23 жовтня 2026 року відбулася шоста підсумкова навчальна онлайн-сесія для викладачів-фасилітаторів у межах масштабного міжнародного проєкту програми Erasmus+ за напрямом «Віртуальні обміни у сфері вищої освіти та молоді» – “Acquiring Transversal Competences through Virtual Voyages” (реєстраційний номер ERASMUS-EDU-2024-VIRT-EXCH № 101193593), що реалізується за всебічної фінансової підтримки Європейського Союзу.
Міжнародний консорціум проєкту, що об’єднав провідні освітні заклади та експертні організації із семи країн світу, координується Університетом «Аурел Влайку» в Араді (Румунія). До партнерської мережі увійшли авторитетні інституції, серед яких Центр «Міленіум» та консалтингова компанія «Предікт ССД Консалтинг» (Румунія), Онлайн-університет IUL (Італія), Університет Фірат (Туреччина), Державний університет Молдови, Кавказький університет і Батумський державний університет імені Шота Руставелі (Грузія), Гаварський державний університет (Вірменія), а також Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», який гідно представляє вітчизняну вищу освіту в цьому авторитетному академічному альянсі.
До заходу долучилися 13 викладачів міждисциплінарної команди Полтавської політехніки:
- Гайтан Олена Миколаївна – старша викладачка кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки;
- Гунченко Юлія Вікторівна – старша викладачка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
- Двірна Олена Анатоліївна – к.ф.-м.н., доцентка кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки;
- Єрьоменко Тетяна Миколаївна – викладачка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
- Кузьменко Олександра Костянтинівна – к.е.н., доцентка кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки;
- Кушнірова Тетяна Віталіївна – д.філол.н., професорка кафедри германської філології та перекладу факультету філології, психології та педагогіки;
- Мартусь Олена Володимирівна – асистентка кафедри нафтогазової інженерії та технологій Навчально-наукового інституту нафти і газу та енергетики;
- Москаленко Марина Володимирівна – викладач кафедри загального мовознавства та іноземних мов;
- Ніколаєнко Юлія Олександрівна – к.пед.н., доцентка кафедри германської філології та перекладу факультету філології, психології та педагогіки;
- Ніколенко Юлія Романівна – асистентка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
- Павельєва Анна Костянтинівна – к.філол.н., в.о. проректора з науково-педагогічної роботи, міжнародної діяльності та співробітництва;
- Таловиря Галина Михайлівна – к.пед.н., доцентка кафедри загального мовознавства та іноземних мов факультету філології, психології та педагогіки;
- Чернецька Ірина Віталіївна – к.т.н., доцентка кафедри теплогазопостачання, вентиляції та теплоенергетики Навчально-наукового інституту нафти і газу та енергетики.
Практичну роботу було відкрито динамічним інтерактивним енерджайзером, який провів координатор Сорін-Віктор Роман (Sorin-Victor Roman) і який мав прямий зв’язок із тематикою кар’єрного орієнтування та наповненням модуля “Career Box”. Завдання полягало у моделюванні класичної гри в пантоміму через цифрові канали зв’язку: ведучий отримував у приватному повідомленні назву певної професії – фермера, сантехніка, футбольного рефері, детектива чи судді – і мав виключно за допомогою жестів, міміки та рухів тіла, не використовуючи жодних звуків і підручних предметів, продемонструвати колегам сутність цієї діяльності. Решта учасників мала оперативно розгадати професію в чаті конференції, де розгорнулося дружнє змагання на швидкість реакції. Така вправа не лише створила атмосферу щирої командної згуртованості, а й наочно показала викладачам, що ефективно активізувати увагу студентів можна навіть без застосування складного програмного забезпечення, спираючись на базові засоби невербальної комунікації.
Логічним продовженням розминки став перехід до подолання методичних і технічних бар’єрів, про які викладачі згадували під час попередніх навчальних зустрічей. Координаторка проєкту Елена Станчу (Elena Stanciu) акцентувала увагу на поширеному серед освітян страху технічної перевантаженості, коли фасилітатор має одночасно підтримувати контакт з аудиторією, перемикати демонстрацію екрана, генерувати посилання на опитування та стежити за коментарями. Щоб подолати цю психологічну невпевненість через живу практику, усіх учасників розділили на три міжнародні сесійні зали по 10–11 осіб. Кожен учасник отримав десять хвилин на проєктування власної трихвилинної розминки, після чого мав можливість протестувати її на колегах, виступивши безпосереднім модератором процесу.
У межах сесійних залів викладачі змоделювали повний спектр фасилітаційних ситуацій, використовуючи як цифрові платформи на кшталт Mentimeter і Kahoot із демонстрацією QR-кодів і PIN-паролів, так і традиційні усні розминки, спрямовані на швидке знайомство та емоційне розвантаження. Колеги активно підтримували одне одного під час публічних презентацій, обмінювалися порадами щодо розподілу часу та перевіряли готовність технічних інструментів в умовах обмеженого часу. Повернення до головної зали супроводжувалося спільним моніторингом настрою, де за п’ятибальною шкалою практично всі учасники констатували зростання власного рівня бадьорості з початкових трьох балів до твердої п’ятірки. Усі напрацьовані індивідуальні вправи було вирішено систематизувати й завантажити до спеціального розділу освітньої платформи, створивши відкриту базу даних інтерактивних занять для використання під час майбутніх молодіжних обмінів.
Надзвичайно глибоким і змістовним етапом зустрічі стало опанування інструментів нелінійної рефлексії на основі віртуальної інтеграції відомої настільної гри «Діксіт» (Dixit). Координатори поділилися посиланням на інтерактивну дошку з галереєю сюрреалістичних та абстрактних художніх карток, запропонувавши кожному освітянину обрати одну візуальну метафору, яка найточніше уособлює його власний шлях і здобутки за час проходження курсу. Цей прийом дозволив відійти від шаблонних відповідей, спонукав учасників до образного та критичного мислення й розкрив індивідуальне сприйняття трансформації викладача у фасилітатора міжнародного рівня.
Під час коментування обраних образів пролунала ціла низка глибоких педагогічних рефлексій, які підтвердили високу цінність проєкту для професійного становлення кожного присутнього. Так, зображення дівчини з ключами на червоному тлі нагадало учасникам про кропіткий процес пошуку відповідей і кодових слів під час виконання завдань на освітній платформі, де кожна помилка вимагала повернення назад і переосмислення матеріалу. Картки зі сходами та арками стали алегорією неперервної освіти та життєвого прогресу, нагадуючи, що справжній розвиток полягає не в абстрактній досконалості, а у щоденному поступі та подоланні внутрішніх сумнівів за надійної підтримки наставників. Образ дерева, що проростає крізь каміння на тлі безкрайнього моря, трактувався як символ адаптивності, внутрішньої стійкості та балансу в умовах постійних викликів, а фігура з пов’язкою на очах поруч із павичем утілила початкову невизначеність, яка завдяки колективній творчості та розкриттю прихованого потенціалу перетворилася на яскраве розмаїття нових ідей. Багато хто відзначив і елементи гейміфікації курсу, які повертали відчуття дитячого захоплення від подолання нових рівнів пізнання.
У фінальній частині зустрічі Елена Станчу (Elena Stanciu) детально нагадала про суворі критерії академічної доброчесності та про необхідність завершити обов’язкову сертифікацію для отримання міжнародного європейського сертифіката фасилітатора Youthpass. Обов’язковою вимогою для виходу на безпосередній контакт зі студентськими групами є успішне завершення трьох базових онлайн-модулів – “Learning to Learn”, “Career Box” та “Train the Facilitators” – із рівнем прогресу не менше 90%, а також присутність щонайменше на чотирьох із шести синхронних онлайн-сесій. Організатори також запропонували всім учасникам записати короткі відеовідгуки або поділитися письмовими враженнями на платформі, щоб зафіксувати особисті історії успіху для європейської освітньої спільноти.
Окрему увагу організатори приділили верифікації графіків міжнародної взаємодії, провівши опитування координаторів національних команд щодо часових інтервалів запланованих занять. Представники Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» разом із колегами з Грузії, Вірменії, Молдови та Італії офіційно підтвердили повну узгодженість своїх тайм-слотів у зведеній таблиці та готовність до своєчасного старту практичних онлайн-зустрічей. Для забезпечення стабільної комунікації між наставниками організатори анонсували щотижневі менторські сесії, під час яких викладачі зможуть оперативно обмінюватися зворотним зв’язком, розбирати реальні кейси групової динаміки та спільно коригувати сценарії наступних раундів обміну.
Завершальним кроком масштабної підготовчої кампанії стане фінальний технічний інструктаж, запланований на 30 жовтня, під час якого викладачі отримають доступ до персоналізованих Zoom-акаунтів і детальні протоколи щодо організації стартового пленарного засідання. Уже на початку листопада 2026 року в межах проєкту офіційно відкриється перша хвиля міжнародних віртуальних обмінів, де студентська молодь під фаховим наставництвом сертифікованих викладачів Полтавської політехніки вирушить у віртуальні подорожі задля вдосконалення життєво необхідних трансверсальних навичок, кар'єрного зростання та міжкультурного порозуміння.
Варто зазначити, що практичний старт роботи на локальному рівні вже успішно розпочато: 24 вересня 2026 року команда вишу взяла участь у координаційній зустрічі партнерів проєкту Erasmus+ “Acquiring Transversal Competences through Virtual Voyages” (№101193593). Спільно з колегами із 7 країн освітяни підбили підсумки першого етапу реалізації та узгодили запуск віртуальних обмінів для студентської молоді; продовжили узгодження ключових кроків під час другого засідання координаторів проєкту 01 жовтня 2026 року; 08 жовтня 2026 року обговорили результати тестування цифрової платформи, підготовку пулу фасилітаторів та фіналізацію запуску першої хвилі студентських обмінів, а 15 жовтня обговорили синхронізацю навчальних розкладів, фіналізацію підготовки та сертифікації міжнародного пулу фасилітаторів, структуризацію міжкультурних студентських груп і розгортання комплексної дисемінаційної кампанії напередодні старту першої хвилі віртуальних обмінів; команда вишу взяла участь уже в 5-и сесіях для фасилітаторів в рамках проєкту, де спільно з колегами із 7 країн опановували методики віртуальної фасилітації для майбутньої роботи зі студентською молоддю, вдосконалювали майстерність віртуальної фасилітації, моделювали кейси групової взаємодії та опановували цифрові інструменти для успішної реалізації міжнародних студентських обмінів; презентували власні 2-годинні воркшопи за модулями “Learning to learn” і “Career Box” та практикували взаємний фідбек у Zoom-залах, опановували складання планів особистого та професійного розвитку (PPDP), симулювали наставництво в Zoom-залах, протестували платформу thevoyage.eu та підготувалися до старту студентських обмінів, а також розробили методику побудови персонального бренду для модуля Career Box, узгодили графік дебатів і підготувалися до фінальної сертифікації.
Завдяки такій ґрунтовній фаховій підготовці та незмінно високим стандартам проєктного менеджменту Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» підходить до довгоочікуваного старту міжнародних віртуальних обмінів у повній готовності, гарантуючи своїм студентам безпечний, комфортний і якісний вихід у європейський освітній простір.
