної інфраструктури.
Окремий блок програми був присвячений curriculum development. Ми створювали власні навчальні програми та гейміфіковані активності. У міжнародних командах учасники працювали над розробкою воркшопів, інтерактивних вправ та освітніх форматів, які згодом зможуть використовувати у своїх організаціях. Наприкінці цього етапу команди презентували свої напрацювання, отримували зворотний зв’язок та обговорювали можливості їх подальшого впровадження.
Важливою складовою тренінгу стали воркшопи, які, власне, проводили самі ми – учасники. Це дало можливість обмінятися практичним досвідом, презентувати власні методи роботи з молоддю та надихнутися ідеями колег з інших країн. Також ми працювали над створенням відеоматеріалів і навчального контенту, який у майбутньому стане частиною відкритого онлайн-курсу для молодіжних працівників.
На завершення тренінгу учасники зосередилися на розробці планів подальших дій (follow-up plans). Кожна національна команда підготувала стратегію впровадження методів гейміфікації у своїх організаціях і громадах через локальні воркшопи, тренінги та освітні програми. Завдяки цьому проєкт не обмежився часом проведення заходу, а став початком нових локальних ініціатив у різних країнах.
Після завершення тренінг-курсу ми, як молодіжні працівники, реалізовуватимемо локальні follow-up activities у своїх громадах протягом 2–3 місяців. У межах цього етапу ми проведемо щонайменше 12 зустрічей тривалістю по 2 години кожна, які відбуватимуться щотижня з використанням методів неформальної освіти та інструментів гейміфікації, розроблених під час проєкту. Тематика наших зустрічей охоплюватиме молодіжну участь, зміну клімату, а також локальні питання, визначені відповідно до потреб конкретної громади.
Загалом до follow-up activities буде залучено щонайменше 225 молодих людей, по 45 учасників від кожної країни-партнера. У кожній країні ми поділимо молодь на три групи по 15 учасників, із якими працюватимуть двоє молодіжних працівників. Таким чином, ми матимемо змогу не лише протестувати нові методики на практиці, а й адаптувати їх до реальних потреб наших громад.
Окремою мотиваційною частиною проєкту стане система оцінювання нашої активності під час пілотного періоду. Із шести молодіжних працівників від кожної країни двоє учасників, які отримають найвищі результати у використанні гейміфікаційного інструменту, матимуть можливість долучитися до наступного етапу проєкту – міжнародного молодіжного обміну в Бакуріані, Грузії», – говорить Вікторія Бойко.
Вікторія Бойко неодноразово була учасницею молодіжних обмінів та тренінгів за програмою Erasmus+, зокрема, PBA – Partnership Building Activity, “X-Change: Intersectionality in Action”, “(MIND)CRAFTING EMOTIONS”, “Hack Your Future”, “Unfolding Complexity. Foundations of Conflict Transformation”, “Interexchange Academy – A Co-Creative Academy of Peacebuilding, Societal Inclusion and Greener Future”, “Promoting peace awareness among youth”, “Cyber Heroes”.
Нагадаємо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатися за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або всього навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією щодо актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтеся до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua).
