28 травня 2025 року у затишному просторі гуртожитку Відокремленого структурного підрозділу Полтавський фаховий коледж нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбувся глибокий арттерапевтичний захід. Його учасниками стали внутрішньо переміщені особи віком 18+, а центральною темою, яка знайшла потужний відгук, була «Трансформація образи». Ця сесія була особливо актуальною, враховуючи той психоемоційний тиск та багаторівневі втрати, що їх переживають люди, вимушені покинути свої домівки внаслідок військових дій.
Модератором заходу виступила кандидат педагогічних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри психології та педагогіки Леся Клевака.
У психології образа розглядається як складна сукупність емоцій, що часто включає гнів, розчарування, біль і смуток, які виникають у відповідь на сприйняте порушення власних очікувань, кордонів, цінностей або несправедливість. Якщо цю емоцію не опрацьовувати, вона може стати деструктивною силою, призводячи до хронічного стресу, соматичних проявів, відчуття ізоляції, а також перешкоджаючи особистісному зростанню та здатності до нових, здорових стосунків. Для ВПО образа часто посилюється глибинними втратами, непередбачуваними змінами та відчуттям несправедливості, що безпосередньо пов'язана з вимушеним переселенням та війною. Під час зустрічі учасники мали змогу зануритися у глибинні почуття образи – на себе, на інших, на неконтрольовані події, що змінили їхнє життя.
Основна ідея заходу полягала у тому, що образа, попри її руйнівний потенціал, є важливим емоційним сигналом. Цей сигнал може стати справжнім ресурсом для особистісного зростання: своєрідним «компасом», що вказує на потребу перегляду життєвих установок, відновлення внутрішньої рівноваги та вибудови нових, більш адаптивних моделей поведінки. Саме через усвідомлення, прийняття та символічне відтворення – ключові механізми арттерапії – образа поступово перетворювалася на розуміння, цінний досвід і готовність до змін. Арттерапія тут виступила як безпечний і невербальний простір для цього складного трансформаційного процесу, дозволяючи учасникам обійти вербальні бар'єри та захисні механізми психіки, які часто блокують вираження болючих почуттів.
Особливу увагу на заході було приділено темі анімалотерапії, яка є потужним фактором зцілення. Взаємодія з тваринами надає безумовне прийняття та емоційну підтримку, що є критично важливим для людей, які пережили травматичний досвід і можуть відчувати недовіру або ізоляцію. Доведено, що спілкування з тваринами знижує рівень кортизолу (гормону стресу) та підвищує рівень окситоцину (гормону довіри та прив'язаності). Домашні улюбленці допомагають відволіктися від негативних думок, забезпечують відчуття рутини та стабільності, що є своєрідним «емоційним якорем» у непередбачуваному світі. Учасники щиро ділилися історіями, як спілкування з їхніми улюбленцями допомагало їм подолати тривожність, почуття самотності та навіть емоційні травми, пережиті у перші місяці війни, що підкреслює глибокий психологічний вплив тварин на людський стан.
Практична частина заходу також включала роботу з метафоричними асоціативними картами (МАК). Як проєктивний інструмент, МАК дозволяють обійти свідомий опір і отримати доступ до несвідомих думок, почуттів та ресурсів. Карти дають змогу учасникам подивитися на власні почуття та життєві ситуації з іншого ракурсу, сприяючи когнітивній гнучкості та переосмисленню проблеми. Завдяки метафорам учасники знаходили приховані внутрішні ресурси, джерела сили та нові стратегії подолання труднощів для відновлення, що надавало відчуття більшого контролю над власним життям.
Наприкінці зустрічі, у затишній атмосфері, присутні мали змогу поспілкуватися у неформальному колі за солодощами та чаєм. Таке невимушене спілкування та щирі розмови стали надзвичайно важливою частиною психологічного розвантаження.
Створення атмосфери довіри та прийняття сприяє зниженню тривожності та допомагає учасникам відчути себе в безпеці. Коли люди діляться своїми історіями та отримують підтримку, вони відчувають, що їхні емоції є нормальними та прийнятними, що значно знижує почуття ізоляції та сорому. Можливість вільно висловитись у підтримуючому середовищі сприяє емоційному розвантаженню та катарсису, що є необхідним для процесу зцілення після травматичних подій.
Результатами арттерапевтичного заходу стало значне зниження емоційної напруги серед учасників, формування нового, більш конструктивного ставлення до образи, що дозволяє сприймати її як потенційний каталізатор для змін. Посилилося відчуття контролю над власними емоціями та внутрішньої опори, що є критично важливим для осіб, які пережили травму та вимушене переміщення. Розвиток емоційного інтелекту та уяви дозволив учасникам ефективніше розуміти та регулювати свої почуття, а також креативно шукати вихід із складних життєвих ситуацій.
Це заняття стало ще одним значущим кроком у реалізації проєкту Erasmus+ KA220-ADU TRUST: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арт-терапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).
Назва проєкту розшифровується наступним чином:
TRUST
T – Trauma (Травма)
R – Refugees (Біженці)
U – Ukraine (Україна)
S – Solidarity (Солідарність)
T – Therapy (Терапія)
Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).
Нагадаємо, зараз в Полтавській політехніці триває серія арттерапевтичних сесії в межах проєкту “TRUST”, в рамках яких ВПО малювали свій герб, щоб символічно передати свої внутрішні цінності, джерела сили та надії, виконували практики асоціативного відображення думок на папері, робили арттерапевтичну вправу «Стосунки», мета якої – осмислення взаємозв’язків із близькими, спільнотою, країною, відповідали на запитання «Що для мене означає ментальне здоров’я?», працювали з нейрографікою, занурилися у світ тілесно-орієнтованої терапії, де рух, танець і тілесне вираження стали ключовими інструментами для емоційного звільнення та відновлення.
Нещодавно науковиця політехніки взяла участь у заході на тему академічної мобільності у STEM-галузях вищої освіти у столиці Австрії – Відні, студенти політехніки поділились враженнями від стажування за програмою Erasmus+ в ISCAP (Португалія), делегація політехніки взяла участь у академічній мобільності за програмою Erasmus+ в рамках ISCAP International Week, що проходив на базі Instituto Superior de Contabilidade e Administração do Porto (ISCAP) .
Відзначимо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
