Наукові розвідки викладачів кафедри германської філології та перекладу спрямовані на дослідження проблем перекладознавства, літературознавства, дискурсології, типологічного та зіставного мовознавства, методики викладання іноземних мов. Їх результати знаходять своє відображення у наукових публікаціях, виступах на конференціях різних рівнів.
Із 2013 по 2019 рік кафедра проводила Міжнародну науково-практичну конференцію "Інноваційні технології у контексті іншомовної підготовки фахівця", із 2020 року щорічно проводиться Міжнародна науково-практична конференція "Актуальні проблеми іноземної філології та перекладознавства".
23. 04. 2020 року на гуманітарному факультеті відбулося перше онлайн-засідання секції германської філології та перекладу у межах 72 наукової конференції професорів, викладачів, наукових працівників, аспірантів та асистентів університету, присвячена 90-річчю Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка".
Необхідно відзначити високий науковий рівень та ґрунтовний підхід до досліджуваних проблем студентів та викладачів кафедри германської філології та перекладу. У кожній із представлених доповідей на високому рівні досліджувалися актуальні питання певних галузей філології.
Кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Олена Дмитренко у своїй доповіді "DIE URSACHEN DER GLOBALISIERUNG" окреслила виклики, що стоять перед людством через процес глобалізації та деталізувала підходи дослідників до означеної проблеми.
Цікавими були доповіді, які стосувалися перекладознавства. Наприклад, студентки групи 401-ГФ Аліна Шиян та Надія Губар (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва) висвітлювали проблеми, що пов’язані із перекладом англійською мовою художніх творів, зокрема спадку М. В. Гоголя, акцентували увагу на способах перекладу та відтворення реалій, що характерні для української культури, але відсутні у мові перекладу.
Термінологічні аспекти перекладу технічних текстів у сфері інформаційних технологій презентувалися студентом групи 501-ГФ Максимом Мукогоренко (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Олена Дмитренко). Доповідач наголосив на складності перекладу технічної термінології, оскільки наразі у науковому обігу з’являється значна кількість неологізмів, яких немає у словниках, а значення необхідно виводити виходячи із контексту.
Кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва акцентувала увагу на проблемах вивчення літературознавчих категорій "художній час" і "художній простір" у теоретико-методологічному аспекті. Доповідь відзначалась актуальністю та науковою новизною, оскільки поняття "хронотоп" у сучасному літературознавстві наразі є дискусійним.
Доповідь студентки групи 201-ГФ Світлани Кісь (науковий керівник – доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова) торкалася міфопоетичного аспекту фольклорного образу гобліна та його подальшої трансформації у світовій літературі, зокрема у творчості Дж. Р. Р. Толкіна. Студентка переконливо довела, що цей образ трансформується у сучасній літературі і набирає нових негативних рис, які не характерні для праобразу.
Теоретично обґрунтованими були доповіді з історії перекладу, зокрема студентка групи 102-ГФ Марина Михайлова (науковий керівник – доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова) охарактеризувала особливості розвитку перекладу у добу Середньовіччя, наголосивши, що саме ця доба стала поштовхом для розвитку перекладознавства.
Доктор філологічних наук, професор Тетяна Кушнірова зупинилася на історії створення перекладів Біблії англійською мовою, розглянувши різні типи перекладу релігійної літератури, наголосивши на тому, що складно знайти у світовій культурі книгу, яка б настільки привертала увагу перекладачів і була відтворена багатьма мовами світу.
Після першого успішного онлайн засідання секції германської філології та перекладу, яке відбулося в четвер, 23 квітня 2020 року, наступного дня (24 квітня 2020 року) було проведено друге плідне засідання кафедральної секції в рамках 72 наукової конференції професорів, викладачів, наукових працівників, аспірантів та студентів університету, присвяченої відзначенню 90-річчя Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка".
Під час другого засідання були обговорені актуальні питання лексикології сучасної англійської мови та компаративної лінгвістики, зокрема структурно-семантичні особливості телескопічних неологізмів сучасної англійської мови (доповідач – студентка групи 301-ГФ Ангеліна Лазебник); ізоморфні та аломорфні ознаки англійських фразових та українських префіксальних дієслів (доповідач – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри Оксана Воробйова).
Окремий блок доповідей було присвячено висвітленню найактуальніших питань галузевого перекладу – способам перекладу IT-термінології (доповідач – кандидат педагогічних наук, доцент Олександр Кальник), особливостям перекладу акронімів у складі назв нафтогазових компаній (доповідач – студентка групи 401-ГФ Анна Кравченко), особливостям передачі міжмовних омонімів у нафтогазовому дискурсі (доповідач – студентка групи 401-ГФ Лілія Шишковська), граматичним трансформаціям при перекладі нормативної документації у сфері будівництва (доповідач – студентка групи 301-ГФ Юлія Радченко).
Наостанок, результатами своїх досліджень, спрямованих на детальне вивчення практичних аспектів німецької граматики та фонетики, поділилися: викладач Лариса Саєнко і студентка групи 401-ГФ Катерина Хоменко з доповіддю на тему "Специфіка використання кон’юнктиву в непрямій мові", а також викладач Світлана Астахова і студентка групи 301-ГФ Марина Слюсаренко (доповідь на тему "Silbenstruktur in der Deutschen Sprache").
Представлені доповіді викликали в аудиторії непідробний інтерес; на всі питання були отримані вичерпні відповіді; жвава наукова дискусія сприяла розширенню наукового світогляду всіх присутніх у розрізі найсучасніших лінгвістичних та перекладознавчих студій.
Присутня на обох секційних засіданнях наукова викладацька та студентська спільнота кафедри одноголосно відзначила високий науковий рівень представлених доповідей, їхню актуальність та перспективність для розвитку філологічної науки.
Варто відзначити високий науковий рівень представлених на конференції робіт та значну залюбленість у філологічну науку як доповідачів, так і слухачів!
Висвітлення цих секційних засідань на Facebook-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/268117167916324
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/270557641005610
12-13 жовтня 2020 року на базі Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" відбулась I Міжнародна науково-практична конференція "Актуальні проблеми іноземної філології та перекладознавства", присвячена 90-річчю університету. Фахівці обговорили актуальні проблеми перекладознавства, тенденції розвитку германської, романської та слов’янської філології.
Учасників налічувалась майже сотня – викладачів та науковців з провідних українських закладів вищої освіти, коледжу Санта Фе (США), Університету Сан-Паоло (Бразилія), представників Британської Ради та Корпусу Миру США в Україні. Через вимушені карантинні обмеження спілкування здійснювалося у онлайн форматі на платформі Zoom. Конференцію присвятили відзначенню 90-ліття Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка".
Учасників також привітали кандидат педагогічних наук, декан гуманітарного Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" Анна Агейчева, помічник ректора з академічних питань коледжу Санта Фе (Флорида, США) Вілма Фуентес та директорка програм технічної підтримки Корпусу Миру США в Україні Жанна Гриценко. Спікерки відзначили високий рівень організації наукового заходу та побажали натхнення, життєвої енергії та оптимізму усім присутнім.
У перший робочий день конференції цікаві виступи презентували:
- "Fluid flow in porous media for non – engineers" – Branimir Cvetkovic, PhD, Reservoir Management and Engineering Lead, Petro Brelle Energy, Norway;
- "Концептуальні типи іконічності поетичного тексту" – Лілія Безугла, доктор філологічних наук, професор кафедри німецької філології та перекладу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна;
- "Мультикультуралізм у сучасній британській літературі" – Тетяна Кушнірова, доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка";
- "DIE HESSE NIT VERGESSEN!" – Діалект Федеральної землі Гессен" – Frau DR. Elena Karasenko, Doktor der Germanistik, Institut der deutschen Sprache, Frankfurt am Main;
- "Проблеми перекладу англомовного сленгу в нафтогазовій галузі" – Яніна Базалій, начальник відділу технічного перекладу ТОВ "Науково – технічне підприємство "бурова техніка" (м. Полтава);
- "Навчання перекладу у технічному виші: використання інформаційних технологій перекладу" – Наталія Шаркова, кандидат психологічних наук, доцент кафедри перекладу та іноземних мов Національної металургійної академії України (м. Дніпро).
Протягом наступного дня учасники конференції працювали у секціях:
- "Новітні тенденції розвитку германської, романської та слов’янської філології" (модератор – кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" Олена Дмитренко);
- "Сучасні перекладознавчі студії: проблеми та перспективи" (модератор – кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка Оксана Воробйова);
- "Світова література в контексті культури. Проблеми перекладу художнього тексту" (модератор – доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка Тетяна Кушнірова);
- "Інноваційні підходи до викладання іноземних мов" (модератор – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" Олександр Кальник).
Про структурно-семантичні особливості лексем на позначення предметів одягу в повісті Миколи Васильовича Гоголя "Вечір напередодні Івана Купала" та їх переклад англійською мовою Річардом Півером та Ларисою Волохонською розповіла кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" Анна Павельєва у доповіді "Переклад назв предметів одягу у повісті М. В. Гоголя "Вечір напередодні Івана Купала" на англійську мову".
Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" Олександр Кальник поділився практичним інструментарієм соціоніки – науки про комунікації у соціумі.
Особливості віддаленого синхронного перекладу та функціонал платформ, що надають такі послуги, презентувала студентка групи 401-ГФ гуманітарного факультету Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" Ірина Лобко.
Дайжест діяльності студентського наукового гуртка "Філологія" (керівник – кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва) презентувала студентка III курсу спеціальності 035 "Філологія" Софія Дмитрюк.
Підготовлені на основі доповідей статті були опубліковані після проведення конференції у II томі Випуску 40 реферованого міжнародного збірника наукових праць "Лінгвістичні студії Linguistic Studies", який внесено до переліку наукових фахових видань України (категорія "Б") зі спеціальності 035 Філологія.
Висвітлення I Міжнародної науково-практичної конференції "Актуальні проблеми іноземної філології та перекладознавства" на веб-сайті університету:
28 квітня 2021 року відбулося секційне засідання кафедри германської філології та перекладу 73 Наукової конференції професорів, викладачів, наукових працівників, аспірантів та студентів університету, де усі охочі могли презентувати власні перекладознавчі, літературознавчі та мовознавчі дослідження.
Зокрема, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва розповіла про синтез хронотопів у часо-просторі "Вечорів на хуторі біля Диканьки" М. В. Гоголя та підкреслила, що ключовим компонентом просторово-часової картини світу в "українських" повістях письменника є містичний хронотоп.
Студент групи 401-ГФ Руслан Ляшенко (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Олена Дмитренко) присвятив свою доповідь професійній освіті в Німеччині та розповів про теоретичну та практичну частини дуальної освіти, яка триває в середньому три роки.
Студентка групи 301-ГФ Софія Дмитрюк презентувала власне наукове дослідження на тему: "Mythopoetics of the Mavka and Chuhaister images in the novel "Mavka’s diary" by Dara Korniy" (науковий керівник – доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова). Студентка презентувала творчість сучасної української письменниці Дари Корній через призму міфопоетики, дослідила основні образи, які мають дуальну основу, закцентувала увагу на образах дохристиянської міфології.
Наукова доповідь студентки групи 401-ГФ Марини Слюсаренко (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри германської філології та перекладу Оксана Воробйова) була присвячена актуальній проблемі перекладу юридичного тексту.
Студент групи 201-ГФ Микола Бочкар презентував доповідь "Переклад неологізмів у романі "Дюна" Френка Герберта" (науковий керівник – доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова). Доповідач розповів про особливості перекладу неологізмів у фантастичному романі, зокрема у творі Ф. Герберта "Дюна".
Темою наукового дослідження студентки групи 301-ГФ Світлани Кісь (науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Олександр Кальник) стали особливості перекладу комп'ютерного сленгу українською мовою, адже комп’ютерна технологія – наука відносно нова, її лексична складова безупинно поповнюється та вдосконалюється, відображаючи процеси ускладнення та модернізації в самій галузі комп’ютерних та інформаційних систем.
Магістрантка Яна Андрусь (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Олена Дмитренко) розповіла про значення невідокремлюваних префіксів, їх вплив на значення дієслова, структуру німецького речення, а також про особливості в утворенні форми Partizip II минулого часу Perfekt.
Другокурсниця Ольга Лупай (науковий керівник – кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри германської філології та перекладу Катерина Палій) дослідила джерела виникнення скандинавської міфології, а саме – існування релігії германських племен, міфологічну школу ХІХ ст. та її властивості, загальногерманський пантеон богів та їх походження й "Едду" як основне джерело давньогрецької міфології.
Студентка групи 201-ГФ Яніна Харченко висвітлила тему "Перекладацькі трансформації в оповіданні "Золотий жук" Е. По". (науковий керівник – доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова). Авторка за допомогою порівняльного методу зіставляє оригінал та переклад (перекладач – Р. Доценко) новели “Золотий жук” Е. По.
Магістрантка Анна Кравченко (науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Олександр Кальник) презентувала ґрунтовну наукову доповідь на тему: "Специфіка перекладу метафоричних термінів у текстах нафтогазової галузі". Інтенсивне зростання термінології нафтогазової галузі, як і постійне збагачення її мовної системи в цілому призводить до необхідності детального вивчення наявної проблематики, враховуючи, що одним із найважливіших елементів розвитку термінотворення є метафоричні терміни.
Доповіді відзначалися актуальністю, новизною та викликали жваву дискусію серед слухачів!
Висвітлення цього секційного засідання на Facebook-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/613711280023576
10-11 листопада 2021 року на базі Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" відбулась II Міжнародна науково-практична конференція "Актуальні проблеми іноземної філології та перекладознавства", присвячена Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку. Фахівці обговорили актуальні проблеми германської, романської та слов’янської філології, перекладознавчих студій, світової літератури в контексті культури, проблем перекладу художнього тексту та застосування інноваційних підходів до викладання іноземних мов та перекладу в умовах всесвітньої пандемії COVID-19.
Науковці українських та зарубіжних університетів обмінювалися практичним досвідом у галузі гуманітарних, педагогічних і суспільних наук, визначили перспективи подальших наукових досліджень у вищезазначених сферах. Своєрідною "родзинкою" цьогорічної наукової події стали застосування традиційних форм академічного спілкування у вигляді пленарного засідання конференції та інноваційних комунікативних підходів, успішно реалізованих у роботі міжнародної дискусійної панелі та молодіжної наукової платформи.
До масштабної дискусії долучилося понад сотня науковців, викладачів, фахівців з міжнародних установ-партнерів Полтавської політехніки, провідних зарубіжних та українських закладів освіти – Корпусу Миру (США), Коледжу Санта-Фе (Флорида, США), Державного університету Сан-Паулу (Бразилія), Університету "Айн-Шамс" (Єгипет), Університету Сент-Ендрюса, Інституту німецької мови (Німеччина), Всеукраїнської спілки викладачів перекладу, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця), Українського державного університету науки і технологій (м. Дніпро), Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Полтавського державного медичного університету, Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради.
Через суворі карантинні обмеження спілкування здійснювалося засобами відеоконференцзв’язку на платформі Zoom, у форматі, що з легкістю дозволяє об’єднати у режимі реального часу науковців з найвіддаленіших куточків світу. Проте онлайн-формат конференції не завадив конструктивному діалогу та плідному обговоренню актуальних проблем розвитку філологічної науки та перекладознавства.
За словами ректора Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка", професора, заслуженого працівника освіти України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки Володимира Онищенка, історія Полтавської політехніки тісно пов’язана з освітніми та культурними традиціями Полтавщини. Адже сучасний, інноваційний університет розташований в історичній будівлі Інституту шляхетних дівчат – пам’ятці архітектури ХІХ століття, що є перлиною архітектурного ансамблю міста Полтави. Це яскраве підтвердження власного неповторного стилю університету, в якому органічно поєднуються плекання багаторічних набутків із надсучасними інноваційними технологіями, класичні освітні традиції із генерацією та втіленням у життя нових креативних ідей.
"Знаковим є відкриття конференції саме 10 листопада, коли світова академічна спільнота відзначає Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку під егідою ЮНЕСКО з метою популяризації науки у суспільстві, активної взаємодії науки та громадськості. Наша плідна науково-освітня співпраця з науковими установами та вченими Національної академії наук України, провідними закладами вищої освіти Європи та світу охоплює широкий спектр проведених досліджень, обмін практичним досвідом, проведення науково-технічних, просвітницьких та науково-популярних заходів, гарним прикладом яких є, зокрема, сьогоднішня конференція. Користуючись нагодою, хочу привітати науковців з професійним святом та побажати ґрунтовних та цікавих досліджень, плідних дискусій, міцного здоров’я та наснаги на подальші вагомі наукові здобутки та звершення!" – побажав присутнім очільник Полтавської політехніки.
Представників світової наукової спільноти привітала кандидатка економічних наук, проректорка з наукової та міжнародної роботи Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" Світлана Сівіцька, яка наголосила на важливості популяризації освітніх традицій політехніки та проведенні на гуманітарному факультеті безлічі наукових заходів, що об’єднують інтелектуальний, духовний потенціал народів і культур світу.
"Тішить, що з кожним роком зростає масштабність наукового заходу і представництво учасників конференції, серед наших колег, друзів і партнерів – Корпус Миру, Коледж Санта-Фе, Державний університет Сан-Паулу, Університет Сент-Ендрюса, Білостоцька політехніка, Інститут німецької мови та багато інших. Наші спільні напрацювання у сфері вивчення та викладання іноземних мов свідчать про нашу готовність до викликів сьогодення, викладачі університету напрацьовують систему інноваційних ефективних механізмів гуманітарної освіти в сучасних соціокультурних умовах. Твердо переконана, сьогоднішня наукова зустріч буде надзвичайно плідною та пізнавальною для усіх учасників!" – відзначила Світлана Сівіцька.
Програма конференції містила перелік цікавих наукових виступів, які розкривають проблематику наукової події та демонструють напрацювання у перекладознавчій сфері.
"Той, хто не знає нічого про іноземні мови, не знає нічого і про свою рідну мову", саме цим мудрим висловом геніального німецького поета Гете послуговуються у своїй професійній діяльності члени Всеукраїнської спілки викладачів перекладу, до якої належать викладачі філологічних кафедр університету, та яку вже багато років успішно очолює Леонід Черноватий, доктор педагогічних наук, професор, Лауреат Нагороди Ярослава Мудрого Академії Наук Вищої Школи України, професор кафедри перекладознавства імені Миколи Лукаша Харківського національного університету імені Василя Назаровича Каразіна, автор багатьох підручників з англійської мови та перекладу, за яким успішно навчаються студенти-філологи Полтавської політехніки, добрий друг і наставник гуманітарного факультету нашого університету. Доповідь Леоніда Черноватого було присвячено особливостям дистанційного навчання майбутніх перекладачів в час карантинних обмежень.
Продовжуючи тему ефективної підготовки та подальшого працевлаштування фахівців з іноземної філології та перекладу, постійні учасники конференції та вірні друзі гуманітарного факультету Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" – кандидат психологічних наук, докторант Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Фулбрайт стипендіат Коледжу Санта-Фе Світлана Шаркова та кандидат психологічних наук, доцент кафедри перекладу та іноземних мов Українського державного університету науки і технологій (м. Дніпро) Наталія Шаркова поділилися практичними порадами щодо здійснення професійної перекладацької діяльності в умовах сучасного ринку праці, окреслили перспективи та можливості використання мобільних гаджетів на заняттях у закладах вищої освіти.
На думку кандидатки філологічних наук, доцентки, завідувачки кафедри германської філології та перекладу Оксани Воробйової, підготовка перекладачів на сучасному етапі вимагає не тільки високого рівня володіння іноземною і рідною мовами, а й певних галузевих фонових знань, особливо у випадках міжгалузевої та внутрішньогалузевої термінологічної омонімії: "Тут необхідна синергія науково-технічної думки та фахової перекладацької майстерності, яку ми активно впроваджуємо в освітній процес, залучаючи до професійної комунікації під час підготовки здобувачів за освітньою програмою "Галузевий переклад: англійська мова, німецька мова" науковців та виробничників, зокрема нафтогазової галузі, яка є економічно визначною для Полтавського регіону. Вже стало доброю традицією на нашому факультеті запрошувати до спілкування зі студентами-філологами професора Браніміра Цвєтковіча, провідного науковця та консультанта зі світовим ім’ям, а наразі й завідувача кафедри нафтогазової інженерії та технологій Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка", який у надзвичайно легкій та доступній манері англійською мовою пояснив майбутнім фахівцям з технічного перекладу достатньою складні технічні поняття та процеси".
Учасники конференції працювали у п’яти секціях:
- "Новітні тенденції розвитку германської, романської та слов’янської філології";
- "Сучасні перекладознавчі студії: проблеми і перспективи";
- "Світова література в контексті культури";
- "Проблеми перекладу художнього тексту";
- "Інноваційні підходи до викладання іноземних мов".
Результатом плідної роботи міжнародної дискусійної панелі, яка відбулася в рамках конференції, став потужний обмін думками та ідеями науковців з США, Бразилії, Великобританії, Єгипту. Зокрема, професорка Державного університету Сан-Паулу Реджіані Закаріас поділилася своїми розвідками з актуальних питань корпусної лінгвістики та лексикографії англійської мови, координаторка міжнародних програм Коледжу Санта-Фе Джессіка Сурана розповіла про активну співпрацю академічної спільноти та студентства коледжу та Полтавської політехніки в межах лінгвокраїнознавчих студій. Професорка кафедри англійської мови та літератури Університету "Айн-Шамс" Мона Ашур присвятила свою доповідь інноваційним підходам до заохочення та оцінювання студентів на заняттях, а студент університету Сент-Ендрюса, активний член розмовного клуба англійської мови Алекс Персел відкрив для учасників конференції світ поезії ірландського поета Вільяма Батлера Єйтса.
Беззаперечну важливість має сьогодні залучення молоді до розвитку науки, адже саме її невичерпна енергія та допитливий розум здатні надати цьому процесу стрімкості, креативу та інноваційності. Цьогоріч у рамках конференції працювала молодіжна наукова платформа, яка зібрала на своїх теренах аспірантів та студентів з України та Європи, студентів Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка", учнів провідних ліцеїв, гімназій та шкіл міста Полтави і області.
Наукові тези учасників конференції були опубліковані у Науковому віснику Міжнародного гуманітарного університету (серія "Філологія"), включеного до Переліку наукових фахових видань України зі спеціальності "035 Філологія" категорії "Б" на підставі Наказу Міністерства освіти і науки України № 1471 від 26. 11. 2020 року (додаток 3) та до міжнародної наукометричної бази даних Index Copernicus International (Республіка Польща).
Висвітлення IІ Міжнародної науково-практичної конференції "Актуальні проблеми іноземної філології та перекладознавства" на веб-сайті університету:
11 листопада 2021 року у рамках ІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Актуальні проблеми іноземної філології та перекладознавства" відбулося засідання молодіжної наукової платформи, до якого долучилися юні науковці з провідних українських університетів та закладів загальної середньої освіти Полтавського регіону.
Тематика доповідей, представлених українською, англійською та німецькою мовами, стосувалася різних галузей філологічних знань – літературознавства, мовознавства та перекладознавства. Консультували юних науковців досвідчені наставники, а шліфування окремих фрагментів виступу часто відбувалося упродовж тривалого часового проміжку.
Доповідь здобувачки другого (магістерського) рівня вищої освіти Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" Ірини Лобко (науковий керівник – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Полтавської політехніки Анна Павельєва) стосувалася англомовного сленгу гравців у комп’ютерні ігри. Авторка переконливо довела, що у "геймерів" є своя власна мова, що певною мірою є універсальною і зустрічається у різних жанрах комп’ютерних ігор.
Слухачі із зацікавленням слухали доповідь "International elements in football terminology" учня 9-С класу Полтавського ліцею №17 "Інтелект" Михайла Кобрися (науковий керівник – вчителька англійської мови Полтавського ліцею №17 "Інтелект" І.С. Карпіченко), присвячену інтернаціональним елементам у футбольній термінології. Автор досліджував терміни, які стали сталими у футболі та на конкретних прикладах показав особливості футбольної метамови.
Проблемі емансипації українського жіноцтва кінця ХІХ – початку ХХ століття в контексті світового літературного простору була присвячена доповідь учениці 11-К класу Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради Анни Мороз (науковий керівник – учитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради Н. І. Тихоненко). Учениця ґрунтовно дослідила творчість цілої плеяди представниць англійської та української літератури, здійснила компаративний аналіз та окреслила проблеми, які постали у їхній літературній творчості.
Студентка ІІ курсу гуманітарного факультету Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" Юлія Гордієвська представила наукову роботу "Realities in Shakespeare’s play "Romeo and Juliet" (науковий керівник – доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова), у якій розглянула реалії у творчості визначного англійського письменника Вільяма Шекспіра. Студентка наголосила, що саме ці лексеми відіграють важливу роль у відтворенні соціально-історичного та культурного контексту, надають національного забарвлення тексту і що відтворення саме цієї категорії викликає неабияку складність для перекладача.
Темі варваризації англійської мови на матеріалі твору Маріо Пьюзо "Хрещений батько" була присвячена доповідь учениці 11-К класу Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради Анастасії Логінової (науковий керівник – учитель англійської мови Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради О.І. Одом).
Цікавою у літературознавчому плані була доповідь учениці 9-А класу Наукового ліцею №3 Ольги Кушнірової (науковий керівник – учитель зарубіжної літератури, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради І.Л.Чичкало). Учениця дослідила інтермедіальний аспект казки "Матильда" Роальда Дала, зіставила художній твір та фільм, відзнятий за мотивами книги.
Студентка IV курсу гуманітарного факультету Анна Рева (науковий керівник – доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова) закцентувала увагу присутніх на особливостях перекладу роботехнічних неологізмів у художній прозі Айзека Азімова, зазначивши, що саме цей автор стояв у витоків роботехнічної термінології.
Тематика роботи учня 8-К класу Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради Михайла Поповича "Манга як один із інноваційних підходів до вивчення іноземних мов" (науковий керівник – учитель іноземної мови Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради С.С. Гринь) стосувалася сучасних методик вивчення іноземної мови, що передбачає використання з навчальною метою популярних японських коміксів.
Доповідь студентки ІІІ курсу гуманітарного факультету Ольги Лупай (науковий керівник – кандидатка філологічних наук, старша викладачка кафедри германської філології та перекладу Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" Катерина Палій) була присвячена висвітленню структурно-семантичної характеристики найменувань предметів інтер’єру в англійській та німецькій мовах.
Цікавою у літературознавчому плані стала доповідь учениці 11-К класу Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради Вікторії Холоденко (науковий керівник – учитель англійської мови Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради О.І.Одом), у якій було розкрито лексико-стилістичні особливості готичного роману на прикладі відомого твору "Замок Отранто".
Новизною відзначалася компаративна розвідка здобувачки другого (магістерського) рівня вищої освіти Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" Анни Дяченко (науковий керівник – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Олена Дмитренко), у якій дослідниця ґрунтовно аналізувала запозичення англійської лексики у спортивному дискурсі німецької мови.
Доповідь учениці 9-Н класу Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради Дарії Солодовник (науковий керівник – учитель англійської мови Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради А.О. Коняхіна) мала перекладознавче підґрунтя і стосувалася перекладу метафори у художньому тексті.
Ґрунтовною у перекладознавчому плані стала доповідь аспірантки кафедри зарубіжної літератури Дніпровського національного університету імені О.Гончара Єлизавети Кондрашової "Відображення поетичного світу та художніх образів Ділана Томаса у перекладацьких інтерпретаціях", у якій науковиця детально проаналізувала особливості стилістики Ділана Томаса та особливості передачі його художніх концептів.
За її словами, наразі немає українських перекладів творів цього письменника, що надихнуло її здійснити власну спробу інтерпретації поезії Д. Томаса.
Науково-популярні заходи та науково-практичні конференції кафедри германської філології та перекладу мотивують учнівську та студентську молодь міста та Полтавського регіону шукати нові цікаві теми для досліджень, працювати над власним науковим і культурним розвитком та на рівних комунікувати з досвідченими науковцями.
Висвітлення засідання молодіжної наукової платформи на веб-сайті університету:
29 квітня 2022 року у межах 74-ї наукової конференції науково-педагогічних працівників, аспірантів та студентів Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" відбулося засідання секції кафедри германської філології та перекладу, де усі охочі могли презентувати власні перекладознавчі, літературознавчі та мовознавчі дослідження. Усіх присутніх привітала завідувач кафедри германської філології та перекладу к.філол.наук, доцент Оксана Воробйова, модерувала захід д.філол.наук, професор Тетяна Кушнірова.
Конференцію відкрила кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва, розповівши про розвиток комунікативних навичок у студентів-перекладачів. Викладачка презентувала різноманітні корисні ресурси для вивчення мов та наголосила на сучасних інноваціях, які допоможуть покращити навички володіння іноземною мовою.
Цікавою у перекладознавчому плані була доповідь кандидата філологічних наук, доцента, доцента кафедри германської філології та перекладу Тетяни Пєшкової, яка на основі власної інтерпретації дослідила особливості художнього перекладу з української на німецьку мову авторської пісні "Квітка-душа" визначної української співачки Ніни Матвієнко, наголосивши на важливості міжособистісного діалогу та соціокультурної комунікації.
Ґрунтовною в історичному плані стала доповідь студентки групи 501ГФ Інни Бідної (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Олена Дмитренко), яка стосувалася ролі Мартіна Лютера у становленні літературної (т.зв.стандартної) німецької мови у зв’язку з перекладом Біблії у 1522 році з латини на нормовану німецьку мову.
Аня Рева, студентка групи 401ГФ (науковий керівник – доктор філологічних наук, професор, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова), презентувала інноваційну тему, яка стосувалася робототехнічних неологізмів у творчості американського письменника Айзека Азімова. Доповідачка наголосила, що цей фантаст зробив значний внесок у розробку робототехніки як науки, оскільки наразі значна кількість винаходів отримала назву саме завдяки авторським номінаціям.
Доповідь Марії Степаненко, студентки групи 302ГФ (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Оксана Воробйова), висвітлювала компаративний аспект антропоніміки англійської та української мов.
Проблемі популярності гурту "The Beatles" та особливостям перекладу його пісень був присвячений виступ Анастасії Чубукової, студентки групи 401ГФ (науковий керівник – доктор філологічних наук, професор, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова). Доповідачка зупинилася на понятті "психоакустика" та тих факторах, які, на її думку, впливають на популярність музичного твору. Авторка зіставила текст оригіналу та український переклад, виокремила вдалі моменти та недоліки при передачі тексту пісень іншою мовою.
Темі політкоректності лексики англійської мови у лінгвокультурному та перекладознавчому аспектах була присвячена доповідь студентки групи 101ГФ Аліни Алєксєєвої (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Оксана Воробйова).
Ліза Головачова, студентка групи 302ГФ (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Тетяна Пєшкова), представила на всезагальне обговорення доповідь щодо когерентності вербального та невербального компонентів німецькомовного кліпу.
Студентка групи 501ГФ, Валерія Матіюк (науковий керівник – доктор філологічних наук, професор, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова), представила доповідь, що стосувалася особливостей перекладу термінології у галузі генетики, констатуючи, що стрижнем генетичного тексту стає саме терміносистема, від розуміння якої залежить сприйняття цілого тексту.
Темі перекладу термінології у галузі машинобудування була присвячена доповідь студенток групи 401ГФ Ілони Єщенко та Кристини Єщенко (науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Оксана Воробйова), які наголосили на важливості адекватного перекладу технічної термінології та визначили різні види термінів, притаманних машинобудівній галузі.
Інноваційно-практичною була доповідь студентки групи 401ГФ, Анни Овсій (науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Юлія Ніколаєнко), яка розповідала про мультимедійну презентацію як засіб підвищення якості іншомовної підготовки студентів класичних університетів, пропонуючи різні типи вправ для кращого вивчення іноземних мов.
Цікавою була доповідь студентки групи 302ГФ Ольги Лупай (науковий керівник – кандидат філологічних наук, ст.викладач кафедри германської філології та перекладу Катерина Палій), яка стосувалася аналізу сленгових лексичних одиниць в англійській мові. Доповідачка представила різні типи лексичних одиниць, зіставила їхнє використання в англійській та українській мовах.
Висвітлення цього секційного засідання на Facebook-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/873968273997874
Упродовж 10-11 листопада 2022 року Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» став потужним онлайн-майданчиком для проведення III Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми іноземної філології та перекладознавства». Вже третій рік поспіль масштабну наукову подію присвячують Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку, який щорічно відзначається 10 листопада.
До активного обговорення актуальних проблем у сфері іноземної філології та перекладознавства долучилися науковці, викладачі, фахівці міжнародних установ-партнерів Полтавської політехніки, провідних українських та зарубіжних закладів вищої освіти – Корпусу Миру (США), Коледжу Санта-Фе (Флорида, США), Державного університету Сан-Паулу (Бразилія), Лондонського Університету Метрополітен (Великобританія), Інституту німецької мови (Німеччина), Всеукраїнської спілки викладачів перекладу, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця), Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Подільського державного університету (м. Кам’янець-Подільський), Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, Полтавського державного медичного університету, Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради. Через запровадження воєнного стану та активні бойові дії на території нашої країни професійна науково – освітня комунікація здійснювалася засобами відеоконференцзв’язку на платформі Zoom. Даний формат вже став звичним і з легкістю дозволяє об’єднати в режимі реального часу науковців з найвіддаленіших куточків світу.
Конференцію відкрили доктор архітектури, професор, в.о. проректора з наукової та міжнародної роботи Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Вадим Вадімов та кандидатка педагогічних наук, доцентка, декан факультету філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки Анна Агейчева, які відзначили актуальність, наукову новизну та перспективність представлених лінгвістичних досліджень.
Учасників конференції також привітали Vilma Fuentes, помічник ректора з академічних питань коледжу Санта-Фе, Jan Bamford, заступник декана з академічних питань, професор факультету бізнесу та права Guildhall (London Metropolitan University, Великобританія), Regianі Aparecida Santos Zacarias, доктор філології, професор кафедри сучасної літератури Державного університету Сан-Паулу (Бразилія), Жанна Гриценко, менеджерка програм (Response) технічної підтримки, фахівець із моніторингу та оцінювання (Корпус Миру США в Україні), Олена Материнська, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри германської філології та перекладу Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Упродовж двох днів учасники конференції обговорювали нагальні питання германської, романської та слов’янської філології, перекладознавчих студій, світової літератури в контексті міжкультурної комунікації, проблем перекладу художнього тексту, інноваційних підходів до викладання іноземних мов та галузевого перекладу, обмінювалися досвідом у галузі гуманітарних, педагогічних і суспільних наук, визначали перспективи подальших наукових досліджень у зазначених сферах. Робочі мови конференції – українська, англійська, німецька, французька, польська.
Учасники конференції працювали у чотирьох секціях:
- Секція 1. Новітні тенденції розвитку германської, романської та слов’янської філології;
- Cекція 2.Сучасні перекладознавчі студії: проблеми і перспективи;
- Секція 3. Світова література в контексті міжкультурної комунікації. Проблеми перекладу художнього тексту;
- Секція 4. Інноваційні підходи до викладання іноземних мов та галузевого перекладу.
Вже стало гарною традицією на кафедрі германської філології та перекладу Полтавської політехніки, що наукова комунікація в рамках конференції відбувається із залученням традиційних форм академічного спілкування – пленарних засідань і новаторських комунікативних підходів, успішно реалізованих в роботі міжнародної дискусійної панелі та молодіжної наукової платформи. Наукові дискусії та роботу пленарного засідання модерувала кандидатка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Оксана Воробйова.
Обмін досвідом є запорукою успіху будь-якої справи, для здійснення успішної освітньої діяльності це, безперечно, надважливо, особливо на тлі постійного стрімкого розвитку новітніх методик та технологій навчання, впровадження інноваційних підходів у викладання іноземних мов. Саме тому перша доповідь на пленарному засіданні була присвячена особливостям навчання усному та письмовому перекладу в Лондонському університеті Метрополітен. Надія Рахаб, завідувачка кафедри іноземних мов та провідний фахівець з дослідження та викладання перекладу цього поважного закладу вищої освіти Великобританії поділилася з учасниками ефективними професійними кейсами.
Продовжуючи тему ефективної підготовки та подальшого працевлаштування фахівців з іноземної філології та перекладу, постійні учасники конференції та давні друзі факультету філології, психології та педагогіки Національного університету імені Юрія Кондратюка Світлана Шаркова та Девід Меннінг, викладачі Коледжу Санта-Фе, радо поділилися своїми науково-практичними здобутками, презентувавши доповідь на тему «Онлайн-ресурси для викладачів англійської мови як іноземної». Парадигму доповідей, присвячених інноваційним підходам до викладання іноземної мови та галузевого перекладу вдало доповнила Ірина Гуменюк, кандидатка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри іноземних мов Подільського державного університету, яка на цікавому емпіричному матеріалі продемонструвала, які стратегії ефективної комунікації можна використовувати в навчальному середовищі в воєнний час.
Поезія завжди надихає, підтримує, дає сили жити і боротися, особливо зараз, в такі складні та водночас вирішальні для нашої країни та усього світу часи. Надзвичайно пронизливою була доповідь талановитої науковиці й творчої особистості, доктора філологічних наук, професора, професора кафедри німецької філології та перекладу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Лілії Безуглої, яка розповіла про категорії лірико-поетичного тексту на прикладі поезії Маші Калеко, презентувавши на засіданні авторську збірку перекладів цієї поетеси.
Значна активізація зацікавленості науковців проблематикою публіцистичної прози спостерігається зараз на фоні розширення набору жанрів публіцистичного тесту, зокрема, в медійному дискурсі, а також засобів реалізації цього мовленнєвого стилю, як вербальних, так і невербальних. Результати дослідження дискурсивних та функційно-стильових вимірів публіцистичного тексту на конференції презентувала Ольга Залужна, кандидатка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри англійської філології Донецького національного університету імені Василя Стуса.
Беззаперечну важливість має сьогодні залучення молоді до розвитку науки, адже саме її невичерпна енергія та допитливий розум здатні надати цьому процесу стрімкості, креативу та інноваційності. Саме цьому в рамках конференції працювала молодіжна наукова платформа, яка зібрала на своїх теренах аспірантів, студентську молодь України та Європи. Власними дослідженнями поділилися студенти Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», учні ліцеїв, гімназій та шкіл міста Полтави і області.
Висвітлення ІIІ Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми іноземної філології та перекладознавства» на веб-сайті університету:
https://nupp.edu.ua/page/konferentsii-kafedri-germanskoi-filologii-ta-perekladu.html
11 листопада 2022 року у межах ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА» проходила молодіжна платформа, де усі охочі могли представити свої наукові доробки.
Усіх присутніх привітала декан факультету філології, психології та педагогіки, кандидат педагогічних наук, доцент А. О. Агейчева, наголосивши, що зустріч такого формату є надзвичайно продуктивною та дає молоді проявити власні здібності. До привітань приєдналась завідувачка кафедри германської філології та перекладу, кандидат філологічних наук, доцент О .С. Воробйова, зазначивши, що такий обмін думок сприятиме комунікації між науковцями різних поколінь, що продукує нові ідеї в науці.
Тематика доповідей, які були представлені українською, англійською, німецькою мовами, була різноманітна та стосувалася різних галузей філології: літературознавства, мовознавства, перекладознавства.
Цікавою була доповідь Реви Ані, здобувачки другого (магістерського) рівня вищої освіти Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (науковий керівник – Кушнірова Т.В., доктор філологічних наук, професор, професор кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»), яка стосувалася особливостей перекладу неологізмів у творчості американського письменника Айзека Азімова.
Слухачі із зацікавленням слухали доповідь «Phonosemantic Principles in the Structure of the Artificial Language in the Trilogy “The Lord of the Rings” by J.R.R.Tolkien» Кушнірової Ольги, учениці 10-А класу Наукового ліцею №3 (науковий керівник – Кордюк Л.А., учитель англійської мови першої категорії Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради), яка була присвячена дослідженню штучних мов у творчості Д. Р. Р.Толкіна.
Доповідь “Ttendenzen in Der Deutschen Gegenwartssprache” учениці Наукового ліцею №3 Писаренко Анастасії (науковий керівник – Калініченко В.В., учитель німецької мови вищої категорії Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради) була присвячена тенденціям розвитку німецького сленгу.
Доповідь «Літературна комунікація Сергія Жадана в мовно-культурному світовому просторі» Завальнюк Софії, учениці 10-А класу Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради (науковий керівник – Тихоненко Н. І., учитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради), була присвячена дослідженню творчості Сергія Жадана.
Студентка-магістрантка кафедри германської філології та перекладу Дмитрюк Софія представила роботу на тему «Англійськомовна електроенергетична термінологія та способи її перекладу українською мовою» (науковий керівник – Воробйова О.С., кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»), де зупинилася на особливостях перекладу термінології в енергетичній галузі.
Темі невербальної складової інтернет-комунікації була присвячена доповідь Лук’яненко Олександри, учениці 10-А класу Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради (науковий керівник – Димарь Н. С., учитель німецької мови вищої категорії, Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради).
Актуальною була доповідь “Slang in the IT Industry” студентки IV курсу Михайлової Марини (науковий керівник – Кушнірова Т.В., доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»), яка була присвячена особливостям перекладу слугу в ІТ галузі.
Доповідь Айдаєвої Уляни, учениці 9-А класу Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради (науковий керівник – Одом О.І., учитель англійської мови вищої категорії Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради) була присвячена стилістичним особливостям сучасних мікроблогів (На матеріалі акаунту POTUS (President Joe Biden) у мережі INSTAGRAM.
Цікавою у літературознавчому плані була доповідь Кравець Владислави, учениці 10 класу Петракіївського НВК (науковий керівник – Наумовська Н.І., практичний психолог Петракіївського НВК). Учениця дослідила особливості аніме та манги як різновидів візуального мистецтва.
Актуальністю відзначалася доповідь студента IV курсу Бовсунівського Андрія (науковий керівник – Кушнірова Т.В., доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»), яка була присвячена особливостям перекладу військової термінології.
Доповідь «Роман «Ауергаус» Бова Б’єрга як приклад підліткової антиутопії» Конюшенко Анастасії, учениці 11-Л класу Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради (науковий керівник – Чернорук А.О., учитель німецької мови вищої категорії, старший учитель Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради) передавала особливості молодіжної антиутопії.
Доповідь Іваницької Анни, учениці 8-А класу Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради (науковий керівник – Димарь Н.С., учитель німецької мови вищої категорії, Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради) була присвячена гендерним ролям у літературі для дітей та молоді.
Значне зацікавлення викликала доповідь “Language Means and Speech Techniques of Manipulation Technologies: Covid-19 in the Media” Боярчук Катерини, учениці 8-С класу Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради (науковий керівник – Царук О.Я., учитель англійської мови вищої категорії, старший учитель Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради), яка стосувалася технік маніпуляції щодо теми Covid-19 у медіа.
Цікавим перекладознавчим дослідженням стала розвідка Лупай Ольги, здобувачки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (науковий керівник – Палій К.В., кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»), у якій студентка ґрунтовно висвітлила особливості перекладу термінології у нафтогазовій сфері.
Висвітлення засідання молодіжної наукової платформи на Facebook-cторінці кафедри:
10.11.2023 у межах IV Міжнародної науково-практичної конференції «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА» була проведена молодіжна платформа, де усі бажаючі молоді науковці могли презентувати свої власні наукові доробки (модератор заходу – д.філол.н., професор Тетяна Кушнірова).
Усіх присутніх привітали декан факультету філології, психології та педагогіки, кандидат педагогічних наук, доцент Анна Олександрівна Агейчева та завідувач кафедри германської філології та перекладу, кандидат філологічних наук, доцент Оксана Сергіївна Воробйова.
Спочатку засідання проходило в очному форматі: виступи спікерів супроводжувалися синхронним перекладом, який здійснювали студенти-перекладачі ІІ курсу (Кучеренко Ксенія, Єфименко Ростислав, Іванова Аріна, Дебаєва Олександра, Катренко Дар’я, Бойко Вікторія, Євтушенко Анастасія, Чупіна Марія) під керівництвом студентки–магістрантки Ані Реви.
Актуальною для усіх присутніх була доповідь «ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ СЛОВНИКІВ НАФТОГАЗОВОЇ ГАЛУЗІ» здобувачки другого (магістерського) рівня вищої освіти Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Реви Ані, яка ґрунтовно проаналізувала труднощі, які виникають при перекладі відповідного типу нафтогазової літератури.
Цікавою у професійному плані була доповідь «ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ СЛЕНГУ ЯК МІСЬКОГО СОЦІОЛЕКТУ» Лупай Ольги, здобувачки другого (магістерського) рівня вищої освіти Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (науковий керівник – Палій Катерина Володимирівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»).
Ґрунтовною у літературознавчому плані стала доповідь «ПРОБЛЕМА КОЛОНІАЛЬНОЇ СПАДЩИНИ, ВЛАДИ НАД СВІТОМ ТА ЦІННОСТІ ЖИТТЯ В РОМАНІ П. ХЬОҐА «СМІЛЛА ТА ЇЇ ВІДЧУТТЯ СНІГУ» Гордієвського Дмитра Євгеновича, практичного психолога Щербанівського ліцею, здобувача другого (магістерського) рівня вищої освіти, де мова йшла про творчість сучасного данського письменника та про його роман, у якому психологічні проблеми тісно переплітаються із екзистенційними, що робить твір напрочуд цікавим та актуальним.
Магістрант Микола Бочкар (науковий керівник – Кушнірова Т.В., доктор філологічних наук, професор, професор кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка») у доповіді «ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕДАЧІ АГРАРНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ» на приклад перекладацьких трансформацій детально презентував відповідний матеріал.
Розгляду лексичних трансформацій у військовій галузі була присвячена доповідь «ВІЙСЬКОВА ТЕРМІНОЛОГІЯ ТА ПЕРЕДАЧА ЇЇ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ» Бовсунівського Андрія, здобувача другого (магістерського) рівня вищої освіти (науковий керівник – професор Тетяна Кушнірова).
Дякуємо усім учасникам за цікаві, ґрунтовні доповіді, а перекладачам за відмінний синхронний переклад).
