16 жовтня 2026 року відбулася п’ята онлайн-сесія для викладачів-фасилітаторів у межах масштабного міжнародного проєкту програми Erasmus+ за напрямом «Віртуальні обміни у сфері вищої освіти та молоді» – “Acquiring Transversal Competences through Virtual Voyages” («Здобуття трансверсальних компетентностей через віртуальні подорожі», реєстраційний номер ERASMUS-EDU-2024-VIRT-EXCH № 101193593), що реалізується за підтримки Європейського Союзу.
Міжнародний консорціум проєкту, що об’єднав провідні освітні заклади та експертні організації із семи країн світу, координується Університетом «Аурел Влайку» в Араді (Румунія). До партнерської мережі увійшли авторитетні інституції, серед яких Центр «Міленіум» та консалтингова компанія «Предікт ССД Консалтинг» (Румунія), Онлайн-університет IUL (Італія), Університет Фірат (Туреччина), Державний університет Молдови, Кавказький університет і Батумський державний університет імені Шота Руставелі (Грузія), Гаварський державний університет (Вірменія), а також Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», який гідно представляє вітчизняну вищу освіту в цьому авторитетному академічному альянсі.
Головною метою цієї сесії стало опрацювання практичного інструментарію модуля “Career Box” та спільне розроблення методичної структури фінального студентського проєкту, присвяченого формуванню особистого бренду майбутніх фахівців.
До заходу долучилися 13 викладачів міждисциплінарної команди Полтавської політехніки:
- Гайтан Олена Миколаївна – старша викладачка кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки;
- Гунченко Юлія Вікторівна – старша викладачка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
- Двірна Олена Анатоліївна – к.ф.-м.н., доцентка кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки;
- Єрьоменко Тетяна Миколаївна – викладачка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
- Кузьменко Олександра Костянтинівна – к.е.н., доцентка кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки;
- Кушнірова Тетяна Віталіївна – д.філол.н., професорка кафедри германської філології та перекладу факультету філології, психології та педагогіки;
- Мартусь Олена Володимирівна – асистентка кафедри нафтогазової інженерії та технологій Навчально-наукового інституту нафти і газу та енергетики;
- Москаленко Марина Володимирівна – викладач кафедри загального мовознавства та іноземних мов;
- Ніколаєнко Юлія Олександрівна – к.пед.н., доцентка кафедри германської філології та перекладу факультету філології, психології та педагогіки;
- Ніколенко Юлія Романівна – асистентка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
- Павельєва Анна Костянтинівна – к.філол.н., доцентка кафедри германської філології та перекладу факультету філології, психології та педагогіки;
- Таловиря Галина Михайлівна – к.пед.н., доцентка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
- Чернецька Ірина Віталіївна – к.т.н., доцентка кафедри теплогазопостачання, вентиляції та теплоенергетики Навчально-наукового інституту нафти і газу та енергетики.
Роботу розпочали з інтерактивної рефлексивної вправи, яку провела координаторка зустрічі Андрада Терек (Центр волонтерства «Міленіум»). Учасникам було запропоновано дати відповіді на три базові запитання щодо власних сильних сторін, ключових цінностей і якостей, за якими їх запам’ятовує професійне оточення. Цей вступний блок не лише виконав функцію командоутворення, а й слугував логічним підґрунтям для переходу до основного завдання зустрічі, яке детально окреслила координаторка Елена Станчу (Elena Stanciu). Вона нагадала, що за результатами попереднього блоку “Learning to Learn” учасники вже успішно відпрацювали алгоритм індивідуального плану професійного розвитку, а наступним етапом є підготовка фінального практичного завдання для модуля “Career Box”.
Основним фокусом практичної частини сесії стало проєктування чотириетапної моделі побудови персонального бренду для студентів. За вихідну точку було взято вправу із 7-го розділу онлайн-курсу – «Особистий герб» (Personal Shield), спрямовану на самопізнання, ідентифікацію цінностей, особистісних рис і професійного бачення молоді. Працюючи в інтернаціональних групах у віртуальних кімнатах, фасилітатори мали доповнити цю методику трьома послідовними кроками, які допоможуть студентам пройти шлях від глибокого самоаналізу до публічної презентації своїх сильних сторін і формулювання конкурентних переваг на ринку праці.
Під час презентації результатів групової роботи кожна команда запропонувала власне бачення наповнення фінального проєкту. Зокрема, колеги запропонували інтегрувати такі дієві інструменти, як SWOT-аналіз особистісних якостей, метод формулювання досягнень за технологією STAR, підготовку тридцятисекундної самопрезентації (elevator pitch) та організацію взаємного peer-to-peer оцінювання. Значну увагу фасилітатори приділили формуванню цифрової репутації та професійного іміджу студентів. Серед практичних пропозицій лунали створення візуальних карток-візитівок, аналіз кар’єрних траєкторій випускників-менторів, оптимізація профілів у мережі LinkedIn, опанування культури ділового електронного листування, а також оформлення сучасного резюме й портфоліо.
Окрему частину засідання було присвячено організаційно-технічним питанням щодо синхронізації освітнього процесу. Для визначення оптимальних часових інтервалів проведення майбутніх міжкультурних дебатів і студентських онлайн-зустрічей організатори провели експрес-опитування на платформі Mentimeter. Аналіз графіків університетів-партнерів показав, що найзручнішим для більшості студентів є вечірній час у будні (після 14:00 за центральноєвропейським часом), тоді як вихідні дні для більшості залишаються найменш прийнятним варіантом для академічної взаємодії.
Під час аналізу поточного стану роботи на освітній платформі координатори надали індивідуальні роз'яснення щодо подолання технічних труднощів, з якими окремі учасники стикалися під час завантаження шаблонів завдань або проходження контрольних тестів. Окрему увагу приділили мовному аспекту, зокрема, можливості опанування матеріалів англійською або румунською мовами залежно від індивідуальної траєкторії групи. Координатори провели детальний моніторинг стану реєстрації викладачів у профільних навчальних потоках та наголосили на необхідності своєчасного виконання всіх структурних елементів курсу.
На завершення зустрічі було озвучено вимоги до обов’язкової сертифікації для отримання статусу сертифікованого фасилітатора проєкту та видачі європейського сертифіката Youthpass. Для цього учасникам необхідно завершити всі три базові модулі (Learning to Learn, Career Box, Train the Facilitators) із прогресом виконання не менше 90%, відвідати щонайменше чотири із шести живих сесій, а також взяти участь у підсумковому інструктажі. З огляду на інтенсивне навчальне навантаження викладачів, термін фіналізації завдань було подовжено, що дозволить усім учасникам якісно підготуватися до безпосередньої роботи зі студентами.
Організатори заходу окремо відзначили високу мотивацію та сумлінність науково-педагогічних працівників Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», які продемонстрували високі показники навчального поступу, своєчасне проходження онлайн-етапів і зразкову взаємодію в межах академічної спільноти. Усі презентовані командами ідеї щодо наповнення фінального проєкту будуть систематизовані організаційним комітетом у єдиний стандартизований шаблон, який незабаром буде розміщено на загальній платформі як обов’язковий інструмент для роботи зі студентськими групами.
Наступним ключовим етапом співпраці стане участь сертифікованих фасилітаторів у фінальному інструктажі, запланованому на 30 жовтня, який безпосередньо передуватиме старту практичних міжкультурних обмінів для молоді. Подібна міжуніверситетська взаємодія не лише сприяє підвищенню фахової майстерності викладачів у застосуванні сучасних методик неформальної освіти, а й створює дієві передумови для якісного розвитку кар’єрних орієнтирів і гнучких навичок сучасного студентства на міжнародному рівні.
Варто зазначити, що практичний старт роботи на локальному рівні вже успішно розпочато: 24 вересня 2026 року команда вишу взяла участь у координаційній зустрічі партнерів проєкту Erasmus+ “Acquiring Transversal Competences through Virtual Voyages” (№101193593). Спільно з колегами із 7 країн освітяни підбили підсумки першого етапу реалізації та узгодили запуск віртуальних обмінів для студентської молоді; продовжили узгодження ключових кроків під час другого засідання координаторів проєкту 01 жовтня 2026 року; а також 08 жовтня 2026 року обговорили результати тестування цифрової платформи, підготовку пулу фасилітаторів та фіналізацію запуску першої хвилі студентських обмінів; команда вишу взяла участь уже в 4-х сесіях для фасилітаторів в рамках проєкту, де спільно з колегами із 7 країн опановували методики віртуальної фасилітації для майбутньої роботи зі студентською молоддю, вдосконалювали майстерність віртуальної фасилітації, моделювали кейси групової взаємодії та опановували цифрові інструменти для успішної реалізації міжнародних студентських обмінів; презентували власні 2-годинні воркшопи за модулями “Learning to learn” і “Career Box” та практикували взаємний фідбек у Zoom-залах, а також опановували складання планів особистого та професійного розвитку (PPDP), симулювали наставництво в Zoom-залах, протестували платформу thevoyage.eu та підготувалися до старту студентських обмінів.
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» продовжує демонструвати високі стандарти проєктного менеджменту та впевнено рухається до офіційного старту міжнародних віртуальних обмінів.
