Кафедра психології та педагогіки

Кафедра створена 01.02.2020 року

Кафедра психології та педагогіки – структурний підрозділ факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»

Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»  є одним із потужних ЗВО Полтавського регіону, який реалізує пріоритетні напрями державної політики щодо розвитку освіти, зокрема, з підготовки кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння, впровадження наукоємних та інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці. Визнання людини найвищою цінністю, орієнтація освітніх систем на гармонійно та всебічно розвинену особистість визначає потребу у підготовці майбутніх фахівців, яка зумовлена необхідністю врахування психологічних факторів: механізмів індивідуальної та групової поведінки, формування навичок стресостійкості в постійно змінюваному інформаційному середовищі, забезпечення сприятливого психологічного клімату, формування соціальних навичок успішності – Soft Skills.

Вимоги часу зумовили необхідність створення кафедри психології та педагогіки (1 лютого 2020 року), здатної високопрофесійно надавати освітні послуги, здійснювати викладання психолого-педагогічних дисциплін, провадити просвітницьку, науково-дослідну, консультаційну діяльність, забезпечувати психолого-педагогічний супровід учасників освітнього процесу засобами практичної психології, педагогіки.

З 2021 року здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти за першим (бакалаврським) рівнем зі спеціальності 053 «Психологія» за освітньо-професійною програмою «Практична психологія» та 012 «Дошкільна освіта» за освітньо-професійною програмою «Дошкільна освіта».

З 2022 року здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти за другим (магістерським) рівнем зі спеціальності 053 «Психологія» за освітньо-професійною програмою «Практична психологія».

Клевака Леся Петрівна

В.о. завідувача кафедри психології та педагогіки, кандидат педагогічних наук, доцент

Седих Кіра Валеріївна

Професор кафедри психології та педагогіки, доктор психологічних наук, професор

Тур Оксана Миколаївна

Професор кафедри психології та педагогіки, доктор педагогічних наук, професор

Шевчук Вікторія Валентинівна

Доцент кафедри психології та педагогіки, кандидат психологічних наук, доцент

Іщенко Володимир Іванович

Доцент кафедри психології та педагогіки, кандидат педагогічних наук, доцент

Хоменко Євгенія Григорівна

Доцент кафедри психології та педагогіки, доктор філософії за спеціальністю "053 Психологія"

Тесленко Марина Миколаївна

Доцент кафедри психології та педагогіки, кандидат педагогічних наук, доцент

Горбенко Юрій Леонідович

доцент, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та педагогіки

Гришко Ольга Іванівна

Доцент кафедри психології та педагогіки, кандидат педагогічних наук, доцент

Чепур Оксана Олександрівна

Старший викладач кафедри психології та педагогіки, доктор філософії за спеціальністю "053 Психологія"

Гресь Катерина Олексіївна

Асистент кафедри психології та педагогіки

Скубій Оксана Михайлівна

Асистент кафедри психології та педагогіки

Події Психологічного Хабу «Школа резильєнтності»:

  1. 2 жовтня 2023 року «Оптимізація психоемоційного стану учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану»
  2. 14 листопада 2023 року  «Нейропсихологічні засади стабілізації емоційних переживань в умовах воєнного стану»
  3. 6 грудня 2023 року " Тренінг про ненасильницьке спілкування до Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства»"
  4. 25-25 січня 2024 року «Науковиця політехніки прочитала серію лекцій, присвячених формуванню резилієнтності та збереженню ментального здоров’я»
  5. 5 березня 2024 року «Тренінг з розвитку командоутворення»
  6. 7 березня 2024 року  "Образу Жінки у Психології, Мистецтві та Літературі"
  7. 1 квітня 2024 року «Психологічне заняття з дітьми дошкільного віку на тему «Мій світ емоцій»»
  8. 20 березня 2024 року «Практичні навички психологічної самодопомоги»
  9. 3 квітня 2024 року «Майбутні професіонали ознайомилися з практичними аспектами використання детектора брехні у роботі психолога»
  10. 5 квітня 2024 року "Особливості роботи практичних психологів установчих організацій"
  11. 23 квітня 2024 року "Ефективні техніки психологічного самовідновлення"
  12. 16 серпня 2024 року «Тренінг, присвячений особливостям ефективної комунікації в освітньому процесі для офіцерів Служби освітньої безпеки»
  13. 1 вересня 2024 року “Майстерка ментального здоров’я

Психологічний Хаб діє на базі кафедри психології та педагогіки з серпня 2023 року  у рамках меморандумів про співпрацю Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» з Українською асоціацією представниць правоохоронних органів, ГУНП в Полтавській області, Управлінням патрульної поліції та Головним управлінням ДСНС України у Полтавській області, а також тісно співпрацює з Гендерним центром Полтавської політехніки у реалізації спільних проєктів.

Передумовою створення Хабу було проведення міжвідомчого круглого столу «Надання психосоціальної допомоги захисникам, захисницям та членам їх родин, а також особам, що постраждали від російської агресії. Перша психологічна допомога населенню у випадках надзвичайних ситуацій» 12 липня 2023 року, за результатами якого було прийнято резолюцію, згідно якої вирішено розвивати спільну наукову та практичну діяльність між університетом та відомчими установами, сприяти розвитку і впровадженню спільних проєктів з метою якісної практичної підготовки висококваліфікованих фахівців-психологів та організації психосоціальної підтримки населенню.

Актуальність проєкту. Воєнні події, які відбуваються в Україні, є стресом для всіх учасників освітнього процесу. Із початком агресії рф проти України можемо зазначити про багато звернень щодо психологічної підтримки дітей в умовах війни, надання психологічної допомоги, зокрема екстреної, подолання стресу, переживання втрати, горя, печалі та страждання, психотерапевтичної роботи з дітьми, які втратили батьків, домівку, здоров’я й зазнали ушкоджень, пережили бомбардування, стали біженцями, внутрішньо переміщених осіб.

За таких умов істотно зростає роль психологічної служби у системі освіти щодо забезпечення своєчасного та систематичного надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти. Вагомого значення набуває забезпечення психологічно комфортного освітнього середовища для усіх вихованців та учнів і забезпечення якісного освітнього процесу для дітей, які мають психологічну травму, розвиток компетентностей педагогічних працівників щодо роботи з дітьми, які мають ознаки психологічної травми, забезпечення підтримки педагогічних працівників та залучення батьків до освітнього процесу. 

Відтак, пріоритетом діяльності закладів освіти є забезпечення психологічної стійкості учасників освітнього процесу, які постраждали від російської збройної агресії.

Психологічний Хаб «Школа резильєнтності» ґрунтується на Національній програмі психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, яка передбачає реалізацію таких компонентів, як створення системи надання допомоги щодо забезпечення доступу до якісних послуг з психічного здоров'я та психосоціальної підтримки, та розроблялася відповідно до листа МОН України «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні» № 1/3737-22 від 29.03.2022 року.

Реалістичність проєкту зумовлюється організаційними та кадровими ресурсами, спрямованими на досягнення визначених цілей. Його цілісність – відповідністю мети, завдань, плану заходів і очікуваних результатів. Контрольованість – забезпечується відповідною системою відстеження проміжних і кінцевих результатів проєктної діяльності.

Учасники проєкту: широкі верстви населення різних вікових категорій.

Мета проєкту: розвиток психологічної компетентності особистості шляхом поглиблення знань щодо факторів особистісного зростання, зокрема її психосоціальної підтримки та усвідомлення важливості психоемоційного здоров’я особистості.

Завдання:

- розкрити теоретичні основи психосоціальної підтримки та особливості особистісного зростання і його специфіка у воєнний час;

- методичне забезпечення розвитку та підвищення рівня резильєнтності;

- поширення методів і технологій психосоціальної підтримки всіх верств населення та практик особистісного зростання; консолідація зусиль педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів освіти і медицини, батьків і громадськості для розвитку системи психологічної допомоги в Полтавській області.

Наукові розвідки викладачів кафедри психології та педагогіки спрямовані на обговорення проблем психолого-педагогічних особливостей становлення та розвитку особистості в освітньому просторі; особливостей збереження психічного здоров’я особистості в умовах освітнього середовища; психолого-педагогічної допомоги особистості в ситуаціях життєвих змін; психолого-педагогічних умов організації навчально-професійної діяльності молоді в межах євроінтеграції; проблем інноваційної діяльності в освітніх закладах; формування мотивації учасників освітнього процесу. Їх результати знаходять своє відображення у наукових публікаціях, виступах на конференціях.

Щорічно із 2020 року кафедра проводить Міжнародні науково-практичні конференції.

ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Прояви резилієнтності на різних рівнях системи: сім’я, освіта, суспільство під час війни» (23-24 травня 2024 р.)

Науковці провідних українських та зарубіжних університетів, фахівці - практики обговорили психологічні особливості прояву та розвитку резилієнтності в умовах воєнного стану, поділившись власними напрацюваннями. Співорганізаторами масштабного науково-освітнього івенту виступили потужні українські та зарубіжні наукові, науково-педагогічні установи, провідні університети - Педагогічний університет ім. Комісії Національної Освіти в Кракові, Інститут нейропсихотерапії (Відень, Австрія), Трансільванський університет Брашова (Румунія), Центр системно-орієнтованого консультування, лікування та психотерапії ZSB (Австрія), Центр психічного здоров’я Тоом Паргі, (Таллін, Естонія), Коледж Санта-Фе (США), Вільний університет Брюсселю (Бельгія), Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Криворізький державний педагогічний університет, Головне управління Національної поліції в Полтавській області, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, Управління патрульної поліції в Полтавській області, Центр психічного здоров’я КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», Благодійна організація «Світло надії», Гендерний центр Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».

На пленарному засіданні з доповідями виступили: Ramona HENRER, PhD, Associate professor, Erasmus coordinator Transilvania University of Brasov (Romania), Shari WILSON, PhD, Університет Вісконсіна – Стівенс Пойнт, США, Олена Коваленко, професорка, докторка габілітована в галузі психології. Університет Комісії національної освіти у Кракові (Польща), Київський національний університет технологій та дизайну (Україна), Christian NILSON, старший юридичний радник Патентного офісу Швеції, м. Стокгольм, Швеція, Катерина Бондар, кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри практичної психології Криворізького державного педагогічного університету, Наталія Супруненко, начальниця Центру психічного здоров’я КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», Наталія Піканова, Phd, директорка ТОВ «Містер Лідер Глобал», Антоніна Сидоренко, кандидатка медичних наук, доцентка, доцентка закладу вищої освіти кафедри фармакології, клінічної фармакології та фармації Полтавського державного медичного університету, Оксана Тур, докторка педагогічних наук, професорка, професорка кафедри психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Тарас Нестеренко, координатор психологічної служби у Mental Hub, Анастасія Твердоступ, студентка групи 301-ФП факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».

Спікери та учасники конференції обговорили різні аспекти резилієнтності, як базової компетентності сучасної людини та особливості розвитку ментального здоров’я – у освітньому процесі, у дошкільних закладах, у роботі з ветеранами війни та постраждалими внаслідок російської агресії. До дискусій та обговорення долучилися начальниця Центру забезпечення діяльності ГУ ДСНС України в Полтавській області Юлія Фалєєва, завідувачка Центру практичної психології і соціальної роботи КЗ «Полтавський міжшкільний ресурсний центр Полтавської міської ради» Тетяна Горошко, методист Центру практичної психології і соціальної роботи КЗ «Полтавський міжшкільний ресурсний центр Полтавської міської ради» Діана Довгопол, капітан поліції, психолог відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ГУНП в Полтавській області Олександра Атахаджаєва, які поділилися з присутніми власним практичним досвідом. Під час обговорення учасники конференції також поділилися успішними кейсами роботи з різними категоріями осіб та намагалися виробити єдиний алгоритм розвитку резилієнтності, спираючись на вітчизняний та зарубіжний досвід.

У рамках ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Прояви резилієнтності на різних рівнях системи: сім’я, освіта, суспільство під час війни» учасники працювали у чотирьох секціях:

Секція 1. Психологічні особливості прояву та розвитку резилієнтності в умовах воєнного стану. Модераторка: Кіра Седих, професорка кафедри психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», докторка психологічних наук, професорка;

Секція 2. Ментальне здоров’я як глобальний виклик сьогодення та майбутнього. Модераторка: Євгенія Хоменко, завідувачка кафедри психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», PhD;

Секція 3. Психічні та психологічні розлади під час війни: лікування та реабілітація. Модераторка: Вікторія Шевчук, доцентка кафедри психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», кандидатка психологічних наук, доцентка;

Секція 4. Пріоритетні наукові розробки в сфері психології та педагогіки. Модераторка: Оксана Тур, професорка кафедри психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», докторка педагогічних наук, професорка.

Практичний психолог Mental HUB Альона Стецович провела майстер-клас з емоційного розвантаження для здобувачів вищої освіти бакалаврського та магістерського рівнів спеціальності 053 Психологія, а доктор психологічних наук, психотерапевт, австрійський професор психології Сальваторе Джакомуцці провів гостьову лекцію «Психологія ХХІ століття».

Психологи та фахівці-практики обговорили прояви резилієнтності в сім’ї, освіті та суспільстві під час війни

https://nupp.edu.ua/news/psikhologi-ta-fakhivtsi-obgovorili-proyavi-rezilientnosti-v-simi-osviti-ta-suspilstvi-pid-chas-viyni.html?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR3NuVSBM9koVDssDK9WAoSOXIwVmH7n_FF_-lOZLLUTYB-NRBqPP2C0yBo_aem_S6zYu-_B_bJsdvqFrg8kfQ

І Міжнародна науково-практична конференція «Прояви резилієнтності на різних рівнях системи: сім’я, освіта, суспільство під час війни» (23-24 листопада 2023 р.)

Співорганізаторами заходу виступили потужні зарубіжні та вітчизняні наукові, науково-педагогічні установи, державні управлінські органи: Педагогічний Університет ім. Комісії Національної Освіти в Кракові, Інститутут Нейропсихотерапії (Відень, Австрія), Центр системно-орієнтованого консультування, лікування та психотерапії ZSB (Австрія), Центр психічного здоров’я Тоом Паргі, (Таллін, Естонія), Коледж Санта-Фе (США), Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Хмельницький національний університет, Регіональне представництво Уповноваженого Верховної ради України з прав людини в Полтавській області, ГУ ДСНС України у Полтавській області, Управління Патрульної поліції в Полтавській області, Гендерний центр Національного університету «Полтавська політехніка імені Ю. Кондратюка», відділ психологічного забезпечення Управління кадрового забезпечення ГУ Національної поліції в Полтавській області.

З вітальним словом на відкритті конференції виступив представник Уповноваженого Верховної ради з прав людини в Полтавській області Владислав Носенко. «Надзвичайно приємно отримувати запрошення на такі заходи. Взагалі збереження ментального здоров’я й психологічної реабілітації є на сьогодні надзвичайно важливим, особливо в умовах воєнного стану. І те, що ви проводите такі заходи, проводите інформаційно-просвітницьку діяльність, є надзвичайно важливим і корисним», – наголосив Владислав Носенко.

На пленарному засіданні виступили: Олена Коваленко – доктор психології, професор Університету Національної комісії з освіти, Краків, Інститут менеджменту та соціальних питань (Польща); Таміла Зозуль – доктор філософії, психолог Австрійського центру сприяння психологічному здоров'ю в школах (ÖZPGS) (Відень) (Австрійський центр сприяння психологічному здоров'ю в школах (ÖZPGS) (Австрія); Оксана Цурхайде, керівник реабілітаційного Центру здоров'я Тоо Паргі, Талін, (Естонія); Іван Данилюк – доктор психологічних наук, професор, декан факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Ірина Чепур – практичний психолог Пирятинського ліцею № 6 Пирятинської міської ради Полтавської області; Дафна Шарон Максімов – керівник відділу (HOD) у проєкті Хібукі-Терапія (Ізраїль), Кіра Седих – доктор психологічних наук професор, професор кафедри психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Олена Демяник – майор поліції, начальник відділу психологічного забезпечення Управління кадрового забезпечення ГУНП в Полтавській області.

Учасники розглянули шляхи сприяння ментальному здоров’ю в австрійській шкільній системі, естонський досвід роботи з адиктивними підлітками, запити учнівської молоді Полтавщини, стресостійкість як чинник формування резильєнтності поліцейських НПУ. Фахівець з Ізраїлю презентувала некомерційну розробку методики реабілітації дитячих травм під час масових лих – використання терапевтичної іграшки хібукі для обійм і бесід. Досвід викликав велику зацікавленість учасників конференції.

У межах роботи І Міжнародної науково-практичної конференції «Прояви резилієнтності на різних  рівнях системи: сім’я, освіта, суспільство під час війни» працювало чотири секції:

СЕКЦІЯ 1. Психологічні особливості прояву та розвитку       резилієнтності в умовах воєнного стану. Модератор: Седих Кіра Валеріївна, доктор психологічних наук професор, професор кафедри психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».

СЕКЦІЯ 2. Ментальне здоров’я як глобальний виклик сьогодення та майбутнього. Модератор: Хоменко Євгенія Григорівна, PhD, завідувач кафедри психології та педагогіки   Національного    університету     «Полтавська      політехніка імені Юрія Кондратюка».

СЕКЦІЯ 3. Психічні та психологічні розлади під час війни: лікування та реабілітація. Модератор: Шевчук Вікторія Валентинівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».

СЕКЦІЯ 4. Пріоритетні наукові розробки в сфері психології та педагогіки. Модератор: Клевака Леся Петрівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».

Також у рамках конференції провідні практичні психологи провели майстер-класи: начальник відділу психологічного забезпечення Управління кадрового забезпечення ГУНП в Полтавській області, майор поліції Олена Демяник – «Практичні кейси до розвитку резилієнтності» та провідний фахівець ВСГР та ПЗ ЦЗД ГУ ДСНС України в Полтавській області, лейтенант служби цивільного захисту Євген Пушко – «Підвищення психологічної стійкості в умовах війни»

Психологи, правоохоронці і рятувальники обговорили розвиток психологічної стійкості у сім’ях, освіті і суспільстві під час війни

https://nupp.edu.ua/news/psihologi-pravoohorontsi-i-ryatuvalniki-obgovorili-rozvitok-psikhologichnoi-stiykosti-pid-chas-viyni.html?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR1e5crKztDfS-MoIIprSgGxyV5tJaG_RNsGCboHfSkyGbzvYbIZyPb-gnc_aem_iI5I4CvAbmTssjPiafHy4A

ІV Міжнародна науково-практична конференція «Психолого-педагогічні координати розвитку особистості» (1-2 червня 2023 р.).

Учасники конференції обмінялися досвідом з актуальних проблем психології та педагогіки. Свої доповіді представили відомі вітчизняні та зарубіжні науковці, практики: Максименко Сергій Дмитрович, академік НАПН України, доктор психологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки, директор Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України; Kovalenko Olena, doctor habilitatus in psychology, professor of Pedagogical University of Krakow (Poland); Бацилєва Ольга Валеріївна, доктор психологічних наук, професор, здоров’я людини, реабілітології і спеціальної психології Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди; Карпенко Зіновія Степанівна, доктор психологічних наук, професор, професор кафедри теоретичної та практичної психології Національного університету «Львівська політехніка»; Бондарчук Олена Іванівна, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології управління Центрального інституту післядипломної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України (м. Київ). Заслужений працівник освіти України; Костіна Валентина Вікторівна, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри соціальної роботи і соціальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди; Борозенцева Тетяна Валеріївна, кандидат психологічних наук, доцент, завідувач кафедри психології Горлівського інституту іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»; Шкира Ольга Іванівна, директор бібліотеки Університету Григорія Сковороди в Переяславі; Wilson Shari L.,  M.A. and Ed.D. candidate in Educational Sustainability,  Teaching Ecologist, Project Central/ University of Wisconsin-Stevens Point (USA); Дяченко Сергій Євгенович, аспірант І курсу спеціальності 015 «Професійна освіта» Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»; Борсук Тетяна Олександрівна, аспірантка І курсу спеціальності 015 «Професійна освіта» Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».

Зорганізовано секційні засідання. Проведено науковий дайджест: теорія і практика. Де практики, студентська молодь розглянули актуальні проблеми фундаментальних та прикладних психолого-педагогічних досліджень. Дослідник фундаментальних категорій музики за О. Оголевцем  Михайлюк Ярослав ознайомив присутніх з теоретичними та практичними аспектами концепції музичної освіти України. З актуальними науковими доповідями виступили  магістранти та студенти першого, другого курсів спеціальності 053 «Психологія» факультету філології, психології та педагогіки: Левченко Володимир,  Перетятько Ірина, Калініченко Віра, Карук Юлія, Нікітенко Марія, Постіл Максим, Савченко Інна.

Студенти першого курсу спеціальності 053 представили творчі проєкти, а саме: «Лебідь «Шлях до мрії» – Карук Юлія, Федоренко Софія, Нікітенко Марія; «Квітка емоцій» – Баль Софія, Швець Софія, Скалецька Вікторія; «Крила» – Бабич Єлизавета, Біленька Неля, Жуковська Анастасія.

На конференції було представлено 71 наукову доповідь. Участь у конференції взяли науковці з України (Вінниця, Глухів, Запоріжжя, Київ, Кременчук, Львів, Миргород, Гадяч, Переяслав, Суми, Харків, Черкаси та ін.), США, Польщі. Загальна кількість учасників – 170 із закладів вищої освіти та установ. За результатами конференції сформовано збірник праць, який налічує понад 70 наукових матеріалів.

Круглий стіл «Надання психосоціальної допомоги захисникам, захисницям та членам їх родин, а також особам, що постраждали від російської агресії. Перша психологічна допомога населенню у випадках надзвичайних ситуацій» проведено 12 липня 2023 року за ініціативи кафедри психології та педагогіки і Гендерного центру Полтавської політехніки.

Актуальність та масштабність заходу об’єднали навколо себе більше 100-та учасників, керівників та представників силових структур, психологів правоохоронних органів, психологів Головного управління ДСНС у Полтавській області,  Національної поліції України, психологів, які працюють з військовослужбовцями, що повернулися з полону, родинами загиблих чи зниклих безвісті, постраждалими від військової агресії.

Під час роботи присутні обговорили актуальні проблеми сьогодення та окреслили напрямки роботи майбутньої співпраці. Провідні практичні психологи різних установ та організацій поділилися практичними кейсами роботи та одностайно підтримали ідею щодо необхідності і важливості якісної підготовки майбутніх психологів у роботі з усіма верствами населення задля якнайшвидшого подолання наслідків російської агресії.

Оскільки діяльність кафедри психології та педагогіки спрямована на високоефективну підготовку практичних психологів, конкурентоздатних на сучасному ринку праці, викладачі кафедри активно налагоджують професійну взаємодію з експертами у галузі практичної психології, результатом якої мають стати регулярні зустрічі по обміну досвідом та інформаційними матеріалами а також відпрацювання практичних навичок студентів у співпраці з провідними фахівцями галузі.

ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Психолого-педагогічні координати розвитку особистості» (2-3 червня 2022 р.)

Провідні вчені, фахівці-психологи з України, Сполучених Штатів Америки, Іспанії, Польщі, Норвегії презентували найсучасніші психолого-педагогічні дослідження та поділилися успішним досвідом підтримки психічного здоров’я особистості в умовах війни. Науковці та практики обговорили психологічні механізми становлення та розвитку особистості, особистісні атрибути ефективних лідерів, основні аспекти психічного здоров’я в умовах війни, конструювання досвіду особистості в умовах воєнного часу, проаналізували сучасні підходи до зміцнення життєстійкості особистості, роль інтуїції в умовах невизначеності під час війни, особливості становлення егалітарної особистості в освітньому процесі та психологічні особливості організації освітнього процесу в закладах вищої освіти в умовах війни.

«Не даремно дана міжнародна конференція уже традиційно відбувається на початку червня та збирає навколо себе представників української і світової академічної спільноти, які обговорюють найактуальніші проблеми розвитку сучасної психологічної науки, гнучко реагуючи на гострі потреби сьогодення. Твердо переконана, що інноваційний досвід, здобутий від зарубіжних колег і партнерів, успішно реалізуємо в нашому університеті. Бажаю успішних виступів, плідної дискусії та наукового ентузіазму!», – привітала присутніх перший проректор – проректорка з науково-педагогічної роботи та економічного розвитку Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Олена Філонич.

На актуальності тематики конференції наголосив у своєму вітальному слові академік Національної академії педагогічних наук України, доктор психологічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки, Повний кавалер ордена за заслуги, основоположник генетичної та медичної психології, дійсний член багатьох зарубіжних академій, директор Інституту психології імені Григорія Силовича Костюка НАПН України Сергій Максименко, який презентував цікаву доповідь «Психологічні механізми зародження, становлення і здійснення особистості: природні і соціальні координати». Спільно із доктором психологічних наук, професором, завідувачкою кафедри психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», представницею наукової школи генетичної психології Світланою Яланською презентували наукові видання - монографію «Генетико-креативний підхід до розвитку особистості» (Максименко С.Д., Яланська С.П.); ювілейну книгу/монографію «Наукова школа академіка, фундатора генетичної психології Сергія Дмитровича Максименка» (упорядник-наук. ред. С.П. Яланська), де розкрито анотації дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук (108) та кандидата психологічних наук (210), та представлено теоретичні засади діяльнісного опосередкування особистісного розвитку через призму експериментально-генетичного, генетико-моделюючого, генетико-креативного методів генетичної психології.

Плідне професійне спілкування поступово переросли в конструктивний діалог та обмін практичним досвідом, що свідчить про гостру необхідність проведення подібних наукових заходів. Власні напрацювання презентували науковці з Києва, Тернополя, Львова, Переяслава, Полтави, Вінниці, Сполучених Штатів Америки, Польщі, Норвегії.

Упродовж двох днів успішними науково-освітніми кейсами поділилися відомі вітчизняні та зарубіжні науковці, практики: Saxegaard Olaf, Bachelor HRM, Bachelor legal, Private Consultancy in Norway and Ukraine (Norway), Наталія Савелюк, доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри психології Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Олена Бондарчук, доктор психологічних наук, професорка, завідувачка кафедри психології управління Центрального інституту післядипломної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України (м. Київ), Зіновія Карпенко, доктор психологічних наук, професорка кафедри теоретичної та прикладної психології Національного університету «Львівська політехніка», Ольга Шкира, директорка бібліотеки Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Володимир Моргун, кандидат психологічних наук, професор кафедри психології Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, Сергій Десяк, засновник Центру ремесел «Дунстан» (м. Вінниця), Лілія Немаш, психолог, асистентка кафедри психології Вінницького інституту Університету «Україна», аспірантка кафедри психології ВДПУ ім. М. Коцюбинського та інші.

Унікальні наукові напрацювання презентували академік Національної академії педагогічних наук України, доктор психологічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки, Повний кавалер ордена за заслуги, основоположник генетичної та медичної психології, дійсний член багатьох зарубіжних академій, директор Інституту психології імені Григорія Силовича Костюка НАПН України Сергій Максименко, академік НАПН, доктор психологічних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України, професор кафедри практичної психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Тамара Яценко.

Відеопривітання до учасників конференції надійшли від Kovalenko Olena Hryhorivna, Doctor of Psychology, Professor, chief Researcher of the Department of Andragogy (in Krakow) Pedagogical University of Krakow (Poland), adjunct of the Institute of Social Affairs and Public Health (in Kyiv) Ivan Ziazun Institute of Pedagogical and Adult Education of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine (Kyiv, Ukraine).

Упродовж дводенної програми конференції науковці відвідали засідання професійного дайджесту «Інноваційний досвід практиків», під керівництвом кандидатки психологічних наук, доцентки кафедри психології та педагогіки Полтавської політехніки Ніни Атаманчук. Крім того, учасники конференції взяли участь у секційних засіданнях, де розглянули практичні аспекти реалізації інноваційної діяльності фахівців у сфері психології та педагогіки. Практичні кейси зі застосування інноваційних технологій в освітньому процесі закладів дошкільної освіти презентували Марина Левцун, директорка Полтавського дошкільного навчального закладу (ясла-садок №37) «Білосніжка» Полтавської міської ради Полтавської області та Світлана Алімова, вихователь-методист Полтавського дошкільного навчального закладу (ясла-садок №37) «Білосніжка» Полтавської міської ради Полтавської області.

Про інноваційні технології розвитку мовлення дітей дошкільного віку розповіла Світлана Баликова, директорка Михайлівського закладу дошкільної освіти (дитячий садок) «Івушка» Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Особливості соціально-педагогічної підтримки вчителя у подоланні бар’єрів усвідомлення теорії множинного інтелекту презентував Сергій Дяченко, соціальний педагог, соціально-педагогічний працівник з дитячими та громадськими молодіжними організаціями, вчитель англійської мови і зарубіжної літератури Комунального закладу «Полтавська ЗОШ І-ІІІ ст. №30 Полтавської міської ради Полтавської області». Присутні переглянули презентацію про діяльність громадської організації «Інститут прикладної креатології», яку очолює директор Владиславом Василець та розглянули актуальні проблеми фундаментальних та прикладних психолого-педагогічних досліджень.

За результатами конференції сформовано збірник праць, який налічує 56 наукових матеріалів та розміщений на офіційному сайті університету. Підготовлено до друку статті у виданнях, включених до міжнародної наукометричної бази Index Copernicus: «Технології розвитку інтелекту» Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України.

Науковці з України, ЄС та США обговорили аспекти підтримки психічного здоров’я в умовах війни

https://nupp.edu.ua/news/naukovtsi-z-ukraini-es-ta-ssha-obgovorili-aspekti-pidtrimki-psikhichnogo-zdorovya-v-umovakh-viyni.html?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR1e5crKztDfS-MoIIprSgGxyV5tJaG_RNsGCboHfSkyGbzvYbIZyPb-gnc_aem_iI5I4CvAbmTssjPiafHy4A

ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Психолого-педагогічні координати розвитку особистості» (3-4 червня 2021 р.).

Науковці з різних європейських країн, Сполучених Штатів Америки та провідні психологи України обговорили проблеми психолого-педагогічних особливостей становлення та розвитку особистості в освітньому просторі, психолого-педагогічних умов організації навчально-професійної діяльності молоді в межах євроінтеграції, розвитку творчості учнівської та студентської молоді, проблем інноваційної діяльності в освітніх закладах, особливостей збереження психічного здоров’я особистості в умовах освітнього середовища, психолого-педагогічної допомоги особистості в ситуаціях життєвих змін та формування позитивної мотивації учасників освітнього процесу. До наукової дискусії активно долучилися досвідчені науковці, провідні фахівці наукових установ Національної академії педагогічних наук України, викладачі та практичні психологи понад 50 університетів країни. Через карантинні обмеження, спричинені всесвітньою пандемією COVID-19, масштабну наукову подію провели в онлайн-форматі на платформі Zoom.

«Пишаємося тим, що сьогодні свою роботу розпочинає свою роботу вже II Міжнародна науково-практична конференція, присвячена дослідженню актуальних проблем розвитку особистості, її становленні у сучасному інформаційному та освітньому просторі! Надзвичайно приємно, що до конференції у якості співорганізаторів долучилися заклади вищої освіти шести країн світу, адже це свідчить про стійкий інтерес до розгляду даної тематики. Розвиток співпраці з Національною академією педагогічних наук України, зокрема Інститутом психології імені Г. С. Костюка – один з пріоритетних напрямків науково-освітньої діяльності нашого університету, який наразі успішно реалізовуємо. Сподіваюся, що під час роботи конференції отримаємо обмін практичним досвідом та знайдемо партнерів для спільних науково-освітніх проєктів! Бажаю успішних виступів, плідної дискусії та наукового ентузіазму!», – привітала присутніх проректор з наукової та міжнародної роботи Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Світлана Сівіцька.

На актуальності обраної тематики конференції наголосив у своєму виступі академік Національної академії педагогічних наук України, доктор психологічних наук, професор, дійсний член багатьох зарубіжних академій, директор Інституту психології імені Григорія Силовича Костюка НАПН України Сергій Максименко: «Хочу відзначити активність університету, що носить славне ім’я відомого науковця та винахідника Юрія Кондратюка, у проведенні масштабних наукових та науково-популярних заходів за участю Національної академії педагогічних наук України. У сучасних умовах людська особистість опинилася у складних умовах та змушена пристосовуватися під виклики сьогодення, а наше завдання – полегшити її вихід з пов’язаних з цим стресових ситуацій та надати кваліфіковану психолого-педагогічну допомогу. Щоб достойно вирішувати існуючі проблеми, необхідно враховувати думку кожного та працювати на спільний результат».

Метою проведення міжнародної науково-практичної конференції є висвітлення найбільш актуальних науково-прикладних проблем психологічної та педагогічної науки, унікальні наукові доповіді представили відомі вітчизняні та зарубіжні практики. Плідне професійне спілкування поступово переросли в конструктивний діалог та обмін практичним досвідом, що свідчить про гостру необхідність проведення подібних наукових заходів. Модератором конференції стала доктор психологічних наук, завідувачка кафедри психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», професор Світлана Яланська.

Успішними науково-освітніми кейсами поділилися академік НАПН України, доктор психологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки, повний кавалер ордену «За заслуги», основоположник генетичної та медичної психології, директор Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України Сергій Максименко, член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор, декан факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Данилюк, академік НАПН, доктор психологічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України, завідувач кафедри психології, глибинної корекції та реабілітації Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького Тамара Яценко, доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри соціальної роботи і соціальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Валентина Костіна.

Унікальні наукові напрацювання презентувала доктор психологічних наук, професор, професор кафедри соціальної психології та психології розвитку ДВНЗ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Зіновія Карпенко. Про проблему становлення екологічної свідомості студентської молоді в умовах освітнього середовища розповіла у своїй доповіді доктор психологічних наук, професор, професор кафедри психології Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця) Ольга Бацилєва.

Власним практичним досвідом поділилися доктор психологічних наук, професор, завідувачка лабораторією психології соціально дезадаптованих неповнолітніх Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України Антоніна Грись, доктор психологічних наук, доцент, доцент кафедри диференціальної і спеціальної психології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Оксана Кононенко, директор бібліотеки ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди» Ольга Шкира, доктор психологічних наук, доцент професор кафедри психології Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Наталія Савелюк, доктор психологічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України Олена Коваленко, професор, завідувач кафедри психології управління Центрального інституту післядипломної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України (м. Київ) Олена Бондарчук, кандидат психологічних наук, професор, професор кафедри психології Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка Володимир Моргун, Wilson Shari L., M.A. in Biology-Systematics and Ecology, Teaching Ecologist and Doctoral Student in Educational Sustainability, Project Central and University of Wisconsin-Stevens Point (United States of America), Sharkova Svitlana, PhD in Educational and Developmental Psychology, Postdoc researcher G.S. Kostiuk Institute of Psychology NAES Ukraine, Manning David, Professor of the Dep. of Social and Behavioral Studies, Santa Fe College (FL, USA), Renata Ticha, Brian Abery, PhDs, Researchers and lecturers University of Minnesota, Institute on Community Integration (United States of America).

Відеопривітання учасникам конференції надійшло від доктора педагогічних наук, професора, проректора з наукової роботи Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького Людмили Москальової.

Упродовж дводенної програми конференції науковці відвідали віртуальний калейдоскоп «Відкрий для себе Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», презентований українською та англійською мовами, арт-майстерню під керівництвом кандидата педагогічних наук, директорки комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Диканської районної ради Полтавської області» Вікторії Гуменюк «Арт-терапія в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах ІРЦ», вектори духовності «Формування екологічного мислення» від кандидата психологічних наук, доцента кафедри рослинництва Полтавського державного аграрного університету Марини Антонець та інноваційний кафетерій «Безбар'єрний простір», проведений керівницею Полтавського реабілітаційного центру «Соняшник» Ельвірою Поповою. Крім того, учасники конференції взяли участь у секційних засіданнях, реалізації молодіжного міжнародного проєкту «Dance4Life» та рефлексії реалізації програми «Journey4Life» старшого викладача кафедри соціальної роботи та спеціальної освіти Полтавського інституту економіки і права Університету «Україна», соціального педагога Полтавського обласного благодійного фонду «Громадське здоров’я» Наталії Златопольської, на яких розглянули актуальні проблеми фундаментальних та прикладних психолого-педагогічних досліджень.

За результатами конференції сформовано збірник праць, який налічує 88 наукових матеріалів та розміщений на офіційному сайті університету. Підготовлено до друку статті у виданнях, включених до міжнародної наукометричної бази Index Copernicus: «Технології розвитку інтелекту» Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України.

І Міжнародна науково-практична конференція «Психолого-педагогічні координати розвитку особистості» (2-3 червня 2020 р.).

Учасниками науково-практичної конференції стали науковці з США, Польщі, Туреччини, Казахстану, Китаю, провідні науковці Національної академії педагогічних наук України та 50-ти закладів вищої освіти України (Вінниця, Глухів, Запоріжжя, Київ, Краматорськ, Кременчук, Львів, Миргород, Одеса, Переяслав-Хмельницький, Слов’янськ, Суми, Харків, Черкаси, усіх полтавських закладів вищої світи).

Метою проведення міжнародної науково-практичної конференції є висвітлення найбільш актуальних науково-прикладних проблем психологічної та педагогічної науки. Науковці акцентували на розкритті психолого-педагогічних аспектів таких напрямів: психолого-педагогічні особливості становлення та розвитку особистості в освітньому просторі; психолого-педагогічні умови організації навчально-професійної діяльності молоді в умовах суспільних реалій; психологія розвитку творчих компетентностей особистості: практико-орієнтований аспект; психологічні аспекти здоровʼязбереження й здоровʼятворення в ускладнених умовах життєвого середовища; психолого-педагогічна допомога особистості в ситуаціях життєвих змін.

Під час конференції академік Національної академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки, Повний кавалер ордена за заслуги, основоположник генетичної та медичної психології, дійсний член багатьох зарубіжних академій, директор інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, доктор психологічних наук, професор Сергій Максименко привітав учасників конференції та презентував наукову доповідь про інформаційно-енергетичну сутнісну складову як джерело і рушій розвитку особистості. Закликаючи до співпраці, науковець запропонував пройти цікавий експеримент, який би дав можливість побудувати різні простори у предметно-практичній діяльності, які б могли змоделювати ставлення людини до тих чи інших подій.

До учасників конференції звернувся Герой України, заслужений працівник народної освіти України, академік Міжнародної слов’янської академії наук та Академії наук вищої школи України, ветеран праці, доктор психологічних наук, професор кафедри психолого-педагогічних дисциплін, ректор Національного університету «Острозька академія» Ігор Пасічник. Він представив власне бачення нових викликів в теорії формування особистості у контексті онлайн-навчання в умовах пандемії. «Ця тема є експериментальною та імпровізованою, як і мої припущення: не дивлячись на численні дослідження розвитку особистості, впливу соціального середовища на її формування, психологами ще не вивчено практичний вплив дистанційного навчання на розвиток і становлення особистості в умовах пандемії», – прокоментував Ігор Пасічник.

Відповідно до дводенної програми конференції науковці проводили пленарні засідання, взяли участь у науковому дайджесті «Ідентичність у формуванні сучасного художника (до питання міждисциплінарних зв’язків у сучасному науковому дискурсі)», здійснили віртуальну екскурсію до «Інклюзивно-ресурсного центру» Диканської районної ради Полтавської області» та віртуальну подорож «Від Інституту шляхетних дівчат до Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», відвідали майстер-класи «Розвиток навичок емоційної грамотності за методом ненасильницького спілкування» та «Антропологічне садівництво».

На конференції було представлено 135 наукових доповідей. Загальна кількість авторів – 169 із 50 закладів вищої освіти та установ. За результатами конференції сформовано збірник наукових праць, який налічує 73 наукових матеріалів та розміщений на сайті університету.

Науково-педагогічні працівники кафедри психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» висловлюють слова щирої вдячності вітчизняним та зарубіжним університетам-партнерам, фахівцям за плідний обмін думками, корисними практичними кейсами і напрацюваннями у сфері психологічної науки та запрошують до подальшої науково-освітньої співпраці.

Наукова проблематика викладачів кафедри психології та педагогіки

Лабораторія психодіагностики та корекційно-розвивальної роботи діє на базі кафедри психології та педагогіки, і у своїй діяльності керується чинним законодавством, нормативними актами Міністерства освіти і науки України, локальними нормативно-правовими актами, освітньо-професійними, освітньо-науковими програмами підготовки майбутніх фахівців, Статутом Університету, Колективним договором між адміністрацією і трудовим колективом Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».

Метою діяльності лабораторії є:

  • організація науково-дослідної діяльності у галузях: 05 Соціальні та поведінкові науки, 01 Освіта/Педагогіка та інших;
  • забезпечення поглибленої практичної підготовки учасників освітнього процесу;
  • здійснення просвітницької, консультативної, соціально-профілактичної, корекційно-розвивальної, профорієнтаційної роботи.

Лабораторія здійснює свою діяльність в єдиному комплексі освітньої, наукової, науково-дослідної діяльності Університету і діє в структурі кафедри психології та педагогіки.

Лабораторія є поліфункціональним майданчиком для:

  • забезпечення якісних освітніх послуг студентам спеціальностей 053 «Психологія» та 012 «Дошкільна освіта»;
  • надання психологічних послуг для фізичних та юридичних осіб;
  • проведення наукових досліджень, в тому числі, спільно з колегами закладів України та закордонних установ.   

Така поліфункціональність можлива завдяки використанню спеціального обладнання лабораторії:

  1. Крісла-реклайнери. Крісла-реклайнери дозволяють зняти напругу клієнта, розвантажити після важкого дня або сесійного тижня. Ефект розслаблення посилюється завдяки музикотерапії та впливу темряви і спеціального кольорового освітлення від світлодіодних панелей. Крісла мають функцію 5 видів масажу з різним рівнем інтенсивності, підігрівом (взимку), що знімає напругу в м’язах тіла, розслаблює хребет, надає енергійності на подальші звершення.
  2. Нейроконтроллери спрямовані на дослідження емоційного стану людини. Нейроконтроллер зчитує показники мозкової активності користувача та транслює їх на комп’ютер. Дані, зібрані за допомогою цієї системи виводяться на екрані у вигляді мозкових хвиль, ЕЕГ (електроенцефалограми), спектрів потужності (альфа-хвиль, бета-хвилі та ін.), уваги (концентрації), медитації (розслаблення). Датчик гарнітури вимірює електричну активність мозку та передає дані по Bluetooth на комп'ютер, смартфон, планшет або ноутбук. За допомогою спеціальних ігор можна навчити клієнта технікам концентрації уваги, розслаблення та медитації. Мозок – електрохімічний орган. Коли говорять про певні хвилі, то мають на увазі графічне відображення частоти збудження нейронів. Саме це збудження пов’язане з тим, чи ми бадьорі, чи замріяні, чи бачимо сновидіння. Виділяють такі типи активності стану мозку: альфа, бета, гамма, тета, дельта ритми. Мозок людини, яка сильно захоплена справою чи розмовою, продукує бета хвилі. Бета ритм визначає,  яку інформацію слід обробляти, контролює нашу оперативну пам'ять і впливає на гамма хвилю. Гамма хвиля виникає у мозку під час обробки нової чуттєвої інформації: зображення, звуків, запахів. Коли ви їсте або цілуєтесь, не думайте більше ні про що. Дозвольте мозкові у повній мірі відчути сенсорну інформацію. Мозок людини, яка щойно впоралася із завданням чи медитує, продукує альфа ритми. Слухаючи музику улюбленого жанру, ми часто переводимо мозок у стан генерації альфа хвилі. Людина, яка замріялася або робить звичайну механічну роботу, перебуває в стані тета ритмів. Вони ще виникають на неквапній пробіжці. Під час тета ритму мозок продукує ідеї. Дельта хвилі є найповільнішими. Мозок, що заснув, переходить у їх стан, але не втрачає активності.
  3. Сенсорний килимок та Су-Джок дозволяють знизити тривожність, емоційну і м’язову напругу, втомленість, надати загальний розслаблюючий ефект для клієнта. Це профілактика розумової і фізичної перевтоми. Заняття на сенсорному килимку відбувається за допомогою використання відеозапису вправ, що демонструється на екрані телевізору. Вправи з Су-Джок доступні і дітям, і дорослим. Розробником Су-Джок терапії вважається корейський професор Пак Чже Ву. Вона передбачає вплив через кисті рук та стопи ніг на організм людини. Вправи з кільцями опосередковано стимулюють мовленнєві зони в корі головного мозку, тож актуальні для дітей дошкільного віку.
  4. Арт-терапевтичний пісочний столик. На сьогоднішній день у психологічній та психотерапевтичній роботі використовують різні методи і техніки. Одним із популярних методів є пісочна терапія. Пісок – це надзвичайно цікавий і загадковий матеріал. Він здатний знімати нервову напругу, покращувати настрій, викликати найбагатші асоціації. Гра з піском захоплює і дорослих, і дітей. За допомогою таких ігор можна виразити свої відчуття та переживання. Не потрібно спеціальних навичок щоб працювати з цим матеріалом, оскільки всім дітям він знайомий і зрозумілий. Завдання пісочної терапії: розкриття індивідуальності, активізація творчих здібностей та фантазії, розв’язання психологічних проблем, позбавлення комплексів та страхів, зняття внутрішнього напруження та отримання емоційного задоволення, розвиток координації рухів, дрібної моторики, орієнтації в просторі, формування навичок позитивної комунікації, покращення пам’яті, уваги і просторової уяви.

4 жовтня 2022 р. у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбулось урочисте відкриття навчальної лабораторії  – Центру освіти та піклування про дітей дошкільного віку.

Подія відбулась в рамках Меморандуму про взаєморозуміння і співробітництво, який університет нещодавно підписав з ТОВ «МР. ЛІДЕР ГЛОБАЛ» задля об’єднання зусиль з метою сприяння розвитку в Україні якісної дошкільної освіти й піклування, формування і підтримки їхніх високих стандартів у країні, забезпечуючи та покращуючи рівний доступ різних категорій дітей до освіти.

У церемонії відкриття Центру взяв участь автор програми та засновником бренду Mr. Leader – народний депутат України, Голова підкомітету з питань раннього розвитку та дошкільної освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Володимир Воронов.

Центр є унікальним майданчиком для відпрацювання практичних умінь, формування Hard skills студентів спеціальностей 012 «Дошкільна освіта» та 053 «Психологія», сприяє реалізації принципу дуальності освіти, надання якісних освітніх послуг здобувачам вищої освіти на рівні європейських стандартів.

На базі Центру здійснюється реалізація програми освіти дітей раннього та дошкільного віку «Освіта і піклування» (EDUCATION and CARE), рекомендованої МОН України.

Студенти мають унікальну можливість користуватися інноваційною онлайн платформою для навчання та виховання дітей від 2 до 7 років «Mr. Leader Day». Вона надає можливість проживати кожен день з дитиною цікаво та інноваційно, 365 днів на рік від простого до складного у чотирьох вікових категоріях. Це повністю унікальна інноваційна система, яка містить у собі багато компонентів (діагностика, навчання, розвиток). Фахівці з дошкільної освіти мають доступ до готових сценаріїв дня для роботи в групах, враховуючи дидактичні матеріали.

1 червня 2023 р., в День захисту дітей в університеті відкрилася друга черга Центру освіти та піклування про дітей дошкільного віку Mr.Leader ще на 15 вихованців.

В лабораторії розширюються можливості для формування професійних компетентностей майбутніх фахівців дошкільної освіти, практичних психологів здатних розв’язувати складні спеціалізовані завдання, що характеризуються комплексністю умов із застосовуванням інноваційних методик дошкільної освіти.

Сторінка у Facebook «Mr. Leader Полтавська політехніка»

01.09.2022. У політехніці впроваджуватимуть програму розвитку лідерських якостей з дошкільного віку

04.10.2022. Перший в Україні Центр освіти та піклування про дітей дошкільного віку на базі ЗВО відкрили у Полтавській політехніці

04.11.2022. Центр освіти і піклування про дітей дошкільного віку Полтавської політехніки відзначив перший місяць роботи

20.12.2022. День Святого Миколая у політехніці: дітям влаштували казкове свято

08.03.2023. Весняне свято в політехніці: вихованцям Центру освіти і піклування «Mr.Leader» влаштували анімоване казкове дійство

13.03.2023. Засновник бренду Mr. Leader відвідав Центр освіти та піклування про дітей дошкільного віку Полтавської політехніки

27.03.2023. Вихованці Центру освіти та піклування Mr. Leader пройшли тестування і отримали «Азбуку лідера».

01.06.2023. У Полтавській політехніці відкрили інноваційний дитячий простір у рамках другої черги Центру освіти та піклування про дітей дошкільного віку Mr.Leader

19.09.2023. Ділимося практичними кейсами та успішним досвідом впровадження системи Mr.Leader DAY у Mr. Leader Полтавська політехніка.

4.10.2023. Центру освіти та піклування про дітей дошкільного віку Mr.Leader виповнився один рік

19.06.2024. Наші випускники отримали дипломи "Справжніх лідерів"

Навчально-дослідницький центр психологічної експертизи «Зелена  кімната»  у своїй діяльності керується чинним законодавством, нормативними актами Міністерства освіти і науки України, нормативно-правовому забезпеченню Національної поліції України по роботі з неповнолітніми, локальними нормативно-правовими актами, освітньо-професійними, освітньо-науковими програмами підготовки майбутніх фахівців, Статутом Університету, Колективним договором між адміністрацією і трудовим колективом Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», а також методичними рекомендаціями щодо організації роботи з дітьми за методикою «Зелена кімната» для слідчих та ювенальних поліцейських.

Метою діяльності навчально-дослідницького центру є:

  • організація науково-дослідної діяльності у галузях: 05 Соціальні та поведінкові науки, 01 Освіта/Педагогіка та інших;
  • забезпечення поглибленої практичної підготовки учасників освітнього процесу;
  • здійснення просвітницької, консультативної, соціально-профілактичної, корекційно-розвивальної  та експертної роботи у галузі «Психологія».

Центр здійснює свою діяльність в єдиному комплексі освітньої, наукової, науково-дослідної діяльності Університету і діє в структурі кафедри психології та педагогіки.

Навчально-дослідницький центр є поліфункціональним майданчиком для:

  • забезпечення якісних освітніх послуг студентів спеціальності 053 «Психологія»;
  • проведення дослідчих інтерв’ю (допитів) та діагностики неповнолітніх експертами-психологами;
  • надання психологічних та психотерапевтичних послуг для фізичних та юридичних осіб;
  • проведення наукових досліджень, в тому числі, спільно з колегами закладів України та закордонних установ.

Створення спеціалізованого «безпечного місця» – «Зеленої кімнати» відповідає вимогам Законодавства щодо захисту прав неповнолітніх під час допитів учасників, свідків чи жертв насилля, і буде забезпечувати проведення допитів неповнолітніх психологами експертами, запобігаючи повторній травматизації психіки дитини в ході слідчих та процесуальних дій за допомогою спеціальних методик та створення психологічно комфортної атмосфери. «Зелена кімната» – це дві суміжні кімнати:

  • терапевтичний зал, в якому безпосередньо з дитиною працюють працівник ювенальної превенції, психолог, залучені фахівці із педіатрії, дитячої гінекології, психіатрії, педагогіки тощо;
  • робоче приміщення для працівників ювенальної превенції та залучених спеціалістів, з якого ведеться спостереження за поведінкою дітей (кімната для спостереження).

Навчально-дослідницький центр оснащений усім необхідним обладнанням для психотерапевтичної, діагностичної, корекційної роботи та проведення психологічних експертиз, зокрема між терапевтичним залом та приміщенням робочої кімнати розташоване скло позавізуального спостереження, задля уникнення травматизації опитуваного та проведення якісної роботи психолога-експерта.

Адреса: м. Полтава, проспект В. Грицаєнка, 24, ауд. 313 Ц

Сайт університету: https://nupp.edu.ua/

Сторінка кафедри: 

https://nupp.edu.ua/page/kafedra-psikhologii-ta-pedagogiki.html

Сторінка кафедри у facebook:

 https://www.facebook.com/Кафедра-психології-та-педагогіки-НУ-Полтавська-політехніка-102954681355293

Е-mail кафедри психології та педагогіки: kaf.psyped@nupp.edu.ua

Звертайтеся за більш детальною інформацією до приймальної комісії:

 vstup@nupp.edu.ua

 +38 (0532) 56-16-04

 +38 (099) 057-65-17

 +38 (0532) 56-19-48

 +38 (0532) 56-18-97

Шановні здобувачі освіти, їх батьки, роботодавці та колеги! З метою підтримки якості освітньої діяльності за освітніми програмами "Практична психологія" (першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти), "Дошкільна освіта" (першого (бакалаврського) рівня вищої освіти) свої пропозиції щодо змісту ОПП та вдосконалення  навчально-виховного процесу надсилати на електронну адресу: kaf.psyped@ukr.net