29 вересня 2022 року, у переддень Міжнародного дня перекладача, учасники студентського наукового гуртка «Філологія» під керівництвом Голови Ради молодих учених факультету філології, психології та педагогіки, кандидатки філологічних наук, доценти кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», членкинею Експертної ради молодих учених Міністерства освіти і науки України Анни Павельєвої провели перше у 2022/2023 навчальному році засідання, присвячене особливостям іншомовного перекладу.
Важко переоцінити важливість професії перекладача у сучасному суспільстві, де її актуальність тільки зростає, адже в умовах війни потреба у перекладі великої кількості документації та новин зросла у рази, а перекладачі стали справжніми воїнами інформаційного фронту, допомагаючи державі, приватним організаціям та людям, що постраждали від війни. Після 24 лютого 2022 виникли нові перекладацькі волонтерські Telegram-та Facebook-спільноти, де тисячі українських перекладачів – від студентів та викладачів до перекладачів посольств, безкоштовно допомагають з перекладом на різні мови світу усім, хто цього потребує. З лютого 2022 року значно зросла кількість перекладацьких конференцій, тренінгів та вебінарів для перекладачів та студентів-філологів, майстер-класи з військового та юридичного перекладу, просвітницьких заходів, присвяченим проблемам перекладу з української мови на інші мови світу. Зараз, як ніколи, важливо пояснити світу, чому правильно перекладати Kyiv, а не Kiev, Odesa, а не Odessa і чому так потрібно вміти доносити достовірну інформацію світовій спільності з перших вуст.
Саме тому кінець 2021/2022 навчального року учасники наукового гуртка завершили опануванням нових та актуальних знань та навичок під час 13 цікавих майстер-класів від досвідчених українських перекладачів та перекладачок, які організувала для студентів-філологів та школярів міста Полтави керівник гуртка Анна Павельєва.
Невипадково темою першого засідання гуртка у новому навчальному році стали українські реалії як неперекладні соціокультурні лексичні одиниці та способи їхнього перекладу англійською та німецькому мовами. Реаліями називають предмети і явища, характерні лише окремо взятої країни, народу, мовної спільності. Слова – реалії, як національно – специфічні, без еквівалентні одиниці мови, можуть викликати труднощі під час перекладу. В зв’язку з цим практичні аспекти ефективності використання окремих прийомів перекладу на їхніх комбінацій під час передачі реалій, уточнення чинників, які впливають на адекватність передачі реалій іншою мовою, не втрачають своєї актуальності. Систематизація та аналіз перекладацьких рішень на матеріалі різних текстів сприяють поглибленому розумінню та вирішенню проблем теорії та практики перекладу безеквівалентної лексики.
Питання перекладу безеквівалентної лексики актуальне і сьогодні, адже науковці-перекладознавці не дійшли спільної думки стосовно того, як краще передавати соціокультурні компоненти в перекладі – калькуванням, описовим перекладом чи еквівалентами та транскодуванням (транслітерацією чи транскрибуванням) з подальшою необхідністю пояснювати окремі мовні одиниці за допомогою перекладацьких виносок та перезавантажувати таким чином текст іншомовними елементами.
Одне з головних завдань перекладача полягає в адаптації перекладу, тобто пристосуванні тексту до рівня компетентності реципієнта, щоб текст приймався читачем без сторонньої допомоги. Відтак існує дві основні труднощі передачі реалій при перекладі – відсутність у мові перекладу відповідності (еквівалента, аналога) через відсутність у носіїв цієї мови об’єкту (референту), що позначається цією реалією та необхідність, поряд із предметним значенням (семантикою) реалії, передати її колорит (конотацію) – національне та історичне забарвлення. Всі ці фактори мають бути враховані перекладачами при передачі реалій іншою мовою.
Студенти-філологи Юрій Мовчан, Катерина Почтакова, Яна Харченко та Дмитро Хоменко підготували наукові розвідки, присвячені перекладу лексем на позначення предметів українського народного вбрання та українських страв, ідіом, прислів’їв і приказок, неологізмів, що виникли під час українсько – російської війни та обговорили їхню морфологію, семантику та способи перекладу англійською та німецькою мовами з урахуванням екстралінгвістичних факторів, культурної специфіки, відмінностей між неблизькоспорідненими мовами та політичної ситуації. До участі у засіданні наукового гуртка долучились студенти-першокурсники ННІ нафти і газу разом зі старшою викладачкою кафедри германської філології та перекладу Полтавської політехніки Світланою Мангурою, які активно дискутували під час обговорень і ставили запитання доповідачам.
«Особисто для себе зрозумів, що немає єдиного вирішення проблеми перекладу українських реалій германськими мовами, адже, перш за все, для адекватного перекладу реалії, перекладачеві необхідно її осмислити і зрозуміти задум автора тексту чи твору, взяти до увагу культурний, історичний, політичний та соціальний контекст. У той же час, при виборі способу перекладу велику роль відіграє не лише задум автора тексту, а й думка автора перекладу. Перекладач обирає той чи інший прийом, покладаючись на перекладацьке чуття, отримані знання та накопичений у процесі роботи досвід, тому остаточне слово, незалежно від теоретичних досліджень, здебільшого залишається за перекладачем-практиком, який стає співавтором тексту/твору і несе відповідальність за адекватність перекладу», – прокоментував постійний учасник гуртка, студент четвертого курсу спеціальності 035 «Філологія» Юрій Мовчан.
Нагадаємо, що засідання студентського наукового гуртка «Філологія» відбуваються на факультеті філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки принаймні раз на місяць упродовж навчального року.
Наступне засідання гуртка відбудеться у жовтні 2022 року. До участі запрошуються студенти, школярі міста Полтави та області, зацікавлені в проблемах лінгвістики, мовознавства та перекладознавства.
За довідковою інформацією щодо часу та місця проведення наукового гуртка звертатися на кафедру германської філології та перекладу (ауд. 310-Ц) або безпосередньо до керівника гуртка – Анни Костянтинівни Павельєвої за телефоном: +38-(095) 91-08-192.
Раніше учасники наукового гуртка обговорили освітню платформу FutureLearn для підготовки до IELTS Speaking Test, дослідили хронотопічні координати повісті Миколи Гоголя «Травнева ніч, або Утоплениця», презентували перекладацькі дослідження лексем на позначення їжі у творчій спадщині письменника, провели дослідження творчості автора поеми «Мазепа», розглянули переклади фразеологізмів у повісті Миколи Гоголя «Вечір напередодні Івана Купала», вивчали життєвий та творчий шлях Вільяма Сомерсета Моема, дослідили сучасні навчальні технології, представили перекладознавчі дослідження творчості «батька» класичного детективу і автора пригодницьких романів, вивчали творчу спадщину поетів-лейкістів, обмінялися лайфхаками перекладу рекламних слоганів від світових брендів, дослідили сатиричну повість Михайла Булгакова та обговорили творчу спадщину польського фантаста, творчість письменника-містика та письменників-сучасних Нобелівських лауреатів, досліджували витоки популярності британських письменників XX століття, обговорили гендерні стереотипи, нав’язані рекламою та ЗМІ та провели перекладацькі майстер-класи для учнів наукового ліцею №3.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
