Студентський науковий гурток "Філологія"

«Мотив “зачарованого місця” як просторова парадигма повісті М. В. Гоголя “Зачароване місце”»

Темою другого засідання студентського наукового гуртка «Філологія» (керівник – к. філол. н., доцент Павельєва А. К.) стали просторово-часові параметри гоголівської повісті «Зачароване місце» – єдиної повісті із циклу М. В. Гоголя «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», позбавленої конкретної історичної прив'язки у вигляді будь-якої події, персонажу, датування. Незважаючи на це, цей твір за своєю стилістикою більше за інші повісті схожий на «Пропалу грамоту». Містичні пригоди діда в «Зачарованому місці» починаються саме з того, чим закінчилася «Пропала грамота» – з мимовільного танцю.

Основні події у повісті відбуваються у містичному просторі та у містичний час, коли «сонце вже стало сідати». «Не піднімаються ноги, та й годі!» на гладкому місці біля грядок із огірками. Як відомо, «гладкість» простору у Гоголя свідчить про його демонічність, належність та підвладність нечистій силі. Тому дід був недалеко від істини, вигукуючи в серцях: «Бач, диявольське місце!».

Найважливішим компонентом гоголівської моделі світу, її просторовою парадигмою є мотив зачарованого місця. Це точка перетину речового та недостовірного, реально-побутового та примарно-фантастичного. Слід додати, що до топосу та локусу «зачарованого місця» у Гоголя надзвичайно близький (а іноді навіть ідентичний йому) топос і локус «проклятого місця». Крім того, як і в повісті «Вечір напередодні Івана Купала», у «Зачарованому місці» оповідач підкреслює «проклятість» зачарованого місця.

Містичний локус на баштані головного героя повісті в таємничий нічний (містичний) час є порталом до диявольського, «нечистого» простору. У таку ж, позбавлену рослинності місцевість його і «затягла нечиста сила»: «Озирнувся: назад, попереду, по сторонах – гладке поле», – говорить оповідач. Герой повісті опиняється у своєрідному паралельному вимірі – демонічному, «нечистому» аналогу звичного йому світу, який є неточною копією знайомого йому простору. Ці світи дуже схожі, але подібність їх – лише зовнішня: казковий світ хіба що прикидається звичайним, надягає його маску.

Крім того, просторові деформації у повісті відбуваються у характерній для будь-якого містичного простору темряві: «Місяцю не було; біла пляма майнула замість нього крізь хмару». Як і в повістях «Зникла грамота» і «Вій», перед героєм мелькають таємничі вогники: «Дивись, осторонь доріжки на могилці спалахнула свічка», потім «свічка згасла; вдалині і трохи далі спалахнула інша». Цікаво, що це містичне світло горить не попереду і не на стежці, а саме «осторонь доріжки», віщуючи мандрівнику неприємності, «захоплюючи» його, збиваючи його зі шляху (реального, фізичного – просторового, та метафоричного – життєвого шляху).

Саме нечистий формує у творах Гоголя топос «зачарованих місць» та «проклятих місць». Так і в повісті «Зникла грамота» чорт (у широкому значенні) «грає» з простором, «обморочує» і дурить героя. Нечиста сила створює кілька варіантів однієї і тієї ж місцевості, знущається над дідом і заплутує його, адже простір, що його оточує, здається йому одночасно і знайомим, і незнайомим.

Значну роль у повісті відіграє символіка цифр. Герой робить три спроби знайти скарб. Троє «нечистих» у вигляді звірів (пташиного носа, баранячої голови, ведмедя) тричі повторюють за дідом його слова та вигуки. Це не випадковий момент, адже містичний простір у Гоголя є відображенням реального, побутового, людського, але лише у спотвореному вигляді.

При цьому з кожним проникненням діда в демонічний топос місцевість ставала все більш дивною і незвичайною, а навколишнє середовище – все більш несприятливим для непроханого гостя. Так, уже вдруге «дощ пустився, наче з відра», а містичний простір розтягнувся: «Вийшов у поле; місце точнісінько вчорашнє: он і голубник стирчить; одначе клуні не видно. «Ні, це не те місце! Те, мабуть, далі. Треба, певно, звернути до клуні!» Повернувшись назад, пішов іншою дорогою – клуню видно, а голубника нема! Знову повернув ближче до голубника – клуня сховалась. А в полі, як навмисне, почав накрапати дощик. Побіг знову до клуні – голубник пропав, до голубника – клуні немає». В даному епізоді казковий світ «одягає на себе» маску повсякденного простору, але вона явно не за його міркою: розривається, морщиться і закручується.

На третю ніч діда налякали «пташиний ніс», «бараняча голова» та ведмідь, а навколишній простір здибився і деформувався: «Яка ніч! ні зірок, ні місяця; навколо провали; під ногами кручі без дна; над головою звисла гора і ось-ось, здається, так і хоче обірватися на нього!». Схоже, що містичний простір диявольського виміру «стягнувся» до мікролокусу, точки місцезнаходження діда, нагромаджуючи під його ногами жахливі прірви, а над його головою – дивовижні гори.

Тобто, протягом трьох ночей спостерігається потрійна поступова трансформація простору: якщо в першу ніч він практично нічим не відрізнявся від побутового простору, то в третю фантастично спотворився, наводячи на героя страх. Більше того, коли дід потрапляє в цей містичний топос втретє, не тільки згущається темрява і лунає диявольська какофонія жахливих звуків, від яких «тремтіння пройняло діда», а й з'являється «нечисть» у звіриному обличчі, «мерзотна пика» та пеньок, що оживає.

Як і в повісті «Зникла грамота», «нечисть» не тільки видозмінює зачарований простір, а й деякий час переслідує героя за вторгнення в її світ. До того ж ці переслідування проявляються на побутовому рівні. Так, дружина героя із «Зниклої грамоти» мимоволі підстрибувала на лаві, коли їй снився абсурдний, сюрреалістичний сон, а невістка діда з «Зачарованого місця» прийняла його за бочку і облила помиями.

Ця історія, на думку М. В. Теплинського, мала дати відповідь на таке важливе запитання: чи може людина «впоратися із нечистою силою». Дячок-оповідач упевнений, що не може: «Захоче обморочити диявольська сила, то обморочить…». Автор також підкреслює цю думку, граючи із простором.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ветчинкина Ю. В. Локус шинка в «Вечерах на хуторе близ Диканьки» Гоголя. Гоголевский сборник. Вып. 2(4). Санкт-Петербург, Самара : Изд-во СГПУ, 2005. С. 255–256.
2. Гоголь М. В. Вечори на хуторі біля Диканьки; Миргород / упоряд. тексту, авт. ст. та прим. В. Я. Звиняцьковський; іл. С. Г. Якутовича. К. : Либідь, 2008. 488 с.
3. Гоголь Н. В. Полное собрание сочинений : [В 14 т.] / АН СССР; Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом); Гл. ред. Н. Л. Мещеряков; Ред. : В. В. Гиппиус (зам. гл. ред.), В. А. Десницкий, В. Я. Кирпотин, Н. Л. Мещеряков, Н. К. Пиксанов, Б. М. Эйхенбаум. – [М.; Л.]: Изд-во АН СССР, 1937–1952.
4. Дмитриева Е. Е. К вопросу об «исторических неточностях» в «Вечерах на хуторе близ Диканьки». Н. В. Гоголь : Загадка третьего тысячелетия : Первые Гоголевские чтения : Сб. докл. М. : Книжный дом «Университет», 2002. С. 49– 63.
5. Еремин М. А. «Очевидное» и «невероятное» в художественном мире Н. В. Гоголя и В. А. Пьецуха. Шестые Гоголевские чтения : Материалы докладов и сообщений Международной конференции. М. : КДУ, 2007. С. 288–299.
6. Лотман Ю. М. Художественное пространство в прозе Гоголя. О русской литературе : Статьи и исследования (1958-1993). История русской прозы. Теория литературы. СПб.: «Искусство-СПБ», 1997. С. 621–658.
7. Осипова Н. О. Мифологема пути в художественном пространстве петербургских повестей Гоголя. Н. В. Гоголь и народная культура. Седьмые Гоголевские чтения : Материалы и сообщения международной конференции, Москва, 30 марта – 4 апреля 2007 года. М. : ЧеРо, 2008. 416 с. С. 220–227.
8. Павельева А.К. Художественное время и художественное пространство в циклах Н.В. Гоголя «Вечера на хуторе близ Диканьки» и «Миргород»: дис. … канд. філол. наук: 10.01.02. Полтава, 2012. 213 с.

«”Іван Федорович Шпонька та його тітонька” М. В. Гоголя: хронотопічні образи»

Темою третього засідання студентського наукового гуртка «Філологія» (керівник – к. філол. н., доцент Павельєва А. К.) було обрано хронотопічні образи в повісті Миколи Гоголя «Іван Федорович Шпонька та його тітонька» (далі – «ІФШ»), яка справляє враження найбільш реалістичної та найбільш «побутової» (наскільки це можливо в умовному просторі та часі художнього тексту) повісті циклу. Час її дії наближений до часу автора. Разом із «Сорочинською ярмаркою» ці два твори за просторово-часовими параметрами становлять умовну пару: в обох дія розгортається в рамках хронікально-побутового хронотопу. З цього погляду логічніше було б завершити цикл повістю «Іван Федорович Шпонька та його тітонька», а не «Зачарованим місцем». Однак у такій структуризації є своя логіка. Після повісті «про сьогодення», події в якій відбуваються в поміщицьких садибах Витребеньки та Хортищі, у Гадячі та Могильові, історія «з минулого» (більше того, міфологічного минулого), що сталася у фантомному, деформованому просторі, здається більш фантастичною, містичною і дивовижною.

«ІФШ» та «Зачароване місце» складають оповідальну пару за хронотопічним принципом «побутовий простір-містичний простір», «сьогодення-минуле», «день-ніч» (як основний час сюжетної дії) тощо. Гоголь помістив повість про Шпоньку між «Страшною помстою» та «Зачарованим місцем» для того, щоб підкреслити контраст між зазначеними текстами: дія в повісті відбувається не в стародавні часи, вона позбавлена фантастичного забарвлення (крім сну головного героя), у ній відсутні образи козаків, героїзація минулого. А найголовніше – у творі домінує стихія повсякденного побуту.

Хронотоп дороги в повістях Гоголя з містичною домінантою («Вечір напередодні Івана Купала», «Травнева ніч, або утоплениця», «Пропала грамота», «Ніч перед Різдвом», «Страшна помста», «Зачароване місце», «Вій») приводить героїв до «нечисті», «переводить» їх у інший, підвладний демонічним силам світ, плавно перетікає у містичний чи фантастичний хронотоп. Відповідно, мотив дороги у таких творах неодмінно пов'язаний із випробуваннями, пригодами, неприємностями, страхом.

На відміну від вищеназваних повістей, у хронікально-побутовому хронотопі «Сорочинської ярмарки» та «ІФШ» хронотоп дороги не просто нейтральний, а наділений позитивною емоційно-смисловою конотацією. Наприклад, у першому творі зустріч у дорозі (на мосту через Псел) зумовлює весілля героїв, а дорога з Могильова через Гадяч приводить Івана Федоровича Шпоньку до давно не баченого рідного (батьківського) будинку у Витребеньках.

Хронотоп корчми зберіг у творі свою традиційну (для перших двох циклів Гоголя) містичну семантику. Так, доленосне знайомство зі Сторченком відбувається саме в шинку, та ще й у містичний час – коли «сонце давно вже зайшло». До того ж, стару, яка володіла цим шинком, Сторченко називає «старою чаклункою». Ці художні деталі інтертекстуально відсилають читача до повісті Гоголя «Вій». Звичайно, вони не припускають явного взаємозв'язку цих творів. Швидше, це можна назвати народним упередженням проти шинку/корчми, що неявно дає про себе знати в сюжетах гоголівських циклів «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» та «Миргород».

У повісті «ІФШ» у найдрібніших деталях відображено побут та повсякденні заняття відставного підпоручика та дрібного поміщика. Оповідач фіксує увагу на таких деталях хронотопічного образу хутора Витребеньки, як «вітряк», «ставок», «гребля», «старовинний будиночок, вкритий очеретом». Це не лише певні топоси, а й пов'язані з ними етапи життя, зокрема, період дитинства.

Важливу роль у цьому поміщицькому світі умовної сучасності відіграє мотив їжі. Втім, його можна охарактеризувати як один із лейтмотивів «помісних» повістей – «ІФШ», «Старосвітських поміщиків» та «Повісті про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем». Вживання їжі та приготування різноманітних страв займало чимало часу в житті поміщиків. Однак у повісті є також і ліричні замальовки. Зокрема, поетичний опис поля та степу літнього вечора відчутно нагадує уривок із повісті «Тарас Бульба».

Іван Федорович Шпонька після багатьох років випробувань, хай і незначних, і в чомусь комічних, потрапляє до рідного дому, і не просто до побуту, а до особливого замкненого світу, обладнаного стараннями предків, актуалізованих і персоніфікованих образом тітоньки. І розділити цей простір з будь-ким, у цьому випадку – з дружиною, герой не те що не може, більше того – для нього це рівнозначно абсолютному кошмару. Так у самому життєрадісному циклі письменника з'являється мотив відчуження, виражений у просторових образах.

Справді, мотив небажання розділити з кимось побутовий (життєвий) простір відіграє в повісті смислотвірну роль. Страх впустити в простір (у широкому значенні – у своє життя) іншу людину (дружину) закінчується сюрреалістичним сном, що передбачає альтернативний всесвіт, інший варіант часу (життя) і простору, розділеного з дружиною. Це не сон-забуття або сон-очищення, як у інших повістях циклу «Вечори», а сон-іншосвіття, що відтворює звичні герою час і простір, але з іншим розвитком подій (після можливого весілля).

ЛІТЕРАТУРА

1. Гоголь Н. В. Полное собрание сочинений : [В 14 т.]. Т. 1. Ганц Кюхельгартен ; Вечера на хуторе близ Диканьки / АН СССР ; Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом) ; гл. ред. Н. Л. Мещеряков ; ред. : В. В. Гиппиус (зам. гл. ред.), В. А. Десницкий, В. Я. Кирпотин, Н. Л. Мещеряков, Н. К. Пиксанов, Б. М. Эйхенбаум. [М. ; Л.] : Изд-во АН СССР, 1937–1952. 556 с.

2. Дмитриева Е. Е. К вопросу об «исторических неточностях» в «Вечерах на хуторе близ Диканьки» Н. В. Гоголь : Загадка третьего тысячелетия : Первые Гоголевские чтения : Сб. докл., М. : Книж. дом «Университет», 2002. С. 49–63.

3. Мацапура В. И. О художественном своеобразии повести Гоголя «Иван Федорович Шпонька и его тетушка». Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Літературознавство. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2011. Вип. 2. С. 78 – 87.

4. Надеждин Н. Н. Литературная критика. Эстетика. М., 1972. 256 с.

5. Николаев Б. И. Организация пространства в «украинских» повестях Н. В. Гоголя. Гоголь и современность (к 185-летию со дня рождения) : Материалы научной конференции. К. : Русь, 1994. С. 170 – 175.

«Художній час та художній простір в повісті М. В. Гоголя “Майська ніч, або утоплениця”»

Четверте засідання студентського наукового гуртка «Філологія» (керівник – к. філол. н., доцент Павельєва А. К.) було присвячене просторово-часовій картині світу повісті Миколи Гоголя «Майська ніч, або утоплениця».

Містичний простір у повісті «Травнева ніч, або утоплениця» зображений більш побутово, ніж у повісті «Вечір напередодні Івана Купала». У «Травневій ночі…» він не насичений дивними, казковими елементами, а навпаки, практично нічим не відрізняється від реального, побутового простору. Цей твір має багато спільних рис з повістю «Вій», адже в обох текстах містичний простір «маскується» під побутовий, ірреальний світ у містичний (нічний) час надягає маску реального світу і практично повністю зливається з ним.

Містичний простір у повісті змальований автором у похмурих тонах і його опис навіює на читача сумні, меланхолійні почуття. Містичний простір викликає занепокоєння, тривогу і у героїв. Так, на старий дерев’яний будинок, у якому колись мешкала панночка, ліс «бросал <…> дикую мрачность…» і про нього, зі слів Ганни, давно розповідають щось страшне. Ці перекази настільки давнішні, що Галя пам'ятає їх «ніби крізь сон». Про цей будинок здавна ходять легенди, які вказують на його приналежність до містичного простору. Він не просто стояв на горі, але, наче живий, «дрімав із закритими віконницями». Оскільки вікна в міфопоетиці Гоголя співвідносяться з очима, то «сплячий» будинок свідчить про ірреальність цього простору, закритість для простої людини, неналежність до реального (побутового) простору. Вікно – це межа між двома світами. Тому невипадково саме у вікні цього будинку, що «прокинувся», і з'являється перед Левком панночка-утоплениця, «мешканка» іншого просторово-часового виміру.

У «Травневій ночі…» похмурий не лише старовинний будинок, а й весь простір навколо нього. Ставок перед будинком порівнюється із безсилим старцем. Автор описує його як «угрюмо обставленный темным кленовым лесом и оплакиваемый вербами». Водна стихія у слов'янській міфології завжди вважалася підвладною нечистій силі. У надрах ставків, озер і рік, за переказами, ховалися таємничі, небезпечні, ворожі людині істоти. Вода також була провідником в інший світ. Саме через водну гладь Левко потрапляє з реального до містичного (ірреального) простору та часу: «С изумлением глядел он в неподвижные воды пруда: старинный господский дом, опрокинувшись вниз, виден был в нем чист и в каком-то ясном величии». У цьому фрагменті тексту Гоголь використовує мотив задзеркалля: у воді ставка відбивається реально існуючий, але чудовим чином змінений простір. В іншому вигляді, ніж кілька годин тому, віддзеркалений у воді, постає перед героєм панський будинок, що ніби прокинувся від сну: «Вместо мрачных ставней глядели веселые стеклянные окна и двери. Сквозь чистые стекла мелькала позолота», – пише Гоголь.

Дзеркальна поверхня ставка також виконує функцію часової межі між минулим та сьогоденням, адже відображення будинку, побачене Левком у водах ставка, очевидно, відповідає реальному будинку, але в далекому минулому. Нижній («нечистий») світ у Гоголя є ніби антисвітом, у якому все навиворіт. Старий, занедбаний, порослий мохом будинок постає перед парубком красивим, багато прикрашеним, «жилим». Цей демонічний просторово-часовий вимір є симетричним підводним царством. Симетричні перетворення у Гоголя, зазвичай, служать задля забезпечення герою виходу у сферу іншосвіття.

В місячні ночі утоплениці на чолі з «сотниковою донькою» виходили на берег ставка біля панського будинку, щоб «грітися на місяці». У містичний, нічний час, у містичному просторі з'являються нечисті, міфологічні персонажі – утоплениці та відьма. Панночка-утоплениця – представниця іншого, ворожого людини світу. І якщо їй «попадется из людей кто, тотчас заставляет его угадывать, не то грозит утопить в воде». У пору панування таємних, злих сил ставок і навколишній простір – це територія нечисті, перебування на якій небезпечне для простого обивателя.

Перехід героя повісті Левка Макогоненка в містичний часопростір здійснюється за допомогою мотиву сну і, відповідно, відбувається на межі сну та реальності: «неподвижный пруд подул свежестью на усталого пешехода и заставил его отдохнуть на берегу. Все тихо; <…>. Непреодолимый сон быстро стал смыкать ему зеницы…». За допомогою мотиву сну автор позбавляє героя від неминучої «розплати» за проникнення в інфернальний світ, адже Левко повністю не перетинає межі потойбічного простору, оскільки це означало б його загибель.

Містичному простору в даному творі властива розмитість, ландшафт ніби покритий серпанком або напівпрозорою завісою, якоюсь просторовою вуаллю. Так, Гоголь зазначає, що «срібний туман упав на околицю», і утоплениці водили хороводи «у тонкому срібному тумані». Навіть тіла русалок складалися «з прозорих хмар» і світилися «наскрізь при срібному місяці». Перебуваючи в ірреальному світі, Левко охоплений протилежними почуттями: «какую-то сладкую тишину и тихое раздолье ощутил он в своём сердце»; і в той же час «какое-то тяжелое, полное жалости и грусти чувство сперлось в груди парубка». Левко, як і Петрусь Безродний та Хома Брут, сумнівається у реальності того, що відбувається, і дивується всьому. Так, йому «здалося, що вікно відчинилося». Автор не випадково використовує саме таке формулювання.

У даному епізоді Гоголь згадує, що Левко, «притаивши дух, не дрогнув и не спуская глаз с пруда, <…> казалось, переселился в глубину его и видит: наперед белый локоть выставился в окно…». Просторові рамки «звужуються», містичний простір стягується у вузол, і Левко, що знаходився на березі, бачить у водному відображенні дрібні деталі зовнішності панночки-утоплениці, при тому що будинок, у вікні якого вона з'являється, знаходиться на горі. Отже, Левко мав би побачити у воді величезну гору та невеликий панський будинок, але він може розрізнити навіть темно-русяві хвилі волосся «сотниківни» та посмішку на її обличчі.

У цій повісті, так само, як і в «Вечорі напередодні Івана Купала», провідну роль відіграє художній час, а не художній простір. Ніч – особливий час у цій повісті. У просторово-часовій картині світу «Травневої ночі…» злились воєдино добовий, містичний, календарний, космічний, хронікально-побутовий час з побутовим (реальним) та ірреальним (містичним), реально видимим і уявним, близьким та віддаленим простором.

Саме вночі, в таємничий, містичний, чудовий час будинок біля ставка змінював свій вигляд, утоплениці водили хороводи, покійник з галушкою в зубах «тягався» до покійної тещі винокура і, головне, Левко Макогоненко допоміг панночці-утоплениці знайти спокій і був за це нагороджений. Добовий час у цьому творі є ключовим не лише у містичному, а й у хронікально-побутовому хронотопі.

Слід зазначити, що сон Левка закінчується опівночі. Північ – апогей діяльності нечистої сили, час, якому приписувалася особлива містична значимість. Цікаво, що саме в цей час тільки починається чортівня. Те, що Левко «розминувся» у часі з «нечистістю», підкреслює безгрішність, безкорисливість. На відміну від Петруся (героя повісті «Вечір напередодні Івана Купала»), який опівночі вирушив шукати скарби, Левко розійшовся з утопленицями до півночі. Таким чином, читач може бути впевнений у чистому та безтурботному щасті Левка та Ганни (на противагу здобутому «нечистими» способами добробуту Грицька та Параски чи Петруся та Підорки).

Теперішній час ніби віщує героям щасливе майбутнє. Більше того, містичні події, в гущі яких опинився Левко, за задумом автора, сприяють загальній гармонії наприкінці повісті (як у побутовому, так і в містичному просторі): панночка-утоплениця після багаторічних пошуків нарешті знайшла відьму; кохані отримали можливість возз'єднатися; голова радіє передбачуваному візиту комісара; у селі «все поринуло в сон», а «месяц так же блистательно и чудно плыл в необъятных пустынях роскошного украинского неба…».

ЛІТЕРАТУРА

1. Вайскопф М. Я. Сюжет Гоголя : Морфология. Идеология. Контекст. М., 1993. 592 с.

2. Гоголь Н. В. Полное собрание сочинений : [В 14 т.]. Т. 1. Ганц Кюхельгартен ; Вечера на хуторе близ Диканьки / АН СССР ; Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом) ; гл. ред. Н. Л. Мещеряков ; ред. : В. В. Гиппиус (зам. гл. ред.), В. А. Десницкий, В. Я. Кирпотин, Н. Л. Мещеряков, Н. К. Пиксанов, Б. М. Эйхенбаум. [М. ; Л.] : Изд-во АН СССР, 1937 – 1952. 556 с.

3. Иванова Н. П. Символика зеркала в творчестве русских романтиков (на примерах творчества Н. В. Гоголя и В. Ф. Одоевского). Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Літературознавство. Х. : ППВ «Нове слово», 2011. Вип. 1(65). Ч. ІІ. С. 3 – 9.

4. Киченко А. С. «Вечера на хуторе близ Диканьки» Гоголя : мифопоэтическая организация пространства. Нові гоголезнавчі студії. Сімферополь : Кримський Архів, 2005. Вип. 2 (13). С. 55 – 64.

5. Мегела И. П. Человек и мир в творчестве Н. В. Гоголя. Нові гоголезнавчі студії. Ніжин : ТОВ «Видавництво «Аспект Поліграф», 2007. Вип. 5 (16). С. 19 – 32.

«Соціально-історичний хронотоп в повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба”»

На п’ятому засіданні студентського наукового гуртка «Філологія» (керівник – к. філол. н., доцент Павельєва А. К.) розглянули соціально-історичний хронотоп як просторово-часову основу гоголівської епопеї «Тарас Бульба».

Зокрема, виявили такі характеристики соціально-історичного часопростору в повісті:

• Тарас Бульба «был один из тех характеров, которые могли возникнуть только в тяжелый XV век»;

• «гетьман, зажаренный в медном быке, лежит в Варшаве, а полковничьи руки и головы развозят по ярмаркам…» (легенди про страту Северина Наливайка в 1595 році, за однією версією його заживо зварили у мідному казані у Варшаві);

• козацькі повстання Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні в 1637–1638 рр., які подавив гетьман М. Потоцький;

• соціально-історичний час повісті – І половина XVII ст., період найжорстокіших козацьких повстань та  війн із Річчю Посполитою;

• в соціально-історичному хронотопі повісті і простір «Украйны» і Польщі, і час досить умовні, мета автора – зображення не стільки історичних подій, скільки героїчної дійсності та сильних характерів.

У повісті «Тарас Бульба» Гоголь показав читачеві героїчну дійсність та героїчні характери. У бурхливий час на епічних просторах українських степів діють мужні, завзяті, вольові, безстрашні персонажі, породжені важким часом, коли вони жили. У повісті «Тарас Бульба» Гоголь описав суворий час, коли, «лишившись дома и кровли, стал здесь отважен человек», і на Україні виникли «грозные селения, курени и околицы, связанные общей опасностью и ненавистью против христианских хищников».

Фабульно-сюжетний час дії в повісті значно віддалений від часу оповіді. Про це свідчать уточнення  «в тогдашнее время», «в тогдашний век», «тогдашний род учений» тощо. Гоголь постійно підкреслює різницю між «тогдашним» і «нынешним» Києвом, укладом життя, освітою і т.п. У «хронотопі автора» соціально-історичний часовий пласт, який став сюжетотвірною основою твору, є давно минулим, безповоротно втраченим героїчним часом.

Прикмети соціально-історичного часу є не лише у описах Січі, козацьких походів і облоги міста Дубно, а й у зображенні побутового простору, зокрема, в будинку Тараса Бульби багато місця займає різна зброя та здобуті у походах трофеї: «На стенах – сабли, нагайки, сетки для птиц, невода и ружья, хитро обделанный рог для пороху, золотая уздечка на коня и путы с серебряными бляхами. <…> На полках и по углам стояли кувшины, бутыли и фляжки, <…> зашедшие в светлицу Бульбы всякими путями, через третьи и четвертые руки, что было весьма обыкновенно в те удалые времена».

У цей смутний час загартовувалися характери, а лицарська слава вважалася важливішою за сімейні цінності: «В тогдашний век было стыдно и бесчестно думать козаку о женщине и любви, не отведав битвы». Соціально-історичний час дії в повісті вирізняється тим, що під час боротьби за вітчизну та за віру матеріальні цінності у світі козаків займають останнє місце. Їм на зміну приходять дух товариства, побратимства, вірність Батьківщині та християнській церкві. У запорожця, якого Бульба з синами зустріли у передмісті Січі,  «шаровары алого дорогого сукна были запачканы дегтем для показания полного к ним презрения». Будь-які цінності на Січі зберігалися у курінного отамана, а порівняно з польським гарнізоном, одягненим у позолочені обладунки, запорожці здавались голотою. Тарас Бульба легко і невимушено розгромив власну світлицю: «На что нам эта хата? К чему нам все это? На что эти горшки?». Ідилічний час для героїв протікає над батьківщині, а походах і битвах. У широкому сенсі для козака дім – там, де можна «здобути козацької слави».

Порівняно із зображенням образу дому в інших повістях циклів «Вечори» та «Миргород», хронотоп дому в «Тарасі Бульбі» можна охарактеризувати як мікрохронотоп. У цьому творі вільне небо, поле, степ, Січ у світогляді козака протиставляються домашньому затишку та рідному дому. «Ваша нежба – чистое поле да добрый конь: вот ваша нежба! А видите вот эту саблю? вот ваша матерь!», – повчає Тарас Бульба своїх синів. Для козака сон просто неба солодший за відпочинок на перинах: «Да не стели нам постель! Нам не нужна постель. Мы будем спать на дворе», – каже Бульба дружині.

Художній простір відкритий, розімкнений. Степові пейзажі вражають своєю широтою та нескінченністю, зелений неосяжний степ порівнюється автором з океаном. Гоголь представляє цей степ ніби єдиним степом у світі, краще за який нічого бути не може. І його центром, і центром козацтва як органічного компоненту степу є знаменита Січ. У дорослому, козацькому житті Остапа і Андрія з їх становленням простір все збільшується: із замкнутої бурси – на хутір батька – у степ і, нарешті, – на Січ, оплот волі та свободи: «вот то гнездо, откуда вылетают все те гордые и крепкие, как львы! Вот откуда разливается воля и козачество на всю Украйну!». Січ не має просторово закріпленого місця розташування, на ній немає огорож, немає постійного житла. Стихія Січі – степ та небо.

На Запорожжі давали прихисток навіть тим, «у кого уже моталась около шеи веревка». Єдиним критерієм прийняття до січової спільноти була православна віра, адже «вся Сечь молилась в одной церкви и готова была защищать ее до последней капли крови». Віра об'єднувала та згуртовувала різношерсте козацьке братство. Гоголівська Січ стоїть на захисті головних на той час цінностей– православної Віри та Свободи. У свідомості козаків віра та Запоріжжя нероздільні. Перед вирішальною битвою разом із Тарасом козаки піднімали кубки не за перемогу, а «За веру!» і «За Сичь!», в ім'я яких і гинули наступного дня. Цікавий епізод, у якому описується смерть одного із запорожців: «И понеслась к вышинам Бовдюгова душа рассказать давно отошедшим старцам, как умеют биться на Русской земле и, еще лучше того, как умеют умирать в ней за святую веру».

У тексті повісті постійно протиставляються хронотопи бурси (Київська академія) та Січі. Бурса була обов’язковою для нащадків «почетных сановников того времени», які «считали необходимостью дать воспитание своим детям». Саме загроза батька ніколи не пустити його на Січ змушує Остапа Бульбу старанно навчатись у Київській академії. За час навчання бурсаки набували тієї заповзятливості, яка пізніше розвивалася на Запоріжжі. У той же час схоластичне навчання та жорстка дисципліна були повною протилежністю розгульного життя на Січі. Багато бурсаків, не витримавши «безперервних припарок», тікали з академії на Запоріжжя. І «бурсаки составляли совершенно отдельный мир», і Січ «представляла необыкновенное явление», маленьку державу в державі. Порівнюючи бурсу та Січ, автор пише: «Разница та, что вместо насильной воли, соединившей их в школе, они сами собой кинули отцов и матерей и бежали из родительских домов». В отличие от академического рода обучения, который «страшно расходился с образом жизни», на Сечи «юношество воспитывалось и образовывалось <…> одним опытом, в самом пылу битв…».

Для становлення характерів Остапа та Андрія значущим є період часу, проведений ними в Київській академії. Біографічний час у повісті «Тарас Бульба» також відображений у просторовій системі координат – в описі лугу, дивлячись на який сини Бульби «могли припомнить всю историю своей жизни, от лет, когда катались по росистой траве его, до лет, когда поджидали в нем чернобровую козачку…».

Художній простір у повісті можна умовно розділити на «свій» і «чужий». «Чужим» вважається не лише все польське, турецьке, татарське, жидівське, але також і те, що характеризує малоросіян, які перейшли на інший бік і прийняли католицьку віру. Так, автор зображує київські «низенькие домики» простих людей, «потопленные в вишневых садах» і, як контраст до них, будинки малоросійських та польських дворян, збудовані «с некоторою прихотливостию». Протиставляються також описи скромної православної церкви на Січі, в якій «даже образа без всякого убранства», і католицького костелу, який вразив Андрія своєю красою.

Мотив вікна у повісті «Тарас Бульба» має символічне значення. Саме у вікні Андрій побачив красуню-полячку, яка занапастила його «для всього козацького лицарства». Цікаво, що епізод, у якому молодий бурсак пробирається до кімнати дочки польського воєводи через вікно, нагадує фольклорний мотив подорожі героя в інший світ, коли дорога «туди» безпечна, а ось шлях «назад» набагато небезпечніший і сповнений перешкод. Наприклад, Андрій легко забрався в опочивальню красуні, але, повертаючись назад, «бурсак наш не так счастливо перебрался через забор: проснувшийся сторож хватил его порядочно по ногам, и собравшаяся дворня долго колотила его уже на улице…».

ЛІТЕРАТУРА

1. Гоголь М. В. Вечори на хуторі біля Диканьки; Миргород /  упоряд. тексту, авт. ст. та прим. В. Я. Звиняцьковський; іл. С. Г. Якутовича. К. : Либідь, 2008. 488 с.

2. Докусов А. М. «Миргород» Н. В. Гоголя: лекции из спецкурса «Н. В. Гоголь». Л., 1971. 176 с.

3. Карандашова О. С. Художественное пространство «украинских» сборников Н. В. Гоголя («Вечера на хуторе близ Диканьки», «Миргород») : автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.01.01. Тверь, 2000. 20 с.

4. Лотман Ю. М. Художественное пространство в прозе Гоголя. О русской литературе : Статьи и исследования (1958-1993). История русской прозы. Теория литературы. СПб. : «Искусство-СПБ», 1997. С. 621 – 658.

5. Николаев Б. И. Организация пространства в «украинских» повестях Н. В. Гоголя. Гоголь и современность (к 185-летию со дня рождения): материалы научной конференции. К. : Русь, 1994. С. 170–175.

6. Николина Н.А. Категория времени в повести Н.В. Гоголя «Тарас Бульба». URL: https://cyberleninka.ru/article/v/kategoriya-vremeni-v-povesti-n-v-gogolya-taras-bulba. (дата звернення: 25.10.2018).

7. Силантьева В. И. Поэтика пространства в творчестве Н. В. Гоголя, А. П. Чехова и О. Мандельштама. Гоголь и современность (к 185–летию со дня рождения): материалы научной конференции. К. : Русь, 1994. С. 72 – 76.

«Просторово-часова модель світу в повістях М. В. Гоголя “Іван Федорович Шпонька та його тітонька” та “Зачароване місце”»

Шосте засідання студентського наукового гуртка «Філологія» (керівник – к. філол. н., доцент Павельєва А. К.) було присвячене художньому часу і художньому простору в повістях Миколи Гоголя «Іван Федорович Шпонька та його тітонька» та «Зачароване місце».

Хронотоп повісті «Іван Федорович Шпонька та його тітонька» (далі – «ІФШ») не такий складний, як форми часу та простору в інших повістях збірки «Вечори на хуторі поблизу Диканьки». Це – хронікально-побутовий хронотоп. Читач ознайомлюється з різними періодами життя Івана Федоровича: будучи ще Ванюшею, він навчався у гадяцькому повітовому училищі, у 17 років він вступив до П*** піхотного полку, а через 11 років після отримання чину прапорщика став підпоручиком. Через 4 роки після цього він готувався виступити разом із полком з Могилевської губернії до Великоросії, але отримав листа тітоньки і вийшов у відставку в чині поручика. Тобто, такими періодами та чинами характеризується біографічний та соціальний час у повісті. Цікаво, що сорокарічного Шпоньку тітонька вважає «малою дитиною». Оповідач також згадує, що Василисі Кашпорівні було близько 50, а потенційній нареченій Івана Федоровича – близько 25 років.

Конкретний географічний простір у повісті вказує на віхи життєвого шляху Шпоньки (часові проміжки): Гадяч (навчання в училищі) – Могильов (служба) – село за сто верств від Гадяча (по дорозі додому) – Витребеньки (приїзд додому) – Хортище (обід у Сторченка) – Витребеньки (план тітоньки) – Хортище («сватання») – Витребеньки (сон). Відповідно всі просторові переміщення героя супроводжуються мотивом дороги, віщуючи зміни у житті Шпоньки. Особливу роль у повісті «ІФШ» відіграють простір класу (в училищі), заїжджого двору (трактиру – «обдиралівки»), брички (неосяжного простору в обмеженому «приміщенні»).

Надзвичайно важливий у повісті також мотив сну. «То снилось ему, что вокруг него все шумит, вертится, а он бежит, бежит, не чувствует под собою ног... вот уже выбивается из сил... Вдруг кто-то хватает его за ухо. "Ай! кто это?" – "Это я, твоя жена!" – с шумом говорил ему какой-то голос. И он вдруг пробуждался. То представлялось ему, что он уже женат, что все в домике их так чудно, так странно: в его комнате стоил вместо одинокой – двойная кровать. На стуле сидит жена. Ему странно; он не знает, как подойти к ней, что говорить с нею, и замечает, что у нее гусиное лицо. Нечаянно поворачивается он в сторону и видит другую жену, тоже с гусиным лицом. Поворачивается в другую сторону – стоит третья жена. Назад - еще одна жена. Тут его берет тоска. Он бросился бежать в сад; но в саду жарко. Он снял шляпу, видит: и в шляпе сидит жена. Пот выступил у него на лице. Полез в карман за платком – и в кармане жена; вынул из уха хлопчатую бумагу – и там сидит жена…». Сон героя віщує безповоротні зміни у його житті і передає напружений душевний та психологічний стан Івана Федоровича. Художній час у повісті – відкритий (сюжет не завершено). Через це задуманий автором вплив сну на життя Шпоньки не розкривається.

Оповідання про Івана Федоровича Шпоньку будується на прийомі ошуканого очікування: читач «Вечорів…» вже встиг звикнути до певних закономірностей сюжету (побутова сцена часто увінчується фантастичним результатом; фантастика зводиться до рівня побутової деталі), проте єдина подія всієї повісті, що виходить за межі буденності, – це сон Івана Федоровича. Сам Шпонька – це герой, вирваний з напівказкового часу і поміщений в сучасний простір.

Автор невипадково помістив поруч два настільки несхожі твори – побутову повість про сучасність і минуле, повне фантастичних подій.

Невипадково у повісті під назвою «Зачароване місце» важливу роль відіграє мотив проклятого, «чарівного» місця. Хронотоп повісті «Зачароване місце» дворівневий. По-перше, це час і місце оповіді (1832 рік). По-друге, це час і місце подій, про які розповідається. Свідку цього «дива», сивому Рудому Паньку було близько 11 років. Сюжетний час повісті охоплює період в три доби, причому зміни простору траплялися, як правило, вночі.

Ця історія трапилася з дідом оповідача, коли «сонце стало вже сідати», тобто у сутінках, коли, як відомо, нечиста сила починає панувати над світом, часом та простором. Дід пішов танцювати «по всему гладкому месту, которое было возле грядки с огурцами», але посередині цього місця «не вытанцывается, да и полно!». Більше того, з реального простору баштана дід опинився в ірреальному просторі, в іншій, безлюдній, мінливій місцевості. 

Місяця на небі не було. І це не випадкова деталь, адже вся нечисть у творах Гоголя зазвичай з'являється під покровом темряви. Простір у повісті звужується і розширюється, віддаляючи та наближаючи предмети, змінюється, «закидаючи» героя в іншу місцевість, ніби «грає» з дідом. Спершу його просто «закинуло» в іншу місцевість за лісом, проте додому він дійшов без пригод. Цікаво, що іронічне питання Остапа «А куда тебя, дед, черти дели сегодня?» дуже близьке до того, що реально сталося.

На другий день, як тільки в полі стало сутеніти, дід вирушив за скарбом. Коли він дістався до місця, на якому «не витанцьовувалося», простір почав деформуватися: гумно та голубник то з'являлися, то зникали. На третій день він знову повернувся на зачароване місце. Спочатку все було, як і раніше, але тільки-но дід зібрався понюхати тютюну, як щось чхнуло в нього над головою так, що дерева похитнулися. А коли він, зрештою, відкопав горщик із грошима, його клюнув пташиний ніс, на дереві показалася бараняча голова, а з-за дерева висунувся ведмідь. Звірі стали повторювати за дідом усі його слова (ніс пищав, баран блеяв, ведмідь ревів – диявольська какофонія). Магічне число три, як бачимо, є символічним не лише у християнській, а й у демонічній символіці, підсилюючи можливості нечистого змінювати простір.

Коли ж дід повернувся додому, його близькі прийняли його за бочку і облили помиями, а золото перетворилося на сміття. Цей епізод асоціюється з історією про те, як багатства Петруся Безродного, головного героя повісті «Вечір напередодні Івана Купала», після його смерті перетворилися на биті черепки. Не випадковим є зауваження автора про те, що на тому зачарованому місці, на якому з дідом трапилися такі дива, ніколи нічого не зростало: «Засеют, как следует, а взойдет такое, что и разобрать нельзя: арбуз не арбуз, тыква не тыква, огурец не огурец… черт знает что такое!». Очевидно, це були володіння Дідька (чорта-лісовика). Невипадково дідові з повісті «Зачароване місце» під час його пошуків скарбу постійно ввижалися всякі чудовиська. Більш того, як і у повісті «Пропала грамота», нечистий не тільки видозмінює проклятий простір, а ще й переслідує героя деякий час.

Ці переслідування виявляються на побутовому рівні: невістка приймає діда за бочку і обливає його помиями. Крім того, як і в повісті «Ніч напередодні Івана Купала», підкреслюється «проклятість» зачарованого місця, наприклад, автор вказує, що «скарб» перетворюється на «стыдно сказать, что такое». Дідько ревно охороняє свої багатства від людей, а якщо вони їм і дістаються, то перетворюються на непотрібний мотлох. Ця історія повинна була дати відповідь на таке важливе запитання: чи може людина «совладать, как говорят, с нечистой силой». Дячок упевнений, що не може: «Захочет обморочить дьявольская сила, то и обморочит…». Захищаючи скарб, нечистий насилає на діда дощ і змінює простір. Природа навколо нього хижа і потворна, будівлі віддаляються і наближаються, рослини змінюють форму та «оживають».

Таким чином, основою просторово-часової картини світу повісті «ІФШ» є хронікально-побутовий хронотоп, пов'язаний із хронотопом дороги, мотивом сну, різними локусами, що символізують періоди часу (значні події у житті головного героя). Найважливішою особливістю просторових характеристик у повісті Гоголя «Зачароване місце» є гра з простором, його деформації.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гоголь Н. В. Полное собрание сочинений : [В 14 т.]. Т. 1. Ганц Кюхельгартен ; Вечера на хуторе близ Диканьки / АН СССР ; Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом) ; гл. ред. Н.Л. Мещеряков ; ред. : В.В. Гиппиус (зам. гл. ред.), В. А. Десницкий, В.Я. Кирпотин, Н.Л. Мещеряков, Н.К. Пиксанов, Б.М. Эйхенбаум. – [М. ; Л.] : Изд-во АН СССР, 1937–1952. – 556 с.

2. Литература (Русская литература XIX века). 10 кл.: учеб, для общеобразоват. учреждений : В 2 ч. Ч. 1 / А.Н. Архангельский, Д.П. Бак, М.А. Кучерская и др. ; под ред. А.Н. Архангельского. – 14-е изд., стереотип. – М. : Дрофа, 2013. – 398, [2] с. : ил.

3. Мацапура В. И. Н. В. Гоголь : художественный мир сквозь призму поэтики / В. И. Мацапура. – Полтава : Полтав. літератор, 2009. – 304 с.

4. Софронова Л. А. Мифопоэтика раннего Гоголя. Монография / Людмила Александровна Софронова. – СПб. : Алетейя, 2010. – 295 с.

5. Теплинский М. В. Необычайная гоголевская фантастика «Вечеров на хуторе близ Диканьки» в школе // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2001. – №12. – С. 47 – 49.

«Переклад фразеологізмів, що позначають «нечисту силу» в перших циклах М. В. Гоголя, на англійську мову (на матеріалі перекладу Р. Півера та Л. Волохонської)»

Темою сьомого засідання студентського наукового гуртка «Філологія» (керівник – к. філол. н., доцент Павельєва А. К.) стали особливості перекладу фразеологізмів, що позначають «нечисту силу» в перших циклах М. В. Гоголя, на англійську мову (на матеріалі перекладу Р. Півера та Л. Волохонської).

Демонологічні елементи у перших циклах М. В. Гоголя привертали увагу багатьох дослідників, які в першу чергу звертали увагу на їх зв’язок з народними віруваннями, міфологією та християнсько-язичницькими мотивами.

В перекладі текстів із перших збірок М.В. Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки» та «Миргород» на англійську мову зустрічається всього 22 фраземи з компонентом «evil», в той час як в оригінальному тексті ці фразеологічні одиниці (ФО) набагато багатші й різноманітніші, з різними відтінками значень, проте всі пов’язані зі злом чи нещастям.

Крім того, у повістях «Вечір напередодні Івана Купала» та «Ніч перед Різдвом» зустрічаються вислови «лукавый дернул» – «the evil one prompted him» // «сам лукавый подталкивает сзади» – «and the evil one himself pushes you into mischief from behind» // «Дернет же нечистая сила» – «It was the evil one prompted us!», (в перекладі – часткові еквіваленти), які позначають незадоволення якимось вчинком, думку про те, що чогось не варто було робити.

Більшість фразеологізмів, переданих перекладачами через прикметник evil+дієслово/іменник, в оригіналі відносяться до негативних характеристик людей. Порівн.: «Недобрый глаз поглядел на нас» – «An evil eye has looked on us» // «Не так еще страшно, что колдун, – говорил он, – как страшно то, что он недобрый гость» – «It is not so frightening that he is a sorcerer,” he said, “as that he is an evil guest». У першому прикладі йдеться мова про те, що хтось, на думку Петруся й Підорки, зурочив їхнє кохання, а в другому Данило Бурульбаш підкреслює, що ставлення до недоброго гостя (тобто того, що не приязно ставиться, не бажає добра) навіть гірше, ніж до чаклуна. Те ж значення має й наступна фразема: «Кто скрывается, у того, верно, на уме недоброе дело» – «Whoever hides himself must have evil things on his mind. В обох випадках йдеться про потайну людину, не дружелюбну, яка приховує щось таке, що, по народним віруванням, характеризує лиходіїв. Як бачимо, такі фразеологізми в основному перекладаються методом калькування.

Всі фраземи цього типу пов’язані із нечистою силою, наприклад: «нечистая сила металась вокруг его» – «the unclean powers flitting about him» (частковий еквівалент). Спорідненими із ФО «нечистая сила», яка зустрічається в повістях 8 разів, є фразеологічні одиниці «нечистое племя» – «the unclean tribe»; «нечистые духи» – «unclean spirits», «нечистые руки» – «unclean hands» (2 рази), які позначають демонологічних істот і перекладаються дослівно (метод калькування). Близькими до них є сполучення, які перекладені методом часткових еквівалентів: «нечистые деды» – «unclean forebears» (про предків чаклуна-грішника із повісті «Страшна помста», приречених на вічні муки); «нечистое зелье» – «unclean potions» (про відьомське приворотне зілля яке, на думку дячихи, ткачиха дає дякові, щоб він до неї ходив); «нечистые чары» – «unclean magic» (про чаклування, за допомогою якого чаклун в повісті «Страшна помста» викликає до себе душу своєї доньки – Катерини); калькування: «нечистое гнездо» – «unclean nest» (про замок чаклуна, у якому той займається лихими справами). Хома Брут каже про відьму, яку він вбив: «панночка, не тем будь помянута, зналась с нечистым» – «the young miss, not to speak ill of her, kept company with the unclean one», маючи на увазі те, що вона продала душу дияволові.

Серед ФО з лексемою «satan» слід виокремити словосполучення, перекладені за допомогою методу часткових еквівалентів: «угождать сатане» – «pleasing Satan» (грішити, здійснювати богопротивні вчинки); «себя продать за денежку сатане с душою» – «to sell themselves to Satan, souls and tattered jackets, for money» (продати душу дияволу, бути готовим на злочини, на найгірші вчинки без жодних сумнівів та докорів сумління); «припустить к себе сатану» – «to have some dealings with Satan» (зв’язатися з нечистою силою); повних еквівалентів: алегоричне «образ сатаны» – «image of Satan» (так називали найстрашнішого на землі грішника-чаклуна у повісті «Страшна помста»); «Он сам сатана!» – «He’s Satan in person!» (просторічний вираз про людину, яка швидко й раптово стає несамовитою, шаленою від злоби, роздратування, люті) і т.д.

Цікаво, що нечиста сила у перших гоголівських збірках не лише називається прямо – «чорт», «бес», «дьявол», «сатана», «нечистый», «злой дух» і т.д., але й опосередковано – «враг человеческого рода» – «the enemy of the human race» (повний еквівалент); «искуситель люда православного» – «the seducer of Orthodox people» (частковий еквівалент); причому перша фразема – широковживаний фразеологізм, що позначає Мефістофеля, диявола, а друга – розширений варіант ФО «искуситель» (Змій-спокусник, сатана, диявол), це – індивідуально-авторська фразема, доповнена автором згадкою про «православного человека», оскільки саме така людина (на відміну від католика, що завжди їй протиставляється в «українських» повістях письменника) є центром реального, «людського» світу (на противагу ірреальному, «демонічному») у романтичному двосвітті художнього світу М. В. Гоголя.

Окремо слід виділити авторські трансформації відомих ФО. Порівн.: «Бога бойтесь! бросьте просьбу, пусть она пропадет! (Сатана приснись ей!)» – «For fear of God, drop this petition, let it perish! (May Satan visit its dreams!)» (калькування); тут зазначена фразема вживається у тому ж значенні, що й «черт с ней», «пропади она пропадом», тощо. Аналогічну конотацію – вигуку, що виражає подив, містять фраземи «Цур им» – «Deuce take them»; «что за пропасть!» – «What the deuce!»; «экая пропасть!» – «Confound it!»; «Фу ты пропасть!» – «Pah! damnation!» (часткові еквіваленти). Причому словосполучення «цур/чур им» виражає заборону торкатися чогось, переходити якусь межу, й вживається як заклинання проти нечистої сили.

Заслуговують уваги також фраземи «беситься»/«рассыпаться/подъехать мелким бесом». Порівн.: «Парубки шалили и бесились вволю» – «The lads frolicked and horsed around freely» (частковий еквівалент) – у цьому випадку «біситись» вживається у традиційному значенні – поводитись несерйозно, пустотливо, бавитися, гратися, розважатися тощо. «Как парубки, <…>, рассыпались перед ними мелким бесом и подпускали турусы» – «How young lads <…>, bobbed and pranced before them, cutting all sorts of capers» (частковий еквівалент). «Рассыпаться мелким бесом» – застарілий фразеологізм, який означає «намагатись бути дуже люб’язним». Цікаво, що Гоголь, як неодноразово відзначали дослідники, застосовує ту ж фразему, якою він описував залицяння парубків до дівчат, і по відношенню до чорта, який залицявся до Солохи, роблячи, таким чином, цього персонажа іще більш олюдненим, схожим не на вихідця із пекла, а на звичайного молодика. Порівн.: «Тут черт, подъехавши мелким бесом, подхватил ее под руку и пустился нашептывать на ухо то самое, что обыкновенно нашептывают всему женскому роду» – «Here the devil, sidling up to her, took her under the arm and started whispering in her ear what is usually whispered to the whole of womankind».

З огляду на відмінності між англійською та українською і російською мовами на мовних рівнях, при перекладі фразеологічних одиниць в «українських» повістях М. В. Гоголя на англійську мову рідше за все перекладачі використовують повні фразеологічні еквіваленти, частіше – часткові еквіваленти, неповні фразеологічні еквіваленти та калькування (в основному – у випадку індивідуально-авторських фразеологізмів).

ЛІТЕРАТУРА

1. Ветчинкина Ю. В. Локус шинка в «Вечерах на хуторе близ Диканьки» Гоголя. Гоголевский сборник. Вып. 2 (4). Санкт-Петербург, Самара : Изд-во СГПУ, 2005. С. 255 – 256.
2. Гоголь М. В. Вечори на хуторі біля Диканьки; Миргород / упоряд. тексту, авт. ст. та прим. В. Я. Звиняцьковський; іл. С. Г. Якутовича. К. : Либідь, 2008. 488 с.
3. Гоголь Н. В. Полное собрание сочинений : [В 14 т.] / АН СССР; Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом); Гл. ред. Н. Л. Мещеряков; Ред. : В. В. Гиппиус (зам. гл. ред.), В. А. Десницкий, В. Я. Кирпотин, Н. Л. Мещеряков, Н. К. Пиксанов, Б. М. Эйхенбаум. – [М.; Л.]: Изд-во АН СССР, 1937 – 1952.
4. Дмитриева Е. Е. К вопросу об «исторических неточностях» в «Вечерах на хуторе близ Диканьки». Н. В. Гоголь : Загадка третьего тысячелетия : Первые Гоголевские чтения : Сб. докл. М. : Книжный дом «Университет», 2002. С. 49 – 63.
5. Еремин М. А. «Очевидное» и «невероятное» в художественном мире Н. В. Гоголя и В. А. Пьецуха. Шестые Гоголевские чтения : Материалы докладов и сообщений Международной конференции. М. : КДУ, 2007. С. 288 – 299.
6. Лотман Ю. М. Художественное пространство в прозе Гоголя. О русской литературе : Статьи и исследования (1958-1993). История русской прозы. Теория литературы.  СПб.: «Искусство-СПБ», 1997. С. 621 – 658.
7. Павельева А.К. Мистическое время, мистическое пространство и мистический хронотоп как художественная доминанта в повести Н.В. Гоголя «Вечер накануне Ивана Купала». Закарпатські філологічні студії. 2018. Вип. 4, т. 2. С. 87 – 92.

Простір та час як категорії художнього тексту повісті М. В. Гоголя «Пропала грамота»

Восьме засідання студентського наукового гуртка «Філологія» (керівник – к. філол. н., доцент Павельєва А. К.) було присвячене часопростору повісті Миколи Гоголя «Пропала грамота».

Сюжетний час повісті «Пропала грамота», як і у «Вечорі напередодні Івана Купала», з якою вони композиційно пов'язані, трьохрівневий. Це билина, розказана дяком Диканської церкви «про то, что давно-давно, и года ему и месяца нет, деялось на свете» з його дідом і записана Рудим Паньком. На момент розповіді Фома Григорович був уже сивим старцем, а мова в повісті йшла про ті часи, коли його покійний дід козакував (батько оповідача в той час був малою дитиною). Тому навіть для самого оповідача-дячка ці події здаються «старовиною», і він сам характеризує їх як «страховинну казочку». Тобто, вже на початку розповіді підкреслюється, що в повісті переважає міфологічний час. Розповідь діда невипадково супроводжується словами «бувало», «один раз» тощо. 

Міфологічний час пригод діда Фоми Григоровича – лінійний. Він тісно переплітається із соціально-історичним, авантюрним та містеріально-демонічним хронотопами. Соціально-історичний хронотоп мислиться як тло розгортання подій. Пригоди героя починаються з того, як «один раз задумалось вельможному гетману послать зачем-то к царице грамоту», і діда оповідача відправили гінцем з таким важливим дорученням, швидше за все, до Петербургу. Таким чином, можна припустити, що це все сталося за часів правління Катерини II, що також підтверджується ремаркою оповідача: «Нет, прошло времечко: не увидать больше запорожцев!». До того ж у цій повісті згадуються такі реальні географічні координати, як Батурин та Конотоп, через які дідові Форми Григоровича довелося проїжджати.

Авантюрний хронотоп починається з того моменту, як дід зупинився на ярмарку в Конотопі, познайомився із запорожцем, «попойка завелась, как на свадьбе перед постом» і «дед совсем уже было позабыл про путь свой». Важливою складовою авантюрного хронотопу є хронотоп ярмарку та локус шинка. На ярмарку герой провів цілий день (коли він приїхав до Конотопа, «ещё петух не кричал в четвертый раз», а коли він покинув це місто, «было давно под вечер». За цей час герой знайшов собі попутників, через яких йому довелося грати у карти із відьмами. У шинку, вночі, він не дотримав свого слова, «проворонив» чортові запорожця, та ще й втратив грамоту. Таким чином, локус шинка перетинається з містеріально-демонічним хронотопом. Прийшовши за душею запорожця, нечистий деформує простір (дідусю то ввижається під возом якесь чудовисько, то здається, ніби з-за возу «что-то серое выказывает роги»). Він насилає на героя дрімоту, перед якою той не в змозі встояти, краде його коня. Хронотоп дороги пронизує всю повість – від соціально-історичного хронотопу (виїзду з дому в Петербург через Конотоп) до містеріально-демонічного (нічна дорога в шинок, а звідти – через ліс до нечисті). Містеріальний простір пов'язаний з лісом неподалік шинку. У цьому лісі потрібно пройти після заходу сонця «малой дорожкой мимо обожженного дерева» до чорної річки. Міст відокремлює містеріальний простір (де цигани  «выходят из нор своих ковать железо в такую ночь, в какую одни ведьмы ездят на кочергах своих») від демонічного простору, де біля вогню сиділо «бесовское племя». 

Оскільки хронотоп ярмарки у цій повісті – категорія негативна (саме з ярмарку почалися неприємності героя), то відьми не випадково порівнюються з панночками на ярмарку. У повісті вказується, що чорти увивались біля них, «будто парни около красных девушек». Усі чудовиська танцювали «какого-то чертовского тропака», що нагадував танець запорожця, який продав душу нечистому. Ця танцююча нечисть – алюзія на відвідувачів ярмарку. Більше того, серед нечисті були навіть «музиканти». Автор не дає прямого опису ярмарки на початку повісті, але він опосередковано описує її, ототожнюючи хронотоп ярмарки з демонічним хронотопом.

Демонічний простір, у якому опинився герой, немає кордонів. Його посадили за стіл «длиною, может, с дорогу от Конотопа до Батурина». Цей «нечистий» простір деформується: козак замість свого підносить вилку до чужого рота, і предмети здаються непомірно величезними: стіл нескінченний, вилка розміром з вила, козирні карти в руках козака незрозумілим чином перетворюються на просту масть («бесовское обморачиванье»).  Все в демонічному просторі виникає з нізвідки і зникає невідомо куди: «откуда не возьмись шапка – бух деду прямехонько в лицо»; «конь, как огонь» взвился под казаком, когда черт «хлопнул арапником». Тут можна провести паралель з повістю «Травнева ніч, або утоплениця», де в епіграфі до першого розділу згадувалося, що «тільки ж куди чорт уплетецця, то верть хвостиком – так де воно й вїзмецця, неначе з неба».

Козак ледве вирвався з демонічного хронотопу, часові й просторові межі якого розімкнулися, і дід Фоми Григоровича, який легко дійшов до бісів через ліс, довго вибирався назад, пролітаючи над провалами і болотами, і тільки під ранок був скинутий з сатанинського коня прямо на дах своєї хати. Тієї ж ночі його дружині снилося «что печь ездила по хате, выгоняя вон лопатою горшки, лоханки, и черт знает что еще такое». Дід оповідача і його дружина перебували у демонічному просторі одночасно, лише козак – наяву, яке дружина – уві сні. Перебування в ньому не пройшло безслідно: з того часу щороку, рівно в той самий демонічний час, з бабкою Фоми Григоровича «делалось такое диво, что танцуется, бывало, да и только».

Важливим елементом гри нечисті з героєм є їжа. Мотив їжі взагалі характерний для перших циклів М. В. Гоголя і відіграє важливу роль у контексті всіх повістей збірок «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» та «Миргород». Повість закінчується, як і починалася – соціально-історичним хронотопом. Дід дяка Диканської церкви успішно доставив грамоту цариці. «Там нагляделся дед таких див….», але ця деталь належить вже до простору Петербургу.

Отже, просторово-часові рамки повісті М. В. Гоголя «Пропала» грають ключову роль у композиції твору.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вайскопф М. Я. Сюжет Гоголя : Морфология. Идеология. Контекст. М., 1993. 592 с
2. Гоголь Н. В. Полное собрание сочинений: [В 14 т.]. АН СССР; Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом) / Под ред. Н. Л. Мещерякова. [М. ; Л.] : Изд-во АН СССР, 1937–1952.
3. Лотман Ю. М. Художественное пространство в прозе Гоголя. О русской литературе : Статьи и исследования (1958-1993). История русской прозы. Теория литературы. СПб. : «Искусство-СПБ», 1997. С. 621 – 658.
4. Павельева А. К. Пространственно-временная структура повести Н.В. Гоголя «Пропавшая грамота». Наукові записки Національного університету «Острозька академія» : серія «Філологія». Острог : Вид-во НаУОА, 2018. Вип. 3 (71), вересень. С. 108 – 110.

«Художній час та художній простір у літературному творі»

Будь-який літературний твір так чи інакше відтворює реальний світ – як матеріальний, так і ідеальний: природу, речі, події, людей у їх зовнішньому й внутрішньому бутті й т.п. Але неможливо ототожнити художній простір і художній час із простим відтворенням у мистецтві реально існуючого простору й часу. Оскільки художній світ завжди тією чи іншою мірою умовний, час і простір у літературі також умовні. Вони можуть слугувати тлом для розгортання сюжетних епізодів. Час і простір є певними характеристиками художнього образу, елементами, що організують композицію твору.

Художній простір – це місце, де протікає життя персонажів з їх побутом, оточенням і яке створюється в художньому творі шляхом зміни ракурсу зображення, положення або місця оповідача, наближення або віддалення предметів і т.п. Художній час – це й історичний час (який визначає структуру життя будь-якого суспільства у той або інший історичний період), і реальний, побутовий час життя героїв, і час оповідання (розповіді про події, що вже відбулися). У цілому, художній час – це певна послідовність і співвідношення подій, які навмисно «стискаються» або, навпаки, «розтягуються» для створення часового сприйняття зображення.

Просторово-часова організація художнього твору відображає політичні, ідейні, моральні позиції автора, а також сприйняття історії у певну епоху та традиції у зображенні середовища, що панують у літературному напрямку, до якого належить автор. Час і простір дають можливість письменникові з'єднувати або ж, навпаки, роз'єднувати минуле, сьогодення й майбутнє в різних точках світу, варіювати поняття про рух і нерухомість. Відповідно, основою просторово-часової організації й тривалості сюжетної дії є зображення доль головних героїв.

Художній час і простір у літературному творі – це особлива модель світу, що відображає просторово-часові уявлення автора. Кожен письменник осмислює час і простір по-своєму, наділяючи їх власними характеристиками, що відбивають світогляд автора. Певні характеристики реального простору й часу одні автори ігнорують, інші – гіперболізують. Врешті-решт художній час і простір, створені кожним письменником, не схожі ні на який інший художній простір і час, а тим більше – на реальний.

Простір і час можуть змінювати, взаємодоповнювати один одного або залежати один від одного, навіть протистояти один одному. Тут є свій причинно-наслідковий зв'язок, обумовлений авторським задумом.

Особливостями художнього часу й простору в літературному творі є їх умовність, дискретність, а також конкретність або абстрактність. Час і простір зображуються в літературних творах у вигляді мотивів і лейтмотивів; вони можуть становити основу сюжетів.

Багато літературних творів базуються, насамперед, на вільному поводженні із часом і простором. Від епохи до епохи образи часу отримують у літературі все більшу значимість. Одноваріантність і односпрямованість реального часу були відкинуті ще романтиками. Вони ввели інверсію, надали часу ритм, темп, повторюваність. Художній простір звужується й розширюється слідом за думкою автора, змінюється й перетворюється, отримує «третій вимір» і т.і. Крім того, існують такі стійкі просторові опозиції як «верх-низ», «своє-чуже», «сьогодення-минуле» тощо.

Часто в художніх творах простір залежить від часу, а час – від простору. Ці категорії можуть зливатися й взаємодоповнювати одна одну в осмисленому й конкретному цілому. Такий істотний взаємозв'язок часових і просторових відносин, художньо освоєних у літературі, одним із перших помітив М. М. Бахтін. Він назвав зв'язок часу й простору хронотопом. На думку дослідника, у хронотопі час згущається, ущільнюється, стає художньо-зримим; простір же інтенсифікується, втягується у рух часу, сюжету, історії, прикмети часу розкриваються у просторі, і простір осмислюється й вимірюється часом.

Дія у художньому творі може бути як локалізованою і зв'язаною у своєму русі в часі й просторі, так і розгортатися в просторово-часовій перспективі. Найважливіші сюжетні події виявляються можливими тільки завдяки переміщенню персонажів із однієї просторової сфери в іншу.

Варто зауважити, що взаємодія часових планів у художньому творі й зміна просторово-часових координат часто залежать не тільки від авторського задуму, але й від роду літератури.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. – М. : Худож. лит., 1975. – 504 с.
2. Есин А. Б. Принципы и приемы анализа литературного произведения : Учебное пособие. – М. : Флинт : Наука, 2003. – 248 с.
3. Павельева А. К. Концепции, формы и свойства художественного времени в литературном произведении / А. К. Павельева // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія літературознавство. – Вип. 1 (69). – Ч. 1. – Харків : ППВ «Нове слово», 2012. – 175 с. – С. 133 – 148.
4. Павельева А. К. Проблемы изучения категорий художественного времени и пространства в литературоведении: теоретический аспект. / А. К. Павельева // Литературный текст ХХ века : проблемы поэтики : материалы V Международной научно-практической конференции. – Челябинск : Цицеро, 2012. – 472 с. – С. 286 – 294.

Особливості функціонування ФО з лексемою «devil» в «українських» повістях М. В. Гоголя (в перекладі Р. Півера та Л. Волохонської): частота вживання та основні значення

Темою десятого засідання студентського наукового гуртка «Філологія» (керівник – к. філол. н., доцент Павельєва А. К.) стали частота вживання та основні значення фразеологізмів з лексемою «devil» в «українських» повістях М. В. Гоголя (в перекладі Р. Півера та Л. Волохонської). В 7 «українських» повістях М. В. Гоголя сама лексема «devil» зустрічається 123 рази, з них 65 раз – у складі ФО різного ступеню семантичного злиття.

Найчастіше ФО, у компонентному складі яких є лексема «devil», вживаються Гоголем для негативної експресивно-оціночної характеристики людей, предметів, явищ. Порівн.: «Did I say that? The devil it’s the same! He’s got a screw loose!» / «Так ли я говорил? Що то вже, як у кого черт-ма клепки в голови!» [1, с. 33]. Вказаний фразеологічний вислів вживається як зневажливій відгук про кого-небудь дурного, розумово обмеженого, недоумкуватого. В такому ж значенні у повісті «ВНИК» зустрічається ФО «шибайголова». Порівн.: «…some daredevil turned up who didn’t believe in witches!» / «…нашелся сорвилогова, ведьмам не верит!» [1, с. 35]. Оскільки у художньому світі «Вечорів…» демонологічні образи, у тому числі й відьми, постають такими ж реальними й буденними персонажами, як і герої-люди, то, у сприйнятті оповідача – Фоми Григоровича – особа, яка не вірить у відьом – не сповна розуму.

Застарілі ФО «вражий сын» (the devil’s son), «дьявольский сын» (the devil’s son), «чертов сын» (the devil’s son) у фразеологічних словниках позначаються як такі, що мають алегоричне значення – «злий дух» і вживаються як не злобна (!) образа по відношенню до особи чоловічої статі. Порівн.: «Должно быть, больно поколотил, вражий сын!» – «He must have beaten me badly, the devil’s son!» [1, с. 91] //«чтоб ему набежало, дьявольскому сыну, под обоими глазами по пузырю в копну величиною!» – «may the devil’s son get himself blisters as big as haystacks under each eye!”» [1, с.  94] – говорить Чуб про коваля Вакулу. Хома Брут в повісті «Вій» говорить про ректора своєї семінарії «Вишь, чертов сын!» – «Why, that devil’s son!” [1, с. 287], визнаючи, що той перехитрив бурсака і здогадався про його плани якнайшвидше втекти від людей сотника.

Також зустрічається вираження незадоволення якимось вчинком, докір комусь. Порівн.: «“No good can come from the devil,” everybody murmured with one voice» /«От черта не будет добра, – поговаривали все в один голос» [1, с. 42] //«The devil put one of them up to splashing some vodka on her from behind» / «Вот одного дернул лукавый окатить ее сзади водкою…» [1, с. 42]. У першому випадку оповідач вживає народну приказку задля висловлення докору – суспільної думки щодо надзвичайно багатого, гідного осуду життя Петруся й Підорки, оскільки головний герой повісті раптово збагатився, що, на думку інших людей, могло трапитися лише за сприяння нечистої сили. У другому прикладі Гоголь вживає фразеологізм «дернул лукавый» як синонім до загальновживаного «чёрт дёрнул» у тому ж алегоричному значенні – коли нечистий спонукає когось до аморальних, поганих, незрозумілих вчинків, тобто для пояснення незрозумілих явищ чи безпричинних явищ/подій, які важко пояснити. Порівн.: «“It had to happen,” <…> “some devil – may the dog have no glass of vodka in the morning – had to interfere!…» / «Надобно же было, <…>, – какому-то дьяволу, чтоб ему не довелось, собаке, поутру рюмки водки выпить, вмешаться!» – [1, с. 84] – тут, аналогічно, Чуб висловлює своє незадоволення погодними умовами, підкреслюючи те, що, поки він сидів у себе в хаті, ніч була ясна й місячна, а, лишень він вирішив піти до дяка, як місяць зник й стало, як на зло, темно, що, на його думку, відбулося не без втручання нечистої сили. В якості ще одного прикладу можна навести репліку Івана Івановича, який докоряє Івану Микифоровичу у тому, що останній занадто часто згадує нечисту силу (чортихається): «Again! You just can’t do without some devil or other!» / «Опять! без черта таки нельзя обойтись!» [1, с. 316].

Сама нечиста сила, уособлена, зокрема, в одному з головних героїв повісті «Вечір напередодні Івана Купала» – Басаврюку (в першій редакції твору – БІСаврюку), не лише називається автором та оповідачами прямо – «черт», «дьявол», «сатана», «нечистый» тощо, але й алегорично. Порівн.: «In this farmstead a man often appeared, or, better, a devil in human form» / «В этом-то хуторе показывался часто человек или, лучше, дьявол в человеческом образе» [1, с. 36]. Ця ФО – «дьявол в человеческом обличии/образе» є досить поширеною і зрозумілою, позначаючи гріховну, злу, підступну, лиху людину, втілення диявола. У тому ж значенні – чорта, диявола в людській подобі – читач сприймає й наступну ФО – «дьявольская рожа»: «Is that devilish mug making fun of me?» / «Не вздумала ли дьявольская рожа посмеяться?» [1, с. 39].

Відповідно, в гоголівських текстах зустрічаються ФО з компонентом “devil”, які характеризують людей, що знаються з нечистою силою. Так, Катерина Бурульбаш говорить своєму батькові-чарівникові: «станешь опять братом черту» – «again become the devil’s brother» [1, с. 128], підкреслюючи його гріховну сутність і давню співпрацю із нечистими силами. Тут варто окремо виділити таку ФО, як «знать всех чертей» яка має подвійне значення: прямо позначає зв’язок із чортом, дияволом, укладання угоди із сатаною та продаж йому своєї душі тощо, а також має переносне значення – «знати все на світі», тобто буди надзвичайно мудрою, обізнаною людиною, для якої немає неможливого. Вакула думає про знахаря Пацюка: «Он, говорят, всех чертей знает и все сделает, что захочет» – «They say he knows all the devils and can do whatever he likes» [1, с. 96], а згодом, звертаючись до нього, прямо каже: «приходишься немного сродни черту» – «you have some kinship with the devil» [1, с. 97]. Тут автор повісті вклав у ці фраземи одночасно й пряме, і переносне значення, оскільки, як видно із сюжету твору, Пацюк співпрацює із нечистю, а жителі Диканьки знають його як людину, яка знає і вміє усе що завгодно і може допомогти із вирішенням будь-якої проблеми. Що стосується ФО «иметь черта за плечами», слід відзначити, що вона походить від вірування в те, що на правому плечі у людини сидить ангел-охоронець, який її всіляко захищає і допомагає боротися зі спокусами, а на лівому плечі знаходиться чорт чи диявол, який постійно підбиває на гріхи. Відповідно, так говорять про грішників, лиходіїв, людей, які здійснюють такі жахливі вчинки, які, на думку суспільства, можуть бути вчинені лише з подачі самого диявола. «-Тому не нужно далеко ходить, у кого черт за плечами, произнес равнодушно Пацюк, не изменяя своего положения» «“He needn’t go far who has the devil on his back,” Patsiuk pronounced indifferently, without changing his position» [1, с. 98]. Тут теж, як і в попередньому прикладі, вкладені і пряме, і переносне значення: Вакула справді тримає у себе за плечима чорта у мішку і в той же час хоче укласти угоду з нечистим – «просить помощи у самого черта».

Більшість ФО, відповідно, мають негативне емоційне-оціночне забарвлення. Порівн.: – «the devil’s nest» «чертовское гнездо» (мається на увазі «нечисте» місце, замок чарівника із повісті «СМ»); «the devilish ring» – «чертовский перстень» (перстень-подарунок чорта-Басаврюка; якщо дівчина приймала цей дарунок і одягала на палець, то вночі до неї приходив чорт і кусав за палець, на якому був цей диявольський перстень) [1, с. 36]; «grinning devilishly» – «с бесовскою усмешкою» [1, с. 38] / «gave a devilishly sly smile» – «сделал бесовски плутовскую улыбку» [1, с. 331] / «devilishly ambiguous expression» – «дьявольски двусмысленную мину» [1, с. 335] – з хитрою посмішкою/виразом обличчя, маючи підступні, зловмисні наміри чи замисливши щось недобре; «A devilish guffawing thundered on all sides» / «Дьявольский хохот загремел со всех сторон» [1, с. 40] – про страшний, моторошний, страхітливий, злісний, підступний регіт, від якого мороз іде по шкірі. Часто використовується розповсюджена фразема «черт принес» (в значенні «нелегкая принесла») – про непрошеного гостя, неочікуваний та небажаний прихід якоїсь людини. Так, наприклад, кум Чуба каже ткачу про свою дружину: «черт ли бы принес меня туда, где она» – «…the devil if I’d go where she is» » [1, с. 100]. Далі автор пояснює читачеві взаємовідносини цього подружжя – лайки, сварки та навіть бійки. Стара бабуся, на хутір до якої бурсаки прибилися посеред ночі, каже їм невдоволено: «Вот черт принес каких нежных паничей!» – «Such tender young sirs the devil’s brought us!» [1, с. 283], не маючи бажання ані пустити їх на нічліг, ані, тим паче, погодувати їх чимось.

У такому ж негативному значенні ми зустрічаємо й розмовно-жаргонні ФО з компонентами «чертовщина», «бесовщина» – коли мова йде про якісь надприродні чи загадкові, обов’язково неприємні події. Порівн.: «But Petro couldn’t even remember his face: so addled he was by that cursed devilry!» / «Но Петро не мог даже вспомнить лица его: так обморочила проклятая бесовщина!» [1  с. 41] // «Such devilish goings-on, I’d like to just grab my hat and flee wherever my legs will take me» / «Такая чертовщина водится, что прямо бери шапку, да и улепетывай куда ноги несут» [1, с. 302]. У першому прикладі оповідач виражає своє обурення з приводу того, що нечиста сила перехитрила Петруся Безродного й задурила йому голову настільки, що він не міг навіть пригадати обличчя свого шурина – Івася. В другому прикладі Хома Брут розповідає сотникові про те, які диявольські каверзи влаштовує вночі нечиста сила у церкві, в якій відспівують панночку.

Герої повістей згадують чорта й коли дивуються. Порівн.: «Однако что за черт!» – «Though, what the devil!» [1, с. 98] – вигукує коваль Вакула, шокований поїданням вареників у голодну кутю. Або: «-Что за черт! куда вы мечетесь как угорелые?» – «“What the devil! Why are you running around like crazy?”» – дивується Чуб, побачивши переляканих дівчат, що метушилися по хаті. [1, с. 103]. Хома Брут, дивуючись чортівні, яка заплутала бурсакам дорогу, в серцях вигукує: «Что за черт! – сказал философ Хома Брут» – «“What the devil!” said the philosopher Khoma Brut» [1, с. 281].

Нерідко в гоголівських повістях зустрічається звертання-заклик негативного характеру до нечистої сили заради позбавлення від небажаних форм реальності, відхрещення від ситуації, що склалася. В таких випадках зазвичай виражається найвищий ступінь незадоволення кимось або чимось, але вже з залученням нечистої сили, так щоб пройняло і більше не кортіло. Це лайливі просторічні вирази на кшталт «черт его возьми», «чтоб его черт взял», «убирайся к черту», «поди к черту» і т.д. які у гоголівських текстах мають традиційне значення – проганяти когось, згадуючи при цьому чорта, рішучо відкидаючи чиїсь домагання. Це в основному висловлені в моменти люті чи незадоволення побажання піти до нечистої сили або ж щоб нечиста сила забрала когось чи щось, тобто висловлення побажання позбавитись від когось чи чогось. Порівн.: «Devil take it! he began crossing himself!…» – «Черт с тобою! давай креститься!..» [1, с. 44]. Тут церковний староста, якому «чарка кланялася в пояс», перелякано відхрещується від чортівні і намагається позбавитися бісівського видіння. Іван Микифорович у відповідь на репліку Івана Івановича «Хорошее время сегодня» відповідає: «Don’t praise it, Ivan Ivanovich. Devil take it! there’s no escaping the heat!» – «Не хвалите, Иван Иванович. Чтоб его черт взял! некуда деваться от жару» [1, с. 314]. Таким чином герой повісті висловлює свою вкрай негативну оцінку спекотної погоди, що встановилася того дня і бажання якнайшвидше відчути прохолоду. Коваль Вакула розлючено проганяє Чуба, який грюканням у двері заважає парубкові залицятися до Оксани: «“Go to the devil with your carols!” – Vakula cried angrily» – «Убирайся к черту с своими колядками! – сердито закричал Вакула» [1, с. 90]. У тому ж значенні (вираження злості, невдоволення, побажання невдачі) Чуб бажає усього найгіршого Вакулі, який його щойно добряче побив: «You wait, fiendish blacksmith, may the devil smash up you and your smithy, I’ll set you dancing!» – «Постой ты, бесовский кузнец, чтоб черт поколотил и тебя, и твою кузницу, ты у меня напляшешься!» [1, с. 91]. Цікаво, що Гоголь нерідко видозмінює загальновживані ФО, при цьому не позбавляючи їх зрозумілого читачеві значення. Порівн.: «Go kiss your sow! Or if you don’t want to, then kiss the devil!» – «Поцелуйтесь с своею свиньею, а коли не хотите, так с чертом!» [1, с. 317]. У зазначеному уривку Іван Іванович, намагаючись позбутись свого надокучливого сусіда, дає сердиту й образливу відповідь Івану Микифоровичу з тим же значенням, що й у ФО «убирайся к черту!, «черт с тобою!», «чтоб тебя черт взял!» і т.п. Розв’язка цієї ж ситуації-сварки, яка почалася із свині та рушниці, а вилилася в абсолютне перетворення образу Миргорода як МИРгорода, тобто мирного містечка, у якому панували любов, дружба і взаєморозуміння, на роздоблений, хаотичний простір та час ворожнечі, так званий «мозаїчний хронотоп», підсумовується оповідачем повісті влучною ФО, яка відображає повну руйнацію планів: «…but it was already too late: the word had been uttered. Everything went to the devil!» / «…но уже было поздно: слово было произнесено. Все пошло к черту!» [1, с. 342]. ФО такого типу вживаються як вказівка на повне знищення, розпад чогось начисто, так, що й сліду не залишилось.

Фразема «черт знает что/кто» вживається в значенні «невідомо що» і одночасно поєднує в собі осуд і подив від чиїхось вчинків чи від в ситуації, що склалася. Порівн.: «черт знает как стало на свете» – «Devil knows how this world» – здивовано вигукує ткач, знайшовши в мішку не пригощання, а дяка й Чуба [1, с. 103]. Спирид, один із дворових людей сотника в повісті «Вій», розказуючи сумну історію псаря Микити, підсумовує її: «…only it was the end of the man, he went all soft, turned into devil knows what – pah! it’s even indecent to say it» «…только пропал человек,обабился совсем; сделался черт знает что; пфу! непристойно и сказать!» [1, с. 296]. Іван Микифорович докоряє своєму другові й сусіду в тому, що той образився невідомо на що, без серйозних на те причин: «вы обиделись за черт знает что такое: за то, что я вас назвал гусаком…» – «you got offended over devil knows what – over my calling you a goose …» [1, с. 342]. Приятелі ще 6 разів зневажливо називають свиню, через яку розгорілася сварка між ними – «черт знает что такое», принижуючи її цінність та докоряючи один одному.

Близькими за значенням до фразеологізму «черт знает что/кто» є, на нашу думку, фраземи «сам черт» та «никакой черт», які мають конотацію «ніхто, ніщо». Порівн.: «… – тебя никакой черт и не спрашивает» – «the devil if anyone’s asking you» [1, с. 286] // «Сам черт, <…>, не мог бы понять ее» - «The devil himself, <…>, wouldn’t have been able to understand her» [1, с. 154] // «и самому черту не советую рассердить меня» – «I wouldn’t advise even the devil himself to make me angry» [1, с. 292].

Тексти перших повістей М. В. Гоголя послугували джерелом багатьох індивідуально-авторських ФО, які з легкої руки письменника, після виходу з друку його збірок, ввійшли в російську мову й на сьогодні добре знайомі російськомовному читачеві. До таких, наприклад, можна віднести фразеологічні висловлювання з «Ночі перед Різдвом»: «женщине легче поцеловаться с чертом, недели назвать кого красавицею» чи «Отвяжись от меня, сатана!» (репліка із сварки між ткачихою і дячихою) тощо.

В «містичних» повістях збірок «Вечори…» та «Миргород» досить часто зустрічаються ФО з компонентом «devil», за допомогою яких оповідачі або герої виражають протест, відмову чи заперечення. Порівн.:  “The devil it’s fine,” replied the chum, closing the birchbark pouch all covered with pinpricked designs» – «Кой черт, славный! – отвечал кум, закрывая березовую тавлинку, исколотую узорами» – [1, с. 84] // «See, and they say it’s all tall tales! the devil it’s tall tales!» – «Вот, говорят, лгут сказки! кой черт лгут!» [1, с. 106]. У першому прикладі кум заперечує думку Чуба про те, що у нього гарний табак, а в другому коваль заперечує той факт. що у казках горять неправду. З тієї же повісті «Ніч перед Різдвом» можна навести 2 приклади, добре знайомі читачеві: «“The hairy devil can show it to you, not us,” said the chum, assuming a dignified air» – « – Лысый черт тебе покажет, а не мы, – сказал, приосанясь, кум» [1, с. 101] // «Yes,” he went on softly, “the devil of a cent you’ll get!”» – «Да, – продолжал он тихо, – черта с два получишь ты что-нибудь!» [Хома Брут – старухе, [1, с. 283]. В першому виразі кум відмовляється показати своїй дружині, що знаходиться у тих мішках, які вони з ткачем ледве притягли до хати, а в другому Хома Брут говорить сам до себе, що він нічого не збирається платити старій за нічліг та їжу, хоча він щойно пообіцяв їй протилежне.

В той же час ФО з компонентом «devil» вживаються оповідачами для позитивної характеристики предметів чи явищ. Наприклад, «so devilishly pretty» – «так чертовски хороша» – тобто надзвичано вродлива, так Вакула говорить про вражаючу красу Оксани; «with devilish speed – in a single day» «с дьявольской скоростью: в один день» – неймовірно швидко – тут оповідач підкреслює, що Іван Микифорович побудував образливий для Івана Івановича хлів з такою поспішністю, «как будто с особенным намерением усугубить оскорбление»). В повісті «Ніч перед Різдвом» автор, описуючи сорочинського засідателя, від якого «ни одна ведьма на свете не ускользнет», згадує про його майстерно виготовлений багіт – «…with the devilishly woven whip» – «…с дьявольски сплетенною плетью».

Отже, у збірках М.В. Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки» та «Миргород» та в їх перекладі на англійську мову Р. Півером та Л. Волохонською, фразеологізми, що містять лексему «devil», зустрічаються 65 разів. Вони використовуються автором/оповідачами для експресивно-оціночної характеристики предметів чи явищ, рідше – позитивної, частіше – негативної (як лайка та прокльони, образа, для вираження зневаги, докору, незгоди, заперечення, протесту, здивування, заклику до нечистої сили, позначення надприродних і неприємних явищ, грішників та зв’язку з нечистою силою тощо). Перші цикли письменника багаті на різноманітні фразеологічні одиниці, які можуть стати об’єктом подальших наукових досліджень, зокрема, можна проаналізувати типи ФО (за класифікаціями В.В. Виноградова і М. М. Шанського) чи дослідити індивідуально-авторські фразеологізми, які стали крилатими виразами і використовуються і сьогодні.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гоголь Н. В. Полное собрание сочинений в одном томе. М.: АЛЬФА-КНИГА, 2009. 1231 с.

2. Кунин А. В. Курс фразеологии современного английского языка. М.: Высш. шк., 1986. 396 с.

3. Машина О. Ю. Фразеологизмы в публицистике Н.В. Гоголя и современных СМИ URL: www.gramota.net/materials/2/2010/2/26.html (дата звернення: 18.11.2018).

4. Помыкалова Т. Е. Темпоральные фразеологизмы признака: проблема формирования семантики (на материале повести Н.В. Гоголя «Тарас Бульба»). Вестник ЧГПУ. 2010. №1. С. 337 – 343.

5. Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. К.: Наукова думка, 1973. 280 с.

6. Титаренко Н. В. Национально-культурный компонент фразеологизма в сопоставительном аспекте : дисс. … канд. филол. наук : 10.02.20 / Волгоград, 2008. 200 с.

7. Учаева Е. К. О сохранении фразеологии в англоязычных переводах повести Н.В. Гоголя «Шинель». Вестник Челябинского государственного университета. Филология. Искусствоведение. 2011. №17 (232). Вып. 55. С. 153 – 157.

The peculiarities of translation of phraseological units in the works by M. V. Gogol into English (as exemplified in the «Ukrainian» stories)

Discrepancies in the structure of different languages lead to difficulties associated with the preservation and communication of the meanings of words at translation into another language. Having analyzed the creative work of M. V. Gogol, we came to the conclusion that the most difficult for translation are phraseologisms (both engrained and authorial neologisms), colloquialisms and slangy words, clerical terminology and words related to bureaucracy, civil and military strata of society, historical and everyday realias, names, historical and geographical names, in other words, all those language marks, which, boggling the imagination of readers and researchers, are characteristic features of Gogol's language. Accordingly, the change in the emotional and stylistic character of the authorial neologisms, phraseologisms, word-plays and quibbles, colloquial and slangy expressions, as a rule, makes the translation inadequate, depriving it of original and particular national connotation. The translator must be out to find a semantic, expressive, functional-stylistic equivalent of the original.

. It is common knowledge that Gogol laid the foundations of grass-roots language application in the Russian language, having enriched it with a large number of rhetorical moves, which are still widely used. V. V. Vynohradov claimed that Gogol saw his main purpose in bringing together the language of fiction with the lively, colloquial and fluent spoken vulgar tongue [4, p. 56]. The great writer enriched the Ukrainian and Russian languages with new phraseological turns and words that originated from the names of his heroes.

Language peculiarities of Gogol’s literary works have always attracted the attention of Ukrainian and Russian researchers, mostly from the standpoint of studying skillful mixture of Russian and Ukrainian speech, the speech from the author, archaisms, neologisms, lofty language and jargon, formal language, land-lordly, servile, venatic, gambling, bourgeois language, the language of kitchen workers and craftspeople. A. Belyi pointed out that the ability to mix all these sociolects and language units was one of characteristics of Gogol’s style [3].

Some language aspects of Gogol’s first collections of short stories were considered by V. V. Vinogradov, M. M. Bahtin, Yu. M. Lotman, Yu. V. Mann, D. S. Lihachev, V. I. Matsapura, E. M. Uchaeva, A. K. Pavelieva and others.

The data for study are 436 phraseological units, collected by the linguistic method of a continuous sampling from “Ukrainian” stories by M.V. Gogol (“St. John's Eve”, “Christmas Eve”, “A Terrible Vengeance”, “Ivan Fyodorovich Shponka and His Aunt”, “Old World Landowners”, “Viy”, “The Tale of How Ivan Ivanovich Quarreled with Ivan Nikiforovich”) – 174 pages of text.

Phraseological units as specific linguistic signs perform not only linguistic but also cultural functions, they figuratively convey information about the worldbuilding in Gogol's works and at the same time transmit cultural senses, stereotypical beliefs and the like. Due to its semantic richness, figurativeness, imagery, laconicity and brightness, phraseology plays a very important role in the language. It enriches language with conciseness, expressiveness and originality. However, the relatively recent formation of phraseology as a linguistic discipline is one of the reasons for insufficient studying of many problems in this area. Until now there is no single understanding of the subject of phraseology among linguists, and as a consequence of this we deal with disorderly phraseological terminology.

Translation of any phraseological units needs to take into account the most important components of their semantics: figurative meaning, direct, forming the basis of the image; emotional, stylistic; structural and grammatical; national-ethnic. In addition, for a full-fledged translation, it is necessary to take into consideration both the linguistic context (the linguistic environment of a phraseologism) and the situational, extra-linguistic context (setting, time and space to which the text belongs, other facts of reality).

About phraseology and its translation scientists have written a lot of articles, books, and dissertations, and either the researchers or those who are simply not indifferent to the word permanently take interest to this area of language. The very fact of existence in the language, besides the words, of whole verbal complexes, which are sometimes identical to things, but which, more often, represent a unique linguistic phenomenon, which is distinguished by vivid expressiveness, imagery and emotionality, is the cause of our decision to investigate this particular section of linguistics.

Thus, among 436 phraseological units, which we have analyzed in the “Ukrainian” stories by M. V. Gogol, slightly less than half – 211 phraseological units, are related to the concepts “God” (70 ph.units) and “Devil” (141 ph.units) and their diverse variations, since demonological motives and the synthesis of Christian-pagan motives hold pride of place in the earlier works of the writer.

After analyzing the phrasemes in aforementioned prose pieces, we found that most often in these works there occur:

1) phraseological expressions (150 units): «But seeing that the further into the forest, the thicker grow the trees…» / «I’m as dear to her as a rusty horseshoe» / «He’s got honey and asks for a spoon!»;

2) phraseological combinations (115 units): «…when he knitted his bristling eyebrows…» / «A dead sleep came over him» / «old Choub was lazy and not easy to budge»;

3) phraseological unities (91 unit): «And they shook hands» / «“A fine beauty!” thought Petro, and gooseflesh crept over him» / «…if he was dressed in a new coat <…>, not a lad in the world could hold a candle to him»;

4) phraseological fusions (80 units): «How young lads <…>, bobbed and pranced before them, cutting all sorts of capers» / I’ve seen such infidels as find giving a priest a ride in a sieve easier than taking snuff is for the likes of us».

Such an advantage of phraseological expressions over other types of phraseologisms is determined, first of all, by the specificity of Gogol’s language, rich in proverbs, sayings, idioms, folk comparisons and proverbial expressions, often supplemented and expanded by the author.

168 phraseologisms were taken by the author from substandard language, folk sayings, songs; they enchant the associative-figurative aspect of works with different shades of meanings they transmit – a sense of fear, joy, human qualities, positive and negative characteristics of subjects, relations between the heroes of the stories, etc. The knowledge of phraseologisms, used by the writer in his first collections, brings a new level of understanding of the transtext, helps to see more clearly the literary world of Gogol's Ukraine.

In general, the artistic language of M.V. Gogol's prose is one of the most difficult in terms of translating into foreign (especially non-closely related) languages, since it is rich in phraseologisms, jargon, dialecticisms, vernacular, realias, and has a national color. In addition, in the process of translation one should take into account the peculiarities of the XIX-century language, the style of the writer, his genre, language and grammatical special aspects, worldbuilding of Gogolian works in general. All these give a lot of possibilities for further translation of the writer's creative works and their analysis.

The choice of a particular type of translation depends on the particular qualities phraseological units that the interpreter must recognize and be able to convey their meaning, brightness and expressiveness. Since phraseological units in the stories by M.V. Gogol reflect authorial irony, sarcasm, humor, convey a diverse range of feelings of narrators and heroes, it should be noted that a competent translator should not allow inaccuracies in the translation of a phraseologisms. Without knowledge of phraseology it is impossible to assess the brightness and expressiveness of Gogol’s language, to understand a joke, word-play, and sometimes just the meaning of the whole statement and, therefore, adequately transfer them into another language.

The translation of phraseological units, especially figurative ones, in the first collections by M.V. Gogol, presents considerable difficulties. This is due to the fact that many of them are vernacular words, emotionally rich locutions, often of a pronounced national character, and those realias, facts, traditions, socio-cultural purposes, which form the cultural component of phrase-forming discourse, form a linguistic and ethical barrier. So, the translator, encountering such phraseological units, needs a number of presuppositions that would help to “decipher” the etymological image of the phraseological unit and build a strategy of transferring (or to decide on the rejection of this transferring) of ethno-cultural coloring in translation. When translating stable word-combinations, one also ought to take into account the particularities of the context in which they are used. Many Russian-language phraseological units, used by the writer in his works, are characterized by ambiguity and stylistic versatility, which complicates their translation into English.

Undoubtedly, an optimal translation solution is the search for an identical phraseological unit. F.e.: «… чтоб ему набежало, дьявольскому сыну, под обоими глазами по пузырю в копну величиною!» – «… may the devil’s son get himself blisters as big as haystacks under each eye!”» / «Рука об руку пробирались они по топким болотам…» – «Hand in hand they made their way over the boggy marsh…» / «Мертвый сон охватил его» – «A dead sleep came over him» and etc.

However, it should be admitted that the number of such correspondences in the English and Russian languages is extremely limited, since they have numerous differences at all levels. Therefore, among the analyzed 436 phraseological units, we have found only 59 phraseological equivalents. Thus, translators use incomplete, or relative, equivalents that differ in certain attributes (the “incompleteness” of these phraseological units is graded by the context).

In the absence of direct correspondences, the phraseologism, used in the language of the original, can be translated using a similar phraseological unit, although it will be built on another verbal-figurative basis. In the 7 Gogolian novellas we have counted 117 phraseological analogues. F.e.: «Гуляет, пьянствует и вдруг пропадет, как в воду, и слуху нет» – «He’d carouse, drink, then suddenly vanish into thin air, without a trace» / «…но миряне качали головами и даже подымали его на смех» – «…but people shook their heads and even made fun of him» / «…влепить поцелуй, как говорят, от всей души» – «…to plant a hearty kiss, as they say…» / «Хлопнули по рукам» – «And they shook hands» / «а коты были голы как соколы» – «the wild cats were dog poor» and etc.

Sometimes these analogous phraseological units are based on different images, while retaining all the other components of their semantics. The choice of a synonymous version is the highest degree of translation skills and translation techniques, since such translation replacements require language skills and the feeling of language, as they can degrade the creative individuality of the original.

The translators of Gogolian texts used 154 times calquing or word for word translation, which copies the structure of a foreign language unit and maximally preserves its semantics. Since, as we have already noted, the translation of Gogol’s texts depends on their peculiarities, the replication is used to adequately convey transformed phraseological units and proverbs, when the author skips or adds components, replaces them, rearranges, brings up, in that way, half-styled images, combines some units with others and so on. Translation of phraseological units through calquing (this is possible provided that the figurative basis is understandable for the speakers) is widespread, although in this case it is not a very effective method, since in almost all cases the author's humor, irony, satire, sarcasm have been lost. F.e.: «Ни чертова кулака не видно» – «It’s as dark as the devil’s fist»/ «Козак, слава Богу, ни чертей, ни ксендзов не боится» – «A Cossack, thank God, fears neither devils nor ksiȩdzy» / «Сатана приснись ей!» – «May Satan visit its dreams!» / «Фома Григорьевич готов уже был оседлать нос своими очками…» – «Foma Grigorievich was just about to saddle his nose with his spectacles» / «Узнали, что это за птица» – «They knew now what kind of bird he was» / «Плюйте ж на голову тому, кто это напечатал!» – «Spit on the head of the one who printed it!» and etc.

Quite often (105 times) the translators – Richard Pevear and Larissa Volokhonsky – used the method of descriptive translation, that is, the transfer of the content of Russian phraseologism through a free word-combination. F.e.: «Отчего это так, что дума против воли лезет в голову?» – «What makes the thought come into my head against my will?» / «кузнец, силач и детина хоть куда» – «the blacksmith, a stalwart and fine fellow» / «… под боком моя старуха, как бельмо в глазу» – «…and my old woman’s by my side like a wart on a nose» / «Сам Корж не утерпел, <…>, чтобы не тряхнуть стариною» – Korzh himself couldn’t hold back, <…> remembering bygone times» and etc.

Thus, having conducted a comprehensive study of the phraseological units in the “Ukrainian” stories by M.V. Gogol, we came to the conclusion that on the semantic level, they can be divided into: phraseological expressions (35%), phraseological combinations (26%), phraseological unities (21%), phraseological fusions (18%).

The translation of phraseological units in the works by M.V. Gogol is carried out using full or relative equivalents (14%), analogues (27%), descriptive variants (24%), calquing (35%). At the same time, the translators use not only the appropriate interlanguage correspondences, but also take account of the connotative and stylistic opposition of the two-language phraseological variants, their expressiveness / neutrality, literacy / conversationality, universality / obsolescence, literacy / spokenness. The fact that the Russian and English languages are non-sister languages complicates the work of the translator, requiring a more detailed analysis of the content and form of works, more careful selection of phraseological correspondences. The text of the translation itself, of course, was not completely identical to the original text, although it more or less successfully conveys the position, the author's thoughts and the specifics of his style. Therefore, the methods of conveying phraseological units in Gogolian creative work into English can be analyzed further, as well as new translations might be done.

ЛІТЕРАТУРА

1. Pevear R., Volokhonsky L. Gogol’, Nikolaǐ Vasil’evich, 1809 – 1852. Translations into English. Random House; Reprint edition, 1999. 464 p.

2. Pavelieva A., Kushnirova T., Dmytrenko O., Sherstiuk N. Semantics of the Church Image in the Spatiotemporal Worldbuilding of Short-story Collections by Nikolai Vasilievich Gogol” Evenings on a Farm Near Dikanka” and “Mirgorod”. International Journal of Engineering & Technology, 2018. №7 (4.8). P. 725 – 730. DOI: 10.14419/ijet.v7i4.8.27448

3. Белый А. Мастерство Гоголя. München, Wilchelm Fink Verlag, 1969, С. 196–283.

4. Виноградов В. В. Избранные труды. Язык и стиль русских писателей. От Гоголя до Ахматовой. Москва «Наука», 2003. С. 5 – 97

5. Гоголь Н. В. Полное собрание сочинений: [В 14 т.]. АН СССР; Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом) / Под ред. Н. Л. Мещерякова. [М. ; Л.] : Изд-во АН СССР, 1937–1952.

6. Манн Ю. Постигая Гоголя. Москва, Аспект Пресс, 2005. 205 с.

7. Учаева Е. М. О сохранении фразеологии в англоязычных переводах повести Н. В. Гоголя «Шинель». Вестник Челябинского государственного университета. 2011. №17 (232). Филология. Искусствоведение. Вып. 55. С. 153–157.

Художній час та художній простір як сюжетотворчі компоненти в циклі М. В. Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки»

Хронотоп ярмарки надає повістям першого гоголівського циклу рис народності. Цю ж функцію частково виконують локус столу в повістях «Сорочинська ярмарка» (СЯ), «Травнева ніч, або утоплениця» (ТНУ), «Пропала грамота» (ПГ), «Страшна помста» (СП). За столом скріплюються договори, ведуться неспішні розмови, розповідаються легенди та «страховынни казочкы».

Добовий час вечору та ночі відіграє у гоголівських повістях надзвичайно важливу роль. У назвах трьох повістей – «Вечір напередодні Івана Купала» (ВНІК), «ТНУ» та «Ніч перед Різдвом» (НПР) наголошується на романтичній містичності цього часу доби. В інших повістях найбільш значущі події та переломні моменти у житті героїв також відбуваються вночі. Так, Грицько («СЯ») уклав угоду з циганами після заходу сонця, а у вікні «выставилась свиная рожа», налякавши всіх присутніх до півсмерті. Петрусь у повісті «Вечір напередодні Івана Купала» вночі продав душу нечистому і вчинив страшне вбивство. Практичні всі події у повісті «ТНУ» відбуваються у темний час доби. У повісті «Пропала грамота» (ПГ) нечистий приходить уночі за душею запорожця, а дід Хоми Григоровича вирушає до бісівського лігва.

Усі події у повісті «НПР» (крім розв'язки – різдвяного ранку) також відбуваються вночі. Саме цієї ночі Оксана нарешті закохується у Вакулу, а залицяльникам Солохи розкривається її віроломство. У повісті «СП» чаклун ночами викликає у свій замок душу Катерини. Катерина випускає свого батька з підвалу також після заходу сонця. І, нарешті, вночі було вбито її сина. Іван Федорович Шпонька вночі бачить сон, який, ймовірно, міг вплинути на розвиток сюжету. У повісті «Зачароване місце» (ЗМ) «гладкое место возле грядки с огурцами» стає вночі зачарованим місцем. Як бачимо, навіть у тих повістях, у яких вечір чи ніч не були винесені у назву, цей таємничий час доби впливає на весь перебіг подій у повісті.

Романтичний мотив вікна у гоголівських повістях дуже важливий. З одного боку, на підвіконні спить Ганна у повісті «ТНУ», а Левко з іншого боку милується своєю нареченою. У вікні з'являється таємнича «сотниківна», завороживши парубка своєю неземною красою. Вікно також сприймається як межа між двома світами – «християнським» та «нечистим», реальним та ірреальним. Так, у повісті «СЯ» у вікні з'являється свиняче рило, а у повісті «СП» Данило, дивлячись у вікно, бачить, як тесть вирушає до бісівського замку і крізь вікно ж бачить його справжній образ та його «нечисті справи». Локус будинку та мотив порогу підкреслюється у структурі всіх повістей, особливо у «СЯ», «ТНУ», «НПР», де поріг є пороговим, проміжним простором між реальним та ірреальним світами, своїм та чужим простором, добром та злом.

Хронотоп дороги є невід'ємним елементом усіх повістей. У повістях «ВНІК», «ПГ», «НПР» та «ЗМ» зображується шлях до нечистої сили, дорога є переходом до демонічного простору. У «СП», навпаки, чаклун намагається втекти з «християнського» світу до Криму, на «нечисту» землю. Саме дорогою з дому кудись з усіма героями гоголівських повістей трапляється якась чортівня. У повістях «СЯ», «ВНІК», «ПГ», «НПР» зустрічається локус шинка, який не лише надає повістям рис народності. Це місце, де укладають різного роду угоди (Грицько та Солопій, Петрусь та Басаврюк) або здобувають малодоступну інформацію. Наприклад, жид-шинкар у повісті «ПГ» пояснює козаку, як йому потрапити до нечистих.

Мотив сну виконує сюжетотвірну функцію в повістях «ВНІК», «ТНУ», «НПР», «СП», «Іван Федорович Шпонька та його тітонька» (ІФШ), «ПГ». Наприклад, у повісті «НПР» сон розмежовує побутовий та фантастичний час і простір; пройшовши крізь сон, герой очищається від гріховності. Використовуючи мотив сну, автор відокремлює реальні події від ірреальних та в повісті «ВНІК». У повістях «ІФШ» та «ТНУ» сон «просочений» підсвідомим. Уві сні Івана Федоровича його страх перед весіллям набуває гротескних форм. Сплячому Шпоньці скрізь ввижаються дружини. Сон героя віщує незворотні зміни у його житті. Уві сні збувається найпотаємніше бажання Левка: він отримує записку від комісара, що сприяє його одруженню. Крім того, зі сном у «ТНУ» пов'язані мотиви помсти, воцаріння справедливості. У повісті «СП» Катерина бачить уві сні справжнє обличчя свого батька-чаклуна. Дружина діда Фоми Григоровича у повісті «ПГ» уві сні підстрибувала на лаві.

Особливу атмосферу в повісті «ВНІК» створюють хронотоп весілля, простір яру, лісу, «избушки на курьих ножках», мотиву недосяжного скарбу.

У повісті «ТНУ» виділяються також локуси саду, ставка, занедбаного будинку. Особливої уваги у повісті «СЯ» заслуговують локус мосту і простір магічного кола. Повість «НПР» виділяється такими просторовими орієнтирами, як локуси грубки, сільської вулиці, мішка, сходів, сіней. Важливу роль повісті «ІФШ» відіграють також простір класу (в училищі) і брички. Повість «ЗМ» відрізняється локусом баштану.

Найбільш різноманітно форми часу і простору втілилися в повісті «СП». Це хронотопи весілля, цвинтаря, замку, священного місця, бездонної прірви, битви, ідеального домашнього простору, світлиці, Дніпра, гір, Страшного суду.

Добовий час у гоголівських повістях має яскраво виражені переходи з часового плану до просторового. Важливим сюжетотвірним компонентом є завершеність чи незавершеність художнього часу. Усі повісті, окрім «ІФШ» відрізняються замкнутим часом, який має і абсолютний початок, і абсолютний кінець, що є і завершенням сюжету, і розв'язкою конфлікту.

Сім повістей (з восьми) циклу «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» відрізняються складною просторово-часовою структурою, що складається з кількох «рівнів». Це часто обумовлено фігурою оповідача, спогадами, алюзіями, билинами та легендами. Час усіх повістей, крім «ІФШ» визначається як календарний, добовий, космічний, побутовий та ірреальний/містичний/фантастичний/демонічний одночасно (у різних комбінаціях). У повістях «ПГ», «НПР» та «СП» тип художнього часу визначається як соціально-історичний.

Типи простору в гоголівських повістях – географічний або абстрактний, закритий і відкритий, небесний, земний, священний і проклятий, реальний та ірреальний. В основі повістей «ПГ», «НПР», «СП» та «ЗМ» лежить бажання героїв подолати час і простір. У повістях «ТНУ» та «НПР» зображуються «паралельні простори».

У «Вечорах на хуторі поблизу Диканьки» лейтмотивний характер має просторова опозиція «своє-чуже», «верх-низ», яка позначає, насамперед, межі людського та демонічного (реального та ірреального) світів.

Хронотоп зачарованого/чарівного/проклятого місця є важливим структурним компонентом у повістях «СЯ», «ВНІК», «СП», «ЗМ». Хронотоп ярмарки відіграє важливу роль у двох повістях – «СЯ» та «ПН».

ЛІТЕРАТУРА

1. Время, и пространство в литературе. Введение в литературоведение : [учебник для филол. спец. ун-тов] / [Г. Н. Поспелов, П. А. Николаев, И. Ф. Волков , и др.] ; под ред. Г. Н. Поспелова. – 2–е изд., доп. – М. : Высш. шк., 1983. – 327 с.

2. Гей Н. К. Поэтическое время и пространство / Н. К. Гей // Художественность литературы. Поэтика. Стиль. – М.  : Наука, 1975. – С. 252–282.

3. Гоголь Н. В. Полное собрание сочинений : [В 14 т.]. Т. 1. Ганц Кюхельгартен; Вечера на хуторе близ Диканьки / АН СССР ; Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом) ; гл. ред. Н. Л. Мещеряков ; ред. : В. В. Гиппиус (зам. гл. ред.), В. А. Десницкий, В. Я. Кирпотин, Н. Л. Мещеряков, Н. К. Пиксанов, Б. М. Эйхенбаум. – [М. ; Л.] : Изд-во АН СССР, 1937–1952. – 556 с.

4. Карандашова О. С. Художественное пространство «украинских» сборников Н. В. Гоголя («Вечера на хуторе близ Диканьки», «Миргород») : автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.01.01. Тверь, 2000. 20 с. 

5. Мацапура В. И. Н. В. Гоголь : художественный мир сквозь призму поэтики / В. И. Мацапура. – Полтава : Полтав. літератор, 2009. – 304 с.

6. Павельева А. Виды и функции художественного пространства в литературном произведении / А. Павельева // Південний архів. Філологічні науки : зб. наук. пр. – Херсон, 2012. – Випуск LIII. – С. 76 – 81.

У середу, 30.10.2019 року, о 16.20 з ауд. 325 (Українсько-Американському центрі) відбулося засідання студентського наукового гуртка «Філологія» на тему: “Education Research That Matters: Finding and Reading Research for Teachers”. Засідання було перенесено із 16.10.2019 року у зв’язку із лікарняним керівника гуртка доц. Павельєвої А. К (лікарняний АДЦ №133818).

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/148204483240927

Why Research Matters

What is research? Why is it so important to us all?

How can we make evidence-based decisions?

Imagine a world without research, where governments carry out policy based on hunches and manufacturers release products without testing. Research allows us to solve problems on a global scale and make evidence-based decisions.

On Wednesday, October 30th, the sitting of the students’ scientific club “Philology” was held in the Ukrainian-American center, headed by the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation, Anna Pavelieva.

Today the students of the Faculty of Humanities had a great opportunity to get an introduction to what research is, and why it’s so important to us all. Together we have learnt fundamental research concepts, listened to leading researchers working on real-world problems, and identified an interest area for our own research.

What topics have we covered?

• The contribution of research to society

• Introduction to fundamental research concepts, including:

• Evidence-based decision-making

• Research paradigms and approaches

and many more others.

У четвер, 31 жовтня 2019 року, з ауд. 325 (Українсько-Американському центрі) відбулося засідання студентського наукового гуртка «Філологія» на тему: “Scary, scary Halloween”.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/148439346550774

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці керівника гуртка:

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=145819393472989&id=100041347866654

Educational Entertainment

“All work and no play makes Jack a dull boy” – says a famous English proverb. So, today, on All Hallows Day, we have decided to keep up Halloween traditions and get ourselves in the Halloween spirit, doing some “creepy” activities like trick-or-treating, carving pumpkins into jack-o'-lanterns, playing pranks and telling scary stories. 3-year students vs 4-year students – who will win?

Creepy Halloween!

У середу, 20 листопада 2019 року в ауд. 325 (Українсько-Американському центрі), відбулося планове засідання студентського наукового гуртка «Філологія» на тему: “Exploring English Language and Culture”.

What is language?

How do we learn meaning in a new language?

What is easy and hard about learning another language?

And what is the best way to teach other languages?

On Wednesday, November 20th , at 11.20 the sitting of the students’ scientific club “Philology” was held in the Ukrainian-American center (325), headed by the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation, Anna Pavelieva.

Today our inquisitive third-year students had a great opportunity to learn about British life and culture, put that in context, about different popular culture topics as well as ways of life in the UK, including English as a global language, music and literature.

So, what topics have we covered?

English: the global language

• Why is English so widely used?
• How does technology help you learn?
• Language focus: passives
• Useful expressions

Music: making a difference

• What does British music mean to you?
• Music and society
• Language focus: clauses

Literature: books and identity

• British literature
• Shakespeare and the Globe Theatre
• Anniversaries in British literature
• Language focus: comparatives and superlatives

Finally, together we have tried to conceive the nature of language and language learning through discussion of what is hard and easy in foreign language acquisition.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/159462362115139

У середу, 11 грудня 2019 року в ауд. 318, відбулося планове засідання студентського наукового гуртка «Філологія» на тему: “«Франкенштейн» Мері Шеллі – від роману до кіноадаптацій”.

Студенти-філологи, слухачі англомовного курсу “The Literature of English-speaking Countries” («Література англомовних країн», лектор – к.філол.н., доцент кафедри германської філології та перекладу Павельєва А.К.) провели дискусію на тему роману Мері Шеллі «Франкенштейн», а саме обговорили його проблематику, сучасні інтерпретації і, звісно ж, літературні та кіноадаптації. Найцікавішим моментом заняття стали підготовлені студентами презентації, що відображали їхнє бачення відомого роману, героїв твору та літературного впливу доробку Мері Шеллі на творчість письменників-авторів готичних романів та романів-жахів. Особливо жвавими були дискусії у процесі порівняння роману із його кіноадаптаціями.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/169514094443299

У п’ятницю, 13 грудня 2019 року в ауд. 318 ц відбулося планове засідання студентського наукового гуртка «Філологія» на тему: “William Wordsworth: Poetry, People and Place”.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/172886027439439

How did Wordsworth create and revise some of his greatest works including “I wandered lonely as a Cloud” (perhaps better known as “Daffodils”) and “The Prelude (his autobiographical masterpiece)”?

On Friday, December 13th, the sitting of the students’ scientific club “Philology” was held in 318, headed by the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation, Anna Pavelieva.

On this day our students had a great opportunity to explore the great poetry of William Wordsworth, with an emphasis on his writing process and the inspirational landscape of the Lake District. We have also drawn on the magnificent collection of manuscripts held by the Wordsworth Trust in the museum next to his home through short videos.

Through readings and discussions focusing on Grasmere and the landscape of the Lake District, together we have explored why this location was so important for Wordsworth.

So, what topics have we covered?

• William Wordsworth’s life and work and the archive of his manuscripts at the Jerwood Centre, Grasmere
• Manuscript materials as evidence of how Wordsworth created his poetry
• The importance of a sense of place in Wordsworth’s writing
• Wordsworth’s conception of the role of ‘Nature’, especially as expressed in ‘The Tables Turned’, The Prelude, ‘Michael’ and ‘I wandered lonely as a cloud’
• The significance of Lyrical Ballads and the volume’s key principles
• Wordsworth’s ideas about education and his concept of ‘spots of time’
• Ideas of home and community and their relationship to creativity
• The relationship between different forms of writing, especially letters, journals and poetry
• Dorothy Wordsworth’s journals and their relationship to her brother’s poetry
•  

Finally, together we:

• developed an understanding of a range of William Wordsworth’s poems
• explored how Wordsworth created his poetry through study of his manuscripts
• assessed the importance of the Lake District to Wordsworth’s poetry
• compare William’s writing with that of his sister, Dorothy
• engaged in critical debate about literary issues with other learners
• developed skills of close reading

However, there is still work to be done, so, do not hesitate to join our next meeting in February 2020.

У понеділок, 15 грудня 2019 року в ауд. 325 ц відбулося планове засідання студентського наукового гуртка «Філологія» на тему: “Full House – There Is No need to Hit the Roof”.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/170631807664861

While everyone else has started celebrating St. Nicholas Day and Christmas, the freshmen of the philological department under the watchful eye of the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation Anna Pavelieva, finished the term with the topic “Full House – There Is No need to Hit the Roof”. Every student had got an individual topic for presentation concerning the buildings, their location and furnishing. All of them compared British, American and Ukrainian dwellings and, in the end, described the house/flat of their dream. The latter triggered an enormous controversy and many questions which, we hope, will give food for thought during long winter holidays. The closing day of a session for our freshers was both interesting and informative.

Happy Holidays!

У середу, 15 січня 2020 року в ауд. 318 ц відбулося планове засідання студентського наукового гуртка «Філологія» на тему “Translation of Film Titles from English into Ukrainian” для учнів 10 класів Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради у формі наукової практики із перекладознавства.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/184265909634784

Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/uchni-naukovogo-litseyu-proyshli-filologichnu-naukovu-praktiku.html

Поки студенти Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відпочивають на канікулах, науковий гурток «Філологія» працює у звичному режимі. Так, 15 січня 2020 року, під час чергового засідання наукового гуртка, учні 10 класів Наукового ліцею №3 разом із учителями Огійчук К. І. та Кордюк Л.А. пройшли наукову практику із перекладознавства.

Д.філол.н., професор кафедри германської філології та перекладу Кушнірова Тетяна Віталіївна познайомила учнів із використанням STEAM-технологій при вивченні іноземних мов та запросила їх взяти участь у Конкурсі STEAM-проєктів на краще оригінальне представлення художнього твору, яке відбудеться в університеті 13 березня 2020р.

Керівник наукового гуртка, к.філол.н., доцент кафедри германської філології та перекладу Павельєва Анна Костянтинівна розповіла десятикласникам про кінопереклад. Були проаналізовані різновиди фільмонімів, їх характеристики та функції, структурно-семантичні особливості за граматичною будовою (назви-словоформи, назви-словосполучення, назви-речення), функції кінозаголовків (сигнальна, інформативна, змістова, тематизуюча). Учні ознайомилися із трьома основними стратегіями кіноперекладу (прямим перекладом, трансформаційним та повною заміною назви) на прикладі кінострічок 2019 року. Школярі мали змогу одразу ж застосувати отримані знання на практиці: працюючи у групах, юні дослідники визначали на прикладах оригінальних фільмонімів та їх українських аналогів стратегії перекладу та їх різновиди, пропонували власні варіанти локалізації.

У четвер, 13 лютого 2020 року, відбулось планового засідання наукового гуртка «Філологія» на тему: “Modern Film Translation” для учнів 7-х класів Полтавського наукового ліцею №3.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/207673100627398

Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/litseisti-vidvidali-mayster-klas-z-perekladiv-na-zasidanni-naukovogo-gurtka.html

Цими днями відбулось позапланове засідання наукового гуртка «Філологія» спеціально для учнів Полтавського наукового ліцею №3, які відвідали університет разом із учителем англійської мови Людмилою Дмитрівною Киричок.

Гостей привітала декан гуманітарного факультету А.О.Агейчева та завідувач кафедри германської філології та перекладу О.С.Воробйова, які подякували учням за їхній інтерес до філології та плідне співробітництво з університетом.

Керівник наукового гуртка, к.філол.н., доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Костянтинівна Павельєва разом із д.філол.н., професором кафедри германської філології та перекладу Тетяною Віталіївною Кушніровою розповіла учням про особливості кіноперекладу у порівнянні з іншими видами перекладів. Як кінострічка під назвою «Die Hard» («Помри, борючись» або «Незламний») перетворилась на «Міцний горішок»? Чому кінофільм «Four Brothers» («Чотири брати») перекладається як «Кров за кров»? Чим узагалі кінопереклад відрізняється від художнього перекладу і чому він такий важливий у сучасному світі?

Наразі художні фільми посідають значне місце у соціальному та культурному житті людей. Як вид мистецтва, кінематограф стрімко розвивається, оскільки дозволяє не лише приємно провести час перед екраном, але й долучитися до чужої культури через кінострічки. Кіноіндустрія переживає період свого розквіту, відповідно, переклад у сфері кіно – один із найпопулярніших видів перекладу.

Через кінообрази режисери-творці передають глядачам певну інформацію, але при цьому складнощі у сприйнятті кінотексту можуть виникнути навіть у однорідному мовному просторі. Що стосується неблизькоспоріднених мов, таких, як англійська та українська, коли творець фільму й глядач є представниками різних культур, що по-різному думають і сприймають дійсність. Саме у таких випадках перекладач стає посередником у міжкультурній комунікації. При цьому не завжди методи й способи перекладу, які доцільно застосовувати при перекладі художніх чи науково-технічних текстів, можна використати під час перекладу кінофільмів, що ставить питання про розвиток кіноперекладу в Україні загалом, та зокрема – про визначення стратегій перекладу, вибір перекладацьких адаптацій, виокремлення класифікацій способів перекладу тощо. Знайомство із практичним перекладознавством через кінопереклад – найцікавіший і водночас найсуперечливіший різновид перекладу – стало для школярів новим, але надзвичайно цікавим досвідом.

Під час майстер-класу школярі ознайомилися із калькуванням, транслітерацією та транскрибуванням, лексико-граматичними трансформаціями та жанровими адаптаціями. Учні визначали доцільність обраних стратегій перекладу, адекватність запропонованих одиниць кіноперекладу та практикувалися у перекладі.

Сподіваємося на продовження співпраці! І – до нових зустрічей!

У четвер, 27 лютого 2020 року в ауд. 311 п відбулося планове засідання студентського наукового гуртка «Філологія» на тему: “Corpus Linguistics: Method, Analysis, Interpretation”.

How to build and query corpora?

How can we use corpora in areas as diverse as discourse analysis, sociolinguistics, and language learning and teaching?

On Thursday, February 27th, the sitting of the students’ scientific club “Philology” was held in 325, headed by the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation, Anna Pavelieva.

On this day our students had a great opportunity to get a practical introduction to corpus linguistics, an extremely versatile methodology of language analysis using computers.

So, what topics have we covered?

• Introduction to corpus linguistics and basic techniques: concordancing
• Further corpus techniques: collocation and keywords
• Corpus-based discourse analysis
• Building a corpus: tagging and processing data
• Sociolinguistics: analysing BNC1994 and BNC2014
• Textbook and dictionary construction
• Language learning and corpus linguistics
• Swearing extravaganza: looking at language and society

Finally, together we:

• interpreted corpus data using techniques such as concordancing, collocation and keywords.
• described the main methodological underpinnings behind corpus linguistics.
• applied corpus linguistic techniques to the analysis of different types of data.
• designed research studies using corpus methods.
• explained corpus methods as well as a range of applications of this versatile methodology.

У вівторок, 28 квітня 2020 року у форматі відео-конференції на платформі Zoom відбулося планове засідання студентського наукового гуртка «Філологія» на тему: “Gender in Language”.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/273708277357213

Is it possible to analyse the language through a gendered lens?

What are the key gender issues and notions?

On Tuesday, April 28th 2020, the sitting of the students’ scientific club “Philology” was held online, headed by the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation, Anna Pavelieva.

On this day our students had a great opportunity to get a practical introduction to gender linguistics.

So, what topics have we covered?

• Introduction to gender in linguistics;
• masculine, feminine and neutral gender in the English language;
• ideology of gender categories, enacted in linguistic practice;
• peculiarities of gender-inclusive language;
• speech variations by gender;

Finally, together we:

• developed an understanding of key concepts for studying gender in language, with a particular emphasis on how we understand linguistical gender in relation to other structural inequalities including race, age, sexuality and disability;
• developed critical skills for analysing contemporary texts through a gendered lens;
• explored how gender approaches play out in your own regional contexts;
• investigated how feminist and women’s organisations have worked to challenge and change mainstream media representations.

У середу, 28 травня 2020 року у форматі відео-конференції на платформі Zoom (з 21 учасником) відбулося планове засідання студентського наукового гуртка «Філологія» на тему: “«Фразеологія «українських» повістей М. В. Гоголя: семантичний, генетичний, морфологічний та перекладацький рівні (на матеріалі перекладу Річарда Півера та Лариси Волохонської на англійську мову)”.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу: https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/300403354687705

Художня мова М. В. Гоголя – вишукана, мелодійна, строката й образна та, в той же час – складна для мовознавчого аналізу та для перекладу. Справжнім викликом для дослідників є фразеологізми, вжиті письменником у його перших циклах.

В особливостях фразеологічних одиниць в «українських» повістях М. В. Гоголя та проблемах їх перекладу на англійську (на матеріалу перекладу, виконаного Р. Півером та Л. Волохонською) розібралися сьогодні студенти 3 та 4 курсів спеціальності «035 Філологія» під час планового засідання студентського наукового гуртка «Філологія» (керівник гуртка – к.філол.н., доцент кафедри германської філології та перекладу Павельєва А.К.).

Студенти-члени наукового гуртка сьогодні дізналися про:

1. різновиди фразеологізмів в повістях циклів «Вечори на хуторі біля Диканьки» та «Миргород» за семантичною злитістю;
2. специфіку структури, походження та значення фразеологічних єдностей, зрощень, сполучень та висловів з повістей перших гоголівських циклів;
3. 6 основних способів перекладу фразеологізмів на англійську мову, їх переваги та недоліки;
4. способи перекладу фразеологічних одиниць на англійську мову, використані Річардом Півером та Ларисою Волохонською та їх адекватність;
5. специфіку вибору правильних фразеологічних еквівалентів та аналогів при перекладі гоголівських повістей на англійську мову;
6. особливості використання способів калькування та описового перекладу при перекладі українських неперекладних фразем та реалій;
7. способи збереження авторського гумору, іронії та сарказму в перекладі;
8. проблему елімінації національно-культурної специфіки гоголівських текстів у перекладі тощо.

У вівторок, 22 вересня 2020 року у форматі відео-конференції на платформі Zoom відбулося планове засідання студентського наукового гуртка «Філологія», присвячене англійській літературі XI-XV століть та творчості Джефрі Чосера.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/410878490306857

Цей гурток було висвітлено на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/uchasniki-naukovogo-gurtka-obgovorili-vpliv-sv-poyeta-i-filosofa-na-rozvitok-angliyskoi-movi.html (Ukr)

https://nupp.edu.ua/en/news/scientific-club-discuss-a-medieval-poet-and-philosophers-influence-on-the-dev-of-the-en-lang.html (Engl)

“Nothing Ventured, Nothing Gained”

(Geoffrey Chaucer)

A short while ago third-year students of the speciality 035 “Philology” under tenure of the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation, Anna Pavelieva, led a round-table discussion, dedicated to Middle English Literature and Geoffrey Chaucer.

The points for discussion were:

1. Middle English Language and Literature, historical background.

2. Geoffrey Chaucer’s biographical outline.

3. A pilgrimage as the framework in Canterbury Tales, compositional novelty in the poem.

4. General Prologue as a collection of the medieval types of characters.

5. Criticism towards church in Pardoner’s Tale.

6. Chaucer’s contribution to the English Literature.

У середу, 23 вересня 2020 року у форматі відео-конференції на платформі Zoom відбулося позапланове засідання студентського наукового гуртка «Філологія» на тему: “RCI Platforms”.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/410890326972340

On Wednesday, September 23d, the sitting of the students’ scientific club “Philology” was held online, headed by the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation, Anna Pavelieva.

On this day our students had a great opportunity to find out about new interpretation platforms, their purpose, their interface, advantages and disadvantages. How can various RCI platforms become a solution to the problem of remote interpreting? What are their functions? How much do they cost, how do they work, and which one is finally better? What are the peculiarities of work in the times of Covid-19 pandemic? These ones and many other questions were at issue at the meeting of the students’ scientific club.

У середу, 07 жовтня 2020 року у форматі відео-конференції на платформі Zoom відбулося планове засідання студентського наукового гуртка «Філологія», присвячене романтизму в літературі та мистецтві (висвітлено на фейсбук-сторінці кафедри).

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/425414368853269

Цей гурток було висвітлено на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/na-zasidanni-naukovogo-gurtka-filologi-obgovorili-vpliv-romantizmu-na-svitovu-kulturu.html (укр)

https://nupp.edu.ua/en/news/influence-of-romanticism-on-the-world-culture-at-the-scientific-club-meeting.html (англ)

Від Томаса Чаттертона і Джорджа Байрона до Джона Кітса, Вінсента Ван Гога та, врешті, до Джима Моррісона та Емі Уайнхаус – учасники студентського наукового гуртка «Філологія» провели круглий стіл, присвячений романтизму в світовій літературі та мистецтві. Студенти обговорили основні естетичні принципи, ключові риси романтизму як одного з найважливіших напрямків у музиці, живописі та поезії і поділилися враженнями від прочитаних творів та переглянутих шедеврів живопису. Всі спікери були одностайними – художній напрям середини XVIII – початку XIX століття істотно вплинув на творчість митців пізнішої епохи, проявляючись неоромантичними течіями і в сучасних видах мистецтва.

«Романтизм змінює епоху Просвітництва і збігається з промисловою революцією, відзначеною появою парової машини, паротяга, пароплава, фотографії та фабрично-заводських околиць, утверджуючи культ природи, почуттів і природного в людині. Саме в епоху романтизму сформувалися феномени туризму, альпінізму і пікніка, покликані відновити єдність людини і природи. Затребуваним виявляється образ «благородного дикуна», озброєного «народною мудрістю» і не зіпсованого цивілізацією. На думку романтиків, письменник не зобов'язаний наслідувати природу, створюючи власний світ, кращий, істинніший. Було цікаво дізнатись про літературну течію передромантизму – французький руссоїзм, «Пісні Оссіана» Дж. Макферсона, ранню творчість Й. В. Гете і Ф. Шиллера, німецьке штюрмерство «Буря і натиск» тощо, – поділилася студентка IV курсу гуманітарного факультету Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анна Бойко, цьогорічна лауреатка щорічної міської літературної премії імені М.В. Гоголя.

Студенти підготували змістовні виступи та яскраві тематичні презентації, поділилися власними враженнями від прочитаних книг відомих романтиків та переглянутих художніх полотен.

«В процесі спілкування дізнались чимало нового про народно-фольклорну, байронічну та утопічну течії романтизму в літературі, художників-романтиків Франциско Гойю, Ежена Делакруа, Уільяма Тьорнера, Джона Констебля, Івана Айвазовського», – говорить студентка III курсу гуманітарного факультету Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Софія Дмитрюк, лауреатка щорічної міської літературної премії імені В.Г. Короленка. – За кожною картиною приховується ціла історія, кожне зображення містить певні риси своєї епохи, певні символи, відображає світогляд автора та його ідейні погляди. Саме романтики першими помітили внутрішні суперечності в людині, її одночасну приналежність до двох світів; прийшли до висновку, що причиною зла є невміння чи небажання людини зрівноважувати емоційне і раціональне, особисте і суспільне, альтруїстичне і егоїстичне».

«Байронівський «Чайльд Гарольд» та «Собор Паризької Богоматері» Віктора Гюго, «Ріп Ван Вінкль» Вашингтона Ірвінга та «Кармен» Проспера Меріме, героїні Жорж Санд, лермонтівський Печорін та пушкінські поеми відомі читачам з різних куточків нашої планети. Твори письменників-романтиків завжди актуальні – вони отримують нове висвітлення і в сучасній літературі, «проживають» нові життя в кінострічках та на театральних підмостках», – підбила підсумки обговорення кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анна Павельєва.

У четвер, 15 жовтня 2020 року у форматі відео-конференції на платформі Zoom відбулося планове засідання студентського наукового гуртка «Філологія», присвячене епохі Просвітництва в літературі та творчості Даніеля Дефо та Джонатана Свіфта.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/430731801654859

Цей гурток було висвітлено на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/na-zasid-nauk-gurtka-obgovorili-vpliv-yepokhi-prosvitnitstva-na-tvorchist-vidomikh-en-romanistiv.html

The Enlightenment. Daniel Defoe, Jonathan Swift.

On Wednesday, October 7th, the sitting of the students’ scientific club “Philology” was held, headed by the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation, Anna Pavelieva.

Today our inquisitive third-year students had a great opportunity to learn about 18th century in literature and explored themes of social upheaval, reversals of personal status, political satire, geographical exploration and the comparison between the supposed natural state of man and the supposed civilized state of man.

Other points for discussion were:

1. British Enlightenment, historical and philosophical background, main representatives.

2. Daniel Defoe and his best works.

3. Robinson Crusoe: history of creation, historical background and main characters.

4. Jonathan Swift, brief biographical outline.

5. Gulliver’s travels as a political satire, the structure of the book and genre mixture.

У середу, 21 жовтня 2020 року у форматі відео-конференції на платформі Zoom відбулося планове засідання студентського наукового гуртка «Філологія», присвячене запобіганню насильству та методам боротьби з ним: «Violence: a challenge for public health and for all».

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/442080317186674

Цей гурток було висвітлено на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/studenti-i-vikladachi-obgovorili-sposobi-protidii-nasilstvu.html

“Grief does not demand pity;

It requests acknowledgment.” (Jude Gibbs)

Keeping with the theme “Crime Does not Pay – at least on Television”, digging into the US civil and criminal cases, our seniors, under the supervision of the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation Anna Pavelieva, led a round-table discussion on the following topics:

1) present-day crime (prominence was given to cybercrimes - everyone has dealt with swindler, introducing themselves as a bank's officer, right?)

2) Top-5 most ridiculous crimes (has it ever occurred to you, that crimes can be funny and even ridiculous?)

3) Domestic violence (which is the most common and the most slurred over type of crime)

The debate was vigorous and catching!

У п’ятницю, 30 жовтня 2020 року, у форматі відео-конференції на платформі Zoom відбулося планове засідання студентського наукового гуртка «Філологія», присвячене наймістичнішому святу англомовного світу – Хелоуіну, а саме його історії та традиціям, образам страхітливих літературних персонажів та кіногероїв: “Halloween: All Hallows Day”.\

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/443755673685805

Цей гурток було висвітлено на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/halloween-fest-na-gumanitarnomu-fakulteti-vidznachili-mistichne-svyato-anglomovnikh-krain.html

Monsters stalking through the night.

Halloween is the Night of Fright.

Fear is what this night brings,

Along with many other things.

What is the most scary and mysterious night of the year, according to Celtic beliefs? What do you get if you cross Dracula with a teacher? Did you know that werewolves were mentioned in Medieval Law codes, such as that of King Cnut, that over 1000 vampire novels were published within the last 25 years and that King James I and Queen Elizabeth I of England are connected with witchcraft?

Professor Tetiana Kushnirova, associate professor Anna Pavelieva and their beloved fourth-year students immersed themselves in the atmosphere of Halloween and got to know about the greatest films and cartoons by Tim Burton (smart Iryna Lobko – “Directed by Tim Burton”), vampires and how to recognize them among your acquaintances (intelligent Anhelina Lazebnyk – “Vampires”), witches and hugs (bright-headed Maryna Sliusarenko – “Witchcraft – myths and misconceptions”), werewolves emerged in early Nordic folklore (peart Oleksand Kupriienko – “Werewolves”).

It’s time to hide, it’s time to fear!!!

#Halloweeniscoming

У середу, 4.11.2020 року у форматі відео-конференції на платформі Zoom відбулося планове засідання студентського наукового гуртка «Філологія», присвячене англійській літератури золотої доби – літературі вікторіанської епохи.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/449255793135793

Цей гурток було висвітлено на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/osoblivosti-viktorianskogo-angliyskogo-romanu-stali-ob-ektom-naukovogo-interesu-studentiv-filologiv.html

“I am no bird; and no net ensnares me:

I am a free human being with an independent will.”

Charlotte Bronte’s Jane Eyre

Victorian literature is literature, mainly written in English, during the reign of Queen Victoria - the Victorian era, which is considered to be the Belle Époque era of Continental Europe.

On Wednesday, November 4th, the sitting of the students’ scientific club “Philology” was held, headed by the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation, Anna Pavelieva, who told our curious students about the greatest novelists of this period – Charles Dickens, George Eliot, Thomas Hardy, Brontë sisters, Elizabeth Gaskell, George Meredith, and George Gissing, as well as about:

• Victorian poetry (Elizabeth Barrett Browning and Robert Browning);
• Victorian drama (W. S. Gilbert, Oscar Wilde);
• Children’s literature of the period (Lewis Carroll, R. M. Ballantyne and Anna Sewell, Anthony Hope and Robert Louis Stevenson);
• Victorian science, philosophy and discovery (Charles Darwin's “On the Origin of Species”);
• Supernatural and fantastic literature of the epoch (the old Gothic tales)

У четвер, 12.11.2020 року у форматі відео-конференції на платформі Zoom відбулося планове засідання студентського наукового гуртка «Філологія», присвячене творчості сестер Бронте «Сестри Бронте – життя, присвячене літературі».

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/457574185637287

Цей гурток було висвітлено на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/studenti-vivchali-fenomen-en-literaturi-tvorchist-sester-pismennits-yaki-shokuvali-suchasnikiv.html

“Women are supposed to be

very calm generally: but

women feel just as men feel.”

Charlotte Brontë

What do we know about the most famous literary siblings – the Bronte Sisters?

Charlotte, Emily and Anne Brontë were expected to be dutiful, self-sacrificing Victorian girls. While their writing is salacious at times, tackling themes such as a woman’s worth, addiction, family dysfunction and sexuality, the real shock value for Victorian audiences was that the subject matter was culled from the Brontës’ own lives.

These three women who lived such cramped lives, and who died so young (Emily at 30, Anne at 29, and Charlotte at 38), wrote anarchic books about passion, about injustice, about how to live.

So, the other day our inquisitive students, under the supervision of the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation Anna Pavelieva, led a round-table discussion on the following topics:

1. The Bronte Sisters as a unique phenomenon in the English literature (Victoria Shefer, Oleksandr Plut, Ania Reva).

2. Charlotte Bronte and her literary activity (Anastasiia Panova, Alona Bezrodna, Ilona and Kristina Yeshchenko).

3. Jane Eyre as a combination of realistic and romantic tendencies. The influence of Gothic literature on the book (Anna Ovsii, Svitlana Kis, Anna Matsko, Veronika Korenchenko, Victoria Popova).

4. Social and gender problems of the novel (Victoria Popova, Karyna Zdorenko, Valeriia Filonova, Vladislava Tiutiunnyk).

5. Wuthering Heights by Emily Bronte as a modernistic novel (Anastasiia Chubukova, Sofia Dmityuk).

У середу, 18.11.2020 року у форматі відео-конференції на платформі Zoom відбулося планове засідання студентського наукового гуртка «Філологія», присвячене британській літературі 20 століття.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/464095864985119

Цей гурток було висвітлено на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/studenti-doslidili-vitoki-populyarnosti-britanskikh-pismennikiv-khkh-stolittya.html

Modernism may be seen as an attempt

to reconstruct the world

in the absence of God.

Bryan Appleyard

“British literature of the twentieth century”

Modernism is a major literary movement of the first part of the twentieth-century. So, the other day our inquisitive students, under the supervision of the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation Anna Pavelieva, led a round-table discussion on the following topics, related to modernism:

1. Poetry 1901-1945 (free verse and other stylistic innovations of the forefront in this era).

2. The Auden Group or the Thirties poets as an important group of politically left-wing writers.

3. Modernist novels (Rudyard Kipling; H. G. Wells; John Galsworthy; Arnold Bennett; G. K. Chesterton; E.M. Forster).

4. Virginia Woolf as an influential feminist, and a major stylistic innovator associated with the stream-of-consciousness technique.

5. George Orwell as an essayist and novelist.

6. Late modernism: 1946–2000 (Malcolm Lowry, Evelyn Waugh, Graham Greene, Anthony Powell, Sir William Golding; Dame Iris Murdoch, Dame Muriel Spark., Sir Salman Rushdie, Doris Lessing

6.1. Dystopian novel A Clockwork Orange 1962 by Anthony Burgess.

6.2. Angela Carter’s feminist, magical realism, and picaresque works.

7. Kitchen sink realism (or "kitchen sink drama"), art, novels, film, and television plays.

8. The Martian poetry of the 1960-s and 1970-s.

9. Scottish literature (James Kelman; A. L. Kennedy; Alasdair Gray; Irvine Welsh)

У четвер, 26.11.2020 року у форматі відео-конференції на платформі Zoom відбулося святкове засідання студентського наукового гуртка «Філологія» на тему «Фразеологія «Страшної помсти» М. В. Гоголя: семантичний рівень та рівень перекладу», присвячене структурно-семантичному аналізу ФО в художньому тексті повісті М. В. Гоголя «Страшна помста» та способам їх передачі на англійську мову (на матеріалі перекладу Р. Півера та Л. Волохонської).

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/468967484497957

Цей гурток було висвітлено на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/uchasniki-fil-naukovogo-gurtka-analizuvali-povist-mikoli-gogolya-i-doslid-sposobi-ii-perekladu.html (ukr)

https://nupp.edu.ua/en/news/members-of-psc-analyse-mykola-hohols-short-story-and-research-the-methods-of-its-translation.html (eng)

On November, 29 2020, the sitting of the students’ scientific club “Philology” was held, headed by the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation, Anna Pavelieva.

On this day our students had a great opportunity to get to know about structural-semantic analysis of phraseological units in the literary text of the short-story by N. V. Gogol “A Terrible Vengeance” and methods of their translation into English (based on the translation by R. Pevear and L. Volokhonsky).

«У 2021 році виповниться 190 років з дня першого виходу в друк повісті Миколи Васильовича Гоголя «Страшна помста», яка по праву вважається вершиною ранньої творчості письменника. У зв’язку зі знаменною подією світ побачили нові наукові розвідки, присвячені аналізу повісті відомого земляка, тому засідання нашого наукового гуртка вирішили присвятити лексичним засобам створення мовної картини світу у повісті Миколи Гоголя «Страшна помста» – дослідити фразеологічні одиниці на трьох рівнях: генетичному, семантичному, рівні перекладу», – прокоментувала керівниця гуртка Анна Павельєва.

Для повістей Миколи Гоголя характерний особливий стиль оповіді автора та оповідачів – пасічника Рудого Панька та діда Хоми Григоровича, мовлення яких насичене просторічними словами, народними висловами, фразеологізмами, що надають зображенню гоголівської образності і формують особливий стиль циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки».

«Оскільки просторово-часова картина світу повісті «Страшна помста» відноситься до міфологічного хронотопу, віддаляючи таким чином описувані події у часі від читача і надаючи оповіді форму билини, художній час та художній простір у цьому творі невід’ємно пов’язані із мовою, оскільки міфологізація зображуваних подій на мовному рівні підсилюється значною кількістю фразеологічних одиниць», – продовжує науковиця.

«Дуже корисно було послухати про структурно-семантичний аналіз фразеологізмів в художньому тексті повісті Миколи Васильовича Гоголя «Страшна помста» та способи їх передачі на англійську мову (на матеріалі перекладу Р. Півера та Л. Волохонської). Вперше побувала на такому заході, дізналася для себе чимало цікавого», – поділилася студентка-першокурсниця спеціальності 035 «Філологія» гуманітарного факультету Аміна Алхатіб.

«Фразеологія як наука все ще проходить процес становлення, тому надзвичайно важливо проводити наукові дослідження саме у цій галузі мовознавства. Учасники наукового гуртка розглянули фразеологічні одиниці у повісті «Страшна помста» на генетичному рівні, які можна умовно розподілити за конотацією на 3 великі групи: 1) просторічні та розмовно-експресивні вислови (які, в свою чергу, діляться на такі, що походять з побутового життя; народної творчості; з історичних реалій; з перекладів іншомовних фразеологізмів) – 43% або 20 од.; 2) фразеологізми з демонологічними лексемами у складі – 31% або 14 од.; 3) фразеологічні одиниці біблійно-євангельської семантики – 26% або 12 од.», – говорить Анна Павельєва.

Студенти також розглянули різновиди фразем на семантичному рівні (за класифікацією М. М. Шанського, а саме фразеологічні сполучення (35% або 16 од.); фразеологічні єдності (30 % або 14 од.); фразеологічні вислови (22 % або 10 од.) та фразеологічні зрощення (14 % або 6 од.).

Викладачі-філологи досліджували лексико-семантичні особливості фразеологізмів у повісті Миколи Гоголя «Страшна помста», а студенти-перекладачі зацікавилися способами перекладу гоголівських фразеологізмів на англійську мову, адже в українському перекладознавстві проблема перекладу фразеологізмів майже не досліджена.

«Хоча теоретичний аспект перекладу фразем (спираючись на роботи В. В. Виноградова, О. І. Федорова, О. В. Куніна та ін.), а саме види фразеологізмів і способи їх перекладу розглядалися Т. В. Новіковою, особливості використання фразеологізмів у текстах Миколи Гоголя та їх українські відповідники стали предметом дослідження у науковій розвідці Людмили Корнєвої та Любові Сологуб.

Окремі аспекти перекладу повістей першого гоголівського циклу були висвітлені в дисертації Шолохової А. С., на сьогоднішній день немає ані всебічного аналізу оригінальних фразеологічних одиниць в повістях Миколи Гоголя, ані досліджень способів їх перекладу на англійську мову, тож я намагаюсь зацікавити студентів саме у цьому напрямку досліджень.

У середу, 02.12.2020 року у форматі відео-конференції на платформі Zoom відбулося засідання студентського наукового гуртка «Філологія» на тему “Gendered Media: The Influence of Media on Views of Gender”.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/472107284183977

Цей гурток було висвітлено на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/ctudenti-i-vikladachi-obgovorili-genderni-stereotipi-navyazani-reklamoyu-ta-zmi.html

Gender equality is more than a goal in itself.

It is a precondition for meeting the

challenge of reducing poverty,

promoting sustainable development

and building good governance

Kofi Annan

Gendered media: the influence of media on views of gender

In many countries, both men and women are subjected to stereotyping. Women are portrayed as housewives, victims or models. Men are typically characterized as powerful and dominant with little room for alternative ideas of masculinity. Furthermore, women are often less visible in the news and their stories remain untold, only one in five experts interviewed in news media are women. As soon as journalists are looking for an expert opinion, women literally drop out of the picture.

Of the many influences on how we view men and women, media are the most pervasive and one of the most powerful. Woven throughout our daily lives, media insinuate their messages into our consciousness at every turn. All forms of media communicate images of the sexes, many of which perpetuate unrealistic, stereotypical, and limiting perceptions.

Therefore, the portrayals of gender through media and their influence on our worldview were discussed on December, 2 2020, at the sitting of the students’ scientific club “Philology” (the chief - the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation, Anna Pavelieva).

У четвер, 03.12.2020 року, до Міжнародного дня боротьби за скасування рабства, відбулося засідання студентського наукового гуртка «Філологія» на тему “Human Rights” (у форматі відео-конференції на платформі Zoom).

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/471709344223771

Цей гурток було висвітлено на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/maybutni-perekladachi-proveli-krugliy-stil-prisvyacheniy-pravam-lyudini.html (ukr)

https://nupp.edu.ua/en/news/future-translators-hold-round-table-dedicated-to-human-rights.html (eng)

“There can be no peace without development,

no development without peace, and no lasting

peace or sustainable development

without respect for human rights and the rule of law.”

Former UN Deputy Secretary-General Jan Eliasson

It is generally admitted that on December, 2d the whole world marks the International Day for the Abolition of Slavery.

Therefore, our industrious and conscientious fourth-year students together with the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation Anna Pavelieva, led a round-table discussion on the universal human rights and their exercising and violations, namely:

1) Universal human rights (Valeriia Vasko);

2) Protection of human rights in the UN systems (Iryna Lobko);

3) Slavery, servitude and forced labour (Maryna Sliusarenko);

4) Women’s rights (Anhelina Lazebnyk);

5) The right to education (Oleksandra Dybok);

6) The right to healthcare (Inna Bidna).

Stay safe and always protect your rights!

У вівторок, 22.12.2021 року, відбулося засідання студентського наукового гуртка «Філологія» на тему: “The Nobel Prize Winners in Literature in the 21st century” (у форматі відео-конференції на платформі Zoom).

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/472938134100892

Цей гурток було висвітлено на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/studenti-obgovorili-tvori-pismennikiv-suchasnikh-nobelivskikh-laureativ.html

“I read a book one day and

my whole life was changed.”

Orhan Pamuk, “The New Life”

XXI century writers

Contemporary literature outstands with diversity of literary movements, forms, devices and, especially, a range of themes depictured. Hundreds of films, based on modern novels, are shot every year, which makes modern literature more interesting and definitely worth studying.

Therefore, the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation, Anna Pavelieva provided insight into the literary works of the most famous and widely-read modern writers, c'est-а-dire: American novelists Jonathan Franzen and Cormac McCarthy; English novelist and screenwriter Ian Russell McEwan; recipients of the Nobel Prizes in Literature John Maxwell Coetzee, Harold Pinter, Doris Lessing, Ferit Orhan Pamuk, Elfriede Jelinek, Imre Kertész, Jean-Marie Gustave Le Clézio.

У середу, 17 березня 2021 року, відбулося засідання студентського наукового гуртка «Філологія» на тему: “St. Patrick’s Day: History, Traditions and Customs. Significance of St. Patrick’s Image in Irish culture and world literature” (у форматі відео-конференції на платформі Zoom).

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/545511826843522

Висвітлення цього засідання на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/uchasniki-nauk-g-proanalizuvali-serednovichni-dokumenti-ta-obraz-nayvidomishogo-irlandskogo-svyatogo.html

On March 17, 2021, the sitting of the students’ scientific club “Philology” was held, headed by the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation, Anna Pavelieva.

Today our sophomores immersed themselves in amazing history and traditions of Saint Patrick's Day - a cultural and religious celebration held on 17 March throughout the world.

Saint Patrick's Day is celebrated in more countries than any other national festival. The day commemorates Saint Patrick and the arrival of Christianity in Ireland, and celebrates the heritage and culture of the Irish in general. Celebrations generally involve public parades and festivals, céilís, and the wearing of green attire or shamrocks.

We gratefully acknowledge Anna Nesterenko, Kateryna Pochtakova, Yelyzaveta Tkachenko, Yana Kharchenko, Dmytro Khomenko, Ilona Shulha for meaningful participation and splendid reports!

Join the club and get to know more about English language and culture!

У вівторок, 27 квітня 2021 року у форматі відео-конференції на платформі Zoom відбулося засідання студентського наукового гуртка «Філологія» на тему: “English as the Global Language of Interpretation and Translation”.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/613202373407800

Висвітлення цього засідання на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/studenti-perekladachi-vidznachili-den-angliyskoi-movi.html

“English as the Global Language of Interpretation and Translation”

What is conference interpreting and how did it start in 1920?

What special skills are required of conference interpreters?

Who are the most prominent Ukrainian literary translators and what did they translate?

How can little translation mistakes cause big problems?

On Tuesday, April 27th, during the sitting of the students’ scientific club “Philology”, the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation Anna Pavelieva and our master students discussed the peculiarities and possibilities of conference interpreting, the images of the national literary translators and their works and, finally, misunderstandings, that may be caused by incorrect translation and interpretation.

У п’ятницю, 30 квітня 2021 року, у форматі відео-конференції на платформі Zoom відбулося засідання студентського наукового гуртка «Філологія» на тему: «Semantics of the Church Image in the Spatiotemporal Worldbuilding of Short-story Collections by Nikolai Vasilievich Gogol ”Evenings on a Farm Near Dikanka” and “Mirgorod”».

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/617615152966522

Висвітлення цього засідання на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/filologi-doslidili-semantiku-khudozhnogo-obrazu-tserkvi-u-tvorchosti-mikoli-gogolya.html

The very enigma of Gogol’s birth is closely related to Faith and Religion. Legend has it that, after the death of two sons, Mariya Ivanovna Gogol-Yanovska, the future writer’s mother, made a pilgrimage to the icon of St. Nicholas the Wonderworker in Dikanka, after what she gave birth to her sole survived son –Nikolai Gogol.

Young Nikolai Gogol created his first short-stories inspired by German Romantic Movement, increasing focus on demonologic motives and the description of the world in the toils of sinister forces and the struggle of light against darkness. Along with these works of genius, Gogol starts to experience not piety and adoration, but religious fear, fright of higher forces and Deity. This fright will haunt the writer until his death hour, leading him from laughter over the devil to fanatical religious commitment and ideas to take the monastic vows.

The church image as a leitmotif and keynote runs almost through all the short-stories from the cycles by Nikolai Gogol ”Evenings on a Farm Near Dikanka” and “Mirgorod”. Even if the image of the temple is not embodied in a fictional work “spatially” (three dimensionally), it plays a meaning-making and sense-making role indirectly, subtextually, as and underlying idea through Biblical allusions. In many stories there are churchmen, ecclesiastics or faithful characters, who stand against the evil or wrestle against temptations. Prayers, the sign of the cross, the divine afflation and the fear of God play a significant role both in each story separately and in these collections of stories as a whole, taken in conjunction with each other. As in many other aspects, in the context of Church, Religion and God, these two cycles stand apart from the writer’s late creative works.

Therefore, on Friday, April 30th, the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation, Anna Pavelieva held the sitting of the students’ scientific club “Philology”. The subject of discussion was the semantics of the church image in the spatiotemporal worldbuilding of short-story collections by Nikolai Vasilievich Gogol ”Evenings on a Farm Near Dikanka” and “Mirgorod”.

У п’ятницю, 14 травня 2021 року, у 318 аудиторії відбулося засідання студентського наукового гуртка «Філологія», присвячене 130-й річниці від Дня народження Михайла Булгакова, на тему: «Рукописи не горять».

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/624772488917455

Цей гурток було висвітлено на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/na-zasidanni-naukovogo-gurtka-studenti-obgovorili-tvorchist-pismennika-mistika.html

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/624772488917455

The sitting of the students’ scientific club “Philology”, dedicated to 130th birth anniversary of Mikhail Afanasyevich Bulgakov (15 May 1891 – 10 March 1940) took place on Friday, May 15 2021, headed by the associate professor Anna Pavelieva.

Mikhail Afanasyevich Bulgakov is best known for his novel The Master and Margarita, published posthumously, which has been called one of the masterpieces of the 20th century.

He is also known for his novel The White Guard (also called Belaya gvardiya), his plays Ivan Vasilievich, Flight (also called The Run), The Days of the Turbins, and other works of the 1920-s and 1930-s. He wrote mostly about the horrors of the Russian Civil War and about the fate of Russian intellectuals and officers of the Tsarist Army caught up in revolution and Civil War.

Some of his works (Flight, all his works between the years 1922 and 1926, and others) were banned by the Soviet government, and personally by Joseph Stalin, after it was decided by them that they “glorified emigration and White generals”. On the other hand, Stalin loved The Days of the Turbins (also called The Turbin Brothers) very much and reportedly saw it at least 15 times.

He was one of the most controversial writers, whole life and works were closely connected with mystical and supernatural, his works are fascinating, captivating, entrancing and definitely worth reading and discussing.

The Department of Germanic Philology and Translation and Anna Pavelieva personally enclose their gratitude to Iryna Lobko, Anhelina Lazebnyk and Maryna Sliusarenko for their interesting and significant reports on the subject of discussion.

У вівторок, 25 травня 2021 року, у День філолога, в ауд. 204-а відбулося засідання студентського наукового гуртка «Філологія», присвячене найцікавішим проблемам сучасного мовознавства та перекладознавства.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/632668808127823

25 травня 2021 року, у День філолога, відбулось планове засідання студентського наукового гуртка «Філологія», присвячене найцікавішим проблемам сучасного мовознавства та перекладознавства.

З-поміж представлених тем доповідей найбільший інтерес та найпалкіші дискусії викликали:

• “Gaming slang” (Iryna Lobko);
• “Translation of Scientific and Technical Texts” (Inna Bidna);
• “Philosophy of Language” (Maryna Sliusarenko);
• “Learn English with Movies” (Yulia Osadcha);
• «Особливості процесу освоєння запозичених абревіатур» (Ангеліна Лазебник);
• «Англійські ідіоми як об'єкт перекладу» (Олександра Дибок);
• «Транскультурна адаптація при перекладі кінострічок» (Інна Сотніченко).

У п’ятницю, 4 червня 2021 року, у форматі відео-конференції на платформі Zoom відбулося засідання студентського наукового гуртка «Філологія» на тему: «Що має статися – хай станеться!» («Сід»), присвячене 415-річниці від Дня народження французького драматурга П’єра Корнеля (1606-1684).

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/640105457384158

Висвітлення цього засідання на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/uchasniki-nauk-gurtka-doslid-malovidomi-stor-tvorchosti-vidomogo-fr-klasitsista.html

“The greater the effort, the greater the glory”

Pierre Corneille

On Friday, June 4th, the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation, Anna Pavelieva held online sitting of the students’ scientific club “Philology”, dedicated to the 415-th birthday anniversary of the most famous French tragedian Pierre Corneille, who is generally considered one of the three great seventeenth-century French dramatists, along with Molière and Racine.

The participants of the sitting got to know about:

1) Pierre Corneille’s life and literary activity;

2) His relations with Cardinal Richelieu and the Les Cinq Auteurs group;

3) Pierre Corneille’s shift from writing comedic plays to focusing on the tragedy genre in the mid-1630’s;

4) The dramatist’s most famous works – “Le Cid”, “Polyeucte”, “Rodogune”, “Theodore”, “Heraclius”, “Nicomede”, “Oedipe”, “Attila”, “Othon” and others;

5) Pierre Corneille’s influence on Molière, Racine, Balzac and French neoclassical literature in general.

У вівторок, 22 червня 2021 року, у форматі відео-конференції на платформі Zoom відбулося засідання студентського наукового гуртка «Філологія» на тему: «Не може бути правилом те, з чого є винятки» («Відьмак»), присвячене Дню народження польського фантаста Анджея Сапковського.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/654718349256202

Висвітлення цього засідання на веб-сайті університету

https://nupp.edu.ua/news/uchasniki-naukovogo-gurtka-obgovorili-tvorchu-spadshchinu-vidomogo-polskogo-fantasta.html

“If I'm to choose between one evil and another,

then I prefer not to choose at all”

Geralt of Rivia, The Last Wish

A short while ago the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation, Anna Pavelieva held the last (in this academic year) sitting of the students’ scientific club “Philology”, dedicated to the most famous Polish fantasy writer Andrzej Sapkowski and his book series “The Witcher”, which has been translated into 37 languages and sold over 15 million copies.

Anna Pavelieva gratefully acknowledges her inquisitive students and all-knowing professor Tetiana Kushnirova who willingly and actively joined the club meeting.

“He who does not hurry manages to get everywhere”.
Philip Philippovich Preobrazhensky
(“Heart of a Dog”)

“Heart of a Dog” by Mikhail Bulgakov – a biting satire of bolshevism

The novella by Mikhail Bulgakov is generally interpreted as an allegory of the Communist revolution and “the revolution's misguided attempt to radically transform mankind.” Its publication was initially prohibited in the Soviet Union, but it circulated in samizdat until it was officially released in the country in 1987. It was almost immediately adapted into a movie, which was aired in late 1988, gained almost universal acclaim and attracted many readers to the original Bulgakov text. Since then, the novella has become a cultural phenomenon in the post-Soviet area, known and discussed by people “from schoolchildren to politicians”.

Therefore, on Wednesday, October 20^th 2021, the associate professor of the Department of Germanic Philology and Translation, Anna Pavelieva conducted the sitting of the students’ scientific club “Philology”, dedicated to one of the most famous Bulgakov’s novellas – satire of life in the early years of the Soviet Union, which cost its author dear at the time and still has not lost its provocative power – “The Heart of a Dog”.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/751464016248301

Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/uchasniki-nauk-gurtka-doslid-satirichnu-povist-m-bulgakova-sobache-sertse-ta-ii-inozemni-perekladi.html

“The Lake Poets”

The sitting of the students’ scientific club “Philology”, dedicated to the Lake Poets, took place on Wednesday, November 10, 2021, headed by the associate professor Anna Pavelieva.

The “Lake Poets” were a group of English poets who all lived in the Lake District of England, United Kingdom, in the first half of the nineteenth century. As a group, they followed no single “school” of thought or literary practice then known. They were named, only to be uniformly disparaged, by the “Edinburgh Review”. They are considered part of the Romantic Movement.

The three main figures of what has become known as the Lakes School were William Wordsworth, Samuel Taylor Coleridge, and Robert Southey. They were associated with several other poets and writers, including Dorothy Wordsworth, Charles Lamb, Mary Lamb, Charles Lloyd, Hartley Coleridge, John Wilson, and Thomas De Quincey.

William Wordsworth

Wordsworth was the best-known of the Lake Poets. He exemplified the attitude that’s now associated with the region and with all those who were inspired by the landscape. He, along with Coleridge, is remembered by history as helping to launch the Romantic Age of English literature with their publication of “Lyrical Ballads”. The greatest work of his career, “The Prelude”, was unknown during his lifetime. He began it when he was twenty-eight years old and it was published posthumously. His broader oeuvre is noted for his veneration o nature and dislike for change that flew in the face of the natural world. He often used common language and centered the everyday person at the heart of his poems.

Samuel Taylor Coleridge

Samuel Taylor Coleridge, along with Wordsworth, is remembered as one of the progenitors of the Romantic Movement in England. He worked as a poet, literary critic, and philosopher. He is one of the most prominent members of the group referred to as the Lake Poets. He collaborated on volumes with other writers on this list, such as Robert Southey and Charles Lloyd. His work was often darker than Wordsworth’s. He used elements of the supernatural, imagination, and naturalism.

Robert Southey

Robert Southey is remembered today for his lyrical verse, sonnets, odes, and ballads that dealt with topics like social injustice and the supernatural. He, like Coleridge and Wordsworth, became more conservative throughout his lifetime, acquiring deep respect for British social institutions. He is remembered for his poem After Blenheim.’

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/756395195755183

Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/zasid-nauk-gurtka-filologiv-prisvyatili-fenomenu-ozernoi-shkoli-v-en-poyezii-xviii-xix-stolit.html

The sitting of the students’ scientific club “Philology”, dedicated to new technologies in language learning, took place on Wednesday, November 24, 2021, headed by the associate professor Anna Pavelieva.

Traditional education is not so effective anymore. Teachers need to motivate their learners more than ever when presenting something in the learning environment. Technology helps the teacher complement traditional methods and enhance the learning experience.

According to Dexway, the best way to learn something is through an interactive learning environment created by technological tools and resources. The same is true for language learning, where application of the language tools, platforms and facilities makes it more interactive and engaging.

Tools that promote collaboration are also a great way to learn the language and develop collaborative skills, both offline and online. The members of the students’ scientific club discussed the pros and cons of video-conferencing apps, educational sites and programs, on-line learning platforms and MOOCs (massive open online courses), artificial intelligence in education and usage of NETFLIX for learning English.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/765724521488917

Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/gadzhet-dlya-navchannya-uchasniki-studentskogo-naukovogo-gurtka-doslidili-tekhnologii.html

Що спільного між головними героєм «Пригод принца Флоризеля» Роберта Льюіса Стівенсона та геніями дедукції із оповідань Едгара Алана По, які беруться за розкриття містичних злочинів?

2 грудня 2021 року відбулось подвійне засідання студентського наукового гуртка «Філологія», присвячене творчим доробкам провідного представника американського романтизму, відомого своїми макабричними і містичними оповіданнями – засновника детективу Едгара Алана По та майстра пригодницької літератури і гостросюжетних романів Роберта Льюіса Стівенсона. Зокрема, учасники гуртка не лише провели літературознавчий аналіз поезій По та пригодницьких романів Стівенсона, а й розібрали особливості їх перекладу українською мовою.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/771360220925347

Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/uchasniki-naukgurtka-doslid-tvor-batka-klasichnogo-detektivu-i-avtora-prigodnitskikh-romaniv.html

“To acquire the habit of reading is to construct for yourself
a refuge from almost all the miseries of life.”
W. Somerset Maugham, “Books and You”

Did you know, that…

…Somerset Maugham’s short stories are considered among the best in English?

… he had a varied professional life that included obstetrics and a stint as a secret agent during World War I?

… His novel Cakes and Ale had very unflattering characterizations of the authors Thomas Hardy and Hugh Walpole?

On Monday, December 13, 2021, the associate professor of the Germanic Philology and Translation Department Anna Pavelieva held the meeting of the Students’ Scientific Club “Philology”, dedicated to William Somerset Maugham - an English playwright, novelist and short-story writer, who was among the most popular writers of his era and reputedly the highest-paid author during the 1930s.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/778090676918968

Висвітлення цього засідання на веб-сайті університету:
https://nupp.edu.ua/news/uchasniki-naukovogo-gurtka-filologiya-vivchali-tvorchist-vilyama-somerseta-moyema.html

• Чим повість «Вечір напередодні Івана Купала» відрізняється від інших повістей першого циклу М. Гоголя?
• Чому саме містичний час та містичний простір є ключовими хронотопічними домінантами твору?
• Як «БІСаврюк» перетворився на «Басаврюка» і чим особливий цей образ чорта порівняно з іншими демонологічними образами у Гоголя?
• Які різновиди фразеологічних одиниць на семантичному рівні зустрічаються у творі?
• Які способи перекладу використали Р. Півер та Л. Волохонська?

26 січня 2022 року учасники студентського наукового гуртка «Філологія» під керівництвом кандидата філологічних наук, доцента кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анни Павельєвої провели перше у новому календарному році засідання, присвячене структурно-семантичному аналізу фразеологічних одиниць у художньому тексті повісті Миколи Васильовича Гоголя «Вечір напередодні Івана Купала» та способам їхнього перекладу англійською мовою.

Юні літературознавці розглянули фразеологізми на семантичному рівні (за класифікацією М. М. Шанського), проаналізували їхні групи за походженням (за класифікацією І. П. Ющука, М. А. Жовтобрюха та Б. М. Кулика) та за конотацією, детально обговорили фразеологічні та нефразеологічні способи перекладу фразеологічних одиниць на англійську мову відомими перекладачами творів Миколи Гоголя Річардом Півером та Ларисою Волохонською.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/807708213957214

Висвітлення цього засідання на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/uchasniki-naukovogo-gurtka-doslidili-perekladi-frazeologizmiv-u-povisti-mikoli-gogolya.html?fbclid=IwAR2Ohi0VXvtE13HxWg4rgTys-kTSmM419tdIwEg_OOsXfip5mC_Iwp_7-hg

 “Even the darkest night will end and the sun will rise”
Victor-Marie Hugo

“Victor Hugo – the most celebrated French writer”

Did you know, that…

• …Victor Hugo wrote the “Notre-Dame de Paris” in an attempt to save the cathedral?
• …“Les Misérables” by Victor Hugo is one of the longest novels in history?
• … Victor Hugo is more famous in France as a poet, while in the world – as a novelist?
• … Victor Hugo was also a talented artist?

The sitting of the students’ scientific club “Philology”, dedicated to the life and works of one of the greatest French writers and poets – Victor-Marie Hugo, took place on Wednesday, March 30, 2022, headed by the associate professor Anna Pavelieva.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/852456789482356

Висвітлення цього засідання на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/naukoviy-gurtok-filologiv-prezentuvali-doslidzhennya-tvorchosti-avtora-poyemi-mazepa.html?fbclid=IwAR1aE8C-xBnYNgcw76-DpOJmIxBPRbNfEY1He83J9Ncb6xU0EqmOdtQYzC8 

Today, on April 22, 2022 we have held the meeting of the students’ scientific club “Philology”, dedicated to the translation of lexical items denotating food in the short-story by Mykola Gogol “Old World Landowners”.

It is well-known, that the motif of food is one of the key chronotopic motifs in the worldbuilding of Mykola Gogol’s short-story “Old World Landowners” and plays a special role in the relationship of the main characters, but the lexical items in this literary writing, belonging to the thematic group “Food”, are ethnically marked linguistic units, which complicates their translation into a non-sister language – English. Therefore, we conducted the analysis of the methods of translation of ethnocultural lexical items denotating food into the English language in this short-story and determined their equivalence and adequacy in two different translations – by Richard Pevear and Larissa Volokhonsky and by Constance Garnett and Isabel F. Hapgood.

Висвітлення цього засідання у Facebook:

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=798046378250284&id=1000413478666

Висвітлення цього засідання на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/obid-z-gogolem-doslidzhennya-leksem-na-poznachennya-izhi-u-tvorchiy-spadshchini-pismennika.html

• В чому особливості хронотопу ночі у повісті Миколи Гоголя «Травнева ніч, або утоплениця»?
• Які характеристики мають добовий та хронікально-побутовий час, міфологічний, фантастичний та ірреальний простори у творі?
• Як зображений простір України у повісті?
• Яке значення мають мотив порогу, хронотоп дороги та інші хронотопічні мотиви?

31 травня 2022 року відбулось планове засідання студентського наукового гуртка «Філологія» (керівник – к.філол.н., доцент Павельєва А.К.), присвячене хронотопічним координатам повісті Миколи Гоголя «Травнева ніч, або Утоплениця» та їх ролі і функціям у картині світу повісті.

Висвітлення цього засідання на Facebook-сторінці кафедри:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/900068998054468

Висвітлення цього засідання на веб-сайті університету:
https://nupp.edu.ua/news/maybutni-perekladachi-doslidili-povist-mikoli-gogolya-travneva-nich-abo-utoplenitsya.html

• How will the examiner assess your responses?
• What is the difference between good and great responses?
• How can you develop strategies & techniques to improve your Fluency, Vocabulary, Grammar & Pronunciation?

On June 30, 2022, the associate professor Anna Pavelieva held the last in this academic year meeting of the Students’ Scientific Club “Philology”, dedicated to the use of FutureLearn plarform for maximizing the IELTS Speaking Test Score.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/pfbid02UP79rFxCfpzg1b3gDwgnXpUbDsb9R2AMtWjZdT3eeYi5nrDi2hTuR7XGeLvvGT9yl

Висвітлення цього засідання на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/uchasniki-naukovogo-gurtka-obgovorili-futurelearn-dlya-pidgotovki-do-ielts-speaking-test.html

Локалізація в умовах війни: майбутні перекладачі обговорили як розпочати шлях у найактуальнішій професійній сфері

21 жовтня 2022 року учасники наукового гуртка «Філологія» під керівництвом кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри германської філології та перекладу Полтавської політехніки Анни Павельєвої провели засідання, присвячене одному з найактуальніших напрямків перекладацької діяльності – локалізації. Студенти обговорили наявні професійні кейси та реальні можливості для молоді в даній сфері.

Тотальна цифровізація та глобалізація призвели до того, що усі українці активно користуються зарубіжними товарами, соціальними мережами, сайтами, переглядають фільми та грають в відеоігри, відтак питання локалізації українською мовою набувають особливої актуальності.

Локалізація – це один із найактуальніших напрямків перекладацької діяльності, адже саме цей процес забезпечує наявність української версії наших улюблених веб-сайтів і мобільних застосунків, дозволяє встановити українську мову на комп’ютері, дивитися голлівудські фільми в українській озвучці та читати інформацію про товари рідною мовою. Локалізація розвивається паралельно з інформаційними технологіями, а тому є зараз однією з провідних галузей у світі.

Під час засідання студенти-філологи ознайомилися з поняттям локалізації, її особливостями, основними ролями й процесами локалізації, а також з діяльністю міжнародної асоціації Жінки в локалізації (Women in Localization), отримали практичні поради для перекладачів-початківців

Локалізація – новий, динамічно розвинений напрямок у перекладі, що виник у 90-х роках і набуває чимраз більшого поширення у зв’язку з розвитком інформаційних технологій, розвитком різноманітного софту, веб-сайтів, комп’ютерних ігор і з потребою в їхньому перекладі. Особливим напрямком локалізації став переклад комп’ютерних ігор, розробка яких набуває чимраз більших обертів, локалізації піддаються численні елементи, що трапляються в тексті: назва гри, власні імена, вигадані слова та вирази, метафори чи одиниці, які мають рівнозначні відповідники в інших мовах, переклад яких в деяких випадках вимагає особливої майстерності та творчого підходу.

Особливий інтерес викликало питання локалізації в Україні, адже Закон про функціонування української мови як державної визначає широкий спектр веб - сайтів, сторінок і видів програмного забезпечення, які повинні мати українську локалізацію, однак ситуація з контентом, який орієнтований на українців у сфері інформаційних технологій залишається далекою від ідеальної. Учасники гуртка обговорили причини, що призвели до цієї проблеми та можливі шляхи її вирішення. Зокрема, студенти відзначили, що українські користувачі повинні проявляти ініціативу й показувати розробникам, що їм потрібна саме українська версія певного сервісу, комп’ютерної гри чи програми.

Після загального обговорення явищ локалізації студентка – магістрантка факультету філології, психології та педагогіки Ірина Лобко поділилася практичними порадами для перекладачів-початківців, які вона отримала на міжнародному заході, організованому асоціацією Women in Localization. Студентка розповіла детальніше про обов’язки різних співробітників команди, що займається локалізацією, особливості ринку послуг з локалізації, робочі процеси в локалізації відеоігор, а також відзначила важливі пункти для гарного резюме і вдалого пошуку роботи.

Магістрантка також присвятила окрему частину доповіді реальним можливостям для студентів, які допоможуть отримати практичний досвід і широкі знання з перекладу й локалізації, презентувавши, зокрема, платформу Crowdin, на якій студентки-філологині нашого університету вже проходили стажування.

По завершенню засідання гуртка, студенти-учасники та керівник гуртка обговорили актуальні питання у сфері локалізації, пошуку роботи в перекладацькій галузі в Україні, стажування та волонтерські переклади, отримали додаткові ресурси для ознайомлення з темою і пошуком можливостей.

Нагадаємо, що засідання студентського наукового гуртка «Філологія» відбуваються на факультеті філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки принаймні раз на місяць упродовж навчального року.

Наступні засідання гуртка відбудуться 27 жовтня та 1 листопада 2022 року, до участі запрошуються студенти, школярі міста Полтави та області, зацікавлені в проблемах лінгвістики, мовознавства та перекладознавства.

За довідковою інформацією щодо часу та місця проведення наукового гуртка звертатися на кафедру германської філології та перекладу (ауд. 310-Ц) або безпосередньо до керівника гуртка – Анни Костянтинівни Павельєвої за телефоном: +38-(095) 91-08-192.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/pfbid0hfKc8J3u6qZdMqZebVAcztj4RJUrkqYCumCtpURrkLC8rnPrfsApqaYnrUAGo69bl

Висвітлення цього засідання на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/maybutni-perekladachi-obgovorili-yak-rozpochati-shlyakh-u-nayaktualnishiy-profesiyniy-sferi.html

Час і Гоголь: учасники гуртка дослідили синтез хронотопів у найвідомішій збірці письменника-містика

27 жовтня 2022 року учасники студентського наукового гуртка «Філологія» під керівництвом Голови ради молодих вчених факультету філології, психології та педагогіки, кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», членкині Експертної ради молодих вчених Міністерства освіти і науки України Анни Павельєвої провели засідання, на якому обговорили особливості часопростору першого циклу збірки Миколи Гоголя «Вечори на хуторі поблизу Диканьки».

Керівник наукового гуртка Анна Павельєва ознайомила студентську молодь із ключовими компонентами просторово-часової картини світу «українських» повістей Гоголя – містичним часом, містичним простором та містичним хронотопом, а також мотивом зачарованого місця – найважливішим компонентом картини світу першого циклу письменника, його просторовою парадигмою.

Художній час і художній простір визначають жанрову природу та особливості композиції художнього твору, виконують оповідні, сюжетотвірні, характеротвірні функції. Ці категорії надзвичайно важливі для аналізу будь-якого художнього тексту. Попри різноманіття визначень і концепцій різновидів художнього часу, художнього простору і хронотопів, у літературознавстві немає єдиної систематизованої класифікації цих категорій за певними ознаками.

Художній час і художній простір організують композицію гоголівських повістей і виконують циклотвірні, сюжетотвірні, характеротвірні, жанротвірні, символіко-метафоричні,сюжетно-композиційні та ідейно-змістовні функції у збірці «Вечори». Ці категорії мають важливе значення в побудові картини світу перших повістей Миколи Васильовича Гоголя, адже, характеризуючи своїх персонажів, автор досить часто використовує прийом просторової метафоризації. Просторовий і часовий підтексти повістей мають особливе смислове навантаження. Просторові координати (дорога, різного роду топоси й локуси) об’єктивують розгортання конфліктів між божественним і диявольським, між добром і злом, життям і смертю в часі й просторі; стають важливими віхами на життєвому шляху героїв».

Художній простір «Вечорів» прийнято характеризувати як побутовий та фантастичний, але просторово-часова структура цих збірок багатокомпонентна: вона складається з низки взаємопов’язаних типів часу, простору, хронотопів та мікрохронотопів. Крім цього, в одних повістях на перший план висувається категорія художнього часу (наприклад, у «Ночі перед Різдвом»), в інших – категорія художнього простору («Зачароване місце»), у третіх – синтез часу, простору і хронотопів («Страшна помста»).

Просторово-часова структура гоголівського циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки» є досить складною й різноманітною. Художня єдність цих збірок обумовлена багатьма чинниками, і не лише тематикою і проблематикою, образом автора, а й простором і часом як важливими складовими художньої структури творів. У «Вечорах на хуторі біля Диканьки» позитивними й почасти сакралізованими центрами є Диканька й Київ, навколо яких групуються містичні топоси. Містичний фабульно-сюжетний час характеризується підвищеною інтенсивністю протікання подій, а містичний простір представлений такими різноманітними топосами й локусами, як гори, ущелини, ліси й болота, водойми, небо, підземелля, шинок, корчма тощо.

У циклі «Вечори» хронікально-побутовий, соціально-історичний час і побутовий простір тісно пов’язані із сюжетною канвою повістей, з їхньою зав’язкою або розв’язкою. Ці різновиди часу і простору є композиційною рамкою центральної дії, що розгортається в повістях із містичним сюжетом. Основні події в більшості повістей збірки «Вечори» відбуваються саме в ірреальному (містичному й міфологічному) часі й просторі, які домінують у просторово-часовій картині світу першого гоголівського циклу. У ранній творчості письменника ірреальний, містичний (нічний, демонічний) світ нерідко «копіює» реальний (побутовий, людський), відрізняючись від нього просторовими алогізмами та «підробками».

Учасники наукового гуртка дізналися, що кожному типу простору-часу відповідають свої реальні й ірреальні персонажі. Герої повістей часто потрапляють у незвичні ситуації й зазнають поразки або невдачі (часткової чи повної) у «чужому» світі. При цьому відьма є «перехідним» персонажем, наділеним здатністю вільно діяти в обох світах. Містичний час і містичний простір пов’язані з мотивами випробування, метаморфози, у повістях «Травнева ніч, або Утоплениця», «Вечір на Івана Купала» – з мотивом задзеркалля. Характери більшості гоголівських героїв (Петрусь Безродний, Левко Макогоненко, Вакула, дід Хоми Григоровича) розкриваються саме в межах цього часопростору. У повістях «Вечір на Івана Купала», «Травнева ніч, або Утоплениця», «Зникла грамота», «Ніч перед Різдвом», «Зачароване місце» мотив сну виконує функцію межі, розмежовуючи реальний і ірреальний простір і час. Окрім мотиву сну, своєрідним «порталом» в інший вимір є локус вікна, вода (ставок, ріка) або простір дороги.

Вертикальна просторова модель світу в циклі М. В. Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки» базується на двох-, трьох- і чотирирівневих вертикалях. Верх і низ у повістях письменника з’єднуються за допомогою таких просторових орієнтирів, як Світове Дерево, дуб (як різновид Світового Дерева), ріка, сходи, місяць, гори. Ця міфологічна опозиція є важливим просторовим елементом першої гоголівської збірки, а орієнтаційна метафора «верх/низ» відіграє значущу роль у виявленні іншої опозиції – добро/зло. Повітряний, підземний і підводний простір у першому циклі письменника належать нечистій силі, а земний – людям.

Хронотоп дороги в гоголівських «Вечорах» тісно пов’язаний із концептом «чорт». Чорт у повістях деформує й спотворює дорогу, створює на ній перешкоди й небезпеки, у нічний (містичний) час «грає» із простором, деформуючи його й «заплутуючи» героїв, спокушаючи, збиваючи їх з дороги не тільки в прямому, але й у переносному значенні – зі шляху метафоричного (життєвого, духовного). Перешкоди, що створюються дияволом, сприяють зміні просторових координат, рухають сюжет до розв’язки, до перемоги над злом або до кінцевої поразки героя. У всіх «містичних» творах гоголівського циклу «Вечори», а також у повістях «Старосвітські поміщики» й «Вій», лексеми «дорога» й «шлях» набувають негативного, «демонічного» відтінку, вони часто символізують страх. Дорога в ранніх творах М. В. Гоголя завжди небезпечна: звернути з дороги або зупинитися, затриматися в дорозі означає потрапити в «нечисте місце», опинитися в межах досяжності чорта, диявола, відьми.

У повістях «Вечір на Івана Купала», «Травнева ніч, або Утоплениця», «Зникла грамота», «Ніч перед Різдвом» домінують містичний час та простір, а у повісті «Страшна помста» – міфологічний. Хронікально-побутовий час і побутовий простір, а також соціально-історичний і добовий час у збірці «Вечори» слугують фундаментом для нашарування різноманітних видів художнього часу й простору, утворюючи складну, багатовидову просторово-часову структуру циклів. Хронікально-побутовий час і побутовий простір є в усіх без винятку «українських» повістях М. В. Гоголя, але сюжетотвірну роль вони відіграють тільки у двох творах – «Сорочинський ярмарок» й «Іван Федорович Шпонька та його тітонька».

Не тільки хронотопи дороги й дому, а й шинку, корчми, локус церкви є надзвичайно важливими в художній структурі збірок. У шинку та в корчмі герої збиваються зі шляху, роблять вибір, який кардинально змінить їхнє подальше життя або призведе до загибелі. Саме в цьому просторі персонажі зустрічаються з нечистою силою (Петрусь Безродний, дід Хоми Григоровича,) або знайомляться зі своїми антагоністами (як, наприклад, Іван Федорович Шпонька).

На завершення зустрічі учасники студентського наукового гуртка поділилися позитивними враженнями та обговорили тематику наступних засідань.

Нагадаємо, що засідання студентського наукового гуртка «Філологія» відбуваються на факультеті філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки принаймні раз на місяць упродовж усього навчального року.

Наступні засідання гуртка відбудуться 1 листопада 2022 року та 25 листопада 2022 року, до участі запрошуються студенти, школярі міста Полтави та області, зацікавлені в проблемах лінгвістики, мовознавства та перекладознавства.

За довідковою інформацією щодо часу та місця проведення наукового гуртка звертатися на кафедру германської філології та перекладу (ауд. 310-Ц) або безпосередньо до керівника гуртка – Анни Костянтинівни Павельєвої за телефоном: +38-(095) 91-08-192.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/pfbid02NkCanf7wWEgF282su9bL5acRwseJ5v73N7uNsNBVEb1hejYhxo9sryvZovscuvfjl

Висвітлення цього засідання на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/uchasniki-gurtka-doslidili-sintez-khronotopiv-u-nayvidomishiy-zbirtsi-pismennika-mistika.html

Учасники студентського наукового гуртка дослідили походження та забобони наймістичнішого свята року

1 листопада 2022 року учасники студентського наукового гуртка «Філологія» – студенти-перекладачі 1-5 курсів під керівництвом Голови ради молодих вчених факультету філології, психології та педагогіки, кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», членкині Експертної ради молодих вчених Міністерства освіти і науки України Анни Павельєвої провели засідання, на якому обговорили історію, звичаї, традиції, символи та забобони, пов’язані із найвідомішим святом – Halloween, яке традиційно відзначається 31 жовтня.

Раніше учасники гуртка готували наукові розвідки, присвячені Геловіну. Цього ж року у засіданні гуртка, присвяченому Геловіну, також взяли участь доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова зі своїми студентами та старший викладач кафедри германської філології та перекладу Світлана Мангура разом із студентами груп 101 НЗ, 101пНЗ (науки про землю), які охоче долучились до жвавих дискусій, конкурсів та вікторин.

Чи знали Ви, що є і такі, хто до чортиків боїться Геловіну і страх цього свята називається самайнофобією? Чи що, коли у нас ворожать в ніч перед Різдвом, то в багатьох країнах західного світу – на Геловін? Наприклад, дівчина повинна повісити мокре простирадло перед вогнем, щоб вгадати в його обрисах риси майбутнього чоловіка. Або зрізати шкірку з яблука і кинути через плече, щоб побачити першу літеру імені судженого, чи спускатися по сходах, вдивляючись в дзеркало, а той, хто там з'явиться, тому і бути чоловіком.

Спеціально до Геловіну студенти-перекладачі 4 курсу підготували наукові розвідки, присвячені постаті графа Дракули в фольклорі, літературі  та мистецтві (Микола Бочкар), історії Геловіну, який бере свій початок від кельтського свята Самайн та варіаціям його святкування від кельтських часів і до сьогодення (Яна Харченко), семантичній складовій Геловіну та його значенню в сучасній культурі США (Андрій Бовсунівський), найбільш поширеним геловінським забобонам, таким, як чорний кіт, кажани, павуки, відьомська мітла та погані знамення (Юрій Мовчан), відомим геловінським символам – ліхтарю Джека, чорному ворону, опудалу тощо (Аліна Коломієць), традиційним для цього свята їжі та напоям – гарбузовому пирогу, глінтвейну, яблучному сидру, печиву «Soul Cake», колканнону, карамельному поп-корну, тематичним солодощам (Анна Нестеренко), цікавим фактам про Геловін (Катерина Почтакова), особливостям святкування Геловіну в різних країнах світу (Дмитро Хоменко).

Наостанок керівник гуртка провела цікаву вікторину з логічними загадками, присвяченими Геловіну, а усі студенти, які давали правильні відповіді, отримали солодкі призи. На завершення відбулось чаювання із смаколиками.

Наступне засідання гуртка відбудуться  25 листопада 2022 року, до участі запрошуються студенти, школярі міста Полтави та області, зацікавлені в проблемах лінгвістики, мовознавства та перекладознавства.

За довідковою інформацією щодо часу та місця проведення наукового гуртка звертатися на кафедру германської філології та перекладу (ауд. 310-Ц) або безпосередньо до керівника гуртка – Анни Костянтинівни Павельєвої за телефоном: +38-(095) 91-08-192.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/pfbid0g44sxZn5wiWZkz2UuZVkTxEfLYGDSc1hWAaBrKuLn7PCLinpzNkbvZ6RLSrXw5Afl

Висвітлення цього засідання на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/uchasniki-studentskogo-naukovogo-gurtka-doslidili-zaboboni-naymistichnishogo-svyata-roku.htm

Учасники наукового гуртка дослідили зв'язок народного календаря з художнім часом у першому циклі творів Миколи Гоголя

17 березня 2023 року студенти четвертого – п’ятого курсів спеціальності 035 «Філологія» Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» під керівництвом Голови ради молодих вчених факультету філології, психології та педагогіки, членкині Експертної ради молодих вчених Міністерства освіти і науки України, кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри германської філології та перекладу Анни Павельєвої провели чергове засідання наукового гуртка «Філологія».

Учасники обговорили зв'язок українського народного календаря, вірувань, обрядів та язичницько-християнської символіки із категорією «художнього часу» в першому циклі повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки» видатного письменника Миколи Васильовича Гоголя.

Зокрема, студенти дізнались про те, що усі повісті циклу співвідносяться з певними термінами народного календаря, розглянули циклічний час (пора року, доба) як одну із форм конкретизації художнього часу та детально зупинились на використанні автором та оповідачем різних повір'їв, зокрема, про недобре око (Басаврюк у «Вечорі напередодні Івана Купала»), про необхідність не вимовляти слів, які можуть викликати інше лихо (епізод у «Травневій ночі», пов'язаний з історією тещі винокура), повір'їв, що забороняють виганяти з хати того, хто вже до неї зайшов (у «Травневій ночі»), а також обрядів, пов'язаних зі змовами («Вечір напередодні Івана Купала», «Страшна помста»).

Окрема увага приділялась циклічності містичних подій у повістях «Вечори на хуторі біля Диканьки», а також ролі та функціям магічного числа три в першому циклі письменника. Гуртківці розглянули особливу рису гоголівського хронотопу – «гру нечистого з часом та простором» та деформації часу і простору у поєднанні з мотивом випробування, мотивом сну та мотивом розплати.

Учасники гуртка дізнались про завершеність та незавершеність художнього часу як важливий сюжетоутворюючий елемент гоголівського тексту, містичне та сакральне значення свята Івана Купала, передріздвяної ночі та травневих русалій, символізм художньої хронології у повістях Миколи Гоголя, часову дискретність як потужний засіб динамізації сюжету та психологізму, зміну напруженого фабульного часу розміреним календарним.

Студенти-перекладачі дослідили роль вечірнього та нічного часу у першому циклі творів Миколи Гоголя. Так, у романтиків ніч завжди мала певний емоційний, символічний зміст: це був час безроздільного панування таємних, найчастіше злих сил. Нічний час у Гоголя також є одним із найскладніших компонентів хронотопічної картини світу першої збірки: у ньому зливаються воєдино космічний, добовий, календарний, містеріальний, міфологічний, ідилічний час. Образ української ночі «оживає» у гоголівських повістях, набуваючи рис повноцінного «персонажу».

Наступне засідання гуртка відбудеться у квітні 2023 року, до участі запрошуються студенти, школярі міста Полтави та області, зацікавлені в проблемах лінгвістики, мовознавства та перекладознавства.

За довідковою інформацією щодо часу та місця проведення наукового гуртка звертатися на кафедру германської філології та перекладу (ауд. 310-Ц) або безпосередньо до керівника гуртка – Анни Костянтинівни Павельєвої за телефоном: +38-(095) 91-08-192.

Висвітлення цього засідання на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:

https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/pfbid0rcNaoVhizM2hTXBk2mG91x1LudXdStfS784bP6vxHPcuxUtNqhXchF3N6re47Ax6l

Висвітлення цього засідання на веб-сайті університету:

https://nupp.edu.ua/news/uchasniki-gurtka-doslidili-zvyazok-narodnogo-kalendarya-z-khudozhnim-chasom--tvoriv-mikoli-gogolya.html