Локалізація в умовах війни: майбутні перекладачі обговорили як розпочати шлях у найактуальнішій професійній сфері

21 жовтня 2022 року учасники студентського наукового гуртка «Філологія» під керівництвом Голови Ради молодих учених факультету філології, психології та педагогіки, кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», членкині Експертної ради молодих учених Міністерства освіти і науки України Анни Павельєвої провели чергове засідання, присвячене локалізації, можливостям для студентів у даній галузі.

За словами науковиці, тотальна цифровізація та глобалізація призвели до того, що усі українці активно користуються зарубіжними товарами, соціальними мережами, сайтами, переглядають фільми та грають в відеоігри, відтак питання локалізації українською мовою набувають особливої актуальності.

Локалізація – це один із найактуальніших напрямків перекладацької діяльності, адже саме цей процес забезпечує наявність української версії наших улюблених веб-сайтів і мобільних застосунків, дозволяє встановити українську мову на комп’ютері, дивитися голлівудські фільми в українській озвучці та читати інформацію про товари рідною мовою. Локалізація розвивається паралельно з інформаційними технологіями, а тому є зараз однією з провідних галузей у світі.

Під час засідання студенти-філологи ознайомилися з поняттям локалізації, її особливостями, основними ролями й процесами локалізації, а також з діяльністю міжнародної асоціації Жінки в локалізації (Women in Localization), отримали практичні поради для перекладачів-початківців

Локалізація – новий, динамічно розвинений напрямок у перекладі, що виник у 90-х роках і набуває чимраз більшого поширення у зв’язку з розвитком інформаційних технологій, розвитком різноманітного софту, веб-сайтів, комп’ютерних ігор і з потребою в їхньому перекладі. Особливим напрямком локалізації став переклад комп’ютерних ігор, розробка яких набуває чимраз більших обертів, локалізації піддаються численні елементи, що трапляються в тексті: назва гри, власні імена, вигадані слова та вирази, метафори чи одиниці, які мають рівнозначні відповідники в інших мовах, переклад яких в деяких випадках вимагає особливої майстерності та творчого підходу.

Особливий інтерес викликало питання локалізації в Україні, адже Закон про функціонування української мови як державної визначає широкий спектр веб - сайтів, сторінок і видів програмного забезпечення, які повинні мати українську локалізацію, однак ситуація з контентом, який орієнтований на українців у сфері інформаційних технологій залишається далекою від ідеальної. Учасники гуртка обговорили причини, що призвели до цієї проблеми та можливі шляхи її вирішення. Зокрема, студенти відзначили, що українські користувачі повинні проявляти ініціативу й показувати розробникам, що їм потрібна саме українська версія певного сервісу, комп’ютерної гри чи програми. 

Після загального обговорення явищ локалізації студентка – магістрантка факультету філології, психології та педагогіки Ірина Лобко поділилася практичними порадами для перекладачів-початківців, які вона отримала на міжнародному заході, організованому асоціацією Women in Localization. Студентка розповіла детальніше про обов’язки різних співробітників команди, що займається локалізацією, особливості ринку послуг з локалізації, робочі процеси в локалізації відеоігор, а також відзначила важливі пункти для гарного резюме і вдалого пошуку роботи.

«За словами спікерок, що представляли провідні міжнародні компанії з локалізації, для тих, хто бажає розпочати свій шлях у перекладі або в локалізації, ключовим є наявність досвіду — роботи або стажувань у відповідній сфері, участі у волонтерських проєктах або студентських практиках. Варто пробувати свої сили у стажуваннях ще під час навчання, щоб після випуску з університету вже мати певний досвід, адже надзвичайно важливо володіти спеціалізованим перекладацьким забезпеченням, вдосконалювати комунікаційні перекладацькі навички», – прокоментувала Ірина Лобко.

Магістрантка також присвятила окрему частину доповіді реальним можливостям для студентів, які допоможуть отримати практичний досвід і широкі знання з перекладу й локалізації, презентувавши, зокрема, платформу Crowdin, на якій студентки-філологині нашого університету вже проходили стажування. 

По завершенню засідання гуртка, студенти-учасники та керівник гуртка обговорили актуальні питання у сфері локалізації, пошуку роботи в перекладацькій галузі в Україні, стажування та волонтерські переклади, отримали додаткові ресурси для ознайомлення з темою і пошуком можливостей.

Нагадаємо, що засідання студентського наукового гуртка «Філологія» відбуваються на факультеті філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки принаймні раз на місяць упродовж навчального року.

Наступні засідання гуртка відбудуться 27 жовтня та 1 листопада 2022 року, до участі запрошуються студенти, школярі міста Полтави та області, зацікавлені в проблемах лінгвістики, мовознавства та перекладознавства.

За довідковою інформацією щодо часу та місця проведення наукового гуртка звертатися на кафедру германської філології та перекладу (ауд. 310-Ц) або безпосередньо до керівника гуртка – Анни Костянтинівни Павельєвої за телефоном: +38-(095) 91-08-192.

Нещодавно викладачки Полтавської політехніки вдосконалили цифрові навички роботи з молоддю за програмою Erasmus+, науковиця – філолог пройшла стажування в одному з провідних німецьких університетів та презентувала колегам в Нижній Саксонії інноваційні та освітні досягнення Полтавської політехніки.

Раніше учасники студентського наукового гуртка «Філологія» обговорили особливості перекладу українських реалій іноземними мовами, освітню платформу FutureLearn для підготовки до IELTS Speaking Test, дослідили хронотопічні координати повісті Миколи Гоголя «Травнева ніч, або Утоплениця», презентували перекладацькі дослідження лексем на позначення їжі у творчій спадщині письменника, провели дослідження творчості автора поеми «Мазепа», розглянули переклади фразеологізмів у повісті Миколи Гоголя «Вечір напередодні Івана Купала», вивчали життєвий та творчий шлях Вільяма Сомерсета Моема, дослідили сучасні навчальні технології, представили перекладознавчі дослідження творчості «батька» класичного детективу, вивчали творчу спадщину поетів-лейкістів, обмінялися лайфхаками перекладу рекламних слоганів від світових брендів, дослідили сатиричну повість Михайла Булгакова та обговорили творчу спадщину польського фантаста, творчість письменника-містика та письменників-сучасних Нобелівських лауреатів, досліджували витоки популярності британських письменників XX століття, обговорили гендерні стереотипи, нав’язані рекламою та ЗМІ та провели перекладацькі майстер-класи для учнів наукового ліцею №3.

 

Медіа – центр

Національного університету

«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»