4 червня 2025 року в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (ауд. 318-Ц) відбувся черговий арттерапевтичний захід, спрямований на емоційне оздоровлення дітей, зокрема тих, хто пережив вимушене переміщення або перебуває в стані психологічного напруження.
Темою заняття стали дві метафоричні практики – «Дерево сили» та «Птах наших мрій». Метою таких зустрічей є допомога дітям у тому, щоб краще розуміти власні емоції, оволодіти методами самозаспокоєння, навчитися виявляти внутрішні ресурси та формувати позитивне уявлення про себе і майбутнє.
Модератором заходу для учнів 5-6 класів одного із полтавських ліцеїв виступила кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології та педагогіки Вікторія Шевчук.
Вправи «Дерево сили» та «Птах наших мрій» несли глибокий символічний сенс, дозволяючи підліткам творчо переосмислити свій життєвий досвід, знайти нові внутрішні опори та сміливо мріяти без будь-яких обмежень, що особливо важливо в умовах психоемоційного напруження.
На першому етапі заняття діти зосередились на створенні малюнків, що зображували їхнє особисте «Дерево сили». Це був персональний символ внутрішньої стійкості, відображення енергетичних джерел та фундаментальних опор, які підтримують їхнє життя. Учасники отримали різноманітні матеріали: фарби, фломастери, кольоровий папір, що дозволяло максимально вільно виразити свої внутрішні образи. Кожен елемент створеного дерева мав глибоке символічне значення. Коріння відображало джерела підтримки – це могла бути родина, найближчі люди, улюблені справи, хобі, власні переконання та цінності, що формують непохитну базу стабільності в житті підлітка. Стовбур символізував риси характеру – внутрішні якості, які роблять їх такими, якими вони є, а також набуті вміння та життєвий досвід, що формують їхню унікальну особистість. Гілки дерева уособлювали мрії, бажані цілі та прагнення, що тягнуться до майбутнього, наче до сонця. Листя та плоди, які прикрашали крону, ставали яскравим втіленням досягнень, позитивних подій у житті та рис характеру, якими підлітки вже сьогодні можуть щиро пишатися. Цей процес малювання «Дерева сили» був не просто художнім актом, а глибоким зануренням у власні ресурси, дозволяючи усвідомити та візуалізувати внутрішні джерела міцності.
Під час малювання лунала спокійна музика, а психологиня задавала рефлексивні запитання: «Що тебе тримає на плаву в складні моменти?», «Коли ти востаннє пишався собою?», «Що надихає тебе на рух уперед?». Такі запитання сприяли глибокому самопізнанню та щирій розмові із собою.
У ході обговорення учасники поділилися своїми думками, досвідом та відкриттями. Для багатьох стало несподіванкою усвідомлення власної сили та наявності підтримки, яку раніше не помічали – зокрема у дрібницях, таких як хобі або дружня розмова.
Другий етап був присвячений вправі «Птах наших мрій», що має на меті пробудити надію, звернути увагу на позитивні очікування від майбутнього. Кожен підліток створив власного символічного птаха – з розкритими крилами, яскравим оперенням, який ніс на собі послання.
На тіло птаха учасники вписували свої мрії, побажання собі або іншим, а також малювали символи, що викликають приємні емоції – сонце, небо, серце, веселку, зірки. Такий творчий акт допоміг підліткам доторкнутися до того, чого вони щиро прагнуть, навіть якщо не завжди можуть про це сказати вголос.
У завершальній частині заняття «птахи мрій» злітали в уявне небо – цей момент супроводжувався символічною візуалізацією: відпускання страхів і сумнівів, відкриття новому. Діти відчули, що мають право мріяти і бути щасливими, навіть попри складні життєві обставини.
З-поміж бажань, які діти записали на «птахах мрій», були «збереження нації і народу», «мир», «перемога», «закінчення війни», «щоб могла забезпечити своїх батьків», «закінчити школу на відмінно», «щоб батьки ніколи не хворіли», «мрію про мир», «мир в Україні», «щоб закінчилась війна», «бути щасливим», «щоб був мир у всьому світі», «повернення усіх полонених додому», «перемога», «жити в мирі».
Обидві вправи поєднали роботу з минулим, теперішнім і майбутнім. Образ дерева допоміг заземлитися, усвідомити власну цінність та ресурси, що вже наявні, а образ птаха – звернутися до майбутнього з надією і легкістю.
Арттерапевтичний підхід, який застосовувався під час заходу, базується на поєднанні творчості, символізму й елементів психотерапевтичної рефлексії. Це створює безпечний простір, де дитина чи підліток може виразити емоції, переосмислити свій досвід і знайти нові внутрішні опори.
Ця зустріч стала ще одним значущим кроком у реалізації проєкту Erasmus+ KA220-ADU TRUST: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арт-терапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).
Назва проєкту розшифровується наступним чином:
TRUST
T – Trauma (Травма)
R – Refugees (Біженці)
U – Ukraine (Україна)
S – Solidarity (Солідарність)
T – Therapy (Терапія)
Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).
Нагадаємо, зараз в Полтавській політехніці триває серія арттерапевтичних сесій у межах проєкту “TRUST”, в рамках яких ВПО малювали свій герб, щоб символічно передати свої внутрішні цінності, джерела сили та надії, виконували практики асоціативного відображення думок на папері, робили арттерапевтичну вправу «Стосунки», мета якої – осмислення взаємозв’язків із близькими, спільнотою, країною, відповідали на запитання «Що для мене означає ментальне здоров’я?», працювали з нейрографікою, занурилися у світ тілесно-орієнтованої терапії, де рух, танець і тілесне вираження стали ключовими інструментами для емоційного звільнення та відновлення, працювали з метафоричними асоціативними картами, практикували асоціативне відображення думок на папері, вивчали символізм стихій природи та їхній безпосередній вплив на психіку та емоційний стан людини, занурились в музико- і драматерапію, взяли участь у арттерапевтичному занятті з нейрографіки під назвою «Моє дерево життя», працювали з метафоричними картками а психотерапевтичною моделлю Носсрата Пезешкіана.
Кожна зустріч у рамках цієї програми – це не лише творче дозвілля, а й крок до відновлення, емоційного зцілення та формування позитивного образу майбутнього.
Нещодавно науковиця політехніки взяла участь у заході на тему академічної мобільності у STEM-галузях вищої освіти у столиці Австрії – Відні, а делегація викладачів політехніки взяла участь у програмі академічної мобільності Erasmus+ на базі румунського університету-партнера Aurel Vlaicu University of Arad.
Відзначимо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
