2025-06-17

Арт-терапевтична сесія «Квітковий колаж: відродження з вторинних матеріалів»

У Полтавській політехніці відбулася арттерапевтична сесія «Квітковий колаж: відродження з вторинних матеріалів» у межах проєкту Erasmus+ KA220-ADU TRUST. Основна мета арттерапевтичної сесії полягала в наданні учасникам безпечного та підтримуючого середовища для емоційного опрацювання та вираження складних емоцій через невербальні канали.

Арт-терапевтична сесія «Квітковий колаж: відродження з вторинних матеріалів»

17 червня 2025 року о 13:30 у Центрі сучасного мистецтва Полтавської політехніки (ауд. 302-Ц) відбулася знакова арттерапевтична практика під назвою «Квітковий колаж: відродження з вторинних матеріалів» у рамках масштабного проєкту Erasmus+ KA220-ADU TRUST: Trauma of refugees in Europe: An approach through art therapy as a solidarity program for Ukraine war victims («Травма біженців у Європі: підхід через арттерапію як програма солідарності для жертв війни в Україні», грантова Угода № 2024-BE01-KA220-ADU-000257527).

Назва проєкту розшифровується наступним чином:

TRUST

T – Trauma (Травма)

R – Refugees (Біженці)

U – Ukraine (Україна)

S – Solidarity (Солідарність)

T – Therapy (Терапія)

Проєкт співфінансується ЄС і очолюється Центром нейропсихіатрії Сен-Мартен з Бельгії (Centre Neuro Psychiatrique St-Martin), у партнерстві з Полтавською політехнікою (Україна), Greek Carers Network EPIONI (Греція), Fondazione Don Luigi Di Liegro (Італія), Lekama Foundation (Люксембург), EuroPlural Project (Португалія).

Ідея створення квітів у техніці колажу із використанням вторинних матеріалів була обрана не випадково. Квіти традиційно символізують життя, красу, ріст, надію та відродження – усі ті концепції, що є надзвичайно важливими для людей, які пережили травму та втрату. Використання ж вторинних матеріалів, таких як старі газети, журнали, пакування, тканини, обгортки тощо, додало глибинного символізму: перетворення «відходів» на щось прекрасне та нове, відображаючи шлях від болю та руйнування до відновлення та нового сенсу. Основна мета арттерапевтичної сесії полягала в наданні учасникам безпечного та підтримуючого середовища для емоційного опрацювання та вираження складних емоцій через невербальні канали, створення візуальних метафор для внутрішнього зростання, сили та здатності до відновлення, розвитку креативності та імпровізації, відновлення відчуття контролю над процесом творення, а також сприяння соціальній взаємодії та зміцненню почуття спільноти.

Майстер-клас розпочався з теплого привітання та короткого вступу, де фасилітатори заходу – старша викладачка кафедри образотворчого мистецтва Олена Острогляд та практична психологиня, асистентка кафедри психології та педагогіки Олена Кривенко пояснили мету заняття та представили різноманіття вторинних матеріалів, зібраних заздалегідь. Учасникам було запропоновано поринути у творчий процес, не турбуючись про «художню досконалість», а зосередитися на відчуттях та творчій реалізації. Замість традиційних вступних бесід учасникам було запропоновано розглянути різні зразки квітів, як справжніх, так і зображень. Фасилітаторки заохочували подумати про те, які емоції та асоціації викликає у них кожна квітка, які кольори та форми вони асоціюють з поняттями «надія», «зцілення», «краса». Ця вступна частина допомогла активувати уяву та налаштувати учасників на творчу хвилю. Кожен учасник отримав основу для колажу (аркуш паперу) та доступ до великого асортименту вторинних матеріалів, включаючи старі вирізки, обрізки журналів та газет, клаптики кольорового паперу та багато іншого. Куратори заняття закликала учасників обирати ті матеріали, які «відгукуються» їм, викликають певні відчуття або асоціації. Саме цей етап часто ставав першим кроком до символічного переосмислення минулого – зі старих, можливо, непотрібних речей, учасники обирали те, що могло б стати частиною нового, красивого творіння. Учасники почали створювати свої квіткові композиції, вирізаючи, рвучи, клеючи, накладаючи шари. Це був повністю вільний процес, де кожен міг експериментувати з формою, текстурою та кольором. Для багатьох вибір певних матеріалів та кольорів був несвідомим відображенням їхнього внутрішнього стану. Наприклад, хтось обирав більш тьмяні, зім’яті папірці для основи, а потім яскравими шматочками тканини створював пелюстки, що символізувало перехід від смутку до надії. Акт руйнування (розривання паперу, різання) з подальшим творенням (склеювання в нову форму) став терапевтичною метафорою для переживання втрати та наступного відновлення. Процес клеєння та фіксації елементів символізував «збирання» себе до купи, відновлення цілісності.

По завершенні роботи учасникам було запропоновано поділитися своїми відчуттями від процесу, розказати про свої квіти та про те, що вони для них символізують. Цей етап був надзвичайно важливим, оскільки дозволяв інтегрувати творчий досвід на усвідомлений рівень, вербалізувати емоції та почути історії інших. Деякі учасники ділилися дуже особистими переживаннями, асоціюючи свої квіти з рідними, домом, втраченими сподіваннями, але завжди завершували розповідь нотками надії та віри у майбутнє.

Арттерапевтична сесія «Квітковий колаж: відродження з вторинних матеріалів» мала значний позитивний вплив на учасників. Багато з них відзначили значне зниження рівня тривожності та напруги. Процес перетворення «непотрібного» на «красиве» став потужною метафорою для особистого зцілення. Учасники відчули прилив енергії та натхнення, усвідомили свою здатність творити та впливати на навколишній світ, навіть у складних обставинах. Через метафору квітки, що розквітає з вторинних матеріалів, учасники змогли опрацювати теми втрати, руйнування та відродження у безпечний та творчий спосіб. Спільна творчість та подальший обмін враженнями сприяли зміцненню почуття спільноти, взаємної підтримки та розуміння серед ВПО. Використання нестандартних матеріалів та відсутність чітких «правил» заохочували до імпровізації, що є важливою якістю для адаптації до нових життєвих умов.

Проєкт TRUST продовжує доводити свою ефективність як важливий інструмент психологічної та соціальної підтримки для жертв війни в Україні. Подібні арттерапевтичні заходи дозволяють учасникам не лише виразити свої почуття, а й знайти нові внутрішні ресурси для життя та розвитку.

У рамках цього проєкту вже реалізовано серію психотерапевтичних заходів, які мали помітний позитивний вплив на ментальне здоров’я самих учасників, які пережили втрату дому, розлуку з близькими, тривалий стрес і тривожність. Арттерапія допомогла знизити рівень емоційної напруги, навчитися розпізнавати та безпечно виражати власні переживання, знову відчути зв’язок із собою та світом.

Під час попередніх заходів, що проводяться в межах проєкту “TRUST”, учасники малювали свій герб, щоб символічно передати свої внутрішні цінності, джерела сили та надії, виконували практики асоціативного відображення думок на папері, робили арттерапевтичну вправу «Стосунки», мета якої – осмислення взаємозв’язків із близькими, спільнотою, країною, відповідали на запитання «Що для мене означає ментальне здоров’я?», працювали з нейрографікою, занурилися у світ тілесно-орієнтованої терапії, де рух, танець і тілесне вираження стали ключовими інструментами для емоційного звільнення та відновлення, працювали з метафоричними асоціативними картами, практикували асоціативне відображення думок на папері, вивчали символізм стихій природи та їхній безпосередній вплив на психіку та емоційний стан людини, занурились у музико- і драматерапію, взяли участь у арттерапевтичному занятті з нейрографіки під назвою «Моє дерево життя», працювали з метафоричними картками  а психотерапевтичною моделлю Носсрата Пезешкіана, cтворювали малюнки, що зображували особисте «Дерево сили» учасників, виконували креативну арттерапевтичну вправу «Моя суперсила», пізнавали себе через трансформацію болю в мистецтво та зцілення і вчились через творчість висловлювати свої почуття, знижувати рівень тривожності та фокусуватися на позитивному.

Проєкт TRUST триває й обіцяє ще більше глибоких практик, нових методик і, що найважливіше, – підтримку, яка сьогодні вкрай необхідна українцям, адже кожен так чи інакше відчуває на собі негативний вплив війни.

Відзначимо, викладачі Полтавської політехніки можуть брати участь у програмах академічної мобільності та стажуваннях, а студенти – навчатись за кордоном за грантовими програмами кредитної академічної мобільності Erasmus+ впродовж семестру або цілого навчального року у провідних університетах Австрії, Гренландії, Данії, Естонії, Іспанії, Литви, Латвії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії.

За детальнішою інформацією стосовно актуальних програм стажування, викладання та академічної мобільності за кордоном звертайтесь до відділу міжнародних зв’язків (каб. 213-Ц, interoffice@nupp.edu.ua) або до координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – к.філол.н., доцентки кафедри германської філології та перекладу Павельєвої Анни Костянтинівни (email: kunsite.zi@gmail.com, телефон: +38-(095)-91-08-192).

 

Медіацентр

Національного університету

«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»