31 травня учасники студентського наукового гуртка «Філологія» під керівництвом кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анни Павельєвої провели засідання, присвячене дослідженню літературознавчих категорій художнього часу, художнього простору та хронотопу у повісті Миколи Гоголя «Травнева ніч, або Утоплениця». До плідної наукової дискусії долучилися 15 студентів-філологів І-V курсів, які обговорили особливості часових та просторових координат повісті про сотниківну та її злу мачуху, утоплениць і закоханих, чиєму щастю перешкоджають батьки.
Уже в самій назві повісті «Травнева ніч, або утоплениця» автор підкреслив особливу роль категорії художнього часу. Зокрема, у Миколи Гоголя ніч – це час фантастичний, час чудес, саме в цю пору утоплениці водили хороводи, покійник із галушкою в зубах «тягався» до покійної тещі винокура, відбувались інші дива.
На засіданні наукового гуртка учасники розглянули один із найбільш складних хронотопів у письменника – містика – хронотоп ночі, у якому зливаються воєдино космічний, добовий, календарний, містеріальний, ідилічний час із простором відкритим, земним і космічним, реально видимим і уявним, близьким та віддаленим. Образ часу та простору української ночі в гоголівській повісті «оживає», набуваючи рис повноцінного «персонажу», а образ ночі, створений письменником у цій повісті вважається одним із найбільш майстерних та поетичних. Майбутні перекладачі детально проаналізували фантастичний час та два пласти сюжетного часу (сьогодення для Левка та Ганни та давнє минуле, коли сталася ця історія), ірреальний міфологічний простір та хронікально-побутовий хронотоп (опис так званої «вулиці») та його ключову рису – абстрактність, довели, що хронікально-побутовий час (зображення життя українського села) відтворює в даній повісті не динаміку, а статику. Це і побачення в саду, і «вулиця», і витівки парубків, і манера поведінки голови з односельцями та односельців з ним, та його вічні перекази проводів цариці.
Окрема увага приділялась аналізу фабульно-сюжетного та добового часу в повісті, поетичному простору України, трирівневому міфологічному простору (земний світ людей, світ божественний – небесний та світ підводний – інфернальний), дзеркальним просторам (зображення «людського простору» на противагу «водному» (нечистому простору утоплениць) дається в дзеркальному відображенні), «паралельним просторам». Керівник гуртка Анна Павельєва пояснила студентам як індивідуалізується та варіюється сприйняття часу та простору персонажами твору, розповіла про динамізацію часу, деформації простору та про «гру» нечисті з художнім простором повісті (відьма може «псувати» як побутовий, «людський» простір, так і міфологічний (підводний) простір неупокоєних душ) яким чином автор характеризує героїв через зображення суб'єктивного часу персонажів.
На засіданні гуртка юні літературознавці також обговорили ключові хронотопічні мотиви повісті «Травнева ніч, або Утоплениця», зокрема мотив порогу та мотив сну, відомий гоголівський хронотоп дороги, який у цій повісті виконує дескриптивну функцію.
«Новаторство Гоголя у просторово-часовій сфері має різноманітні форми вираження, художній час повісті завершений. Повість закінчується не просто перемогою героя або обіцяним весіллям, але блаженним сном: «…через кілька хвилин усе вже заснуло на селі», крім п'яного Каленика, котрий намагається знайти свою хату. Ірреальний, міфологічне час перетворюється на добовий у традиційному його значенні – ніч як час відпочинку і заспокоєння.
Серед хронологічних мотивів та образів у повісті слід виділити також хронотоп дороги, локус садка, що є місцем побачень, хронотоп вікна (біля вікна Левко благає Ганну вийти до нього і у вікні з'являється красуня-утоплениця). Локус дверей є символом захисту від небезпеки. Наприклад, Ганна зачиняє двері перед парубками, а голова перед свояченицею, яку він прийняв за сатану. Перелік хронотопів повісті буде неповним без локусу ставка (похмурого та сумного притулку утоплениць) та локусу занедбаного будинку (місця злодіянь відьми та туги «сотниківни»). Майбутнім перекладачам було цікаво дізнатися про деякі літературознавчі моменти, пов’язані з творчістю Миколи Гоголя», – розповіла керівник гуртка, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анна Павельєва.
Нагадаємо, що засідання студентського наукового гуртка «Філологія» відбуваються на факультеті філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки принаймні раз на місяць.
Наступне засідання гуртка, присвячене використанню платформи FutureLearn для покращення навичок говоріння, відбудеться у червні. До участі запрошуються студенти, школярі міста Полтави та області, зацікавлені в проблемах лінгвістики, мовознавства та перекладознавства.
За довідковою інформацією щодо часу та місця проведення наукового гуртка звертатися на кафедру германської філології та перекладу (ауд. 310-Ц) або безпосередньо до керівника гуртка – Анни Костянтинівни Павельєвої за телефоном: (095) 91-08-192.
Раніше гуртківці-філологи презентували перекладацькі дослідження лексем на позначення їжі у творчій спадщині письменника, провели дослідження творчості автора поеми «Мазепа», розглянули переклади фразеологізмів у повісті Миколи Гоголя «Вечір напередодні Івана Купала», вивчали життєвий та творчий шлях Вільяма Сомерсета Моема, дослідили сучасні навчальні технології, представили перекладознавчі дослідження творчості «батька» класичного детективу і автора пригодницьких романів, вивчали творчу спадщину поетів-лейкістів, обмінялися лайфхаками перекладу рекламних слоганів від світових брендів, дослідили сатиричну повість Михайла Булгакова та обговорили творчу спадщину польського фантаста.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
