У межах співпраці кафедри з ТОВ НТП «Бурова техніка» відбуваються різноманітні заходи: лекції, тренінги та майстер-класи від провідних перекладачів організації; крім того, студенти спеціальності 035 «Філологія» проходять виробничу перекладацьку практику на базі закладу.
Так, 16. 12. 2019 року керівник відділу технічного перекладу ТОВ «Бурова техніка» Яніна Миколаївна Базалій прочитала гостьову лекцію «Особливості усного та письмового перекладу в нафтогазовидобувній галузі». Фахівець поділилась із студентами своїм практичним досвідом у забезпеченні технічного перекладу, порадила, яким аспектам перекладознавства їм слід приділити особливу увагу під час навчання в університеті та розповіла, які ресурси використовують перекладачі-професіонали у своїй роботі.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/171249817603060
9.05.2020 року керівник відділу технічного перекладу НТП «Бурова техніка» Яніна Миколаївна Базалій провела для студентів спеціальності «035 Філологія» майстер-клас під назвою «Translation, interpreting and corporate confidentiality». Спікерка досить ґрунтовно розповіла про конфіденційність як один із критеріїв успішного перекладу ділової документації, навела приклади, як конфіденційність стає запорукою успішних перемовин, дала слухачам практичні поради щодо дотримання конфіденційності при різних типах перекладу. Студенти отримали чимало корисної інформації щодо типів, способів перекладу, визначили свій власний перекладацький психотип, обговорили проблеми конфіденційності та перекладацької етики при перекладі.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/282956769765697
30 вересня 2020 року під час святкового навчально-розважального заходу до Міжнародного дня перекладача керівник відділу технічного перекладу НТП «Бурова техніка» Яніна Миколаївна Базалій провела для студентів спеціальності «035 Філологія» майстер-клас під назвою «Світ перекладача за 10 хвилин». Спікерка у цікавій формі розповіла про особливості письмового перекладу у нафтовидобувній галузі, про мовні кліше та типові помилки перекладачів, на які варто звертати увагу при перекладі офіційно-ділової документації, про дотримання дедлайнів та особливості роботи із замовниками тощо.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/425422432185796
Висвітлення цього заходу на веб-сайті університету:
Що таке “bell nipple”, “elephant”, “possum belly” та “mule shoe” в нафтогазовій термінології?
Про це дізналися студенти спеціальності «035 Філологія» 19.10.2020 р. під час майстер-класу з технічного перекладу від керівника відділу технічного перекладу ТОВ НТП «Бурова техніка» Яніни Миколаївни Базалій. Доповідачка досить детально і ґрунтовно розповіла про особливості нафтогазового сленгу, про широковживаний та ситуативний професійний сленг, емоційно забарвлену лексику та походження нафтогазового сленгу; зупинилася на складних випадках, які можуть зустрітися при перекладі, попрактикувалася зі студентами у перекладі складних сленгових конструкцій.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/432637134797659
У межах співпраці викладачів та студентів спеціальності «035 Філологія» та ГО Полтавське товариство німців «Wiedergeburt» відбуваються заняття з методики викладання іноземних мов від викладачів та методистів товариства, проведення мовних літніх шкіл та мовних майданчиків, залучення студентів до участі у міжнародних проектах, до роботи з мовними асистентами від Goethe-Institut в Україні.
13.12.2019 року студенти-філологи 3 та 4 курсів разом із своїми викладачами – доктором філологічних наук, професором кафедри германської філології та перекладу Тетяною Кушніровою та кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри германської філології та перекладу Анною Павельєвою відвідали методичний семінар від провідного німецького видавництва «Hueber» на тему «Використання музичних творів на заняттях німецької мови», організований ГО Полтавське товариство німців «Wiedergeburt».
Сучасні методики викладання німецької мови зацікавили майбутніх перекладачів. Під час занять можна музику не тільки слухати, а й грати, якщо хтось володіє музичними інструментами. Використання музики й пісень під час занять з німецької мови сприяє розвитку соціокультурної компетенції. Ефективність використання пісень для навчання мови пояснюється тим, що пісні пожвавлюють викладання, вносять різноманітність, викликають позитивні емоції та створюють високу мотивацію, дають чудову можливість для багаторазового повторення та запам’ятовування лексичного та граматичного матеріалу. Пісню можна розглядати як самостійний навчальний текст і використовувати її для відпрацювання фонетичного матеріалу, а також для розвитку навичок аудіювання, письма й говоріння.
Висвітлення цього заходу на веб-сайті університету:
https://nupp.edu.ua/news/maybutni-perekladachi-diznalis-yak-muzika-dopomagae-vivchati-movu.html
17.10.2019 року викладачі кафедри германської філології та перекладу та представники полтавського товариства німців «Wiedergeburt» на чолі з головою Владиславом Кушніровим організували та провели інтелектуальну гру «Що? Де? Коли?» (німецькою мовою), на яку було запрошено студентів ЗВО та учнів шкіл м. Полтави, що цікавляться країнознавчою інформацією про Німеччину.
Команду Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка представляли студенти гуманітарного факультету Рибалко Маргарита, Лобко Ірина, Лазебник Ангеліна, Радченко Юлія, Слюсаренко Марина та Ляшенко Руслан, які продемонстрували високу активність, знання історії, літератури та культури Німеччини, проявили винахідливість та дотепність у вирішенні складних питань. Приємно відзначити, що у запеклій боротьбі студенти #ПолтНТУ за результатами двох раундів гри посіли перше місце, доводячи тим самим, що у технічному ЗВО викладання іноземної мови, у тому числі другої іноземної, відбувається на дуже високому рівні. Підготувала команду до участі в конкурсі та надихнула на перемогу доцент кафедри германської філології та перекладу Дмитренко Олена Володимирівна. Журі конкурсу, до складу якого входили гості з міста-побратима Остфільдерн Сільвія та Бернд Вільш, нагородили переможців почесною грамотою та подарунками.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/141360523925323
25.12.2019 року студентки V курсу спеціальності 035 «Філологія» А. Пругло та А. Іваненко провели німецькою мовою тематичне свято для дітей-членів ГО «Полтавське товариство німців «Wiedergeburt». Студентки підготували для малечі товариства різноманітні тематичні конкурси та цікаві завдання, розповідали про особливості проведення Різдва у Німеччині та роздавали солодкі призи.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці ГО «Полтавське товариство німців «Wiedergeburt»:
https://www.facebook.com/wiedergeburt.poltava/posts/1475575609287818
28.04.2020 року за підтримки ГО «Полтавське товариство німців «Wiedergeburt» викладачі та студенти кафедри германської філології та перекладу взяли участь у вебінарах від Інформаційно-освітнього центру “BIZ-Ukraine”. Доктор філологічних наук, професор Тетяна Кушнірова та студентка групи 301 ГФ Анна Бойко стали учасницями онлайн-заходу: “Мовна робота з дітьми дошкільного та шкільного віку в форматі online”.
Професійні спікери, викладачі німецької мови Катерина Кохан, Наталя Романенко, Інна Маруняк поділилися корисними програмами та посиланнями, а найголовніше – власним досвідом викладання online. На вебінарі значна увага приділялася огляду тих ресурсів, які можна застосовувати при вивченні німецької мови на різних рівнях.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/272708204123887
З 8 по 19 червня 2020 року у рамках співпраці кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» з Goethe-Institut та ГО «Полтавське товариство німців «Wiedergeburt» студенти-перекладачі Яна Харченко (101-ГФ) та Світлана Кісь (201-ГФ) взяли участь у мовному проєкті “Mit Deutsch auf Tour”, що тривав протягом навчального семестру.
Протягом 2 тижнів слухачі курсів мали можливість вичати німецьку мову щодня з 10.00 до 14.00 години. Зокрема, під час вивчення теми “Deutschland-Duell” та “Abenteuer Europa” мовні асистенти від Goethe-Institut Patrick Vosen та Sebastian Lins знайомили слухачів з культурою Німеччини. Філологи-перекладачі мали змогу долучитися до дискусії про сьогодення Німеччини, віртуально позмагатися і дізнатися, хто краще обізнаний із культурою цієї країни.
Заняття проводилися в ігровому форматі з використанням найновіших освітніх технологій. До роботи онлайн-школи приєдналися і мовні асистенти від Goethe-Institut Patrick Vosen, Sebastian Lins та Luise Witschel, які знайомили слухачів з історією та традиціями Німеччини.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/336410697753637
Висвітлення цього заходу на веб-сайті університету:
2.10.2020 року викладачі кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – доктор філологічних наук, професор Тетяна Кушнірова та кандидат філологічних наук, доцент Анна Павельєва провели для студентів І та IV курсів спеціальності 035 «Філологія» інтелектуальну гру «Що? Де? Коли?», присвячену одному з головних німецьких загальнодержавних свят.
Студенти мали змогу проявити свої знання у царині лінгвокраїнознавства та здібності логічно мислити, давати конкретні відповіді на складні запитання. Тема гри – традиції, звичаї німецькомовних країн, цікаві факти з історії та культури, події з життя видатних німців.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/418039659590740
Висвітлення цього заходу на веб-сайті університету:
https://nupp.edu.ua/news/filologi-vidznachili-den-nimetskoi-ednosti.html
15.03.2021 року викладачка німецької мови ГО «Полтавське товариство німців «Wiedergeburt» Таміла Рябець провела для студентів спеціальності «035 Філологія» майстер-клас з інноваційних методик викладання німецької мови в умовах дистанційного навчання.
Цього разу під час зустрічі (координатор – доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова) мова йшла про новітні методики викладання іноземної мови у дистанційному форматі. Викладачка ґрунтовно і доступно розповіла про сучасні інновації, що можуть суттєво покращити навчальний процес, новітні платформи і окремі програми, які не лише урізноманітнять, але й значно спростять процес навчання. Студенти апробовували різноманітні програми, жваво обговорювали переваги і недоліки дистанційних платформ.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/605252250869479
28.04.2021 року за сприяння ГО «Полтавське товариство німців «Wiedergeburt» студенти спеціальності «035 Філологія взяли участь у міжнародному проєкті „Mit Deutsch auf Tour“ від Goethe-Institut в Україні.
Студенти-перекладачі (викладач – доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова) разом із мовними асистентами на різноманітних майстер-класах займалися йогою, готували традиційні німецькі страви. Наприклад, на занятті „Auf Reisen durch die DACH-Länder“ з мовними асистентами Constanze і Fabiola від Goethe-Institut в Україні слухачі знайомилися із культурою німецькомовних країн у формі онлайн-ігор, різноманітних презентацій, паралельно удосконалюючи власні мовні навички.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/613895140005190
Висвітлення цього заходу на веб-сайті університету:
14.07-25.07.2021 року на базі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», у межах гранту від ГО Полтавське товариство німців «Wiedergeburt», відбулась двотижнева літня мовна школа. До участі у цьому проєкті долучилися і студенти-перекладачі Яна Харченко (201 ГФ), Марина Корнієнко (101ГФ), Олександра Несторик та Олександра Даценко (102ГФ). Протягом 2 тижнів слухачі курсів мали можливість вивчати німецьку мову щодня з 15.00 до 18.00 години.
Заняття проводила сертифікований викладач-методист ГО «Полтавське товариство німців «Wiedergeburt» Таміла Рябець з використанням найновіших освітніх тенденцій. У межах проекту відбулися і майстер-класи з мовними асистентами Constanze і Fabiola від Goethe-Institut на тему „Auf Reisen durch die DACH-Länder“, де слухачі знайомилися із культурою німецькомовних країн у формі онлайн-ігор, різноманітних презентацій, паралельно удосконалюючи власні мовні навички.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/668256871235683
Висвітлення цього заходу на веб-сайті університету:
«Sprachakademie»: студенти-перекладачі взяли участь в інтенсиві на літньому мовному майданчику
Навіть в умовах ведення повномасштабної війни на території України традиційно триває плідна співпраця Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та «Полтавського товариства німців “Wiedergeburt”» (координатор – доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова), а студенти мають змогу вдосконалювати власні мовленнєві навички та спілкуватися з кваліфікованими тренерами.
У червні 2022 року студенти-перекладачі Полтавської політехніки стали активними учасниками літнього мовного майданчика «Sprachakademie», що проходив за ініціативи товариства німців, Інформаційно-освітнього центру «BIZ-Ukraine», ініціативи Ради німців України, фінансової підтримки Федерального міністерства внутрішніх справ, будівництва і регіонального розвитку Німеччини через Благодійний Фонд «Товариство Розвитку».
Упродовж двох насичених тижнів студентка групи 202-ГФ Олександра Несторик та студентка групи 101-ГФ Анна Шенгур поглиблено вивчали німецьку мову та практикували власні навички на мовних курсах з 9:00 до 12:00 години. Заняття з використанням найновіших освітніх тенденцій проводила сертифікований викладач-методист громадської організації «Полтавське товариство німців «Wiedergeburt», керівник мовної школи «Mein Deutsch Poltava» Ольга Балита.
Мовне занурення цього року у зв’язку зі складною ситуацією у країні відбувалося у онлайн-форматі, проте слухачі весело та з користю провели час: знайомилися із культурою німецькомовних країн у формі онлайн-ігор, різноманітних презентацій, паралельно удосконалюючи власні мовні навички.
Висвітлення цього заходу на веб-сайті університету:
Студенти-перекладачі та учні наукового ліцею відзначили День Німецької єдності-2022
День Німецької єдності (Tag der Deutschen Einheit) - національний день Німеччини, що святкується 3 жовтня та є вихідним днем. Цього дня у 1990 році відбулося об’єднання двох німецьких республік в єдину Федеративну Республіку Німеччину. Є одним з дев'яти загальнодержавних свят Німеччини, що відзначаються в усіх землях.
Тож 26 вересня 2022 року, напередодні цьогорічного Дня Німецької єдності, на факультеті філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» науково-педагогічні працівники кафедри германської філології та перекладу – доктор філологічних наук, професор Тетяна Кушнірова та кандидатка філологічних наук, доцент Анна Павельєва провели захоплюючу пізнавальну гру «Що? Де? Коли?», присвячену одному з головних німецьких загальнодержавних свят. Активними учасниками інтелектуальних протистоянь стали студенти-перекладачі Полтавської політехніки, школярі Полтавського Наукового ліцею №3 під керівництвом вчителя німецької мови Чернорук А.О та представники громадської організації «Полтавське товариство німців “Wiedergeburt”», які продемонстрували відмінні знання у галузі лінгвознавства та звичаїв німецькомовних країн.
Студенти-перекладачі та ліцеїсти-старшокласники детальніше дізналися про історію Німеччини з давніх часів і до наших днів, пригадали цікаві факти про культуру та традиції країни.
Про етапи становлення Німеччини як провідної європейської держави ґрунтовно розповіла студентка групи 201-ФФ Ірина Крошко, яка наголосила, що Німеччина упродовж ХХ століття пережила багато трагічних подій, пам’ять про які й досі береже кожен німець.
Учасники інтелектуальної гри продемонстрували навички логічного мислення, давали конкретні відповіді на складні запитання. Тематикою цьогорічної гри стали традиції, звичаї німецькомовних країн, цікаві факти з історії, культури та літератури, події з життя видатних німців.
За результатами гри переможницею стала команда школярів Наукового ліцею №3, яка відповіла на найбільшу кількість запитань. Друге місце посіли студенти факультету філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки, на третій сходинці інтелектуального Олімпу опинилася команда громадської організації «Полтавське товариство німців “Wiedergeburt”».
Усі одинадцять команд, які брали участь у інтелектуальній грі, отримали величезне задоволення від дружнього спілкування, нові приємні враження та нагороджені символічними призами.
Захід відбувся за всебічної підтримки та сприяння громадської організації «Полтавське товариство німців «Відергебурт».
Висвітлення цього заходу на веб-сайті університету:
Члени товариства «Відергебурт» відзначили Святвечір-2022 зі студентами Політехніки
24 грудня 2022 року до українсько-німецького центру Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» завітали дорослі й маленькі члени Полтавського товариства німців «Відергебурт» та відсвяткували переддень Різдва разом зі студентами політехніки.
«Різдво – це одне із найулюбленіших свят у Німеччині, яке чекають з нетерпінням як дорослі, так і діти. В очікуванні Різдва суворі та пунктуальні німці ніби змінюються і стають однією великою родиною. Світле свято Різдва – це свято радісного очікування, і готуватись до нього німці починають заздалегідь. З початку грудня вся Німеччина повністю змінюється, навкруги відчувається атмосфера свята. Вітрини магазинів, фасади будинків, арки, вулиці і дерева святково прикрашаються: усе навколо світиться та виблискує. На головних майданах усіх міст встановлюються великі ялинки, що є символом Різдва в Німеччині. З давніх-давен існує повір’я, що в зеленій хвої ялинки живе дух лісу», − розповіла доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології Тетяна Кушнірова.
До привітань долучилися студентки групи 201-ГФ факультету філології, психології та педагогіки Аліна Алєксєєва та Ксенія Фесенко, які подарували нашим гостям смачні подарунки.
Діти товариства приготували святковий концерт, у якому переповіли історію виникнення свята, заспівали різдвяні пісні німецькою мовою та привітали усіх присутніх зі святом. Наприкінці заходу всі учасники пригостилися ласощами зі смачним чаєм.
Святвечір (Heilige Abend) – час коли німецькі сім’ї, зазвичай, ідуть в церкву, а потім сідають вечеряти. Господиня зазвичай готує 7 або 9 страв. На Різдвяному столі обов’язково повинна бути пшенична каша на молоці, приправлена маслом і медом, фарширований гусак з апетитною золотистою скоринкою та всілякі закуски. Також німці не можуть обійтись без різдвяного пирога «Штоллен», у який додаються різноманітні сухофрукти та прянощі. Під час вечері звучать побажання щастя, здоров’я та всіляких гараздів і усі дарують один одному подарунки. А дітвора знаходить подарунки наступного ранку ще і під ялинкою. Вони вірять, що різдвяні подарунки приносить їм Санта Клаус (Weihnachtsmann).
До речі, звичай прикрашати ялинку гірляндами, зірками, а також різноманітними іграшками і солодощами прийшов до нас саме з Німеччини, а потім поширився і в інших країнах.
Висвітлення цього заходу на веб-сайті університету:
Європейський Великдень: викладачі та школярі відзначили головне християнське свято року тематичним мовним дійством
У квітні 2023 року викладачі та студенти кафедри германської філології та перекладу провели святкову неформальна зустріч з молоддю громадської організації «Полтавське товариство німців «Відергебурт», яка поринула в атмосферу величного релігійного свята в німецькомовних країнах.
Викладачі, студенти і діти активно спілкувалися, обмінювалися родинними історіями святкування Великодня, досліджували особливості німецької культури, порівнювали українські та європейські великодні традиції, збагачували свій вокабуляр і вдосконалювали мовні навички. Під час тематичного квесту учасники дійства співали пісень, декламували вірші німецькою мовою, танцювали, розгадували найрізноманітніші головоломки, малювали, шукали великодні атрибути на затишних університетських локаціях.
Висвітлення цього заходу на веб-сайті університету:
Студенти університету взяли участь у роботі літнього мовного проєкту з вивчення німецької мови «Sprachakademie»
Впродовж кількох років на базі кафедри германської філології та перекладу проходить Літній мовний майданчик з вивчення німецької мови «Sprachakademie», зініційований громадською організацією «Полтавське товариство німців «Wiedergeburt», за підтримки Інформаційно-освітнього центру «BIZ-Ukraine», ініціативи Ради німців України, фінансової підтримки Федерального міністерства внутрішніх справ, будівництва і регіонального розвитку Німеччини через Благодійний Фонд «Товариство Розвитку». Координаторкою мовного проєкту виступила доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова.
До участі у Літньому мовному майданчику долучилася студентка групи 102-ФФ Дар’я Лазоренко, студентки групи 101-ФФ Дар’я Катренко та Катерина Пединіч, студентка групи 402-ГФ факультету філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки Марина Михайлова.
Упродовж двох тижнів слухачі курсів мали можливість вивчати німецьку мову щоденно з 15.00 до 18.00 години під керівництвом сертифікованого викладача від Goethe-Institut Наталії Вікторівни Білик, яка за допомогою новітніх методик викладання проводила заняття на високому науково-методичному рівні.
Навчальні заняття проходили у цікавому ігровому форматі, а вивчення певної лінгвістичної тематики супроводжувалося відповідними завданнями. Наприклад, вивчаючи тему «Essen», учасники проекту спробували приготувати власними руками смаколики, за допомогою цікавих ігрових рішень студенти вивчали порядок слів у реченні, поповнювали лексичний запас за допомогою цікавих практик. Слухачі весело та з користю проводили час: знайомилися із культурою, історією німецькомовних країн, паралельно удосконалюючи власні мовні навички.
Висвітлення цього заходу на веб-сайті університету:
День Німецької єдності-2023
Уже стало доброю традицією проводити на кафедрі германської філології та перекладу заходи до Дня Німецької єдності, який традиційно відзначається 3 жовтня. Захід було проведено за ініціативи та фінансової підтримки ГО «Полтавське товариство німців “Відергебурт”» (кординатор – проф.Тетяна Кушнірова).
День Німецької єдності (Tag der Deutschen Einheit) – національний день Німеччини, що святкується 3 жовтня та є вихідним днем. Цього дня у 1990 році відбулося об’єднання двох німецьких республік в єдину Федеративну Республіку Німеччину. Є одним з дев'яти загальнодержавних свят цієї країни, що відзначаються в усіх землях.
Майбутні перекладачі мали змогу дізнатися про трагічні сторінки історії Німеччини ХХ століття, про що ґрунтовно розповіли студентки групи 201ФФ Вікторія Бойко та Дар’я Катренко.
Філологи також взяли участь в інтелектуальній грі «Що? Де? Коли?», присвяченій німецькій тематиці та продемонстрували знання у галузі німецького країнознавства і навички логічного мислення. Тематикою цьогорічної гри стали традиції, звичаї німецькомовних країн, цікаві факти з історії, культури та літератури, події з життя видатних німців.
Учасники отримали незабутні враження та солодкі подарунки.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
Молодіжний проєкт «День німецької єдності у 3D графіці»
11 жовтня 2023 року студенти-перекладачі долучилися до молодіжного проєкту «День німецької єдності у 3D графіці», який був ініційований ГО «Полтавське товариство німців “Відергебурт”» та проводився на базі нашого університету (кординатор – проф.Тетяна Кушнірова). Молоді люди прослухали лекцію про події, які відбувалися у німецькому соціумі кінця ХХ століття, намагалися розібратися у причинах поділу Німеччини та подальшого об’єднання у єдину державу. Про цікаві факти із життя звичайних німців розповіли студентки групи 201 ФФ Вікторія Бойко та Дар’я Катренко. Учасники із задоволенням долучилися до створення національної символіки Німеччини, малюючи їх за допомогою 3D ручки.
Проєкт проведено з ініціативи Ради німців України за фінансової підтримки Федерального міністерства внутрішніх справ і комплексного територіального розвитку Німеччини через БФ « Товариство Розвитку».
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
Лекція «Роль німців-переселенців в історії розвитку Полтави»
23 грудня 2023 року студенти-перекладачі долучилися до проведення Міжнародного молодіжного проєкту, зініційованого ГО «Полтавське товариство німців «Відергебург» (координатор – професор Тетяна Кушнірова), та прослухали лекцію «Роль німців-переселенців в історії розвитку Полтави» докторки історичних наук, професорки Ірини Петренко, яка досить ґрунтовно переповіла історію переселення німецьких колоністів на територію Полтавщини ще з початку ХІХ століття та констатувала їхню роль у становленні нашого міста.
Пані Ірина розповіла про непросту ситуацію, в якій опинилися переселенці, однак, попри це, вони активно включилися у розбудову нашого міста. На території Задихального яру під Монастирською горою було збудовано кілька цегляних заводів, де працювали німецькі майстри та передавали досвід українським умільцям, створювалися суконні мануфактури, адже на території Полтавщини у той час було дуже розвинене вівчарство, що призвело до розвитку суконної справи. Від початку поселення було збудовано кілька соборів на території Полтавщини, Лютеранську церкву у Полтаві, з часом заможні селяни розбудовували громади, у яких проживали.
Слухачі активно долучилися до дискусії щодо етимології німецьких прізвищ (до якої, крім студентів 1 та 5 курсів, долучився і доцент кафедри германської філології та перекладу Олександр Тупиця), які й нині можна почути у полтавській громаді.
Щиро дякуємо шановній пані Ірині за пізнавальний екскурс у минуле, чудову розповідь про історію нашого краю та запрошуємо до подальшої співпраці!
Проєкт проведено з ініціативи Ради німців України за фінансової підтримки Федерального міністерства внутрішніх справ і комплексного територіального розвитку Німеччини через благодійний фонд «Товариство Розвитку»
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу: https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/pfbid02inAAzZRVvWyNAJHod2atRR8hKZ6N2uTPMzPoFoQZmMffgiJYgaKaqQPrbWohYyuBl
У межах співпраці зі студією STEAM-освіти «Технолаб» відбувалося проведення спільних заходів: круглих столів, майстер-класів, Фестивалю STEAM-проєктів на краще представлення художнього твору тощо.
Так, 13.11.2020 р. відбувся круглий стіл на тему «Використання STEAM-рішень при вивченні іноземної мови» (модератор – доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова, студія STEAM-освіти «Технолаб»).
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/455669359161103
19.05.2021 року на гуманітарному факультеті Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбувся фестиваль STEAM-проєктів серед студентів та школярів Полтави. Учасники презентували власні оригінальні інтерпретації художніх творів, буктрейлери, комікси та тематичні проєкти.
Проєкти, підготовлені під керівництвом вчителів і викладачів, презентували учасники 12 учнівських та студентських команд. Найактивніших учасників та переможців нагородили дипломами, солодкими призами та запросили до участі у подальших молодіжних науково-популярних проєктах.
Висвітлення цього заходу на веб-сайті університету:
Науковий ліцей №3 Полтавської міської ради
У межах співпраці між викладачами кафедри германської філології та перекладу та Науковим ліцеєм №3 Полтавської міської ради, викладачами та студентами спеціальності 035 «Філологія» проводяться майстер-класи з перекладу та круглі столи з викладання іноземних мов, участь у спільних наукових заходах, конференціях.
24.02.2020 року у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбулось позапланове засідання наукового гуртка «Філологія» для учнів Полтавського наукового ліцею №3, під час якого ліцеїсти познайомилися із практичним перекладознавством через кінопереклад.
Керівник наукового гуртка, кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва разом із доктором філологічних наук, професором кафедри германської філології та перекладу Тетяною Кушніровою розповіли учням про особливості кіноперекладу у порівнянні з іншими видами перекладів.
Знайомство із практичним перекладознавством через кінопереклад – найцікавіший і, водночас, найсуперечливіший різновид перекладу – стало для учнів новим, але надзвичайно цікавим досвідом. Під час майстер-класу вони ознайомилися із калькуванням, транслітерацією та транскрибуванням, лексико-граматичними трансформаціями та жанровими адаптаціями. Ліцеїсти визначали доцільність обраних стратегій перекладу, адекватність запропонованих одиниць кіноперекладу та практикувалися у перекладі.
Висвітлення цього заходу на веб-сайті університету:
26.11.2020 року кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва та доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова провели круглий стіл, присвячений святкуванню Дню подяки в США, на який були запрошені студенти 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія» та учні Наукового ліцею №3 міста Полтави (вчителі англійської мови ліцею Мошенець О.Г., Овсієнко К.І. та Киричок Л.Д.).
Слухачі мали унікальну нагоду здійснити віртуальну подорож до Сполучених Штатів Америки та відчути себе учасниками святкових урочистостей одного з найулюбленіших свят американців. Історія виникнення, традиції та звичаї святкування Дня Подяки, презентовані студентами в сучасному форматі інтерактивних презентацій, спонукали учнів до подальшого дослідження даної теми.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/468964244498281
11.01.2021 – 15.01.2021 року. Кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва, доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова та студенти кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» другий рік поспіль проводять майстер-класи в рамках філологічної практики для учнів Полтавського наукового ліцею №3 та допомагають школярам набути нових навичок під час спільних майстер-класів.
Висвітлення цих заходів на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу та Полтавського наукового ліцею №3:
https://www.facebook.com/olesya.vovchenko/posts/3669857473092608
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/529634275097944
Висвітлення практики на веб-сайті університету:
https://nupp.edu.ua/news/uchni-naukovogo-litseyu-proyshli-filologichnu-naukovu-praktiku.html
05.03.2021 року доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова, кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва та викладач кафедри германської філології та перекладу Світлана Мангура провели інтелектуальну гру «Що? Де? Коли?», що стосувалася гендерних питань, для студентів гуманітарного факультету та учнів Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради.
Висвітлення цих заходів на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/542705620457476
16-25 червня 2021 року у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» працювала Літня школа для учнів закладів позашкільної освіти міста Полтави, віком від 6 до 15 років, зокрема, до участі у майстер-класах та заняттях активно долучилися вихованці приватного закладу «Міжнародна дитяча школа «Юний європеєць», благодійного фонду «Карітас Полтава» та Полтавського міського центру позашкільної освіти.
В рамках роботи Літньої школи відбувся майстер-клас «Відкрий для себе світ гуманітарних наук» (у центрі робототехніки CyberRoboLab), на якому доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва та її помічники – студенти-перекладачі Юлія Гордієвська, Анастасія Налойченко, Марина Корнієнко, Яна Харченко, Анна Овсій, Світлана Кісь, Костянтин Богодистий, Артем Котляревський, Юлія Мельник провели для вихованців БФ «Каритас Полтава» (15 дітей) мовний інтерактив на тему «Summer Holidays», де у ігровій формі, з використанням пісень та інтерактивних завдань, опрацювали зі школярами цікаву тему, присвячену літнім канікулам та відпочинку.
Висвітлення майстер-класів на веб-сайті університету:
https://nupp.edu.ua/news/u-politekhnitsi-pratsyue-litnya-shkola-dlya-ditey.html
28.06.2021 року кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Дмитренко О. В. та кандидат педагогічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Кальник О. П. провели майстер-класи з німецької, англійської мов та перекладу для кемперів мовного табору GoCamp 2021, де викладачі презентували інноваційні методики викладання та демонстрували можливості сучасної техніки.
Висвітлення майстер-класів на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/659532148774822
Висвітлення цього заходу на веб-сайті університету:
12.11.2021 року відбулися майстер-класи з перекладу для учнів 9-А класу Наукового ліцею №3 (учителі англійської мови Л.Д.Киричок та Л.А.Кордюк). Зустріч була запланована у рамках предметно-профільного занурення з теми науково-технічного перекладу, що проходило у ліцеї впродовж 2 тижнів. Присутні мали можливість попрактикуватися у кабінці синхронного перекладу, відчути себе справжніми перекладачами. Студентки гуманітарного факультету Іра Лобко та Аня Рева презентували власні науково-технічні дослідження, які стосувалися геймерського сленгу та робототехнічних неологізмів у творчості Айзека Азімова, а ліцеїсти пробували їх синхронно перекладати. Викладач кафедри германської філології та перекладу Домаренко М.В. презентував школярам лабораторію IDL, де можна попрактикуватися у різних видах перекладу, а студентка ІІ курсу гуманітарного факультету Юлія Гордієвська на майстер-класі розповідала про особливості повсякденної комунікації в американському суспільстві.
Висвітлення майстер-класів на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/757611155633587
У січні 2022 року викладачі кафедри германської філології та перекладу гуманітарного факультету втретє поспіль долучилися до проходження наукової практики учнями 6-9 класів Полтавського наукового ліцею №3. На базі політехніки юні ліцеїсти старанно опановували нові мовні навички та готувалися до складання міжнародного іспиту з англійської мови «Cambridge Exams B1».
Упродовж 10-14 січня науково-педагогічні працівники гуманітарного факультету Полтавської політехніки активно долучилися до проходження наукової практики учнями 6 – 9 класів Полтавського наукового ліцею №3, навчальні заняття ліцеїстів під керівництвом досвідчених вчителів іноземної мови Л. Киричок та С. Гринь відбувалися у інноваційних лабораторіях та міжнародних мовних центрах університету. Школярі старанно працювали над проєктом «Іспити у школах» та готувалися до складання міжнародного іспиту з англійської мови «Cambridge Exams B1».
Докторка філологічних наук, професорка кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова розповіла учнівській молоді про безліч заходів, які традиційно проводяться на гуманітарному факультеті та сприяють покращенню рівня володіння іноземною мовою, зокрема зустрічі з іноземними студентами, викладачами, професійними перекладачами, фахівцями різних галузей, охарактеризувала переваги професії перекладача у сучасному інформаційному світі.
Під час наукової практики школярі відвідали інноваційні науково-освітні локації Полтавської політехніки, попрацювали у мовних лабораторіях та плідно поспілкувалися з науковцями-філологами університету. Школярів дуже зацікавили розмовні клуби, які щотижня збираються на гуманітарному факультеті, тож запланували зустрічі у Speaking club з британцем Алексом Перселлом, роботу якого модерує кандидатка педагогічних наук, декан гуманітарного факультету Анна Агейчева та Sprachklub з герром Норбертом Мюллером під керівництвом старшого викладача кафедри германської філології та перекладу Світлани Астахової.
Науково-педагогічні працівники кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» висловлюють слова щирої вдячності вчителям та школярам Полтавського наукового ліцею №3 за цікаву співпрацю та бажання розвивати soft skills разом з Полтавською політехнікою.
Запрошуємо до науково-освітньої співпраці педагогів, викладачів, школярів та студентів закладів загальної середньої, професійно-технічної освіти міста Полтави.
Висвітлення наукової практики на Facebook-сторінці кафедри германської філології та перекладу: https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/797184181676284
Висвітлення наукової практики на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/litseisti-proyshli-filologichnu-praktiku-na-gumanitarnomu-fakulteti.html
10 лютого 2022 року учні 10-х класів Наукового ліцею №3 та вчителі німецької мови Анастасія Чернорук та Валентина Калиниченко відвідали «Літературну вітальню», до якої їх люб’язно запросила викладач німецької мови Полтавської політехніки імені Юрія Кондратюка – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу гуманітарного факультету Олена Дмитренко.
Захід був присвячений 80-м роковинам з дня смерті видатного німецького новеліста Стефана Цвейга. Під час заходу студентка 5 курсу спеціальності 035 «Філологія» Юлія Осадча ознайомила ліцеїстів з деталями біографії письменника та його творчим шляхом. Ліцеїсти також взяли участь у вікторині та обговорили творчість С. Цвейга з точки зору сучасності. Ця зустріч спонукала учнів до читання творів митця в оригіналі, а також збагатила їхні уявлення про німецьку культуру, зокрема літературу.
Висвітлення наукової практики на Facebook-сторінці кафедри германської філології та перекладу: https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/818323099562392
Наукова практика-2023: предметно-профільне занурення
«У світі кіноперекладу»
18 січня 2023 року кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва провела майстер-клас з кіноперекладу для учнів 8-С класу Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради, які прийшли разом з учителем-методистом англійської та французької мов Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради – Мошенець Оксаною Григорівною.
Під час зустрічі доц. Павельєва А. К. розповіла школярам про професію перекладача в нинішніх реаліях та особливості роботи письмових та усних (послідовних та синхронних) перекладачів загалом та в умовах пандемії коронавірусу та війни зокрема, про специфіку перекладу в окремих галузях та необхідні для цього навички, про переваги професії та її важливість в українських реаліях зараз та у майбутньому.
Спікерка детально зупинилась на такому цікавому для молоді різновиді перекладу, як кінопереклад, зокрема, обговорили синхронний переклад кінопродукції та озвучку, дублювання, субтитрування, аудіовізуальний переклад, локалізацію кінотексту, труднощі адекватного перекладу фільмонімів (на прикладі кінострічок 2022-2023 рр.), правильний підбір стратегії перекладу та специфіку перекладу соціокультурних компонентів, гумору тощо
Висвітлення наукової практики на Facebook-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
Комунальний заклад «Полтавський міський багатопрофільний ліцей №1 ім. І.П.Котляревського Полтавської міської ради Полтавської області»
Викладачі кафедри германської філології та перекладу активно співпрацюють із вчителями та учнями Ліцею №1 у проведенні спільних заходів з іноземної мови та перекладу.
25.09.2020 року декан гуманітарного факультету – кандидат педагогічних наук, доцент Анна Агейчева та кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Олена Дмитренко провели для учнів 10 класу Полтавського міського багатопрофільного ліцею №1 майстер-класи з іноземних мов та перекладу.
З 20 по 25 вересня у ліцеї № 1 тривав тиждень німецької мови. Саме тому акцент у відвідуванні факультету було зроблено на Україно-німецькому центрі. Дмитренко Олена Володимирівна підготувала німецькою мовою презентацію країнознавчого спрямування у вигляді слайд-шоу, а магістрант групи ГФ-601 Мукогоренко Максим запропонував учням анкетування на знання сучасної ФРН (географії країни, державних символів, розвитку літератури та культури, галузей економіки тощо). Родзинкою заходу стала пісня «Deutschland» у виконанні популярної групи Rammstein, яку діти з задоволенням заспівали разом із гуртом, використовуючи заздалегідь отриманий роздрукований текст. У гарному настрої, з масою позитивних вражень від побаченого і почутого учасники зустрічі домовились про подальшу плідну співпрацю.
Сподіваємося у майбутньому побачити сьогоднішніх гостей серед студентів нашого факультету й університету!
Висвітлення майстер-класів на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/412408240153882
Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №38
Триває співпраця між викладачами кафедри германської філології та вчителями, учнями Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №38, що передбачає спільні заходи, зокрема майстер-класи та круглі столи у межах тематики кафедри.
Так, 28.04.2021 року відбулися майстер-класи у межах проекту «Mit Deutsch auf Tour», «Auf Reisen durch die DACH-Länder» з мовними асистентами Constanze і Fabiola від Goethe-Institut в Україні (координатор – проф.Кушнірова Т.В., вчитель – Білик Н.В.).
Висвітлення майстер-класів на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/613895140005190
Петракіївський НВК Хорольського району Полтавської області
Учні НВК беруть активну участь у заходах кафедри германської філології та перекладу, зокрема мотиваційних тренінгах, круглих столах тощо.
12.03.2021 року викладачі кафедри германської філології та перекладу – доктор філологічних наук, професор Тетяна Кушнірова, кандидат філологічних наук, доцент Анна Павельєва та викладач Світлана Мангура провели для учнів Петракіївського НВК Хорольського району Полтавської області мотиваційний тренінг «Навчання у нашому житті». Учні дізналися багато нового про роботу перекладача та про те, якими якостями має володіти фахівець, котрий здійснює переклад.
Висвітлення майстер-класу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/542710333790338
Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:
Напочатку червня 2023 року д.філол.н., проф.Кушнірова Т.В. провела круглий стіл на тему «Психологічні передумови поширення візуалізації художніх творів», до якого долучилися учні Хорольської гімназії (вчитель – Рибас Л.М.) та Петракіївського НВК (вчителі – Гроза Л.В., Сосницька Л.Д., Науковська Н.І.).
Студенти-філологи разом із учнями обговорювали особливості розвитку сучасних літературних жанрів, які наразі трансформуються в інші види мистецтва. Майбутні перекладачі Анастасія Чубукова та Павло Таратун розповідали про сучасні аудіовізуальні жанри: про історію їхнього створення, види тощо.
Учні Хорольської гімназії та Петракіївського НВК представили наукові розвідки у межах спільного проєкту «A New Day», що стосувалися сучасної візуальної літератури, зокрема графічного роману, манги, мистецтва ілюстрування, кіномистецтва та анімації.
Учні Хорольської гімназії (Филоненко Аня, Бабуло Христина, Бакуменко Юля, Рідкобород Сергій, Білецький Андрій та Наумовський Євгеній) виголосили доповіді на тему: «Візуальна книга в сучасному літературному просторі», «Можливості візуальних технологій», «Манга – японський художній феномен» тощо.
Наукові дослідження учнів Петракіївського НВК (Васильченко Вікторії, Реутенко Маргарити, Комаря Ігоря, Гудніна Дмитра, Широкоступ Інни, Яцуна Максима) мали прикладний характер та ґрунтувалися на науковому експерименті: «Графічний роман: стилістичні особливості, характеристика та структура сюжету», «Аналіз психологічного дослідження вибору пріоритетів сприймання інформації» тощо. Учні охоче ділилися власним досвідом створення сюжетів графічного типу, відеороликів на відповідну тематику тощо. Учасники із глибоким зацікавленням дізналися про нові типи українського графічного роману, зокрема роман «Максим Оса», «Привид Києва», «Перемога».
Примітно, що учні рік тому готувалися до Конкурсу на кращий STEAM-проєкт презентації художнього твору, однак через карантин не змогли потрапити до нашого університету на очну участь. Тому елементи проєктної роботи вони змогли показати під час Круглого столу, зокрема Яцун Максим за кілька секунд тільки за допомогою ножиць та паперу створив портрет видатного співака, Майкла Джексона.
Після проведення круглого столу ще багато питань залишилось поза увагою учасників, тому було заплановано подальші спільні заходи у новому навчальному році, які стосуватимуться обраної теми.
Висвітлення цього заходу на Facebook-сторінці кафедри:
Полтавський ліцей №17 «Інтелект» Полтавської міської ради
Викладачі кафедри германської філології та перекладу активно співпрацюють з учнями та вчителями Полтавського ліцею №17 «Інтелект», долучаючись до проведення майстер-класів, до роботи наукових конференцій.
Так, 21.04.2021 року доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова та кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва провели засідання «Перекладацької кав'ярні» для учнів Полтавського ліцею №17 (учитель англійської мови – Карпіченко І.С.), де у доступній формі учні дізналися про професію перекладача, обговорили цікаві факти із життя перекладачів та спробували себе у ролі перекладачів.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/609431977118173
КЗ «Петрівське навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія» Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області
У межах співпраці проводяться спільні майстер-класи та засідання наукового гуртка.
29.03.2021 р. кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва та доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова провели захід, присвячений професії перекладача, для випускників комунального закладу «Петрівське навчально-виховне об’єднання «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія» Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (директор – Вєтрова А.С., вчитель – Слободяник О.В.).
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/614315759963128
Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:
Гадяцький обласний науковий ліцей-інтернат ІІ-ІІІ ступенів імені С. П. Кочергіна Полтавської обласної ради
02.06.2021 року кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва провела в онлайн-форматі майстер-клас з перекладу в рамках освітньо-наукової практики для учнів 9-А та 9-Б класів Гадяцького обласного наукового ліцею-інтернату ІІ-ІІІ ступенів імені С. П. Кочергіна Полтавської обласної ради.
Кременчуцький ліцей №10 «Лінгвіст»
27.03.2021 року кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Олена Дмитренко провела майстер-клас з німецької мови «Німеччина – країна поетів та мислителів» (учитель – Шинкаренко О.М.).
У Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» з 26.04.21 по 30.04.21 року триває Тиждень гуманітарного факультету. Серед різноманітних подій та заходів, що його супроводжують, доцент кафедри германської філології та перекладу Олена Дмитренко провела круглий стіл для студентів групи 102-ГФ з залученням учнів 11 класу Кременчуцького ліцею №10 на чолі з учителем німецької мови Шинкаренко Оленою Миколаївною.
«Німеччина – країна поетів та мислителів». Саме таку назву отримала презентація, присвячена життєвому та творчому шляху видатного німецького письменника, філософа, вченого та державного діяча Й. В. Гете. Олена Володимирівна Дмитренко ознайомила слухачів з різними сторонами його багатогранної діяльності, розповіла серед іншого і про цікаві факти особистого життя німецького геніального митця, якого чарівні жінки надихали на створення літературних шедеврів світового рівня. Завершальним етапом зустрічі стало коротке опитування-тестування щодо отриманої інформації.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/613117113416326
Щербанівський ліцей
Щербанівської сільської ради Полтавського району
Полтавської області
24.02.2023 року студенти-перекладачі у межах курсу «Історія зарубіжної літератури» взяли участь у роботі круглого столу, де обговорювалися особливості сучасної літератури.
Модератор заходу – д.філол.н., проф. Кушнірова Т.В.
Спікером заходу був Гордієвський Дмитро Євгенович, філолог та практичний психолог Щербанівського ліцею, який презентував творчість сучасного американського письменника афганського походження Халіда Госсейні та його роман «Ловець повітряних зміїв».
Присутні обговорили тематику твору, що має культурно-історичне підґрунтя, закцентували увагу на психологічних проблемах, які піднімаються у романі, шукали шляхи їхнього вирішення.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
17.03.2023 року студенти-перекладачі 5 курсу (Софія Дмитрюк, Тетяна Жадан, Анна Мацько, Крістіна та Ілона Єщенко, Костянтин Богодистий, Артем Котляревський) та доценти кафедри А.К.Павельєва, Т.В.Пєшкова взяли участь у роботі круглого столу, де обговорювалися психологічні аспекти публічного виступу та усного перекладу (організатор – проф.Кушнірова Т.В.).
Гордієвський Дмитро Євгенович, практичний психолог Щербанівського ліцею, учасник всеукраїнських та міжнародних психологічних програм, провів майстер-клас, у якому обговорювалися проблеми, які заважають здійсненню якісного усного перекладу та подоланню стресу під час публічного виступу.
Родзинкою заходу стало застосування психологом методу ХІбукі-терапії, який передбачає використання терапевтичної іграшки, собаки – «обіймаки», яка стала активним «учасником» зустрічі, дала можливість поглянути на проблемні ситуації від третьої особи, ніби «зі сторони». Учасники отримали практичні поради щодо зниження хвилювання під час публічних виступів, навчилися аналізувати власні страхи, які виникають у процесі виконання перекладу, отримали рекомендації щодо способів зниження ризиків невдалого виступу.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
Музей-садиба Івана Петровича Котляревського
Співпраця з музеєм передбачає дослідження історичної спадщини відомого українського письменника І. П. Котляревського, проходження практики на базі музею тощо.
16.09.2021 року студенти І курсу у межах кураторської години (куратор – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Олена Дмитренко) відвідали музей-садибу І.П. Котляревського, де у 1769 році народився наш видатний земляк – засновник нової української літератури. Тут засвітив він зорю нової української поезії. Звідси вийшли в світ його безсмертні твори: «Енеїда», «Наталка-Полтавка», «Москаль-чарівник». Студенти, що вперше відвідали цю старовинну пам’ятку, дізналися багато цікавого щодо історії оселі письменника та творчої діяльності митця загалом. Особливу увагу відвідувачів привернув сволок з дідівської хати, на якому старослов'янською мовою вирізано напис: «Создася дом сей во имя отца и сына и святаго духа. Аминь. Року 1705, месяца августа 1.». Чудова осіння погода сприяла прогулянці і знайомству з історичним центром нашого славетного міста.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/713080806753289
Полтавський літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка
Кафедра германської філології та перекладу активно співпрацює із Полтавським літературно-меморіальним музеєм В.Г.Короленка у межах виробничих перекладацьких практик, у рамках вивчення літературознавчих курсів. Студенти беруть активну участь у різноманітних конкурсах та заходах, які проводить музей.
Так, 6.07.2021 року у рамках навчальної практики (керівник – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва) студенти спеціальності 035 «Філологія» гуманітарного факультету Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» побували на творчій зустрічі з українським сучасним поетом, прозаїком, художником, музикантом Олександром Черкаським. Полтавський літературно-меморіальний музей імені В. Г. Короленка неодноразово ставав культурно-мистецькою локацією, де можна обговорити актуальні проблеми сучасної літератури та мистецтва, зустрітися з відомими літераторами.
Студенти-перекладачі отримали унікальний шанс поспілкуватися з письменником, чиї оповідання та байки вражають розкриттям злободенних соціальних тем. Новий практичний досвід неодмінно знадобиться майбутнім фахівцям з перекладу у їхній подальшій професійній діяльності.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/659455982115772
Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:
14-19.06.2021 року у рамках навчальної практики студенти І та ІІІ курсів спеціальності 035 «Філологія» Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» під керівництвом доктора філологічних наук, професора кафедри германської філології та перекладу Тетяни Кушнірової та кандидата філологічних наук, доцента кафедри германської філології та перекладу Анни Павельєвої ознайомилися з експозиціями провідних музеїв міста Полтави та вдосконалили здобуті практичні навички у різних видах перекладу.
Студенти-перекладачі мали унікальний шанс відвідати музейну «перлину» Полтавщини – Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка та насолодитися спогляданням художніх полотен відомих земляків. У експозиціях музею представлені роботи українських та російських художників ХІХ-ХХ століття, дві зали повністю присвячені творчості Миколи Ярошенка, ім’я якого і носить музей, а гід цікаво розповіла про історію написання давніх творів мистецтва, унікальні роботи Клари Петерс, Ж. Б. Грьоза, Ф. Гварді тощо.
На локаціях Полтавського музею авіації та космонавтики студенти- філологи стали активними слухачами пізнавальної двогодинної екскурсії про видатних земляків, котрі власними науковими здобутками у сфері аерокосмічних досліджень прославили Полтавщину та Україну на міжнародних наукових теренах. Молодь вразила масштабність внеску відомих полтавців – Олександра Засядька, Гліба Котельникова, Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея) у розвиток авіакосмічної галузі. У рамках навчальної практики майбутні перекладачі працювали з науково-технічною термінологією, поповнювали словниковий запас новою активною лексикою та вивчали цікаві факти з життя відомих винахідників.
Інноваційні форми співпраці студентів-перекладачів з Полтавським літературно-меморіальним музеєм В. Г. Короленка передбачають детальне дослідження країнознавчих аспектів, старанну працю у якості справжнього перекладача та активну виробничу практику у здійсненні послідовного перекладу. Студенти-практиканти розповідали услід за професійними екскурсоводами про відомі та невідомі факти з життя письменника-гуманіста В. Г. Короленка, читали та аналізували сторінки маловідомих творів відомого прозаїка.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/649301813131189
Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:
https://nupp.edu.ua/news/studenti-filologi-proyshli-perekladatsku-praktiku-u-muzeyakh-poltavi.html
21. 05. 2021 року у межах вивчення курсу «Історія зарубіжної літератури» (викладач – доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова) студенти групи 101 ГО відвідали Полтавський літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка і дізналися багато нового про відомого письменника початку ХХ століття В. Г. Короленка. Екскурсія, яку провела провідний науковий співробітник музею Л. В. Ольховська, була напрочуд пізнавальною та цікавою. Студенти із глибоким зацікавленням дізнавалися не лише про відомі, але й невідомі сторінки життя та творчості видатного полтавського діяча.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/628947241833313
Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка
У межах співпраці студенти досліджують мистецький контент рідного краю, проходять перекладацьку практику, адже сучасний перекладач має розумітися на всьому: знати життя і творчість відомих людей, розуміти особливості певних галузей науки і техніки, розбиратися у мистецтві.
2. 07. 2021 року у межах проведення перекладацької практики (керівник – доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова) студенти-перекладачі І курсу спеціальності «035 Філології» відвідали Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка. Студенти мали змогу розглянути музейну експозицію та прослухати цікаву екскурсію не лише про історію написання давніх творів мистецтва (серед них – унікальні роботи Клари Петерс, Ж. Б. Грьоза, Ф. Гварді тощо), але й ознайомитися із творчістю відомих митців більш пізніх епох (українських та російських художників ХІХ-ХХ століття), а також насолодитися полотнами наших відомих земляків (дві зали присвячено творчості М. Ярошенка, ім’я якого і носить музей).
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/656744875720216
Полтавський музей авіації та космонавтики
Студенти відвідують музей у межах виробничої практики, досліджують технічну термінологію тощо.
25. 05. 2021 року у межах проходження виробничої перекладацької практики (керівник – доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова) студенти І курсу відвідали музей, де мали змогу ознайомитися з експозицією, присвяченою розвитку авіації і космонавтики на теренах Полтавщини.
Студенти прослухали цікаву 2-х годинну екскурсію про наших видатних земляків, котрі прославили не лише Україну, але і Полтавщину: О. Засядька, Г. Котельникова, О. Шаргея (Ю. Кондратюка) та ін. Філологи були вражені внеском полтавців у розвиток авіакосмічної галузі. Майбутні перекладачі під час практики будуть працювати з науково-технічною термінологією, поповнюючи словниковий запас новою лексикою.
Дякуємо шановному С. Дружиніну, провідному науковому співробітнику музею авіації та космонавтики, полковник запасу ЗСУ, за надзвичайно цікаву та пізнавальну екскурсію!
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/652019059526131
ЕтноСадиба «Лялина Світлиця» в Опішні
У рамках вивчення навчальних курсів «Історія зарубіжної літератури» та «Порівняльне літературознавство» під позитивно мотивуючим гаслом «Навчання через практику» для студентів – першокурсників спеціальностей 035 «Філологія» та 014 «Середня освіта» факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбувся цикл виїзних лекцій, присвячених українській минувшині, тогочасним традиціям, обговоренню українських та зарубіжних літературних шедеврів.
Натхненницею подібного формату освітньої діяльності, де гармонійно поєднується культурна, літературна та естетично-мистецька складова, а студенти можуть ознайомитися зі славетними національними надбаннями, виступила науковиця кафедри германської філології та перекладу Полтавської політехніки – доктор філологічних наук, професор Тетяна Кушнірова. За словами досвідченої наставниці, емоційна наповненість освітнього процесу, зануреність у світ національної культури, світового красного письменства надасть студентам унікальні можливості розглянути надбання власного народу по – новому, в ширшому мистецькому та культурному контексті.
Студентська молодь Політехніки відвідала ЕтноСадибу – музей «Лялина Світлиця», що в Опішні, де привітна господарка садиби Олена Щербань охоче поділилася знаннями минувшини, українських традицій, звичаїв, провівши паралелі між повір’ями давніх українців та сучасною українською і зарубіжною літературами.
У невимушеній та дружній атмосфері слухачі довідалися про історію та роль у житті українця ляльки-мотанки, побували у музеї живого хліба, музеї звареного борщу, дізнавшись, що наразі в Україні відомо 365 видів борщу. Майбутні викладачі та фахівці з перекладу обговорили роль важливих для українців символів – хліба, дідуха чи різдвяних павуків, пригадавши творчість відомих українських корифеїв Тараса Шевченка, Михайла Старицького, Івана Нечуя-Левицького.
«Родзинкою» зустрічі стала дегустація традиційних українських страв, історію створення яких пані Олена досить ґрунтовно переповідала. Учасники незвичайного дійства посмакували двома видами традиційного борщу з рибою та із сушеними грушами, спробували українських вареників на пару, «качану» кашу, поласували хлібом, спеченим за давнім українським рецептом, та різноманітними соліннями, дбайливо приготованими господинею.
За словами ініціатора виїзної екскурсії, доктора філологічних наук, професора кафедри германської філології та перекладу Тетяни Кушнірової, подібні заходи вкрай важливі для якісної освітньої підготовки студентської молоді. По-перше, вони дають уявлення про давні українські традиції, плекають любов до своєї Батьківщини, формують національну самоідентифікацію, стимулюють молодих людей до пізнання нового. А по-друге, розвивають фахові компетенції майбутніх учителів та перекладачів, які вони можуть зреалізувати у своїй майбутній діяльності. І, що є теж надзвичайно важливим, покращують комунікацію між студентами, що знайомляться, знаходять нових друзів, планують наступні поїздки.
Студенти та науково-педагогічні працівники кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» висловлюють слова щирої вдячності господарці ЕтноСадиби «Лялина Світлиця» Олені Щербань за надану можливість поринути у давні українські традиції та запрошують усіх бажаючих долучатися до науково – освітньої співпраці.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:
Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного
Напочатку травня 2023 року студенти-філологи у межах курсу «Порівняльне літературознаство» (викладач – проф.Тетяна Кушнірова) відвідали Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного. Відвідувачів гостинно зустріла науковець музею В.В. Пащенко, яка провела ґрунтовну екскурсію садибою. Пані Вікторія детально розповіла про життєвий і творчий шлях письменника, про вклад відомого земляка у розвиток та популяризацію української культури, про цікаві та загадкові історії, пов’язані з оселею письменника. Студенти із великим задоволенням пройшлися садибою Панаса Мирного, яка у цю пору року особливо прекрасна!
Висвітлення цієї екскурсії на Facebook-сторінці кафедри:
Студенти-перекладачі відвідали гоголівські місця
Студенти спеціальності 035 «Філологія» спільно з д.філол.н., професором Тетяною Кушніровою продовжили цикл виїзних лекцій, присвячених українській культурі та традиціям.
Напочатку травня 2023 року майбутні фахівці з перекладу подорожували знаковими локаціями Полтавщини, зокрема, відвідали Диканьку, Миколаївську церкву-ротонду, регіональний ландшафтний парку «Диканський» та Національний музеї-заповідник М.В.Гоголя.
Висвітлення цієї поїздки на Facebook-сторінці кафедри:
Висвітлення цієї поїздки на веб-сайті університету:
16 листопада 2023 року студенти-перекладачі разом із професором Тетяною Кушніровою відвідали Національний музей-заповідник М.В. Гоголя, де презентували власну п’єсу «Між добром і злом». Студенти написали твір, надихнувшись творчістю нашого видатного земляка і ознайомились із культурною спадщиною Полтавщини, пов’язаною із життям і діяльністю славетного письменника.
Гостям випала унікальна можливість долучитися до екскурсії Національним музеєм-заповідником М.В. Гоголя, відвідати батьківський будинок Миколи Гоголя, де їх радо зустрічала незмінна «матінка» Миколи Васильовича, Марія Іванівна Гоголь-Яновська (ст.науковий співробітник Чернова К.Д), яка завжди багато і щиро розповідає про свого Миколу, водить кімнатами будинку і переповідає історії речей, які були такими дорогими для її сина. Студенти також побували у флігелі, у якому Микола Васильович жив, коли приїздив у рідне село, прогулялися затишним подвір’ям, парком-садом, які зачаровують відвідувачів вже багато років.
На завершення студентів пригощали автентичним козацьким кулішем і смачними варениками з капустою, приготованими відповідно до давніх українських традицій та різними смаколиками, запропонованими господарями садиби.
Висвітлення цього заходу на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/studentskiy-teatr-carpe-diem-predstaviv-pesu-u-natsionalnomu-muzei-zapovidniku-mikoli-gogolya.html
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02AcCBg5qC4ZTveVNo7KJazwACQB3tpwwqCL2UTBiMhbMXtetbENUj9aFynNjXRfUl&id=100012373757436
Регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський»
20 травня 2023 року студенти другого та четвертого курсів з куратором Тетяною Пєшковою здійснили унікальну екоподорож до регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський».
Гідом виступила доцент кафедри прикладної екології та природознавства Наталія Смоляр, справжній ентузіаст та екозахисник з багаторічним досвідом. Наталія Олексіївна захопливо розповіла про екосистему парку, необхідність збереження та охорони цих прекрасних місць. Студенти побували на Зміїній горі, побачили розливи Ворскли та історичні місця її з'єднання з Дніпром. Неочікуваними сюрпризами були зустрічі з тваринами)
Гарні враження від побаченого та психологічне розвантаження від краси рідного краю отримала вся наша університетська група.
Висвітлення цієї поїздки на Facebook-сторінці кафедри:
Студентка 5 курсу пройшла навчання у Літній школі перекладу
Студентка групи 501 ГФ Анна Кравченко нещодавно пройшла навчання у Літня школа перекладу (літо 2020 року). Одним із практичних завдань, які виконували слухачі Школи, було взяти інтерв'ю у провідного фахівця з перекладу. Пропонуємо вашій увазі інтерв'ю Анни з відомим українським перекладачем Андрієм В’ячеславовичем Бєсєдіним, яке вона провела разом з іншою слухачкою Школи, Аліною Олексюк (КНУ ім. Т. Г. Шевченка).
Андрій Бєсєдін – офіційно акредитований член Американської асоціації перекладачів (АТА) і Міжнародної асоціації перекладачів конференцій (AIIC). В його професійному портфоліо – багаторічний досвід роботи на заходах великих міжнародних компаній, у Високому суді Лондона, на прямих ефірах програм Bloomberg TV, телепроектах «Холостяк», «КУБ», «Танцюють всі» та ін., а також театральних програмах Британської ради в Україні.
- Розкажіть, будь ласка, що привело вас у синхронний переклад?
- Спочатку перекладачем я ставати не збирався. Хоча пам’ятаю, як в школі з однокласником жартували: “Якщо не складеться з кар’єрою юриста після інституту, відкриємо з тобою бюро і будемо заробляти перекладами”. Також перекладачем був батько одного мого знайомого, і я думав “Ой, ну це так нудно – зустрічі перекладати”. Цікавішою я тоді вважав професію юриста. Потім, закінчивши юридичний факультет, я зрозумів, що саме професія юриста нудна і нецікава. Згодом я певний час займався письмовими перекладами, але це було щось тимчасове. Добре пам’ятаю свій перший синхрон, який був організований всупереч усім правилам та стандартам: я працював один, в мене був екран, на якому я бачив, що відбувалося, але не бачив доповідача. Що синхрон стане моєю основною професією, я вирішив у 2009 році – саме тоді був мій перший досвід у кабіні.
- Скільки часу потрібно, щоб стати досвідченим перекладачем?
- З одного боку, в цій професії досвід накопичується швидко, тому що чим більше працюєш, тим більш досвіду, і вже навіть за 5 років можна себе відчувати впевнено. З іншого боку, є люди, які працюють довше і є набагато досвідченішими.
З часом я зрозумів, що дуже важлива навичка саме для усного перекладача – мати загальні знання, ерудицію з багатьох напрямків. Бо може «прилетіти» з будь-якого боку, і в ідеалі потрібно мати можливість таку подачу «відбити».
Мені юридична освіта все ж стала в нагоді, тому що коли розумієш якісь тонкі відтінки юриспруденції, то отримуєш додаткове задоволення від перекладу. Менше стресу від того, що “Боже, що це все означає? В чому відмінність між «invalid» і «null and void»? Це ж має бути одне і те саме, чи ні?!” І коли в цих аспектах уже трохи розумієшся, тоді більше задоволення від цього отримуєш.
- Які саме види діяльності вам допомагали зростати?
- Розвиватися допомагають вправи, а також професійні конференції. Проте, конференції прямо не дають безпосереднього зиску, бо інколи питають “Ну от ти з’їздив туди і що отримав?” І якщо порахувати, в принципі, я заплатив свої гроші за дорогу, проживання, участь, а отримав може 10 контактів і послухав щось. Але це допомагає, хоч і не прямо. По-перше, мережа контактів корисна. Найкращий спосіб пошуку роботи – розширення мережі контактів, нетворкінг. Це не гарантує, що якщо поїдеш на конференцію, то буде роботи купа, але люди, які мають більше знайомих, мають більше шансів, що про них згадають в потрібний момент.
- Які для вас існують переваги цієї роботи?
- Ми можемо потрапити у найкрутіші місця, куди ми б інакше ніколи не потрапили. В мене є колеги, які перекладали для водолазів, і вони самі також занурювались. Є знайомі, які перекладали, коли виводили з експлуатації Київський ядерний реактор. Одна справа, коли ти просто дивишся серіал «Чорнобиль», а зовсім інша, коли ти сам допомагав виводити з експлуатації реактор. Почуваєшся якоюсь мірою причетним до історії, і це дуже круто.
- Що ви можете сказати про виклики, які приносить робота синхронного перекладача?
- Мабуть, найбільший виклик, – уміння напружуватися і розслаблятися. Після складного перекладу, коли ти фізично виснажений, часто продовжуєш відчувати себе напруженим. Робота закінчилась, вже вечір, але все ще щось заважає розслабитись. У такі моменти необхідно цей стан регулювати. Помічати, коли не готовий до роботи і навпаки, коли ти уже надто напружений, і вміти себе правильно налаштовувати. Це складно, але це один із аспектів професії.
- Це досить дивно, що після 6 років навчання на перекладача дехто так і не наважується спробувати себе в усному перекладі, бо думає: “Всі найкращі місця для перекладачів уже зайняті, а для нас, вчорашніх студентів, немає місця”, а хтось без освіти перекладача йде напролом і досягає таких результатів. Це надихає.
- Для усного перекладача важливо мати певну зухвалість. Тому що є відчуття того, що це робота стресова. Знову ж таки, ідеальних умов, коли тобі надають весь матеріал для підготовки перекладу, майже ніколи немає. Часто доводиться йти у невідоме. Трапляються ситуації, коли треба доволі швидко реагувати. Стресу багато, а стресостійкість – одна з головних навичок. Треба щось з цим робити, вміти цей стрес приборкати, вміти готуватись наперед. І тоді можна пробувати, чом би й ні? Варто спробувати перший раз: “А раптом я спробую і в мене вийде?” І пробуєш, і виходить! Але цей виклик завжди присутній. Навіть досвідчені парашутисти, які стрибали сотні разів, все одно відчувають страх перед кожним стрибком, це природньо. І в усних перекладачів є щось подібне з кожним новим замовленням, коли ти ще не знаєш як все буде, але потім, коли освоюєшся, страх проходить і це нормальна реакція.
- Розкажіть, будь ласка, про те, як карантин вплинув на вашу роботу.
- Деякі події скасувались, деякі перевели в онлайн формат. Довелось знаходити нові рішення. Віддалений синхрон опанували, він є і далі буде. Цей вид перекладу складніший, він незручний, тому в поважних організаціях перекладачі менше працюють, в них коротша тривалість робочого дня, якщо це віддалена робота, або вони працюють втрьох. Але не варто уявляти, що є десь ідеальний світ, в якому у перекладачів все класно, працюють втрьох 4 години на день. Буває так, що працюють довго, це все потім компенсується, але все ж є місця, де створюються умови більш нормальні. Або менше часу, або більше людей.
З одного боку, карантин це зміна, але з іншого - можливість спробувати щось нове, і певною мірою це добре. Зараз потрібно спробувати десь знайти досвід. Є гарні можливості отримувати досвід і віддалено. Перекладачі самоорганізовуються, займаються практикою, відпрацьовуючи навички синхрону. Зараз вони пішли в онлайн, активно тренуються, працюють. І ці навички можна і онлайн набувати, відточувати, робити вправи, чом би й ні.
- Як виявилось, знань з певної сфери перекладу недостатньо, особливо зараз, необхідно також вміти працювати з комп’ютером. Що ви думаєте з цього приводу?
- Звісно, вже недостатньо вивчати тільки мови і лінгвістику, необхідно знати комп’ютер, для письмових перекладачів так точно. Усники могли певний час триматись без цього, але і їм це зараз необхідно. Часто стикаєшся з ситуацією, особливо, якщо переклад нашвидкуруч, коли питання стосовно технічного обладнання можуть бути не до кінця вирішеними, тоді перекладачам доводиться підключатись. Якщо в організатора щось не вийде, він скаже “Добре, ми це робимо без перекладу. Ідіть гуляйте”. А якщо перекладач може підказати, сказати “От ви знаєте, для того, щоб уникнути цього і цього необхідно увімкнути таке-то налаштування”, тоді в нас буде більше роботи. Тому перекладачі зараз напряму зацікавлені, тобто комп’ютерна грамотність вже потрібна всюди.
- Дякуємо за цікаве та корисне інтерв'ю!
Висвітлення цієї події на Facebook-сторінці кафедри германської філології та перекладу: https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/444776450250394
Професійна перекладачка презентувала корисні лайфхаки для успішної кар’єри філолога
25 листопада 2021 року у рамках вивчення цілого циклу навчальних дисциплін та з метою популяризації професії перекладача у сучасному інформаційному суспільстві студенти-другокурсники спеціальності 035 «Філологія» гуманітарного факультету Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» зустрілись з відомою українською перекладачкою німецької художньої літератури, нон-фікшну та книг для дітей Олександрою Григоренко. Модерувала зустріч доктор філологічних наук, професор кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Тетяна Кушнірова.
Через карантинні обмеження спілкування відбулась онлайн. Коло розглянутих учасниками зустрічі професійних питань вражало своєю практичною спрямованістю та індивідуальними підходами. Спікерка розповіла про особливості розвитку перекладознавства в Україні, поділилася кейсами з діяльності ініціативної групи «Translators In Action» («Перекладачі в Дії»), проаналізувала відвідані перекладацькі фестивалі, зокрема Форум перекладачів у Львові й Тranslatorium, що проводився у місті Хмельницькому.
Студенти зацікавлено аналізували недоліки та позитивні моменти у перекладацькій діяльності, зокрема детально зупинилися на питанні: «З чого ж почати свою перекладацьку кар’єру?». Значний інтерес викликали дані дослідження, проведеного ГО «Український літературний центр» та ініціативною групою «Перекладачі в дії», за якими частка жінок у професії складає 60-80 відсотків, основною мовою перекладу є все ж англійська (69%), потім німецька (10%), польська (9%), французька (7%), італійська (3%) тощо.
Перекладачка розповіла майбутнім перекладачам з Полтавської Політехніки про те, що на сайті Українського літературного центру можна знайти чимало цікавих освітніх матеріалів та скористатися онлайн-калькулятором, який вираховує мінімальне роялті за різні види перекладу.
Студенти з задоволенням виконали практичне завдання, запропоноване Олександрою Григоренко – проаналізували вірш у прозі Raben Schicksal сучасної хорватсько-швейцарської авторки Драґіци Райчич, можливі прийоми та стратегії перекладу цього тексту українською мовою.
Довідково – Олександра Григоренко, відома українська професійна перекладачка, випускниця Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, за фахом – викладач німецької мови. З 2016 року мешкає та працює в Києві, співпрацює з топовими українськими видавництвами.
Висвітлення цієї зустрічі на Facebook-сторінці кафедри германської філології та перекладу: https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/765989328129103
Висвітлення цієї зустрічі на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/profesiyna-perekladachka-prezentuvala-korisni-layfkhaki-dlya-uspishnoi-kareri-filologa.html
Кафедра германської філології та перекладу отримала примірник настільної гри «ПереклаДійсність»
Кафедра германської філології та перекладу отримала безкоштовний примірник настільної гри «ПереклаДійність» від ініціативної групи «Перекладачі в Дії | Translators In Action», що займається розвитком перекладацької спільноти та створює проекти та інструменти для зміцнення та підвищення професійної захищеності українського книжкового перекладацтва. Серед завдань Translators In Action (TIA): підвищення поінформованості перекладачів/перекладачок з юридичних питань, сприяння видимості та захищеності перекладачів / перекладачок у правовому полі, інформаційна, консультаційна та організаційна підтримка перекладацьких ініціатив, організація освітніх і культурних перекладацьких проектів, лобіювання інтересів спільноти, проведення фахових опитувань і досліджень.
Гра «ПереклаДійність» передбачає взаємодію, а також досягнення як особистих, так і загальних, спільних для усіх гравців цілей. Вона про специфіку професії, а також уразливість перекладацької роботи, про екосистему та її розвиток, про важливість кооперації і, водночас, про права кожного.
Теми, які розкриваються у грі:
- Прекарність самозайнятої інтелектуальної праці: розцінки, невидимість, правова незахищеність, відсутність соціальних гарантій, профпідготовка лише за гроші, лохотрони, витрати на робоче місце, техніку, словники тощо.
- Особливості перекладацької роботи/діяльності/життя: умови і оплата праці, трудові відносини, договори, видимість, освіта, здоров’я, преміальний процес, авторське право, критика перекладу, стереотипи про професію, можливості, програми підтримки, резиденції, низова самоорганізація, взаємодопомога і взаємодія, складнощі самого перекладу і т.д.
- Способи взаємопідтримки і потенційні стратегії гуртування для покращення становища.
Гра «ПереклаДійність» була створена, аби дати можливість спробувати побути перекладачем/перекладачкою; познайомити з позитивними/негативними ситуаціями в перекладацькій професії; подати певний фактаж (практики, видавничий процес, нормативи, нюанси професії); поінформувати про корисні для екосистеми моделі кооперації, стратегії спільнодії; для самих перекладачів/перекладачок гра також може стати приводом для обговорень і розмов про власні реалії.
Оскільки ініціативна група «Перекладачі в Дії | Translators In Action» у своїй роботі дотримується принципів некомерційності та рівності, цю гру поширюють безкоштовно та пропонують у двох варіантах:
- файли PDF, які можна видрукувати і склеїти самостійно (можна завантажити їх тут https://litcentr.in.ua/index/0-64);
- Комплекти, виготовлені професійною друкарнею.
Поліграфічні примірники насамперед адресовані самоорганізованим перекладацьким, студентським та ін. групам, бібліотекам, навчальним центрам, профільним фестивалям тощо.
Висвітлення цієї події на Facebook-сторінці кафедри германської філології та перекладу: https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/817438752984160
Висвітлення цієї події на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/perekladiysnist-naukovtsyam-podaruvali-nastilnu-gru-dlya-studentiv-perekladachiv.html
Травнева серія майстер-класів від українських перекладачів
Майстер-класи з професійними перекладачами мають значну цінність для здобувачів вищої освіти усіх рівнів, оскільки дають можливість майбутнім перекладачам зазирнути за куліси перекладацької професії, дослідити новітні тенденції, отримати актуальну інформацію та практичні поради від фахівців-практиків. Такі заходи є надзвичайно мотивуючими та надихаючими, вони допомагають студентам визначитись щодо власного майбутнього: яким типом перекладу вони хотіли б займатися, які навички необхідно поглиблювати тощо. Саме тому у травні 2022 року гарант спеціальності 035 «Філологія» (рівень вищої освіти – бакалавр) Анна Павельєва організувала для студентів кафедри серію майстер-класів від досвідчених українських перекладачок та перекладачів.
Майстер-клас від перекладачки Марії Дідковської
03 травня 2022 року Марія Дідковська (Maria Didkowska) – перекладачка проєкту «Навчаємось разом», що фінансується МЗС Фінляндії та ЄС, яка має майже 20 років досвіду роботи в сфері перекладу, провела для студентів-перекладачів 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія» та старшокласників Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради майстер-клас, під час якого розповіла про особливості професії усного та письмового перекладача, перекладацьку практику, здобуття необхідних практичних знань та навичок, пошук роботи, специфіку послідовного, синхронного перекладу та шушутажу.
Марія Дідковська також дала здобувачам вищої освіти поради стосовно того, коли студентам-перекладачам уже можна починати працювати і де; наголосила на важливості починати перекладацьку діяльність якомога раніше та зосередитись на певній спеціалізації; розповіла, як знайти свою нішу в сфері перекладу, до якої критики редактора варто прислухатися, а яку можна пропустити; як знайти гарну компанію-роботодавця тощо. Перекладачка також поділилась своїм досвідом перекладів інвойсів (рахунків-фактур), перекладів проектів у сфері прав людини для Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та заходів за участю Лілії Гриневич, поділилась лайфхаками використання CAT-tools та пояснила, для чого вони потрібні і як ними користуватися, зокрема показала, як користуватися програмою SmartCAT, адже CAT-програми – невід’ємна складова інноваційного професійного середовища перекладача та запорука успіху у його професійній діяльності. Марія Дідковська також пояснила студентам, чому краще починати працювати перекладачем-волонтером та обирати не надто відповідальну роботу, чому не варто брати переклади в «чужих» сферах спеціалізації, як відкрити ФОП з КВЕДом на послуги перекладу і чому краще не працювати у бюро перекладів. Перекладачка також поділилась секретами пошуку роботи на таких біржах для фрилансерів, як «гурт.юа» та “upwork”, “robota.ua” та “work.ua”.
Висвітлення цього майстер-класу на Facebook-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/877262663668435
Майстер клас від перекладачки Дар'ї Чудінової
04 травня 2022 року Дар'я Чудінова (Daria Chudinova), досвідчений український гід-перекладач, провела для студентів-перекладачів 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія» та старшокласників Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради майстер-клас, під час якого розповіла про роботу гіда-перекладача та про перекладацьку діяльність у галузі туризму. Зокрема перекладачка пояснила слухачам відмінність між термінами «турлідер», «екскурсовод» та «гід-перекладач», висвітила переваги та недоліки роботи гіда-перекладача в сфері туризму в Україні, особливості в’їзного туризму в Україні, пояснила, чому іноземці відвідують Київ, Одесу, Львів та Прип’ять, як можна розвинути готельно-ресторанний бізнес, туристичну галузь на Полтавщині і чому Полтава може стати цікавішою для іноземців, аніж Київ; підказала, як правильно перекладати «важкі» теми (Голодомор, Другу світову війну, війну Росії проти України) та як розробити власний глосарій для екскурсії, підготувати лекцію під переклад, отримати ліцензію для перекладу в певному музеї тощо. Дар’я підкреслила, що в професії гіда-перекладача, на відміну від усного чи письмового перекладу, можна виразити себе і показати свою індивідуальність, проте ця робота вимагає не лише креативності, адже туризм – це свято, а й багато енергії, сил та бажання комунікувати з людьми і отримувати від цього задоволення, оскільки гід-перекладач – це публічна особа, а публічність зазвичай втомлює. Тому перекладачка дала професійні поради стосовно того, як запобігти вигоранню та не втратити інтерес до своєї професії, як обрати «свою» цільову аудиторію, як створити власний бренд на основі теорії опорних арехетипів та як відповідати на запитання іноземців про політику, економіку тощо.
Дар'я Чудінова поділилась власним досвідом роботи гіда-перекладача в туристичній галузі України, розповіла про переваги та недоліки своєї професії, про бренд гіда-перекладача, досвід роботи в Києві та чорнобильській зоні, особливості роботи з екскурсантами із різних країн та різних професій, про алгоритм дій гіда-перекладача в неочікуваних та непередбачуваних ситуаціях, роз’яснила, чому краще спеціалізуватися на декількох мовах, аніж на одній, та для чого перекладачеві потрібні культурологічні знання та background knowledge, пригадала смішні та казусні ситуації, різноманітні несподіванки зі своєї перекладацької практики.
«Дякую полтавчанам за інтерес до теми, за цікаві запитання і за синергію зустрічі, яка вийшла теплою й натхненною! Полтавщина є серцем України і має великий туристичний потенціал – після перемоги настане час його розвивати! А вчитися цьому треба просто зараз. Адже сьогоднішній студент - це завтрашній екскурсовод, менеджер, перекладач, гід, турлідер. Наше сьогоднішнє натхнення – це паростки майбутнього успіху», – такими враженнями від заходу поділилась Дар'я Чудінова у своєму профілі Facebook.
Висвітлення цього майстер-класу на Facebook-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/877905400270828
Майстер-клас від перекладачки Марти Коваль
5 травня 2022 року студентам-перекладачам 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія» та старшокласникам Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради про виклики роботи усного і письмового перекладача розповіла Марта Коваль (Marta Koval) – досвідчена перекладачка (англійська, польська, українська, російська мови) та професорка американської літератури у Гданському університеті. Марта Коваль розказала про те, з чого починати роботу перекладача та як підготувати своє CV, що варто обрати – усний чи письмовий переклад та з чого почати – з роботи на одного роботодавця, чи з фрілансу; роз’яснила, від чого залежить вартість послуг перекладу та чи можна користуватись Google-перекладачами і чому перекладач має бути ерудованою людиною, що і як слід конспектувати у процесі послідовного перекладу в «блокнотик зі спіралькою», чому послідовний переклад блоками кращий для аудиторії, ніж переклад по 1-2 реченнях та дала поради стосовно того, як готуватися до письмового чи усного перекладу. Крім того, поговорили про стосунки із замовниками, про важливість надійного партнера в синхронному перекладі, про інвестиції в свою кар’єру та про відрядження за кордон, про додатки для машинного перекладу Trados та CAT-tools, навіщо перекладачеві регулярно відвідувати стоматолога і в чому полягає важливість волонтерських перекладів та налагодження зв’язків з іншими перекладачами для професійного становлення. Марта також пояснила, як вирахувати вартість послуг перекладу, хто такі «брюсельські перекладачі» та «присяжні перекладачі» і в чому особливості та переваги їхньої роботи; обговорили і болюче питання про те, чи замінять колись технології «живих» перекладачів та чи є майбутнє у професії перекладача загалом. Марта Коваль окремо зупинилась на усних (послідовних та синхронних перекладах): пояснила, що робочий час усних перекладачів обраховується блоками по 4 години та порадила не демпінгувати та виставляти ринкові ціни.
Пані Марта детально окреслила особливості письмового та усного перекладу та дала поради стосовно підготовки до перекладів та поведінки перекладача у різних непередбачуваних ситуаціях, наголосила на важливості розпочати свою професійну діяльність саме з письмових перекладів та на тому, що не слід боятися помилок (усі помиляються час від часу). Марта Коваль розповіла про свій досвід перекладу різних українських та міжнародних заходів, про перекладацьке ком’юніті та взаємодопомогу, про групи і спільноти українських перекладачів у Facebook і про те, чому варто зареєструватися в Prozorro, про важливість підтримання свого фізичного та психічного здоров’я, а також про власний досвід синхронного перекладу в академії ФБР в Будапешті та переклад проєкту із розробки ліків проти спінальної м’язової атрофії тощо.
Висвітлення цього майстер-класу на Facebook-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/878696130191755
Майстер-клас від перекладачки Анни Коломійцевої
Анна Коломійцева – перекладачка конференцій. 2008 року із відзнакою закінчила ХНУ імені В.Н.Каразіна, потім стажувалася з усного перекладу в університеті імені Йогана Гутенберга, м. Майнц. Викладала теорію та практику перекладу на факультеті іноземних мов ХНУ ім. В.Н.Каразіна. Має 10 років досвіду як вільна перекладачка, підприємниця. До того працювала у штаті, також керувала відділом перекладу. Робочі мови: німецька, англійська, українська, російська. Робочі тематики: культура, психологія, соціальні науки, юриспруденція, інклюзія, права людини, архітектура, НГО. Перекладала: Сергія Жадана, Руслану Лижичко, Його Святість Дала Ламу XIV, канцлера Австрії Карла Нехаммера. Перекладала на зйомках фільму "ДАУ", у Німецькому Бундестазі. Співавторка «Етичного кодексу усних перекладачів України». Спікерка та волонтерка щорічної конференції перекладацької галузі UTIC (м.Дніпро).
5 травня 2022 року Анна Коломійцева (Anna Kolomiytseva) провела майстер-клас для студентів-перекладачів 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія» та старшокласників Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради та розповіла про те, чим відрізняється робота штатного перекладача від перекладача-фрілансера, які особливості мають аудіовізуальний переклад та локалізація, що таке «етичні максими перекладача», висвітила питання вибору між письмовим та усним перекладом, розказала про ринок вузькоспеціалізованих перекладів, про аудіовізуальний переклад та локалізацію, художній переклад та усний або конференц-переклад.
Перекладачка також детально зупинилась на важливості набуття навичок перекладу спершу в галузі письмових перекладів, розказала про професію перекладача у світі загалом та роль перекладача у міжнародних відносинах, в умовах воєнного стану та підкреслила, що перекладачі можуть впливати на перебіг історичних подій, пояснила, як змінилася ця професія протягом останніх років (вплив пандемії), яка роль перекладачів у російсько-українській війні. Анна Коломійцева наголосила на двох ключових функціях перекладачів у російсько-українській війні: допомога з перекладом біженцям та волонтерські переклади і забезпечення правдивої інформації про війну на міжнародній арені.
Анна також поділилась власним досвідом перекладацького волонтерства та перекладів в небезпечних зонах із ризиком для життя (в Малій Рогані та Слов’янську), пояснила, чому студентам-перекладачам варто долучатись до перекладацького фронту уже із першого курсу. Перекладачка розглянула образ перекладачки південнокорейського режисера Пон Джун-хо (режисера фільму «Паразит»), детально окреслила плюси та мінуси професії перекладача та розвіяла упередження стосовно цієї професії, розповіла про гідні умови праці перекладачів та способи боротьби зі стресом, про «круті» проєкти, в яких перекладала, про чудову перекладацьку спільноту України та матеріальний складник роботи перекладача. Багато уваги приділялось образу перекладача в Україні – ставленню замовників/організаторів заходів до перекладачів, умови праці, емоційне та фізичне (голосове і слухове) навантаження, необхідність відряджень, ненормований робочий день тощо. Окремо обговорили самопіклування як важливий чинник успішної роботи усного перекладача, зокрема, піклування про своє ментальне здоров’я, фізичну форму, голосову гігієну тощо. Наостанок Анна Коломійцева розповіла про добрі професійні практики світу та української перекладацької спільноти, зокрема про AIIC – міжнародну організацію перекладачів конференцій та про добрі практики в усному перекладі, розроблені Олександрою Комаровою, Світланою Брегман і Андрієм Бєсєдіним.
Зараз Анна займається в основному волонтерськими перекладами для психологів, перекладає документи та застосунки для вивчення іноземних мов (переклад інтерфейсу) для дітей тощо.
Майстер-клас пройшов у дружній атмосфері, перекладачка відповіла на усі запитання школярів, студентів та дала професійні поради.
Висвітлення цього майстер-класу на Facebook-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/878790896848945
Майстер-клас від перекладачки Дарини Карабут
05 травня 2022 року майстер-клас для студентів 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія» провела Дарина Карабут (Daryne Karabut), перекладачка англійської та польської мов з більш ніж 10-річним досвідом, директорка бюро перекладів «Київпереклад», яка розповіла про особливості роботи письмового перекладача в Україні, волонтерство в перекладах, переклад документації, дедлайни та розцінки на письмовий переклад в Україні, пояснила, на яких сайтах слід шукати роботу перекладачеві-фрилансеру. Дарина пояснила, які переваги має робота у бюро перекладів, чому не варто розпочинати свою перекладацьку кар’єру з роботи у шлюбних агентствах, які види перекладів оплачуються найдорожче та які курси можна закінчити для розширення словникового запасу з певної вузькоспеціалізованої тематики, як правильно перекладати документи та ін. Перекладачка поділилась власним досвідом та дала слухачам практичні поради.
Висвітлення цього майстер-класу на Facebook-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/878858793508822
Майстер-клас від перекладача Олексія Петренка
(Oleksiy Petrenko)
06 травня 2022 року зі студентами 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія» зустрівся досвідчений усний та письмовий перекладач Олексій Петренко, який працює у сферах нафтогазу, енергетики, металургії, а також транскрибує аудіо-записи, має досвід локалізації S.T.A.L.K.E.R. Lost Alpha, а також перекладає субтитри, відео в YouTube, srt в notepad, тексти пісень та сленг.
Олексій розповів про те, що таке переклад як професія та для чого він потрібен, про суттєві відмінності між англійською та українською мовами в перекладі, для чого сьогодні потрібні перекладачі та чи існує переклад «швидко+якісно+дешево». Перекладач пояснив слухачам, що таке “follow up”, “добор” і “scope”, коли не варто боятись “tribunal”, чого хочуть перекладачі і чому вони так цінують контекст та що спільного між професійним шпигуном і професійним перекладачем, а також повідав, у чому полягають особливості послідовного та синхронного перекладу. Олексій розказав слухачам також про неадекватний Google-переклад, сленг та синонімічні ряди, про ідіоми, такі як «ображена ліверна ковбаса» (відсилка до коментаря посла України в Німеччині), про зміст, стиль і контекст перекладу. Перекладач детально розповів про «втрати» при перекладі, неперекладність, перекладацькі трансформації, що таке «час на виконання» та про те, чого хоче замовник перекладу і чого прагне перекладач, про точність в перекладі та слідування традиціям тощо.
Окрему увагу Олексій приділив правильному перекладу мемів та лексики із сучасної поп-культури, грамотності та ерудиції перекладача, деколонізації в перекладі та надзвичайно актуальній нині темі – перекладу політичних та військових мемів, фразеологізмів, ідіом та крилатих виразів. Перекладач також зупинився на питаннях розцінок за усний та письмовий переклад чи певні мовні пари та дав поради стосовно правильної побудови кар’єри перекладача.
Висвітлення цього майстер-класу на Facebook-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/879598116768223
Майстер-клас від перекладачки Лесі Пулльманн
09 травня 2022 року досвідчена перекладачка з німецької мови Леся Пулльманн (Lesya Pullmann) зустрілась із студентами 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія» та розповіла про роботу перекладача у німецьких ЗМІ, зокрема розказала про переклади на радіо та в чатах, письмові та усні переклади, двомовні ефіри та синхронний переклад у прямому ефірі, про власний досвід роботи на Deutsche Welle, перевірку фактажу, висвітлення подій у німецьких ЗМІ, особливості перекладу промов В.Зеленського та лаврова, про помилки в перекладі та труднощі перекладу матеріалів про війну тощо. Крім того, перекладачка поділилась корисними ресурсами та посиланнями, пояснила студентам, які німецькомовні ЗМІ можна читати тим, хто тільки вивчає мову, і де знайти німецькомовні новини з українськими субтитрами.
Леся Пулльманн також розкрила деякі професійні таємниці: як перекладають українських політиків німецькою мовою, де німецькі ЗМІ беруть тексти для перекладу, як висвітлювалося в німецьких ЗМІ питання про можливий приїзд до України/відхилення запрошення Штайнмайера чи/та Шольца, наскільки образливою для німця є ідіома про «ліверну ковбасу» та довела, чому Україна вже давно виграла інформаційну війну.
Висвітлення цього майстер-класу на Facebook-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/881741176553917
Майстер-клас від перекладачки Надії Павлової
09 травня 2022 року зі студентами 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія» зустрілась перекладачка в сфері юриспруденції Надія Павлова (Nadiya Pavlova), яка поділилась власним досвідом перекладу юридичних документів, розказала, чому переклад має бути не «гарним», а зрозумілим іноземцеві та чому правильна передача іноземною мовою вкрай важлива для фінансової звітності, пояснила, чому необхідно слухати пісні англійською мовою та читати якомога більше літератури в оригіналі, чим корисні твори Ентоні Троллопа для поповнення словникового запасу та чому варто підписатись на “UK Defence Journal”. Перекладачка також зупинилась на найпоширеніших помилках в юридичному перекладі (effect”/“affect”; VAT account/bank account; “attorney”/“barrister”/“lawyer”/“paralegal” тощо), підказала, як правильно перекладати англійською ЄДРПОУ. Під час майстер-класу обговорили і проблеми сучасного суспільно-політичного та юридичного перекладу, зокрема, плутанину з термінологіє під час підписання Будапештського меморандуму. Жваву дискусію також викликало питання про те, як правильно перекладати “the people” в промові Бориса Джонсона – «народ» чи «нація».
Надія Павлова – перекладачка, адвокат, не практикуючий внутрішній аудитор, LLM, бакалавр міжнародних відносин, бакалавр обліку та аудиту, керуючий партнер АО «АТТОРНЕЙС», член Гільдії професійних аудиторів України.
Висвітлення цього майстер-класу на Facebook-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/882331529828215
Майстер-клас від перекладачки Оксани Гаврилів
09 травня 2022 року Оксана Гаврилів – германістка, перекладачка і викладачка Віденського університету – провела для студентів 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія» майстер-клас на тему «Тонкощі перекладу», під час якого розказала про особливості письмового, усного перекладу та локалізації, про попит на різні сфери перекладу, про 4 культури лайки, притаманні різним народам, та 4 критерії для перекладу пейоративної лексики (врахування інтенсивності та природи лайливого слова, частотність його вживання та стилістичне забарвлення), про вплив англійської мови на зміну культури німецької лайки. Окремо зупинились на такому явищі як «вербальна агресія» та словах - «фальшивих друзях перекладача» і «фальшивих друзях мандрівника», а також неперекладних фразеологізмах та ідіомах, зокрема поговорили про полеміку навколо фрази “beleidigte Leberwurst”, вжитої послом України в Німеччині Андрієм Мельником. Перекладачка також поділилась із аудиторією досвідом перекладу на сільськогосподарських конференціях, у німецьких ресторанах та під час заходів австрійської психоаналітичної школи, різними казусними та непередбачуваними ситуаціями, які можуть спіткати перекладача у процесі усного перекладу, поділилась корисними посиланнями на власні публікації з вищезгаданих тем.
Висвітлення цього майстер-класу на Facebook-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/883177083076993
Майстер-клас від перекладачки Ольги Петровської (Olga Petrovska)
17 травня 2022 року із студентами 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія» та учнями Петракіївського НВК Хорольської районної ради Полтавської області зустрілась Ольга Петровська (Olga Petrovska) – викладачка в Swansea University (Wales, the UK), перекладачка з досвідом роботи project manager та організації перекладів в Ukraїner, яка провела майстер-клас під назвою «Реалії сфери перекладів». Перекладачка розповіла про власний досвід роботи у приватному бюро перекладів та відділі міжнародного співробітництва ТНЕУ (ЗУНУ) і керування проєктами з перекладу в компаніях “IBM/Samsung”, “Wolfestone”, “Ukraїner”, пояснила, що являє собою сучасний ринок перекладів і детально окреслила особливості усного і письмового перекладу, машинного перекладу, локалізації сайтів, застосунків і програмного забезпечення, міжнародного SEO SEM, краудсортингового перекладу, транскрибування, субтитрування, транскреації та творчого перекладу. Окрема увага приділялась машинному перекладу, тенденції автоматизації перекладів і процесу контролю якості перекладів, зокрема, галузевим стандартам якості перекладацьких послуг, розроблених LISA (Localization Industry Standards Association) та ApSIC Xbench (штрафні бали за кожну помилку в тексті, співвідношення кількості балів на 1000 слів перекладу, автоматична перевірка якості перекладу тощо). Ольга Петровська також ознайомила слухачів із надійними термінологічними базами та надважливим в країнах ЄС та в межах ЄЕЗ регламентом щодо захисту персональних даних усіх осіб – GDPR (General Data Protection Regulation), дала поради стосовно розширення словникового запасу та покращення навичок говоріння та письма, наголосила на важливості читання літератури мовою оригіналу.
А для школярів, котрі лише опановують ази перекладацької справи, спікерка давала психологічні поради щодо того, якими якостями має володіти людина, щоб стати перекладачем; порадила цікаві сайти, за допомогою яких школярі зможуть підняти свій рівень іноземної мови, розповіла; на що треба звернути увагу при вивченні англійської мови (читати цікаві книги, дивитись улюблені кінофільми, слухати підкасти тощо).
Висвітлення цього майстер-класу на Facebook-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/887737135954321
Майстер-клас від перекладача Антона Глушко
18 травня 2022 року зі студентами-перекладачами 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія» зустрівся Антон Глушко – перекладач Посольства Словенії в Україні, синхронний і письмовий перекладач білоруської, словенської, словацької, хорватської, чорногорської та данської мов. Антон Глушко розповів про те, чому варто вивчати стародавні мови і як знайти себе на ринку праці, про передумови вдалого синхронного перекладу, особливості перекладу з/на данську мову, про пошук роботи і замовлень загалом та у воєнний час зокрема, про необхідність цифрової культури та грамотно оформлених сторінок у соцмережах, про значення волонтерських перекладів у портфоліо перекладача та важливість «мережування» у сучасному світі. Перекладач поділився власним досвідом роботи у галузі усних та письмових перекладів, відповів на запитання студентів про нюанси роботи перекладача при посольстві та досвід перекладу у судах, на весіллях, для Інтерполу, розказав про три основні теми перекладів у посольствах (бізнес-інтеграція, освіта, право), порадив вивчати споріднені з українською мови – білоруську, польську, словацьку, та сербську. Наостанок Антон Глушко розповів, робити, якщо в часи війни взагалі немає роботи, які найзатребуваніші теми для перекладів під час війни та підкреслив важливість розширення кругозору за допомогою гри в шахи, читання якісної літератури, часописів і статей іноземної преси, перегляду фільмів, коротких відео, інтерв'ю та виступів політиків, наголосив на важливості щоденного поглиблення знань іноземних мов.
Висвітлення цього майстер-класу на Facebook-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/888652079196160
Майстер-клас від перекладачки Наталії Прокопчук
20 травня 2022 року досвідчена перекладачка з французької мови з Рівненщини Наталія Прокопчук провела для студентів 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія» майстер-клас на тему «Етика перекладача: теорія та практика», під час якого розповіла про власний досвід перекладу художньої літератури, роботу редактором та коректором, про публікації у альманахі перекладів художньої літератури. Перекладачка анонсувала український стандарт етики усного перекладача та на практичних кейсах дала відповіді на найпоширеніші питання про те, у яких випадках перекладач має право відмовитись від перекладу, вказати замовнику на помилки, не перекладати нецензурну лексику, чи етично критикувати колег, як діяти у випадку конфлікту сторін чи виявлення грубих фактичних помилок, порадила, що робити, якщо пропонують добре заплатити, але профіль «не Ваш» тощо.
Спілкування відбувалось у формі дискусії, групової роботи та діалогу, студенти виступили в ролі «адвокатів» замовника та перекладача, відстоювали власні позиції.
Висвітлення цього майстер-класу на Facebook-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/890657892328912
Майстер-клас від перекладача Олексія Оболенського (Oleksiy Obolensky)
1 червня 2022 року досвідчений перекладач, асистент кафедри германської філології та перекладу Київського національного університету імені Тараса Шевченка – Олексій Оболенський (Oleksiy Obolensky) провів відкриту лекцію для студентів 1-5 курсів спеціальності 035 «Філологія щодо особливостей роботи усного та письмового перекладача і поділився власним досвідом перекладу політиків, кінофільмів, різноманітних заходів та редактури текстів, порадив працювати у тій сфері, до якої лежить душа, розказав, як саме слід готуватися до усного та письмового перекладу, як отримати «живу» практику та коли починати працювати за фахом, звернув увагу на питання етики перекладача та важливість уміння працювати зі словником та шукати необхідні терміни.
Олексій Оболенський дав поради стосовно пошуку роботи в Україні, пояснив, навіщо перекладачеві слідкувати за подіями та новинами у своїй країні та у світі, для чого варто знати розмовні ідіоматичні вирази і чому важливо чудово сприймати інформацію на слух та висловив свою думку стосовно того, чи варто перекладачеві визнати помилку, якої він не робив, щоб уникнути дипломатичного скандалу на міжнародних перемовинах.
Олексій також наголосив на тому, що перекладач має бути гнучким, обізнаним потроху в усьому та слідкувати за актуальними новинами, навчитись бути відстороненим і несентиментальним, бути максимально нейтральним в перекладі політичних заходів; на додачу розповів про особливості навчання перекладачів у європейських вузах та про проєкт Ukraїner і про таку важливу подію в світі перекладу як UTIC.
Наостанок учасники лекції обговорили особливості перекладу промов політиків на німецьку мову на прикладі промов Бориса Джонсона та Володимира Зеленського.
Висвітлення цього майстер-класу на Facebook-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/900790767982291
Висвітлення 13 майстер-класів від досвідчених українських перекладачів на веб-сайті університету:
https://nupp.edu.ua/news/studenti-ta-shkolyari-opanuvali-perekladatski-layfkhaki-vid-ukrainskikh-profesionaliv.html
Зустріч студентів та НПП кафедри із делегацією від професійної спілки найбільшого промислового союзу у Європі – головного об'єднання металургів Німеччини IG Metall
У вересні 2019 року у рамках міжнародного співробітництва до ПолтНТУ з робочим візитом завітала делегація від професійної спілки найбільшого промислового союзу у Європі – головного об'єднання металургів Німеччини IG Metall.
Делегація прибула з міста Зінген у складі Енцо Саваріни (Enzo Savarina), Надін Вебер (Nadin Weber), Лора Дізінгера (Lore Dizinger), Луї Мануеля (Luis Manuel). Гості ознайомились з роботою українсько-німецького міжнародного центру та з університетом, обговорили особливості освітнього процесу у вищих навчальних закладах України та Німеччини.
Серед мовних центрів, що діють на базі ПолтНТУ, уже протягом двох років функціонує українсько-німецький мовний центр. На його базі відбуваються практичні заняття для студентів ПолтНТУ, які бажають вивчати німецьку мову.
Крім того, університет розширює міжнародну діяльність та співпрацює з університетами Любеку та Бранденбургу. У рамках цієї співпраці реалізовується унікальний проєкт для архітекторів «Інтегрований розвиток міст». Лише два навчальних заклади України є учасниками цієї програми.
У обговоренні взяли участь науково-педагогічні працівники кафедри германської філології та перекладу гуманітарного факультету ПолтНТУ ім. Юрія Кондратюка та студенти, які вивчають німецьку мову в українсько-німецькому мовному центрі.
Висвітлення цього візиту на веб-сайті університету:
Зустріч студентів-філологів із представниками делегації м. Остфільдерн (ФРН)
17 жовтня 2019 року в Українсько-німецькому центрі ПолтНТУ відбулась зустріч студентів-філологів із представниками делегації м. Остфільдерн (ФРН): почесним професором ПолтНТУ Гюнтером Штолем (Günter Stoll), Уве Шрагом (Uwe Schrag) та Іриною Класс (Iryna Klass). У ході спілкування було обговорено широке коло питань, зокрема глобальне потепління, страйки в Європі, шляхи досягнення успіху в обраній професії, новинки літератури, студентське життя тощо. Спілкування велося виключно німецькою мовою. Гості відзначили гарний рівень підготовки студентів-філологів.
Висвітлення цього заходу на Facebook-сторінці кафедри: https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/140375090690533
22.05.2021 року кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва взяла участь у Дні відкритих дверей НУПП «Digital Fest 2.0!», на якому провела для випускників шкіл майстер-клас з кіноперекладу під назвою “«Перекладацька кінокав'ярня» – як перекладати афіші фільмів у прокаті” (американський мовний центр, 325 ц).
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/630321668362537
Стендова лекція викладача Університету Південної Данії (University of Southern Denmark SDU) Інги Капустян
27 травня 2022 року на кафедрі германської філології та перекладу у форматі Zoom відбулася стендова лекція викладача Університету Південної Данії (University of Southern Denmark SDU), кандидата педагогічних наук, доцента Інги Іванівни Капустян. Студенти-перекладачі дізналися багато нового про освітній процес у європейських країнах, зокрема у Данії, про національну ідентичність данського народу про взаємовплив данської та української культури.
Спікерка детально зупинилась на особливостях літературного процесу цієї європейської країни, представила творчість окремих авторів, які представляють данську літературу (Г.Х.Андерсен, Карен Бліксен, Серен К’єркегор, Н.Фредерік Грундтвиг). Зустріч пройшла у творчій невимушеній атмосфері, учасники домовились про подальшу співпрацю: проведення круглих столів, наукових диспутів, спільних конференцій зі студентами та викладачами данського університету.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/895599441834757
Гостьова лекція викладача Університету Південної Данії (University of Southern Denmark - SDU) Інги Іванівни Капустян
28 червня 2022 року на кафедрі германської філології та перекладу у форматі Zoom в пройшла гостьова лекція викладача Університету Південної Данії (University of Southern Denmark - SDU), кандидата педагогічних наук, доцента Інги Іванівни Капустян. Інга Капустян розповіла студентам спеціальності 035 «Філологія» про творчість данського письменника Г. Х. Андерсена, зупинилася на особливостях перекладу його творчості українськими перекладачами, разом зі студентами проаналізувала лінгвокраїнознавчий аспект, який необхідно враховувати при перекладі творчості цього письменника. Спікерка також презентувала проект данського центру, що займається вивченням творчості Г. Х. Андерсена та сайт, на якому можна знайти чимало казок відомого письменника різними мовами. Студенти ознайомилися з варіантами перекладу казок Андерсена, які постійно оновлюються науковцями, котрі саме зараз працюють над створенням дансько / англо / української версії сайту для читацької аудиторії у вільному доступі.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
Онлайн-курси з німецької мови для релокованих до Німеччини українців
12 вересня 2022 року ректор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», професор Володимир Онищенко підписав з німецькою Асоціацією інвалідів Мюріца договір щодо реалізації соціального проєкту «Вільний шлях до інтеграції – ліквідація мовних бар’єрів».
Проєкт «Вільний шлях до інтеграції – ліквідація мовних бар’єрів» передбачає розробку викладачами університету концепцій та методик онлайн-курсу німецької мови, навчального плану з помісячним змістом, підготовку робочих матеріалів.
В рамках цього проєкту доцент кафедри германської філології та перекладу Тетяна Пєшкова проводить онлайн-курси з німецької мови для вимушених переселенців та допомагає їм подолати мовні бар’єри у Німеччині. Заняття відбуваються двічі на тиждень: вівторок та четвер з 15:30 до 17:00. Курси безкоштовні для слухачів.
У підписанні договору про реалізацію проєкту взяли участь голова Комітету по спорту Всеукраїнської організації «Союз осіб з інвалідністю України» Сергій Чумак, який представляв Асоціацію інвалідів Мюріца, декан факультету філології, психології та педагогіки, кандидат педагогічних наук, доцент Анна Агейчева та ректор Полтавської політехніки, доктор економічних наук, професор Володимир Онищенко.
Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:
Круглий стіл за участю викладача Університету Південної Данії (University of Southern Denmark SDU) Інги Капустян
14 листопада 2022 року на кафедрі германської філології та перекладу у форматі Zoom відбувся круглий стіл за участю Інги Іванівни Капустян, Post doc., Department for the study of Culture H.C.Andersen Centre, SDU, Southern Danish University, (Copenhagen, Denmark) та студентів-перекладачів ІІ курсу, який був присвячений дослідженню творчості видатного данського казкаря Г. К. Андерсена (модератор заходу – д.філол.н., проф. Тетяна Віиаліївна Кушнірова).
Інга Іванівна зробила короткий екскурс в історію перекладу творів Г. К. Андерсена в Україні, зупинилась на постатях відомих українських перекладачів, які здійснювали переклад казок знаного данця.
Кожен із присутніх студентів готував власне наукове дослідження, яке стосувалося особливостей перекладу певної казки та захищав свою роботу аудиторно. Студентки Марина Білан, Ірина Крошко, Катерина Новак, Єлизавета Перова, Аліна Алєксєєва, Єва Литвинова досить ґрунтовно та на високому рівні представили власні дослідження.
Інга Іванівна давала усім доповідачам слушні поради щодо перекладу казок, звернувши увагу на країнознавчий аспект, який досить цікаво проявляється в перекладі та милозвучності двох мов (данської і української), що вдало передано українськими перекладачами О. Іваненко, М. Старицьким та іншими.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
21 квітня 2023 року на кафедрі германської філології та перекладу відбувся круглий стіл за участю участю Інги Іванівни Капустян, Post doc., Department for the study of Culture H.C. Andersen Centre, SDU, Southern Danish University, (Copenhagen, Denmark) та студентів-перекладачів V курсу у межах дисципліни «Історія перекладу» (викладач – професор Тетяна Віталіївна Кушнірова), присвячений дослідженню творчості видатного данського казкаря Г.К. Андерсена.
Інга Іванівна розповіла про особливість перекладу казок Г.К. Андерсена в Україні, зупинилась на постатях відомих українських перекладачів, які здійснювали переклад казок знаного письменника, дискутували щодо доцільності у кінці ХХ століття фрагментарного перекладу казок, що не передавало авторський стиль повною мірою.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
Директор школи німецької мови «StartDeutsch Schule» Маркус Пойзер провів інтерактивні майстер-класи для майбутніх перекладачів
21 березня 2023 року у рамках плідної науково-освітньої співпраці з провідними європейськими освітніми закладами Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» з робочим візитом відвідав власник та керуючий директор школи німецької мови «StartDeutsch Schule» Маркус Пойзер.
Носій мови провів інтерактивні майстер-класи для майбутніх перекладачів в українсько-німецькому мовному центрі та студентському хабі «Політехніка», щоб обмінятися професійними напрацюваннями та сучасними методиками навчання іноземній мові.
Окремо варто відзначити змістовний та неординарний формат, інтерактивний виклад презентованого мовного матеріалу, новітні методики, яскраву візуальність лекції та особисту харизму спікера.
Маркус Пойзер легко та невимушено залучив студентську молодь до спілкування і практичних занять з німецької мови у дружній атмосфері легкого спілкування, діалогової взаємодії.
По завершенню майстер-класів студенти та викладачі університету поділилися отриманими враженнями, подякувавши спікеру за новий досвід.
Приємним «бонусом» для молоді Полтавської політехніки став безкоштовний доступ для проходження інтенсивних онлайн-курсів «StartDeutsch Schule». Опанувати сучасні перекладацькі лайфхаки, послухати лекції професійних спікерів, поглибити отримані практичні знання, пройти тести для самоперевірки та поспілкуватися з носіями мови зможуть, без винятку, всі бажаючі.
Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:
Гостьова лекція з локалізації для студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка
23 березня 2023 року кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Костянтинівна Павельєва прочитала для студентів 4 та 6 курсів Навчального-наукового Інституту Філології (кафедра перекладу та філології германських мов та кафедра перекладу та філології англійської мови) Київського національного університету імені Тараса Шевченка гостьову лекцію на тему «Локалізація в Україні», під час якої висвітила, з-поміж інших, такі питання:
- Чим локалізація відрізняється від перекладу та навіщо вона потрібна?
- Які соціальні, культурні, історичні та політичні особливості необхідно враховувати в процесі локалізації?
- Як такі компанії, як McDonald`s та IKEA локалізують свої сайти в різних країнах світу?
- Як зробити так, щоб в результаті локалізації продукт відповідав очікуванням користувачів?
- Як 27 Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» сприяє локалізації в Україні?
- Чому варто долучитись до “Women in Localization”?
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
Відкрита лекція науковиці Southern Danish University Інги Капустян
13 вересня 2023 року студенти-перекладачі 4 та 5 курсів разом із викладачами – професоркою Тетяною Кушніровою та доценткою Анною Павельєвою долучилися до відкритої лекції науковиці Інги Капустян, Post Doc., Department for the study of Culture H.C.Andersen Centre, SDU, Southern Danish University, (Copenhagen, Denmark) на тему особливостей перекладу в Україні творчості видатного данського письменника Г.К.Андерсена.
Пані Інга ґрунтовно дослідила історію перекладу творів цього автора в Україні, зупинилась на постатях відомих українських перекладачів, які здійснювали переклад казок знаного данця.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
Sprachklub mit Markus Peuser
8 листопада 2023 року студенти спеціальностей 035 «Філологія» та 014 «Середня освіта» відвідали традиційний Sprachclub з німецької мови, який провів власник та директор відомої в Україні мовної школи StartDeutsch Маркус Пойзер.
Носій мови та креативний викладач уже вкотре виступив інспіратором та мотиватором для вивчення німецької мови.
Майбутні філологи-перекладачі та вчителі іноземної мови долучилися до мовленнєвих ігор, цікавих завдань і навіть співали німецькою мовою.
Маркус Пойзер надихнув своїм ентузіазмом та довів, що навчання мови може бути цікавим і веселим!
Під час заняття студенти відчули всю важливість роботи в команді, здатність бути відкритими до нових знань та можливостей вивчення німецької мови. Студенти також продемонстрували свої знання з німецької мови, отримали чудову мотивацію для подальшої роботи завдяки цій прекрасній можливості для мовленнєвої практики з носієм мови.
За свою знання та роботу на занятті студенти отримали призи.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
Освітній семінар «Німецька мова як іноземна»
9 листопада 2023 року засновник та директор відомої мовної школи StartDeutsch Schule Маркус Пойзер провів освітній семінар «Німецька мова як іноземна», учасниками якого стали вчителі німецької мови регіону.
Пан Пойзер проаналізував сучасний стан вивчення німецької мови в Україні, визначив проблеми та перспективи.
Педагоги отримали унікальну можливість не лише прослухати тематичну лекцію, а й взяти участь у воркшопі, спрямованому на популяризацію викладання і вивчення німецької мови в Україні та отримали мотиваційний поштовх та методичні поради стосовно організації занять з німецької мови.
Воркшоп «Fit und munter Deutsch lernen» складався з таких модулів: самопідготовка та підготовка до уроку, різнобічна мотивація, зміст навчання, німецька мова в житті та багато іншого. Педагоги також стали учасниками цікавих вправ та ігор та отримали подарунки від StartDeutsch Schule, а також мали можливість поспілкуватися з носієм мови під час кави-бреку.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу:
Студенти-перекладачі відвідали виставу «Ромео і Джульєтта»
18 грудня 2023 року студенти-перекладачі у межах курсу «Історія зарубіжної літератури» (викладач – проф.Тетяна Кушнірова) побували на виставі «Ромео і Джульєтта» за мотивами драми В. Шекспіра у Полтавському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені М. Гоголя.
Вивчення світової класики через інші види мистецтва дозволяють побачити твір об’ємніше та, можливо, з іншого ракурсу. Студенти занурились у магію театру, насолоджуючись чудовою акторською грою.
Висвітлення цього заходу на фейсбук-сторінці кафедри германської філології та перекладу: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02Wsx96w8xU6MvYB7nbfeMd7mGQKuwYojMvrQSLFccCq9FpZVoPv4jyrsmwJTpjNe3l&id=100012373757436
Зустріч із дитячою письменницею Оленою Колінько
22 березня 2023 року професор Тетяна Кушнірова організувала для студентів-перекладачів зустріч із українською дитячою та підлітковою письменницею Оленою Колінько.
Висвітлення цього заходу у фейсбуці:
Засновниця школи німецької мови «Mein Deutsch», сертифікована викладачка Ольга Балита провела майстер-клас для студентів-перекладачів
01 квітня 2024 року студенти-перекладачі мали унікальну можливість побувати на майстер-класі сертифікованого Goethe-Institut методиста та викладачки німецької мови, засновниці першої школи німецької мови «Mein Deutsch» у Полтаві Ольги Балити. Спільно з викладачкою майбутні фахівці, що роблять перші впевнені кроки у вивченні німецької мови, детально обговорили необхідність вивчення німецької мови, перспективи, що відкриваються перед ними як майбутніми викладачами і перекладачами у майбутньому.
Під час практико-орієнтованого івенту студенти разом із сертифікованою викладачкою занурилися у дослідження особливостей німецької мови, вивчали нову пов’язану із Великоднем лексику, виконували цілу низку практичних лінгвістичних вправ, детально пропрацьовуючи найсучасніші методики викладання іноземних мов.
Організатором та модератором заходу була проф. Тетяна Кушнірова.
Висвітлення цього заходу на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/zasnovnitsya-shkoli-nimetskoi-movi-mein-deutsch-provela-mayster-klas-dlya-studentiv-politekhniki.html
