Кафедра галузевого машинобудування та мехатроніки

Історія кафедри тісно пов’язана з історією навчального закладу. Після перейменування Інституту сільськогосподарського будівництва в Полтавський інженерно-будівельний інститут (наказ МВССО СРСР № 627 від 14.02.1960 р. та відповідний наказ МВССО УРСР № 12 від 09.01.1961 р.) було прийняте рішення про розділення з 01 жовтня 1961 р. кафедри будівельного виробництва на кафедру організації, економіки та технології будівельного виробництва і кафедру будівельних машин та обладнання (наказ МВССО УРСР № 510 від 08.09.1961 р. та відповідний наказ ректора інституту № 132 від 06.10.1961 р.).

Кафедра будівельних машин та обладнання призначалася на той час для викладання майбутнім інженерам-будівельникам наступних дисциплін: "Деталі машин", "Технологія металів і зварювання", "Теорія механізмів і машин", "Будівельні машини".

Штат науково-педагогічних працівників на 1961 – 1962 навчальний рік був таким: завідувач кафедри (доцент), чотири доценти, один старший викладач, два асистенти (всього 8 осіб).

У різні роки кафедру очолювали: Казимір Олександрович Олехнович, Валер’ян Васильович Белянін, Віталій Михайлович Помазан.

З 14.02.1984 року й до 04.10.2010 року, обіймаючи протягом 22-х років посаду ректора ПолтНТУ, а з 2003 року – посаду радника ректора, кафедру очолював доктор технічних наук, професор Олександр Григорович Онищенко, який мав почесні звання "Заслужений працівник вищої школи України", "Заслужений працівник ПолтНТУ", Подяки Президента України, державну стипендію як видатний діяч науки; нагороджений Грамотою Кабінету Міністрів України, знаком "Відмінник освіти", орденами "Знак Пошани", "За заслуги" III ступеня, "Миколи Чудотворця", нагрудним знаком МОН України "Петра Могили" за вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки України; був Почесним громадянином міста Полтави та смт. Козельщини і Кобеляк, лауреатом премії імені академіка М. С. Будникова Академії будівництва України,головою експертної ради МОН України з галузевого машинобудування, дійсним членом Академії будівництва України та Академії наук вищої школи України, а також керував полтавською філією Північно-Східного наукового центру НАН і МОНМС України, створеними при кафедрі спеціалізованою радою по захисту кандидатських дисертацій зі спеціальностей 05.05.02 "Машини для виробництва будівельних матеріалів і конструкцій" і 05.05.04 "Машини для земляних і дорожніх робіт" та галузевою науково-дослідницькою лабораторією механізації ручної праці у будівництві. Наукові здобутки Олександра Григоровича високо оцінені на рівні держави присвоєнням йому звання Лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки.

О. Г. Онищенко народився 3 вересня 1934 року, село ЧапаєвкаКозельщинського району Полтавської області. У 1951 – 1956 роках навчався на механічному факультеті Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту. Після його закінчення і отримання кваліфікації інженера-механіка працював на Сумському машинобудівельному заводі імені М. В. Фрунзе майстром, старшим інженером-конструктором, провідним конструктором, начальником лабораторії. У 1960 – 1970 роках працював головним конструктором у Луганському науково-дослідницькому інституті. У 1970 році захистив кандидатську дисертацію, був обраний за конкурсом завідувачем кафедри Хмельницького технологічного інституту, де з 1972 року працював проректором із навчальної роботи.

Із 1973 року О. Г. Онищенко працював завідувачем кафедри нарисної геометрії та графіки, проректором із навчальної роботи, а з 1982 року ректором Полтавського інженерно-будівельного інституту (зараз – Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка). У 1992 році ним захищено докторську дисертацію за спеціальністю "Дорожні та будівельні машини".

Як ректор він здійснив реформування монопрофільного будівельного інституту у багатопрофільний технічний університет. Внесок керованого ним університету в справу підготовки висококваліфікованих фахівців високо оцінений. Так, у 1997 році з нагоди 100-ї річниці з дня народження теоретика космонавтики Юрія Кондратюка рішенням уряду навчальному закладу присвоєно його ім’я. Нині університет із гордістю володіє статусом національного.

Доктор технічних наук, академік О. Г. Онищенко керував науковою роботою аспірантів, які поряд із навчанням в аспірантурі працювали у "Галузевій науково-дослідницькій лабораторії механізації ручної праці у будівництві". Учнями О. Г. Онищенка, які вже захистили кандидатські дисертації, є В. Б. Надобко, А. В. Васильєв, М. М. Шпилька, О. В. Головкін, А. Т. Кукоба, Б. О. Коробко, А. М. Матвієнко, К. М. Ващенко, С. В. Попов, Є. А. Васильєв,О. С. Васильєв.

Під керівництвом О. Г. Онищенка розроблені нові розчинонасоси і штукатурні станції, які впроваджені в будівельне виробництво, інші засоби механізації опоряджувальних робіт. Отримано понад 60 авторських свідоцтв і патентів, декілька дипломів різноманітних виставок і конкурсів, опубліковано майже 250 наукових праць, видано 21 книгу.

О. Г. Онищенко був членом двох спеціалізованих рад з захисту кандидатських і докторських дисертацій. Він позапартійний, вів активну громадську роботу. Неодноразово обирався депутатом Полтавської обласної і міської ради. 

Із 01.09.1989 року кафедра отримала ліцензію на навчання студентів за спеціальністю "Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання". Це, разом із відкриттям електротехнічної спеціальності кафедрою автоматики та електропривода, послужило базою для заснування у 1992 році електромеханічного факультету.

Перший випуск фахівців за кваліфікацією "інженер-механік" відбувся у червні 1994 року, а вже з 01 вересня кафедра отримує ліцензію на відкриття нових спеціальностей "Технологія машинобудування" та "Обладнання нафтових і газових промислів", що послужило приводом для відокремлення від кафедри будівельних машин та обладнання у 1996 році двох нових випускових кафедр – кафедри технології машинобудування та кафедри обладнання нафтогазових промислів.

Завдяки колективу кафедри будівельних машин та обладнання з 01.09.2000 року університет здійснює набір студентів на навчання за спеціальністю "Автомобілі і автомобільне господарство".

Можна з гордістю зазначити, що всі чотири вказані вище спеціальності у заплановані терміни акредитовані за найвищим IV рівнем.

Значні досягнення кафедри були б неможливими без неперервного розвитку її матеріально-технічної бази.

Навчальна і лабораторна база кафедри на початку її заснування складалася, практично, тільки з плакатів. Практикувалися екскурсії для студентів на будівельні майданчики та провідні підприємства Полтави.

У міру зростання площ, що виділялися для навчального процесу, зростала і матеріально-технічна база кафедри. Перша навчальна лабораторія кафедри була створена в аудиторії Л-03б. Протягом дуже короткого часу викладачі кафедри за допомогою ректорату заповнили її сучасним на той час натурним діючим обладнанням, створивши "машинну залу". Тут були розміщені: пневмоколісний трактор, гусеничний бульдозер, виловий автонавантажувач, електро-реверсивна та зубчато-фрикційна лебідки, штанговий дизель-молот, щокова та валкова каменедробарки, трубозгинальний верстат, розчинозмішувач і два бетонозмішувачі, свердлувальний верстат, електрозварювальний апарат. Пізніше з’явилося нове натурне діюче обладнання: одноковшевий фронтальний навантажувач, ще одна щокова дробарка, двопоршневий компресор, екскаватор "зворотна лопата".

В аудиторіях Л-03 та Л-03а створюються лабораторії деталей машин – вони наповнюються десятками макетів та наочних посібників, реальними деталями та вузлами машин.

На початку 80-их років попереднього століття в аудиторії 205-Л кафедра створює залу тренажерів будівельної техніки. Тренажери – це повнофункціональні зменшені точні копії машин, а робоче місце машиніста кожної машини виконане в натуральну величину. Студенти отримують велике задоволення від керування такими машинами. В цій залі були розташовані тренажери баштового крана з поворотною баштою, мостового крана, екскаваторів "пряма лопата" та "зворотна лопата", пневмоколісного трактора. Поряд, в аудиторії 203-Л була створена лабораторія теорії механізмів та механіки машин, оснащена необхідним обладнанням та наочними посібниками для проведення практичних і лабораторних робіт.

Наступний етап розвитку матеріально-технічної бази кафедри пов’язаний із розформуванням в інституті військової кафедри. Весь корпус "В", де раніше розташовувалася військова кафедра, був переданий на баланс кафедри будівельних машин та обладнання. Сім великих боксів, в яких раніше стояла військова техніка, були перетворені на навчальні лабораторії. Тут було встановлене наступне діюче натурне обладнання: кран-балка, будівельний підіймач, різноманітні машини для віброущільнення бетонних сумішей, навантажувальний стенд для обкатки двигунів внутрішнього згорання, гусеничний бульдозер, вантажний автомобільЗІЛ-130, стенд для налагодження паливної апаратури дизельних двигунів, гідропривідний робот-маніпулятор. Крім цього лабораторії оснащені діючими макетами та стендами для проведення лабораторних робіт і вивчення будови вузлів машин, безліччю наочних посібників, серед яких можна виділити діючі зменшені копії мостових кранів, стрічкового конвеєра, всіх вузлів автомобілів, ґрунтовий тензометричний канал, стенди для дослідження гідравлічної апаратури, набір реальних приладів і пристосувань для діагностування технічного стану будівельних машин.

У цей же корпус в аудиторію 309-В перебазовується лабораторія теорії механізмів та механіки машин, а в звільненій аудиторії 203-Л створюється нова лабораторія ручного механізованого інструменту, що оснащується значною кількістю діючого електричного, пневматичного, піротехнічного ручного інструменту та пристосувань до нього. Тут же розташовуються два діючі натурні шпаклювальні агрегати.

Подальший розвиток матеріально-технічної бази кафедри ініційований відкриттям спочатку спеціалізації "Автомобілі та трактори", а потім спеціальності "Автомобілі і автомобільне господарство". Перед корпусом "В" відкритий навіс, де раніше стояла військова техніка, перебудовується у 2000-му році у закриті приміщення – бокси. В одному з них встановлюється діючий бензиновий двигун для проведення на ньому лабораторних робіт, десяток різних натурних двигунів, натурні вузли двигунів, макети вузлів тощо. У іншому – стенди для діагностування технічного стану електричного та електронного обладнання автомобілів та діюча натурна система електричного та електронного обладнання вантажного автомобіля. Третій бокс оснащується комплектом хімічного обладнання для аналізу складу та якості паливо-мастильних матеріалів. Найбільший бокс перетворюється в міні станцію технічного обслуговування автомобілів. Тут встановлюються два підйомники різної конструкції, мотор-тестер, обладнання для шиномонтажу, регулювання карбюраторів, балансування коліс, регулювання розвалу-сходження, регулювання фар, а також створюються відділення вулканізації та акумуляторне, слюсарна майстерня.

У 2010 році створюється клас правил дорожнього руху (ауд. 202-В), а лабораторія автомобілів поповнюється діючим автомобілем ГАЗ-24.

У 2011 році клас правил дорожнього руху оснащується сучасною комп’ютерною технікою, а лабораторія автомобілів поповнюється діючим вантажним автомобілем ГАЗ-53.

У 2016 році силами кафедри створені дві мультимедійні аудиторії (ауд. 204-В, Л03).

У 2023 році кафедру перейменовано на кафедру галузевого машинобудування та мехатроніки.

Таким чином, за випускаючою кафедрою будівельних машин та обладнання нині закріплені приміщення та навчальні класи загальною площею 1756,1 м2, що повністю забезпечує навчальний процес власними навчальними площами.

За всіма дисциплінами, що викладаються на кафедрі, створені спеціалізовані навчальні лабораторії, класи та кабінети:

– лабораторія будівельних машин та обладнання (ауд. Л-03);

– лабораторія деталей машин (ауд. Л-03а);

– лабораторія будівельної техніки (машинна зала) (ауд. Л-03б);

– кабінет курсового та дипломного проектування (ауд. 101-Л);

– лабораторія тренажерів будівельних машин (лабораторія мехатроніки) (ауд. 205-Л);

– лабораторія підйомно-транспортних машин (бокс 1);

– лабораторія вібраційної техніки (бокс 2);

– лабораторія технології ремонту та виготовлення будівельних машин та автомобілів, а також лабораторія двигунів внутрішнього згорання (бокс 3);

– лабораторія машин для земляних, дорожніх і меліоративних робіт (бокс 4);

– лабораторія експлуатації будівельних машин та автомобілів (бокс 5);

– лабораторія будови автомобілів (бокс 6);

– лабораторія гідро-, пневмоприводу, гідропневмоавтоматики та паливної апаратури (бокс 7);

– лабораторія діагностування та ремонту автомобілів, а також лабораторія електрообладнання автомобілів і будівельних машин (бокс 10);

– лабораторія паливно-мастильних матеріалів (бокс 12);

– комп’ютерний клас правил та безпеки дорожнього руху (ауд. 203-Л);

Усі лабораторії оснащені переважно натурним обладнанням, що дозволяє готувати конкурентоспроможних фахівців.

Окрім цього за кафедрою закріплені наступні приміщення:

– кабінет завідувача кафедри та спеціалізованої вченої ради з захисту кандидатських дисертацій (ауд. 101а-Л);

– викладацька (ауд. 102-Л);

– навчальні аудиторії (204-В, 207-В);

– приміщення "Галузевої науково-дослідницької лабораторії механізації ручної праці в будівництві" – аспірантська (ауд. 207-Ф), дослідницькі зали (ауд. 001-Ф, 030-Ф), допоміжні (ауд. 028-Ф, 029-Ф);

– приміщення конструкторського бюро "Вібротехніка" – аспірантська (ауд. 201-В);

– лабораторія дослідження засобів механізації будівництва "Випробувального центру" "Органу з сертифікації будівельної продукції ПолтНТУ", що акредитований у Системі сертифікації УкрСЕПРО (бокс 2);

– приміщення навчально-допоміжного персоналу, майстерні та підсобні приміщення (ауд. 002-Л).

Частина занять проводиться в цехах і заводських лабораторіях Лубенського верстатобудівного заводу ПАТ «Мотор Січ», ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод», ТОВ "Інтеравто-Полтава", ТОВ "ПОЛТАВАКАР", ТОВ "Соллі Плюс-Полтава", ПАТ «АвтоКрАЗ» та інших підприємств, організацій та станцій технічного обслуговування автомобілів Полтави та області.

Кафедру підключено до локальної комп’ютерної мережі університету, яка забезпечує можливість із будь-якого комп’ютера, встановленого в комп’ютерних класах, на кафедрах, у деканатах або відділах, отримати доступ:

– до електронного каталогу бібліотеки університету, де можна як найшвидше знайти потрібну літературу;

– через мережу Internet до каталогів інших бібліотек;

– до електронної бібліотеки університету, що постійно поповнюється, де зберігаються підручники, навчальні посібники, нормативна література, методичні вказівки, робочі навчальні програми тощо в електронному вигляді – оригінал-макети або в сканованому вигляді;

– до безмежних ресурсів мережі Internet;

– до автоматизованих систем контролю виконання наказів і розпоряджень в університеті та контролю за якістю навчання студентів і відвідуванням ними занять;

– до послуг електронної пошти e-mail (електронна адреса кафедри будівельних машин та обладнання – budmashpoltava@gmail.com);

– до Internet-сторінки університету https://nupp.edu.ua ;

– до низки інших послуг, які надаються сервером університету.

Підготовка фахівців на кафедрі галузевого машинобудування та мехатроніки відбувається за трьома спеціальностями:

Спеціальність «Галузеве машинобудування»:

– профіль роботи: дослідження, розроблення, виготовлення, експлуатація, ремонт підйомно-транспортних, будівельних, дорожніх, меліоративних машин, автоматизованих комплексів і устаткування;

– основні місця роботи: проектні, конструкторські, науково-дослідницькі організації з розроблення та проектування засобів механізації й автоматизації вантажно-розвантажувальних, будівельних, дорожніх і меліоративних робіт; організації, що займаються ремонтом та експлуатацією цієї техніки; навчальні заклади всіх рівнів акредитації; фірми, що займаються передпродажним сервісом та торгівлею будівельною технікою, аналогічні рекламні фірми;

– можливі посади: інженер-конструктор, майстер, технолог, механік, начальник ремонтно-механічного цеху машинобудівних, автотранспортних підприємств, заводів залізобетонних виробів, підприємств із виробництва будівельних матеріалів та будівельних конструкцій; інженер-механік дорожньо-будівельних управлінь, ПМК, управлінь механізації та меліорації, відділу головного механіка підприємств та організацій; науковий працівник науково-дослідницьких установ; майстер виробничого навчання, старший лаборант, викладач професійно-технічних училищ та вищих навчальних закладів освіти першого-четвертого рівнів акредитації; менеджер або інша посадова особа комерційних фірм, діяльність яких пов'язана з передпродажним сервісом і торгівлею будівельними машинами та технологічним обладнанням, або рекламних фірм аналогічного профілю; інженер із випробовування та налагодження машин і обладнання в сервісних організаціях; інженер в інформаційних службах науково-виробничих об'єднань.

Спеціальність «Прикладна механіка»:

– профіль роботи: проектування, розробка та оптимізація технологічних процесів виробництва, контролю якості продукції, технічної підтримки та вирішення проблем виробничого процесу;

– основні місця роботи: підприємства, які займаються виробництвом різноманітного машинобудівного обладнання, включаючи транспортні засоби, металорізальні верстати, металообробне устаткування тощо; проектні організації, які займаються проектуванням та розробкою нових машинобудівних виробів; сервісні компанії, які займаються обслуговуванням та ремонтом машинобудівного обладнання; компанії, які виробляють комплектуючі для машинобудівного обладнання;

– можливі посади: механік, механік виробництва, механік груповий, механік дільниці, механік з ремонту транспорту, механік з ремонту устаткування, механік цеху, технік з автоматизації виробничих процесів, технік з експлуатації та ремонту устаткування, технік з інструменту, технік з механізації трудомістких процесів, технік-конструктор (механіка), технік-технолог (механіка).

Спеціальність «Автомобільний транспорт»:

– профіль роботи: дослідження, розроблення, експлуатація, діагностування, ремонт автомобілів та організація діяльності автомобільного господарства;

– основні місця роботи: проектні, конструкторські, науково-дослідницькі організації з розроблення та проектування автотранспортних засобів; організації, що займаються ремонтом й експлуатацією автотранспорту, автосервісні підприємства, автотранспортні підприємства, підприємства різних галузей промисловості, організаційно-управлінські служби; професійно-технічні училища чи вищі навчальні заклади першого-четвертого рівнів акредитації; комерційні фірми, діяльність яких пов'язана з передпродажним сервісом та торгівлею автомобілями та технологічним обладнанням, рекламні фірми аналогічного профілю;

– можливі посади: майстер, старший майстер, механік або старший механік підприємств автомобільного сервісу, автобаз, автотранспортних цехів підприємств, пересувних механізованих колон, управлінь механізації, ремонтних майстерень тощо; лаборант, старший лаборант, навчальний майстер, завідувач лабораторії, викладач професійно-технічних училищ і вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації; майстер – виконавець робіт, чи інженер із випробування та налагодження в сервісних організаціях; майстер, старший майстер на ремонтних підприємствах; інженер-конструктор спеціальних конструкторських бюро; менеджер або інша посадова особа комерційних фірм, діяльність яких пов'язана з передпродажним сервісом та торгівлею автомобілями і технологічним обладнанням, а також рекламних фірм аналогічного профілю; інженер в інформаційних службах науково-виробничих об'єднань.

Основними напрямами наукової діяльності кафедри будівельних машин та обладнання є теоретичне обґрунтування та створення засобів механізації ручної праці в будівництві, а саме, штукатурних станцій, малогабаритних штукатурних агрегатів, вертикально-плунжерних розчинонасосів із механічним і гідравлічним приводом; розроблення та впровадження віброформувальних машин для підприємств збірного залізобетону; математичне моделювання, динаміка підйомно-транспортних, будівельних, землерийних і дорожніх машин та обладнання.

Кафедра самостійно готує кадри вищої кваліфікації. Так, з 1985 року тут функціонує аспірантура за спеціальністю 05.05.02 "Машини для виробництва будівельних матеріалів і конструкцій", а з 1995 року під керівництвом заслуженого працівника вищої школи України, доктора технічних наук, професора Онищенка О. Г. діяла спеціалізована вчена рада з захисту кандидатських дисертацій із цієї та зі спеціальності 05.05.04 "Машини для земляних і дорожніх робіт". За період діяльності ради тут захищено близько 20-ти кандидатських дисертацій, серед яких роботи фахівців, котрі в даний час працюють викладачами різних кафедр, а саме:

– будівельних машин та обладнання – В. Б. Надобко, М. М. Шпилька, Б. О. Коробко, О. В. Орисенко, Є. А. Васильєв;

– технології машинобудування – А. В. Васильєв, С. М. Гнітько, С. В. Попов;

– теоретичної механіки – С. М. Жигілій, Ю. О. Давиденко, Л. М. Осіна;

У 2018 році спеціалізована вчена рада з захисту кандидатських дисертацій поновила свою роботу під головуванням доктора технічних наук, професора Нестеренка Миколи Петровича.

При кафедрі діють два науково-дослідницькі підрозділи: заснована докт. техн. наук, проф. Онищенком О. Г. "Галузева науково-дослідницька лабораторія механізації ручної праці в будівництві" (скорочено – ГНДЛМРПБ) і засноване докт. техн. наук, проф. Олехновичем К. О. конструкторське бюро "Вібротехніка". Наявність цих підрозділів зумовлена плідною роботою двох відповідних наукових шкіл.

Наукова школа "Створення теоретичних основ розрахунку, конструювання та впровадження ефективних засобів комплексної механізації опоряджувальних робіт у будівництві"

Засновник наукової школи "Створення теоретичних основ розрахунку, конструювання та впровадження ефективних засобів комплексної механізації опоряджувальних робіт у будівництві" заслужений працівник вищої школи України, заслужений працівник ПолтНТУ, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за 2012 р., доктор технічних наук, професор Онищенко Олександр Григорович

70 – 80-ті роки ХХ сторіччя характеризуються значними обсягами житлового будівництва із застосуванням мокрого обштукатурювання внутрішніх поверхонь приміщень. Уже в 70-их роках з’явилась ідея полегшити дуже важку працю штукатурів, більшість яких були жінками, шляхом її механізації, або, навіть, роботизації. Відомі крупні організації на території колишнього СРСР спрямували свої зусилля на вирішення цієї дуже актуальної проблеми. На кінець десятиріччя вже існувало декілька моделей штукатурних станцій, насосів для перекачування будівельних розчинів трубопроводами та сопел, крізь які розчини наносилися на оброблювані поверхні. Але надійність їх була низькою, а технічні показники недостатніми.

У 1975 році завідувач кафедри Онищенко О. Г. очолює групу кваліфікованих конструкторів, знаходить джерела фінансування. Розпочалася копітка робота в напрямі вирішення існуючої проблеми. Першими учасниками цього творчого колективу крім його наукового керівника Онищенка О. Г. були канд. техн. наук, доц. Устьянцев В. У., чотири інженери та чотири лаборанти.

Здобутками наукової школи О. Г. Онищенка сьогодні є принципово нові високоефективні вертикально-плунжерні розчинонасоси, штукатурні станції та агрегати з механічним і гідравлічним приводом, елементи забезпечення транспортування будівельних розчинів трубопроводами та нанесення їх на оброблювані поверхні. Колективом лабораторії виконуються дослідження з оптимізації конструктивних параметрів цих машин і пристроїв. Технічні ідеї захищені понад 60-ма авторськими свідоцтвами та патентами. Упроваджені у будівельне виробництво понад 450 розчинонасосів, 500 штукатурних станцій та низка іншої техніки.

Далі представлені найбільш значущі розробки цієї наукової школи.

Далі представлені найбільш значущі розробки цієї наукової школи.

Штукатурна станція СШ-4 випускається серійно і використовується для приймання товарних розчинів безпосередньо з кузова самоскида, для перемішування розчину, доведення його до потрібної рухомості, очищення від механічних домішок, подавання по трубопроводах до місць штукатурних робіт і механізованого нанесення методом безкомпресорного соплування на обштукатурювані поверхні.

Характерна особливість станції – наявність поворотного бункера-змішувача об'ємом 4 м3, який дозволяє приймати розчин із автосамоскида без застосування додаткових пандусів.

На станції встановлений малоімпульсний розчинонасос подвійної дії РН 2-4 для сталого і плавно регульованого (у межах 2 – 4м3/год) подавання по трубопроводах розчинів рухомістю від 8 см при максимальному тискові до 4 МПа.

Гідропривідна штукатурна станція СШ-4Г нового покоління обладнана, на відміну від попереднього зразка, не механічним, а гідропривідним розчинонасосом РНГ-4. Це дозволило реалізувати гідравлічний привід усіх робочих механізмів станції від однієї маслонасосної установки, що значно знизило матеріаломісткість і енергоємність обладнання.

Зараз ведуться роботи над створенням мобільної розчинозмішувальної установки УРЗ-3,8, застосування якої дасть змогу механізувати виконання трудомістких робіт, пов’язаних із використанням будівельних розчинів, в сільській місцевості та при спорудженні невеликих будівель типу котеджів. Універсальність даного агрегату полягає в тому, що за його допомогою можна готувати та видавати в спеціальну тару як кладочні, так і штукатурні будівельні розчини. Під час виконання опоряджувальних робіт застосовується розчинонасос і сопло для механізованого нанесення штукатурних розчинів на оброблювані поверхні будівель.

Конструкція диференціального розчинонасоса РН 2-4, що базується на вперше запропонованій та запатентованій вертикальній схемі розташування циліндропоршневої групи з безпосереднім її контактом із розчином у вигляді диференціального проточного робочого органа, надає можливість плавного регулювання продуктивності та є конкурентоспроможною серед вітчизняних аналогів.

Особливістю диференціального розчинонасоса РН 2-4 М з хитною колонкою та механічним приводом є те, що його насосна колонка з диференціальним проточним поршнем з метою усунення шкідливих поперечних зусиль на тертьових деталях поршневої групи, котрі становили приблизно 7 кН, установлена на рамі шарнірно з можливістю хитання навколо осі всмоктувального патрубка. Плавне регулювання подачі здійснюється за рахунок зміни ексцентриситету регульованого кривошипа, котрий закріплений на вихідному валу двоступеневого циліндричного редуктора Ц2У-160. Розчинонасос працює за принципом подвійної дії і тому має помірну пульсацію тиску подачі розчину.

Розчинонасоси обох названих вище конструкцій забезпечують перекачування розчинів рухомістю від 8 см з регульованою від 2 до 4 м3/год продуктивністю на відстань до 250 м по горизонталі та до 60 м по вертикалі.

Оригінальна конструктивна схема механічного диференціального двопоршневого розчинонасоса РН-3,6 має комбінований кулачковий привід робочого і компенсаційного поршнів. Це дозволяє при мінімальних енерговитратах без пульсації із продуктивністю 3,6 м3/год подавати трубопроводами розчини низької рухомості із робочим тиском до 4 МПа.

Використання в конструкції розчинонасоса РН-4К з кулачковим приводом диференціального проточного плунжера прямоточного робочого органа надає можливість поліпшити умови руху потоку розчину в насосній колонці, зменшити гідравлічний опір та усунути негативне явище екранування штоком нагнітального клапана. Застосування спеціально спроектованого профілю привідного кулачка забезпечує розчинонасосові рівномірну подачу продуктивністю до 4 м3/год з тиском до 4 МПа протягом більшої частини циклу при помірних динамічних навантаженнях.

Застосування у конструкції розчинонасоса РНН-3,6 похилої насосної колонки дозволило значно зменшити габарити, а також підвищити всмоктувальну здатність. Шляхом зниження зворотних витоків підвищений об'ємний ККД.

Особливістю однопоршневого розчинонасоса РН 3,8 із комбінованим компенсатором пульсації тиску є те, що в циліндропоршневій групі вперше застосовано суцільнообварений гумою поршень, штокова камера промивається спеціальною рідиною, а вісь колінчастого вала привода поршня зміщена вниз відносно осі поршня на половину радіуса кривошипа колінчастого вала, що вдвічі зменшує поперечні зусилля на повзуні поршня. Насос обладнаний комбінованим компенсатором пульсації тиску, котрий містить дві камери, одна з яких заповнюється атмосферним повітрям, а друга – стиснутим до 0,5 – 0,7 МПа, що дає можливість суттєво знизити пульсацію при різних тисках подачі розчину. Продуктивність розчинонасоса становить 3,8 м3/год, а максимальний робочий тиск подачі – 3,2 МПа.

У конструкції гідропривідного розчинонасоса РНГ-4 за рахунок зменшення шкідливого об'єму робочої камери забезпечена висока всмоктувальна здатність і підвищений об'ємний ККД, а розташування привідного гідроциліндра автоматичної дії співвісно з насосною колонкою спрощує привід проточного поршня насоса та повністю усуває шкідливі бокові зусилля на тертьових деталях поршневої групи, що підвищує ресурс роботи цих деталей і надійність розчинонасоса в цілому. Розчинонасос РНГ-4 має ефективну систему охолодження масла за рахунок перекачуваного розчину.

Цей тип розчинонасоса надає можливості для дистанційного автоматизованого керування процесом обштукатурювання будівельних конструкцій, адже дозволяє за допомогою гідропривода безпосередньо під час роботи плавно регулювати подачу в межах від 1 до 4 м3/год, а також забезпечує тиск подачі до 5 МПа.

У рамках цієї наукової школи захищено 2 докторських та 15 кандидатських дисертацій; опубліковано більше 300 наукових праць, серед яких 5 монографій та 16 підручників, навчальних посібників і довідників.

Результати наукових досліджень уключені до навчальних програм спеціальностей "Будівництво", "Галузеве машинобудування" та "Прикладна механіка" дисциплін "Будівельна техніка", "Будівельні машини і механізми", "Експериментальні методи дослідження в інженерній механіці", "Машинознавство", "Основи наукових досліджень", "Прогресивні напрями розвитку конструкцій будівельної техніки", "Механічне обладнання заводів будівельної індустрії", "Машини для виробництва будівельних матеріалів і механізований інструмент", використовуються під час курсового та дипломного проектування.

Дисертації, захищені за результатами досліджень наукової школи:

1. Онищенко А.Г. Создание эффективных средств механизации для штукатурных работ: Дис. … докт. техн. наук: 05.05.04. – М., 1992. – 254 с.
2. Надобко В.Б. Дослідження та розробка вертикальних диференційних розчинонасосів з кульовими клапанами для транспортування будівельних розчинів трубопроводами: Дис. … канд. техн. наук: 05.05.02. – Полтава, 1995. – 112 с.
3. Онищенко В.О. Розробка та дослідження диференціального розчинонасоса з комбінованим приводом поршнів: Дис. … канд. техн. наук: 05.05.02. – Харків, 1996. – 135 с.
4. Шпилька М.М. Розробка та дослідження вертикально-плунжерного диференціального розчинонасоса з тарілчастими клапанами: Дис. … канд. техн. наук: 05.05.02. – Полтава, 1996. – 135 с.
5. Васильєв А.В. Розробка та дослідження диференціального розчинонасоса з похилою циліндро-поршневою групою: Дис. … канд. техн. наук: 05.05.02. – Полтава, 1996. – 164 с.
6. Головкін О.В. Диференціальний розчинонасос із шарнірно закріпленою циліндро-поршневою групою: Дис. … канд. техн. наук: 05.05.02. – Полтава, 1999. – 174 с.
7. Кукоба А.Т. Гідропривідний розчинонасос подвійної дії: Дис. … канд. техн. наук: 05.05.02. – Полтава, 2000. – 142 с.
8. Коробко Б.О. Дослідження робочих процесів розчинонасоса з комбінованим законом руху проточного плунжера: Дис. … канд. техн. наук: 05.05.02. – Полтава, 2002. – 166 с.
9. Матвієнко А.М. Дослідження робочих процесів транспортування штукатурних розчинів трубопроводами та їх механізованого нанесення на будівельні конструкції: Дис. … канд. техн. наук: 05.05.02. – Полтава, 2005. – 153 с.
10. Ващенко К.М. Обґрунтування параметрів і режимів роботи стрічкового змішувача гідропривідної штукатурної станції: Дис. … канд. техн. наук: 05.05.02. – Полтава, 2007. – 243 с.
11. Попов С.В. Мобільна розчинозмішувальна установка з однопоршневим розчинонасосом: Дис. … канд. техн. наук: 05.05.02. – Полтава, 2008. – 267 с.
12. Васильєв Є.А. Диференціальний розчинонасос із гідравлічним компенсатором пульсації тиску: Дис. … канд. техн. наук: 05.05.02. – Полтава, 2009. – 223 с.
13. Васильєв О.С. Диференціальний розчинонасос із вертикальним проточним плунжером. Дис. … канд. техн. наук: 05.05.02. – Кременчук, 2010. – 219 с.
14. Вірченко В.В. Підвищення ефективності роботи мобільного малогабаритного штукатурного агрегату. Дис. … канд. техн. наук : 05.05.02. –Харків, 2015. – 243 с.
15. Коробко Б.О. Основи створення енергоефективних технологічних комплектів обладнання для штукатурних робіт. Дис. … докт. техн. наук: 05.05.02. – Харків, 2016.
16. Шаповал М.В. Створення однопоршневого розчинонасоса з комбінованим компенсатором підвищеної ефективності. Дис. … канд. техн. наук: 05.05.02. – Харків, 2017.
17. Рогозін І.А. Обґрунтування параметрів штукатурно-змішувальної установки з вертикальним шнеком. Дис. … канд. техн. наук: 05.05.02. – Полтава, 2019.

Сьогодні ведуться роботи зі створення мобільних розчинозмішувальних установок із гідравлічним приводом, вдосконалення технології виготовлення робочих органів розроблених машин, пошук шляхів механізації найсучасніших технологічних процесів опоряджувальних робіт.

Результати виконаних фундаментальних досліджень – унікальні; конструкції розчинонасоса з гідравлічним приводом і гідропривідної штукатурної станції перевищують досягнутий світовий рівень.

Результати досліджень наукової школи О.Г. Онищенка у вигляді циклу робіт із підвищення ефективності виконання технологічних операцій, пов’язаних із використанням будівельних розчинів, подані на здобуття щорічної премії Президента України для молодих учених 2007 року. У результаті конкурсного відбору колективу авторів у складі кандидатів технічних наук, доцентів Коробка Б.О., Матвієнка А.М., Ващенка К.М. Указом Президента України від 04 грудня 2007 року № 1181/2007 присуджена названа премія.

У 2012 році досягнення наукової школи в особі її представників докторів технічних наук, професорів Онищенка О.Г. і Онищенка В.О. у складі комплексної роботи удостоєні Державної премії України в галузі науки і техніки.

У 2016 році викладач кафедри кандидат технічних наук Вірченко В.В. у складі колективу авторів отримав щорічну премію Президента України для молодих учених.

Розроблений комплекс технологічного обладнання для механізованого обштукатурювання оброблюваних поверхонь щороку представляється на декількох міжрегіональних та національних виставках ("Укртехнологія", "Полтава будівельна", "Енергодім", "Дім" та ін.), а також на Сорочинському ярмарку, де традиційно викликає значний інтерес із боку торгово-промислової палати України та низки будівельних організацій.

За результатами конкурсу, що проводився Полтавською міською радою та Полтавською торгово-промисловою палатою протягом 2007 р., наукова школа докт. техн. наук, проф. Онищенка О.Г. отримала диплом переможця конкурсу "Полтавська марка" за винахід "Гідравлічний розчинонасос РНГ-4".

Доктор технічних наук, професор Онищенко Олександр Григорович та лауреати щорічної премії Президента України для молодих учених 2007 року кандидати технічних наук, доценти Коробко Б. О., Матвієнко А. М., Ващенко К. М. аналізують результати виробничих випробовувань нової конструкції штукатурного агрегату.

Розроблена під керівництвом доктора технічних наук, професора Онищенка О. Г. штукатурна станція має суттєві переваги перед аналогами.

Кафедра будівельних машин та обладнання імені Олександра Онищенка пишається створеною в "Галузевій науково-дослідницькій лабораторії механізації ручної праці у будівництві" серією розчинонасосів, які за своїми технічними показниками перевищують навіть кращі іноземні аналоги.

Штукатурно-змішувальний агрегат, сконструйований аспірантами під керівництвом Олександра Григоровича Онищенка, дозволяє значно полегшити ручну працю робітників малочисельних бригад.

Наукова школа "Проектування та дослідження вібраційного устаткування для виробництва збірного залізобетону"

Засновник наукової школи "Проектування та дослідження вібраційного устаткування для виробництва збірного залізобетону" доктор технічних наук, професор Олехнович Казимір Олександрович. 

Зараз даний науковий напрям очолює кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри Орисенко Олександр Вікторович

КБ "Вібротехніка" веде роботи з проектування та дослідження вібраційного устаткування для виробництва збірного залізобетону. Це устаткування дозволяє здійснити технічне переоснащення цехів заводів ЗБВ та КПД.

Експериментальне конструкторське бюро "Вібротехніка" було засноване в 1974 р. доктором технічних наук, професором Олехновичем К.О. За тих років у галузі виробництва збірного залізобетону існувала серйозна проблема недостатньої надійності існуючих віброущільнювальних машин, які під час роботи створювали високий рівень шуму, що негативно впливало на стан здоров’я обслуговуючого персоналу. К.О. Олехновичем була запропонована ідея створення і використання так званих малошумних віброплощадок рамної конструкції зі зниженою (з 48 до 24 Гц) частотою віброзбуджувача. На той час у нього було чотири авторських свідоцтва, якими підкріплювалася новизна запропонованої ідеї. Перші зразки таких віброплощадок були впроваджені на ЗЗБВ № 1 м. Кременчука і ЗЗБВ № 6 у м. Полтаві. Конструкції цих вібромашин набули дуже великого попиту. Перші екземпляри були не досить конструктивно проробленими і розрахунково обґрунтованими, однак одразу стало очевидним, що існує новий напрям у розвитку цієї техніки. З 1977 року в конструкторського бюро з’явився постійний замовник – ЕКБ залізобетону Міннафтогазбуду СРСР (м. Москва), що повністю вирішило проблему фінансування дослідницько-конструкторських робіт. У результаті багаторічних конструкторських і наукових пошуків вдалося розробити конструкції і технічну документацію на більш ніж двадцять п’ять віброплощадок, віброструшувальних машин, віброформ різного призначення вантажопідйомністю від 200 кг до 50 т. За нашою документацією підприємства різних міністерств СРСР власними силами виготовляли для заводів ЗБВ ці прості й недорогі вібромашини. Кількість виготовлених таким чином машин не піддається обліку.

Широкі можливості цих вібромашин дозволили використовувати їх для виготовлення:

– шлакоблоків (віброформа з негайним разопалублюванням);

– пустотних плит перекриттів розміром 1,5´6,0 і 1,5´9,0 м;

– керамзитобетонних виробів (віброплощадки і віброструшувальні установки);

– залізобетонних тюбінгів для будівництва тунелів метрополітену;

– напірних труб;

– плит покриття;

– блоків для будівництва елеваторів;

– опори ЛЕП, привантажувачі нафтогазопроводів тощо).

Завдяки широкому впровадженню цієї техніки і її новизні, підтвердженої авторськими свідоцтвами на винахід, К. О. Олехнович захистив у 1985 році докторську дисертацію.

У 1985 році офіційно відбулися галузеві прийомні випробування типових представників двох серій віброплощадок і затверджені технічні умови на їх офіційне виготовлення. За один рік за цією документацією тільки підприємствами Міннафтогазбуду було виготовлено понад 100 віброплощадок. Розробки демонструвалися на галузевій виставці Міннафтогазбуду і ВДНГ у Москві, розробників було нагороджено медалями ВДНГ (К. О. Олехновича – срібною медаллю, Ю.І. Виноградова – бронзовою). Учасники розроблення цієї вібраційної техніки Шахов О.М., Бахмудов К.А., Нестеренко М.П., Невська І.П., Орисенко О.В., Нестеренко М.М., Педь Д.С., Скляренко Т.О., Молчанов П.О. захистили кандидатські дисертації. Нестеренко Микола Петрович у 2013 успішно захистив докторську дисертацію «Синтез вібраційних машин із просторовими коливаннями для формування залізобетонних виробів».

Далі представлені останні розробки наукової школи.

Вібраційна установка з просторовими коливаннями
для формування трубчастих виробів (залізобетонних кілець)

Ударно-струшувальна установка для формування арболітових виробів

Розбірна касетна форма для формування залізобетонних виробів

Вібраційна установка з похилим віброзбуджувачем
для формування довгомірних залізобетонних виробів

Вібраційна установка для формування бордюрів

Однією із останніх розробок конструкторського бюро "Вібротехніка" є спроектований та виготовлений комплекс обладнання для формування дрібноштучних бетонних елементів для влаштування тротуарного покриття на базі ПолтНТУ:

В лабораторії машин для земляних та меліоративних робіт під керівництвом доцента Лютенка Василя Єгоровича розроблений, виготовлений та досліджений ручний віброкоток для ущільнення ґрунтів та дорожніх покриттів. Особливостями віброкотка є те, що він може працювати як в статичному так і в динамічному режимах:

До Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» приймаються на навчання громадяни України, іноземці та особи без громадянства, котрі мають повну загальну середню освіту.
Абітурієнти, які бажають вступити на спеціальності 133 "Галузеве машинобудування" та 274 "Автомобільний транспорт", повинні подати заяву на вступ до університету, вказавши бажану спеціальність та форму навчання.
Детально з умовами вступу та переліком необхідних документів можна ознайомитись в приймальній комісії Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», або на сторінці «Вступ» офіційного сайту університету, доступній за посиланням https://nupp.edu.ua/page/vstup.html

Тематика стажування за кордоном вибирається таким чином, щоб була актуальність для вдосконалення викладацької діяльності.

Стажування зазвичай тривають від кількох тижнів до півроку-року, що дозволяє отримати хороший досвід практичної роботи як у закордонному вузі, так і в компаніях або міжнародних організаціях.

Цінність таких стажувань за кордоном також і в тому, що отриманий там досвід роботи буде дуже вагомим аргументів для вдосконалення та оновлення освітньої програми, навчальних планів, робочих програм навчальних дисциплін.

В 2022 році Анатолій Криворот успішно пройшов курс навчання «Машинобудування для навчального процесу» організований університетом ISMA, (Латвія, м. Рига) з 27 червня 2022 року по 25 липня 2022 року. Програма стажування складалася з 6 кредитів ECTS (180 годин), і захистив роботу за темою «Сучасні електронні системи керування автомобілем та силовою установкою та методи їх діагностики».

В 2021 р. Євген Васильєв та Олексій Васильєв пройшли стажування за кордоном за темою “SOFT SKILLS DEVELOPMENT IN TEACHING PROFESSIONAL TRAINING”, організоване фондом "IIASC” та West Finland College, Huittinen (01.10.2021 р. – 12.11.2021 р.) в обсязі 180 годин (6 кредитів ECTS).

В 2019 році Олександр Орисенко та Микола Нестеренко проходили міжнародне стажування в Польщі (Wyższa Szkoła Społeczno-Gospodarcza, м. Пшеворск.

Також Микола Нестеренко в березні 2020 року перебував в Таллінському технічному університеті де ознайомився із науковими дослідженнями енергетичного факультету.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №755 від 27.06.2012 р. про направлення на навчання та стажування у провідні закордонні вищі навчальні заклади в рамках державної програми навчання студентів і аспірантів та стажування наукових і науково-педагогічних працівників у провідних вищих навчальних закладах та наукових установах за кордоном аспіранти Криворот А.І. та Колієнко В.А. були направлені на навчання у Королівський технологічний інститут (Royal Institute of Technology), м.Стокгольм, Швеція.

Аспірант кафедри будівельних машин та обладнання ПолтНТУ Криворот А.І. проходив стажування на кафедрі Королівського технологічного інституту (КТН) на основі угоди № 001/2012 від 31.08.2012 р.. Науковий керівник стажування від КТН професор кафедри енергетичних технологій Кучеров Володимир Георгійович. Науковий керівник від ПолтНТУ к.т.н., доц. Коробко Б.О. Навчання здійснювалось у період з 11 жовтня по 17 грудня 2012 року.

У Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» кафедрою галузевого машинобудування та мехатроніки щороку проводиться Всеукраїнська науково-технічна конференція «Створення, експлуатація і ремонт автомобільного транспорту та будівельної техніки».

Тематика конференції:

• проблеми і перспективи механізації виробничих процесів у будівництві;
• створення ефективного обладнання, пристроїв і машин для виробництва будівельних матеріалів;
• сучасні методи та технології використання, виробництва і ремонту автомобільної та будівельної техніки;
• тенденції розвитку конструкції автомобіля;
• технічна експлуатація і сервіс автомобіля;
• перспективні приводи;
• автотехнічна експертиза.

Організатор конференції – Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»

Співорганізатори:

• Київський національний університет будівництва і архітектури;
• Національний транспортний університет;
• Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська академія будівництва та архітектури»;
• Харківський національний автомобільно-дорожній університет;
• Харківським національним університетом міського господарства імені О.М.Бекетова;
• Національний університет «Львівська політехніка»;
• Національний університет водного господарства та природокористування;
• Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського;
• Український державний університет залізничного транспорту;
• Вінницький національний технічний університет;
• Криворізький національний університет;
• Центральноукраїнський національний технічний університет.

Робоча мова конференції: українська, англійська.

Регламент конференції:

• вступна доповідь – до 10 хв;
• доповідь – до 10 хв;
• повідомлення – до 5 хв;
• стендова (заочна) доповідь.

Секретар конференції:

+38 (050) 633 16 52, +38 (098) 057 85 91 – Нестеренко Микола Миколайович, доцент кафедри галузевого машинобудування та мехатроніки, к.т.н., доцент;

Завідувач кафедри будівельних машин та обладнання

+38 (066) 728 55 68, +38 (098) 549 41 54 – Орисенко Олександр Вікторович, доцент кафедри галузевого машинобудування та мехатроніки, к.т.н., доцент

e-mail: budmashpoltava@gmail.com

Місце проведення конференції

Адреса: Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Першотравневий проспект, 24, 36000, м. Полтава, Україна.

Міжнародні зв’язки кафедри галузевого машинобудування

та мехатроніки з навчальними закладами та організаціями

Реалізуючи перспективну програму розвитку університету, міжнародна активність визначена одним з пріоритетних напрямів діяльності кафедри галузевого машинобудування та мехатроніки та Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» в цілому. Щороку університет розширює партнерські зв’язки з закордонними установами-партнерами, реалізовує засади академічної мобільності студентів та науково-педагогічних працівників, бере участь у міжнародних проектах та програмах.

Підготовка фахівців для закордонних країн

У Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» здійснюється підготовка фахівців для таких країн як Литва, Казахстан, Киргизія, Узбекистан, Туркменістан та спільна підготовка фахівців із Польщею, Чехією, Німеччиною.

Здійснюється співпраця університету у сфері підвищення кваліфікації викладачів та навчання студентів з провідними ЗВО Європи, Китаю та іншими.

Міжвузівське співробітництво із закордонними ЗВО-партнерами

Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» має довгострокові угоди про наукове співробітництво з 64 ЗВО та установами закордонних країн, головні з яких:

• Королівський інститут технологій (Royal Institute of technology, м. Стокгольм, Швеція);
• Вища школа техніки, економіки і культури (Університет прикладних наук, м. Лейпциг, Німеччина);
• Іссиккульський державний університет імені К. Тинистанова (Киргизька Республіка);
• Ташкентський державний технічний університет (Узбекистан);
• Інститут нафти і газу (м. Краків, Польща);
• Цванський технологічний університет (Tshawane university of technology, Китай);
• Університет Гліндор (Glyndоr University, Великобританія);
• Цюнджоуський університет (Qiongzhou University, Китай);
• Пекінский технологічний університет (Beijing institute of technology, Китай);
• Краківський технологічний університет ім. Т. Костюшко (Польща).

Ці угоди спрямовані на здійснення спільної діяльності з метою вдосконалення навчального процесу і взаємного обміну науковими дослідженнями в галузі освіти, науки та культури.

Основні напрями співпраці:

• обмін досвідом в галузі навчального процесу;
• обмін викладачами;
• обмін групами студентів в межах студентських практик;
• проведення спільних досліджень в галузі освіти, науки й культури;
• обмін науковою документацією та інформацією;
• співпраця в галузі підготовки науково-педагогічних кадрів (наукове стажування);
• організація спільних семінарів і наукових конференцій;
• спільні публікації наукових досліджень;
• реалізація програми академічної мобільності студентів;
• реалізація педагогічного експерименту "Програма подвійний диплом".

У 2013 році університет був обраний Європейським Інвестиційним Банком учасником проекту ЄС «Вища освіта України», в рамках якого буде здійснено модернізацію та реконструкцію будівель корпусу університету за енергоефективними технологіями.

Учасники Урядової бюджетної програми України проходили навчання в університетах Китайської Народної Республіки, Бельгії, Великої Британії. Варто відмітити, що Олександр Горюн – учасник Бюджетної програми, який успішно завершив навчання в Університеті Гліндор, четвертий рік поспіль став переможцем Міжнародного конкурсу студентських проектів компанії Delcam plc., а також отримав стипендію на навчання в магістратурі Массачусетського університету (США) як переможець конкурсного відбору програми Fulbright.

Продовжується плідна співпраця з Delcam, зокрема, здобувачами вищої освіти та викладачами університету спільно з Українською медичною стоматологічною академією проводяться роботи з розроблення унікальних протезів для хірургії обличчя. Після вивчення курсу дисциплін, пов’язаних із програмним забезпечення Delcam, випускники навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки стають інженерами-конструкторами й застосовують отримані знання, працюючи на підприємствах Полтави та регіону при роботі на новітніх станках з ЧПК. Університет є п’ятикратним переможцем цього конкурсу.

Випускник навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки Олександр Лактіонов виборов перемогу в міжнародному конкурсі «Майбутні аси комп’ютерного 3D-моделювання 2014» та отримав звання кращого наукового проекту в галузі сільськогосподарського будівництва. Випускник навчально-наукового інституту інформаційних технологій та робототехніки Олександр Карпенко продовжив своє навчання в магістратурі Пекінського технологічного університету в рамках Урядової стипендіальної програми КНР.

Університет є учасником проекту Британської Ради «Англійська в університетах», виграно заявку на участь в проекті «Програма розвитку лідерства у вищій освіті України» (Ukraine Higher Education Leadership Development Programme.)

Підписано угоду з Корпусом миру про співпрацю, на виконання якої до університету запрошено волонтера Ларрі Рафеті – носія англійської мови, який здійснює викладацьку діяльність задля підвищення рівня володіння іноземною мовою студентами університету та підвищення рівня їх конкурентоспроможності на міжнародному ринку праці.

З метою забезпечення інтеграції сектору наукових досліджень у Європейський дослідницький простір та підтримки реалізації рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» на базі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» продовжував свою діяльність Національний контактний пункт за напрямом «Безпечна, чиста та ефективна енергетика».

У травні 2017 р. доцент кафедри галузевого машинобудування та мехатроніки Вірченко Віктор Вікторович взяв участь у роботі тижня академічної мобільності Erasmus+ International Training Week  яка проходила у Білостоцькиму технологічниму університеті (м. Білосток, Польша), де обговорювались питання підвищення якості роботи відділу міжнародних зв’язків з деканатами, надання юридичного супроводу іноземних студентів в університеті на найвищому рівні, зміцнення престижу університету на всеукраїнському та міжнародному теренах, досягнення високого рівня взаємодії між своїм університетом та іншими навчальними закладами.

Студенти при кафедрі галузевого машинобудування та мехатроніки беруть активну учать у науковій діяльності. Напрями наукових досліджень: удосконалення конструкції, технічного обслуговування та технічного діагностування автомобільного транспорту, теоретичне обґрунтування і створення засобів механізації ручної праці в будівництві; теоретичне обґрунтування і створення віброформувальних машин для підприємств збірного залізобетону; удосконалення робочих органів будівельних, землерийно-транспортних і дорожніх машин та інші. У процесі проведення досліджень студенти визначаються з темами магістерських робіт. Результати своїх досліджень студенти представляють на науково-технічних конференціях університету та за його межами.

Щороку студенти працюють над тематикою госпдоговірних робіт з оплатою праці від замовників, роблять доповіді на наукових конференціях університету та за його межами, публікують тези та наукові статті у студентських та фахових збірниках наукових праць, подають заявки на винаходи і корисні моделі та отримують патенти, подають наукові роботи на конкурс та отримують призові місця і дипломи, беруть участь у Всеукраїнських олімпіадах та отримують призові місця.

За підтримки ректорату і профкому університету студентському самоврядуванню надано кімнату, оргтехніку, створено належні умови для діяльної участі всіх громадсько-активних студентів у навчальному та позанавчальному виховному процесі.

Діяльність органів студентського самоврядування Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» здійснюється колегіальним виборчим органом – студентським парламентом Університету, який діє на підставі «Положення про студентське самоврядування». Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» дане положення було оновлено та затверджено загальними зборами студентського самоврядування університету.

Богдан Олегович Коробко, навчався за спеціальністю "Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання". Зараз, доктор технічних наук, доцент, лауреат щорічної Премії Президента України для молодих учених за 2007 рік, працює на посаді проректора з науково-педагогічної роботи Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.

Андрій Михайлович Матвієнко, навчався за спеціальністю "Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання". Зараз, кандидат технічних наук, доцент, лауреат щорічної Премії Президента України для молодих учених за 2007 рік, працює заступником директора департаменту з дослідження свердловин.

Костянтин Миколайович Ващенко, навчався в аспірантурі і виконував свою кандидатську дисертацію на кафедрі будівельних машин та обладнання. Зараз, кандидат технічних наук, доцент, лауреат щорічної Премії Президента України для молодих учених за 2007 рік, працює заступником генерального конструктора на ВАТ "Лтава".

Віктор Вікторович Вірченко, навчався в аспірантурі і виконував свою кандидатську дисертацію на кафедрі будівельних машин та обладнання. Зараз, кандидат технічних наук, доцент, лауреат щорічної Премії Президента України для молодих учених за 2016 рік, працює керівником науково-навчального центру міжнародного співробітництва ПолтНТУ.

Якуба Євгеній Григорович, навчався за спеціальністю «Автомобілі та автомобільне господарство». Зараз працює начальником відділу транспорту Полтавського Міськвиконкому.

Чередніков Володимир Миколайович, навчався за спеціальністю "Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання". Зараз, кандидат технічних наук, доцент, працює головним конструктором ТОВ КБ «Аерокоптер».

Певнев Павло Миколайович, навчався за спеціальністю "Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання". Зараз працює технічним директором «Автоцентр-Полтава».

Погорілий Ігор Васильович, навчався за спеціальністю "Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання". Зараз працює заступником директора з навчальної роботи Полтавського будівельного технікуму транспортного будівництва.

Задворкін Дмитро Юрійович, навчався за спеціальністю «Автомобілі та автомобільне господарство». Зараз працює головою Шевченківської районної у м. Полтава ради.

Братешко Катерина Юріївна – начальник цеху турбінних запчастин виробництва енергозапчастин АТ «Полтавський турбомеханічний завод»

Обревко Роман Михайлович – начальник відділу продажуавтомобілів Volvo ТОВ «Дилерська компанія «ПОЛТАВА-АВТОСВІТ»».

Адреса 36011, м. Полтава, Першотравневий проспект, 24.

Корпус Л, каб. 102Л

E-mail: kaf.bmo@nupp.edu.ua