27 жовтня 2022 року учасники студентського наукового гуртка «Філологія» під керівництвом Голови ради молодих вчених факультету філології, психології та педагогіки, кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», членкині Експертної ради молодих вчених Міністерства освіти і науки України Анни Павельєвої провели засідання, на якому обговорили особливості часопростору першого циклу збірки Миколи Гоголя «Вечори на хуторі поблизу Диканьки».
Керівник наукового гуртка Анна Павельєва ознайомила студентську молодь із ключовими компонентами просторово-часової картини світу «українських» повістей Гоголя – містичним часом, містичним простором та містичним хронотопом, а також мотивом зачарованого місця – найважливішим компонентом картини світу першого циклу письменника, його просторовою парадигмою.
«Художній час і художній простір визначають жанрову природу та особливості композиції художнього твору, виконують оповідні, сюжетотвірні, характеротвірні функції. Ці категорії надзвичайно важливі для аналізу будь-якого художнього тексту. Попри різноманіття визначень і концепцій різновидів художнього часу, художнього простору і хронотопів, у літературознавстві немає єдиної систематизованої класифікації цих категорій за певними ознаками.
Відсутність комплексних, узагальнюючих праць із дослідження зазначених категорій призвела до того, що для позначення однакових ключових понять науковці інколи використовують протилежні за семантикою терміни. Художній час і художній простір організують композицію гоголівських повістей і виконують циклотвірні, сюжетотвірні, характеротвірні, жанротвірні, символіко-метафоричні,сюжетно-композиційні та ідейно-змістовні функції у збірці «Вечори». Ці категорії мають важливе значення в побудові картини світу перших повістей Миколи Васильовича Гоголя, характеризуючи своїх персонажів, автор досить часто використовує прийом просторової метафоризації. Просторовий і часовий підтексти повістей мають особливе смислове навантаження. Просторові координати (дорога, різного роду топоси й локуси) об’єктивують розгортання конфліктів між божественним і диявольським, між добром і злом, життям і смертю в часі й просторі; стають важливими віхами на життєвому шляху героїв», – розповіла Анна Павельєва.
За словами науковиці, просторово-часова картина світу збірки М. В. Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки» вивчена неповно, гоголезнавці неодноразово вказували на опозиції «Диканька/Петербург», «свій/чужий» простір, «теперішній/минулий» час, фантастичний та географічний простір, простір природи й простір цивілізації, хронотоп свята. Художній простір «Вечорів» прийнято характеризувати як побутовий та фантастичний, але просторово-часова структура цих збірок багатокомпонентна: вона складається з низки взаємопов’язаних типів часу, простору, хронотопів та мікрохронотопів. Крім цього, в одних повістях на перший план висувається категорія художнього часу (наприклад, у «Ночі перед Різдвом»), в інших – категорія художнього простору («Зачароване місце»), у третіх – синтез часу, простору і хронотопів («Страшна помста»).
Просторово-часова структура гоголівського циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки» є досить складною й різноманітною. Художня єдність цих збірок обумовлена багатьма чинниками, і не лише тематикою і проблематикою, образом автора, а й простором і часом як важливими складовими художньої структури творів. У «Вечорах на хуторі біля Диканьки» позитивними й почасти сакралізованими центрами є Диканька й Київ, навколо яких групуються містичні топоси. Містичний фабульно-сюжетний час характеризується підвищеною інтенсивністю протікання подій, а містичний простір представлений такими різноманітними топосами й локусами, як гори, ущелини, ліси й болота, водойми, небо, підземелля, шинок, корчма тощо.
У циклі «Вечори» хронікально-побутовий, соціально-історичний час і побутовий простір тісно пов’язані із сюжетною канвою повістей, з їхньою зав’язкою або розв’язкою. Ці різновиди часу і простору є композиційною рамкою центральної дії, що розгортається в повістях із містичним сюжетом. Основні події в більшості повістей збірки «Вечори» відбуваються саме в ірреальному (містичному й міфологічному) часі й просторі, які домінують у просторово-часовій картині світу першого гоголівського циклу. У ранній творчості письменника ірреальний, містичний (нічний, демонічний) світ нерідко «копіює» реальний (побутовий, людський), відрізняючись від нього просторовими алогізмами та «підробками».
Учасники наукового гуртка дізналися , що кожному типу простору-часу відповідають свої реальні й ірреальні персонажі. Герої повістей часто потрапляють у незвичні ситуації й зазнають поразки або невдачі (часткової чи повної) у «чужому» світі. При цьому відьма є «перехідним» персонажем, наділеним здатністю вільно діяти в обох світах. Містичний час і містичний простір пов’язані з мотивами випробування, метаморфози, у повістях «Травнева ніч, або Утоплениця», «Вечір на Івана Купала» – з мотивом задзеркалля. Характери більшості гоголівських героїв (Петрусь Безродний, Левко Макогоненко, Вакула, дід Хоми Григоровича) розкриваються саме в межах цього часопростору. У повістях «Вечір на Івана Купала», «Травнева ніч, або Утоплениця», «Зникла грамота», «Ніч перед Різдвом», «Зачароване місце» мотив сну виконує функцію межі, розмежовуючи реальний і ірреальний простір і час. Окрім мотиву сну, своєрідним «порталом» в інший вимір є локус вікна, вода (ставок, ріка) або простір дороги.
Вертикальна просторова модель світу в циклі М. В. Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки» базується на двох-, трьох- і чотирирівневих вертикалях. Верх і низ у повістях письменника з’єднуються за допомогою таких просторових орієнтирів, як Світове Дерево, дуб (як різновид Світового Дерева), ріка, сходи, місяць, гори. Ця міфологічна опозиція є важливим просторовим елементом першої гоголівської збірки, а орієнтаційна метафора «верх/низ» відіграє значущу роль у виявленні іншої опозиції – добро/зло. Повітряний, підземний і підводний простір у першому циклі письменника належать нечистій силі, а земний – людям.
Хронотоп дороги в гоголівських «Вечорах» тісно пов’язаний із концептом «чорт». Чорт у повістях деформує й спотворює дорогу, створює на ній перешкоди й небезпеки, у нічний (містичний) час «грає» із простором, деформуючи його й «заплутуючи» героїв, спокушаючи, збиваючи їх з дороги не тільки в прямому, але й у переносному значенні – зі шляху метафоричного (життєвого, духовного). Перешкоди, що створюються дияволом, сприяють зміні просторових координат, рухають сюжет до розв’язки, до перемоги над злом або до кінцевої поразки героя. У всіх «містичних» творах гоголівського циклу «Вечори», а також у повістях «Старосвітські поміщики» й «Вій», лексеми «дорога» й «шлях» набувають негативного, «демонічного» відтінку, вони часто символізують страх. Дорога в ранніх творах М. В. Гоголя завжди небезпечна: звернути з дороги або зупинитися, затриматися в дорозі означає потрапити в «нечисте місце», опинитися в межах досяжності чорта, диявола, відьми.
У повістях «Вечір на Івана Купала», «Травнева ніч, або Утоплениця», «Зникла грамота», «Ніч перед Різдвом» домінують містичний час та простір, а у повісті «Страшна помста» – міфологічний. Хронікально-побутовий час і побутовий простір, а також соціально-історичний і добовий час у збірці «Вечори» слугують фундаментом для нашарування різноманітних видів художнього часу й простору, утворюючи складну, багатовидову просторово-часову структуру циклів. Хронікально-побутовий час і побутовий простір є в усіх без винятку «українських» повістях М. В. Гоголя, але сюжетотвірну роль вони відіграють тільки у двох творах – «Сорочинський ярмарок» й «Іван Федорович Шпонька та його тітонька».
Не тільки хронотопи дороги й дому, а й шинку, корчми, локус церкви є надзвичайно важливими в художній структурі збірок. У шинку та в корчмі герої збиваються зі шляху, роблять вибір, який кардинально змінить їхнє подальше життя або призведе до загибелі. Саме в цьому просторі персонажі зустрічаються з нечистою силою (Петрусь Безродний, дід Хоми Григоровича,) або знайомляться зі своїми антагоністами (як, наприклад, Іван Федорович Шпонька).
На завершення зустрічі учасники студентського наукового гуртка поділилися позитивними враженнями та обговорили тематику наступних засідань.
Нагадаємо, що засідання студентського наукового гуртка «Філологія» відбуваються на факультеті філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки принаймні раз на місяць упродовж усього навчального року.
Наступні засідання гуртка відбудуться 1 листопада 2022 року та 25 листопада 2022 року, до участі запрошуються студенти, школярі міста Полтави та області, зацікавлені в проблемах лінгвістики, мовознавства та перекладознавства.
За довідковою інформацією щодо часу та місця проведення наукового гуртка звертатися на кафедру германської філології та перекладу (ауд. 310-Ц) або безпосередньо до керівника гуртка – Анни Костянтинівни Павельєвої за телефоном: +38-(095) 91-08-192.
Нещодавно науковці – філологи обговорили ефективні кейси іншомовної підготовки фахівців, викладачки Полтавської політехніки вдосконалили цифрові навички роботи з молоддю за програмою Erasmus+, науковиця – філолог пройшла стажування в одному з провідних німецьких університетів та презентувала колегам в Нижній Саксонії інноваційні та освітні досягнення Полтавської політехніки.
Раніше учасники студентського наукового гуртка «Філологія» обговорили, як розпочати шлях у найактуальнішій професійній сфері, у чому полягають особливості перекладу українських реалій іноземними мовами, освітню платформу FutureLearn для підготовки до IELTS Speaking Test, дослідили хронотопічні координати повісті Миколи Гоголя «Травнева ніч, або Утоплениця», презентували перекладацькі дослідження лексем на позначення їжі у творчій спадщині письменника, провели дослідження творчості автора поеми «Мазепа», розглянули переклади фразеологізмів у повісті Миколи Гоголя «Вечір напередодні Івана Купала», вивчали життєвий та творчий шлях Вільяма Сомерсета Моема, дослідили сучасні навчальні технології, представили перекладознавчі дослідження творчості «батька» класичного детективу, вивчали творчу спадщину поетів-лейкістів, обмінялися лайфхаками перекладу рекламних слоганів від світових брендів, дослідили сатиричну повість Михайла Булгакова та обговорили творчу спадщину польського фантаста, творчість письменника-містика та письменників-сучасних Нобелівських лауреатів, досліджували витоки популярності британських письменників XX століття, обговорили гендерні стереотипи, нав’язані рекламою та ЗМІ та провели перекладацькі майстер-класи для учнів наукового ліцею №3.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
