Днями у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» для студентів з числа внутрішньо переміщених осіб було проведено арттерапевтичне заняття на тему «Як вивільнити емоції конструктивно». Це була не просто зустріч, а глибоке занурення у світ тілесно-орієнтованої терапії, де рух, танець і тілесне вираження стали ключовими інструментами для емоційного звільнення та відновлення.
Модераторами заходу виступили старший викладач кафедри хореографії і танцювальних видів спорту Віталій Горголь, завідувач кафедри хореографії і танцювальних видів спорту, Заслужений працівник культури України, Почесний діяч мистецтв України, Заслужений діяч спортивного танцю України, доцент Петро Горголь, кандидат психологічних наук, доцент Вікторія Шевчук, кандидат педагогічних наук, доцент Марина Тесленко, кандидат педагогічних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри Леся Клевака.
Мета заходу була надзвичайно актуальною: допомогти молоді вивільнити негативні переживання, що накопичилися в умовах тривалого психоемоційного напруження, спричиненого війною та вимушеним переселенням. Тілесно-орієнтована терапія, як один із напрямів арттерапії, ідеально підходить для цього, оскільки вона звертається безпосередньо до тіла – сховища невисловлених емоцій та стресу. Метод спрямований на відновлення контакту з власним тілом, розпізнавання емоцій через тілесні сигнали, зняття м’язових затискачів та гармонізацію внутрішнього стану через вільне, усвідомлене рухове самовираження.
Заняття відбулося у форматі тілесно орієнтованої терапії, яка є одним із напрямів арттерапії. Цей метод спрямований на відновлення контакту з власним тілом, розпізнавання емоцій через тілесні сигнали, зняття м’язових затискачів, а також гармонізацію внутрішнього стану через вільне, усвідомлене рухове самовираження.
Під ритмічну музику студенти мали змогу без осуду проявити свої емоції, дослідити власні внутрішні переживання через спонтанний рух, виразити те, що складно озвучити словами. Тіло часто зберігає пам'ять про травматичні події та стрес у вигляді м'язових блоків та напруги. Через рух ці блокування можуть бути поступово звільнені, даруючи відчуття фізичного та емоційного розвантаження.
Особливого значення у цьому занятті набув елемент вальсування. Хоча вальс асоціюється з класичним, витонченим танцем, його терапевтичний потенціал є значним: вальс має чіткий тридольний ритм та плавну, циклічну структуру. У контексті війни, де життя сповнене хаосу та непередбачуваності, такий упорядкований рух може дарувати відчуття стабільності, передбачуваності та безпеки. Ритмічні рухи допомагають регулювати дихання та серцебиття, що сприяє заспокоєнню нервової системи. Плавні, безперервні рухи вальсу дозволяють «розтопити» внутрішні затискачі, сприяють емоційній текучості, дозволяючи почуттям м'яко вивільнятися, а не накопичуватися. Це допомагає перейти від стану скутості до гнучкості та легкості.
Навіть якщо вальсування відбувалося індивідуально, воно містить елементи парного танцю, що може несвідомо активізувати потребу у зв'язку, довірі та гармонійній взаємодії, якої бракує в умовах ізоляції. Це сприяє відновленню відчуття приналежності та зниженню самотності.
Вальс, як форма мистецтва, дозволяє висловити складні емоції через грацію та красу руху, що може бути цілющим та надавати відчуття гідності та сили у вираженні переживань.
Участь у структурованому, але водночас вільному танці, допомагає відновити відчуття контролю над власним тілом та рухами, що є важливим елементом для осіб, які пережили втрату контролю над власним життям через зовнішні обставини.
Учасники поділилися, що після практики відчули легкість, емоційне розвантаження, енергійність, а також – внутрішню опору й стабільність. Атмосфера підтримки, прийняття та свободи допомогла кожному торкнутися особистих почуттів і пропрацювати їх у безпечному просторі. Це свідчить про глибокий психологічний вплив заняття, яке допомогло трансформувати накопичену напругу в конструктивну енергію та відчуття внутрішньої рівноваги.
Це заняття стало ще одним значущим кроком у реалізації проєкту Erasmus+ KA220-ADU TRUST: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арт-терапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).
Назва проєкту розшифровується наступним чином:
TRUST
T – Trauma (Травма)
R – Refugees (Біженці)
U – Ukraine (Україна)
S – Solidarity (Солідарність)
T – Therapy (Терапія)
Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).
Нагадаємо, нещодавно в Полтавській політехніці пройшли 3 арттерапевтичних сесії в межах проєкту “TRUST”: в рамках першої учасники -ВПО – виконали дві ключових арттерапевтичних вправи («Намалюй свій особистий герб» та «Дерево сенсів»), під час другої – відповідали на запитання «Що для мене означає ментальне здоров’я?», в рамках третьої учасники працювали над висловленням почуттів, зниженням внутрішньої напруги та пошуком особистісних ресурсів. Окремий арттерапевтичний захід «Гармонізація психоемоційного стану» провели у відокремленому структурному підрозділі Полтавської політехніки – «Полтавський фаховий коледж нафти і газу».
Нещодавно науковиця політехніки взяла участь у заході на тему академічної мобільності у STEM-галузях вищої освіти у столиці Австрії – Відні, студенти політехніки поділились враженнями від стажування за програмою Erasmus+ в ISCAP (Португалія), делегація політехніки взяла участь у академічній мобільності за програмою Erasmus+ в рамках ISCAP International Week, що проходив на базі Instituto Superior de Contabilidade e Administração do Porto (ISCAP) , студенти Полтавської політехніки поділились своїми враженнями від навчання за програмами Erasmus+ в університетах Австрії (Відень та Айзенштадт), Естонії, Данії, Іспанії та Словаччини, Польщі.
Відзначимо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
