Нагадаємо, 22 листопада 2023 року відбулась перша лекція «Транскордонні регіони – зони стабільності для ЄС, всередині та за межами» (“Cross-border regions – areas of stability for EU, inside and outside”), яку прочитала к.е.н., доцентка Марчела Слюсарчук (Marcela Slusarciuc).
Другу лекцію на тему «Stereotypes, myths and narratives of disinformation in the Romanian-Ukrainian relations» 5 грудня 2023 року прочитав Марін Герман (Marin Gherman), Ph.D в галузі політичних наук, який досліджує інформаційну політику України і займається викриттям фейків та наративів дезінформації.
Третю лекцію 7 грудня 2023 року прочитав PhD, професор, декан історико-географічного факультету Флорін Пінтеску (Florin Pintescu). Тема лекції – «Moldavian-Cossack relations in the XVI-XVIIIth centuries».
Науковець розповів про молдавсько-козацькі відносини у часи Середньовіччя, зокрема про вплив так званого феномену прикордоння, який мав велике значення в історії Молдови та України.
На прикладі знаменитих карт України Гійома Левассера де Боплана (Guillaume Levasseur de Beauplan. Map of Ukraineю 1648) та Бернарда Ваповського (Bernard Wapowski Map, 1595), а також атласу Герарда Меркатора (Gerard Mercator Atlas, 1595) лектор розповів про те, як регіональний геополітичний контекст вирішальним чином вплинув на історію молдаван і козаків, адже населені ними території знаходилися на перетині сфер інтересів трьох великих держав – Польщі, Османської імперії та пізніше російської імперії.
Розширення цих сфер інтересів знайшло своє оптимальне вираження у так званому розширенні «фронтиру». Це поняття вперше використав у 1893 році американський історик Фредерік Джексон Тернер (Frederick J. Turner) у своїй праці “The Significance of the Frontier in the American History”. Термін «фронтир» (англ. «frontier», відмінний від «boundary», використ. у значенні територіальної межі) у соціологічному та геополітичному значенні позначає процес просування культури, цивілізації, ідеологій, релігій, держави тощо.
Просування польського «кордону» завдало козакам більшої шкоди, ніж молдаванам. Більшість козаків, включених до складу середньовічної польської держави, мали українське походження, потрапивши під номінальну владу польського короля після Люблінської унії 1569 року.
Просування османського «кордону» катастрофічно вплинуло на здатність Молдови розвиватися в напрямку західних форм культури та цивілізації. До переможної визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького відносини козаків з турками були переважно ворожими, незалежно від того, чи йшлося про козаків, які були включені до складу польської армії (так званих «реєстрових козаків») ще королем Стефаном Баторієм у 1572 і 1577 роках, чи про тих, хто діяв самостійно.
Частина козаків на чолі з отаманом (гетьманом) Дорошенком погодилася підкоритися Порті в рамках Конвенції від 10 серпня 1668 року. Стаття 6 цієї конвенції також передбачала можливу допомогу Дорошенку з боку молдаван і волохів. Панування турків над частиною середньовічної України було нетривалим, тому просування османського «кордону» зачепило молдаван значно більше, ніж козаків. Вони змогли вибороти свою незалежність лише після визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
Молдавсько-козацькі відносини військової співпраці розпочалися у другій половині 16 століття.
Після вбивства Якова Геракліда Деспота (1563) молдавський престол намагався здобути литовський князь православного обряду Дмитро Іванович Вишневецький (Байда-Вишневецький, тобто співець, староста черкаський і канівський, організатор запорозького козацтва, який побудував перший сикх на острові Мала Хортиця). Його взяли в полон бояри, відправили до Стамбула, де він був закатований і вбитий.
Іван (Івоня) Воде Лютий (1572-1574), якого польський хроніст М. Стрийковський прозвав «хоробрим», намагався вивести Молдову з-під османського панування. У цій сміливій спробі він спирався на військові сили Молдавії та контингент польських «козаків» на чолі з польським шляхтичем з Мазовії Свєрчовським. Його козаки були набрані з південного сходу Польщі за підтримки Альберта Ласького, князя Костянтина Острозького та гетьмана Язловецького, звісно, без схвалення короля.
Після загибелі хороброго Івана Воде Лютого, козацтво підтримує його рідних братів і сестер по матері та племінника: претендента на ім'я Крецул (англ. Кучерявий), Олександра Підкову та Костянтина, сина Нікоаре Підкови. Варто зазначити, що група полонених козаків з війська Олександра Підкови на запитання турецького великого візира, чому вони зайняли місто Ясси, відповіла, що вони прийшли «на прохання молдавського народу».
Правління Василе Лупу (1634-1653) є важливим моментом у молдавсько-козацьких відносинах, оскільки саме тоді було закладено основи династичного союзу між Молдовою та Україною через шлюб сина Богдана Хмельницького Тиміша з Руксандрою (Розандою), дочкою Василе Лупу (14 серпня 1652 року).
Під час четвертого правління Георге ІІІ Дуки (1678-1684) в Молдавії відбулася унікальна подія: він отримав у 1681 році від турків звання гетьмана над тією частиною України, яка перебувала під їхнім захистом (тобто над Україною на правому березі Дніпра). Сам господар фактично не проживав в Україні, але залишив там своїм заступником грека, який розмовляв мовою козаків, Ене (Яне) Градиновича (Ґредінічі-Драгінічі). У той же час він побудував у своїй новій країні суди в Немирові (Вінницька область) та Цекинівці (також Вінницька область) і заохочував економічну активність.
Після четвертого правління Георге III Дуки молдавська армія занепадає, незважаючи на справжні військові таланти Костянтина Кантеміра (1685-1693), колишнього офіцера армії Корони Польської. У цьому контексті після приблизно століття ефективної епізодичної співпраці молдавсько-козацьке військове співробітництво закінчується.
Варто згадати, що деякі козацькі лідери мали молдавське походження, як, наприклад, Данило Апостол, гетьман Лівобережної України, який народився на Полтавщині.
Захоплюючий стиль викладу та акцент на історичних постатях, зображених за допомогою портретів та описів, дозволили яскраво познайомитися з особистостями та подіями, які формували історію регіону. Лекція завершилася обговоренням необхідності подальшого дослідження і вивчення молдовсько-українських політичних і військових відносин - теми, яка має важливе значення не лише для України, але й для Румунії.
Увага! З розкладом наступних лекцій можна ознайомитись тут.
За детальнішою інформацією стосовно лекцій звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб.320-Ф, interoffice@nupp.edu.ua).
Нагадаємо, у вересні 2023 року спільно з колегами з Сучавського університету імені Штефана чел Маре (Румунія) науковиці політехніки провели онлайн-воркшоп «Teaching in Times of Crisis», а студенти Полтавської політехніки взяли участь в онлайн-воркшопі «European Cooperation Day – Crisis Superpowers».
Нагадуємо про відкриті конкурси на академічну мобільність в рамках програми Erasmus+ у весняному семестрі 2024 року в Румунському університеті «1 DECEMBRIE 1918» University of Alba Iulia, Трансільванському університеті Брашова, чеському університеты NEWTON University.
Відзначимо, студенти Полтавської політехніки мають можливість навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року в провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.
За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм академічної мобільності звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб.320-Ф, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародного співробітництва Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (ауд.310-ц, email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +3-8-(095)-91-08-192).
Нещодавно студентки Полтавської політехніки відвідали штаб-квартиру ООН у Відні, студентка 4 курсу спеціальності 035 Філологія Дарина Тягній взяла участь в тренінгу за програмою Erasmus+ «LEAFFF: Leadership, Empowerment And Facilitation For Future», що проходив у Словацькій республіці, студентка-філолог стала учасницею волонтерської програми від Європейського корпусу солідарності (ESC) в Австрії, представниця Полтавської політехніки вивчала стратегії соціальної інклюзії під час молодіжного обміну у Вірменії, студентка Полтавської політехніки взяла участь у міжнародній програмі Study Tours to Poland, студентки університету пройшли мовні інтенсиви у Літній школі польської мови та культури від NAWA, науковці політехніки відзначили ErasmusDays2023, а студентки політехніки провели воркшоп про «зелений» стиль життя.
Медіацентр
Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
