26 січня учасники студентського наукового гуртка «Філологія» під керівництвом кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анни Павельєвої провели перше у новому календарному році засідання, присвячене структурно-семантичному аналізу фразеологічних одиниць у художньому тексті повісті Миколи Васильовича Гоголя «Вечір напередодні Івана Купала» та способам їхнього перекладу англійською мовою. Юні літературознавці розглянули фразеологізми на семантичному рівні (за класифікацією М. М. Шанського), проаналізували їхні групи за походженням (за класифікацією І. П. Ющука, М. А. Жовтобрюха та Б. М. Кулика) та за конотацією, детально обговорили фразеологічні та нефразеологічні способи перекладу фразеологічних одиниць на англійську мову відомими перекладачами творів Миколи Гоголя Річардом Півером та Ларисою Волохонською.
«За допомогою мовних засобів Микола Гоголь у перших прозових циклах «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» та «Миргород» характеризує героїв повістей, власне авторська мова, мова пасічника Рудого Панька та дяка Диканської церкви Фоми Григоровича значно відрізняються, виступаючи стилістичним засобом і відокремлюючи «сучасні» миргородські оповідання від «давніх» билин диканського циклу та повістей про минуле. Повісті, розказані дячком – «Вечір напередодні Івана Купала», «Пропала грамота» та «Зачароване місце» є билинами, дія в яких відбувалась в міфологічному часі, що зумовлює використання великої кількості фразеологізмів, які «зістарюють» оповідь і в той же час виступають мовними експресивними засобами, що допомагають не лише розкрити фігури ключових персонажів, а й виступають для вираження почуттів (подиву, тривоги, страху, захоплення, прокльонів і лайок, докорів та нарікань тощо) та засобом гумору (гоголівський сміх).
У перших збірках Миколи Васильовича Гоголя найширше та найрізноманітніше фразеологічні одиниці представлені у «Вечорі напередодні Івана Купала», всього нараховується 158 фразеологізмів з-поміж 436 фразеологізмів, що зустрічаються в «українських» повістях Гоголя. Просторово-часові характеристики гоголівських творів тісно пов’язані із мовними засобами, а оскільки хронотопічними домінантами вищевказаних повістей стали містичний час та містичний простір, ці твори переповнені фразеологізмами біблійно-євангельської та демонологічної семантики», – прокоментувала керівник гуртка, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Полтавської політехніки Анна Павельєва.
Загалом, фразеологічні одиниці в повісті Миколи Гоголя «Вечір напередодні Івана Купала» можна розділити на три різновиди: демонологічного забарвлення; біблійно-євангельської семантики; просторічні та розмовно-експресивні (які, в свою чергу, діляться на такі, що походять з: а) народної творчості; б) з історичних реалій; в) з побутового життя; г) з виробничо-професійної сфери; д) зі спостережень за світом природи). Спираючись на класифікацією В. В. Виноградова, доповнену М. М. Шанським, та враховуючи походження та сферу вживання фразеологічних одиниць в тексті повісті М. В. Гоголя «Вечір напередодні Івана Купала, на семантичному рівні можна поділити їх на 4 групи:
- фразеологічні вислови (39 % або 62 одиниці);
- фразеологічні зрощення (22 % або 34 одиниці);
- фразеологічні сполучення (21 % або 33 одиниці);
- фразеологічні єдності (18 % або 29 одиниці).
«Фразеологічні одиниці у гоголівських повістях – яскраві, образні вирази, що відображають і національний колорит, і історичну епоху, містять реалії та неперекладні компоненти, що робить їх цікавими і водночас складними в плані перекладу на англійську мову. 158 фразеологічних одиниць у досліджуваному нами творі перекладені за допомогою чотирьох основних способів перекладу: дослівний переклад (калькування); описовий переклад; фразеологічний аналог; фразеологічний еквівалент. Невелика кількість фразеологічних еквівалентів зумовлена тим, що в двох неблизькоспоріднених мовах дуже мало фразеологічних еквівалентів. Фразеологічні аналоги віднайти трохи легше, особливо, якщо йдеться про широковживані словосполучення. Тож, як бачимо, найчастіше перекладачі Р. Півер та Л. Волохонська вдавалися до методів калькування та описового перекладу, оскільки за структурою значна частина фразеологічних одиниць – словосполучень, фраз та речень, для яких важко підібрати аналоги чи еквіваленти», розповіла постійна учасниця гуртка, студентка спеціальності 035 «Філологія» гуманітарного факультету Марина Слюсаренко.
Раніше учасники наукового гуртка вивчали життєвий та творчий шлях Вільяма Сомерсета Моема, дослідили сучасні навчальні технології, представили перекладознавчі дослідження творчості «батька» класичного детективу і автора пригодницьких романів, вивчали творчу спадщину поетів-лейкістів, обмінялися лайфхаками перекладу рекламних слоганів від всесвітніх брендів, дослідили сатиричну повість Михайла Булгакова та обговорили творчу спадщину польського фантаста.
Нагадаємо, що засідання студентського наукового гуртка «Філологія» відбуваються на гуманітарному факультеті Полтавської політехніки принаймні раз на місяць. Наступне засідання гуртка, приурочене до 220-річчя від дня народження відомого французького прозаїка Віктора Марі Гюго, проведуть в лютому 2022 року. До участі запрошуються студенти, школярі міста Полтави та області, зацікавлені в проблемах літературознавства, мовознавства та перекладознавства. поціновувачі колоритного літературного слова та усі зацікавлені.
З діяльністю студентського наукового гуртка «Філологія», з планами та звітами роботи гуртка можна ознайомитись тут.
За довідковою інформацією щодо часу та місця проведення наукового гуртка звертатися на кафедру германської філології та перекладу (ауд. 310-Ц) або безпосередньо до керівника гуртка – Анни Костянтинівни Павельєвої за телефоном: (095) 91-08-192.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
