2025-05-31

Емоційний інтелект як інструмент життєстійкості: творчість, що лікує

Команда кафедри психології та педагогіки Полтавської політехніки провела для внутрішньо переміщених осіб надзвичайно важливий захід у межах проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST”, присвячений розвитку емоційного інтелекту.

Емоційний інтелект як інструмент життєстійкості: творчість, що лікує

Продовжуючи глибинну арттерапевтичну подорож, що була започаткована на попередніх зустрічах, 29 травня 2025 року команда кафедри психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» провела для внутрішньо переміщених осіб новий, надзвичайно важливий захід у межах проєкту Erasmus+ KA220-ADU “TRUST”. Цього разу фокус психотерапевтичної практики змістився до розвитку емоційного інтелекту – цієї життєво важливої здатності розпізнавати, розуміти і ефективно керувати власними емоціями, а також співпереживати іншим. Саме емоційний інтелект сьогодні дедалі частіше розглядають як основу життєстійкості – внутрішньої сили адаптуватися до найскладніших викликів, долати їх, не втрачаючи своєї цілісності та здатності до повноцінного життя.

На фоні тривалої нестабільності, постійних переживань та невизначеності, що, на жаль, супроводжують життя багатьох внутрішньо переміщених осіб, така м’яка, чутлива, але водночас глибока робота над собою стала особливо цінною. Вона дозволила учасникам знайти опору всередині, коли зовнішній світ здається хаотичним.

Зустріч розпочалася із занурення в атмосферу музикотерапії. Учасники заплющили очі та слухали спеціально підібрану терапевтичну музику, що сприяє глибокому внутрішньому заспокоєнню та гармонізації. Кожна мелодія діяла наче емоційний місток, що переводив від тривоги до прийняття, від напруження до повного розслаблення. Музикотерапія не просто створювала приємний фон для подальших дій, а й стала першим ключем до внутрішнього діалогу та саморефлексії. У цій медитативній тиші з нотами кожен мав змогу доторкнутися до свого справжнього «Я» – без зовнішнього тиску, без соціальних ролей, просто відчуваючи і приймаючи себе. Це є основою для подальшої роботи з емоціями.

Наступним етапом стали вправи, спрямовані на формування навичок емоційної саморефлексії та диференціації. Учасники вчилися точно називати власні емоції, розрізняти їхні тонкі відтінки та інтенсивність, а також помічати, як ці емоції впливають на їхні тілесні відчуття, поведінку та прийняття рішень. Цей етап критично важливий для розвитку самоусвідомлення – першого компоненту емоційного інтелекту.

Особливого резонансу та терапевтичного ефекту набули інтегровані елементи драмотерапії. Ці міні-сцени не вимагали від учасників акторської майстерності, лише щирості та відкритості. У форматі «театр-спогадів» або «діалог із внутрішнім Я» кожен зміг прожити та екстерналізувати ту частину себе, яку зазвичай приховує від інших або боїться усвідомити. Драмотерапія дала змогу побачити власні переживання з боку, дистанціюватися від них, відчути потужну підтримку групи, що створює безпечне середовище. Це дозволило учасникам доторкнутися до своїх болючих спогадів чи складних почуттів без страху бути поглинутим ними. Як підкреслили психологи проєкту, це не про «гру на сцені» − це про глибоку чесність перед собою, що є основою для трансформації та зцілення.

Наприкінці заходу всі охочі поділилися своїми відкриттями та інсайтами, що є важливим елементом групової терапії та закріплення результатів. Цінними були свідчення, такі як: «Я вперше змогла сказати про свій страх вголос», що вказує на подолання внутрішніх блоків; «Я зрозумів, що злість − це не завжди погано», що демонструє переосмислення та прийняття складних емоцій як інформативних сигналів; «Я відчув, що можу бути опорою сам для себе», що свідчить про зростання внутрішньої сили та самопідтримки. Саме в таких моментах індивідуальної рефлексії та групової валідації народжується життєстійкість – здатність бути цілісним, адаптивним та сильним, попри будь-які зовнішні шторми та виклики.

Емоційний інтелект − це не лише навичка чи сукупність умінь, це внутрішня культура відносин із собою та світом, що ґрунтується на усвідомленості, прийнятті та співпереживанні. І як переконливо показала ця зустріч, він може бути ефективно розвинений через мистецтво, гру, музику, а також через ті засоби, які говорять з нами найглибшою, неусвідомленою мовою емоцій та образів.

Команда проєкту «TRUST» продовжує створювати унікальний простір, де кожен може не лише відновлювати сили, а й вчитись жити повноцінно у нових, складних реаліях. У цьому процесі творчість та емоційний інтелект виступають не просто інструментами, а справжніми союзниками на шляху до самопізнання, зцілення та розбудови особистості, що є стійкою до життєвих викликів.

Ця зустріч стала ще одним значущим кроком у реалізації проєкту Erasmus+ KA220-ADU TRUST: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арт-терапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).

Назва проєкту розшифровується наступним чином:

TRUST

T – Trauma (Травма)

R – Refugees (Біженці)

U – Ukraine (Україна)

S – Solidarity (Солідарність)

T – Therapy (Терапія)

Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).

Нагадаємо, зараз в Полтавській політехніці триває серія арттерапевтичних сесії в межах проєкту “TRUST”, в рамках яких ВПО малювали свій герб, щоб символічно передати свої внутрішні цінності, джерела сили та надії, виконували практики асоціативного відображення думок на папері, робили арттерапевтичну вправу «Стосунки», мета якої – осмислення взаємозв’язків із близькими, спільнотою, країною, відповідали на запитання «Що для мене означає ментальне здоров’я?», працювали з нейрографікою, занурилися у світ тілесно-орієнтованої терапії, де рух, танець і тілесне вираження стали ключовими інструментами для емоційного звільнення та відновлення, працювали з метафоричними асоціативними картами, практикували асоціативне відображення думок на папері, вивчали символізм стихій природи та їхній безпосередній вплив на психіку та емоційний стан людини.

Нещодавно науковиця політехніки взяла участь у заході на тему академічної мобільності у STEM-галузях вищої освіти у столиці Австрії – Відні, а делегація викладачів політехніки взяла участь у програмі академічної мобільності Erasmus+ на базі румунського університету-партнера Aurel Vlaicu University of Arad.

Відзначимо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.

За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).

 

Медіацентр

Національного університету

«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»