1 листопада 2022 року студенти-перекладачі I-V курсів під керівництвом Голови ради молодих вчених факультету філології, психології та педагогіки, кандидатки філологічних наук, доцентки кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», членкині Експертної ради молодих вчених Міністерства освіти і науки України Анни Павельєвої провели засідання студентського наукового гуртка «Філологія», на якому обговорили історію, звичаї, традиції, символи та забобони, пов’язані із найвідомішим святом року Halloween, яке традиційно відзначається 31 жовтня.
Раніше учасники гуртка вже готували наукові розвідки, присвячені Геловіну. Цьогоріч у засіданні гуртка, присвяченому Геловіну, також взяли участь доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова зі своїми студентами та старший викладач кафедри германської філології та перекладу Світлана Мангура разом із студентами спеціальності «Науки про Землю» груп 101-НЗ, 101-пНЗ Навчально-наукового інституту нафти і газу, які охоче долучились до жвавих дискусій, конкурсів та вікторин.
Чи знали Ви, що є і такі, хто до чортиків боїться Геловіну і страх цього свята називається самайнофобією? Чи що, коли у нас ворожать в ніч перед Різдвом, то в багатьох країнах західного світу – на Геловін? Наприклад, дівчина повинна повісити мокре простирадло перед вогнем, щоб вгадати в його обрисах риси майбутнього чоловіка. Або зрізати шкірку з яблука і кинути через плече, щоб побачити першу літеру імені судженого, чи спускатися по сходах, вдивляючись в дзеркало, а той, хто там з'явиться, тому і бути чоловіком.
«З наймістичнішим святом англомовних країн пов’язана безліч традицій, забобонів, йому присвячені твори мистецтва, літературні шедеври та фільми, а в останні роки навіть у нас Геловін став викликати неабиякий інтерес у молоді. Найулюбленіше містичне свято англомовних країн поступово стає частиною масової культури нашої країни, тож майбутнім фахівцям у сфері перекладу просто необхідно бути в курсі звичаїв і традицій, пов’язаних з цим святом та з іншими традиційними для англомовних країн святами, адже лінгвокультурний аспект підготовки перекладачів має надзвичайно важливе значення», – прокоментувала кандидатка педагогічних наук, декан факультету філології, психології та педагогіки Анна Агейчева, яка завітала на засідання гуртка і долучилась до обговорення історії та значення свята.
З нагоди святкування Геловіну студенти-перекладачі четвертого курсу Микола Бочкар, Яна Харченко, Андрій Бовсунівський, Юрій Мовчан, Аліна Коломієць, Анна Нестеренко, Катерина Почтакова, Дмитро Хоменко підготували наукові розвідки, присвячені постаті графа Дракули в фольклорі, літературі та мистецтві, історії Геловіну, який бере свій початок від кельтського свята Самайн та варіаціям його святкування від кельтських часів і до сьогодення, семантичній складовій Геловіну та його значенню в сучасній культурі США, найбільш поширеним геловінським забобонам, таким, як чорний кіт, кажани, павуки, відьомська мітла та погані знамення, відомим геловінським символам – ліхтарю Джека, чорному ворону, опудалу тощо, традиційним для цього свята їжі та напоям – гарбузовому пирогу, глінтвейну, яблучному сидру, печиву «Soul Cake», колканнону, карамельному поп-корну, тематичним солодощам, цікавим фактам про Геловін, особливостям його святкування у різних країнах світу.
На завершення заходу керівник гуртка провела цікаву вікторину з логічними загадками, присвяченими Геловіну, а усі студенти, які дали правильні відповіді, отримали солодкі призи. Учасники гуртка також провели тематичне чаювання зі святковими смаколиками.
Нагадаємо, Геловін – це свято, яке відзначається щороку 31 жовтня, в англомовних країнах. Традиція його святкування походить від стародавнього кельтського свята Самайн, під час якого запалювали багаття та одягали страхітливі костюми, які мали відганяти привидів.
Цей день знаменував кінець літа та жнив і початок темної, холодної зими, пори року, яка часто асоціювалася зі смертю людей. Кельти вірили, що в ніч перед новим роком стирається межа між світами живих і мертвих. У ніч на 31 жовтня святкували Самайн, коли вважалося, що привиди померлих повертаються на землю.
Святкування Дня всіх святих також називалося All-Hallows або All-hallowmas (від середньоанглійської Alholowmesse, що означає День усіх святих), а ніч перед ним, традиційна ніч Самайн у кельтській релігії, стала називатися All-Hallows, переддень і, зрештою, Геловін.
Через жорстку протестантську систему вірувань у колоніальній Новій Англії святкування Геловіну було надзвичайно обмеженим. У міру злиття вірувань і звичаїв різних європейських етнічних груп і американських індіанців почала виникати чітко американська версія Геловіну. Перші святкування включали «ігрові вечірки», які були публічними заходами, що проводилися на честь збору врожаю. Сусіди розповідали історії про померлих, ворожили один одному, танцювали та співали.
Колоніальні святкування Геловіну також включали оповідання історій про привидів і різні пустощі, до середини XIX століття щорічні осінні гуляння були звичним явищем.
У другій половині XIX століття Америку заполонили нові іммігранти, саме вони, особливо мільйони ірландців, які втікали від ірландського картопляного голоду, допомогли популяризувати святкування Геловіну в країні.
Запозичивши європейські традиції, американці почали вдягатися в костюми та ходити по домівках, просячи їжі чи грошей, ця практика згодом стала сучасною традицією під назвою «гаманець або життя». Молоді жінки вірили, що на Геловін можна вгадати ім'я або зовнішність майбутнього чоловіка, виконуючи фокуси з пряжею, яблучними обрізками або дзеркалами.
Наприкінці 1800-х років в Америці намагались перетворити Геловін на свято, присвячене більше громаді та сусідським зустрічам, ніж традиції про привидів, розіграші та чаклунство. На рубежі століть Геловін-вечірки як для дітей, так і для дорослих стали найпоширенішим способом святкування цього дня, зосереджувалися на іграх, сезонних стравах та святкових костюмах.
Газети та громадські лідери заохочували батьків вилучити зі святкування Геловіну все «страхітливе» чи «гротескне». Завдяки цим зусиллям Геловін втратив більшу частину релігійних елементів та своїх забобонів і релігійних відтінків на початку XX століття.
Таким чином народилася нова американська традиція, яка продовжує розвиватися та видозмінюватись, сьогодні американці витрачають приблизно 6 мільярдів доларів на рік на Геловін, що робить його другим за величиною комерційним святом у країні після Різдва.
Нагадаємо, що засідання студентського наукового гуртка «Філологія» відбуваються на факультеті філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки принаймні раз на місяць упродовж усього навчального року.
Наступне засідання гуртка відбудуться 25 листопада 2022 року, до участі запрошуються студенти, школярі міста Полтави та області, зацікавлені в проблемах лінгвістики, мовознавства та перекладознавства.
За довідковою інформацією щодо часу та місця проведення наукового гуртка звертатися на кафедру германської філології та перекладу (ауд. 310-Ц) або безпосередньо до керівника гуртка – Анни Костянтинівни Павельєвої за телефоном: +38-(095) 91-08-192.
Раніше учасники студентського наукового гуртка «Філологія» дослідили синтез хронотопів у найвідомішій збірці письменника-містика, обговорили, як розпочати шлях у найактуальнішій професійній сфері, у чому полягають особливості перекладу українських реалій іноземними мовами, освітню платформу FutureLearn для підготовки до IELTS Speaking Test, дослідили хронотопічні координати повісті Миколи Гоголя «Травнева ніч, або Утоплениця», презентували перекладацькі дослідження лексем на позначення їжі у творчій спадщині письменника, провели дослідження творчості автора поеми «Мазепа», розглянули переклади фразеологізмів у повісті Миколи Гоголя «Вечір напередодні Івана Купала», вивчали життєвий та творчий шлях Вільяма Сомерсета Моема, дослідили сучасні навчальні технології, представили перекладознавчі дослідження творчості «батька» класичного детективу, вивчали творчу спадщину поетів-лейкістів, обмінялися лайфхаками перекладу рекламних слоганів від світових брендів, дослідили сатиричну повість Михайла Булгакова та обговорили творчу спадщину польського фантаста, творчість письменника-містика та письменників-сучасних Нобелівських лауреатів, досліджували витоки популярності британських письменників XX століття, обговорили гендерні стереотипи, нав’язані рекламою та ЗМІ та провели перекладацькі майстер-класи для учнів наукового ліцею №3.
Медіа-центр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
