10 травня у рамках проведення 75 -тої наукової конференції професорів, викладачів, наукових співробітників, аспірантів та студентів університету та XVII Всеукраїнського фестивалю науки у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбулося засідання круглого столу «Наука попри війну: пріоритетні наукові дослідження молодих вчених Полтавської політехніки», організованого та проведеного Радою молодих вчених університету. Участь у заході взяло більше 20 молодих вчених університету, які поділилися актуальними науковими проєктами та власними унікальними напрацюваннями.
Науково – освітню подію відкрила проректорка з наукової та міжнародної роботи Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», доктор технічних наук, професор Олена Степова, яка відзначила ключову роль академічної та університетської науки як потужного мотиватора прогресивних суспільних змін. Попри запровадження воєнного стану та активні бойові дії на території нашої країни, науково – дослідницька діяльність Полтавської політехніки продовжується, а нова генерація молодих, креативних науковців поповнює лави професіоналів, готових сумлінно працювати задля повоєнного відновлення освітньої, фінансово – економічної та соціальної інфраструктури нашої країни.
«Приємно відзначити, що незважаючи на війну, кількість молодих вчених Полтавської політехніки не зменшується, а популяризація молодіжної науки залишається одним з пріоритетних завдань інноваційної та науково – освітньої діяльності одного з кращих класичних університетів нашої країни. Будемо й надалі планувати серії подібних наукових зустрічей з молодими дослідниками, активно ділитися набутим досвідом та унікальними напрацюваннями у найрізноманітніших сферах. Завдяки сумлінній науково – дослідницькій роботі та вашому науковому оптимізму університет продовжує посідати провідні лідерські позиції у міжнародних академічних рейтингах. Вітаю кожного з особливим науковим дійством, бажаю плідної роботи, цікавих обговорень та успішних виступів!», - зазначила Олена Степова.
Молоді науковці Полтавської політехніки представили результати власних напрацювань та обговорили пріоритетні напрямки науково-дослідницької діяльності у сфері здоров’язбережувальних технологій, перекладознавства, будівництва та цивільної інженерії, будівельних конструкцій та стратегічного співробітництва міжнародних фінансових інституцій з Україною. Наукову дискусію навколо розглянутих доповідачами питань модерувала доктор філософії, начальниця відділу організаційно – аналітичного забезпечення навчального процесу Наталія Максюта.
Зокрема, кандидатка в майстри спорту України з дзюдо, старший викладач кафедри фізичної культури та спорту Полтавської політехніки Тетяна Йопа у своїй доповіді «Застосування здоров’язбережувальних технологій у закладах вищої освіти» поділилася ефективними практичними кейсами як підтримувати відмінну фізичну форму, не зазнаючи додаткових перевантажень. За словами молодої науковиці, здоров’язбережувальні технології є стрижнем усіх педагогічних технологій, спрямованих на зміцнення та відтворення фізичного здоров’я усіх учасників навчально - виховного процесу.
«Поняття «здоров’язбережувальні технології» можна розглядати як сукупність принципів, прийомів і методів педагогічної роботи, які доповнюють традиційні технології навчання і виховання, наділяють їх ознаками здоров’ язбереження. Основними напрямами здоров’язбережувальної діяльності у закладах вищої освіти є: раціональна організація навчального процесу відповідно до санітарних норм та гігієнічних вимог, організація рухової активності та раціонального харчування студентської молоді, організація роботи у сфері пропагування здорового способу життя та формування концепції цінності власного здоров’я. На здоров’я студентів впливає низка причин – емоційний дискомфорт, пов’язаний з навчальними навантаженнями, складність стосунків у системі «студенти – викладачі», інтенсивний негативний вплив навколишнього середовища, зростання почуття невпевненості та незадоволення собою і оточуючим світом», - наголосила Тетяна Йопа.
Одним з основних компонентів здорового способу життя залишається фізична активність та заняття спортом. Не обов’язково систематично відвідувати спортивний зал чи басейн, займатися власною фізичною формою можна й вдома, достатньо 10 -15 хвилин на день. Прогулянка в парку в спокійному темпі подарує заряд на насичений подіями та навчанням робочий день. У вихідні дні рекомендується активний відпочинок, який допоможе фізично та психологічно наповнитися позитивними емоціями та відновити внутрішню рівновагу.
З метою визначення думки студентської молоді щодо необхідності здоров’язбережувальних технологій у закладі вищої освіти, де вона навчається, науковиця провела опитування студентів другого -третього курсів спеціальності 017 «Фізична культура та спорт», обравши основними методами дослідження саме анкетну. Респондентами такого дослідження стали 26 юнаків та 12 дівчат віком від 17 до 21 року. За його результатами переважній більшості студентів було рекомендовано приділити більше уваги фізичним активностям та задля власного здоров’я знайти трошки вільного часу.
Літературознавче дослідження демонології Миколи Гоголя у циклі повістей «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» презентувала кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу, Голова Ради молодих вчених Полтавської політехніки Анна Павельєва.
За словами науковиці, досліджуваний цикл «українських повістей» Миколи Васильовича Гоголя є справжнім художнім відображенням неповторного культурного колориту, важливих історичних та суспільних реалій, оскільки саме за допомогою лінгвістичних засобів письменник дуже вдало охарактеризував своїх героїв, зокрема й образ України.
«Існує низка досліджень, присвячених гоголівській демонології, саме в образах чорта, диявола, сатани відомий письменник втілював власне бачення цих колоритних персонажів. Я проаналізувала збірку повістей «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» з точки зору лінгвістичного аналізу та окремих нюансів перекладу оригінального тексту. Зазначу, з 211 досліджуваних фразеологічних одиниць 141 сполука характеризує різну демонологічну семантику – чорт, диявол, сатана, нечистий, дідько та інші персонажі зі слов’янської міфології. Такий факт становить значну проблему для перекладачів, які не є носіями української мови. Крім мовних тонкощів значну перешкоду становлять також суттєві відмінності між слов’янською та англійською міфологіями», - розповіла Анна Павельєва.
Корисними практичними інструментами дослідження сфери стратегічного співробітництва міжнародних фінансових інституцій з Україною поділилася кандидатка економічних наук, доцентка кафедри міжнародних економічних відносин та туризму Альона Буряк. За словами науковиці, чимала кількість міжнародних фінансових організацій спрямовують кошти на підтримку та відновлення ключових секторів господарства, фінансово – економічної сфери, освіти, охорони здоров’я нашої країни. Доповідачка провела ґрунтовне дослідження та виокремила основні форми фінансових надходжень задля повоєнної відбудови та відновлення національної економіки нашої країни.
Перші результати роботи над дисертаційним науковим дослідженням, присвяченим надійності сталевих конструкцій в комплексному облаштуванні нафтогазових родовищ, презентувала PhD-студентка кафедри будівельних конструкцій, асистентка кафедри вищої та прикладної математики Полтавської політехніки Валерія Стеблянко. Науковиця працює над статистичним аналізом корозійних руйнувань, пошкоджень вищевказаних конструкцій, проводячи всі необхідні для даного дослідження математичні розрахунки. Її доповідь «Методи статистичної обробки корозійних пошкоджень магістральних трубопроводів» викликала значний інтерес у молодих вчених, які ставили запитання та отримували висококваліфіковані відповіді від спікерки.
Економетричний аналіз національної економіки в умовах стратегічного розвитку регіонів України здійснив PhD-студент, асистент кафедри економіки, підприємництва та маркетингу Олександр Кудінов. Молодий науковець поділився корисними практичними кейсами та власними напрацюваннями у розрізі фінансово – економічного розвитку окремих регіонів нашої країни.
Про методи розрахунку глибини проникнення уламків у залізобетонну стіну розповів аспірант кафедри будівництва та цивільної інженерії Полтавської політехніки Роман Роздуй.
Власні напрацювання у сфері моніторингу атмосферного повітря презентувала у доповіді «Інтеграційні процеси та інноваційні підходи при моніторингу стану повітря» модераторка наукового зібрання, доктор філософії, начальниця відділу організаційно – аналітичного забезпечення навчального процесу Наталія Максюта. За її словами, громадський моніторинг атмосферного повітря допоможе науковцям-екологам забезпечити надійність та належність необхідного контролю за навколишнім середовищем, відкрити доступ до отриманих об’єктивних наукових даних.
По завершенню наукового круглого столу учасники обговорили пріоритетні напрямки подальшої науково – освітньої діяльності щодо реалізації нових наукових проєктів.
У продовження наукової промоції досліджень Полтавської політехніки молоді вчені університету представлять власні доповіді на науковому заході Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України «Ніч молодіжної науки -2023 в умовах війни», який відбудеться 18 травня 2023 року в онлайн – форматі.
Нагадаємо, у політехніці триває XVII Всеукраїнський фестиваль науки.
Нещодавно науковці-філологи обмінялися досвідом щодо впровадження інноваційних технологій у процес іншомовної підготовки фахівців, науковців політехніки нагородили відзнаками МОН України за високий професіоналізм та вагомий особистий внесок у розвиток сфери освіти, студентську наукову еліту політехніки відзначили за вагомі досягнення, науковців університету нагородили відзнаками Полтавської обласної ради та Шевченківської районної у м. Полтава ради за плідну науково-педагогічну діяльність.
Раніше студенти обговорили європейські інноваційні smart-ідеї в екологічній, економічній та енергетичній сферах, науковці-економісти обговорили пріоритетні напрями розвитку національної економіки в умовах глобалізації, військових дій та повоєнного відновлення, науковці та фахівці-практики проаналізували організаційно-правові аспекти модернізації системи державної служби в умовах війни, науковці і студенти-архітектори презентували пілотний проєкт першої безбар’єрної школи у Полтаві, а проректорка з наукової та міжнародної роботи представила політехніку на Генеральній асамблеї Європейської Асоціації Університетів.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
