З 20 вересня 2023 року на базі факультету філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки триває цикл гостьових лекцій «Contemporary Contexts and Debates: 21st Century Literatures and Cultures in English».
Ініціаторкою, організаторкою та модераторкою лекцій виступила Ханна Шох (Hannah Schoch), аспірантка Цюріхського Університету (Швейцарія). У прагненні допомогти українським науковцям та студентам не залишитись осторонь світових тенденцій в історії та теорії літератури, науковиця організувала серію із 11 лекцій від провідних літературознавців світу.
Гостьові лекції проходять щосереди на четвертій парі (13.30-14.50) в ауд.318 Ц Полтавської політехніки. Долучитись до заходів можуть усі бажаючі, студенти та науково-педагогічні працівники Полтавської політехніки як офлайн, так і дистанційно (щоб отримати посилання на Zoom, звертайтесь на кафедру германської філології та перекладу в ауд.310 Ц).
Шосту лекцію «The Devil's in the Details: the Everyday in Contemporary American Poetry» («Диявол у деталях: повсякденність у сучасній американській поезії») прочитав Айзек Пікелл (Isaac Pickell) – поет, кандидат філософських наук, викладач з Детройту (штат Мічіган, США), випускник магістерської програми з креативного письма Університету Маямі, автор двох поетичних збірок: «Все, що збереглося, буде останнім» («Everything saved will be last», Black Lawrence Press, 2021) та «Це не кінець, як тільки ти це зрозумієш» («It’s not over once you figure it out», Black Ocean, 2023).
Айзек Пікелл (Isaac Pickell) радо привітав усіх присутніх і відзначив, що, хоча у нього зараз 6 година ранку і на вулиці ще темно, а самого лектора від аудиторії Полтавської політехніки відділяє півсвіту, він надзвичайно радий вітати викладачів та студентів провідного українського університету на цьому поетичному воркшопі. Після вступного слова лектор попросив присутніх дістати листочки паперу і ручки і пояснив, що сьогодні він навчатиме поетичній стратегії, за допомогою якої можна опрацювати травматичний досвід і описати складні моменти життя чи важкі спогади.
Спершу науковець проаналізував кілька віршів із збірки Брендана Джойса «Особисті проблеми» («Personal Problem” by Brendan Joyce), зокрема, вірш «Value Form» («Форма значення»), в якому автор використовує багато повсякденних образів із звичного життя – «цигарки», «поїздки на роботу», «курку, якої вистачить на тиждень», «дощ», «газову заправку», «потяг», «воду, що закипає» тощо. Що такого поетичного чи проникливого в тому, щоб розтягнути одну курку на тиждень, в економії грошей і в буденній ощадливості щодо курки, взагалі? Справді, що поетичного в курці? Цей вірш не написаний звичною нам поетичною мовою, до якої ми звикли в поезії. Автор пише про заправки, і про сигарети, і про механіку, і про курятину. Сам Брендан Джойс – поет з робітничого класу з Клівленда, який знаходиться прямо в Іржавому поясі Сполучених Штатів. Іржавий пояс – це постіндустріальний регіон зі скороченням населення, мінливими можливостями та значною дозою песимізму. Іржавий пояс – це не зовсім гарне місце, не місце для доброзичливих роздумів про природу чи роздумів про стан людини. Це місце економічної депресії. Звичайно ж, є багато віршів, написаних у Іржавому поясі, як і в будь-якому іншому поганому місці, але чомусь поезія тут здається неправильною, ніби люди повинні бути зайняті спробами щось виправити, мовляв, має бути щось краще, важливіше. Збірка «Особисті проблеми» – це книга про глобальні проблеми, які передається автором через найдрібніші буденні деталі життя однієї людини, що є справді цікавим способом розгортання історії.
Другим віршем, який проаналізували під час лекції, була поезія Брендана Джойса «Daily Savings Time» на тему капіталістичного світу.
Далі лектор запропонував присутнім кілька практичних вправ. Спершу Айзек попросив усіх написати список із 5 буденних речей і явищ, які вони можуть пригадати з-поміж тих, що бачили минулого тижня, наприклад, що їли на вечерю, про що хвилювались, лягаючи спати, що побачили по дорозі в університет, скільки грошей було в кишені вчора, який одяг носили позавчора, тощо. Важливим моментом була деталізація – пригадати форму, колір, запах, текстуру, асоціації. Наприклад, якщо записуємо «сорочку», то потрібно пригадати колір тканини, візерунок, форму і колір ґудзиків, колір ниток на сорочці, як ця сорочка відчувалась на тілі тощо. Після цього студенти і викладачі зачитували свої списки. Потім лектор дав наступне завдання: подумати над якоюсь глобальною світовою проблемою на кшталт рабства, домашнього насильства, експлуатації дитячої праці, екологічних проблем, війни і написати 5 причин того, чому ця проблема важлива і складна. Далі необхідно було пов’язати ці 5 причин із написаним раніше списком із 5 буденних речей із нашого повсякденного життя.
Наступним завданням було якомога детальніше описати речі, події, заняття, які допомагають нам відволікатися від війни і заспокоюватися – такі, як читання гарної книжки, прогулянка з домашнім улюбленцем, горнятко кави, шматок шоколаду, обійми рідної людини, шум дощу за вікном, троянди в саду тощо. Присутні ділились тим, що їм допомагає під час повітряних тривог і ракетних атак.
Після цього науковець попросив присутніх пригадати якийсь найважчий момент із життя під час війни, такий болючий, що про нього складно говорити вголос і прямо, щось таке, на чому надто важко зосередитися чи висловити словами, момент, про який ми ніколи нікому не розповідали і завжди тримали в таємниці, момент, який здається занадто великим для слів. Айзек попросив описати його, але не відверто, прямо і безпосередньо, а за допомогою буденних речей і образів, як у попередніх вправах, якомога детальніше, пригадавши кожну секунду, кожен момент, подих, відчуття, емоцію, деталі простору навколо, слова і вчинки людей поряд. Але ідея полягала в тому, щоб продумати той важкий момент, про який не хочеться говорити і натомість розповісти про те, що наші органи чуття зробили в цей момент, що ми бачили, відчували і чули, максимально зосередившись на сенсорних деталях, таких як зір, звук, дотик, смак і т.д. Лектор порадив прописувати це рядками по 3-8 слів, як у вірші, відділяючи думки і виокремлюючи певні сенси. Студенти із ентузіазмом виконали це завдання, було багато бажаючих зачитати свої розповіді про 24 лютого 2022 року – перший день війни і про те, як кожен із них почувався у той день.
На завершення лекції студенти запитали у Айзека, що надихає особисто його писати вірші. Лектор зазначив, що основна рушійна сила поезії – поділитися своїм переживаннями і відчуттями з читачами, показати їм, через що поет проходить, а також висловити власну думку стосовно політичних подій у світі. Поезія – це не просто ланцюжок слів, це спосіб побувати в голові у автора, відчути те, що відчуває він, зрозуміти, що ним рухає.
Айзек також поділився із слухачами своєю електронною поштою (isaac.pickell@gmail.com) та нагадав присутнім, що він радо відповість на усі запитання, а з його творчістю детальніше можна ознайомитись на його веб-сайті.
На заході були присутні студенти перших – четвертих курсів спеціальностей 035 Філологія, 014 Середня освіта, 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа та 05 Соціальні та поведінкові науки Полтавської політехніки разом із професоркою кафедри германської філології та перекладу, доктором філологічних наук Тетяною Кушніровою, доценткою кафедри германської філології та перекладу, кандидаткою філологічних наук Анною Павельєвою, доценткою кафедри українознавства, культури та документознавства, кандидаткою філологічних наук Людмилою Чередник, доценткою кафедри українознавства, культури та документознавства, кандидаткою філологічних наук Іриною Акіншиною.
Першу лекцію – «More than Rust: Narrating Post-Industrial America» («Більше, ніж «іржа»: наративи постіндустріальної Америки»), прочитала доктор Джулія Саттлер (Julia Sattler) з Дортмундського технічного університету (20 вересня 2023 року).
Другу лекцію – “US Myths and Politics on the 21st-Century Stage: Hamilton: An American Musical” («Міфи та політика США на сцені 21-го століття: Гамільтон: Американський мюзикл») – прочитала Ханна Шох (Hannah Schoch), дослідниця з Цюріхського Університету (27 вересня 2023 року).
Третю лекцію – “Is It Alright if I Don’t Sing Tonight? Romance, Romanticism, and Climate Grief in Contemporary Popular Music” («Нічого, якщо я сьогодні не буду співати? Романтика, романтизм і «кліматичне горе» в сучасній популярній музиці») прочитав Андрін Альбрехт (Andrin Albrecht), дослідник з Єнського університету імені Фрідріха Шиллера (4 жовтня 2023 року).
Четверту лекція під назвою “Haunting US: 21st Century American Gothic” («Привиди США: американська готика 21 століття») прочитала Ханна Шох (Hannah Schoch), дослідниця з Цюріхського Університету (11 жовтня 2023 року).
П’яту лекцію – «David Lynch Does not Take Acid, Acid Takes David Lynch: Fan Culture as Meme Culture» («Девід Лінч не вживає кислоту, кислота вживає Девіда Лінча: фан-культура як культура мемів»), прочитав викладач англійської мови та американістики в Університеті Зігена (University of Siegen) доктор Марсель Гартвіг (Marcel Hartwig).
Нещодавно викладач політехніки Олексій Воробйов став золотим призером Всеукраїнських змагань з футзалу серед ветеранів, методичний фонд кафедри ПУАП поповнився науковими виданнями з кримінально-процесуального права, політехніка підписала угоду про науково-освітню співпрацю з освітянами Полтавської громади та провела науково-практичний семінар директорів ЗЗСО Полтавської міської територіальної громади.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
