2025-05-29

У Полтавській політехніці відбувся арттерапевтичний захід для ВПО «Мій внутрішній страх»

У Полтавській політехніці відбувся важливий арттерапевтичний захід «Мій внутрішній страх» для студентів — внутрішньо переміщених осіб. Метою було допомогти учасникам трансформувати страх у ресурс особистісного зростання через творче самовираження та зміцнення психологічної стійкості.

У Полтавській політехніці відбувся арттерапевтичний захід для ВПО «Мій внутрішній страх»

У Полтавській політехніці нещодавно відбувся надзвичайно важливий арттерапевтичний захід «Мій внутрішній страх», проведений викладачами кафедри психології та педагогіки: кандидатом психологічних наук, доцентом Вікторією Шевчук, кандидатом педагогічних наук, доцентом Мариною Тесленко, кандидатом педагогічних наук, доцентом, в.о. завідувача кафедри Лесею Клевакою. Ця сесія була спеціально адаптована для студентів, які є внутрішньо переміщеними особами (ВПО), і мала на меті допомогти їм трансформувати деструктивну емоцію страху у внутрішній ресурс, що підтримує особистісне зростання та психологічну стійкість.

Основна психологічна ідея заходу полягала в усвідомленні, прийнятті та «перетворенні» страху через творче самовираження. В умовах травматичного досвіду та вимушеної міграції, страх часто стає всепоглинаючим і паралізуючим. Арттерапія пропонує безпечний, невербальний простір для взаємодії з цими складними емоціями, обходячи свідомий опір та захисні механізми психіки.

Під час сесії учасники пройшли такі етапи:

  • Візуалізація страху (ліплення з пластиліну). Це перший і ключовий крок у роботі з інтенсивними емоціями. Виносячи страх із внутрішнього світу назовні, надаючи йому фізичної форми (образу з пластиліну), учасники роблять його менш абстрактним, а отже, менш всемогутнім та більш керованим. Символічне втілення страху дозволяє подивитися на нього збоку, дистанціюватися. Пластилін як гнучкий матеріал дозволяє вільно виражати найпотаємніші аспекти страху. Можливість фізично маніпулювати образом страху (стискати, розтягувати, змінювати) дає відчуття контролю над ним, що є життєво важливим для людей, які пережили втрату контролю в реальному житті.
  • Осмислення страху (опис образу). Після створення фізичного образу, його опис (зовнішній вигляд, «бажання», символічне значення) є етапом інтеграції невербального досвіду в когнітивну сферу. Це сприяє глибшому емоційному усвідомленню, дозволяючи назвати, осмислити та прийняти аспекти страху, які раніше могли бути пригнічені або нерозпізнані.
  • Трансформація образу. Зміна кольорів, форми образу страху, його об'єднання з ресурсними елементами – це потужний терапевтичний акт. На символічному рівні учасники активно «переписують» свою історію взаємодії зі страхом. Це не просто зміна картинки, а внутрішня робота, яка дозволяє перетворити негативний досвід на джерело сили. Кольори та форми, що обираються для трансформації, відображають внутрішні зміни та нові когнітивні установки.
  • Створення ресурсного образу («Мій захисник» або «Мій ресурс»). Завершальний етап, який фокусується на позитивному підкріпленні. Створення образу «захисника» або «ресурсу» є актом будівництва внутрішнього психологічного «фундаменту». Це візуалізація власних сил, якостей та зовнішніх джерел підтримки, які допомагають протистояти труднощам. Цей малюнок стає «якорем», до якого можна звертатися в майбутньому для активації почуття безпеки, сили та контролю.

У межах заходу були використані такі арттерапевтичні вправи:

  • «Мій страх – мій помічник». Ця вправа спрямована на когнітивне переосмислення. Замість того, щоб сприймати страх як ворога, учасники вчаться бачити його адаптивну функцію (наприклад, як сигнал про небезпеку, що спонукає до дії, або як показник важливості того, що ми захищаємо). Це зменшує його паралізуючий вплив.
  • «Карта безпеки». Допомагає учасникам ідентифікувати та візуалізувати внутрішні та зовнішні джерела безпеки. Це може бути реальне місце, людина, спогад, внутрішня якість. Створення такої карти сприяє заземленню та формуванню відчуття стабільності у світі, що змінюється.
  • «Щит сили». Вправа на побудову внутрішнього захисту. Візуалізація щита, прикрашеного символами особистих якостей та ресурсів, допомагає посилити відчуття власної здатності протистояти викликам та захищати себе.
  • «Діалог із образом страху». Ця техніка дозволяє безпосередньо взаємодіяти з екстерналізованим страхом, ставити йому питання, висловлювати свої почуття та навіть домовлятися з ним. Це дає учасникам активну позицію замість пасивної жертви своїх емоцій.
  • «Павутинка підтримки». Це групова вправа, спрямована на формування відчуття спільноти та взаємозв'язку. Створення символічної мережі з ниток, де кожен ділиться словами підтримки, значно знижує почуття ізоляції, яка є поширеною проблемою для ВПО. Вправа сприяє розвитку емпатії та відчуття приналежності, що є потужним буфером проти стресу.

Результатами арттерапевтичного заходу стали зниження емоційної напруги учасників, формування нового ставлення до страху, посилення відчуття контролю та внутрішньої опори, а також розвиток емоційного інтелекту та уяви.

Це заняття стало ще одним значущим кроком у реалізації проєкту Erasmus+ KA220-ADU TRUST: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арт-терапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).

Назва проєкту розшифровується наступним чином:

TRUST

T – Trauma (Травма)

R – Refugees (Біженці)

U – Ukraine (Україна)

S – Solidarity (Солідарність)

T – Therapy (Терапія)

Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).

Нагадаємо, зараз в Полтавській політехніці триває серія арттерапевтичних сесії в межах проєкту “TRUST”, в рамках яких ВПО малювали свій герб, щоб символічно передати свої внутрішні цінності, джерела сили та надії, виконували практики асоціативного відображення думок на папері, робили арттерапевтичну вправу «Стосунки», мета якої – осмислення взаємозв’язків із близькими, спільнотою, країною, відповідали на запитання «Що для мене означає ментальне здоров’я?», працювали з нейрографікою, занурилися у світ тілесно-орієнтованої терапії, де рух, танець і тілесне вираження стали ключовими інструментами для емоційного звільнення та відновлення.

Нещодавно науковиця політехніки взяла участь у заході на тему академічної мобільності у STEM-галузях вищої освіти у столиці Австрії – Відні, студенти політехніки поділились враженнями від стажування за програмою Erasmus+ в ISCAP (Португалія),  делегація політехніки взяла участь у академічній мобільності за програмою Erasmus+ в рамках ISCAP International Week, що проходив на базі Instituto Superior de Contabilidade e Administração do Porto (ISCAP) , студенти Полтавської політехніки поділились своїми враженнями від навчання за програмами Erasmus+ в університетах Австрії (Відень та Айзенштадт), Естонії, Данії, Іспанії та СловаччиниПольщі.

Відзначимо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.

За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).

 

Медіацентр

Національного університету

«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»