Науково-дослідна робота студентів
Науково-дослідна робота студентів (НДРС) – невід'ємна складова процесу навчально-виховного і науково-дослідницького процесів, один із найважливіших засобів підвищення якості підготовки спеціалістів у вищій школі. Це комплекс заходів наукового, методичного, організаційного й виховного характеру, що забезпечує навчання всіх студентів навичкам наукових досліджень у відповідності до обраної спеціальності в рамках навчального процесу і поза ним.
На базі кафедри загального мовознавства та іноземних мов діє чотири наукові гуртки: «Германістика» (керівник – Різник Ю.Ю.); Історико-філологічний гурток (керівник – Чернишов В.В.), Школа менторів (керівник – Гунченко Ю.В.), літературна студія «До джерел» (керівник – Бондар Н.В.).
Учасники гуртків – широке коло студентів факультету, що навчаються за спеціальністю 014 Середня освіта, 035 Філологія (1-6 курси).
Засідання студентських наукових гуртків проводяться англійською, німецькою та українською мовами (залежно від напряму) не рідше одного разу на місяць із обговоренням підсумків наукових робіт, публікативної діяльності, реферативних повідомлень, участі в різноманітних конкурсах та ін.
Науковий гурток «Германістика» (керівник – Різник Ю.Ю.) розпочав свою діяльність у вересні 2022 року. Гурток активно займається вивченням актуальних тем із лінгвокраїнознавства, перекладознавства. Також проводяться круглі столи зі соціально-політичних та культурних тем, а також майстер-класи.
Студенти за допомогою автентичних текстів, актуальної інформації здобувають знання із сучасної німецької мови, які можуть застосувати на практиці. Використання дидактичних фільм сприяє міжкультурному навчанню, розвиває медіакомпетентність та забезпечує здобувачів вищої освіти активною мовленнєвою практикою. Граматичний матеріал інтегровано у процес комунікативного навчання. Форми роботи на заняттях постійно змінюються: студенти отримують безцінний досвід самостійної роботи на навчальній платформі Goethe-Institut та удосконалюють мовні вміння, професійні навички організації навчання німецької мови, компетентності усного та письмового фахового спілкування, знайомляться.
Заняття відбуваються за комунікативною методикою, яку Goethe-Institut успішно практикує у цілому світі.
Історико-філологічний гурток (керівник – доц. Чернишов В.В.) об’єднує викладачів, аспірантів та студентів, які цікавляться дослідженнями у галузі історії, філософії, філології, теології, логіки, етики, естетики та релігієзнавства і є платформою для обговорення нагальних наукових питань. Учасники гуртка роблять наукові доповіді та беруть активну участь у їх обговоренні, займаються науковою роботою, беруть участь в університетських, регіональних, всеукраїнських та міжнародних заходах з тематики гуртка.
В основу діяльності Школи менторів (керівник – ст. викл. Гунченко Ю.В.) покладено ідею про такий інструмент професійного розвитку, як індивідуальне менторство, де студент вищого курсу, ніж його підопічний, виступає як джерело інформації, допомагає впоратися з можливими труднощами у навчанні, ділиться досвідом, рекомендує навчальні матеріали й надихає. У той же час менторство – це двосторонній процес, у якому обидві сторони одержують вигоду від співпраці. У межах роботи Школи менторів студенти одержують можливість спробувати себе у майбутній професійній діяльності, набути необхідних професійних та особистісних навичок. Школа менторів кафедри є платформою для роботи шести менторів – студентів другого та третього курсу спеціальності 014 «Середня освіта», що діляться досвідом зі студентами молодших курсів. Зустрічі у форматі ментор – менті (підопічний) відбуваються у форматі індивідуальних консультацій кілька разів на місяць.
Із березня 2023 р. на базі кафедри загального мовознавства та іноземних мов розпочала діяльність літературна студія «До джерел» (керівник – доц. Бондар Н.В.), яка гуртує небайдужих до художнього слова студентів, викладачів, співробітників університету. Студійці відшліфовують версифікаційну майстерність, долучаються до різноманітних літературних заходів міста, обговорюють новинки, цікавинки сучасної літератури, беруть участь у різножанрових літературних кав’ярнях. На засіданнях студії час від часу презентують власну творчість видатні письменники Полтавщини.
Науково-дослідна робота студентів, будучи невід'ємною частиною підготовки високо кваліфікованих фахівців, є запорукою успішного професійного становлення!
Студентський науковий гурток «ГЕРМАНІСТИКА»
Студентський науковий гурток «Германістика» є важливим компонентом підготовки фахівців у галузі 01 Освіта/Педагогіка. Робота гуртка включає як наукові дослідження, що проводяться в рамках навчального процесу, так і позанавчальні дослідження. Гурток забезпечує студентів навичками наукових досліджень, які відповідають їх обраній спеціальності. Учасниками гуртка є студенти гуманітарного факультету, які навчаються за спеціальністю «014 Середня освіта», а також учні місцевих шкіл. Гурток працює відповідно до планів кафедри загального мовознавства та іноземних мов Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
Студентський науковий гурток має свого наукового керівника, яким є голова гуртка. Ця посада призначається завідувачем кафедри з числа науково-педагогічних співробітників кафедри — Різник Юлія Юріївна — викладач кафедри загального мовознавства та іноземних мов. Вона організовує та контролює поточну роботу гуртка.
Науковий гурток «Германістика» є постійнодіючим студентським гуртком, який почав свою діяльність у вересні 2022 року. Засідання студентського наукового гуртка проводяться німецькою та українською мовами один раз на місяць і включають обговорення підсумків наукових проектів, публікаційної активності, реферативних повідомлень та інших питань. Гурток активно займається вивченням актуальних тем з літературознавства, мовознавства, прикладної лінгвістики, перекладознавства. Також проводяться круглі столи зі соціально-політичних та культурних тем, а також майстер-класи.
https://nupp.edu.ua/page/profil-vikladacha-yuliya-riznik.html
2022/2023 навчальний рік
Засідання №1
Інформаційний дайджест «Спілкуємось та діємо!»
У світі існує велика кількість мов. І кожна мова особлива й унікальна по- своєму. Кожна мова, якою б вона не була, важкою чи легкою, вона дуже важлива в житті кожної людини. Адже мова — засіб спілкування між людьми. Чому потрібно вивчати іноземну мову? Хіба вільного володіння рідною недостатньо? Відповіддю можуть слугувати слова відомого німецького поета Й.В. Гете: «Той, хто не знає іноземної мови, той не знає власної». Людській досконалості немає меж. Попри те, що ми знаємо свою рідну мову, ми так само повинні розвивати отримані знання з іноземної мови та збагачувати свій словниковий запас. Знання іноземної мови відкриває шлях до нової корисної інформації. У цьому можна переконатися, відвідавши інтерактивні заняття наукового гуртка «Германістика», керівником якого є Різник Ю.Ю., викладачка загального мовознавства та іноземних мов.
Заняття відбуваються за комунікативною методикою, яку Goethe-Institut успішно практикує у цілому світі. Студенти за допомогою автентичних текстів, актуальної інформації здобувають знання із сучасної німецької мови, які можуть застосувати на практиці. Використання дидактичних фільм сприяє міжкультурному навчанню, розвиває медіакомпетентність та забезпечує здобувачів вищої освіти активною мовленнєвою практикою. Граматичний матеріал інтегрований у процес комунікативного навчання. Форми роботи на заняттях постійно змінюються: студенти працюють усі разом, у групах. Першокурсники отримують великий досвід самостійної роботи на навчальній платформі Goethe-Institut та удосконалюють свої мовні вміння, професійні навички організації навчання німецької мови, компетентності усного та письмового фахового спілкування.
LERNE DEUTSCH! DAS IST WERT!
Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри загального мовознавства та іноземних мов:
Засідання №2
DIGITALER VALENTINSTAG
«MIT DER UKRAINE IN MEINEM HERZEN»
Es ist der 14. Februar, und das bedeutet: Heute ist Valentinstag!
Überall auf der ganzen Welt feiern jedes Jahr etliche von Leuten - immer wieder aufs Neue — einen ganz speziellen Tag: den Valentinstag. Die Menschen erinnern sich rund um den Globus daran, dass Liebe und Romantik die zwei wertvollsten Gefühle sind, die wir besitzen können.
Er versetzt uns in eine ganz besondere Stimmung und lässt unsere Herzen schneller schlagen.
Dieser wundervolle Tag genießt in der Ukraine große Popularität und wird von nahezu allen Ukrainern gefeiert, denn die Liebe verbindet die Herzen der Menschen!
Feiern Sie den Valentinstag mit den Studenten und Lehrern der Nationale Technische Universität benannt nach Yuriy Kondratyuk in Poltawa.
Der 14. Februar ist der Tag aller Verliebten. Der Heilige Valentin gilt in der ganzen Welt als Beschützer aller Verliebten.
Zur Liebe führt aber kein leichter Weg. Sie muss manchmal eine harte Prüfung bestehen. Heute herrscht Krieg in unserem Land. Dies ist ein schwieriger Test, aber wir glauben, dass unsere Liebe unsere Verteidiger schützen wird. Erfüllt von Liebe, brennen unsere Herzen im Glauben an den Sieg.
Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри загального мовознавства та іноземних мов:
Засідання №3
KARNEVALFEST – DIE FÜNFTE JAHRESZEIT
Frühling, Sommer, Herbst, Winter und … richtig: die fünfte Jahreszeit heißt Fasching oder Karneval! Bei diesem Stichwort denken die meisten Menschen sofort an schöne venezianische Masken oder an Rio de Janeiro und seine bunten Samba-Gruppen. Sie wahrscheinlich auch, oder? Das Wort Karneval kommt übrigens von der Bezeichnung «Carnevale», was übersetzt «Fleisch, leb wohl!» bedeutet.
Wussten Sie schon, dass die «närrische Zeit» auch in Deutschland, Österreich und der Schweiz gefeiert wird? Die Tradition des Karnevals ist schon sehr alt und reicht bis zu den alten Germanen zurück. Sie verkleideten sich mit Masken und Tierfellen und feierten, um die guten Geister zu wecken und den Frühling zu beginnen.
Die Lehrer des Instituts für Allgemeine Sprachwissenschaft und Fremdsprachen tauchten zusammen mit den Studenten der Nationale Technische Universität benannt nach Y. Kondratyuk in die magische Welt der Karnevalskunst ein und lernten verschiedene Traditionen und Bräuche des Karnevals kennen in Deutschland.
Karneval ist positive Emotionen, gute Laune, magische Atmosphäre. Wir laden Sie zu einer Urlaubsreise mit uns ein!
Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри загального мовознавства та іноземних мов:
Засідання №4
«На вістрі поезії та вогню»: студентки-філологи популяризують творчу спадщину Кобзаря німецькою мовою
Першокурсниці факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» на заняттях з німецької мови створили творчий проєкт «На вістрі поезії та вогню» до дня народження Кобзаря. Майбутні викладачі іноземних мов продекламували уривок із поеми «Кавказ», перекладений німецькою мовою.
Студентки-першокурсниці спеціальності 014 «Середня освіта» факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» підготували творчий проєкт «На вістрі поезії та вогню», ідея якого вперше виникла на заняттях з німецької мови.
Майбутні викладачки іноземних мов – Тетяна Рябіко, Марія Погребна, Анна Мороз, Дарина Ліповська, Шахло Косімова, Єлизавета Требка, Поліна Василенко та Оксана Зелененька, які тільки-но почали вивчати нову для себе мову, створили тематичне відео, обравши для декламування текстовий фрагмент Шевченкового дискурсу – уривок із поеми «Кавказ».
Кожен мав змогу випробувати власні сили в акторській грі, декламації, долучитися до проєкту у якості графічного дизайнера, відеографа. Творчий задум талановиті студенти успішно реалізували спільно з викладачами кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки – кандидаткою філологічних наук, старшою викладачкою Наталією Бондар та викладачкою Юлією Різник, укотре підтвердивши поширену думку, що безсмертний у віках Тарас Шевченко став справжнім пророком української нації, яка наразі у боротьбі з російським агресором вперто продовжує виборювати власну незалежність.
Проєкт розроблений і презентований у рамках відзначення 209-ї річниці з дня народження Тараса Григоровича Шевченка, чия творча спадщина стала благодатним ґрунтом для мільйонів наукових досліджень, предметом численних літературно-мистецьких дискурсів та широких обговорень у колах громадськості. В ілюстрації цієї новини також використаний фрагмент картини відомого українського художника, випускника нашого університету Юрія Шаповала з серії картин «Григорович».
«Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!» – крізь товщу віків відлунює Шевченко голосами талановитої молоді Полтавської політехніки, вселяючи віру в неминучу перемогу й торжество справедливості.
Kämpft nur, kämpfet, und ihr werdet
Sieger des Gefechtes,
Euch hilft Gott, die Kraft, die Freiheit
Und die Macht des Rechtes!
Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:
Засідання №5
«Ми вишиємо долю без ниток війни…»
Попри страшне полум’я війни, наша країна 18 травня замайоріла всіма барвами веселки автентичних орнаментів, колоритних візерунків вишиванок. Це не просто національний одяг, це сакральний символ українського народу – гордого, незломленого, нескореного!
У рамках відзначення всеукраїнського Дня вишиванки студенти-першокурсники спеціальності 014 «Середня освіта» факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» разом із викладачами кафедри загального мовознавства та іноземних мов презентували творчий проєкт «Червона калина» німецькою мовою, що символізує своєрідний, імпліцитно явлений, посил української молоді до єднання і згуртованості всіх європейських країн у боротьбі України за незалежність, національну ідентичність.
Щиро переконані, що біле полотно, закодоване етнічною енергетикою, стане своєрідною бронею нашої країни, її стійкості й незламності:
Ми вишиєм долю тобі, рідний народе,
Без чорних ниток війни і руїн,
Червону мережку ЛЮБОВІ й СВОБОДИ
У спадок дамо поколінням твоїм!
Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри загального мовознавства та іноземних мов:
https://www.facebook.com/watch/?ref=saved&v=5937615589700074
Засідання №6
Лінгвокраєзнавчий івент «Gesundes Essen»
Тема нестандартних занять надзвичайно актуальна сьогодні. Основні проблеми, які викладач має розв’язати на занятті зі студентами, — уміння мислити, комунікабельність, тобто необхідно пробудити творчість, активність, захоплення студентів, інтерес до навчального процесу. Тому важливо використовувати особливі форми і методи навчання для цього.
19 травня 2023 року відбулося проведення виїзного практичного заняття для студентів спеціальності 014 Середня освіта групи 101-ФО у форматі лінгвокраєзнавчого івенту. Екскурсія мала на меті опанування нової лексики розмовної теми «Gesundes Essen» та практичного її втілення, поглиблення навичок перекладу мовних одиниць із написанням у майбутньому в рамках самостійної роботи з дисциплін «Практика усного та писемного мовлення (нім.)», «Практична граматика» есе, присвячених особливостям функціонування і перекладу лексичних одиниць із зазначеними конотаціями.
Сучасне заняття — це можливість для реалізації творчого потенціалу кожного студента.
Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри загального мовознавства та іноземних мов:
2023/2024 навчальний рік
Засідання №1
Feste und Feiertage in Deutschland.
Die Studenten des Germanistik-Klubs haben über Feste und Feiertage in Deutschland viele interessante Dinge erfahren. Sie haben gelernt, dass das deutsche Festkalender mit verschiedenen regionalen und nationalen Feiertagen gefüllt ist. Einer der bekanntesten Feiertage ist der Tag der Deutschen Einheit am 3. Oktober, an dem die Wiedervereinigung Deutschlands gefeiert wird.
Die Studenten haben auch erfahren, dass es in Deutschland viele regionale Feste gibt, die die Traditionen und Kultur der einzelnen Gebiete widerspiegeln. Zum Beispiel wird in Bayern das Oktoberfest gefeiert, das für seine Biertradition und Volksmusik bekannt ist. Ein weiteres populäres Fest ist der Karneval, der vor allem im Rheinland gefeiert wird und farbenfrohe Paraden und Kostüme beinhaltet.
Außerdem haben die Studenten gelernt, dass Weihnachten in Deutschland eine besonders wichtige Rolle spielt. Es ist eine Zeit der Zusammenkunft und des Familienzusammenhalts, und die Menschen genießen traditionelle Weihnachtsmärkte und köstliche Lebkuchen.
Insgesamt haben die Studenten des Germanistik-Klubs wertvolle Einblicke in die deutschen Festlichkeiten und Traditionen erhalten. Sie können nun ihr kulturelles Verständnis erweitern und haben die Möglichkeit, ihre sprachlichen Fähigkeiten anzuwenden, indem sie über diese Themen diskutieren.
Засідання №2
Deutsche Einheit Interkulturell
Am 3. Oktober wird in Deutschland der Tag der Deutschen Einheit anlässlich der Wiedervereinigung Deutschlands gefeiert, die nach dem Fall der Berliner Mauer am 9. November 1989 stattfand.
Es wird an die deutsche Teilung erinnert, dass West- und Ostdeutsche nach vierzig Jahren Teilung wieder zueinandergefunden haben.
Wir haben auch dieses wichtige Datum mit interessanten Aktivitäten gefeiert, bei denen die Werte Demokratie, Freiheit und Einheit hervorgehoben wurden. Die Studierenden des Germanistik-Klubs haben viel über Deutschland und die Bundessstaaten gelernt. Diskussionen, Bilder, Projekte und interaktive Spiele haben unseren Studierenden geholfen, die historischen Ereignisse zu verstehen.
Einen sichtbaren Abschluss des Projekts bildeten die Friedenstaubenmit Wünschen für die Zukunft.
Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри загального мовознавства та іноземних мов: https://www.facebook.com/inoz.fil/posts/pfbid02weJzTcmjbME9f3JZSyXvEDX4BVPys4fbLak5Tz66244hXwucsys1m6VUcAihj12el
Засідання №3
«Sankt Martin ritt durch Schnee und Wind ...»
Der Martinstag war ein wunderbarer Tag, der das Studium der fremden Kultur und Traditionen auf bereichernde Weise ergänzt hat. Die Studierenden des ersten und zweiten Studienjahrs haben sich zu einem gemeinsamen Event zusammengefunden, um diesen traditionellen Feiertag zu feiern. Es war beeindruckend zu sehen, wie unsere kreativen und einfallsreichen Studenten diesen Tag organisiert haben.
Wir begannen den Tag mit verschiedenen unterhaltsamen Sprachaktivitäten, die dazu dienten, unsere Sprachkenntnisse zu verbessern und gleichzeitig die Kultur und Traditionen des Martinstags kennenzulernen. Wir haben Lieder gesungen, Gedichte vorgelesen und in kleinen Gruppen über die Bedeutung dieses besonderen Tages diskutiert. Es war erstaunlich, wie viel wir dabei gelernt haben und wie viel Spaß wir dabei hatten.
Der Martinstag war wirklich eine bereichernde Erfahrung. Es hat gezeigt, wie das Studium der Deutschsprache eng mit der Kultur und den Traditionen verbunden ist. Es eröffnet neue Horizonte, ermöglicht den Zugang zu neuen Freundschaften und bereichert das Leben auf vielfältige Weise. Wir sind stolz auf unsere kreativen Studenten, die den Spaß und die Freude am Lernen einer Fremdsprache immer weiter vorantreiben.
Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри загального мовознавства та іноземних мов: https://www.facebook.com/inoz.fil/posts/pfbid0xLPhRDfBjjbzd3aMdcoDLzwqiHsFWDFAdTKUaBj3qVCyMjtQNqkZgYXpKqmtWSTel
Засідання №4-5
«Ein Monat - viele Feste»
Am 12. Dezember 2023 fand das Treffen des wissenschaftlichen Germanistik-Clubs zum Thema «Ein Monat - viele Feste» statt. Die Studierenden des ersten und zweiten Studienjahrs beschäftigten sich intensiv mit den traditionellen Weihnachts- und Neujahrsfeiern in Deutschland. Es wurden verschiedene Aspekte der Feierlichkeiten beleuchtet, wie zum Beispiel der Adventskalender, der Weihnachtsbaum, der Nikolaustag und das Weihnachtsessen. Die Studierenden hielten Präsentationen über die Geschichte und Bedeutung der Weihnachts- und Neujahrsbräuche in Deutschland. Es wurden interessante Fakten über die Ursprünge der Bräuche und ihre Veränderungen im Laufe der Zeit präsentiert. Im Anschluss an die Präsentationen gab es eine lebhafte Diskussion, bei der die Teilnehmer ihre eigenen Erfahrungen und Eindrücke von den Weihnachts- und Neujahrsfeiern in Deutschland teilten.
Das Treffen bot eine wunderbare Gelegenheit, das Verständnis für die deutsche Kultur und ihre Weihnachts- und Neujahrsbräuche zu vertiefen. Es förderte den interkulturellen Austausch und das gegenseitige Lernen. Wir bedanken uns bei allen Teilnehmern für ihre aktive Teilnahme und ihre Beiträge zu diesem inspirierenden Treffen. Wir freuen uns bereits auf weitere spannende Diskussionen und Forschungsprojekte im Rahmen des Germanistik-Clubs.
Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри загального мовознавства та іноземних мов: https://www.facebook.com/share/p/ajsBBwtfKgfE9ehg/
Засідання №6
Das Fest der Liebenden: Woher kommt der Valentinstag?
Am 14. Februar feiern Menschen auf der ganzen Welt den Valentinstag – einen Tag der Zuneigung, Liebe und Wertschätzung. Doch woher stammt dieser romantische Brauch? In einem faszinierenden Unterricht haben wir uns mit den Studierenden des ersten und zweiten Studienjahrs auf eine Reise durch die Geschichte begeben, um die Ursprünge des Valentinstags zu entdecken. Diese spannende Erfahrung brachte nicht nur interessante Fakten hervor, sondern weckte auch ein tieferes Verständnis für die Bedeutung dieses besonderen Tages.
Das Thema des Valentinstags mag auf den ersten Blick simpel erscheinen, doch die Geschichte dahinter ist reich an Einflüssen aus verschiedenen Kulturen und Epochen. Unser Unterricht begann mit einer Diskussion über die heutige Praxis des Valentinstags und die verschiedenen Bräuche und Traditionen, die weltweit existieren.
Anschließend begaben wir uns auf eine Reise zu den Ursprüngen des Valentinstags. Die Geschichte reicht bis ins antike Rom zurück, wo der Tag der Liebenden erstmals gefeiert wurde. Wir erfuhren, dass der heilige Valentin, nach dem der Tag benannt ist, im dritten Jahrhundert nach Christus lebte und als Märtyrer starb. Er wurde später von der katholischen Kirche heiliggesprochen und mit dem Valentinstag in Verbindung gebracht.
Ein weiteres interessantes Thema war die traditionelle Verbindung des Valentinstags mit dem Frühling. In einigen Kulturen wurde der Tag als Zeitpunkt für das Ende des Winters.
Im weiteren Verlauf den Unterricht diskutierten wir die Entwicklung des Valentinstags im Laufe der Geschichte. Dabei stießen wir auf verschiedene Einflüsse und Bräuche aus dem mittelalterlichen England, wie beispielsweise das Schreiben von Liebesgedichten und das Austauschen von handgemachten Valentinskarten.
Der Unterricht über den Ursprung des Valentinstags war nicht nur lehrreich, sondern ermöglichte uns, über den reinen kommerziellen Aspekt dieses Tages hinauszublicken. Wir erkannten, dass er auf vielschichtigen Traditionen und Kulturen beruht, die der romantischen Liebe eine Bedeutung geben.
Wir hoffen, dass diese Einblicke in die Geschichte des Valentinstags auch Ihnen ein tieferes Verständnis für diese besonderen Tag schenken können. Der Valentinstag ist eine Zeit, um Liebe und Zuneigung zu zeigen, aber es ist auch eine Gelegenheit, die Wurzeln dieser beliebten Tradition zu erkunden und zu feiern.
Die Studenten waren begeistert, ihr Wissen über dieses traditionelle Fest zu erweitern. Der Valentinstag, ein Feiertag voller Symbolik, erinnert uns daran, die Liebe zu feiern, sowohl romantisch als auch in anderen Formen, die uns im Leben begegnen. Egal, ob wir die Traditionen vergangener Zeiten oder die Innovationen der Gegenwart betrachten, der Valentinstag bleibt ein Tag des Miteinanders, der uns daran erinnert, wie wichtig Liebe und Zuneigung in unserer Welt sind.
Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри загального мовознавства та іноземних мов: https://www.facebook.com/share/p/Wrt4ausALEibWeKG/
Засідання №7
«Helau» oder «Alaaf» - es ist Fasching, Fastnacht oder Karneval
In unserem wissenschaftlichen Arbeitskreis «Germanistik» für Studenten der deutschen Sprache und Kultur haben wir kürzlich ein spannendes Projekt zum Thema «Karneval in Deutschland» durchgeführt. In diesem Arbeitskreis haben die Studierenden die Möglichkeit, tief in die kulturellen und sprachlichen Nuancen des deutschen Karnevals einzutauchen.
Unter der Leitung erfahrener Dozenten und mit Unterstützung von Gastrednern aus Deutschland haben die Teilnehmer des Arbeitskreises verschiedene Aspekte des deutschen Karnevals erforscht. Von der Bedeutung von «Helau» und «Alaaf» in den verschiedenen Regionen Deutschlands bis hin zur Geschichte und Entwicklung des Karnevals haben die Studierenden ein umfassendes Verständnis für dieses traditionelle Fest gewonnen.
Durch Diskussionen, Präsentationen und interaktive Workshops konnten die Teilnehmer nicht nur ihre Deutschkenntnisse vertiefen, sondern auch Einblicke in die kulturellen Bräuche und Traditionen des deutschen Karnevals erhalten. Darüber hinaus bot der Arbeitskreis eine Plattform für den interkulturellen Austausch und die Vernetzung unter den Studierenden.
Abschließend war der wissenschaftliche Arbeitskreis «Germanistik» zum Thema «Karneval in Deutschland» eine bereichernde und lehrreiche Erfahrung für alle Beteiligten. Die Studierenden konnten ihr Wissen erweitern, neue Perspektiven gewinnen und ihre Leidenschaft für die deutsche Sprache und Kultur weiter vertiefen.
Засідання №8
Deutsche Traditionen: So feiert man Ostern in Deutschland
Am 4. April fand unser spannender und informativer Event zum Thema «Deutsche Traditionen: So feiert man Ostern in Deutschland» für die Studenten des 1. Studienjahrs statt. Die Veranstaltung zielte darauf ab, die Geschichte, Traditionen und Bräuche rund um Ostern zu erkunden und die Bedeutung dieses Festes für verschiedene Kulturen zu beleuchten.
Die Teilnehmer hatten die Möglichkeit, sich in einem interaktiven und bereichernden Austausch über Ostern auszutauschen. Es wurde diskutiert, wie Ostern Werte wie Solidarität, Frieden und Liebe betont und wie es uns daran erinnert, Mitgefühl und Zusammenhalt in der heutigen Welt zu schätzen.
Während der Veranstaltung lernten die Studenten die vielfältigen Bräuche und Rituale rund um Ostern kennen. Dazu gehören das Bemalen von Ostereiern, das Aufstellen von Osterbäumen, das Verstecken und Suchen von Ostereiern sowie das Entzünden von Osterfeuern. Die Teilnehmer hatten die Gelegenheit, mehr über die symbolische Bedeutung dieser Bräuche zu erfahren.
Das Bemalen von Ostereiern beispielsweise symbolisiert den Frühlingsbeginn und das Erwachen der Natur. Auch ein besonderes Symbol des Osterfestes ist der Osterhase, der die Eier bringt und sie in Gärten und Parks versteckt. Die Eiersuche am Ostersonntag ist ein beliebtes Ritual, besonders für Kinder. Oft werden Osterfeuer entzündet, um den Frühling zu begrüßen und das Licht über die Dunkelheit zu siegen. Es war inspirierend zu sehen, wie dieses Fest Menschen auf der ganzen Welt verbindet und ihnen Hoffnung und Trost spendet.
Für viele Menschen hat Ostern eine tiefe spirituelle Bedeutung, da es die Auferstehung Jesu Christi symbolisiert und Hoffnung, Neubeginn und Wiedergeburt verkörpert. Es ist eine Zeit der Freude, des Zusammenseins mit der Familie und des Dankes für das Leben.
In Deutschland werden zu Ostern auch traditionelle Gerichte wie Osterschinken, Lammbraten und Osterkuchen zubereitet, die das Festessen bereichern. Die Osterfeiertage sind für viele Menschen eine Gelegenheit, zur Ruhe zu kommen, die Natur zu genießen und sich auf das Wesentliche zu besinnen.
Die Teilnehmer hatten die Möglichkeit, eigene Erfahrungen und Erinnerungen zu teilen und sich mit der Bedeutung dieser Bräuche auseinanderzusetzen. Insgesamt war der Event eine bereichernde Erfahrung für die Studierenden, die dazu beitrug, die Verbundenheit mit den deutschen Traditionen zu stärken und das Osterfest in Deutschland aus einer kulturellen Perspektive zu betrachten.
Frohe Ostern!
Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри загального мовознавства та іноземних мов:
https://www.facebook.com/share/p/7sUr6WCqFwtjk5Ne/
2024/2025 навчальний рік
Засідання №1
Die deutsche Sprache im Wandel
Am 3. Oktober feiert Deutschland den Tag der Deutschen Einheit. 34 Jahre sind seit der Wiedervereinigung West- und Ostdeutschlands vergangen. Es hat sich viel verändert. Jetzt ist es ein starkes und stolzes Land. Lehrer der Abteilung für Allgemeine Linguistik und Fremdsprachen Bondar N. und Riznyk Y. gemeinsam mit Studierenden der Fachrichtung 014 „Sekundarbildung» fand die sprachliche und kulturelle Veranstaltung «34 Jahre Einheit“ statt. Die Schüler führten Vorträge vor, stellten interessante kulturelle Bräuche und Traditionen vor und studierten die wichtigsten Meilensteine der Geschichte des Landes. In diesen schwierigen Zeiten ist es für die Ukraine wichtiger denn je, die Unterstützung Deutschlands zu spüren, auf die wir im Glauben a den Sieg aufrichtig hoffen.
Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри загального мовознавства та іноземних мов:
https://www.facebook.com/share/p/VcSo2jGrPjyUfc2o/
Засідання №2
Deutsche Feste und Traditionen: Vom Karneval bis zum Oktoberfest
Am 16. Oktober 2024 fand eine spannende Sitzung des Germanistik-Kreises statt, die sich dem Thema «Deutsche Feste und Traditionen: Vom Karneval bis zum Oktoberfest» widmete.
Die Sitzung begann mit den einleitenden Präsentationen von Studenten, in der sie die Bedeutung von Festen und Traditionen für die deutsche Kultur hervorhoben. Sie betonten, dass diese nicht nur die Identität der Menschen prägen, sondern auch einen wichtigen Beitrag zum kulturellen Austausch leisten.
Im Anschluss präsentierten die Studenten verschiedene deutsche Feste und Traditionen.
Nach den Präsentationen entwickelte sich eine rege Diskussion unter den Studenten. Sie tauschten sich über ihre persönlichen Erfahrungen mit deutschen Festen aus und stellten Fragen zu den einzelnen Traditionen. Die Diskussion zeigte deutlich das große Interesse der Studenten an der deutschen Kultur und ihren Festen.
Die Sitzung war ein voller Erfolg. Die Studenten konnten ihr Wissen über deutsche Feste und Traditionen erweitern und ihr Interesse an der deutschen Kultur weiterentwickeln. Der Austausch untereinander und die lebendige Diskussion trugen zu einem erfolgreiche und lehrreiche Stunde bei.
Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри загального мовознавства та іноземних мов:
https://www.facebook.com/share/p/18KTv5tCnL/?mibextid=wwXIfr
Історико-філологічний гурток об’єднує викладачів, аспірантів та студентів, які цікавляться дослідженнями у галузі історії, філософії, філології, теології, логіки, етики, естетики та релігієзнавства і є платформою для обговорення нагальних наукових питань. Учасники гуртка роблять наукові доповіді та беруть активну участь у їх обговоренні, займаються науковою роботою, беруть участь в університетських, регіональних, всеукраїнських та міжнародних заходах з тематики гуртка.
Керівник гуртка - канд.філос.наук, доцент Чернишов Віктор Володимирович
https://nupp.edu.ua/page/profil-vikladacha-chernishov-viktor-volodimirovich.html
Студентський науковий гурток «ДО ДЖЕРЕЛ»
Із березня 2023 р. на базі кафедри загального мовознавства та іноземних мов розпочала діяльність літературна студія «До джерел» (керівник – доц. Бондар Н.В.), яка гуртує небайдужих до художнього слова студентів, викладачів, співробітників університету. Студійці відшліфовують версифікаційну майстерність, долучаються до різноманітних літературних заходів міста, обговорюють новинки, цікавинки сучасної літератури, беруть участь у різножанрових літературних кав’ярнях. На засіданнях студії час від часу презентують власну творчість видатні письменники Полтавщини.
https://nupp.edu.ua/page/profil-vikladacha-nataliya-bondar.html
2023-2024 навчальний рік
Засідання №1. «Всі весни вірять у весну»: літературна зустріч із Юлією Стиркіною
У Всесвітній день поезії в учасників літературної студії «До джерел», що функціонує на факультеті філології, психології та педагогіки, відбулась творча зустріч з полтавською поетесою Юлією Стиркіною «Всі весни вірять у весну». Молоді таланти презентували авторську поезію, натхненну міфологією, життєвими роздумами та непростими реаліями, і отримали творчі настанови від досвідченої літераторки.
У Всесвітній день поезії, коли у всьому світі відзначається день душевної краси, ословеснення найсокровеннішого і величі краснописьменства, на факультеті філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» зібралась літературна студія «До джерел». За словами її керівниці та натхненниці, кандидатки філологічних наук, старшої викладачки кафедри загального мовознавства та іноземних мов Наталії Бондар, об’єднуючись навколо літературного слова, плекаючи власні неповторні поетичні таланти, студентська молодь Полтавської політехніки може голосно заявити про себе, поділитися нюансами власного віршотворення та отримати всебічну підтримку однодумців.
На знакову для літературного життя факультету філології, психології та педагогіки подію завітала відома полтавська поетеса Юлія Стиркіна, промовиста назва творчої зустрічі з якою свідчить про акумульовані молодими українцями сподівання на нову весну, сповнену здійснених мрій та світлих задумів. «Всі весни вірять у весну!» – в унісон думках мільйонів громадян звучать рядки талановитої полтавки, надихаючи покоління молодих талантів на нові поетичні звершення.
Під час зустрічі, сповненої теплого невимушеного спілкування, Юлія Стиркіна розповіла про власне літературне становлення, пошуки шляхів бути почутою в сучасному мовно-мистецькому просторі та поділилася окремими «секретами» поетичної творчості з творчо обдарованою студентською молоддю Полтавської політехніки. Припіднявши завісу в авторський неповторний світ, поетеса натхненно читала ранні та пізніші за часом написання поезії, особливий ритм, мелодика, глибокі життєві та психологічні сенси яких нікого з присутніх не залишили байдужим. Більше того, учасники літературної студії «До джерел» зацікавилися знаковими моментами біографії Юлії Стиркіної, запитуючи про перших шанувальників творчості, видані книги та як під тиском обставин не зламатися духовно, не загубити власну індивідуальність, унікальний «творчий почерк». Окремо хочеться відзначити неповторний шарм, особливий настрій, що супроводжував літературне зібрання, особистісну харизму поетеси, подаровані початківцям глибокі за сенсом творчі настанови.
У виконанні авторки прозвучали поезії про теплий барвистий шалик, що ніколи не стане зашморгом на чиїйсь шиї, червону сукню невгамовної Мері, у яку часом душевно перевтілюється сама пані Юлія, роздуми про непрості реалії. На окремі поезії написані авторські пісні, зокрема присутні переглянули відеокліпи на пісню Людмили Костенко «Ти подобаєшся мені», пісню Андрія Шакіна «Я буду снігом», «Любове, бережи мене».
Пригадуючи перші поетичні кроки та формування творчого «я» у літературі, вже досвідчена літераторка розповіла: «Вірші писала з дитинства, писала просто для себе, власного задоволення, як кажуть «в шухлядку». Нікому не показувала власні творіння, трошки соромилася, не думала, що взагалі стану писати. Але так сталося, що мені було дуже самотньо і потрібно було знайти щось, що допомогло б виразити себе, відволіктися. Розпочала постійно писати вірші, публікувала їх на Фейсбуці, спочатку їх читали один-два-десяток підписників, знайомі, друзі, потім почали ділитися ними у різних поетичних Інтернет-спільнотах. Моя аудиторія повільно, але невпинно почала зростати, доки не назбиралося з півтисячі постійних читачів.
Звісно мені, як поетесі, надзвичайно приємна увага шанувальників мого слова, які часом пишуть про те, що хотіли б частіше читати новеньке, щойно написане. Щось на кшталт, посмакував чашечку кави – прочитав нову поезію від улюбленої авторки, наступного дня – знову відкрив і знову щось класне прочитав. По собі знаю, даний формат відмінно працює у сучасних реаліях, адже книгодрукування – справа далеко не з непростих і недешевих захоплень. Тому поки що нову збірку не планую видавати, не готова ще морально, як кажуть – не на часі. Слава Богу, що маю змогу ділитися власною творчістю, радувати шанувальників, розвиватися як особистість».
У творчому доробку полтавки – дві видані раніше поетичні збірки «Віршовані невитримані вина» та «Малявки міської мавки», фотоілюстрації до першої з них зробила сама. Закінчивши художню школу, має неабиякий хист до малювання, просто – малювати задовго, а фотографування – це ще одна творча іпостась пані Юлії.
«Вірші дійсно не витримані, тому що на початку моєї творчості внутрішній цензор ще глибоко спав і здавалося, що все, що написала – це щось надзвичайне виняткове. Все, що в мене було, починаючи зі шкільних років, зібрала в цій першій поетичній «ластівці». Саме за неї мене прийняли до лав Національної спілки письменників України, маститим поетам сподобалася колажність мого поетичного стилю. До речі, для ілюстрацій використала власні фото, адже захоплююся фотографією.
Другу збірку вже вичитували два філологи, у мене теж був зовсім інший підхід до написаних віршів і я дуже ретельно все перечитувала. Тому книга «Малявки міської мавки» вийшла вже високопрофесійною. «Малявки» поетичною мовою – малюночки, записочки, листи з в’язниці, адже сучасна людина в мене часто асоціюється з в’язнем», – зазначила пані Юлія.
Не оминуло перші сторінки творчої біографії Юлії Стиркіної й мовне питання, адже українською мовою поетеса почала писати значно пізніше.
«Переважну частину власного життя писала російською мовою, потім писала вже й українською мовою. З 2014 року, після сумнозвісних подій на сході нашої країни, у моїй свідомості відбувся своєрідний злам і особисто для себе твердо вирішила, що на рідній землі моя творчість буде потрібнішою, ніж десь там, у немирного сусіда. Відверто скажу – цей мовний перехід був дуже непростим, особливо на початку, тому що українська у побутовому мовленні, діловодстві – це одне, однак з творчістю це так блискавично не спрацьовує.
Цей процес був доволі болісним та зайняв чимало часу, зараз вже трішечки полегшало, однак навіть зараз перебуваю в постійному самовдосконаленні, слідкую, щоб не траплялися слова-русизми, перевіряю написання окремих слів за різними словниками. Для поетів, особливо початківців, подібні творчі сумніви, постійна робота над індивідуальним стилем – цілком нормальне явище», – поділилася запрошена гостя.
Власними поетичними здобутками з присутніми поділилися учасники літературної студії «До джерел» Анна Мороз, Ксенія Зелененька, Тетяна Рябіко, адже талановитій студентській молоді Полтавської політехніки було цікаво та пізнавально послухати творчі настанови Юлії Стиркіної як уже сформованої літераторки. За словами поетеси, творчість – це неповторний вогник, який загасити неможливо, якщо він у людині є, він має горіти.
Керівниця літстудії, кандидатка філологічних наук, старша викладачка кафедри загального мовознавства та іноземних мов Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Наталія Бондар зауважує: «Вельми тішить, що в такі надскладні часи в юних душах обдарованої молоді університету, попри все, горить іскра творчості, укотре потверджуючи незламність, віру в прийдешню Перемогу. Щиро переконані – краса чистих, розвеснених душ все-таки розжене чорні хмари війни на благодатному небі України».
По завершенню заходу студенти, викладачі обмінялися враженнями, неформально поспілкувалися з поетесою Юлією Стиркіною та домовилися про наступні творчі зустрічі. Адже молодим авторам вкрай важливо відчувати всебічну підтримку та чути поради від старших колег-літераторів.
«Творча весна» в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» продовжує надихати на нові особливі звершення, мотивуючи талановиту студентську молодь університету братися за перо, фіксуючи пережиті життєві моменти, приємні емоції та роздуми над почутим, побаченим, прочитаним у власних поетичних творах. Незважаючи на непрості випробування, що випали на долю нашої молодої європейської держави, нова генерація молодих талантів відкриває душу назустріч новому, чудовому та незвіданому.
Засідання №2
«На вістрі поезії та вогню» (захід до Дня народження славетного Кобзаря)
Першокурсниці факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» на заняттях з німецької мови створили творчий проєкт «На вістрі поезії та вогню» до дня народження Кобзаря. Майбутні викладачі іноземних мов продекламували уривок із поеми «Кавказ», перекладений німецькою мовою.
Студентки-першокурсниці спеціальності 014 «Середня освіта» факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» підготували творчий проєкт «На вістрі поезії та вогню», ідея якого вперше виникла на заняттях з німецької мови.
Майбутні викладачки іноземних мов – Тетяна Рябіко, Марія Погребна, Анна Мороз, Дарина Ліповська, Шахло Косімова, Єлизавета Требка, Поліна Василенко та Оксана Зелененька, які тільки-но почали вивчати нову для себе мову, створили тематичне відео, обравши для декламування текстовий фрагмент Шевченкового дискурсу – уривок із поеми «Кавказ».
Кожен мав змогу випробувати власні сили в акторській грі, декламації, долучитися до проєкту у якості графічного дизайнера, відеографа. Творчий задум талановиті студенти успішно реалізували спільно з викладачами кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки – кандидаткою філологічних наук, старшою викладачкою Наталією Бондар та викладачкою Юлією Різник, укотре підтвердивши поширену думку, що безсмертний у віках Тарас Шевченко став справжнім пророком української нації, яка наразі у боротьбі з російським агресором вперто продовжує виборювати власну незалежність.
«Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!» – крізь товщу віків відлунює Шевченко голосами талановитої молоді Полтавської політехніки, вселяючи віру в неминучу перемогу й торжество справедливості.
Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:
Засідання №3. «Ми вишиємо долю без ниток війни…»
Попри страшне полум’я війни, наша країна 18 травня замайоріла всіма барвами веселки автентичних орнаментів, колоритних візерунків вишиванок. Це не просто національний одяг, це сакральний символ українського народу – гордого, незломленого, нескореного!
У рамках відзначення всеукраїнського Дня вишиванки студенти-першокурсники спеціальності 014 «Середня освіта» факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» разом із викладачами кафедри загального мовознавства та іноземних мов презентували творчий проєкт «Червона калина» німецькою мовою, що символізує своєрідний, імпліцитно явлений, посил української молоді до єднання і згуртованості всіх європейських країн у боротьбі України за незалежність, національну ідентичність.
Щиро переконані, що біле полотно, закодоване етнічною енергетикою, стане своєрідною бронею нашої країни, її стійкості й незламності:
Ми вишиєм долю тобі, рідний народе,
Без чорних ниток війни і руїн,
Червону мережку ЛЮБОВІ й СВОБОДИ
У спадок дамо поколінням твоїм!
Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри загального мовознавства та іноземних мов:
https://www.facebook.com/watch/?ref=saved&v=5937615589700074
Засідання №4.
До Дня української писемності і мови в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» пройшла важлива мистецька та культурна подія – засідання літературної студії «До джерел». Майстри слова Полтавської політехніки – науковці і студенти презентували свою творчість та разом із однодумцями поринули у світ поезії сучасників. «Відрадно, що навіть у такі смутні часи, традиційно напередодні Дня української писемності і мови гуртуємося довкруж поетичного слова. Адже слово – це теж зброя і надзвичайно важливо – у чиїх воно нині руках!», – привітала учасників очільниця літературної студії «До джерел», кандидатка філологічних наук, заступник декана факультету філології, психології та педагогіки Наталія Бондар.
Захід розпочався з чутливої патріотичної лірики учасника «Гадяцького сафарі», студента спеціальності «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», художника, мислителя, поета Олександра Сиваша.
«Дійсно, життя змінюється. Деякі моменти слід переосмислювати в тому плані, що якщо ти залишаєшся на Землі значить ти для чогось тут потрібен. Тепер я намагаюся робити все – вчусь, творю, пишу, тільки для того, щоб визначитися для чого Бог дав мені життя.
Зараз я більше пишу про любов. Мене питають: «Як так сталося? Невже ви закохались». Так, я закохався, закохався в життя», – поділився Олександр Сиваш.
За словами автора поезія з'являється спонтанно, іноді неочікувано. Поет зазначив, що на творчість зазвичай впливають настрій та обставини. Під час написання власних віршів надихався поезією Шевченка.
Літературну композицію «Осінь» представила авторка, керівниця Центру по роботі з обдарованою молоддю Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Ольга Сень.
Також свої поетичні доробки представили студенти спеціальності «Середня освіта» факультету філології, психології та педагогіки, членкині літературної студії «До джерел» – талановита режисерка аматорського театру «Carpe Diem» Анна Мороз, організаторки міських поетичних фестивалів Тетяна Рябіко та Ксенія Зелененька. Душевну поезію, насичену емоціями та переживаннями, представила талановита науковиця, начальниця відділу організаційно-аналітичного забезпечення навчального процесу, докторка філософії, поетка Наталя Максюта. За словами авторки, лірика та римування допомагають впоратися з тугою та переживаннями, а також рятують у складні часи. Авторські вірші про життя та наше сьогодення публіці представила очільниця літературної студії «До джерел» Наталія Бондар. Свої поетичні твори, сповнені любов’ю до батьківщини та рідного краю, прочитав професор, завідувач кафедри автомобільних доріг, геодезії, землеустрою та сільських будівель ННІ архітектури, будівництва та землеустрою Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», поет Григорій Шарий. Нагадаємо, раніше науковець Полтавської політехніки презентував власну поетичну збірку «Гарт». Результати своєї творчої діяльності презентував керівник Центру культури і студентської творчості Полтавської політехніки, заступник декана філології, психології та педагогіки, член Міжнародної асоціації письменників і журналістів, кандидат наук із соціальних комунікацій філолог, краєзнавець, перекладач Гліб Кудряшов, який представив власні підстрочні переклади Гімну Республіки Бангладеш «Моя золота Беналія» та Гімну Індії.
Засідання №5. «Мене осінній смуток не огорне»: літературна зустріч із полтавською поеткою Галиною Вовченко.
У рамках здобуття Національним університетом «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» гранту Міжнародної організації міграції України на базі факультету філології, психології та педагогіки членами літературної студії «До джерел» проведено для ВПО, котрі проживають у Полтавській територіальній громаді, і студентів Полтавської політехніки літературну зустріч «Мене осінній смуток не огорне» із полтавською поеткою Галиною Вовченко. Життєві й творчі одкровення, «ворожіння» поетичними рядками, перегляд світлин та занурення у пісенний світ авторки нікого з присутніх не лишили байдужими. Особливо зворушливим моментом стало дарування поетичних збірок внутрішньо переміщеним особам.
https://www.facebook.com/share/p/ro3oNPCoYum8RUw7/
Засідання №6. Літературна кав’ярня «Теплі вірші».
У рамках Національного тижня читання літгуртківці студії «До джерел» на запрошення Полтавської ОУНБ імені І.П. Котляревського зі своєю літературною кав’ярнею «Теплі вірші» завітали на Гурман-вечір «Поезія з ароматом чаю: читаємо разом». Це літературне дійство об'єднало творчих людей різних поколінь, прихильників різних літературних жанрів, усіх, кого гуртує любов до красного слова, рідної мови та Батьківщини. На вечір завітали справжні гурмани поетичного слова: поетка-аматорка Наталія Шляхова та авторка поетичних та гумористичних книг для дорослих і дітей – Галина Вовченко. Літгуртківці (Анна Мороз, Тетяна Рябіко, Олександр Сиваш, Ксенія Зелененька) презентували широкому загалу власні поетичні твори. Гості із задоволенням слухали виступи та ділилися враженнями. Музичною окрасою стали виступи учнів Полтавської міської школи мистецтв «Мала академія мистецтв» імені Раїси Кириченко: Тамари Харченко, Антона Хороша та Архипа Коваленко (керівник – Ніна Андріївна Рудяга ), а також студентки Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Ярослави Цеуліної.
https://www.facebook.com/share/V4uhkrqFTiWneox6/
Засідання №7. «Поетична ялинка» літстудійців.
Початок нового року – час підбиття підсумків. Цьогоріч на «Поетичну ялинку» (термін запозичено у видатної полтавської письменниці Галини Вовченко) завітали студенти 1-го і 2-го курсів факультету ФФПП. Студійці обмінювалися думками про письменництво в умовах війни, ділилися враженнями про рік, що минає, власні перемоги й здобутки (а їх було чимало: участь у міському літературному вечорі «Літератури немає», перемога у конкурсі «Політехніка має талант» (номінація «Поезія»), 1-ше місце у Міжнародному студентському інтелектуальному турнірі «Молодь та мова – єдність через слово» та ін.) і читали власну поезію, присвячену зимовим мотивам.
Засідання №8. «Як народжується СЛОВО». Презентація авторської німецькомовної вистави «Der wahre Weg».
Під час чергового засідання студійці не тільки ознайомилися з різноманіттям авторських неологізмів, повправлялися з цікавими завданнями та укладенням словничка, а й презентували широкому загалу німецькомовну виставу «Der wahre Weg» студентки спеціальності 014 Середня освіта факультету філології, психології та педагогіки Анни Мороз, членкині літературної студії, яка вкотре продемонструвала власні творчі здібності у написанні та режисурі презентованої театральної постановки. Щоразу молоді люди приємно дивують своїх університетських наставників та ровесників яскравими креативними ідеями та їхньою успішною реалізацією у драматичній творчості. Адже майбутні професіонали не лише занурюються в сучасний літературний дискурс, відшліфовують версифікаційну майстерність, а й пробують себе у сфері драматургії. Спільними зусиллями члени літературної студії розширюють власні межі світобачення, долучаються до лінгвопростору інших країн, демонструючи обдарованість, талант, залюбленість у творчість та глибокі філологічні знання. Слово – потужна зброя, особливо натепер! Шліфуємо й огранюємо його!
Засідання №9. «Перехрестя долі Кобзаря»: літературний вечір до 210-річчя українського Пророка – Тараса Шевченка.
Учасники літературної студії «До джерел» презентували літературно – мистецький захід «Перехрестя долі Кобзаря», присвячений творчості Тараса Шевченка, створивши справжнє театральне дійство. Під час невеличкої літературної імпрези «Перехрестя долі Кобзаря» присутні разом з творчо обдарованою студентською молоддю перегорнули сторінки творів великого Кобзаря, згадавши нелегке кріпацьке дитинство маленького Тараса, роки перебування поета далеко на чужині, відчули в процитованих зі сцени поетичних рядках українського пророка біль та смуток за країною, яка так сильно продовжувала любити волю, але найменше з усіх її мала. Майстерно втілювалися у зображуваних на сцені персонажів Мустафаєва Саміра, студентка групи 101- ФО, Мороз Анна, студентка групи 201-ФО, Ліповська Дарина, студентка групи 201-ФО, Острижнюк Павло, студент групи 301-СЕ, Вовк Юлія, студентка групи 201-ФО, Солод Антон, студент 103-ФП, Кривонос Лаура, студентка групи 201-ЕР, Василенко Поліна, студентка 201-ФО, Коломієць Кіріл, студент групи 302 - НГ, Крикун Аліна, студентка групи 201-ФО, Обідний Артем, студент групи 201-ФО. Рок-гурт у складі Єфименка Ростислава, студента групи 201-ФФ, Єфименка Станіслава, студента групи 204-ТН і Маркіної Софії, студентки групи 101-ЕО, виконав композицію «Новий день». «Про перипетії долі, думки, помисли, прагнення великого поета, про це і не тільки повідали глядачам члени літературної студії «До джерел». Спільними зусиллями кожен з нас намагався показати глядачам нового, незвіданого раніше Шевченка. На безсмертних поетичних рядках Тараса Григоровича можна ворожити як на Біблії, розгортаєш на будь-якій сторінці і хапаєшся за голову – усі оці сюжети «І мертвим, і живим», «Кавказ» актуальні. Все, про що писав, за що боровся Тарас Григорович, на сьогодні знову оживає. Лунає слово Шевченка, світами знову кличе до бою, адже правда за нами. І нам ще йти, і йти до його осягнення, ми на вічному шляху до Шевченка. Шануймо своє, шануймося і пам’ятаймо вивчені ще з шкільних років вірші великого Кобзаря. На завершення мистецького заходу учасники подякували глядачам за їхню відкриту громадянську позицію та глибоку шану до багатогранної творчої спадщини великого Кобзаря. «Власним прикладом ви закладаєте канони до розуміння та пізнання літератури, письменницького мистецтва. Можливо, українська планида має свого Шевченка, аби постійно перебувати у пошуку себе, на жаль, той пошук постійно трансформується в борню за нашу свободу і власне існування. Можливо, Шевченко і даний був нам як той дороговказ, що веде за собою цілу націю», – поділився враженнями керівник Центру культури і студентської творчості Полтавської політехніки Гліб Кудряшов.
Засідання №10. «Розгадати таємницю Гоголя»
Учасники літературної студії «До джерел» Полтавської політехніки долучилися до відзначення дня народження видатного письменника Миколи Гоголя, змагаючись за звання найкращих знавців гоголівських творів під час квесту «Розгадати таємницю Гоголя». Студентська молодь перегорнула сторінки життєпису геніального письменника-містика, шукаючи символи у закодованих іменах персонажів та провівши літературні ігри на свіжому повітрі. Під час конкурсів і різноманітних завдань молодь активно змагалася за звання найкращого знавця гоголівських творів, занурюючись в атмосферу переплетіння містичних та реальних мотивів, гри з гоголівським «Пузатим Пацюком» (метафоричною назвою ложки), пошуку магічних кодів і символів. Студенти розшифровували імена персонажів нетлінних гоголівських творів, використовуючи всесвітньо відому азбуку Морзе, а символічне плетення вінка для чарівної Оксани викликало позитивні емоції і потвердило слушну думку, що полтавська земля дійсно багата на таланти. Безсумнівно, овіяний старовинними легендами, містичними історіями, повір'ями край, який подарував життя Миколі Гоголю, надихає сучасне молоде покоління на нові творчі злети. Радіємо, що, попри війну, наші студенти постійно генерують креативні ідеї, творять самі і надихаються словом, науковою думкою, мистецтвом. Приклад славетних попередників та сучасників стає для молодих людей дороговказом у світ художньої літератури, красного письменства, формуючи у них почуття гордості та особистої причетності до культурних надбань нашої незламної нації.
Засідання №11. «Слово Олеся Гончара: голос поколінь»
Члени літературної студії «До джерел» мали прекрасну нагоду взяти участь у Гончарівських читаннях «Слово Олеся Гончара: голос поколінь». Тетяна Рябіко, Алла Кримовська, Олександр Строй та Наталія Бондар презентували творчий доробок науковій і творчій спільноті, яку згуртувала Дніпровська політехніка. Учасники були нагороджені подяками за вагомий внесок у популяризацію української культури. Символічно щорік почесні гості Всеукраїнських Гончарівських читань поливають Олесеву вербу джерельною водою. Цьогоріч така честь випала і студійцям «До джерел», мабуть, у цьому теж є певний сакральний зміст, адже верба давно стала символом творчих зв’язків і голосом поколінь. Рости, вербо, розвивайся, міцній, як ГОНЧАРЕВЕ СЛОВО! Нехай завжди б’ють джерела незгасимої творчости!
2024-2025 навчальний рік
Засідання №1. (Не)літературні посиденьки
Під час організаційного засідання літстудійців «До джерел» було затверджено план роботи студії, окреслено вектори діяльності і завдання на 2024-2025 н.р., омовлено участь у літературно-мистецьких заходах, конкурсах.
Засідання №2. «Das wunderbarste Marchen ist das Leben selbst»
Цьогоріч учасники літературної студії «До джерел» долучилися до участі в міжнародному проєкті «Обмін між німецькою та українською книжковою та літературною індустрією», що фінансується Уповноваженою федерального уряду Німеччини з питань культури та засобів масової інформації та реалізується Goethe-Institut Ukraine, Німецькою асоціацією видавців та книгорозповсюджувачів і Українським інститутом книги. Мета проєкту – забезпечити у 2024 році бібліотеки України новими виданнями книжок німецьких авторів, перекладених українською мовою. У результаті отримано 14 сучасних видань класичних і сучасних творів для книжкової полиці німецької літератури. Гуртківці попередньо перечитавши твори, які їх зацікавили, влаштували невеличкий екскурс у неймовірний світ німецькомовної літератури.
Засідання №3. «Ми залишаємося...»: візія письменниці Дарії Китайгородської 1000 днів незламності українського народу.
14 листопада у рамках проведення заходів до 1000 днів повномасштабного вторгнення росії на територію нашої держави відбулося чергове творче засідання літературної студії «До джерел». До обдарованої молоді Полтавської політехніки завітала сучасна українська письменниця Дарія Китайгородська. У творчому доробку Олесі Хошобіної (справжнє ім’я авторки) – містичний роман «Відьмацькі теревені», збірка новел «Я біжу», а також своєрідна книжка-репортаж про Київ і киян у перші 50 днів повномасштабного вторгнення росії в Україну «Ми залишаємося», глибокі життєві та психологічні сенси яких нікого з присутніх не залишили байдужими. Припіднявши завісу в авторський неповторний світ, письменниця поділилася власними переживаннями, творчими та життєвими настановами, як під тиском невтішних реалій сьогодення не зламатися духовно, а впевнено, із вірою в світле майбутнє, досягати поставлених цілей. Присутні цікавилися знаковими моментами біографії письменниці, запитуючи про видані книги, літературний псевдонім, що, за словами авторки , є цілком очевидним, адже народилася вона в селі Китайгород на Поділлі. Нині проживає й працює в Києві редакторкою корпоративної газети. Із перших днів вторгнення авторка залишалася на лівому березі Дніпра. Переживання, емоції, які поглинули всю країну, письменниця майстерно екстраполювала у художній площині книжки «Ми залишаємося». «Помітивши, що з часом спогади стираються, найменші деталі витісняються з пам’яті реакцією на постійні все нові жахіття, я вирішила фіксувати на папері кожен день. Так і виникла книжка своєрідних мемуарів перших 50 днів війни», – ділиться авторка. Українці незламні, їхній дух не поневолити і не скорити – такий лейтмотив художнього твору. Наприкінці зустрічі присутні ставили запитання, ділилися власними думками і переживаннями та мали змогу придбати книжки з автографом авторки.
Засідання №4. Літературна кав’ярня «Теплі вірші».
Уже традиційно під завісу року студійці влаштовують літературну кав’ярню «Теплі вірші», де з горнятком кави і смаколиками обговорюють поезію сучасних митців і класиків, діляться власними творчими здобутками. Цього разу звучали різні теми: від кохання до філософських роздумів про життя. Вірші Анастасії Твердоступ, Алли Кримовської, Анни Мороз змушують замислитися над сенсами буття. Зустріч пройшла в теплій та дружній атмосфері.
З вересня 2023 року на кафедрі загального мовознавства й іноземних мов діє Школа менторів. В основу діяльності школи покладено ідею про менторство як інструмент професійного розвитку, а саме індивідуальне менторство, де ментор, тобто студент вищого курсу, ніж його підопічний, виступає як джерело інформації, допомагає впоратися з можливими труднощами у навчанні, ділиться досвідом, рекомендує навчальні матеріали і надихає. У той же час менторство є двостороннім процесом, у якому обидві сторони одержують вигоду від співпраці. У межах роботи Школи менторів студенти-ментори одержують можливість спробувати себе у майбутній професійній діяльності, набути необхідних професійних та особистісних навичок.
Школа менторів кафедри є платформою для роботи шести менторів – студентів другого та третього курсу спеціальності 014 «Середня освіта», що діляться досвідом зі студентами молодших курсів. Зустрічі у форматі ментор – менті (підопічний) відбуваються у форматі індивідуальних консультацій кілька разів на місяць. За результатами роботи упродовж місяця студенти-ментори подають письмовий звіт. Студенти-ментори одержують необхідну консультативну допомогу від викладачів кафедри.
Керівник гуртка - ст.викладач Гунченко Юлія Вікторівна
https://nupp.edu.ua/page/profil-vikladacha-yuliya-gunchenko.html
Ідея створення студентського розмовного клубу була зініційована студентами третього курсу Спеціальності 014 "Середня освіта" Артемом Обідним та Юлією Вовк взимку 2024 року і вже навесні була організована перша зустріч. Протягом двох семестрів зустрічі студентського розмовного клубу відбувалися щотижня, кожна з яких мала головну тему для обговорення, наприклад "Соціальні мережі", "Подорожі", "Психологія", а також тематичні зустрічі на Хелловін та Новий Рік.
Головним завданням цього проєкту було створити умови для використання англійської мови для спонтанного, живого спілкування — з чим клуб успішно впорався.
Для студентів-організаторів розмовного клубу організація і проведення зустрічей клубу стали можливістю вдосконалення навичок публічного мовлення, ведення дискусій та обговорень, покращення соціальних навичок.
Участь студентів у засіданнях студентського розмовного клубу - це унікальна можливість покращити навички говоріння іноземною мовою у сприятливій, комфортній атмосфері серед однодумців.
Як говорить натхненник студентського розмовного клубу і один з його організаторів Артем Обідний:“Ідея організації розмовного клубу прийшла зненацька, але ми зразу ж взялися за її втілення. Після кількох тижнів обдумування формату ми запустили проєкт, який сумарно охопив два навчальних семестри.
Кожного тижня ми збиралися з однією метою — весело провести час, обговорюючи цікаві теми англійською мовою. На кожну зустріч ми підбирали різні теми для обговорення, створювали презентації та показували їх за допомогою проєктору або ноутбука для візуалізації інформації та щоб питання, які ми обговорюємо, завжди можна було бачити.
Одна із найцікавіших тем, які ми обговорювали, – це проблематика життя в інших країнах, зокрема – Сполучені Штати Америки. Ми намагалися фокусуватися на відкритому обговорювані, де кожен міг висловити свої думки в ході дискусії. Ось декілька слайдів із самої презентації:
На завершення кожної зустрічі ми робили фото на пам’ять, щоб потім можна було повернутися і згадати всі приємні моменти, які у нас були під час спілкування.
Інша тема, яку ми дуже хотіли включити у цю програму, — це ментальне здоров'я, які фактори впливають на нього та яким чином кожен із нас може краще зрозуміти себе, свої потреби та потреби людей, з якими ми взаємодіємо щодня.
Кожна зустріч включала елементи гумору, і це наглядно показує, що вчити іноземну мову можна через веселі розмови, жарти та цікаві обговорення — у форматі живого, неформального спілкування потенціал людини говорити і виражати свої думки надзвичайно великий.
Одна зустріч навіть повністю була присвячена гумору:
І на завершення хочу показати відгуки учасників Розмовного Клубу.
Для ефективної комунікації ми створили чат, де вибирали час зустрічей за допомогою опитування, ділилися враженнями та спільними фото після теплих зустрічей.
Для мене це надзвичайно приємний досвід, який подарував багато емоцій, цікавих дискусій та незабутніх спогадів. Усе це стало можливим завдяки нашим спільним зусиллям як організаторів, так і учасників, які активно брали участь та наповнювали звичайні будні позитивом і драйвом. Сподіваюся, кожен взяв для себе щось корисне завдяки цьому проєкту.