Невід’ємним чинником функціонування кафедри германської філології та перекладу є міжнародна діяльність НПП кафедри та студентів спеціальності 035 «Філологія», що передбачає участь у закордонних конференціях, круглих столах, майстер-класах, вебінарах та семінарах, тренінгах, програмах Erasmus+ (тренінги, молодіжні обміни, програми мобільності), програмах підвищення кваліфікації та курсах на MOOCs від провідних університетів світу.
Основна інформація про міжнародну діяльність кафедри знаходиться у вкладках:
Мета Програми Європейського Союзу ЕРАЗМУС+ – підтримка освітнього, професійного та особистого розвитку громадян ЄС і громадян країн поза його межами, у сфері освіти, молоді та спорту, задля внеску до стійкого зростання і соціального згуртування, для розвитку інновацій та посилення європейської ідентичності і активного громадянства.
Якість в освіті та підготовці, інклюзивність та гендерна рівність, зелені та цифрові трансформації, підготовка вчителів, вища освіта, геополітичний вимір є ключовими пріоритетами Програми на 2021-2027 рр.
Усі напрями Програми мають різні можливості відкриті для країн-партнерів на основі пріоритетів співпраці ЄС з країнами-сусідами та передбачають співпрацю між країнами-членами Програми і країнами-партнерами Програми з інших країн світу задля обміну успішними практиками та розвитку інновацій. Україна є країною-партнером Програми регіону Східного Партнерства (EaP Region 2).
Програма Європейського Союзу ЕРАЗМУС+ допомагає Україні розбудовувати потенціал для впровадження реформ шляхом обміну успішними практиками та досвідом з партнерами з держав-членів ЄС задля розвитку України на виконання зобов’язань Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС з питань співробітництва у сферах науки та технологій, освіти, молоді, спорту та громадянського суспільства.
Erasmus+ – сучасна програма академічних обмінів ЄС, яка сприяє та підтримує навчальні проекти, заходи, партнерські взаємини, переміщення та мобільність у сфері освіти, спорту та молоді. Програма Erasmus+ мотивує до сумлінності у навчанні, оскільки набуті знання значно полегшують майбутнє професійне життя. Важливо акумулювати найкращий європейський досвід, який сприяє особистому розвитку.
Участь у таких конкурсах дає можливість закладам вищої освіти вдосконалити навички управління міжнародними проєктами, покращити організаційний потенціал, відкрити нові горизонти для інтернаціоналізації вищої освіти як на організаційному, так і на індивідуальному рівнях, модернізувати освітні програми, запровадити нові методики викладання і навчання, запровадити дисципліни англійською та іншими іноземними мовами, вдосконалити управління закладом задля покращення якості вищої освіти та активізації співпраці з партнерами з усього світу.
Програма Еразмус+ фінансує міжнародну академічну мобільність молоді, молодіжних лідерів і молодіжних працівників через міжнародну неформальну освіту – Європейський корпус солідарності, Європейську волонтерську службу, різноманітні обміни тощо. Упродовж тривалого часу Україна бере активну участь у таких програмах. Зокрема, 24 483 представника молоді отримали фінансування для обміну досвідом з колегами з Європи – 17 537 з України, 6 946 в Україну. За участі партнерів з України діють 153 волонтерських проєкти (КА125) з 28 країнами-членами Програми, включаючи 2 проєкти з 1 ЗВО України, та 3 391 проєктів мобільності молоді (КА105) з 31 країною-членом Програми отримали фінансування в 2015-2020 роках, 14 українських закладів вищої освіти є також серед партнерів 21 проєкту.
Еразмус+ під час війни проти Україні
Європейська Комісія в межах Програми Еразмус+ з березня 2022 р. запровадила гнучкі процедури та виняткові заходи щодо отримання грантів на навчальну і академічну (кредитну) мобільність для підтримки українців, які є учнями/студентами/слухачами/працівниками шкіл, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, освіти доросли та для молодих людей з України. Така підтримка дає можливість для короткотермінового навчання/ практики чи стажування/ викладання, участі у тренінгах та волонтерських ініціативах за кордоном.
Також проєкти співпраці отримали можливість адаптувати діяльність проєктів відповідно до викликів воєнного стану в Україні. А додаткові можливості конкурсу Жан Моне дозволили додатково подати проєкти тим закладам вищої освіти, які не змогли то зробити на початку війни. Альянси Європейських університетів отримали можливість долучити українські університети як асоційованих партнерів. Плюс, 5 конкурсів Партнерств співпраці отримали новий пріоритет з фокусом на підтримку України, а невеликі партнерства можуть всою діяльність фокусувати на українців які зараз в країнах ЄС. 2 конкурси у сферах молоді та спорту дають можливість організаціям, які працюють у цих сферах ініціювати проєкти та бути як заявниками так і партнерами проєктів з розвитку потенціалу.
Про всі конкурси для України – Про конкурси та ідеї – українською мовою
Щодо перетину кордону для участі в проєктах Програми ЄС Еразмус+: слідкуйте за інформацією відповідних посольств в Україні та перевіряйте інформацію на сайті Державної прикордонної служби України. Для участі в короткостроковій мобільності в проєктах за Еразмусом, заклад освіти має звернутись з листом клопотанням до МОН України та надати підтверджуючі документи. МОН України після перевірки документів звертається до ДПСУ з листом колопотанням про участь у мобільності чи заходах проєкту Програми ЄС Еразмус+. ДПСУ приймає остаточне рішення про дозвіл перетину кордону, про що рекомендовано дізнаватись по гарячій лінії, або вже у прикордонників. Деталі щодо впровадження проєктів з компонентом мобільності – виконавцям КА1.
Полтавська політехніка пропонує програми академічної мобільності Erasmus+ у 35 університетах Європи!
Викладачі та студенти кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» постійно беруть участь у тренінгах, молодіжних обмінах, воркшопах та конференціях в рамках програми Erasmus+, зокрема:
З 21 по 25 травня 2018 року в. о. завідувача кафедри іноземної філології та перекладу Грінченко Наталія Олександрівна пройшла стажування у Познанському технічному університеті (Познанська політехніка) у Центрі мов та комунікації (Centre of Languages and Communication (CLC)) за програмою академічної мобільності Erasmus + KA1.
Основними завданнями відповідно до угоди про стажування були:
- вивчити досвід управління, особливості функціонування та існуючі підходи до викладання англійської мови для іноземної у Центрі мов та комунікації Познанського технічного університету;
- розглянути перспективи співпраці з викладачами Центру щодо викладання польської мови як другої/третьої іноземної у ПолтНТУ з метою подальшого включення її до навчальних планів та програм відповідних спеціальностей;
- провести мінімум 8 академічних годин практичних занять з англійської мови для студентів Познанського технічного університету.
Центр мов та комунікації (Centre of Languages and Communication (CLC)) Познанського технічного університету був започаткований у 1953 році для викладання іноземних мов для професійних цілей студентам технічних спеціальностей. Центр має власну бібліотеку та відеотеку, а також комп’ютерний клас та Moodle платформу для дистанційного навчання.
Центр очолює Liliana Szczuka-Dorna, Ph.D., доктор наук з прикладної лінгвістики та два її заступники – Iwona Gajewska-Skrzypczak, Ph.D. і Barbara Sawicka, M.A. Координатором стажування була Raulinajtys Anna, Ph.D, завідувач секції англійської, французької та іспанської мов.
Структура Центру:
- секція англійської, французької та іспанської мов (English, French and Spanish Section) – 62 викладачі;
- секція німецької та російської мов (German and Russian Section – German and Russian Section) – 7 викладачів;
- 4 одиниці обслуговуючого персоналу.
Кожна секція поділяється на «команди», у відповідності до того, на якому факультеті здійснюється викладання (всього 10 факультетів, які готують фахівців у різних галузях). Кожну команду очолює «лідер», тобто викладач, відповідальний за написання навчального плану і підбір відповідних навчальних матеріалів. Крім того, у секції англійської, французької та іспанської мов можна виокремити команду викладачів польської як іноземної (лідер – п. Барбара Тарко) та команду перекладачів (3 працівники).
Зміст навчання:
На першому (бакалаврському) циклі всі студенти протягом 2 семестрів вивчають обов’язковий практичний курс «Іноземна мова для спеціальних потреб», який, у залежності від спеціальності, включає від 120 до 90 контактних годин.
Читаються такі дисципліни, як англійська, німецька, французька, іспанська, російська, польська як іноземна, але сертифікація здійснюється лише за 2 мовами: англійською та німецькою.
Під час стажування Грінченко Н. О. мала змогу відвідати практичні заняття та поспілкуватись зі студентами трьох факультетів: факультету будівництва та інженерії навколишнього середовища (Faculty of Civil and Environmental Engineering), факультету машинобудування та управління (Faculty of Mechanical Engineering and Management), факультету електроніки та телекомунікацій (Faculty of Electronics and Telecommunications).
При зарахуванні на перший курс усі студенти проходять тестування, за результатами якого їх розподіляють на групи. На заняттях викладачі застосовують загальноприйняті для комунікативного підходу методи навчання: постановка проблемних завдань, дискусії та обговорення у мікрогрупах, робота над різними проектами та презентаціями. Крім вивчення професійної лексики, значна увага також приділяється розвитку навичок ділового спілкування, ведення переговорів, соціалізації. Зокрема, у межах другого року підготовки у циклі обов’язкових дисциплін студенти усіх спеціальностей вивчають предмет «Основи міжкультурної комунікації».
Система сертифікації:
По закінченню курсу Центр мов та комунікації проводить єдиний сертифікаційний іспит на отримання рівня B2. Сертифікація здійснюється за співпраці з SERMO (Polish Association of Academic Foreign Languages Centres).
Ця асоціація була утворена у 2006 році для обміну досвідом між викладачами різних закладів вищої освіти з метою сертифікації мовних знань студентів на усіх трьох рівнях вищої освіти і зараз об’єднує мовні центри найбільших технічних університетів Польщі. Координатор іспиту – магістр п. Анна Горська. Реєстрація на іспит проводиться у режимі онлайн, щорічно його складають близько 1200 студентів англійською та 70-80 німецькою мовами. Іспит проходить два дні і оцінюється за 100-бальною шкалою, де мінімальний бал – 50. Студенти, які набирають більше 50 балів, отримують відповідний сертифікат про рівень володіння мовою. Такий сертифікат не є документом міжнародного зразка, але його визнають інші університети – члени асоціації SERMO, тобто більшість провідних польських технічних закладів вищої освіти.
Польська мова як іноземна:
На першому та другому рівнях підготовки міжнародні студенти проходять обов’язковий курс польської мови як іноземної, яким передбачено 40 контактних годин. Значна увага приділяється також адаптації міжнародних студентів до навчання та реалій життя у Польщі. З цією метою щорічно на початку навчального року проводиться низка заходів під спільною назвою «Orientation week», коли адміністрація університету організовує відвідування музеїв, театру та проводить інші культурні заходи. Крім того, міжнародних студентів активно залучають до різних заходів, що проводяться у кампусі протягом року.
Висвітлення цього стажування на веб-сайті університету:
https://international.nupp.edu.ua/gallery/31.html
За підтримки ГО ``Development and Initiative`` та координаторки проєкту Катерини Пряжникової, кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва стала учасницею 5-денної онлайн програми академічної мобільності Erasmus+ «Speak up, we are listening», організованої DOREA Educational Institute у місті Лімасоул, Кіпр (Limassol, Cyprus). Науковці з України, Литви, Індії, Польщі, Болгарії, Іспанії, Греції, Фінляндії, Грузії, Португалії, Естонії та Кіпру створювали власні «історії» та покращували практичні навички презентації публічних промов.
Серед основних завдань проєкту – заохочення до діалогу через публічні промови. Учасники формували власні усні промови таким чином, щоб вони сприяли досягненню певної мети. Проєкт був спрямований на засвоєння практичних навичок, програма була насиченою та містила різноманітні вправи, практичні індивідуальні та командні завдання.
Під час першого дня тренінгу координаторка проєкту – Крісі Дулей (Chrisie Doluay) розповіла про ключові етапи створення публічних промов – від формату доповіді до використання правильних зворотів, слів-маркерів, жестів та міміки. Після цього відбулося знайомство – учасники проєкту розповідали про себе, представляли власні організації, а також ділилися очікуваннями від проєкту. Потім за допомогою функції Zoom присутніх виокремили в індивідуальні «rooms» («кімнати»), у яких кожен мав упродовж певного заздалегідь визначеного періоду часу написати історію на одну з двох запропонованих тем з урахуванням теоретичного матеріалу, поданого тренеркою.
Координаторка постійно «відвідувала» учасників у їхніх «кімнатах», слухала історії, давала слушні поради чи робила практичні зауваження. Далі учасників поділили на пари – в окремих сесійних залах необхідно було розповісти попередньо написані історії один одному і командно попрацювати над їхнім покращенням. Третім етапом була робота утрьох – цю ж історію, перероблену згідно зауважень тренерки та іншого учасника, потрібно було переповісти уже двом іншим слухачам, а потім оцінити один одного за списком критеріїв, надісланих у чат. Після виконання усіх завдань учасники мали можливість обговорити особливості навчання у освітніх закладах своїх країн.
Під час другого дня учасників проєкту розділили на групи по чотири та згодом по вісім осіб і дали завдання скласти та розповісти один одному історії на запропоновані соціально-політичні теми, на кшталт расової дискримінації, фемінізму чи насильства над дітьми. Теми розподілялися рандомно, після чого необхідно було переконати «слухачів» у власній правоті та слушності висловленої позиції.
Третього дня учасників ділили на групи по 8 чоловік, але, окрім складання індивідуальних історій та їх презентації, потрібно було іще створити одну спільну історію експромтом – продовжити речення один за одним так, щоб врешті-решт вийшла одна логічно завершена історія на запропоновану тренеркою тему. За допомогою цифрових додатків необхідно було записати свої історії у форматі аудіо-файлу та створити відео-презентацію своєї історії за допомогою спеціальних сайтів («Making History projects», «Creative Narrations», «Story Center» тощо).
Далі робота у групах передбачала створення портрету ідеального тренера та фахівця по роботі з молоддю – необхідно було намалювати його/її портрет, а потім, за допомогою методики brainstorm, написати список якостей за критеріями «знання», «навички», «ставлення». Фінальним завданням стало створення повноцінного проєкту майстер-класу чи тренінгу на зразок того, у якому самі брали участь (ураховуючи час, країну, локації, цільову аудиторію, цілі та презентуючи компетентності і очікувані результати проєкту) та його презентація у форматі Power Point.
Висвітлення цього проєкту на веб-сайті університету:
З 30 серпня по 6 вересня 2021 року кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва взяла участь у тренінгу за програмою Еразмус+ під назвою «Reclaim Your Media», присвяченому проблемам виховання медіаграмотності у молоді. Тренінг проводився у місті Лейпциг, Німеччина – на батьківщині композиторів Йоганна Себастьяна Баха та Фелікса Мендельсона Бартольді.
Організатори заходу – Вера Люсьєн Прітцкау (Vera Lucienne Pritzkau) та Тогі Кон Лече (Togi Con Leche) протягом 5 днів проводили заняття для 16 учасників із України, Грузії, Азербайджану, Вірменії, Польщі, Франції, Йорданії, Північної Македонії та Греції. Основна мета цього навчального курсу – деконструювати стереотипи та упередження шляхом навчання за методологією неформальної освіти.
Протягом тренінгу представники навчальних закладів та освітніх організацій із різних країн учились розробляти стратегії виявлення дискримінації та психологічної загрози, а також навчались способам вирішення інклюзійних проблем, солідарності та промоції прав людини, підвищення культурної обізнаності, розвитку нових інструментів та навичок роботи із молоддю у світлі європейських цінностей. Заняття відбувались у форматі презентацій, дискусій, роботи фокус-груп. Учасники тренінгу дослідили тему медіаграмотності у сучасному світі та її важливість для критичного та аналітичного сприйняття інформації в епоху глобальної діджиталізації, розглянули, яке місце соціальні медіа посідають у житті молоді, вивчали стратегії та способи навчання молоді медіаграмотності, ділились національним досвідом. Третій день тренінгу був повністю присвячений «creative writing» – потрібно було розробити власний проект навчання студентів основам медіаграмотності, представити його та обговорити із іншими учасниками. У суботу, 5 вересня, проводився майстер-клас із фотографії, метою якого було навчити присутніх створювати Digital Story Telling – один із найбільш дієвих способів впливу на молодь, адже креолізовані тексти надзвичайно популярні серед школярів та студентів.
Тренінг включав також і лінгвокраїнознавчий аспект – щовечора проводилися екскурсії містом – так, учасники відвідали музеї всесвітньовідомих композиторів Йоганна Себастьяна Баха та Фелікса Мендельсона Бартольді; музей природознавства; дім-музей Шиллера, де у 1685 році поет написав «Оду до радості», що наразі є гімном Європи, визнаним як Євросоюзом, так і Радою Європи; погріб Ауербаха (``Auerbach’s Keller``) – один із найстаріших ресторанів Лейпцига, про який писав Гете у своїй драмі «Фауст» і у якому, згідно твору, відбулася зустріч Фауста із Мефістофелем. Також відвідали Лейпцизький університет, у якому з 1661 по 1666 роки навчався філософ і математик Готфрід Вільгельм Лейбніц, церкву святого Фоми, у якій з 1723 по 1750 роки працював Й.С. Бах, Пам’ятник Битві Народів – монумент, присвячений найбільшій битві у війні проти армії Наполеона Бонапарта, яка увійшла в історію як Битва народів.
Висвітлення цього тренінгу на Facebook-сторінці кафедри:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/709506863777350
Висвітлення цього тренінгу на веб-сайті університету:
https://nupp.edu.ua/news/vikladachka-filolog-proyshla-trening-z-mediagramotnosti-u-leyptsigu.html
Кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва взяла участь у молодіжному обміні за програмою Erasmus+ ``Recycling Will Be Amazing``, що відбувся 18-26 вересня у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». 36 учасників з України, Румунії, Туреччини та Болгарії обговорили міжнародний досвід та найкращі практики з переробки сміття, відвідали воркшопи та майстер-класи, познайомилися з культурами країн-учасниць.
Мета міжнародного молодіжного тренінгу Erasmus+ полягала у підвищенні екологічної культури і свідомості студентів, формуванні в молоді дбайливого ставлення до природи, активної життєвої позиції, готовності брати участь у суспільному і культурному житті міста, розвиток дослідницьких компетентностей. Майстер-класи та воркшопи, організовані фахівцями-практиками та провідними науковцями, в черговий раз привернули увагу учасників до проблем сучасності – накопичення сміття та його впливу на навколишнє середовище, – мотивували до вивчення проблеми збору та утилізації твердих побутових відходів та пошуків шляхів їхнього вирішення.
Упродовж тренінгу було успішно реалізовано низку заходів, спрямованих на підвищення рівня екологічної грамотності молоді, зокрема проведено акцію зі збору паперової вторсировини, якою організатори намагалися донесли до студентської молоді ідею важливості збору сміття. Фахівці поділилися практичними порадами щодо організації таких акцій у кожній європейській країні.
Під час дискусій учасники презентували досвід вирішення екологічних проблем на національному рівні. Окрім цього, слухачі ознайомилися із методиками навчання правильного сортування та утилізації твердих побутових відходів, пошуків можливих шляхів вирішення проблеми (міжкультурний діалог, робота в парах/групах, рольові ігри, дискусії, експертні консультації та приклади з практики тощо).
Команди-учасниці готували презентації, присвячені основним проблемам переробки сміття у власній країні та представляли успішні стартапи чи діючі бізнес-проєкти з переробки сміття та небезпечних відходів у різних європейських регіонах.
Один із днів учасники тренінгу присвятили прибиранню Прирічкового парку міста Полтави, збираючи на березі річки пластик та сміття, сортуючи його з метою подальшої переробки.
Своєрідною «родзинкою» стали численні майстер-класи, воркшопи, під час яких учасники знайомилися між собою, навчалися правильно збирати і сортувати сміття, виготовляли постери на екологічну тематику. Протягом тренінгу відбувалася міжкультурна комунікація, учасники готували національні страви, презентували методи неформальної освіти, популяризували напрямки екологічного виховання серед європейців.
Насичена культурна програма тренінгу дала унікальний шанс кожному з учасників ближче та детальніше познайомитися з культурою, історією, звичаями та традиціями кожної з представлених країн, обмінятися враженнями, змістовно провести дозвілля.
Упродовж тижня учасники молодіжного обміну взяли участь у болгарському, румунському, турецькому та українському культурних вечорах, навчалися працювати з глиною на воркшопі «Ліпка з глини», знайомилися з оберегами українського народу на майстер-класі «Лялька-мотанка», малювали фарбами під час майстер-класу «Осінні мольберти».
Нікого не залишив байдужим український культурний вечір, група учасників з України вразила власною гостинністю та щедрим частуванням зарубіжних гостей. Представники країн-учасниць із задоволенням куштували національні смаколики, і навіть спробували себе у ролі шеф-кухаря під час приготування галушок у мануфактурі «Комора». Учасники взяли участь у екскурсії вечірньою Полтавою та спільному святкування Дня міста, екскурсії-знайомстві із сучасними кампусами та спортивними локаціями Полтавської політехніки тощо.
Висвітлення цього тренінгу на веб-сайті університету:
Кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва взяла участь у молодіжному обміні за програмою Erasmus+ ``New Generation New Technology``, присвяченому проблемам цифровізації в умовах пандемії, що відбувся 24-30 жовтня в Анкарі (Туреччина).
Його метою було підвищення рівня обізнаності науковців та студентів провідних європейських закладів вищої освіти у сучасних процесах цифрової трансформації та діджиталізації, формування в молоді власної життєвої позиції, розвитку необхідних «soft skills», готовності долучатися до національних та міжнародних освітніх івентів.
Учасники тренінгу детально проаналізували, чи існує насправді «конфлікт» між людиною й сучасними цифровими технологіями, розглянули основні шляхи та можливості для вирішення проблем збереження духовних цінностей, самобутності людської особистості в умовах високотехнологічного суспільства. Певним випробуванням для європейської громадськості став стрімкий перехід на дистанційний формат освітньої, наукової, соціокультурної діяльності, професійної комунікації, динамічне запровадження онлайн-формату у всіх, без винятку, сферах людського життя.
Тема цього міжнародного проєкту стосувалася актуальної нині проблеми формування цифрових компетентностей в епоху діджиталізації та пандемії – сучасні комп’ютерні технології, мобільні додатки, використання різноманітних систем та платформ дистанційного навчання, онлайн-комунікація та онлайн-освіта через МООСs. За допомогою презентацій, драма-методики та різноманітних форм групової роботи представники чотирьох країн обговорили досвід онлайн-навчання/спілкування/роботи в епоху COVID-19 та проаналізували переваги і недоліки дистанційних форм комунікації, можливості їхнього використання у майбутньому та способи попередження негативних наслідків діджиталізації.
Під час дискусій учасники презентували досвід вирішення окреслених технологічних проблем на національному рівні. На їхню спільну думку, оптимальним вирішенням існуючих проблем стане реалізація синергетичного підходу, поєднання традиційного та інноваційного розвитку, можливість застосовувати досвід, здобутий під час кризи, та визначення плану подальших дій.
Насичена культурна програма тренінгу давала унікальний шанс кожному зі слухачів познайомитися з культурою та традиціями країн-учасниць, оглянути видатні історичні пам’ятки, прогулятися визначними місцями і затишними вулицями турецької столиці. Чотири дні поспіль команди-учасниці влаштовували культурні вечори, на яких представляли культурні надбання своїх країн – національні страви та напої, презентації та відео про свої міста, країни та університети. Фінальним акордом став національний танець, представлений кожною країною.
Учасники тренінгу відвідали Атакуле – комунікаційну та оглядову вежу, висота якої сягає 125 метрів. Розташована місцева пам’ятка у районі Канкан у центральній частині Анкари. Мавзолей Ататюрка та Краєзнавчий музей варті уваги завдяки дивовижним історичним панорамам, що супроводжувалися тематичною музикою. Це місця, де оживають казки, легенди, народні пісні, унікальні оповідки турецького народу. Ще однією своєрідною «родзинкою» стало відвідування історичного центру - площі Ulus Meydani, великої транспортної розв’язки із статуєю Мустафи Кемаля Ататюрка та Анкарської фортеці, що є символами турецької столиці.
Підсумком тренінгу став обмін отриманими практичними знаннями, презентація проєктних робіт учасників, які на основі набутих знань, умінь та навичок продемонстрували високий рівень обізнаності у темі цифровізації та розв’язанні конкретних проблем інформаційного суспільства.
Висвітлення цього тренінгу на веб-сайті університету:
За підтримки ГО ``Development and Initiative`` та координаторки проєкту Катерини Пряжникової, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва взяла участь у проєкті мобільності молодіжних працівників Erasmus+ ``From Young to Adult``, який проводився 28 листопада 2021 року – 13 грудня 2021 року онлайн іспанською організацією ``Cazalla Intercultural`` та українською ГО ``Development and Initiative``. У проєкті взяли участь 29 учасників з Вірменії, Азербайджану, Естонії, Грузії, Греції, Італії, Литви, Польщі, Португалії, Іспанії, Турції та України.
Мета проєкту – покращення навичок економічної грамотності у молодіжних працівників із 13 європейських країн та налагодження зв’язків із різними стейкхолдерами для підвищення рівня обізнаності молоді у сфері молодіжного трудового права та сприяння адаптації студентської молоді до дорослого життя.
Проєкт проводився 6 днів у змішаному форматі – у вигляді 4-годинних Zoom-сесій та 6 модулів з практичними завданнями на платформі MOOC canvas. Основними темами обговорення стали 8 ключових компетентностей ``lifelong learning`` («навчання протягом життя») та як університети, навчальні установи та громадські організації можуть допомогти молоді розвивати ці компетентності, навички економічної грамотності, представлені на Всесвітньому економічному форумі, необхідні молоді для успішного працевлаштування у сучасному світі. Учасники тренінгу навчались методикам трансформації навичок, отриманих молоддю у процесі неформальної освіти, розробці нових підходів до покращення взаємозв’язків між сектором неформальної освіти та іншими стейкхолдерами, залученими до процесу соціальної адаптації, розробці стратегій соціальної адаптації молоді з обмеженими можливостями тощо.
Окрема увага приділялась створенню проектів для молоді та заповненню Europass, який складається з п'яти документів: Curriculum vitae, мовний паспорт та інших. Перші два документи можуть бути заповнені особисто, а решта – інституціями, які мають на це право).
Багато часу на тренінгу приділялося обговоренню ролі та значення Youthpass Competencies. YOUTHPASS – це європейський сертифікат, який отримує кожен з учасників молодіжного обміну, тренінгу та волонтерства. Ще його називають «Молодіжний паспорт». В ньому учасники самостійно аналізують та зазначають неформальний та інформальний навчальний досвід, який учасник/учасниця отримали в результаті реалізації проєкту) тощо.
Також за допомогою методики ``planning arrow`` учасники тренінгу складали план (``action plan``) проекту для молоді на основі 7 компонентів: vision (загальне бачення проекту) – aim (мета) – objectives (завдання) – resources (необхідні ресурси) – critical success factors (ключові фактори успіху) – potential obstacles (можливі перешкоди) – what/who/when (що/хто/коли). Після створення індивідуальних та групових проектів тренерки – Катерина Шерер (Ekaterina Sherer) та Наталія Нікітіна (Natalia Nikitina) - дали кожному учаснику персональні поради та рекомендації стосовно слабких та сильних сторін представлених проектів та можливості їхнього втілення у навчальних установах своїх країн.
Багато уваги приділялося системі цифрового визнання результатів навчання та отримання навичок Open Badges. Цю технологію було розроблено у 2012 році відомою організацією Mozilla Foundation. Існує відкритий стандарт Open Badges v2, що регламентує її функціонування. Технологія активно використовується в міжнародних університетах, навчальних центрах тощо. Суть технології полягає в тому, що вона надає навчальним сертифікатам нової електронної форми значка-картинки. Open Badges дозволяє створити персоналізований файл-картинку формату PNG у будь-якому дизайні, у код якого «зашивається» інформація про власника сертифіката. Такий файл можна додавати до електронних листів, публікувати в соцмережах, надсилати роботодавцю разом з резюме.
Висвітлення цього тренінгу на Facebook-сторінці кафедри:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/801760634551972
Висвітлення цього тренінгу на веб-сайті університету:
Кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва стала учасницею 5-денного онлайн тренінгу за програмою Erasmus+ ``Digital Transformation of Youth Organizations``, що проводився грецькою організацією ``Youth and Lifelong Learning Foundation`` з 29 листопада 2021 року по 7 грудня 2021 року.
Тренінг був створений для представників молодіжних організацій усіх рівнів з метою покращення так званої «присутності в інтернеті» або ``online footprint``, зокрема, розглядалося, як допомогти організаціям з обмеженими технічними можливостями перейти у цифровий формат, яким способом можна посприяти цифровізації молодіжних організацій із сільських місцевостей, як можна успішно запроваджувати нову молодіжну політику ЄС. У проєкті взяли участь викладачі, вчителі та молодіжні працівники з Німеччини, Австрії, Франції, Португалії, Іспанії, Марокко, Тунісу, Чехії, Нідерландів, Болгарії, Греції, Латвії, Туреччини, Кіпру, Грузії, Азербайджану, Лівану, Йорданії..
Тренінг проводився у змішаному форматі: 5 днів інтенсивного навчання в ZOOM були поєднані із проходженням курсу на MOOC-платформі ``HOP``.
Тренери Карміне Роді Фаланга, Антонела Котсоні та Панагіотіс Антонопулос розповіли учасникам про онлайн-медіа та популярні пошукові системи, ``YouTUBE``, ``Reddit`` та ``QAnon``, ключові компетентності Erasmus+ та Youthpass (так званий «молодіжний паспорт» – європейський сертифікат, який отримує кожен з учасників молодіжного обміну, тренінгу чи волонтерства за програмою Erasmus+), основні компетентності «освіти протягом життя» (``lifelong learning``), можливості MOOC ``HOP`` – платформи онлайн-курсів в рамках програм Erasmus+ та European Solidarity Corps.
Під час тренінгу також навчали організовувати вебінари, стримінги та підкасти, азам створення веб-сайтів, роботі з інтерактивними дошками та планерами Trello, Asana та Basecamp, розповідали про психологію кольору та психологію форми в дизайні та про те, яким чином її доцільно використовувати у повсякденній роботі, про те, як правильно обирати цифрові інструменти для своєї роботи, що таке «бренд» та «брендинг» (і чим він відрізняється від «маркетингу») та навіщо це потрібно в сучасному світі.
Особлива увага приділялась стратегіям цифрової комунікації та способам використання соціальних мереж та медіа собі на користь а також цифровій інклюзії: як можна зробити університетський веб-сайт, блог, підкаст тощо більш доступним для людей з поганим зором чи поганим слухом, як зробити навігацію веб-сайтами більш зручною для користувачів з обмеженими можливостями. Окремо розглядалась стратегія ЄС стосовно цифрових компетентностей освітян (22 компетентності).
Висвітлення цього тренінгу на веб-сайті університету:
Кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анна Павельєва взяла участь у 5-денній програмі академічної мобільності Erasmus+ “Future Skills Now”, яка проходила онлайн з 21 по 25 лютого 2022 року за підтримки організацій Breakthrough Foundation за підтримки Kids in Action (GR), Madiba (IT), Nectarus (LT), TiPovej! (SI), Youthopolis (RO), Think Forward (UK) у місті Вільнюс, Литва.
30 науковців та молодіжних працівників із більш ніж 20 країн вивчали навички, які, за прогнозами учених, будуть необхідні молоді через 5-10 років та обговорювали способи покращення цих навичок в умовах освітнього процесу у вузах та в рамках роботи молодіжних організацій різних рівнів.
Тренінг “Future Skills Now” проходив у змішаному форматі: 5-годинні практичні Zoom-сесії поєднувались із виконанням домашніх завдань на MOOC-платформі “Cities of Learning”.
Платформа “Cities of Learning” – це популярна «освітня екосистема», за допомогою якої будь-які фізичні особи та організації можуть пропонувати можливості для навчання (як офлайн, так і онлайн чи цифрового) та видавати Open Badges – цифрові сертифікати, що підтверджують опанування певних курсів/освітніх програм та здобуття спеціальних навичок. Open Badges визнаються багатьма організаціями у всьому світі і можуть бути включені до резюме та CV. За допомогою платформи “Cities of Learning” освітні установи та адміністрації, міські та області ради та інші адміністративні установи можуть створювати так звані освітні хаби та освітні проєкти як для місцевих жителів, так і для усіх бажаючих. На цій платформі (https://global.cityoflearning.eu/classes/64788) можна зареєструватися безкоштовно та брати участь у проєктах, курсах та тренінгах з різних куточків світу.
В рамках опанування курсу “Future Skills Now” обговорювали навички та компетентності, які будуть необхідні молоді через 5-10 років, навчались визначати ці найнеобхідніші навички та компетентності на основі наявних потреб ринку праці та прогнозів учених, вивчали практичні методи опанування навичок, необхідних молоді у 21 столітті. Учасники отримували індивідуальні практичні завдання та готували проєкти, а також працювали у групах. Зокрема, обговорювали наукові відео та статті, присвячені ймовірному розвитку людства та технологій через 5-10-15-20 років, потреби ринку праці у найближчому та віддаленому майбутньому і можливості адаптації навчальних програм та курсів під ці потреби, розглядали 56 основоположних навичок, необхідних людям у 21 столітті.
Тренери з Литви Laimonas Ragauskas, Nerijus Kriauciunas та Sandra Zoomers пояснили учасникам, як виявляти необхідні молоді навички та компетеності та розвивати їх в рамках певних освітніх програм та спеціальностей, а також ознайомили з грою Mega Trend Cards, створеною у 2020 році, яка дозволяє розвивати критичне та креативне мислення, логічні зв’язки та вчить прогнозувати потреби майбутнього. Цю гру, яка складається з 56 карток та інструкції, можна безкоштовно скачати та роздрукувати в англомовному варіанті (https://www.sitra.fi/en/publications/megatrend-cards-2020/), розробники рекомендують її до використання у школах, університетах та молодіжних і освітніх організаціях усіх форм та рівнів.
Висвітлення цієї програми академічної мобільності на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/naukovitsya-politekhniki-vzyala-uchast-u-programi-akademichnoi-mobilnosti-erasmus-future-skills-now.html
Окремий вебінар був присвячений волонтерству та наданню гуманітарної допомоги під час війни та досвіду європейських громадських організацій та активістів, які допомагають українцям, що тікають від війни.
Поєднання онлайн-зустрічей та виконання практичних завдань і проходження тестів на платформі сприяло кращому засвоєнню матеріалу та дало можливість учасникам курсу познайомитись та поспілкуватись в режимі реального часу і обговорити волонтерство, спрямоване на допомогу біженцям з України. Учасники з інших країн висловлювали свою підтримку Україні та українцям.
Учасники курсу, які відвідали усі вебінари та виконали усі завдання на платформі, отримали сертифікати про закінчення першої частини проєкту, друга частина, в якій науковиця Анна Павельєва також бере участь, розпочалась на початку вересня і також триватиме кілька місяців.
Волонтерська програма від Erasmus+ ESC (European Solidarity Corps – Європейський корпус солідарності) дозволяє всім молодим людям у віці від 17 до 30 років проходити міжнародні волонтерства в організаціях або державних органах Європи, Африки, Азії чи Південної Америки періодом від 2 до 12 місяців. Перевагами програми є унікальна можливість отримати практичний досвід роботи, познайомитись з місцевими жителями, їхньою культурою, традиціями, поринути у нове мовне середовище, що дасть змогу вдосконалити навички іноземної мови та soft skills.
По закінченню проекту учасникам надається сертифікат, що підтверджує проходження програми Європейського корпусу солідарності. Програми ESC повністю фінансуються: учасникам надається житло, харчування, а також покриваються всі транспортні витрати та витрати на страхування під час перебування за кордоном.
Актуальні можливості волонтерства за програмами European Solidarity Corps можна знайти на сайтах
https://europa.eu/youth/go-abroad/volunteering/opportunities_en,,
salto-youth.net/
t.me/tviyprostir
t.me/studwaydiem
Висвітлення участі доц. Павельєвої А. К. у курсі MOOC Erasmus+ на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/mozhlivosti-ta-perevagi-volonterskikh-program-evropeyskogo-korpusu-solidarnosti.html
Голова Ради молодих учених факультету філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва та старша викладачка кафедри германської філології та перекладу Світлана Мангура завершили навчання на курсі “MOOC on Digital Youth Work” у рамках програми Erasmus+, що проходив оналйн з 23 травня 2022 року по 10 липня 2022 року. Науковиці успішно опанували цифрові навички роботи з молоддю та отримали відповідні сертифікати.
Навчання на курсі тривало упродовж кількох місяців та проходило у змішаному форматі – учасники щоденно 2-3 години присвячували виконанню завдань на платформі онлайн-освіти Canvas та брали участь у вебінарах.
Курс розроблений фасилітаторами Nerijus Kriauciunas та Laimonas Ragauskas з NGO «Nectarus» у співпраці з «Verke» – Національним експертним центром цифрової молодіжної роботи у Фінляндії (National Centre of Expertise for Digital Youth Work in Finland) та зовнішніми експертами Adina Marina Șerban, Evaldas Rupkus, Tracey Moore, Anu Pöyskö, Barbara Buchegger та Michele di Paola.
Даний курс створений для молодіжних працівників, викладачів та вчителів з Європи, які бажають дізнатися про теоретичні основи та успішні кейси цифрової роботи з молоддю, отримати практичні інструменти цифрової роботи та обмінятись передовими практиками з колегами з різних країн.
Курс складається з восьми навчальних модулів:
- Модуль 1. Загальний вступ до цифрової роботи з молоддю;
- Модуль 2. Цифровізація суспільства та вплив на роботу з молоддю;
- Модуль 3. Планування та проектування цифрової роботи з молоддю;
- Модуль 4. Інформація, дані та медіаграмотність у молодіжній роботі;
- Модуль 5. Онлайн спілкування;
- Модуль 6. Цифрова творчість молоді;
- Модуль 7. Безпека в Інтернеті;
- Модуль 8. Рефлексія та оцінка розвитку цифрової роботи з молоддю
Кожен модуль доповнювався практичними заняттями, networking-meetings, вебінарами та підсумковими тестами.
Зміст курсу відповідає потребам у навчанні, визначеним експертною групою, яка надала рекомендації щодо цифрової політики в роботі з молоддю згідно Робочого план Європейського Союзу по роботі з молоддю на 2016-2018 рр.
У рамках цього модулю учасники розглянули що являє собою. цифрова робота з молоддю, як її слід проводити і навіщо вона взагалі потрібна, дізнались, що цифрова робота з молоддю означає проактивне використання або звернення до цифрових медіа та технологій у молодіжній роботі, а роль молодіжних працівників/викладачів/вчителів полягає в тому, щоб розширити можливості молодих людей та їх здатність брати активну участь у прогресуючому цифровому суспільстві та розширювати використання технологій. Досягти цього можна за допомогою спеціальних компетенцій для цифрової роботи з молоддю.
Навчально-ресурсний центр SALTO розробив модель цифрових компетенцій ETS для роботи молодіжних працівників на міжнародному рівні. У цій моделі цифрова компетентність включає чотири компоненти – ставлення, знання, навички та поведінку. Ставлення (бажання молодіжного працівника) є основою для розвитку компетентності, адже воно призводять до отримання знань завдяки досвіду, книгам, Інтернету тощо, і навичок, здатності виконувати завдання, застосовувати знання та перетворювати ставлення на дії. Усі вищеназвані фактори призводять до відповідної та контекстної поведінки.
Науковиці Полтавської політехніки спільно з колегами із провідних європейських країн обговорили звіт «Цифрові компетенції та цифрові можливості», створений між вереснем 2021 року та січнем 2022 року на основі європейських і національних практик цифрової роботи з молоддю у десяти різних країнах. Звіт визначає рамки цифрових компетенцій та інструментів самооцінки для молодіжних працівників, тренерів, педагогів, учителів; цифрову спроможність та інструменти самооцінки для роботи з молоддю та освітніх організацій; навчальні матеріали з цифрової роботи з молоддю тощо.
За допомогою трьох інструментів для самооцінки учасники курсу визначали свої компетенції цифрової роботи з молоддю. Особливу увагу приділили рамці компетенцій «Skill IT for Youth», яка охоплює 9 компетенцій молодіжних працівників, що займаються цифровою роботою з молоддю та зацікавлених у підтримці молодих людей у розвитку навичок XXI століття. Рамка компетенцій допомагає визначити особисті сильні та слабкі сторони, оцінити та вдосконалити професійну цифрову компетентність робочої спільноти, визначити потреби персоналу в навчанні, наймати та впроваджувати нових працівників.
Інший інструмент, Колесо цифрової компетентності – Digital Competence Wheel допомагає визначити, якими цифровими компетенціями володіє людина та що їй слід покращити.
Колесо цифрових компетенцій базується на великому дослідницькому проекті ЄС DIGCOMP, створеному на основі рішення Європейського парламенту включити цифрові компетенції як одну з восьми основних компетенцій для навчання впродовж життя.
Учасниці курсу Анна Павельєва та Світлана Мангура розглянули прогнози в сфері освіти майбутнього, представлені Інститутом вивчення майбутнього, який називає наступне десятиліття «епохою розподілених повноважень», і стверджує, що це майбутнє настає прямо зараз. Крім того, викладачки детально розглянули прогноз і ключові рушійні сили змін в освіті представлені KnowledgeWorks, організацією, що досліджує тенденції в навчанні.
Учасники курсу також отримали завдання провести експеримент та дослідити до якого типу цифрової молоді відносяться студенти, з якими ми працюємо. Викладачки політехніки провели серед студентів-філологів анкетування, яке складалося з наступних питань:
1) Якими соціальними мережами Ви зазвичай користуєтесь?
2) Що Ви найбільше любите робити онлайн?
3) Де ви шукаєте поради чи рекомендації в Інтернеті?
4) Які речі Ви все частіше робите онлайн (або за допомогою цифрових технологій)?
5) Що вас турбує в онлайн-світі?
На основі отриманих відповідей слід було визначити тип цифрового користувача і, залежно від цього, розробити стратегію цифрової роботи для студентів кожного типу.
Крім того, під час онлайн-вебінарів учасники курсу поділилися своїми думками та спостереженнями стосовно того, які нові форми роботи з молоддю з’являються в епоху цифровізації і до чого діджиталізація спонукає молодіжних працівників, як змінюється роль молодіжних працівників в еру цифрових технологій тощо.
Окремо вивчали можливості використання таких популярних цифрових інструментів навчання, як «Flipgrid», «Nearpod», та «Kahoot!»
Багато уваги приділялось картковій грі Sitra Mega Trend Cards, яка дозволяє вивчити ключові тренди у роботі з молоддю які, на думку авторів гри, впливають на наше життя і, як наслідок, на наше майбутнє. Метою гри є стимуляція критичного мислення
Оскільки фасилітатори курсу впевнені, що молоді люди повинні і можуть бути залучені до всіх етапів цифрової роботи – проєктування, розробки, реалізації та оцінювання, учасники проєкту під час онлайн-зустрічей обговорювали форми залучення студентів до процесу цифровізації навчання та інклюзію в цифровій роботі з молоддю.
Курс проходив за підтримки німецького, данського та португальського національних агентство Erasmus+ Youth та Європейського Корпусу Солідарності (the European Solidarity Corps programmes).
Висвітлення участі доц. Павельєвої А. К. та ст.викл. Мангури С. І. у курсі MOOC Erasmus+ на веб-сайті університету:
Голова Ради молодих вчених факультету філології, психології та педагогіки – кандидатка філологічних наук, доцентка, доцентка кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва успішно пройшла навчання на курсі Erasmus+ “MOOC on the European Solidarity Corps”, Part II (частина друга) у рамках програми Erasmus+. Науковиця поглиблювала знання стосовно оформлення документації та подачі заявок на участь у волонтерських програмах Європейського корпусу солідарності.
Анна Павельєва відвідала усі вебінари, успішно виконала завдання на платформі та отримала сертифікат про завершення другої частини проєкту. Важливо відзначити той факт, що викладачка Полтавської політехніки стала єдиною учасницею обох етапів освітнього курсу з України.
Під час опанування ІІ частини курсу учасники разом з фасилітаторами розібрали основи підготовки до подання заявки на участь у проектах Європейського корпусу солідарності як від певної організації, так і від окремої команди молодих людей. Зокрема, детально розглянули поетапно весь процес подачі заявки, хто бере участь в оцінці заявки та процесі прийняття рішень і відбору проєктних заявок, які вимоги висуваються до аплікантів, як оцінити готовність і спроможність організації втілити в життя проєкт Корпусу та де знайти документи, необхідні для подачі заявки, методичні посібники та рекомендації, які етапи необхідно пройти, щоб отримати відповідний quality label (так званий «ярлик якості»). Учасники курсу розбирались із тим, які типи «ярликів якості» доступні; як і коли подати на його отримання заявку та хто і як буде оцінювати цю заявку; яку інформацію потрібно надати і у якому вигляді. Також розглядали різні види волонтерства в рамках проєктів корпусу солідарності, методи та ресурси для наставництва та інструктажу, рекомендації щодо покращення практики волонтерства, волонтерство як підтримку молоді тощо.
Окремий вебінар був присвячений гуманітарній допомозі, практичним кейсам надання гуманітарної допомоги та пошуку партнерів та надихаючих ідей для майбутніх проектів надання гуманітарної допомоги.
Учасники курсу також взяли участь у вебінарі під назвою «Наставництво та підтримка молоді», під час якого Anna Yeghoyan, наставниця волонтерів, що надають гуманітарну допомогу в Центрі молодіжної ініціативи Гюмрі (Вірменія) та тренер молодіжних проєктів і фасилітатор Nerijus Kriaučiūnas, розповіли про менторську підтримку волонтерської діяльності та волонтерів гуманітарної допомоги.
Висвітлення участі доц. Павельєвої А. К. у курсі MOOC Erasmus+ на веб-сайті університету:
22-26 травня 2023 року доктор філологічних наук, професор, професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова взяла участь у навчальній мобільності (Training Mbility KA 171) за програмою Erasmus+ у рамках “Erasmus International Week” у партнерському університеті – “Aurel Vlaicu” University of Arad.
До участі у міжнародному проєкті долучилися науковці, що представляли заклади вищої освіти 9 країн світу – Спортивного університету м. Тирана (Албанія), Середземноморського університету м. Подгоріца (Чорногорія), Державного Університету Ілії (Грузія), Університету Саїда (Алжир), Фірат Університету (Туреччина), Університету Порту (Португалія), Державного економічного університету м. Кишинів (Республіка Молдова), Національного університету «Полтавська політехнака імені Юрія Кондратюка» (Україна) та Державного університету (Перу).
Програма стажування була досить насиченою та розрахованою на фахівців різних спеціальностей. За словами організаторів, її мета полягає у тому, щоб за допомогою різного роду активностей відзначити Європейський рік навичок, оскільки програма Erasmus є важливим інструментом для особистісного та професійного розвитку університетських спільнот – студентів, викладацького та невикладацького персоналу.
У перший день учасників проєкту вітала ректор UAV Рамона Ліле, яка наголосила, що співпраця науковців з усього світу є запорукою миру та можливістю ефективної колаборації учених, що має дати поштовх до розвитку вищої освіти загалом. Далі учасники прослухали ввідні лекції з історії Румунії та «Aurel Vlaicu» University of Arad, дізналися про структуру, науково-технічну та лабораторну базу університету.
Учасники стажування ознайомилися із низкою сучасних наукових лабораторій, які функціонують при університеті «Aurel Vlaicu» University of Arad (Лабораторія природничих досліджень, Лабораторія мікроскопічних досліджень, Лабораторія біології рослин, Лабораторія хроматографії тощо).
Усі присутні ознайомилися із матеріально-технічним забезпеченням факультету інженерії, зокрема прослухали лекцію «The Development of Entrepreneurial Skills in Textile industry (Розвиток підприємницьких навичок в текстильній індустрії)», оглянули навчально-виробничі центри: «Лабораторія текстильних технологій», «Лабораторія міждисциплінарної метрології та контролю якості текстильної продукції» тощо.
Презентація факультету фізичної культури та спорту відбувалася у два етапи: слухачі побували на зустрічі з легендою румунської гімнастики, призеркою Олімпійських ігор Емілією Еберле, яка розповідала про своє становлення, досягнення у спорті, жертви, на які вона пішла заради спорту та про радість спортивних перемог. Власним прикладом видатна гімнастка написала історію спортивної гімнастики Румунії, надихнувши багатьох спортсменів.
Далі учасників привітав декан факультету фізичної культури та спорту та знайомив з локаціями факультету - гості відвідали велику спортивну арену, де відбувалися показові виступи спортсменів та їхнє нагородження після вдалих виступів у різноманітних змаганнях.
Усі присутні мали змогу ознайомитися із локаціями факультету гуманітарних та соціальних наук, який представляла декан dr. Alina Ionescu Miercuri. Вона знайомила слухачів з лінвокраїнознавчими особливостями Румунії, розповідала про традиції, національне вбрання, кухню тощо. Учасники проєкту із задоволенням пройшли краш-курс румунської мови, виконували практичні завдання, практикували найпростіші фрази, щоб уміти комунікувати у разі необхідності з носіями мови.
Третій день тижня Erasmus+ був присвячений екскурсіям-подорожам по території округу Арад, що територіально охоплює частини двох історичних областей у західній Румунії – Крішани та Баната. Учасники під час екскурсій прослухали цикл лекцій з історії Румунії, дізналися про визначних діячів цього краю, цікаві історичні факти, пов’язані з відомими людьми та визначними місцями.
Цікавим у методичному плані став четвертий день проєкту, коли учасники обговорювали стратегії розвитку сучасної освіти «Strategies for Learning and Developing Entrepreneurial skills» та моделі мотивації сучасної молоді до навчання «New Teaching and Learning Models for Student Motivation».
Висвітлення участі проф. Т. В. Кушнірової у цій програмі мобільності на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/naukovitsi-politehniki-zavershili-stazhuvannya-za-programoyu-erasmus-na-bazi-rumunskogo-universitetu.html
Erasmus+ KA 131 Staff Mobility at the University of Applied Sciences Burgenland (Austria)
30 квітня по 4 травня 2024 року кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва братиме участь у програмі академічної мобільності Erasmus+ KA 131 Staff Mobility в партнерському університеті – University of Applied Sciences Burgenland (місто Айзенштадт, Австрія).
Erasmus+ Teaching Staff Mobility at the Transilvania University of Brasov (Romania)
З 26 травня по 1 червня 2024 року кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри германської філології та перекладу Оксана Воробйова братиме участь у програмі академічної мобільності Erasmus+ Teaching Staff Mobility в партнерському університеті – Transilvania University of Brasov (місто Брашов, Румунія).
Erasmus+ Staff Training Mobility KA 171 at the “Aurel Vlaicu” University of Arad (2024)
З 27 травня по 31 травня 2024 року кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Юлія Ніколаєнко братиме участь у програмі академічної мобільності Erasmus+ Staff Training Mobility KA 171 в партнерському університеті – “Aurel Vlaicu” University of Arad (місто Арад, Румунія).
11-15 березня 2024 року кандидатка філологічних наук, доцентка, доцентка кафедри германської філології та перекладу, координаторка зовнішніх комунікацій у Eurodoc, членкиня Експертної ради молодих учених Міністерства освіти і науки України, членкиня ГО “INOSI” Анна Павельєва взяла участь у двох семінарах з відкритої науки, організованих в рамках трирічного проєкту Erasmus+ CBHE “Open4UA” (Open Science for Ukrainian Higher Education System, 101129085, ERASMUS-EDU-2023-CBHE-STRAND-3).
Перший семінар відбувся 11-13 березня 2024 року в TU Delft | Делфтському технічному університеті (м. Делфт, Нідерланди), найстарішому та найбільшому технічному університеті в Нідерландах, який нараховує понад 15 000 студентів і понад 2 000 наукових співробітників. Це один із найкращих технічних університетів світу
Семінар у Делфті був побудований на структурованому підході з урахуванням відомої концепції Брайана Носека, що складається з п'яти елементів для стимулювання культурних змін у відкритій науці: інфраструктура, користувацький інтерфейс/досвід, спільноти, стимули та політика.
З вітальним словом до учасників семінару звернулись Аластер Даннінг (Alastair Dunning) та Олександр Березко (Oleksandr Berezko), Міра Станік (Mira Stanic) зробила огляд Центрів цифрової компетентності в Нідерландах і як вони допомагають полегшити роботу дослідника, Янь Ван (Yan Wang) та Паула Мартінес Лаванчі (Paula Martinez Lavanchy) розповіли про те, яка технічна та соціальна інфраструктура необхідна для впровадження FAIR Data на прикладі Делфтського технічного університету (сховища, інструменти, але, людський потенціал та навички), Аніта Еерланд (Anita Eerland) – про спільноти відкритої науки та їхню роль, Кім Хуйпен (Kim Huijpen) – про національну (голландську) програму визнання практик відкритої освіти та систему заохочень, Йерун Босман (Jeroen Bosman) – про практики відкритої науки в Утрехтському університеті, Ганс де Йонге (Hans de Jonge) – про політику Нідерландської дослідницької ради (NWO) стосовно практик відкритої науки, Йорі Тайдінк (Joeri Tijdink) – про передачу знань з використанням методологій співтворчості та про інструментарій SOPs4IR з реформування оцінювання наукових досліджень та вдосконалення практик відкритої науки, а також модерував групову роботу учасників семінару, під час якої завданням було створити план впровадження відкритої науки з урахування інструментів, методик впровадження відкритої науки та програми просування відкритої науки на університетському рівні. Генеральний директор Директорату розвитку науки в МОН України Григорій Мозолевич представив законопроект, спрямований на інтеграцію принципів відкритої науки в національну дослідницьку екосистему.
Учасники семінару обговорили, що з почутого і побаченого можна застосувати в українському контексті, а що ні, дискутували про те, що слід змінити в рекомендаціях щодо впровадження відкритої науки в Україні, виходячи з того, що дізналися; які перешкоди можуть стати на заваді впровадженню практик відкритої науки в Україні та як можна подолати ці перешкоди.
Програма семінару дуже різнобічна і включала обговорення різних аспектів, важливих для впровадження відкритої науки, включаючи сесії, присвячені інфраструктурі управління дослідницькими даними, ролі центрів цифрових компетенцій, формуванню та підтримці спільнот відкритої науки, а також формулюванню політики, що сприяє просуванню практик відкритої науки.
Це був інтерактивний семінар, що включав групові дискусії та методології співтворчості, що сприяють ефективній передачі знань, а також практичні завдання, спрямовані на планування впровадження принципів відкритої науки. За допомогою модерованих дискусій, присвячених відповідним питанням, учасники семінару вивчали застосування практик відкритої науки та вирішували пов'язані з ними проблеми на практичних кейсах.
Другий семінар з практик відкритої науки відбувся 14-15 березня 2024 року в ULB - Université Libre de Bruxelles – так званому Вільному університеті Брюсселя (Брюссель, Бельгія) – франкомовному дослідницькому університеті, який є одним із двох закладів, які ведуть своє походження від Вільного університету Брюсселя, заснованого в 1834 році бельгійським юристом П'єром-Теодором Верхагеном. У Брюсселі є два університети, назви яких англійською мовою означають Вільний університет Брюсселя: франкомовний Université libre de Bruxelles та голландськомовний Брюссельський вільний університет. Жоден не використовує англійський переклад, оскільки він неоднозначний.
В ULB - Université Libre de Bruxelles працюють щонайменше 2000 докторантів і близько 3600 дослідників і викладачів, які проводять передові дослідження у точних, прикладних і гуманітарних науках, а дослідники ULB були нагороджені численними міжнародними нагородами та визнаннями. З-поміж випускників ULB – Шарль Мішель (прем’єр-міністр Бельгії та голова Європейської Ради), Франсуа Англер (лауреат Нобелівської премії з фізики) та Амелі Нотомб (відома бельгійська франкомовна письменниця).
Семінар в ULB був присвячений подальшому розвитку законодавчої та політичної бази, що сприятиме реформам у сфері відкритої науки та оцінювання досліджень. Метою семінару було допомогти учасникам заглибитись в законодавчі нюанси, необхідні для включення принципів відкритої науки та оцінювання досліджень до національного порядку денного та прокласти шлях до трансформаційних правових підходів, які сприятимуть прозорості, інклюзивності та співпраці в дослідницькій екосистемі. Програма семінару була покликана надихнути на діалог між науковцями, політиками та експертами з питань відкритої науки та оцінювання досліджень. Учасники навчались розробляти інституційну та національну політику відкритої науки, які не лише сприятимуть розвитку та обговорювали, як ефективне законодавство може каталізувати впровадження практик відкритої науки, включаючи роль політики у подоланні бар'єрів та розвитку культури прозорості, доступності та співпраці в наукових дослідженнях на прикладі огляду українських законопроектів та бажаних змін до них.
З вітальним словом до учасників семінару звернулись Енн Вейемберг (Anne Weyembergh), Олександр Березко (Oleksandr Berezko) та Матіас Шройєн (Mathias Schroijen), які підкреслили важливу роль відкритої науки та розвитку оцінювання досліджень у сучасній дослідницькій екосистемі та наголосили на необхідності розробки дієвих стратегій для інтеграції принципів відкритої науки в національне законодавство України. Член Консультативної ради Eurodoc Агнєшка Зіра (Agnieszka Zyra) розповіла про програму Амбасадорів Відкритої Науки у Євродоці, особливості розробки та реалізації цієї програми, зміст модулів та вимоги до учасників, методи оцінювання, компетентності та результати навчання та важливість цієї програми для просування та впровадження принципів відкритої науки у своїх спільнотах та за їх межами.
Значна увага в рамках семінару приділялась Коаліції з просування оцінювання наукових досліджень (Coalition for Advancing Research Assessment - CoARA). Зокрема, обговорили інтеграцію принципів відкритої науки та прогресивних підходів до оцінки досліджень для створення більш прозорого, інклюзивного та спільного дослідницького середовища; синергетичний підхід до реформування того, як оцінюється якість досліджень відповідно до практик відкритої науки в Україні; розглянули практичні стратегії ULB щодо впровадження практики відкритої науки в академічних установах, подолання інституційних бар'єрів та використання політики для забезпечення сталих змін; необхідність переходу від традиційних оцінок, що ґрунтуються на метриках, до більш цілісного підходу в оцінюванні досліджень (на прикладі Декларації Сан-Франциско про оцінку досліджень (San Francisco Declaration on Research Assessment – DORA), що виступає за стратегії оцінювання, які підкреслюють внутрішню цінність результатів досліджень та дослідницьких практик, тим самим сприяючи більшій прозорості, інклюзивності та співпраці в науковій спільноті; внесок cOAlition S – міжнародного консорціуму дослідницьких організацій у впровадження Open Access (відкритого доступу), його ідеї та досвід, спрямовані на формування національної політики та сприяння розробці ефективних інструментів оцінки відкритої науки та оцінювання досліджень для українських ЗВО та дослідницьких організацій, вирішуючи унікальні виклики, пов'язані з переходом від традиційних практик до сучасних, інклюзивних, дослідницьких методологій.
На додачу до семінарів, зустріч учасників проекту Open4UA стала можливістю приділити більше уваги останнім трендам, що стосуються реформи оцінювання наукових досліджень в Україні і послугувала платформою для обговорення поточного прогресу та майбутніх напрямків проекту Open4UA, підкреслюючи спільні зусилля, спрямовані на розвиток культури відкритості та прозорості в українській системі вищої освіти.
Загалом, навчальні семінари Open4UA є надзвичайно важливим етапом просування принципів відкритої науки в Україні, а сам проєкт слугуватиме прикладом для всієї Європи.
Висвітлення участі доц. Павельєвої А.К. в цих семінарах на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/naukovitsya-politekhniki-vzyala-uchast-u-vorkshopakh-z-vidkritoi-nauki-v-niderlandakh-ta-belgii.html
Протягом весняного семестру 2022/2023 навчального року, а саме – з 27 лютого 2023 року по 16 червня 2023 року 6 студенток спеціальності 035 «Філологія» навчались за програмою кредитної академічної мобільності у сфері вищої освіти Erasmus+ (кредитна мобільність KA1) в партнерському університеті Полтавської політехніки – “1 DECEMBRIE 1918" University of Alba Iulia (місто Альба-Юлія, Трансильванія, Румунія).
Учасницями програми стали:
- Студентки 1, 2, 3, 4 курсів Аліна Коломієць, Олександра Несторик, Олександра Даценко, Владлена Деміхіна, Валерія Сивак, Катерина Дудіна.
Протягом семестру студентки поглиблювали знання з профільних предметів та здобували нові навички та компетенції в європейському вузі, брали участь у культурних та освітніх заходах, їздили на екскурсії і вивчали румунську мову.
Катерина Дудіна, студентка 1 курсу спеціальності 035 «Філологія» ділиться власними враженнями:
«Румунія – це країна, розташована в південно-східній Європі, відома своєю багатою історією, прекрасними ландшафтами та яскравою культурою. Моє враження від Румунії полягає в тому, що це країна, повна контрастів, де сучасність і традиції співіснують унікальним чином.
Одна з перших речей, яка спадає на думку, коли я розповідаю іншим про Румунію, це її приголомшлива природна краса. Від скелястих вершин Карпат до пагорбів Трансільванії та кришталево чистих вод Чорного моря, різноманітні ландшафти Румунії справді захоплюють дух. Цю природну красу доповнює багата культурна спадщина країни, яку можна побачити в її історичних замках, монастирях і церквах.
Ще одна річ, яка мене вражає в Румунії – це її люди. Румуни – теплі, доброзичливі та привітні, завжди прагнуть поділитися своєю культурою та традиціями з іншими. Через музику, танці чи їжу є глибоке почуття гордості за спадщину Румунії, яку поділяє її народ.
На завершення моє враження від Румунії таке: це країна, повна несподіванок і контрастів. Її природна краса, багата культура та доброзичливі люди роблять її справді унікальною і вартою того, щоб приїхати сюди навчатись. Ці півроку перебування в Румунії відкрили для мене цілий світ, я знайшла багато друзів з інших країн, вивчила багато нового, покращила навички міжкультурної комунікації».
Олександра Несторик, студентка 3 курсу спеціальності 035 «Філологія»:
«Прибувши до Альба-Юлії кожна з нас була схвильована і сповнена бажання пережити нові емоції та отримати незабутні враження.
В першу чергу ми, звісно, ознайомилися з містом та нашою тимчасовою домівкою, яка одразу подарувала нам відчуття затишку. Далі були зустрічі з новими людьми, університетом та викладачками. Кожна з них справила чудове враження і ми завжди зберігатимемо їх у своїй пам‘яті.
Далі почалося активне навчання за програмою Erasmus+. Методики викладання, дружнє ставлення викладачів до нас і зв‘язок між студентами стали відкриттям. Сам факт того, що ми отримуємо і обробляємо інформацію англійською мовою вже було чимось новим і вражаючим, всі ці емоції спонукали і продовжують спонукати нас до навчання та роботи, пов‘язаних з університетом. Окремо можу згадати наших нових друзів з Ерасмус+, вони ніколи не помилялися у виборі активностей та завжди знаходили шляхи, щоб подарувати нам нові враження.
Звісно ж, ця подорож звела нас з людьми, котрих тепер ми можемо без сумніву назвати своїми друзями. Згадуючи, що всі ми з різних країн, культур та сімей наші стосунки набувають ще більшої цінності, бо ми вчимося один у одного кожного дня.
Румунія-неймовірна країна. Вона змушує затамувати подих, коли стикаєшся з красою її природи, коли гуляєш старими вуличками, відвідуєш величні замки, зустрічаєш людей, добрих і відкритих, коли куштуєш найсмачнішу в світі випічку і дізнаєшся деталі багатої історії цієї країни. Тепер кожна з нас матиме місце, куди ми можемо приїхати і дійсно відчути себе «як вдома» Я безмежно щаслива, що отримала шанс навчатись в Румунії упродовж цілого семестру! Дійсно, Полтавська політехніка – простір можливостей!»
Валерія Сивак, студентка 3 курсу спеціальності 035 «Філологія»:
«По-перше, хочу подякувати університету за організацію такого обміну, адже у цей складний для нашої країни час, якісна освіта – найцінніша інвестиція в майбутнє країни!
За ці півроку в Румунії ми встигли познайомитись з культурою, традиціями, менталітетом Румунії а також з іншими учасниками з різних країн: Молдови, Алжиру, Туреччини, Палестини, Ірану, Йорданії, Узбекистану, Азербайджану, Греції, Казахстану, Боснії і Герцоговини та Марокко, і всі вони тепер знають про Україну.
Навчання в університеті нам подобається адже завдяки допомозі викладачів та студентів-волонтерів ми швидко пристосувались. Тут діє інша система оцінювання студента, та й взагалі навчання інше, заняття трохи відрізняються від звичних нам, тож ми маємо змогу спробувати щось нове і порівняти різні системи освіти.
Університет «1 DECEMBRIE 1918» University of Alba Iulia дуже активно співпрацює з різними вузами світу в рамках прогами Erasmus+, до них приїжджає багато студентів-ерасмусівців, а також вони відправляють багато і своїх студентів за кордон. Радію, що наш університету також є активним учасником прогами Erasmus+, адже це допоможе розповсюджувати інформацію про Україну, ну і ,звісно, допомагає нам, студентам, розвиватися і реалізовувати себе.
Для нас організовують дуже багато цікавих заходів, воркшопів, екскурсій та яскравих івентів, завдяки яким ми маємо змогу познайомитись одне з одним краще. В університеті навіть існує молодіжна організація «Erasmus+» на чолі з президентом та віце-президентом і волонтерами, що було дуже несподівано для нас.
Нещодавно ми взяли участь у «Erasmus+ Week» , в рамках якого з гордістю представили нашу країну . Ми підготували цікавий спіч про наші традиції, кухню та живописні місця, заспівали запальну пісню та провели quiz-test, з невеличкими подарунками , які будуть нагадувати про Україну. Протягом цілого тижня ми мали якісь івенти, концерти, квести та лекції, тому нам тут ніколи сумувати.
Також ми намагаємось подорожувати Румунією, відвідуємо сусідні міста і популярні місця.
Живемо в гуртожитках, до речі, дуже комфортних. Приємно, що адміністратор завжди намагається нам допомогти вирішити якусь нашу проблему, і завжди йде нам назустріч. В гуртожитку є пральні машини і сушарки, і вони безкоштовні , що звісно чудово, в кожній кімнаті є своя кухня та ванна кімната, і непотрібно стояти в черзі чи чекати певного часу.
Румунія для нас відкрилась з іншого боку, це живописна країна з привітливими і гостинними людьми, і ми дуже раді , що маємо змогу бути тут і зараз».
Анонс цієї програми кредитної академічної мобільності на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/rumunskiy-universitet-zaproshue-vzyati-uchast-u-programi-akademichnoi-mobilnosti-erasmus.html
Висвітлення цієї кредитної академічної мобільності на веб-сайті університету:
- https://nupp.edu.ua/news/studentki-navchayutsya-za-programoyu-akademichnogo-obminu-v-rumunskomu-universiteti-partneri.html
- https://nupp.edu.ua/news/uchasnitsi-erasmus-podililisya-vrazhennyami-vid-navchannya-v-rumunskomu-universiteti.html
Протягом осіннього семестру 2023/2024 навчального року, а саме – з 01 жовтня 2023 року по 17 лютого 2024 року 16 студенток спеціальності 035 «Філологія» навчались за програмою кредитної академічної мобільності Erasmus+ в університеті “1 DECEMBRIE 1918” University of Alba Iulia.
Учасницями програми стали:
- Студентки 2, 3, 4 курсів Аліна Алєксєєва, Марина Білан, Інна Васильєва, Аміна Ватраль, Дарія Великодворська, Олександра Даценко, Валерія Дубовик, Валерія Казанко, Анна Маслак, Олександра Несторик, Катерина Новак, Анна Онопрієнко, Валерія Сивак, Дар'я Фоменко, Юлія Шапран, Анна Шенгур.
Студентки поділились своїми враженнями від навчання за кордоном:
Олександра Несторик, студентка 4 курсу:
«Навчання у Румунії проходить чудово. Люди дуже привітні, викладачі відкриті до комунікації і завжди готові прийти на допомогу. Дуже допомагають волонтери з Erasmus+, завдяки ним ми почуваємося безпечно і знаємо, що завжди є люди, котрі прийдуть на допомогу у будь яку хвилину.
В університеті завжди знайдеться місце для кожного, з їх інтересами та пропозиціями. Тут вислухають і допоможуть знайти вихід навіть з найскладніших ситуацій, том ми не нервуємо і можемо спокійно насолоджуватися навчанням. Це мій другий семестр в Альба Юлії, мені страшенно подобається навчатись тут за програмою мобільності, за що я безмежно вдячна рідній політехніці!».
Юлія Шапран, студентка 3 курсу:
«На мою думку, навчання за програмою Erasmus+ – це чудова можливість отримати не тільки нові знання, але й незабутні враження. Майже щотижня організатори влаштовують для нас розважальні заходи: перегляд кіно, вечірки, квести. Культурних заходів також немало. Наприклад, мені дуже сподобалась екскурсія по пам'ятках міста Альба-Юлії. А щодо навчання, то викладачі підтримують зв'язок зі студентами. Завжди готові відповісти на запитання. Дуже подобається дискусійний характер занять. Тож я дуже задоволена, що маю можливість навчатись в такій приємній атмосфері. Більше того, подорожувати, шукати пригод та знаходити нових друзів з різних точок світу»
Марина Білан, студентка 2 курсу:
«Мій досвід навчання у Румунії, в університеті 1 DECEMBRIE 1918” University of Alba Iulia у місті Альба Юлія, є захоплюючим і насиченим. Перш за все, важливо відзначити, що більшість предметів у цьому університеті співпадають з дисциплінами нашого університету, що робить адаптацію простішою, а навчання – ефективнішим.
Викладачі виявилися досить лояльними та мають високі професійні навички у спілкуванні з іноземними студентами. Це дозволяє нам взаємодіяти та обмінюватися досвідом та культурними особливостями, що робить навчання більш динамічним та цікавим.
Навчальна програма виявилася нескладною, що дозволяє уникнути перевантаження самостійним опрацюванням матеріалу. Це приємний бонус, адже ми маємо вільний час для дозвілля та вивчення інших аспектів культури.
У цілому, я отримую задоволення як від вивчення, так і від занурення у весь цей колорит міжкультурної комунікації. Впевнена, що цей досвід сприятиме покращенню та поглибленню моїх професійних навичок у майбутньому».
Катерина Новак, студентка 2 курсу:
«Відкриття світу, збагачення культурного досвіду та підвищення професійного рівня – це лише кілька з багатьох переваг навчання за програмою Erasmus+.
Навчання в Румунії дозволяє поглибити знання румунської мови, що відкриває нові можливості для міжкультурного спілкування та роботи в різних мовних середовищах. Також студенти Erasmus+ потрапляють в англомовне середовище, що також є не менш важливим. Крім того, спілкування зі студентами та науковцями з різних країн стає не лише невідʼємною частиною навчання, а й можливістю обміну досвідом, ідеями та перспективами.
Навчання проходить неймовірно цікаво. Кожна пара насичена новими знаннями та знайомствами. Мені особисто подобається те, що ти можеш змінити свій розклад, підлаштувати під себе, особливо якщо ти маєш додаткові заняття, це дуже зручно. Пари спрямовані більше на покращення комунікативних навичок та критичного мислення. Викладачі відповідальні, доброзичливі та завжди готові допомогти. Також в університетській їдальні готують дуже смачні страви, тож ми ходимо сюди щодня.
Не можна не згадати ESN волонтерів, які щотижня влаштовують для нас цікаві заходи та конференції. Запам’яталась також поїздка до Брашова, під час Хелловіну. Це була неймовірна подорож, під час якої ми відвідали багато вечорок для всіх Erasmus+ студентамів, які зараз навчаються в Румунії.
На завершення слід відзначити, що навчання в Румунії за програмою Erasmus+ – це унікальний шанс для освітнього та особистісного зростання. Ця програма дарує можливість перетворити академічний час у захопливу подорож, де кожен день приносить нові знання, враження та можливості».
Аліна Алєксєєва, студентка 3 курсу:
«Осінній семестр свого третього курсу я вирішила провести за програмою Erasmus+ в одному з університетів Румунії, а саме в 1 DECEMBRIE 1918” University of Alba Iulia у прекрасному містечку Альба Юлія, що знаходиться у самому серці Трансильванії. З першого дня місто підкорило мене неймовірними видами, чистим гірським повітрям та унікальним настроєм. У такій атмосфері мотивація навчатися та працювати над собою не може не зростати. Нас заселили у комфортний гуртожиток, повністю обладнаний для життя студентів. Представники університету тепло зустріли своїх гостей тематичними подарунками з емблемами університету та програми Erasmus+.
Навчання тут здається мені приємним, я навчаюсь у своє задоволення. Дисципліни даються мені легко завдяки високій педагогічній майстерності викладачів та їх високому рівню володіння англійською.
З мого досвіду, з Erasmus+ нудно не буває! Поза навчанням, ESN волонтери Альба Юлії організовують безліч цікавих заходів, тож я хотіла б розповісти про найбільш масштабний із них. Це був “Halloween in Transilvania”, який включав поїздку у місто Брашов, дві круті вечірки для Erasmus+ студентів з усіх куточків Румунії, відвідування трьох замків неймовірної краси, різноманітні святкові активності на кшталт різьби по гарбузах, виготовлення декоративних масок та багато іншого. Дуже рада, що завдяки Полтавській політехніці я маю можливість проживати усі ці емоції та отримувати такий безцінний досвід у Румунії».
Інна Васильєва, студентка 2 курсу:
«Вперше опинившись в Румунії, я була вражена гостинністю та теплотою місцевого студентського співтовариства. Починаючи з перших днів, студенти-еразмусівці та викладачі дуже тепло нас прийняли, що сприяло швидкій адаптації до нового академічного та культурного середовища. У Румунії я познайомилася з багатьма цікавими людьми. Разом ми працювали над проектами та відвідували різноманітні цікаві заходи. Навчання в іншій країні розширило мої горизонти, а інтеракція зі студентами з різних культур збагатила моє освітнє середовище. Окрім того, обмін досвідом та культурними враженнями відкрили нові перспективи і збагатили моє навчання в цілому.
Викладацький склад румунського університету вражає своєю високою кваліфікацією та відданістю своїм студентам. Заняття насичені актуальними знаннями та проводяться за допомогою інноваційних методик викладання, що відкрили для мене нові горизонти у моїй галузі навчання.
Завдяки участі в програмі академічного обміну Erasmus+, я отримала неперевершені можливості для саморозвитку та збагачення свого культурного досвіду. Ця мобільність дозволила мені поглибити розуміння мови, освоїти нові методи дослідження та знайти нових друзів із різних куточків світу.
Це незабутня можливість розширити свої горизонти, здобути нові знання та досвід, який вони важко здобудуть де-небудь ще.
З великим задоволенням рекомендую усім студентам взяти участь у програмах академічного обміну Erasmus+, оскільки це важливий елемент студентського життя та невід'ємна частину академічного розвитку. Дякую Полтавській політехніці за цю унікальну можливість, яка відкрила переді мною широкі перспективи і вдало вписалася у мій освітній шлях!».
Дар’я Фоменко, студентка 2 курсу:
«Алба-Юлія – живописне містечко, що знаходиться в центрі Румунії. На даний момент я навчаюся в місцевому університеті за програмою академічної мобільності. Дуже насичене навчання та цікаве викладання предметів допомагають удосконалювати навички, які є необхідними для майбутньої професії перекладача та покращувати свій рівень англійської мови, ще й вчити румунську. Якщо виникають труднощі, завжди можна звернутися до однокурсників, викладачів або волонтерів, що завжди готові допомогти.
Ця поїздка принесла мені багато цікавих та різноманітних знайомств. У вільний від навчання час, я люблю ходити вуличками Альба-Юлії та спостерігати за місцевими жителями, таким чином досліджуючи культуру та звичаї іншої країни.
Мальовнича природа європейської країни заворожує: від дивовижних пейзажів гір неможливо відвести погляд, а на історичну різноманітну архітектуру міста можна дивитися годинами.
Мені пощастило побувати в кількох містах Румунії: Брашові, Ришнові та у Сінаї. У Брашові я відвідала славнозвісний замок Бран, який за легендою пов'язаний з Дракулою, Владом Цепешем. Ришнов вразив мене своїми парками та наповненими історією вуличками, а у Сінаї я була у Пелеші, замку, наскрізь просякнутому багатою історією, що приголомшив мене своїми масштабами та фантастичними краєвидами.
Я дуже вдячна своїй альма-матер – Полтавській політехніці – та особисто Анні Костянтинівні Павельєвій за таку неймовірну можливість отримати цінний досвід, пізнати культуру та традиції іншої країни та за змогу як особистісно, так і професійно розвиватися. Сподіваюся брати участь у програмах Erasmus+ і надалі!».
Валерія Сивак, студентка 4 курсу:
«Навчання в Університеті нам подобається, адже завдяки допомозі професорів та волонтерів ми швидко пристосувались. Тут діє інша система оцінювання студента , та й взагалі навчання відрізняється. Викладачі завжди готові нам допомогти і йдуть на зустріч у будь-яких питаннях.
Для нас організовують дуже багато цікавих заходів, воркшопів, екскурсій та яскравих івентів, завдяки яким ми маємо змогу познайомитись одне з одним краще. Ось наприклад, декілька тижнів тому ми були на великому святі у сусідньому місті Брашові – «Halloween in Transylvania», на якому були присутні студенти-еразмусівці з усієї Румунії, то ж ми мали змогу подружитись з цікавими людьми і попрактикувати свою англійську.
В університеті навіть існує окрема молодіжна організація Erasmus+ на чолі з президентом та віце-президентом і волонтерами, що було дуже несподівано.
Румунія для нас відкрилась з іншого боку, це живописна країна з привітливими і гостинними людьми, і ми дуже раді , що маємо змогу бути тут і зараз».
Анна Онопрієнко, студентка 2 курсу:
«Erasmus+ – це найкраща можливість одночасно подорожувати та удосконалювати свій рівень знань. Перебуваючи у Румунії лише місяць, ми дізналися багато нового та познайомилися з культурою іншої країни. За період навчання в університеті ми також змогли познайомитися з методами оцінювання та підходами до навчання за кордоном! Я раджу хоч раз спробувати на собі цей важливий досвід навчання за кордоном!».
Аміна Ватраль, студентка 3 курсу:
«Перш за все, хочеться відзначити доброзичливість викладачів, адже з ними завжди можна поговорити та домовитися. Також цікавим є формат занять: дуже багато спілкування з групах, обговорення реальних проблем та ситуацій, а також створення різних проєктів.
Дуже цікавими є культурні заходи: екскурсії, перегляд фільмів, квести та багато іншого. Абсолютно кожен має змогу знайти щось, що йому до душі.
Щиро вдячна нашому університету за можливість пізнавати світ!»
Анна Маслак, студентка 4 курсу:
«Навчаючись на філологічному факультеті Університету Альби Юлії, я досліджую світ мови та літератури. В рамках вивчення різних курсів, я заглиблююсь як у класичні, так і в сучасні тексти, аналізую мовні явища та поглиблюю своє розуміння історії літератури. Набуті знання та навички готують мене до викликів в освіті, медіа та редакторській роботі. Викладачі заохочують до активної дискусії та творчого підходу, розвиваючи критичне мислення. Цей унікальний досвід відкриває можливості для кар'єрного та особистісного зростання».
Дарія Великодворська, студентка 3 курсу:
«Навчання неймовірно цікаве, викладачі дуже приємні та комунікативні! Матеріал, за яким ми вчимося, та завдання відрізняються від наших не так сильно, як я очікувала, але особисто для мене вони більш захоплюючі і складні. Університет і місто дуже гарні, плюс відкривається багато можливостей для подорожей, отримання нового досвіду та цікавих знайомств. В цілому я дуже рада, що змогла стати учасницею цієї програми обміну. Ми їздили в багато замків, серед яких замок Дракули, брали участь в treasure hunts та інших цікавих івентах, відвідували концентри тощо».
Валерія Дубовик, студентка 4 курсу:
«За ці півтора місяці навчання в університеті 1 DECEMBRIE 1918” University of Alba Iulia у місті Альба-Юлія, я пережила цілий спектр емоцій. Цей студентський обмін навчив мене справлятися із труднощами, адже тут ти маєш розраховувати в першу чергу лише на свої сили та навчитись підлаштовуватись під життя в іншій країні. Я можу сказати, що я стала набагато сильнішою, впевненішою у собі та своїх силах, витривалішою та готовою до нових звершень.
Особливо хочу відзначити високий рівень навчання в університеті. Викладачі прекрасно ставляться до Еразмус+ студентів, завжди готові йти на компроміси та допомогти за потреби. Це навчання дозволило мені не лише покращити мою англійську, а й отримати багато нових знань з різних предметів.
Не менш важливою складовою цього обміну є можливість подорожувати. За цей час я встигла з'їздити до Вроцлава та відвідати деякі прекрасні міста Румунії: Клуж, Брашов та Сібіу вразили своєю красою, особливо в передноворічний період».
Валерія Казанко, студентка 4 курсу:
«Моє навчання за програмою академічних обмінів Erasmus+ в університеті 1 DECEMBRIE 1918” University of Alba Iulia стало для мене трансформаційним досвідом, адже я не лише поглибила свої знання з профільних предметів, а й занурилась у багатий культурний досвід Румунії.
Викладачі університету є не лише експертами у своїх галузях, але й пристрасними освітянами, які прагнуть створити стимулююче навчальне середовище. Вивчення румунської філології змінило мої погляди на опанування мови, а отримані тут знання виходять за межі сторінок підручників.
Алба-Юлія, з її історичним шармом та привітними місцевими жителями, стала моїм домом на цей час навчання. Мандруючи брукованими вуличками, досліджуючи місцеві ринки та беручи участь у культурних заходах, я отримала глибоке розуміння румунських традицій. Теплота і відкритість місцевої громади допомогли мені відчути себе бажаним гостем, сприяючи розвитку дружби, яка виходить за межі культурних кордонів».
Олександра Даценко:
«Будучи студентом-філологом, я радію можливості у вивчення румунської і поглиблене вивчення англійської мов. Щоденне спілкування як в університеті, так і за його межами, значно сприяло вдосконаленню моїх мовних та комунікаційних навичок. Мультикультурне середовище в університеті також дозволило мені взаємодіяти з однолітками з різних країн. Співпраця над проектами, обмін різноманітними поглядами та вивчення різних освітніх систем розширює кругозір. Ці знання, безсумнівно, допоможуть мені в моїх майбутніх академічних і професійних починаннях.
Окрім академічної складової, цей обмін став каталізатором мого особистого зростання. Адаптація до нової освітньої системи, подолання мовних бар'єрів та орієнтація у повсякденному житті в іншій країні відточили мою стійкість та адаптивність.
На завершення, час, проведений в цьому університеті за програмою Erasmus+, став найкращим досвідом мого життя».
Анонс цієї програми кредитної академічної мобільності на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/rumunskiy-universitet-zaproshue-vzyati-uchast-u-programi-akademichnoi-mobilnosti-v-osinnomu-semestri.html
Висвітлення цієї кредитної академічної мобільності на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/maybutni-psikhologi-ta-filologi-prodovzhuyut-navchatisya-na-bazi-universitetu-v-transilvanii.html
Протягом весняного семестру 2023/2024 навчального року, а саме – з 19 лютого 2024 року по 14 червня 2024 року 6 студенток спеціальності 035 «Філологія» навчались за програмою кредитної академічної мобільності у сфері вищої освіти Erasmus+ (кредитна мобільність KA1) в партнерському університеті Полтавської політехніки – “1 DECEMBRIE 1918" University of Alba Iulia (місто Альба-Юлія, Трансильванія, Румунія).
Учасницями програми стали:
- Студентки 2 курсу Тетяна Головченко, Олександра Дебаєва, Єлизавета Дубинка, Вікторія Роспірко, Вікторія Торохтій та студентка 4 курсу Олександра Несторик.
Cтудентки діляться своїми враженнями від навчання в Альба Юлії:
Вікторія Торохтій, студентка 2 курсу спеціальності 035 «Філологія»:
«У другому семестрі свого другого року навчання я наважилась використати можливість навчатися за обміном програми академічної мобільності ERASMUS+ та приєднатися до студентського колективу університету “1 DECEMBRIE 1918” University of Alba Iulia в чудовому румунському місті Альба Юлія.
На першому тижні навчання Erasmus Student Network організували так зване Erasmus Рarty, щоб ознайомитися з місцем навчання та звикнути до нового середовища перебування. Також ESN проводять багато розважальних заходів кожні вихідні, наприклад, спортивні активності та перегляд фільмів із іншими студентами з різних куточків світу за цією ж програмою, що дає можливість зблизитися та поділитися культурними особливостями кожного.
За цей період навчання, який я тут знаходжусь, можна помітити покращення в розумінні, говорінні та сприйнятті англійської мови завдяки поглибленню в мовне середовище. Хочу зауважити любʼязність та щирість викладачів, які готові допомогти із питаннями та проблемами будь-якого роду».
Вікторія Роспірко, студентка 2 курсу спеціальності 035 «Філологія»:
«Мені дуже подобається атмосфера, що сприяє навчанню та підтримці комунікації між студентами та викладачами. За два тижні ми вже встигли познайомитися з студентами з інших країн. Також проводився перегляд цікавого фільму, гуляли по місту.
До студентів по обміну відносяться лояльно. Викладачі завжди і завжди в усьому допомагають.
Перебування в чужій країні є комфортним, адаптація пройшла непомітно. Окрім можливості отримати ґрунтовні знання, тут я навчилася бути самостійною й цінувати можливості, навчилася мудрості й критичного погляду на обставини»
Тетяна Головченко, студентка 2 курсу спеціальності 035 «Філологія»:
«Навчання в Полтавській політехніці імені Юрія Кондратюка – це не тільки про здобуття вищої освіти, а й про здійснення мрій. Я ніколи раніше не була закордоном, але завжди мріяла подорожувати, відкривати та досліджувати нові простори, як довкола, так і всередині себе.
Отож, завдяки програмі Erasmus+ та відкритій до співпраці політиці нашого університету, що була і є спрямованою на отримання студентами не тільки ґрунтовної теоретичної бази, а й практичних навичок та досвіду, які точно стануть у пригоді в майбутньому, я змогла нарешті втілити свої бажання в реальність.
За цей короткий період часу, що я перебуваю на навчанні за програмою мобільності студентів у румунському університеті “1 Decembrie 1918”, мені вдалося познайомитися з мальовничими гірськими краєвидами та величною архітектурою міста Альба-Юлія, в якому знаходиться наш навчальний заклад, трошки познайомитися з культурою Румунії, а також оцінити методику викладання та сам університет.
Мене приємно здивували якість подачі навчального матеріалу, а також професійність та відкритість викладачів, які завжди готові прийти на допомогу студентам.
Привітною атмосферою також варто завдячувати волонтерам, які організовують різноманітні заходи та залучають нас до активного студентського життя.
Я неймовірно щаслива і вдячна за таку можливість побачити більше, навчитися новому та познайомитися з новими і цікавими людьми».
Єлизавета Дубинка, студентка 2 курсу спеціальності 035 «Філологія»:
«Навчання за програмою академічних обмінів Erasmus+ дарує чудові можливості для того, щоб розвивати не тільки знання мов, а й здобувати різні навички для комунікації з людьми з різних країн. Тут я можу ознайомитися з культурами та звичаями з будь-якого куточку світу. Чудові викладачі та волонтери, які ставляться до нас з повагою та відповідальністю. Тут завжди є люди, до яких я можу звернутися з приводу різних питань або в пошуках підтримки.
В перші ж дні по приїзду на нас чекали різні заходи. За 2 тижні ми побували на майстер-класі, welcome party, волейболі, футболі, баскетболі та дивилися фільми. Волонтери не дають нам нудьгувати та завжди організовують івенти, на яких ми можемо познайомитися і гарно провести час. За достатньо короткий період часу в мене зʼявилися друзі з Польщі, Туреччини, Казахстану, Італії та навіть Мадагаскару»
Олександра Дебаєва, студентка 2 курсу спеціальності 035 «Філологія»:
«Я лише 3 тижні, проте вже маю багато спогадів та вражень про університет та місто Алба-Юлія. Навчання мені дуже подобається: нові викладачі, нові методики викладання, пари проходять цікаво та насичено, на парах присутні студенти різних національностей і з ними приємно та дуже цікаво спілкуватися та обмінюватися досвідом. Ми часто гуляємо по місту, і воно відкривається для нас кожного разу з різних сторін. Гуляючи містом ми постійно бачимо багато захоплюючої архітектури. Я вже знайшла тут багато знайомих та друзів, і мене оточують реально круті люди. Я вдячна нашому університету за таку можливість і щаслива, що знаходжусь тут і зараз!»
Олександра Несторик, студентка 4 курсу спеціальності 035 «Філологія»:
«Моє перебування в Румунії продовжується вже третій семестр. Цей час став найкращим в моєму житті, я безмежно вдячна нашим університетам за таку неймовірну можливість. Тут я знайшла друзів з багатьох країн світy, та навіть, з рідної України. Румунія вже стала місцем, котре я сміливо можу назвати другим домом та котре подарувало мені іншу сім’ю. Хочу порекомендувати кожному - не бійтеся, ризикуйте, рухайтеся вперед, відкривайте нові двері і, можливо, за ними буде абсолютно інший кольоровий світ»
Анонс цієї програми кредитної академічної мобільності на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/rumunskiy-universitet-zaprosue-10-studentiv-vzyati-uchast-u-programi-akademichnoi-mobilnosti-erasmus.html
Висвітлення цієї кредитної академічної мобільності на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/ctudenti-politekhniki-rozpovili-pro-osoblivosti-navchannya-u-providnomu-rumunskomu-universiteti.html
Протягом весняного семестру 2023/2024 навчального року, а саме – з 05 лютого 2024 року по 30 червня 2024 року магістрантка спеціальності 035 «Філологія» Яна Харченко навчалась за програмою кредитної академічної мобільності у сфері вищої освіти Erasmus+ (кредитна мобільність KA1) в партнерському університеті Полтавської політехніки – Вільнюському університеті прикладних наук – Vilnius University of Applied Sciences (Литва).
Яна Харченко поділилася своїми враженнями від перебування в Литві:
«Хоча я вже неодноразово брала участь у короткострокових програмах обміну Erasmus+, навчання в іншій країні протягом семестру стало для мене новим досвідом. Це чудова можливість глибше пізнати мову, культуру та традиції Литви, а також на власному досвіді побачити життя в країні зсередини.
Перший тиждень був ознйомлювальним: координатори факультетів провели студентам екскурсії університетом, для нас організували тур «старим містом» під керівництвом гіда, ми також побували на острові Тракай, де розташований відомий у Литві замок.
Серед студентів – представники різних країн Європи, що є чудовою нагодою знайти друзів з усього світу й вдосконалити свій рівень розмовної англійської. Викладачі завжди йдуть назустріч студентам і допомагають в разі виникнення будь-яких питань.
З 4 по 8 березня в рамках International Teaching Week до університету приїхали викладачі з інших країн для того, аби прочитати лекції студентам різних спеціальностей. Було приємно зустріти там викладачок Полтавської політехніки Ксенію Вергал та Аліну Чайкіну.
Варто відзначити неймовірну підтримку України з боку Литви. По місту можна помітити безліч українських прапорів, проїзд на громадському транспорті та вхід в музеї для українців безкоштовні. Також у Вільнюсі регулярно організовуються благодійні заходи для збору коштів на допомогу українцям. 24 лютого 2024 року в місті проходив марш єдності, під час якого українці, що перебувають у Вільнюсі, мали змогу нагадати світу про повномасштабне вторгнення та подякувати Литві за допомогу. Також в цей день Вільнюська телевежа підсвічувалася кольорами українського прапора.
У Вільнюсі регулярно проводяться різноманітні розважальні заходи, тому кожен може знайти щось для себе. Наприклад, з 8 по 10 березня в місті проходив один з найбільших ярмарків (Kaziuko mugė), на якому місцеві жителі продавали як їжу, так і товари ручного виробництва.
Також під час урочистостей 11 березня (День відновлення незалежності Литви) я мала нагоду сфотографуватися з президентом Литви Ґітанасом Науседою та його дружиною Діаною Науседене й особисто подякувати за підтримку України. Пан президент – надзвичайно відкрита й щира людина».
Анонс цієї програми кредитної академічної мобільності на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/vilnyuskiy-universitet-prikladnikh-nauk-zaproshue-u-program-akademichnoi-mobilnosti-erasmus.html
Висвітлення цієї кредитної академічної мобільності на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/magistrantka-navchaetsya-za-programoyu-mobilnosti-erasmus-u-vilnyuskomu-universiteti-prikladnih-nauk.html
Раніше Яна Харченко в рамках молодіжних обмінів та тренінгів за програмою Erasmus+ вивчала в Польщі актуальні проблеми пошуку роботи та успішного працевлаштування у провідних європейських країнах, досліджувала в Румунії тему інклюзії та питання доступності простору для людей з інвалідністю, взяла участь у короткостроковій програмі навчального туру «Study Tours to Poland 2023», що проходив у польському місті Вроцлаві та стала учасницею Літніх шкіл слов'янських студій у Чеській Республіці 2023» в місті Оломоуц, Чеська Республіка.
Студентка 2 курсу спеціальності 035 «Філологія» Анна Онопрієнко була відібрана до участі у програмі кредитної академічної мобільності у сфері вищої освіти Erasmus+ (кредитна мобільність KA1) в партнерському університеті Полтавської політехніки – Gottfried Wilhelm Leibniz Universität Hannover (місто Ганновер, Німеччина) в осінньому семестрі 2024/2025 навчального року. Зараз іде підготовка до мобільності і збір документів.
Угода з університетом була підписана у липні 2023 року.
Про попередню мобільність в цьому університеті можна почитати тут.
Анонс цієї програми кредитної академічної мобільності (осінь 2024/2025 н.р.) на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/gannoverskiy-universitet-imeni-leybnitsa-zaproshue-vzyati-uchast-u-programi-akademichnoi-mobilnosti.html
Угода (IIA) з університетом Universidad Complutense de Madrid (UCM) у галузях Humanities (Philology – English studies) та Administrative services / International Relations була підписана у лютому 2024 року.
Зараз ведуться переговори стосовно деталей кредитної академічної мобільності на 2024/2025 навчальний рік.
Протягом липня-вересня 2023 року 5 студенток бакалаврату та магістратури спеціальності 035 «Філологія» проходили фахову практику в межах програми Erasmus+ в міжнародному відділі університету “1 DECEMBRIE 1918" University of Alba Iulia (місто Альба-Юлія, Трансильванія, Румунія), де допомагали з перекладами в умовах міжкультурної комунікації.
Учасницями програми стали:
-
Студентки 3 курсу Марина Білан і Катерина Новак та студентки 5 курсу Анна Мацько, Ілона та Кристина Єщенки.
Протягом семестру студентки поглиблювали знання з профільних предметів та здобували нові навички та компетенції в європейському вузі, брали участь у культурних та освітніх заходах, їздили на екскурсії і вивчали румунську мову.
Анонс цієї програми практики: https://nupp.edu.ua/news/rumunskiy-universitet-zaproshue-5-studentiv-na-dvomisyachnu-praktiku-za-programoyu-erasmus.html
Висвітлення цієї практики на веб-сайті університету:
- https://nupp.edu.ua/news/pyatero-studentok-prokhodyat-praktiku-v-mizhnarodnomu-viddili-rumunskogo-universitetu-partnera.html
- https://nupp.edu.ua/news/studentki-filologi-rozpovili-pro-fakhovu-praktiku-v-rumunskogo-universitetu-partnera.html
Наші студентки поділились з нами враженнями від практики в Румунії:
Ілона Єщенко, магістрантка спеціальності «035 Філологія»:
«Проходження міжнародної практики за кордоном є надзвичайно важливим етапом навчання для студентів, особливо для тих, хто вивчає іноземні мови. Це унікальна можливість поглибити свої знання, отримати новий досвід та розвинути навички міжкультурної комунікації.
По-перше, проходження міжнародної практики сприяло розширенню мого академічного кругозору та поглибленню знань. Перебуваючи та працюючи в іншій країні, я отримала можливість вивчити, як функціонує освітня та соціальна система іншої держави. Це унікальна можливість поглибити свої знання у галузі перекладознавства та здобути цінний практичний досвід. Я застосовувала теоретичні знання, набуті під час навчання, на практиці і спостерігала, як функціонує реальне робоче середовище.
Я навчилась спілкуватися та співпрацювати з колегами та партнерами із різних країн, що є вельми цінним у глобалізованому світі. Вивчення інших культур, мов та традицій розширює горизонти і підвищує рівень міжнародної свідомості. Така практика може також сприяти розвитку міжнародних зв'язків, що має велике значення для подальшого розвитку моєї кар'єри.
Радію, що мала можливість вивчати румунську мову та культуру, а також спілкуватися з місцевими жителями. Це сприяло кращому розумінню та толерантності між різними культурами, що є надзвичайно важливим у сучасному світі.
Університет “1 DECEMBRIE 1918” University of Alba Iulia” забезпечує студентам відмінні умови для проходження міжнародної практики. Цей вищий навчальний заклад співпрацює з численними університетами та організаціями за кордоном, що дає студентам можливість вибирати з великого розмаїття місць для практики. Працівники міжнародного відділу університету були дуже дружелюбними – підтримували нас, давали поради, допомагали адаптуватись до нового середовища, усе детально пояснювали.
Під час проходження практики в міжнародному відділі університету, в мої обов'язки входили робота з документацією, усний та письмовий переклад, допомога у листуванні з іноземними студентами з Туреччини, Польщі, Йорданії та Сербії, участь у волонтерських проєктах та змаганнях.
Опрацювання документації була одним з важливих аспектів міжнародної практики. Мені доводилось ознайомлюватися з різними документами, такими як договори, угоди, заяви та інші офіційні документи. Треба було аналізувати цю документацію та робити висновки щодо її змісту та перспектив використання, сортувати.
Усний та письмовий переклад за необхідністю були ще одним завданням. Доводилось перекладати різноманітну інформацію з англійської мови або навпаки. Ми забезпечували переклад важливих документів, листування з іноземними студентами, а також усні переклади під час зустрічей з іноземними студентами, які тільки приїжджали в Альба Юлію. Це вимагало високого рівня мовних навичок та вміння точно передавати інформацію.
Також я листувалась з іноземними студентами, надавала їм допомогу у вирішенні їх проблем та запитань. Це вимагало від мене знань про освітні системи різних країн, культурні відмінності та здатності швидко адаптуватись до нового середовища.
Я допомагала в організації різноманітних волонтерських проєктів та змагань, сприяла співпраці між різними групами студентів, надавала підтримку учасникам в різних аспектах змагань, що допомогло мені покращити мої комунікаційні навички.
Загалом, проходження міжнародної практики в університеті “1 DECEMBRIE 1918” University of Alba Iulia” включало в себе різноманітні обов'язки, завдяки яким я отримала цінний досвід. Робота з документацією, усний та письмовий переклад, листування з іноземними студентами, участь у волонтерських проєктах, змаганнях та волонтерство загалом – це лише кілька аспектів, які мені доводилось виконувати під час моєї практики. Я покращила свої мовні, лідерські, організаційні та комунікаційні навички та підготувалась до майбутньої кар'єри, отримала новий досвід та розвинула навички міжкультурної комунікації. Румунський університет забезпечив мені відмінні умови та постійну підтримку під час мого перебування за кордоном.
Проходження міжнародної практики в університеті не тільки дозволило мені отримати цінний досвід у своїй професійній сфері, але також відкрило можливості для подорожей та відкриття нових культур.
Я мала змогу відвідати інші міста Румунії (Брашов, Бухарест), дізналась більше про історію та культуру цих міст, відвідувала музеї, пам'ятки, туристичні атракції та інші цікаві місця. Це розширило мої горизонти та дало можливість побачити світ з нової перспективи.
Крім того, я мала можливість скуштувати місцеву кухню, поглибила своє розуміння культури та традицій Альба Юлії. Я занурилась в місцеву культуру та отримала незабутні враження від своєї міжнародної практики.»
Кристина Єщенко, магістрантка спеціальності «035 Філологія»:
«Під час практики в міжнародному офісі Еразмус в Румунії мої обов'язки включали підтримку міжнародних студентів, які приїжджали до Румунії в рамках програми Еразмус+. Я надавала їм інформацію про університет, місто та культуру, допомагала з оформленням документів і забезпечувала їхню інтеграцію в новому середовищі. Зокрема, працювала в міжнародному офісі університету, де допомагала колегам з різною документацією. Колектив був дуже привітний і налаштовував на співпрацю.
Під час практики я мала можливість познайомитись з представниками різних країн і дізнатися багато цікавого про їхню культуру, менталітет та традиції. Зокрема, це були студенти з Сербії, Туреччини, Польщі, Йорданії тощо. Завдяки цим знайомствам я змогла поглибити своє розуміння та оцінку різних культур, їх поглядів на світосприйняття. Крім того, спілкуючись з іноземними студентами, я мала можливість попрактикуватись та вдосконалити свої мовні навички. Занурюючись у розмови з ними іноді виникала потреба у поповнені свого словникового запасу. Таким чином, відбувався постійний розвиток мого словникового запасу, також я відчуваю, що покращила вимову та підвищила загальний рівень володіння мовою.
Більше того, ця практика посприяла налагодженню зв'язків зі студентами Еразмус+. Це, в свою чергу, розширило мою професійну мережу, що, сподіваюсь, стане у нагоді для майбутньої співпраці, стажування, можливостей працевлаштування або навіть для отримання уявлення про різні освітні системи та кар'єрні шляхи.
Також, я брала участь у проведенні різноманітних заходів для студентів, таких як культурні вечори, екскурсії та тренінги. Я приймала участь у якості волонтера на заході “Alba Carolina Bike Racing”. В мої обов'язки входило підтримувати учасників перегонів на особливо небезпечних ділянках та поворотах. Це дозволило мені поглибити свої знання про міжнародну освіту та розвинути навички міжкультурної комунікації та соціалізації. Участь у волонтерській діяльності допомогла мені покращити різні особистісні навички та якості, такі як лідерство, емпатія, робота в команді, спілкування, вирішення проблем та управління часом. Волонтерство дало мені можливість попрацювати з різноманітною групою людей, які мають схожі інтереси та цінності.
Крім роботи в офісі, я також мала можливість дослідити красу Румунії. Я відвідала численні історичні пам'ятки, такі як замок Бран, а також прекрасні міста Бухарест та Брашов. Я спробувала традиційну румунську кухню, яка виявилася дуже смачною та різноманітною. В цілому, практика в міжнародному офісі Еразмус+ у Румунії була дуже цікавою та незабутньою. Я отримала багато цінного досвіду, познайомилася з новими людьми та культурами, а також насолодилася красою цієї країни. Я рекомендую всім, хто має можливість, взяти участь у подібній практиці, оскільки вона допоможе розширити горизонти та розвинути професійні навички. Безмежно вдячна рідній політехніці та працівникам міжнародного відділу університету “1 DECEMBRIE 1918” University of Alba Iulia” за цю практику!».
Марина Білан, студентка 3 курсу спеціальності «035 Філологія»:
«Практика в університеті “1 DECEMBRIE 1918” University of Alba Iulia” у місті Альба Юлія, Румунія, виявилася для мене захопливим та незабутнім досвідом, що розкрив переді мною безмежні можливості навчання та співробітництва в міжнародному вимірі. Цей університет виявився великим центром академічних досягнень та міжнародного співробітництва, що не лише сприяє розвитку науки у навчальному закладі, але й кращому розумінню важливості міжнародних відносин та міжкультурного діалогу.
Моя практика в університеті в міжнародному відділі включала в себе різноманітні завдання, починаючи від роботи з адміністративними документами та завершуючи допомогою студентам, що приїжджали сюди на навчання в рамках програми Erasmus+ з різних країн. Ретельне заповнення та оформлення документів вимагало від мене величезної уваги до деталей та організаційних навичок. Цей аспект практики допоміг мені зрозуміти важливість адміністративної складову міжнародних відносин та надійно закріпив мої навички роботи з документами в професійному контексті.
Однією з найважливіших складових мого досвіду стала міжкультурна комунікація. Щодня спілкуючись зі студентами з різних країн, я набувала нових знань та навичок в цьому важливому аспекті міжнародного співробітництва. Взаєморозуміння та ефективна комунікація були ключовими факторами у вирішенні завдань та досягненні цілей. Цьому також посприяв час, проведений за стінами університету. Я подорожувала до надзвичайно гарних міст, як от Брашов, Бухарест, Тімішоара та інші. Все це справило на мене досить неймовірне враження.
Моя практика в університеті “1 DECEMBRIE 1918” University of Alba Iulia” надзвичайно сильно покращила мої професійні компетентності і відкрила переді мною нові горизонти, поглибила моє розуміння міжнародних відносин та міжкультурного діалогу. Досвід цей назавжди залишиться в моїй пам'яті, надихаючи мене на подальші подорожі та міжнародну співпрацю.
Наша практика мала закінчуватись 1 вересня 2023 року, проте нам тут настільки сподобалось. Що я, Катерина Новак та Анна Мацько попросили продовжити нам практику іще на місяць – до 1 жовтня 2023 року, але з наближенням жовтня ми зрозуміли, що хотіли б навчатись тут іще деякий час, тож я і Катерина Новак вирішили залишитись тут на навчання в осінньому семестрі 2023/2024 навчального року як студентки за обміном (кредитна академічна мобільність Erasmus+). Ми просто в захваті і від практики, і від навчання в Румунії, і ми надзвичайно вдячні рідній політехніці та університету “1 DECEMBRIE 1918” University of Alba Iulia” за такі можливості для навчання та розвитку!».
Катерина Новак, студентка 3 курсу спеціальності «035 Філологія»:
«Програма Erasmus+ завжди привертала мою увагу, як ідеальна можливість поєднати навчання з культурними дослідженнями у різних країнах. Моя практика в Румунії (місто Альба-Юлія) проходила в міжнародному відділі, де я мала можливість підтвердити свої навчальні досягнення та розвинути міжкультурну компетентність.
Першим кроком у моєму досвіді Erasmus+ була підготовка до виїзду. Це включало в себе оформлення необхідних документів, вивчення румунської культури та історії. Я також почала вивчати основи румунської мови, що допомогло мені спілкуватися з місцевими жителями. Мої обов’язки в міжнародному відділі включали в себе роботу з міжнародними студентами, які прибули до Румунії в рамках програм обміну. Я була відповідальна за підтримку студентів у вирішенні питань, пов'язаних з їхнім перебуванням, та ознайомленні їх з культурою країни. Також в мої обов'язки входила обробка документів, заяв на навчання та електронні відповіді студентам.
Під час моєї практики я також брала участь у лекціях та семінарах, які пропонувались місцевим університетом. Це дозволило мені розширити свої знання та вивчити нові підходи до міжнародних відносин. Крім того, взаємодія зі студентами з різних країн сприяла моєму міжкультурному розвитку. Окрім практики я відвідувала історичні місця та пам’ятки, такі як Castelul Bran, Cetatea Bastionară Alba Carolina. Завдяки щомісячній стипендії у 1050 євро, яку я отримувала під час практики, я мала змогу не лише комфортноо почуватись в Альба Юлії, а й подорожувати по Румунії. Не можу не згадати “Dac Fest 2023”, в якому я була частиною дійства. Це історичний фест, на якому я дізналася про повсякденне життя, війни, винаходи даків та римлян, отже стала ще ближчою до румунської культури.
Також я брала участь в “Alba Carolina Bike Race 2023”, як волонтер. Це були неперевершені емоції, загалом спілкування з учасниками, які знали англійську мову залишило безліч позитивних вражень і я весь час перебування в Румунії відчувала, що немає мовного бар’єру. Потрібно зазначити, що практика була в задоволення, не було великого навантаження та завжди був час на розваги та на себе. Моя практика в Румунії за програмою Erasmus+ в міжнародному відділі була неймовірно цінним досвідом. Ця програма надала мені можливість не лише покращити свої професійні навички, а й розширити свої горизонти та поглибити розуміння інших культур. Ця практика залишить незабутні враження та, сподіваюсь, буде корисною у моєму майбутньому кар'єрному розвитку. Erasmus+ - це не просто програми обміну, це можливість розширити свій світогляд та стати частиною глобального співтовариства. Я вдячна за цей досвід рідній політехніці та найпрекраснішому вузу Румунії і рекомендую його кожному, хто має бажання побачити світ та поглибити свої знання!»
Анна Мацько, магістрантка спеціальності «035 Філологія»:
«Практика в Румунії була чудовою можливістю дізнатися щось нове! Я, як людина, яка обожнює історію, насолоджувалась історичними пам'ятками, музеями, архітектурою цього чудового міста, кожного вечора гуляла околицями фортеці, в якій ніби поринаєш у давнє минуле.
Я також відвідувала фестивалі середньовіччя по п'ятницям і була вражена самосвідомістю жителів, які брали в них участь. Це надихає та змушує задуматися про нашу прекрасну культурну спадщину, яку необхідно більше розкривати та показувати всьому світу.
Саме місто Альба Юлія доволі тихе та приємне. Прогулянки ввечері відкривають його з іншого боку: люди прогулюються цілими сім’ями, великими компаніями, люди з тваринками всім виглядом показують важливість кожної миті. Ніхто не квапиться, всі спокійно насолоджуються вільним часом.
Одного вечора я розмовляла з місцевим жителем. Чоловік спочатку запитав мене, звідки я приїхала, а потім розпитував про враження від Румунії. З розмови з ним я зрозуміла, що він, як і більшість румунів, цінує свій дім і доволі приємний співрозмовник.
Крім того, під час практики я познайомилась зі студентами різних країн: Туреччини, Сирії, Туркменістану, Польщі та різних частин Африки. З деякими з них ми допомагали під час велогонки. Було весело та цікаво.
Під час виконання доручень в міжнародному відділі я здобула цінну навичку роботи в Excel. Виявилося, цей процес є доволі цікавим та пізнавальним. Також отримала безцінний досвід роботи в колективі, який неодмінно буду й надалі використовувати в житті.
Загалом, дуже задоволена можливістю побувати закордоном, відкрити для себе щось нове та здобути безцінний досвід. Ця практика залишиться в пам'яті, як неймовірний спогад, назавжди».
Erasmus Mundus Joint Master Degrees
Випускниця магістратури за спеціальністю 035 «Філологія» Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анастасія Лактіонова після отримання диплому магістра з філології та перекладу (англійська та німецька мови), пройшла річне наукове стажування за стипендіальною програмою уряду Республіки Польща для молодих науковців. Протягом року А. Лактіонова вивчала лінгвістичні дисципліни у Варшавському університеті та проводила наукове дослідження. Потім працювала в комунальній організації «Інститут розвитку міста» в Полтаві, де займалася перекладом документації та кореспонденції, а також документообігом. Зараз навчається в університеті Вулвергемптона (Англія) за європейською програмою Erasmus Mundus Joint Master Degrees за напрямком «European Master’s In Technologies for Translation and Interpreting». Програма включає навчання у двох європейських університетах, де студенти вивчають корпусну та комп’ютерну лінгвістику, програми автоматизованого перекладу, програмування та машинний переклад.
З 15 по 30 липня 2020 року cтудентки-магістрантки спеціальності «035 Філологія» Неля Бечкало та Анастасія Сидорова стали учасницями міжнародного молодіжного обміну у рамках програми Erasmus+. Проєкт успішно відбувся влітку попри карантинні обмеження – організатори створили усі необхідні безпечні умови. Подорож, зустрічі і отримані знання стали найяскравішим спогадом, який мотивує активно подаватися на нові програми.
Проєкт міжнародного молодіжного обміну в рамках програми Erasmus+ ``Copywriter – a profession with a future`` реалізовувався спільно з креативною молоддю Тарнобжезької асоціації мистецьких ініціатив FRAM та Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України за фінансової підтримки Європейського Союзу. Учасники цього молодіжного обміну не просто практикувалися у володінні польською та англійською мовами, а поглиблювали знання з написання креативних текстів і створення рекламних матеріалів. Молоді люди спілкувалися, дізнавалися про культуру, історію й мистецтво сусідньої Польщі, вчилися долати стереотипи й упередження, працювати в міжнародній команді.
Тренінгова програма передбачала інтенсиви:
- лекції «Рекламний текст. Функції, типи та структура, копірайтинг. З чого варто розпочати», «Рекламна психологія – етичний підхід або проста маніпуляція», «Способи психологічного впливу на читача»;
- інтеграційні танцювальні заняття;
- практичні майстер-класи «Підготовка до написання тексту» (планування тексту, визначення завдань, портрет цільової групи);
- написання статей про участь у програмі міжнародного обміну Erasmus + у вигляді дописів для соціальних мереж;
- заняття зі сторітеллінгу англійською мовою;
- театральні заняття – вправи з дикції та голосової емісії, самопрезентації.
Учасники молодіжного обміну активно брали участь у майстер-класах, додаткових заняттях, практикумах зі створення репортажів і фільмів від журналіста та публіциста Войцеха Барчака. За підтримки експерта учасники підготували низку документальних і публіцистичних матеріалів. Усі практичні заняття – це чудова нагода вдосконалювати володіння польською та англійською мовами. Побували учасники і в Кракові на лекції в Академії образотворчих мистецтв імені Яна Матейка.
Психологічні тренінги з учасниками проводили досвідчені фасилітатори – Олена Гаран, Наталія Кірячок, Людмила Гавриш та Дамян Керек.
Під час насиченої культурної програми учасники відвідали визначні місця регіону (музей народної архітектури, історичний музей Саноку, обласний музей А. Фастнахта в Бжозуві, музей Марії Конопницької у м. Шарновець, біблійний сад у Старій Вші) та виставку картин відомого художника і архітектора Здзіслава Бексінського. На дозвіллі студенти організували міні-турніри «Олімпіада Еразмус», під час яких змагалися у стрільбі з лука, настільному тенісі, альпінізмі, футболі.
Висвітлення цього молодіжного обміну на веб-сайті університету:
За підтримки ГО ``Development and Initiative`` та координаторки проєкту Катерини Пряжникової, студентка 3 курсу спеціальності 035 «Філологія» Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Тетяна Білоконь стала учасницею молодіжного обміну за програмою Erasmus+ ``Tolerance for diversity``, що відбувся упродовж 1-10 вересня у місті Люблінець-Кокотек (Польща) та отримала сертифікат про його успішне завершення.
Студенти закладів вищої освіти України, Азербайджану, Польщі та Португалії навчалися працювати з соціальними стереотипами щодо національних і соціальних меншин, дискутували та висували власні рішення розв’язання існуючих проблем.
Упродовж десяти днів активна та обдарована студентська молодь з різних країн світу працювала в командах, дискутували над тематикою молодіжних тренінгів, відвідували видатні історичні місця Польщі та знайомилися з культурою, кухнею та традиціями країн-учасниць. Під час вправ та маленьких театральних вистав учасники мали змогу навчитися демонструвати гострі соціальні проблеми такими, якими вони є, та знаходити їхні рішення, активно дискутуючи.
Окрім навчальних занять за темою програми, команди країн-учасниць влаштовували культурні вечори та пригощали один одного національними стравами, знайомилися з культурою, мовою, музикою, танцями інших країн, проводили тематичні вікторини.
Висвітлення цього молодіжного обміну на Facebook-сторінці кафедри:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/716541933073843
Висвітлення цього молодіжного обміну на веб-сайті університету:
Магістрантка спеціальності 035 «Філологія» Ірина Лобко стала учасницею молодіжного обміну за програмою Erasmus+ ``Digital Citizens: Youth Participation in Digital Era``, що проходив у м. Вроцлав, Польща, з 11 по 18 жовтня 2021 року.
Мета проекту – дослідження особливостей громадянської активності молоді, визначення існуючих проблем участі молоді у громадянських активностях за допомогою цифрових засобів та знаходження можливих способів вирішення цих проблем.
У проєкті брали участь 35 активних молодих людей і молодіжні працівники із України, Польщі, Грузії, Азербайджану, Італії, Словакії, Литви і Молдови. Тренінг відбувався з 11 по 18 жовтня у місті Вроцлав, Польща, і був організований в рамках Erasmus+ польською організацією Idea Lab Foundation. Проводили заняття тренери з багаторічним міжнародним досвідом і глибокими знаннями, які не лише працюють з молоддю, але й впливають на рішення, що стосуються молоді і цифровізації на найвищих рівнях, у тому числі, проводячи консультації для міжнародних, європейських і національних органів влади та громадських організацій. Захід проводився повністю англійською мовою для розвитку комунікативних навичок учасників при роботі в міжнародному мовному середовищі.
Під час тренінгу учасники створювали презентації власних країн, виконували командні завдання, проводили дослідження, використовуючи різні методики аналізу, проходили тестування і активно комунікували між собою.
Під час занять розглядалися як загальні ідеї громадянської участі, молодіжної політики і стратегії розвитку різних країн, так і конкретні питання цифрової участі, наводилися вдалі приклади впровадження цифрових інструментів на різних рівнях, аналізувався польський досвід у розвитку молодіжної активності. Зокрема, учасники презентували цифрові інструменти для громадянської й молодіжної участі активістів у власних країнах (як-от: електронні петиції, публічні консультації онлайн, додатки Дія та ePoltava в Україні), аналізували своє законодавство, слухали виступи представників вроцлавського молодіжного парламенту і відвідали Вроцлавську міську раду для того, щоб побачити ці інструменти в дії. Під час занять учасники проявляли власну креативність і вміння працювати в команді, розвивали міжнародні й міжособистісні комунікативні компетентності.
Результатом тренінгу стало створення довідника з рекомендаціями щодо підвищення молодіжної громадянської активності за допомогою цифрових засобів, що рекомендований для осіб, залучених у прийнятті рішень та законотворенні, молодіжних працівників і всіх зацікавлених осіб.
Висвітлення цього молодіжного обміну на веб-сайті університету:
https://nupp.edu.ua/news/magistrantka-politekhniki-provela-vorkshop-dlya-tsifrovikh-studentiv.html
Студент-третьокурсник спеціальності 035 «Філологія» Дмитро Хоменко став учасником молодіжного обміну за програмою Erasmus+ ``Rural Voices of Europe``, що проходив упродовж 24 – 31 жовтня у місті Луго (Іспанія). Студенти закладів вищої освіти України, Алжиру, Італії, Іспанії, Литви та Сербії вдосконалювали навички ораторського мистецтва, навчалися готуватися до інтерв’ю, створювати підкасти, знімати тематичні відео, писати сценарій та працювати на камеру.
Упродовж семи днів учасники активно працювали в командах, дискутували за тематикою молодіжного обміну, відвідували визначні історичні місця Іспанії та знайомилися з культурою і звичаями країн, які представляли студенти.
Метою проєкту стало заохочення молоді із сільської місцевості до інтенсивного професійного розвитку та створення нових можливостей, боротьба із депопуляцією в сільській місцевості.
Серед основних цілей молодіжного обміну ``Rural Voices of Europe`` – вдосконалення «soft skills», проведення зустрічей із однолітками з сільських районів Іспанії, які ніколи не брали участь у міжнародних проєктах, розробка сторінок у соцмережах та каналах YouTube, присвячених життю сільської молоді та можливостям для неї, розвиток ініціативності учасників тренінгу через пошук вирішення проблем, з якими стикається сільська молодь, заохочення молодих людей із сільської місцевості до розвитку власних вмінь та навичок, активної участі у соціальному, економічному та культурному житті країни.
Під час молодіжного обміну ``Rural Voices of Europe`` учасники виконували завдання на креативність та творчу уяву, а саме – працювали над розробкою проєкту, в якому необхідно було презентувати, якою буде наша планета через 20-30 років, створенням коміксу, навчалися робити подкасти на студії звукозапису, керувати дронами, фотографувати на цифрову камеру, використовувати окуляри віртуальної реальності.
Крім того, програмою була передбачена поїздка до сільської місцевості, де учасники проєкту мали можливість познайомитися із побутом іспанських селян та навіть спостерігали за процесом сироваріння у домашніх умовах. Наступного дня учасників розподілили на команди, кожна з яких мала на основі почутої напередодні інформації розробити спільний проєкт про людей, які живуть у сільській місцевості, обравши відповідний формат (відео чи подкаст). У останній день проєкту було проведено хакатон на актуальні теми сьогодення (бідність, глобальне потепління, забруднення навколишнього середовища, дискримінація). Щовечора проводилися «intercultural nights» – низка заходів, під час яких команди учасників представляли культурні надбання своєї країни та пригощали усіх національними стравами та напоями.
Висвітлення цього молодіжного обміну на веб-сайті університету:
За підтримки ГО ``Development and Initiative`` та координаторки проєкту Катерини Пряжникової, студентки спеціальності 035 «Філологія» Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Вікторія Шефер (група 401-ГФ) та Юлія Гордієвська (група 201-ГФ) стали активними учасницями онлайн-тренінгу ``Volunteers beyond borders`` за програмою Erasmus+, що проходив упродовж 17 – 27 листопада 2021 року.
Учасниками проєкту стали 35 активних молодих людей і молодіжних працівників-тьюторів з України, Італії, Іспанії, Морокко та Греції, а заняття проводили тренери з багаторічним міжнародним досвідом і глибокими знаннями у сфері волонтерства та соціальної інклюзії.
Метою тренінгу стало привернення уваги молоді різних країн світу до волонтерської діяльності, обмін міжнародним досвідом та найдієвішими інструментами здійснення такої діяльності у різних країнах.
Під час тренінгу молодь розглядала загальні ідеї волонтерської діяльності та конкретні практичні кейси щодо особливостей інших європейських культур, питань міграції, становища біженців та розвитку молодіжної активності у світі. Представники різних країн поділилися власними думками щодо розглянутих проблем та одностайно прийшли до висновку: незважаючи на відмінності культур та ментальностей, люди мають залишатися толерантними один до одного, адже навіть простим розумінням та повагою до культури іншого народу можна змінити світ на краще.
Перший день тренінгу розпочався зі знайомства учасників тренінгу між собою, під час «warm up activity» учасники ставили одне одному питання, ділилися найяскравішими моментами із власного життя.
Організаторка міжнародного тренінгу з Італії Ноемі Ріга (Noemi Riga, Popoli Insieme) розповіла про основні завдання та мету проєкту, а представники кожної країни отримали завдання намалювати дерево очікувань і правил, презентувати власні креативні ідеї. Зокрема, правила мали бути зображені у коренях дерева, а очікування на його листках.
Команда з України складалася з 9 учасників на чолі з «Team leader» Лесею Дорошенко. Молоді люди виділили для себе наступні очікування: налагодження дружніх стосунків з представниками інших країн, позитивний вплив на сучасну молодь, покращення лідерських якостей, розвиток мислення, вдосконалення та опанування нових «soft skills», міжкультурний та мовний обмін.
Правилами команди стали: не перебивати одне одного, повністю віддатися проєкту, бути активним, уважним, ефективно комунікувати з усіма учасниками, говорити голосно і правильно, поважати думку одне одного.
Запрошена спікерка Іларія Ферраро (Ilaria Ferraro, Popoli Insieme) презентувала власний досвід волонтерства, розповіла про найпопулярніші волонтерські сервісні центри та попросила учасників поділитися їхнім досвідом участі у таких проєктах.
Студентка 4 курсу спеціальності 035 «Філологія» Полтавської політехніки Вікторія Шефер поділилася своїм досвідом волонтерства до всесвітньої пандемії COVID-19 – спільно з командою інших волонтерів відвідувала дитяче онкологічне, психіатричне та туберкульозне відділення, пансіонат для людей похилого віку. Волонтери готували концерти, гралися з дітьми, виготовляли аплікації з паперу, тканини, налаштовували на позитивні емоції та підбадьорювали їхніх батьків.
Студентка 2 курсу спеціальності «035 Філологія» Полтавської політехніки Юлія Гордієвська також неодноразово ставала учасницею волонтерських проєктів, наприклад, під час свого перебування в Америці за програмою обміну Future Leaders Exchange (FLEX) вона брала активну участь у соціально-культурних заходах та була модератором медіа-контенту. Юлія проводила уроки англійської мови та художнього мистецтва для дітей та співпрацювала з командою вчителів для розвитку культурної обізнаності серед студентів-підлітків в Україні та Сполучених Штатах Америки. Також студентка займалася організацією лялькового театру, брала участь у двох благодійних ярмарках.
Другий день тренінгу організовувала команда з Іспанії, розпочавши з невеличкого «розігріву» – учасники називали кольори і шукали предмет такого кольору. Лаура Гонсалес (Laura Gonzalez) представила власну організацію «Red Incola», відповіла на питання учасників та запросила на волонтерство до Іспанії.
Після цього представники Іспанії висвітлили тему міграції, учасники отримали завдання на платформі «Jamboard». Молодь поділили на національні команди та дали завдання написати слова, які спадають на думку, коли промовляються такі терміни як: refugee (біженець), third country national (громадянин третьої країни), migrant (мігрант), internally displaced person (внутрішньо переміщена людина), asylum seeker (шукач притулку) та person in an irregular administrative situation (oсоба, яка перебуває в незаконній адміністративній ситуації). Другим завданням було зіставлення у «Jamboard» термінів з їхніми визначеннями. Усі учасники чудово впоралися з активностями і пройшли невелику вікторину на платформі «quizizz».
Запрошеним спікером проекту стала біженка з Сирії Геба Мадід (Heba Maded, Popoli Insieme), яка розповіла власну непросту історію міграції та інтеграції, відповіла на запитання учасників.
Третій день проєкту розділили між собою учасники з Іспанії та Греції. Іспанці (Mireia та Laura з Red Incola) розповіли про історію волонтерства у Європі, запросили до себе в організацію. А греки (USB) розповіли про волонтерство онлайн. Учасників розділили за національними групами та дали завдання у «Jamboard» поділитися власним досвідом онлайн-волонтерства, підготувавши сценарій, визначивши цільову аудиторію та обравши відповідні практичні інструменти.
Четвертий день розпочали учасники з Марокко, які представили традиції своєї країни. Організацією п'ятого дня займалися учасники з Італії. Лейла Халіл (Leyla Khalil, Popoli Insieme) розділила учасників на пари та дала час для спілкування у окремих кімнатах платформи «Zoom». Неформальна атмосфера сприяла можливостям дізнатися більше один про одного та потоваришувати. На другу половину конференції італійці запросили гостей з організації «Cucina Brigante», які представляли тему харчових відходів.
На шостий день власний досвід представляла команда з України. «Team Leader» Леся Дорошенко підготувала оксфордські дебати на тему міграції та біженців. Учасники прагнули якомога краще представити себе іноземцям, підготувати цікаві активності та надати максимум корисної інформації. На початку сесії Леся Дорошенко розповіла, що таке дебати, як у них брати участь, потім учасники мали пройти практичну підготовку. Темою практики стало питання смертних вироків: одна команда мала довести доцільність, а інша – категоричне заперечення такої форми покарання. Важливим було детальне аргументування власної позиції, а не власна думка учасника.
У другій половині тренінгу учасники грали в гру під назвою «Is migration doing more harm than good?». У запеклих дискусіях перемогла команда, яка наводила аргументи «ЗА» міграцію, оскільки учасники представили більше переконливих доказів та аргументів, відповіли на питання та всебічно розкрили свою точку зору. Під кінець сесії учасники підготували «Kahoot» на тему міграції в Європі.
Сьомий день, який організовували команди з Італії та Греції, був присвячений темі фотографії. Учасників розділили на пари та запропонували розповісти про себе, а далі зробити портрет співрозмовника, що буде максимально точно передавати його характер. Учасникам дуже сподобалася така активність, вони отримали задоволення від спілкування та естетики зроблених фото, які розмістили у «Jamboard». Фінальний день учасники проводили разом зі своїми національними командами, дискутували щодо «dissemination activities», ділилися враженнями та обговорювали перспективи.
Висвітлення цього молодіжного обміну на веб-сайті університету:
Студентка 2 курсу спеціальності 035 «Філологія» Національного університету «Полтавська політехніка мені Юрія Кондратюка» Юлія Гордієвська стала учасницею молодіжного обміну за програмою Erasmus+ ``No climate. No future`` («Немає клімату – немає майбутнього»), що проводився з 27 січня 2022 року по 1 лютого 2022 року організацією Karaman International Group в столиці Туреччини – місті Стамбул. Молодь з України, Італії, Іспанії, Туреччини, Франції, Північної Македонії, Румунії, Литви та Польші обговорювала актуальну в наш час тему – проблеми зміни клімату та забруднення навколишнього середовища.
У рамках проєкту були проведені семінари на тему зміни клімату та глобального потепління, завдяки чому молодь дізналася про загрозу світу та про заходи, які можна вжити вже зараз, аби уповільнити глобальні кліматичні зміни. Кожна з країн отримала завдання детально розглянути та підготувати презентації про 3R правила розумного споживання – reduce, reuse, recycle (скорочуйте використання, повторно використовуйте, переробляйте вже використане).
Щовечора проводились культурні вечори, під час яких учасники мали можливість презентувати культуру своєї країни, традиції та звичайно їжу з напоями.
Висвітлення цього молодіжного обміну на Facebook-сторінці кафедри:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/813169196744449
Висвітлення цього молодіжного обміну на веб-сайті університету:
Erasmus+ Mobility of Youth Workers “EntreFUTUREship”
За підтримки ГО “Development and Initiative” та координаторки проєкту Катерини Пряжникової, студентка спеціальності 035 «Філологія» Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Вікторія Шефер (група 401-ГФ), попри війну в країні, взяла участь у Erasmus+ проєкті мобільності молодіжних працівників “EntreFUTUREship” , що проходив упродовж 11 – 19 березня 2022 року у місті Бакуріані, Грузія.
Студентка мала б полетіти до сонячної Грузії, щоб взяти участь у проєкті академічної мобільності, та розв’язана Росією війна проти України порушила плани. Втім, Вікторія Шефер доєдналась до проєкту онлайн – у Zoom – виконувала завдання, спілкувалась з учасниками, розповідала про війну в Україні.
В рамках проєкту понад 30 молодіжних представників з різних куточків світу опановували практичні кейси соціального підприємництва та отримали сертифікати про успішне завершення навчання.
Програма включала сім практичних днів, де обговорювалася тема підприємництва, були командні проєкти, де учасники створювали свої бізнес ідеї, розглядали основні організаційні, соціальні, психологічні аспекти підприємництва, волонтерства та активного громадянства.
«На жаль, через поточну ситуацію в країні я не мала змоги взяти участь у проєкті “EntreFUTUREship” оффлайн, хоча і дуже хотіла, але і з онлайн формату я взяла максимум. Люди – найголовніше, що можна взяти з подібних проєктів. Нові знайомства, нові можливості, з багатьма учасниками ми і досі спілкуємося у месенджерах. Тема проєкту також має значення. До нас, українців, віднеслися дуже добре, ще у перший день мені запропонували поговорити по відео, познайомитися та показати усе, що є у Бакуріані, а я вже написала українським учасникам, так ми були ще більш залучені до проєкту, це просто чудово!» – говорить Вікторія Шефер.
Спеціально для учасників з України були організовані Zoom-сесії – щоб українська молодь, не зважаючи ні на що, могла навчатись і розвиватись і далі.
Так як культурні вечори - частина Erasmus+, Вікторія Шефер запропонувала представити Україну.
Ось які відгуки отримала в кінці проєкту українська молодь від учасників з інших країн:
- «Щоб ви розуміли, український культурний вечір був найемоційнішим для всіх нас… Тож дякуємо, що доторкнулися до нас від усього серця».
- «Ми дуже цінуємо те, що ви, попри все були поруч, і нам дуже сподобалося танцювали ваші традиційні танці.. Гопак, так?»
- «Я і мої друзі вже домовилися, що коли війна закінчиться, ми візьмемо машини, квадроцикли, деякі будівельні інструменти, і ми поїдемо допомагати відбудовувати цю дивовижну країну!»
- «Тож будемо сподіватися на якомога швидку зустріч. ``Наступний проект - відбудова України! Збережіть дати!``
«Це велика честь представляти нашу країну в такий тяжкий для неї час. І та підтримка, яку показали іноземці, багато чого варта. Це ще раз дає зрозуміти, що світ – це усі ми, прості люди. Сподіваюся, подібних проєктів у житті наших студентів буде ще більше, адже це чудова можливість не тільки поглибити свої навички у певній темі, а ще й потоваришувати з чудовими людьми зі схожими цінностями!``, – підсумовує Вікторія Шефер.
Висвітлення цієї мобільності молодіжних працівників на веб-сайті університету:
За підтримки ГО “Development and Initiative” та координаторки проєкту Катерини Пряжникової, студентка спеціальності 035 «Філологія» Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Вікторія Шефер (група 401-ГФ), попри війну в країні, взяла участь у тренінгу Erasmus+ “Developing Metal Health Through Youth Work and Non-formal Education” («Розвиток психічного здоров’я через роботу з молоддю та неформальну освіту»), що проходив 13-21 квітня 2022 року у місті Store Klaus, Данія.
Тренінг було організовано в рамках програми Erasmus+, яку впроваджує організація Copenhagen Youth Network разом з Youth for Society Georgia та партнерськими організаціями з Європи та за її межами і за фінансової підтримки Європейської Комісії.
Загалом до проєкту відібрали 30 активних молодих людей і молодіжних працівників-тьюторів з Данії, Німеччини, Італії, Греції, України, Йорданії, Туреччини, Угорщини, Польщі та Грузії. Програма мала на меті запропонувати інструменти та підтримати розвиток компетенцій молодих спеціалістів, які працюють із вразливою молоддю. Під час тренінгу учасники мали можливість взяти участь у інтенсивних заняттях, які включали теоретичні, практичні та експериментальні підходи до навчання. Проєкт проводився тренерами з багаторічним міжнародним досвідом і глибокими знаннями у психології, особливо у сфері психічного здоров'я молоді та неформальної освіти. У фокусі тренінгу розглядалися як загальні ідеї психології людини, так і конкретні питання особливостей психічного здоров'я молоді, роботи психіки, моделей поведінки та імплементації отриманих знань у рамках неформальної освіти.
«Вражаюче різноманіття культур надало змогу кожній країні висвітлити свої позиції та думки на такі важливі теми та зрозуміти, що не зважаючи на відмінності культур та ментальностей – ми, в першу чергу – люди і ми схожі. Проект допоміг учасникам скласти цілісне уявлення про реалії та можливі відповіді та сприяти розбудові потенціалу їхніх організацій» – говорить Вікторія Шефер.
На першому етапі проєкту були проведені тренінги з основ психічного здоров’я та роботи з молоддю, а після завершення навчального курсу, на другому етапі проєкту, учасники мали змогу втілити свої ідеї в реальність та організувати заходи для молоді з метою поширення в своїх місцевих громадах інформації щодо підтримки психічного здоров’я молоді, розумного способу життя, формування стійкості.
Найголовніше те, що в рамках проекту було створено інструментарій для молодіжних працівників, тренерів та зацікавлених осіб. Цей набір інструментів надає молодим спеціалістам можливість зрозуміти, що таке психічне здоров’я та як говорити про нього. Крім того, молодіжним лідерам, вчителям, вихователям, викладачам, професіоналам та волонтерам пропонуються конкретні ідеї щодо підтримки психічного здоров’я через молодіжну роботу та неформальну освітню діяльність, а також залучення молодих людей до дослідження такої важливої теми. Інструментарій буде опубліковано на офіційній сторінці організації Copenhagen Youth Network та на порталі освітніх інструментів – Salto до кінця травня.
Висвітлення участі Вікторії Шефер у цьому тренінгу на веб-сайті університету:
https://nupp.edu.ua/news/studentka-filolog-vzyala-uchast-u-treningu-erasmus.html
За підтримки ГО “Development and Initiative” та координаторки проєкту Катерини Пряжникової, студентка спеціальності 035 «Філологія» Вікторія Шефер взяла участь у 9-денному проєкті мобільності молодіжних працівників Erasmus+ “Innovation Through Thinking Out of the Box (In&Out)”, що проходив 25 квітня – 02 травня 2022 року у місті Гліфад та у столиці Греції – Афінах.
Упродовж 9 днів програми молодь з України, Греції, Молдови, Румунії, Північної Македонії, Грузії, Арменії та Кіпру покращували власні знання з теми прав людини у туристичному осередку Греції – Гліфаді.
Серед основних завдань – заохочення до самопізнання, самовдосконалення, розвитку власних навичок та кращого розуміння власних прав, потреб та обов’язків. Програма була насиченою та містила різноманітні вправи: практичні, індивідуальні та командні завдання.
На першому етапі проєкту були проведені тренінги з основ прав людини та методів підвищення рівня обізнаності в сфері прав людини серед молоді. На другому етапі учасники обговорили питання самосвідомості, отримали завдання контролювати свої думки та по можливості записувати, а ввечері аналізувати. Завдання допомогло молоді краще зрозуміти себе та свої потреби.
Після завершення навчального курсу учасники мали змогу втілити свої ідеї в реальність та організувати заходи для молоді з метою поширення в своїх місцевих громадах інформації щодо прав людини та усвідомлення власного місця у світі.
Висвітлення участі Вікторії Шефер у цьому проєкті мобільності молодіжних працівників на веб-сайті університету:
За підтримки української громадської організації «Development and Initiative» та координаторки проєкту Катерини Пряжникової, студентка ІІІ курсу спеціальності 035 «Філологія» Діана Аббасова взяла участь у 11-денному молодіжному обміні Erasmus+ “Eco-Friendly Youth”, що проходив з 26 квітня по 06 травня 2022 року у гірськолижному курорті Бакуріані, Грузія.
Молодь з України, Португалії, Бельгії, Болгарії, Грузії та Вірменії опановувала знання щодо екологічної культури та розвивала навички збереження екології на гірськолижному курорті Бакуріані. Учасники тренінгу також отримали практичні знання у сфері екології в туристичному осередку Грузії – Кутаїсі.
«Завдяки цьому проекту учасники мали змогу зосередитися на потребі бути екологічно свідомими. Організатори проводили воркшопи, на яких ми вчилися відрізняти різні види сміття, дізнавалися, як використовувати речі повторно та вчились роздумувати над тим, як саме ці речі взагалі створювалися. Основне правило екології – це правило 5R (reuse, refuse, reduce, recycle, rot), саме цьому нас навчали на проєкті. І, звісно ж, я рада, що змогла побачити красу Сакартвело у туристичних містечках Боржомі та Ахалцихе» – прокоментувала учасниця проєкту Діана Аббасова.
Після завершення навчального курсу, учасники мали змогу втілити власні ідеї в реальність та організувати різнопланові заходи для активної молоді з метою поширення у місцевих громадах інформації щодо збереження нашої планети шляхом екологічної свідомості.
Висвітлення участі Діани Аббасової у цьому молодіжному обміні на веб-сайті університету:
За підтримки української громадської організації «Development and Initiative» та координаторки проєкту Катерини Пряжникової, студентка ІV курсу спеціальності 035 «Філологія» Вікторія Шефер стала активною учасницею насиченого дев’ятиденного молодіжного обміну “Sport and Radicalization”, який проходив упродовж 15-23 травня 2022 року у місті Копенгагені (Данія). Учасниками міжнародного проєкту стали соціально мотивовані молоді люди із різних куточків світу, які провели дев'ять днів у комфортних дерев'яних будиночках в оточенні лісу, озер і лугів. За словами організаторів молодіжного обміну, таке спокійне місце було сприятливим для прогулянок, купання та занять спортом на свіжому повітрі.
У перші дні на учасників чекали два види активностей: молодь обговорила поняття пропаганди, соціального відчуження, причини радикалізації та проблеми, з якими стикається молодь у провідних європейських країнах. Зв’язок між спортом і радикалізацією може здатися дивним, але упродовж тижня учасники змогли аргументувати важливість поєднання розглянутих тем. Адже спорт може бути засобом, соціальним гальмом для радикалізації цінностей, які він розвиває, таких як почуття приналежності, командний дух, залучення, інтеграція та соціальна згуртованість, солідарність, толерантність і відкритість.
У середині тижня два дні були присвячені активному відпочинку, учасники мали змогу відвідати спортивний комплекс та відвідати заняття йогою, футболом, волейболом, бейсболом та данськими іграми. Власною історією успіху в спорті поділився відомий данський спортсмен, який детально розповів учасникам навіщо взагалі займатися спортом. Молодь мала змогу виміряти коефіцієнти свого тіла та отримали дієві практичні поради щодо спорту та харчування.
Цей тиждень був багатим на відкриття, зокрема завдяки міжкультурним вечорам, учасники насолоджувалися традиційними танцями Йорданії, милувалися прекрасними краєвидами Угорщини, спокушалися продуктами турецької кухні та вивчали особливості французької мови.
Висвітлення участі Вікторії Шефер у цьому молодіжному обміні на веб-сайті університету:
За підтримки української громадської організації «Development and Initiative» та координаторки проєкту Катерини Пряжникової, студентка ІV курсу спеціальності 035 «Філологія» Вікторія Шефер стала фасилітаторкою (тренеркою) 9-денного молодіжного обміну за програмою Erasmus+ “Can I join you?”, що проходив з 31 травня по 8 червня 2022 року у м. Копенгаген. Данія.
Проєкт був організований данською організацією «Copenhagen Youth Network» для молоді та молодіжних працівників з України, Португалії, Чехії, Греції, Туреччини, Італії, Казахстану, Киргизстану, Польщі та Данії.
Тренінг був створений з метою покращення обізнаності молоді з проблемою алкогольної залежності. Учасники поділилися власними думками на цю тему, зокрема, розглянули, як шляхом діалогу можна посприяти мінімізації таких проблем. В кінці проекту кожна команда мала зняти відео, де показують 2 сценарії: що трапляється, коли люди зловживають алкоголем та що буває, якщо вчасно сказати «ні». Крім того, команди з кожної з країн-учасниць проєкту провели свої культурні вечори, де учасники проєкту мали змогу дізнатися більше про культуру, мову та кухню країн Європи.
Висвітлення цього молодіжного обміну на Facebook-сторінці кафедри:
Висвітлення участі Вікторії Шефер у цьому молодіжному обміні на веб-сайті університету:
https://nupp.edu.ua/news/studentka-filologinya-stala-fasilitatorkoyu-proektu-erasmus.html
За підтримки української громадської організації “Development and Initiative” та координаторки проєкту Катерини Пряжникової, студентка ІV курсу спеціальності 035 «Філологія» Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Світлана Кісь взяла участь у 10-денному молодіжному обміні за програмою Erasmus+ “Shaping New Tomorrow”, що проходив у упродовж 13-22 червня 2022 року у місті Store Klaus (Данія).
Молодіжний обмін проводився організацією “Kurdish Women Union Denmark” (KKF) за підтримки “Copenhagen Youth Network” та “Youth for Society (Georgia)” у рамках програми Erasmus+.
Основними завданнями проєкту стали:
- підвищення обізнаності молоді стосовно важливості культурної компетентності, для того, щоб відчувати себе більш впевнено та комфортно, спілкуючись з людьми різного релігійного, соціально-економічного, культурного та етнічного походження;
- поглиблення знань молоді про культурне різноманіття та критичне мислення, а саме про культуру, ідентичність, стереотипи, упередження, дискримінацію, інклюзивність, спілкування та вплив на громаду.
У рамках проєкту учасники обміну мали можливість не лише підняти важливі теми, такі як культурна обізнаність, боротьба з мовою ненависті, права меншин, соціальне підприємництво та цифрові навички, а й творчо й креативно їх розкрити, підготувавши цілу виставу чи знявши відео. Крім того, упродовж проєкту учасники вивчали 8 ключових компетентностей навчання впродовж життя: digital, multilingual, literacy, cultural awareness&expression, entrepreneurship, citizenship, personal social&learning and STEM, необхідні всім людям, а особливо молоді, для підвищення особистого потенціалу і розвитку, розширення можливостей працевлаштування, соціальної інтеграції та активного громадянства.
«Дні на проєкті пролітали неймовірно швидко, кожного дня було щонайменше 3 заняття, спрямованих на побудову командної роботи та пошук правильної стратегії для отримання найкращого спільного результату. Такий підхід надавав можливість кожному учаснику висловлювати свої думки стосовно теми завдання, а отже, бути залученим у процес цілком і повністю. Більше того, чудовою можливістю дізнатися про культуру країн-учасниць стали культурні вечори, на яких ми приймали участь у вікторинах, танцювали народні танці та насолоджувались традиційними смаколиками різних країн. Назавжди також запам’ятається цілий день, проведений у Копенгагені, адже ми, як група молодих і активних туристів взяли максимум від цього дня, оглянувши багато архітектурних пам’яток, відвідавши музеї та здійснивши прогулянку на човні містом», – розповіла Світлана Кісь.
Висвітлення цього молодіжного обміну на Facebook-сторінці кафедри:
Висвітлення участі Світлани Кісь у цьому молодіжному обміні на веб-сайті університету:
За підтримки української громадської організації “Development and Initiative” та координаторки проєкту Катерини Пряжникової, студентка ІV курсу спеціальності 035 «Філологія» Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Світлана Кісь взяла участь у 12-денному молодіжному обміні Erasmus+ “Bridging the needs of RefuNEETs”, що проходив 5 – 16 липня 2022 року у місті Ganløse (Данія).
Ініціативна молодь з Данії, України, Італії, Польщі, Грузії, Йорданії, Туреччини, Франції та Греції підвищила свій рівень обізнаності з завжди актуальної теми – проблеми переселенців/мігрантів та ВПО, учасники також поділились власним досвідом міграції в інші країни та проблемами, з якими їм довелось зіткнутися в новому середовищі.
Молодіжний обмін відбувся у рамках програми Erasmus+, що впроваджується організацією Copenhagen Youth Network разом з Youth for Society (Georgia) та партнерськими організаціями з країн Європи та за її межами за фінансової підтримки Європейської Комісії.
Основними завданнями обміну стали забезпечення учасників можливістю поділитися інформацією проблеми біженства та міграції у їхніх країнах, а також власним досвідом зміни країни проживання та причин, які спонукали їх до прийняття такого рішення, навчитися співпереживати складним ситуаціям, з якими біженцям/мігрантам доводиться стикатися у повсякденному житті. Не менш важливою метою проєкту також було зміцнення міжкультурного діалогу серед учасників, що прибули з різних куточків світу.
За словами організаторів, цей молодіжний обмін для них вийшов зовсім на новий рівень, адже він був найдовшим, наймасштабнішим та найрізноманітнішим за всю їхню практику. Більше 35 учасників з 9 країн з’їхалися в один скаутський будиночок десь на окраїнах Копенгагену з ціллю стати однією великою і дружньою родиною на найближчі 12 днів. Учасники також мали два виїзні дні – до лісу та на озеро та відвідали Red Cross Copenhagen – Røde Kors Hovedstaden, де прослухали лекції від працівників центру про загальні принципи та напрямки роботи Червоного Хреста, та про те, як допомагають у Данії українцям під час війни.
Запропонована тема проекту дала учасникам змогу розширити свій кругозір та виявити більшу зацікавленість до проблеми біженства та міграції, з розумінням ставитися до труднощів, що перешкоджають людям у новій країні знайти себе і мати право повноцінно жити на рівні з іншими громадянами. Завдяки плідній праці фасилітаторів та гарно підготовлених сесій країн-учасниць, молодь мала змогу відчути на собі, як це – опинитися на місці людини, яка намагається потрапити до іншої країни у пошуках кращого і безпечнішого життя, а також побувати у ролі вершителів доль – співробітників прикордонної служби, які приймають рішення давати дозвіл на в’їзд у країну чи ні.
Програма проєкту була насиченою та інтенсивною. Щодня учасники мали принаймні 3 сесії тривалістю від однієї до двох годин, на яких обговорювали тему проєкту, вчилися працювати в команді (team building) та виконувати завдання в межах наданого часу (time management), проводили дебати та практикували навички ораторського мистецтва та вміння відстоювати свою позицію. Важливу роль відігравали і 8 Key Competences for lifelong learning (digital, multilingual, literacy, cultural awareness&express, entrepreneurship, citizenship, personal social&learning and STEM), якими послуговувались учасники упродовж всього часу на проєкті.
Висвітлення цього молодіжного обміну на Facebook-сторінці кафедри:
Висвітлення участі Світлани Кісь у цьому молодіжному обміні на веб-сайті університету:
За підтримки української громадської організації “Development and Initiative” та данської організації “Copenhagen Youth Network”, студентка ІV курсу спеціальності 035 «Філологія» Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Світлана Кісь взяла участь у семиденному молодіжному обміні за програмою Erasmus+ “Spray Hate Away”, що проходив упродовж 16-23 серпня 2022 року у місті Store Klaus (Данія).
Учасниками цьогорічного проєкту стала студентська молодь з України, Італії, Іспанії, Туреччини, Болгарії та Сербії, яка мала унікальну нагоду поділитися реальними історіями, обговорити посттравматичний досвід своїх ровесників та підвищити власний рівень обізнаності з таких проблем, як мова ненависті, дискримінація, булінг, цькування та неповага до себе.
Це вже третій проєкт поспіль, що проходив у данському місті Store Klaus і у якому Світлана Кісь взяла участь, проте, якщо у перших двох студентка була учасницею, то вже у третьому долучилась до команди фасилітаторів.
Під час проєкту учасники поступово заглиблювались у тему, знаходили причини, наслідки та вирішення проблеми мови ворожнечі, навчалися розуміти та співчувати реальним історіям із життя людей, які на власному досвіді пережили різні види цькування. Молоді люди з різних країн світу стали поглибили свої знання з даної тематики, навчились бути толерантними один до одного та ще раз переконалися в тому, що слід завжди думати, перш ніж виділяти когось, спираючись на расові, релігійні чи інші відмінності.
Висвітлення участі Світлани Кісь у цьому молодіжному обміні на веб-сайті університету:
Упродовж 1-7 вересня 2022 року на острові Кіпр за всебічної підтримки та сприяння однієї з найбільших молодіжних організацій на острові “YEU Cyprus” у партнерстві з Донецькою обласною молодіжною громадською організацією «Молодіжна ініціатива міст» на чолі з Віктором Сіпєєвим відбувся семиденний молодіжний обмін за програмою Erasmus+ “Eco-together”. Активними учасниками цьогорічного молодіжного обміну, присвяченого глобальним та регіональним екологічним проблемам, зростання екологічної свідомості європейців стала ініціативна студентська молодь з восьми європейських країн – України, Кіпру, Хорватії, Іспанії, Італії, Сербії, Литви та Австрії, яка поділилася найкращим практичним досвідом вирішення екологічних проблем у власних країнах.
Такі проєкти сприяють не лише підвищенню рівня володіння іноземною мовою нашими студентами, але й дають їм відчуття того, що вони є частиною великої європейської «родини», дарують нових друзів, натхнення і бажання бути активнішими, постійно навчатися і зростати професійно.
Студентки групи 301-ГФ спеціальності 035 «Філологія» факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Валерія Дубовик та Владлена Деміхіна стали активними учасницями проєкту та гідно представили нашу країну на міжнародному рівні. За їх словами, це була унікальна можливість обговорити актуальні проблеми екології з іноземцями та спробувати знайти оптимальні шляхи їхнього вирішення на європейському рівні.
Під час проєкту активна молодь дізналась чимало нової інформації про екологічну свідомість, поділилася досвідом впровадження кращих екологічних практик у своїх країнах та вдосконалила навички міжкультурної комунікації. Зокрема, учасники навчились виявляти схожі та відмінні риси між різними європейськими культурами, налагодили конструктивний діалог між собою, наочно переконалися у важливості використання транскультурного співробітництва у боротьбі з екологічними проблемами. Під час пізнавальної навчальної сесії молодь обговорювала питання, безпосередньо пов’язані із тематикою проекту, а креативна сесія передбачала активне спілкування учасників в інтернаціональних або національних командах і виконання різнотипних креативних завдань.
Насичена програма міжнародного обміну вже традиційно не обійшлася без культурних вечорів, де кожна національна команда мала розповісти про свою країну у розважальному форматі. Студентки-перекладачки Полтавської політехніки цікаво представили нашу країну, розповіли різні пізнавальні факти про неї, презентували символи, які виформовують українську ідентичність. Варто відзначити, що представниці України вирішили ще раз нагадати про складну ситуацію у нашій країні та провели благодійний аукціон.
Усі сувеніри, привезені дівчатами з Батьківщини, за лічені хвилини були розкуплені іноземцями. Загалом вдалося зібрати 6440 грн, які вже передано до благодійного фонду «Фонд підтримки родин захисників Азовсталі».
«Перед початком аукціону ми дуже хвилювались, чи підтримають нашу ініціативу представники інших країн, проте були приємно вражені, коли учасники активно долучилися, а усі пропоновані лоти швидко знайшли собі нових господарів. Не очікували, що вдасться зібрати досить велику суму», – розповіла Владлена Деміхіна.
Загалом проєкт був насичений корисною інформацією та цікавими подіями. Окрім навчання учасники мали змогу активно відпочивати, цікавим дозвіллям стала екскурсія до столиці Кіпру – Нікосії. Молодь поринула у неповторну атмосферу життя міста, насолодилася виглядом затишних вуличок зі старовинними будинками, познайомилася з місцевими мешканцями, скуштувала традиційні страви.
Висвітлення участі студенток у цьому молодіжному обміні на веб-сайті університету:
Студентка IV курсу спеціальності 035 «Філологія» Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Діана Аббасова стала активною учасницею міжнародного молодіжного обміну за програмою Erasmus+ «Open Up», що проходив 4-11 вересня 2022 року у м.Катовіце, Польща.
Учасниками цьогорічного проєкту стала соціально активна та цілеспрямована студентська молодь з України, Італії, Грузії, Туреччини та Польщі. Студенти з різних куточків світу мали унікальну нагоду поділитися реальними життєвими історіями та обговорити гостросоціальні проблеми – проблеми дискримінації, ксенофобії, булінгу та цькування громадян у європейському суспільстві.
Діана Аббасова долучилася до жвавого обговорення шляхів вирішення вищеназваних соціальних проблем. За словами учасниці, подібні міжнародні проєкти з соціальною спрямованістю відіграють вкрай важливу роль у зростанні соціальної свідомості, адже ще раз привертають увагу світової громадськості до тих соціальних проблем, які істотно знижують якість життя громадян різних країн, які піддаються хейту, ксенофобії чи булінгу. Не можна залишатися осторонь, адже ніхто в суспільстві не захищений від подібних випадків.
Упродовж тижня учасники проєкту активно спілкувалися іноземними мовами, працювали в командах, готували проєкти під керівництвом досвідчених тренерів. Важко переоцінити подібний досвід участі у міжнародних обмінах для європейської студентської молоді, майбутніх професіоналів та соціально активних громадян власної країни.
«Особисто для мене – це другий проєкт в рамках академічної мобільності Erasmus+, який залишив сильні враження і мотивує ще більше працювати над власними мовними компетенціями. Одне можу сказати точно – кожен проєкт по-своєму унікальний і неповторний, адже завдяки тому, що молодіжні обміни відбуваються у невеликих містах європейських країн, учасники мають змогу більше дізнатись про місцеву культуру, звичаї та традиції, поспілкуватися із місцевими жителями та дізнатися для себе щось нове. Одним із найважливіших елементів кожного обміну стали культурні вечори, під час яких можна дізнатися чимало цікавого про культуру різних країн-учасниць, представники яких беруть участь у програмі обміну. На мою думку, програма міжнародної академічної мобільності Erasmus+ – чудова можливість не тільки удосконалити свою англійську, а ще й знайти друзів і розширити власний кругозір. Для української молоді зустрічі на високому міжнародному рівні – ще одна можливість нагадати світу про боротьбу, яку ведуть українці за свободу та незалежність, захищаючи основні європейські цінності» – коментує Діана.
Висвітлення участі Аббасової у цьому молодіжному обміні на веб-сайті університету:
Студентка четвертого курсу спеціальності 035 «Філологія» Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Яна Харченко та випускниця бакалаврату 2021 року факультету філології, психології та педагогіки, лауреатка IІІ міської літературної премії імені М. В. Гоголя Анна Бойко взяли активну участь у міжнародному молодіжному обміні за програмою Erasmus+ Youth Exchange “Empowerment Youth People on the Job Market”, що пройшов упродовж 2-14 вересня 2022 року у місті Закопане (Республіка Польща).
Організаторами проєкту виступили польська організація fundacja “Szukamy Talentów” та українська організація NGO “Vzayemopomich”. Учасниками цьогорічного проєкту стало 32 молодих людей з чотирьох країн світу – України, Італії, Іспанії та Польщі, які обговорили актуальні проблеми пошуку роботи та успішного працевлаштування у провідних європейських країнах та долучилися до обговорення актуальних проблем молодіжної політики. За словами учасниць, проблема пошуку роботи та успішного працевлаштування не втрачає своєї актуальності у високо розвинутих країнах Європи, особливо гостро ця проблема постала в Україні. Через повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію нашої держави, тисячі її громадян не можуть повноцінно працювати, навчатися і обирати сферу власної професійної діяльності. Участь у подібних міжнародних обмінах – додаткова можливість привернути увагу світової громадськості до вирішення гострих соціальних проблем, налагодити плідний діалог з молоддю європейських країн та відшукати оптимальні шляхи вирішення ситуації, що склалася на сучасному ринку праці.
Учасники проєкту вдосконалили навички, необхідні для успішного пошуку роботи на ринку праці та подальшого працевлаштування, навчились працювати у командах та складати резюме й супровідний (мотиваційний) лист, вивчали, як поводитися під час інтерв'ю та відшліфовували вміння вести ділові перемовини. Загалом даний проєкт дав змогу молодим людям розширити наявні практичні знання, розвинути власні підприємницькі здібності, опановувати навички, необхідні під час прийому на роботу. Окрім цього, учасники спробували себе в ролі підприємців, розробивши ідеї власних компаній, а також почали якісніше оцінювати свої можливості на робочому ринку.
Кожна команда представляла свою країну на культурному вечорі, знайомила гостей з культурою та традиціями власної держави. Студентки Полтавської політехніки не лише показали учасникам з Італії, Іспанії та Польщі, наскільки гарною й багатою є наша країна, а й детально розповіли про події російсько-української війни. Було надзвичайно приємно відчувати моральну підтримку та небайдужість європейців до жахливих подій, що відбуваються у нашій країні.
Висвітлення участі Яни Харченко та Анни Бойко у цьому молодіжному обміні на веб-сайті університету:
Студентка 4 курсу спеціальності 035 «Філологія» Анна Нестеренко взяла участь у молодіжному обміні за програмою Erasmus+ Youth Exchange “Pedal for life”, що проходив з 30 вересня по 10 жовтня 2022 року у місті Бурса (Туреччина) за підтримки ГО “Development and Initiative” та координаторки проєкту – Катерини Пряжнікової.
Учасники проживали безпосередньо у заміському курортному комплексі “Nefes Dağyenice Park Resort”. Всього у молодіжному обміні взяли участь 60 молодих людей з 7 країн, таких як Норвегія, Литва, Україна, Чеська Республіка, Угорщина, Румунія й Туреччина.
Основною метою проекту було покращення велосипедного руху та зменшення проблем зі здоров’ям, аварій, збереження природних ресурсів та економічного зростання молодих людей за допомогою здорового водіння. Протягом усього проекту використовувалися такі види діяльності, як інтерактивні презентації, відкриті дискусії та рольові ігри. Також кожна національна команда проводила різноманітні воркшопи, на яких учасники мали змогу обговорити в цілому особливості, здобутки та недоліки у сфері спорту кожної представленої країни; проявити креативність у творчих завданнях (наприклад розробити новий незвичайний вид спорту); пройти цікаві квести та позмагатися у спортивних конкурсах.
«Купу позитивних емоцій та незабутніх вражень приніс спільний похід навколо пагорбів і лісу біля населеного пункту Дагеніце (Dagyenice). Майже цілий день ми насолоджувалися красою турецьких краєвидів, дихали свіжим гірським повітрям, спілкувалися з новими іноземними друзями та співали пісні. Не менш захоплюючим був день проведений у найбільшому парку пригод у Туреччині, який знаходився на території комплексу. Спочатку нас спорядили усим необхідним обладнанням безпеки, а далі ми проходили різного рівня перешкоди на канатній дорозі і навіть спробували зіплайн. Крім того, крутили педалі ми не лише на велосипеді, але й на катамарані, коли в один з днів було запропоновано покататися по озеру, біля якого розміщувався комплекс. До того ж, ми прогулювались та оглядали визначні пам’ятки міста Бурса, відвідали найбільшу мечеть “Улу-Джамі”, поринули у місцеву атмосферу та колорит», – ділиться враженнями Анна Нестеренко.
Особливо цікавими та пізнавальним були культурні вечори кожної представленої країни. Ми мали можливість дізнатися про традиції, звичаї та обряди безпосередньо від носіїв, розвіяти стереотипи, що мали про певну країну, навчитися національних танців (не можливо порахувати скільки разів ми танцювали усі разом в колі турецький халай) і, звичайно ж, спробувати національні страви та напої. На культурному вечорі України, наша національна команда не лише познайомила учасників з українською культурою, але й розповіла про злочини, які чинить російська армія на нашій території, нагадали, про мужнє протистояння українського народу та необхідність постійної підтримки з боку інших країн.
Висвітлення участі Анни Нестеренко у цьому молодіжному обміні на на Facebook-сторінці кафедри:
Висвітлення участі Анни Нестеренко у цьому молодіжному обміні на веб-сайті університету:
Студентки 2 та 3 курсів кафедри германської філології та перекладу Валерія Сивак, Олександра Даценко та Валерія Дубовик взяли участь у молодіжному обміні за програмою Erasmus+ “Art as Tool for Fighting Online and Offline Hate Speech”, що проходив у Туреччині, з 20-го по 29-те жовтня 2022 року, неподалік м. Бурса, Туреччина, у готельному комплексі «Nefes Dağyenice Park Resort».
Масштабна міжнародна подія відбулася за підтримки громадської організації “Development and Initiative” та координаторки проєкту Катерини Пряжнікової.
Темою проєкту стало обговорення таких питань як дискримінація, міграція, толерантність, булінг в соціальних мережах та гендерна нерівність. Ці підтеми були поділені серед національних команд Нідерландів, Угорщини, Туреччини, України та Литви. Завданням кожної країни було підготувати воркшоп про певну проблему.
Українська команда презентувала тему булінгу в соціальних мережах. Окрім участі у різноманітних майстер-класах, учасниці з України підготували міні-ролик, у якому наочно показали, до яких жахливих наслідків може призвести цькування в інтернеті. За словами Валерії Дубовик, згуртована робота наших дівчат допомогла розкрити актуальну проблему кібербулінгу.
Втім, проєкт складався не тільки з навчальних сесій та воркшопів. Для учасників обміну фасилітатори організували поїздку до Бурси на один день. Дівчатам вдалося відвідати справжній турецький базар, роздивитися місто з панорамного ресторану та скуштувати традиційний кебаб. Ця міні-подорож до міста дала учасникам змогу познайомитися ближче з місцевим колоритом, спробувати традиційну їжу та придбати сувеніри, які вдома будуть нагадувати про це чудове турецьке місто.
Традиційною частиною кожного Erasmus+ є культурні вечори. Українська команда не могла оминути тему повномасштабного вторгнення росії. Після представлення своєї країни, дівчата вирішили провести благодійний аукціон, на знак підтримки нашої армії та постраждалих від війни. Усі кошти дівчата планують передати у фонд Сергія Притули, підтримки родин захисників Азовсталі та Київського гуманітарного центру.
Такі проєкти, як цей, є чудовою можливістю для студентів через подорожі та спілкування з іноземцями покращувати свою англійську, знайомитися з культурами різних країн та розширювати знання щодо актуальних соціальних проблем.
Висвітлення участі студенток у цьому молодіжному обміні на на Facebook-сторінці ГО “Development and Initiative”:
Висвітлення участі студенток у цьому молодіжному обміні на веб-сайті університету:
За підтримки NGO “Stella”, студентка 4 курсу спеціальності «035 Філологія» Яна Харченко взяла участь у молодіжному обміні за програмою Erasmus+ “Inclusion starts with accessibility”, що проходив з 27 квітня по 7 травня 2023 року в Румунії на узбережжі Чорного моря.
Обмін відбувався в двох населених пунктах: спочатку в с. 2 Mai (Мангалія), а потім с. Костінешть (Констанца). Співорганізаторами виступили нідерландська організація “Rock Solid Foundation” та організація з Румунії “Adapto”.
56 учасників з різних країн зібралися для того, аби дослідити тему інклюзії та питання доступності простору для людей з інвалідністю у країнах-учасницях проєкту. Одним із завдань проєкту була зйомка відео про інфраструктуру с. Костінешть та її доступність/недоступність для людей з особливими потребами. Дані відео повинні стати закликом до дії для місцевої влади. Серед учасників проєкту були також люди з різними фізичними обмеженнями. Протягом 10 днів обміну організаторам вдалося об'єднати всіх в одну команду та створити відчуття затишку.
«Також ми мали змогу познайомитися з колоритом Румунії, традиціями інших країн і, звісно, розповісти світу про Україну та повномасштабне вторгнення. До того ж, на культурному вечорі ми показували інсценізацію традиційного сватання та весілля, пригощали глядачів національними смаколиками й навчали їх українських танців. Приємно, що організатори підтримують Україну й запросили одразу 2 команди з нашої країни! Мені також дуже сподобалося завдання, під час якого кожна країна навчала інших своєї мови. Бажаючий учасник з однієї країни підходив і намагався правильно прочитати слова та вирази, написані на постері. Найбільшим попитом, звісно ж, користувалась українська мова. Тож ми навіть на деякий час відчули себе викладачами української мови та навчили іноземців основних розмовних фраз! Ще ми влаштовували карнавальний вечір. Кожен з учасників міг проявити креатив та творчість, створивши свій унікальний образ», – говорить учасниця обміну Яна Харченко.
Висвітлення участі Яни Харченко у цьому молодіжному обміні на веб-сайті університету:
https://nupp.edu.ua/page/mizhnarodna-diyalnist-kafedri-germanskoi-filologii-ta-perekladu.html
За підтримки ГО “Development and Initiative” та координаторки проєкту Катерини Пряжникової, cтудентка четвертого курсу спеціальності 035 «Філологія» факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анна Нестеренко взяла участь у молодіжному обміні “Your body is your gym”, що проходив з 05 по 12 травня 2023 року у місті Лодзь (Республіка Польща).
У молодіжному обміні взяли участь 24 активісти з чотирьох країн світу – України, Польщі, Угорщини та Македонії.
Основна мета проєкту полягала у підвищенні обізнаності про важливість формування здорових звичок на все життя. А основним завданням учасників було розвинути знання та навички, а також дізнатися про підходи та засоби для популяризації спорту та фізичної активності серед молоді. Тому упродовж усього проєкту учасники обмінювалися знаннями про різноманітні корисні вправи, спрямовані на боротьбу із зайвою вагою, кардіо-вправи, надихалися різноманітними методами релаксації та корисними рецептами здорової їжі. Також учасники, попередньо поділені на чотири інтернаціональні команди, проводили змістовні воркшопи-тренування на відкритому повітрі, спрямовані на опрацювання різних груп м’язів. Такі активності дали чудову можливість не лише дізнатися про нові типи вправ, обговорити правильну техніку виконання, а й спробувати їх безпосередньо на практиці у дружній та невимушеній атмосфері.
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» представляла студентка четвертого курсу спеціальності 035 «Філологія» факультету філології, психології та педагогіки Анна Нестеренко, яка після завершення проєкту поділилася отриманими враженнями:
«У перший день ми поділилися очікуваннями від обміну, своїми внутрішніми страхами та привідкрили завісу щодо того, який внесок у реалізацію проєкту може зробити кожен особисто. А вже після обіду учасники виконували перше групове завдання, гуляючи вуличками Лодзя, оглядаючи місцеві пам’ятки та занурюючись в історію походження міста.
Наступного дня я з іншими учасниками нашої команди вже проводила у міському парку перший воркшоп, присвячений тренуванню грудної клітки, трицепсів та м’язів плечей. А ввечері ми всі мали можливість трохи зануритись у дитинство, відвідавши фестиваль кольорів Холі та обсипаючи один одного кольоровою пудрою.
Багато незабутніх вражень та позитивних емоцій залишилося від проведення спільного пікніку на території комплексу «Stawy Stefańskiego». Чим ми тільки не займалися – грали в пляжний волейбол, спілкувались, їли запечений камамбер з підсмаженими сосисками, грали в бадмінтон, ще й інтерактивними енерджайзерами розважились. Впевнена, що той сонячний день залишиться приємним спогадом в серці кожного учасника!
Крім того, досить цікавим досвідом було відвідування Музею спорту і туризму в Лодзі. Там, у сучасному спортивному комплексі, знаходиться постійна виставка, де зображені події, відомі постаті, відзнаки, дипломи, медалі, а також місця, які пов’язані з історією спорту в місті Лодзь. Особисто мені дуже сподобалась секція музею, де можна було покататися віртуальним шляхом на встановленому реальному велосипеді.
Оскільки ми проживали в молодіжному хостелі, культурні вечори кожної з країн – учасниць проводилися на невеличкій, і водночас, затишній кухні. Це додавало якогось чарівного домашнього затишку до кожної презентації. Завжди цікаво дізнаватися якісь незвідані факти про кожну країну, поринати у її колорит та куштувати національні страви, а коли дізнаєшся про це все від носіїв культури – то стає в мільйон разів цікавіше.
На культурному вечорі України наша команда не лише познайомила інших учасників з українським колоритом, пригостила фірмовими налисниками та духмяним квасом, але й нагадала про кровопролитну війну, яку розпочала росія на території України, про відчайдушну боротьбу українських захисників та незламний дух нашого народу. Після перегляду документального відео про реалії українського протистояння, деякі учасники інших країн навіть не змогли стримати сліз…», – прокоментувала учасниця проєкту Анна Нестеренко.
Висвітлення цього молодіжного обміну на веб-сайті університету:
Студентка спеціальності 035 «Філологія» Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Аліна Алєксєєва взяла участь у молодіжному обміні «D(TH)IS-CONNECTION» за програмою Erasmus+, організованому за підтримки NGO «Vzayemopomich».
Завдяки цьому проєкту учасники з шести країн – України, Вірменії, Іспанії, Франції, Італії та Чорногорії – мали змогу абстрагуватися від цифрових технологій та поділитися культурами своїх країн.
Проєкт проходив упродовж 16-26 травня 2023 року у кемпінгу El Pielago, що знаходиться в місті Толедо (Іспанія).
Мета проєкту полягала у заохоченні молоді до більш свідомого використання соціальних мереж задля запобігання їхнього негативного впливу на ментальне здоров’я та соціальне життя молоді.
Учасники проявляли креативність, мали безліч дискусій щодо вирішення сучасної проблеми залежності молоді від технологій, самостійно організовували деякі активності проєкту та відмовилися від гаджетів на тиждень. Загалом протягом цього тижня учасникам проєкту довелося зіштовхнутися із загальними та особистими перешкодами, проте усі вони змогли покращити свої соціальні навички та навіть ораторські здібності, познайомитися з представниками інших національностей та знайти спільну мову з ними.
Світлини створювалися камерою Полароїд, адже учасники не користувалися сучасними телефонами – це було суворо заборонено правилами проєкту. Фотографії, зняті на Полароїд, передають теплу атмосферу, створену організаторами проєкту, та представниками шести країн-учасниць.
У межах проєкту молодь також мала змогу дослідити природу навколо кемпінгу. Більшість активностей проводилися на свіжому повітрі. Учасники ходили на хайкінг у гори, медитували та займалися спортом у лісі, грали у безліч різноманітних ігор. Кожного вечора відбувалася вечірка для усіх бажаючих потанцювати і відпочити. Була змога по-справжньому відділитися від «світу в екрані» та жити у моменті.
Надані умови проживання також були приємними, а харчування більш ніж задовольнило усіх.
Наприкінці проєкту усі учасники отримали сертифікати про успішне завершення.
Висвітлення участі Аліни Алєксєєвої у цьому молодіжному оміні на веб-сайті університету:
За підтримки ГО “Development and Initiative” та координаторки проєкту Катерини Пряжникової, cтудентка четвертого курсу спеціальності 035 «Філологія» факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Діана Аббасова взяла участь у 9-денному проєкті мобільності молодіжних працівників Erasmus+ “Feel the difference”, що проходив з 13 по 22 червня 2023 року у місті Бурса, Туреччина.
Проект мав на меті допомогти 60 учасникам набути ключових компетенцій для ведення активного життя в умовах сучасних реалій політичної нестабільності. Особлива увага приділялась молоді з обмеженими економічними та соціальними можливостями.
«Протягом усього проекту ми використовували неформальні методи навчання, які включали в себе практичні вправи та можливості для навчання на власному досвіді. Методика передбачала використання інтерактивних презентацій, відкритих дискусій, рольових ігор та різноманітних творчих семінарів, що включали як індивідуальну, так і групову роботу. Та, звісно ж, ми змогли побачити красу Туреччини у не дуже туристичному, проте надзвичайно гарному місті Бурса. Це вже не перший раз я беру участь у молодіжних проектах в рамках програми Erasmus+. Однак, цей проєкт вважаю одним з найкращих досвідів неформальної освіти, яким я можу поділитися з будь-ким, хто бажає покращити свої навички та знання у різних темах і галузях. Крім того, подібні проєкти проводяться в чудових містах різних країн Європи та навіть за її межами, що надає прекрасну можливість відвідати нові чудові місця», – розповіла учасниця програми Діана Аббасова».
Після завершення навчального курсу, учасники мали змогу втілити власні ідеї в реальність та організувати різнопланові заходи для активної молоді з метою поширення у місцевих громадах.
Висвітлення участі Діани Аббасової у цій мобільності молодіжних працівників на веб-сайті університету:
З 1 вересня по 9 вересня 2023 року студентки 4-го курсу спеціальності 035 «Філологія» Олександра Даценко та Валерія Дубовик взяли участь у молодіжному обміні Еразмус+ “Hide and Seek”, що проходив неподалік італійського селища Кальділора, на висоті 1100 м.
Незважаючи на відсутність мобільного зв'язку через гірську і лісову місцевість, учасники обміну не зазнали нудьги, оскільки ця подорож пройшла під гаслом ігор та розваг. Основною тематикою проекту були різноманітні ігри, які підготували представники кожної країни-учасниці, серед яких були Іспанія, Італія, Вірменія, Угорщина та Україна. Завдяки цьому проекту, учасники мали можливість поділитися іграми зі свого дитинства.
«Мабуть, всі ми маємо бажання повернутися у той безтурботний час, коли ми могли гратися, веселитися і вигадувати різні ігри весь день. Як тільки дізналася про цей проєкт, мені стало зрозуміло, що це моя можливість хоча б на 9 днів повернутися у ті часи», – розповідає Олександра Даценко.
Серед українських ігор були такі відомі, як «Козаки-розбійники», «Чий це черевик?» та «Піаніно». За словами Олександри, було дуже цікаво спостерігати, як іноземці швидко розуміли суть ігор та з інтересом долучалися до них.
Під час обміну учасники не обмежилися лише іграми, вони також проаналізували ігри як засіб розвитку командних навичок, саморефлексії, підвищення креативності адже ігри часто вимагають співпраці та взаємодії між учасниками. Граючи в команді, люди вчаться слухати інших, приймати рішення спільно, розподіляти обов'язки та допомагати один одному. Навчання через ігри спряє формуванню важливих навичок для успішної співпраці в майбутньому, будь то на роботі чи в особистому житті.
Багато ігор вимагають аналізу власних дій та прийняття стратегічних рішень. Гравці повинні ретельно обмірковувати свої можливості, оцінювати ситуації та шукати шляхи до досягнення мети. Цей процес стимулює саморефлексію, допомагає покращувати аналітичні та критичні навички.
Ігри сприяють розвитку креативності в будь-якій професії, оскільки вони часто вимагають знаходити нетрадиційні рішення проблем, вигадувати нові стратегії та творчо використовувати ресурси. Граючи, люди вчаться думати нестандартно, що корисно як у роботі, так і в розв'язанні повсякденних завдань.
«Спочатку може здатися, що значення такого проєкту неочевидне, але це не так. За цей час я зрозуміла, наскільки важлива роль у формуванні особистості відводиться іграм. Я навчилася аналізувати кожну гру, виділяти її корисність та трансформувати її для потреб людей з інвалідністю. Загалом, ігри не лише надають можливість весело провести час, але й стимулюють розвиток важливих життєвих навичок. Тому вони вартою важливим інструментом в освіті та розвитку, незалежно від віку», – коментує Валерія Дубовик.
Поза іграми, іноземні студенти також мали можливість представити свої країни на культурному вечорі, який став важливою частиною цього обміну. Кожна національна команда отримала 30 хвилин на те, щоб розповісти про свої традиції, звичаї, виконати національні пісні та танці, а також представити страви та інші аспекти своєї культури.
Український культурний вечір був справжньою мозаїкою емоцій, від захоплення та радості до сльоз та суму. Учасники бажали передати іноземцям красу, талант та багатство українського культурного спадку. Однак вони також не боялися показати реальну картину України, з її викликами і труднощами. Це враження було особливим, коли іноземці відгукувались словами «Слава Україні!» – згадує майбутня перекладачка Олександра Даценко.
Крім цього, ще однією традицією будь-якого молодіжного обміну за програмою «Еразмус+» є вільний день, коли організатори аранжують різноманітні поїздки до сусідніх міст або інші активності для об'єднання учасників. У цей раз молодим людям випала можливість піднятися у гори Апенніни, відвідати екскурсію, спробувати страви в місцевому барі Кальдіроли та вирушити на підйом по канатній дорозі на вершину одного з гір.
«Цей день став незабутнім пригодою для всіх. Спершу підйом на канатній дорозі здавався ризикованим, але з кожним метром у гору, страх відступав. Краса Апеннін вразила всіх гостей, слова не в змозі точно висловити всю її велич і красу, подарувавши непередавані емоції», – ділиться своїми враженнями Валерія Дубовик.
В завершальний день проєкту, всі учасники отримали завдання ретельно описати ігри, які вони презентували в рамках своїх національних команд. Метою цього завдання було створення спеціальної книги, яка містила б усю інформацію про кожну гру, супроводжуючи її малюнками та фотографіями.
«Я вважаю цю ідею створення власного збірника ігор дуже захопливою. Це не лише прекрасний спосіб зберегти всі ці цінні ігри, але і можливість увічнити ті чарівні миті та відмінних людей», – з посмішкою говорить Олександра Даценко.
Висвітлення участі Валерії Дубовик та Олександри Даценко у цьому молодіжному обміні на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/studentki-perekladachki-vzyali-uchast-v-molodizhnomu-obmini-erasmus-v-italii.html
За підтримки ГО “Development and Initiative”` та координаторки проєкту Катерини Пряжникової, студентка 4 курсу спеціальності 035 «Філологія» Юлія Гордієвська взяла участь у тренінговому курсі за програмою Erasmus+ “Youth Workers Going Green”, що проходив упродовж 11-19 вересня 2023 року в мальовничому селищі Заґуже-Шльонське у Польщі.
З-поміж учасників були представники України, Румунії, Польщі, Грузії, Литви та Болгарії.
Конкретними цілями проєкту «YOUTH WORKERS GOING GREEN» були вивчення різних підходів до молодіжної роботи та політики, інструментів і механізмів для розробки сталих і більш екологічних проектів/заходів на національному та регіональному рівнях, щоб ознайомитися з екологічною стійкістю. Головна мета – підвищити навички молодіжних працівників, щоб вони були більш екологічно свідомими та відповідальними, обмінюватися гарними прикладами того, як екологічні підходи та інструменти ефективно використовуються в молодіжній роботі в Європі, надихати учасників як молодіжних працівників та їхні організації на організацію Erasmus+ European Solidarity Corps та інші місцеві/національні проекти в більш екологічно свідомий спосіб.
Раніше студентка Юлія Гордієвська вже приймала участь в Erasmus+ проєкті на тему екології «No climate. No future» в Туреччині.
У перший день учасники обговорювали такі поняття як sustainability, going green та правило 3R: Recycle, Reuse, Reduce. Після чого учасників поділили на групи і дали їм завдання дослідити, що саме роблять в їх країнах на державному рівні, недержавні організації, суспільство та молодь задля того, щоб зробити життя більш «зеленим» (екологічним).
На другий день був запрошений художник Gardecki Piotr. Головною задачею було створити пейзаж в стилі мозаїки, застосовуючи екологічні матеріали, аби проникнутися природою, забути про пікселі в нашому житті та відобразити красу навколишнього середовища. Після створення загальної картини, учасники пішли досліджувати місцевість. В мальовничому місці сам митець розповів як важливо відволікатися від проблем та звертати увагу на те, що оточує нас.
На третій день, кожній команді дали завдання відзняти ролик і запропонувати ідею, яку можливо було б втілити в життя в їх рідній країні. Юлія Гордієвська разом з іншими студентками з Дніпровської Політехніки відзняла смішний ролик, показавши на власному прикладі, як може змінитися ставлення українців до забруднення навколишнього середовища, якщо ввести за це штрафи. Після цього всі учасники пішли на прогулянку та покатались на катері.
Останні дні учасники працювали над розповсюдженням інформації стосовно їх проекту. Хтось був зайнятий за створенням Guide book, де є всі найголовніші моменти та рекомендації стосовно виразу “going green”, хтось створював екологічні ігри. Команда, яка складалась здебільшого з українських учасниць, відзняла 3 соціальних ролики на тему “ 3R: Reduce, Recycle, Reuse”. Ці відео були поширені на фейсбук-сторінці приймаючої польської організації Fundacja Zdrowia i Rozwoju Człowieka:
Також слід згадати інший важливий аспект подібних молодіжних обмінів Erasmus+ – культурні вечори. Українки вирішили вразити іноземців, приготувавши традиційну страву – вареники.
Дівчата запропонували пограти в гру «Струмочок», яка дуже запала в душу іншим учасникам.
Все це закріпили вікториною в Kahoot, де учасники мали змогу відгадати цікаві факти про Україну і в кінці отримавши солодкий подарунок.
«Як виявилось, не всі іноземці знають щось цікаве про нашу країну. Але ви бачили б їх очі, як вони намагались пригадати чи вгадати. Врешті-решт польську сторона здобула найбільше балів і отримала смачний подарунок привезений з України», – ділиться враженнями учасниця проєкту Юлія Гордієвська.
Висвітлення участі Юлії Гордієвської у цьому тренінговому курсі на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/studentki-u-polshchi-vivchali-molodizhni-pidkhodi-u-rozrobtsi-yekologichnikh-proektiv.html
Студентки Політехніки провели воркшоп на тему екології та «зеленого» стилю життя
Дисемінація проєкту
4 жовтня 2023 року Юлія Гордієвська та ще одна учасниця тренінгового курсу з політехніки – Софія Давидович – провели воркшоп для студентів та науково-педагогічних працівників політехніки, під час якого поділились враженнями від участі у тренінговому курсі за програмою Erasmus+ “Youth Workers Going Green”.
Юлія та Софія розповіли учасникам воркшопу про основні цілі проєкту – покращувати «зелені» навички молоді та молодіжних працівників, мотивувати їх бути більш екологічно свідомими та відповідальними, обмінюватися позитивними практиками використання екологічних підходів в молодіжній роботі, заохочувати молодь вести екологічно свідомий спосіб життя, сортувати сміття, частіше брати участь у такого роду тренінгах, молодіжних обмінах, волонтерських програмах European Solidarity Corps.
Однією із цілей проєкту “Youth Workers Going Green” було створення платформи для обміну інноваційними методами та ідеями «зеленої» роботи з молоддю, розвиток та впровадження новаторських програм і проектів, спрямованих на підвищення екологічної свідомості серед молоді та молодіжних працівників у освітньому процесі, в молодіжних та громадських організаціях, в громадах, на регіональному рівні і ширше – на національному.
Студентки поділились враженнями від проєкту та розповіли, що саме вивчали під час цього молодіжного обміну в Польщі: екологічні підходи на урядовому, неурядовому рівнях, рівні молодіжних організацій та персональному рівні, а саме – які політики та підходити існують в Україні та Польщі, що можна покращити, які методики можна запозичити тощо. На другий день тренінгу учасники з різних країн мали створити пейзаж у вигляді мозаїки, використовуючи лише екологічні матеріали – олівці, для того, щоб відчути природу, трохи відпочити від тотальної цифровізації життя та осягнути і відобразити красу навколишньої природи (молодіжний обмін проходив у мальовничих горах).
Потім Юлія та Софія ознайомили учасників воркшопу із правилом трьох R: Reduce, Recycle, Reuse та розповіли, як вони застосовується за кордоном та в Україні, як ми можемо покращити стан навколишнього середовища та більш свідомо ставитись до оточуючого світу. Дівчата дали корисні поради своїм одноліткам – зокрема, купувати одяг в секонд-хендах та здавати власний непотрібний одяг у секонди, сортувати сміття, переробляти харчові відходи, замість пластикових пакетів користуватись шоперами та «авоськами», утилізувати лампи та батарейки у спеціально відведених місцях (наприклад, «Екобус» в Полтаві). Лекторки зазначили, що вчені довели, що якби кожна людина на землі користувалась правилом трьох R, це допомогло б зменшити кількість вуглекислого газу в атмосфері, знизити рівень забруднення повітря, води та землі і загалом зберегти навколишнє середовище для майбутніх поколінь.
Студентки наголосили на тому, що кожен із нас може зробити внесок у відновлення стану планети всього лише за допомогою невеликих коректив власних звичок – наприклад, не використовувати пластик, сортувати сміття, переробляти одяг тощо.
Після цього Юлія та Софія показали учасникам воркшопу 3 відео, які вони зняли разом з іншими учасниками молодіжного тренінгу у Польщі і які мали на меті надихнути молодь змінити свої «екологічні» звички та почати вести більш «зелений» спосіб життя.
За словами лекторок, світ природи є надзвичайною цінністю, і екологічна свідомість допомагає зберегти різноманіття видів, а екологічно свідомий спосіб життя також допоможе підтримувати стан здоров’я і сприятиме зменшенню ризику захворювань та поліпшенню якості життя в цілому. До того ж, екологічно свідоме ставлення до навколишнього світу може допомогти вам економити гроші – сортування сміття, заощадження води та енергії ведуть до зменшення комунальних витрат. Юлія та Софія також порадили присутнім долучатись до різноманітних ініціатив, пов’язаних із зеленою енергією, адже зменшення викидів CO2 та створення зелених зон можуть покращити якість міського середовища та зробити міста більш придатними для життя.
Спікерки пояснили, що розумне використання природних ресурсів та захист навколишнього середовища є ключовими аспектами сталого розвитку, який сприяє економічному і соціальному добробуту і формуванню активного громадянського підходу. Юлія та Софія порадили студентам, які долучились до вокршопу, не стояти осторонь та долучатись до спільнот та організацій, які працюють над глобальними екологічними проблемами, такими як зміна клімату та обмежені ресурси та розповіли про те, як екологічно свідомий спосіб життя може сприяти розвитку нових технологій та інновацій, що покращують якість життя та створюють нові можливості для молодих поколінь.
Наостанок, для закріплення матеріалу, студентки провели вікторину на тему сортування відходів та розповіли присутнім про діяльність ГО “Development and Initiative”, актуальні можливості від цієї організації, особливості заповнення аплікаційних заявок. Дівчата на власному прикладі показали, що участь у різного роду програмах Erasmus+ дозволяє розширити кругозір, покращити навички міжкультурної комунікації, подолати мовний бар’єр, повірити у себе і просто знайти нових друзів.
Анонс цього воркшопу на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/ctudentki-politekhniki-zaproshuyut-na-vorkshop-z-pidvishchennya-yekologichnoi-svidomosti.html
Висвітлення цього воркшопу на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/studentki-politekhniki-proveli-vorkshop-pro-zeleniy-stil-zhittya.html
Висвітлення цього воркшопу у місцевих новинах: https://poltava.to/project/8045/
Студентка IV курсу спеціальності 035 «Філологія» Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Дарина Тягній взяла участь у молодіжному обміні за програмою Erasmus+ “Social Business”, що проходив з 16 по 21 вересня 2023 року у Серседильї.
Серседилья – муніципалітет в Іспанії, у складі автономної спільноти Мадрид, мальовниче гірське містечко біля підніжжя Сьєрра-де-Гуадаррама на висоті 1188 м над рівнем моря.
Молодіжний обмін за програмою Erasmus+ “Social Business” відбувся за підтримки полтавської ГО «Vzayemopomich», координатора проєкту Богдана Бондаренка та віце-президента організації Віталія Володченка.
У молодіжному обміні «Соціальний бізнес» взяла 31 молода людина з п'яти різних країн, які обговорювали питання соціального підприємництва як діяльності неприбуткових організацій, що використовують бізнес-моделі для досягнення своєї місії, так і неприбуткових організацій, основною метою яких є соціальна діяльність. В рамках проєкту соціальні підприємства розглядались як такі, що відрізняються від комерційних тим, що їхня соціальна або екологічна мета завжди знаходиться в центрі їхньої діяльності.
Метою проєкту було надати молоді підтримку та натхнення для розвитку ініціатив та ідей, а також навчити їх інноваційним та креативним підходам та базовим навичкам розвитку бізнесу; зміцнити співпрацю молодіжних асоціацій на місцевому, національному, регіональному та європейському рівнях через цей обмін; навчити учасників молодіжного обміну соціальному підприємництву та популяризувати серед молоді програми Erasmus+ та неформальну освіту.
Молодіжний обмін “Social Business” націлений на створення та підтримку компаній, у яких головною метою є задоволення соціальних потреб та досягнення цілей, тобто як неприбуткових організацій, які використовують бізнес-моделі для досягнення місій, так і комерційних, чиє основне призначення полягає у сприянні соціальним змінам та покращенні життя суспільства.
«Упродовж всього проєкту ми відкривали перед собою бізнес-ідеї та можливості, спрямовані на підтримку різних соціальних груп, обговорювали актуальні проблеми сучасного світу та шукали способи вирішення через підприємницький підхід, а саме – вивчали шляхи реінтеграції ув'язнених, варіанти допомоги безпритульним та особам з інвалідністю. Ці питання привернули нашу увагу та дали зрозуміти про потужний вплив бізнесу для створення позитивних змін», – поділилась враженнями учасниця молодіжного обміну Дарина Тягній.
У перший день учасники знайомились з цілями і метою молодіжного обміну, ділилися своїми очікуваннями, переживаннями, дізнавались цікаві факти один про одного, проводили різні активності на тім-білдінг та краще взаєморозуміння.
Наступного дня було обговорення важливості психологічної підтримки ув’язнених, методик допомоги їм та можливих бізнес-ідей, пов’язаних з інтеграцією в суспільство цієї соціальної групи. Усі учасники розбивались на команди для дискусії, після чого кожна з них мала розробити і представити проект (відео або презентацію), який можна було б реалізувати.
Третій день був присвячений безпритульним людям, котрі втратили свою домівку через війну чи особисті проблеми. Спочатку учасники в групах ділилися власним досвідом волонтерських проєктів на дану тему, статистикою кількості безпритульних в їх країнах та обговорювали, що саме робить влада задля підтримки цієї соціальної групи і що іще можна було б зробити. Після обговорення кожна група мала 2 години на створення власної бізнес-пропозиції.
«На четвертий день нашої програми проходили так звані «культурні вечори», які, на наш погляд, виявилися вельми захоплюючим та незабутнім досвідом. Представники кожної з країн – Польщі, Грузії, Греції та Іспанії – з великим захопленням розкрили перед учасниками багатство своєї національної культурної спадщини, розкривши перед нами величезний обсяг традицій, звичаїв та історій.
Наша українська команда отримала можливість поділитися актуальними викликами, з якими наша країна стикається під час війни. Цей момент виявився надзвичайно важливим, оскільки ми могли висловити щиру вдячність міжнародній спільноті за її підтримку. Взаємне розуміння та дружні стосунки народжувалися через спільні цінності та мрії, що створювало особливу атмосферу єднання.
Кожна презентація національної культури була не лише інформативною, але й насиченою емоціями. Польща розкрила перед нами свою багатогранну історію, традиції та мовні особливості. Грузія подарувала запашну кухню та запальні танці, а разом із Грецією ми поринули у світ давніх міфів і легенд, милувалися красою природи. Іспанія занурила нас в атмосферу свята і почастувала найкращими стравами. Наша команда зробила свій власний внесок у цей вечір, і спостерігати за реакцією інших учасників на українську презентацію, на наші танці та музику, бачити загальний інтерес до наших проблем і традицій, було надзвичайно приємно. Цей міжкультурний захід вкотре підкреслив важливість взаєморозуміння та взаємопідтримки між різними національностями і культурами», – розповідає учасниця проєкту Дарина Тягній.
Останнього дня учасники молодіжного обміну об’єдналися в дусі неформального навчання, щоб знайти інноваційні рішення для суспільних проблем, а саме – створювали бізнес-ідеї для допомоги людям з обмеженими можливостями. Усе це відбувалось на затишному подвір’ї хостелу, серед гір та неймовірної краси. Також неабияку роль відігравали активності та психологічні практики, які виконувались протягом дня, це додавало наснаги та мотивації для створення якісного продукту.
«Проект “Social Business” виявився дуже цінною практикою для мене, це важливий крок у розвитку як професіонала та особистості. Цей досвід надихнув мене продовжувати працювати над більш інклюзивним ставленням до оточуючого світу, де кожна дія і кожне наше рішення може мати позитивний вплив на оточуючих. Я вдячна за цю можливість та плідну співпрацю з такими талановитими та відданими людьми. Під час цього проєкту я отримала безцінний досвід у галузі соціального підприємництва, а взаємодія з учасниками з інших країн збагатила моє розуміння різноманітних культур та підходів до соціального бізнесу. Проєкт також надав мені можливість побачити, як міжнародна спільнота може об'єднати свої зусилля для розв’язання складних завдань. Спільні обговорення та обмін думками дали інсайти та нові погляди на соціальні проблеми та їхнє вирішення», – прокоментувала Дарина Тягній.
Висвітлення участі Дарини Тягній у цьому молодіжному обміні на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/maybutnya-perekladachka-vzyala-uchast-u-obmini-v-ispanii-prisvyachenomu-sotsialnomu-pidpriemnitstvu.html
Студентка IV курсу спеціальності 035 «Філологія» Дарина Тягній взяла участь у тренінгу за програмою Erasmus+ «LEAFFF: Leadership, Empowerment And Facilitation For Future», що проходив з 30 жовтня 2023 року по 06 листопада 2023 року в екопоселенні Zajezova у Словацькій республіці.
Викладачі, студенти та молодіжні працівники з 12 країн ЄС: Франції, Греції, Португалії, Іспанії, Сербії, Італії, Нідерландів, Туреччини, Бельгії, Німеччини, Австрії та України в рамках проєкту вивчали відновлення антропогенно трансформованих екосистем, зеленого будівництва та основи роботи з сучасними проблемами екології. Кожен із учасників мав можливість поділитися власними науковими напрацюваннями та досвідом.
Мета цього проекту полягала в навчанні молодіжних працівників та лідерів навичкам для роботи над темами сталого розвитку та кліматичних заходів, розвитку лідерських вмінь для створення безпечних просторів, а також в підвищенні спроможності екопоселень слугувати навчальним середовищем, спрямованим на інклюзію та сталий розвиток.
«Протягом тренінгу ми ділилися своїми переживаннями стосовно нашого майбутнього та майбутнього нашої планети, обговорювали можливості та ідеї, як покращити екологічне становище кожної з країн та вчились бути лідерами, як брати на себе відповідальність і пробувати змінити світ», – прокоментувала Дарина Тягній.
У перший день учасники знайомилися з цілями та метою тренінгу, ділилися власним досвідом з тематики проєкту, проводили різні активності та відвідали екскурсію еко-поселенням.
«Всюди просто неймовірна краса: гори, чисте повітря; майже вся навчальна база зроблена власниками власноруч з еко-матеріалів, вони реконструювали первісну садибу в сучасну екологічну будівлю, зберегли оригінальний характер будинку: кам'яні стіни, дерев'яні балки утеплення натуральними матеріалами (наприклад, тюки соломи, деревна целюлоза, пластівці переробленого паперу). Електроенергія та гаряча вода виробляється за допомогою сонця через сонячні системи на даху, опалення іде через газифікаційний котел на дровах. Це просто вражає, вони дійсно надихають на зміни, адже один такий практичний досвід може змінити ставлення людини до чогось сильніше, ніж вивчення багатьох книг», – ділиться враженнями учасниця проєкту.
Наступного дня почалась інтенсивна робота над темою проєкту, лекції та воркшопи. Учасники мали можливість послухати матеріали на тему фасилітації та лідерських якостей, а потім поділилися на команди та отримали завдання (проєкт), над яким повинні були працювати наступні два дні.
«Наше завдання полягало в підготуванні психологічної практики для решти учасників. Саме в моєї команди була практика під назвою “Deep listening”. Проєкт полягав в розгляді методу слухання як інструменту для будівництва спільноти та досягнення глибших зв'язків. Ми мали два дні, аби придумати вступну частину, поділити ролі та спробувати цю практику на собі», – розповідала студентка.
На четвертий день учасники відвідували семінари та воркшопи, які підготували інші команди, ділилися досвідом та враженнями, обговорювали недоліки та позитивні моменти, які помітили під час проведення. Також цього дня, на обідній перерві усі мали можливість відвідати центр еко-поселення та поспілкуватися з місцевими жителями.
Пʼятий день був присвячений “Nature work”,тому більшість активностей та воркшопів були на свіжому повітрі, серед мальовничих пейзажів. Під час останнього завдання учасники мали унікальну можливість побачити серед гір полярне сяйво «Аврора».
У заключний день проекту – “Reflection day” – учасники зосереджувалися на враженнях від проєкту та аналізі свого досвіду. Ранок розпочався інтенсивними рефлексивними сесіями, де кожен мав можливість поділитися особистими враженнями від участі в проекті та висловити свої іде та припущення щодо того, як набуті знання можна застосовувати в реальному житті.
Після ранкових рефлексій розділились на невеликі групи, де обговорювали вплив проекту з індивідуальної та колективної перспективи. Кожна група поділилась своїми висновками та дала рекомендації для подальшого розвитку ініціатив, пов'язаних із сталим розвитком, лідерством та екологією.
У другій половині дня відбулися пленарні засідання, де представники кожної групи ділилися своїми висновками перед усією аудиторією. Під час цих обговорень виникла ініціатива створення мережі спільноти для подальшого обміну досвідом та реалізації спільних проектів у галузі сталого розвитку.
Завершальною частиною “Reflection day” була вечірка, під час якої учасники продовжували обговорення проєкту та гарно провели час, відзначаючи успішне завершення інтенсивного тренінгу та нові дружби, що виникли під час цього проекту», – підсумовує Дарина Тягній.
Висвітлення участі Дарини Тягній у цьому тренінгу на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/studentka-vivchala-antropogenno-transformovani-yekosistemi-pid-chas-treningu-v-slovachchini.html
Завідувач кафедри к. філол. н., доцент Воробйова О.С. в листопаді 2019 року відвідала надзвичайно важливу з точки зору розвитку академічної мобільності та забезпечення якості вищої освіти подію – Міжнародний інформаційний тиждень програми ERASMUS+ в Україні, який відбувся на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Зокрема, вона мала змогу отримати чітке уявлення про специфіку, документи і процедури Програми ЄС ERASMUS+, особливості розбудови партнерських проектів, критерії відбору успішних заявок (4 листопада 2019 року), ознайомитись із можливостями участі, історіями успіху (6 листопада 2019 року), а також взяти участь у VIII Міжнародній науково-практичній конференції «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу: студентоцентроване навчання, викладання та оцінювання як частина системи забезпечення якості вищої освіти». В рамках конференції було розглянуто такі актуальні питання, як застосування студентоцентрованого підходу до викладання та навчання в контексті якості, запровадження практики проектів ERASMUS+ щодо внутрішнього забезпечення якості, визнання результатів навчання у рамках кредитної мобільності.
«Інформаційний тиждень Програми Європейського Союзу Ерасмус+: можливості та конкурси 2021-2027 рр. для організацій України»
Кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва 20-24 грудня 2021 року взяла участь у заході Національного Ерасмус+ офісу в Україні «Інформаційний тиждень Програми Європейського Союзу Ерасмус+: можливості та конкурси 2021-2027 рр. для організацій України» що пройшов у змішаному форматі.
Насичена програма заходу нараховувала цілу низку заходів, що проводилися упродовж п’яти днів у онлайн- та офлайн-форматах:
День 1 (20 грудня 2021 року): – проводився офлайн, у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, для інституційних координаторів Еразмус+, працівників, відповідальних за міжнародну співпрацю закладів вищої освіти та, в першу чергу, для представників ЗВО, які не мають досвіду участі в Програмі Еразмус+, мають обмежену кількість проєктів, розташовані у віддалених регіонах, а також учасникам із переміщених ЗВО.
День 2 (21 грудня 2021 року): на Facebook-сторінці НЕО в Україні транслювався захід під назвою «Нові можливості Програми ЄС Еразмус+ 2021-2027 рр. у сфері освіти. Участь організацій». Говорили про міжнародну мобільність і віртуальні обміни у сфері вищої освіти, розбудову потенціалу вищої освіти, Еразмус Мундус, міжнародну мобільність у сфері професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, центри професійної майстерності для закладів П(ПТ)О та ФПВО й інші можливості, сферу шкільної освіти: проєкти співпраці, eTwinning, School Education Gateway, проєкти співпраці та альянси задля інновацій у сфері освіти, проекти Жан Моне тощо.
День 3 (22 грудня 2021 року): за попередньою реєстрацією проводились групові консультації щодо участі в конкурсах Програми ЄС Еразмус+ 2021-2027 рр. стосовно проєктів мобільності, КА2, проєктів СВНЕ, Жан Моне та проєктів для VET.
День 4 (23 грудня 2021 року): під час семінару-тренінгу «Розбудова потенціалу відділів міжнародної співпраці ЗВО для участі в Програмі ЄС Еразмус+», учасники відвідали три паралельні тренінги з координації підготовки успішних проєктів за такими тематиками:
- Іванна Атаманчук (КА1) «Успішний проєкт з мобільності»;
- Світлана Шитікова «Успішний проєкт з віртуальних обмінів»;
- Вероніка Ткаченко, Жанна Таланова (КА2) «Успішний проєкт співпраці»;
- Петро Крайнік «Успішний проєкт Жан Моне».
Після проведення заходу учасники приєднались до загальної Zoom-зали для підбиття підсумків та сесії запитань і відповідей.
День 5 (24 грудня 2021 року) був присвячений питанням реєстрації проєктів міжнародної технічної допомоги та звітування і популяризації проєктів Програми ЄС Еразмус+.
Висвітлення цього заходу на Facebook-сторінці кафедри:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/807238174004218
Висвітлення цього заходу на веб-сайті університету:
Міжнародна Зимова Школа Жана Моне: Університет – Школі «Ефективний Екоменеджмент для Європейського Майбутнього України»
Кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва взяла участь у Міжнародній Зимовій Школі Жана Моне: Університет – Школі «Ефективний Екоменеджмент для Європейського Майбутнього України», яка відбулась 22 січня 2022 року в онлайн форматі на базі кафедри екологічної безпеки та охорони праці Національного університету харчових технологій (НУХТ), в рамках проєктів Програми ЄС ЕРАЗМУС+ Центр Європейського Союзу Жана Моне з Циклічної та Зеленої Економіки JM ECO (620627-EPP-1-2020-1-UA-EPPJMO-CoE) та Жан Моне Підтримка Асоціацій EUforUA (611278-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-SUPPA).
Метою заходу було ознайомлення викладачів, координаторів з міжнародної роботи, вчителів природничих наук та учнів випускових класів закладів середньої освіти України з сучасними Європейськими підходами ефективного екоменеджменту, збереження та відновлення довкілля, та сталого розвитку, знайти нових партнерів для довготривалої та плідної співпраці.
Перед слухачами Школи виступили визнані експерти у галузі екоменеджменту та захисту довкілля з університетів Європейського Союзу та України, представники Програми академічних обмінів ЄС Еразмус+, представники екологічних компаній, учасники міжнародних проектів екологічного спрямування. У форматі онлайн круглого столу відбулись дискусії, учасники мали змогу познайомитись з перспективами міжнародної співпраці та знайти зацікавлених партнерів для подальшої співпраці.
В рамках заходу обговорювались такі актуальні питання:
- «Ефективний екоменеджер: до майбутнього через сучасність» – Оксана Ничик, член команди проєкту Жана Моне JM ECO; гарант освітньо-професійної програми Екологія та Екоменеджмент; доцент кафедри екологічної безпеки та охорони праці НУХТ;
- «Європейські студії зі сталого розвитку у Національному університеті харчових технологій» – Ігор Якименко, координатор проєктів Жана Моне JM ECO та EUforUA; Фулбрайтівський науковець, Університет Індіани, США (2008-2009 рр.); завідувач кафедри екологічної безпеки та охорони праці НУХТ;
- «Навчання через дослідження: досвід університетів Європейського Союзу та України» – Сергій Кириленко, член команди проєкту Жана Моне EUforUA; дослідник Університету Східної Фінляндії, Куопіо, Фінляндія (1998-2009 рр.); науковець програми Марії Кюрі в Університеті Масарика, Брно, Чеська Республіка (2009-2013 рр.); запрошений професор Університету Кампінасу, Бразилія (2013-2017 рр.); провідний науковий співробітник Центру біомедичних досліджень, Медичний інститут СумДУ;
- «Програма ЄС Еразмус+ для України: співпраця у сфері шкільної освіти» – Петро Крайнік, менеджер Національного Еразмус+ офісу в Україні за напрямом Жана Моне;
- «Мій досвід Еразмус+: академічна мобільність студентів – це круто» – Ірина Гулевата, учасник Програми академічних обмінів Еразмус+, Щецинський університет, Польща (2021-2022 рр.); студентка-еколог 2-го курсу НУХТҐ;
- «Перспективи екологічно орієнтованого бізнесу в Україні» – Євгеній Лукашевич, керівник «Української Технологічної Компанії», Україна;
- «Екологічна наука та освіта для екологічних технологій» – Євгеній Шаповалов, член команди проєкту Жана Моне EUforUA; cтарший науковий співробітник відділу створення навчально-тематичних систем знань Національного центру Мала академія наук України; головний спеціаліст відділу розвитку системи електронних реєстрів Міністерства цифрової трансформації України;
- «Розвиток кліматичної грамотності та критичного мислення через інтеграцію дистанційного зондування Землі в освітній процес: досвід міжнародних проєктів» – Наталя Коблюк, дослідник кафедри прикладної геоінформатики та картографії, Карловий Університет, Прага, Чеська Республіка; координатор міжнародних проєктів лабораторії ГІС та ДЗЗ Національного центру Мала академія наук України;
- «Навіщо бути екологічно обізнаним та свідомим» – Ольга Пруцакова, завідувач лабораторії Експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій Інституту післядипломної освіти Київського університету ім. Б. Грінченка;
- «Екоменеджмент очима студентів-екологів» – Валерія Вишнева, Катерина Козодой, Валерія Кожан, Станіслав Усенко, студенти-екологи НУХТ.
Висвітлення цього заходу на Facebook-сторінці кафедри:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/808264203901615
Висвітлення цього заходу на веб-сайті університету:
Erasmus+ Online Conference on Intercultural Mediation as a Tool for Youth Inclusion
26 січня 2022 року в онлайн-форматі в Німеччині пройшла 3-годинна конференція з міжкультурної медіації як способу інклюзії місцевої молоді та молоді з іммігрантської середи (Erasmus+ Online Conference on Intercultural Mediation as a Tool for Youth Inclusion).
Організатором конференції стала Яра Мардер (Jara Marder), бакалавр з лінгвістики та культурології, фахівець з проектного менеджменту з досвідом роботи в сфері освіти для дорослих у освітніх та наукових установах, волонтерка у декількох громадських організаціях, що працюють з молоддю в галузі залучення громадян до суспільного життя та інтеграції. Яра Мардер також працює тренеркою та помічницею менеджеру проектів в організації ``Jugend- & Kulturprojekt e.V.``, де вона допомагає втілювати в життя освітні проекти. Її основними обов’язками в цій організації є розробка методичних матеріалів для тренінгів, підготовка та проведення майстер-класі, тренінгів та семінарів.
Молодіжна громадська організація ``Jugend- & Kulturprojekt e.V.`` – це неприбуткова організація, яка розробляє та впроваджує освітні курси на засадах неформальної освіти та з використанням цифрових технологій та онлайн-інструментів навчання в рамках проєкту Erasmus+``PRIORITY – Promoting Open and Resilient Societies for Youth``.
Участь у конференції взяли вчителі, викладачі, молодіжні працівники та молодь з Європи та України. Конференція відбулась у форматі презентацій, дискусій, групової роботи та індивідуальних завдань. Усі учасники отримали сертифікати про підтвердження оволодіння навичками, необхідними молодіжному медіатору (Youth Mediator). Полтавську Політехніку на конференції представила гарант спеціальності 035 «Філологія» (рівень вищої освіти – бакалавр) – кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва.
Під час тренінгу розглянули поняття міжкультурності (взаємодії між різними культурами), міжкультурної медіації (посередництва), говорили про природу і причини виникнення міжкультурних конфлікті; концепцію ``PRIORITY Hubs`` – поширених в Європі спільнот, що допомагають забезпечувати інклюзивне середовище для молоді. Тренерка Яра Мардер розповіла про онлайн-інструменти та методики роботи, такі як, наприклад, онлайн-курси, розроблені для самостійної роботи, та про результати 3-річної роботи європейського проєкту ``PRIORITY – Promoting Open and Resilient Societies for Youth``, зокрема, про труднощі інтеграції через міжгалузеву комбінацію добровільних та спільних міжкультурних, спортивних, мистецьких заходів для молоді. Додатково розповідалося про методичні ресурси, які можна адаптувати до будь-якого контексту з метою довгострокової підтримки процесу інклюзії та протидії соціальній ізольованості та радикалізації. Учасників ознайомили із основним інструментарієм ``PRIORITY Hubs`` – такими засобами соціальної інтеграції як образотворче мистецтво, міжкультурне посередництво, громадянська освіта, спортивні вправи, як можуть допомогти подолати соціальні бар’єри та пришвидшити соціальну інтеграцію ізольованої молоді іммігрантського походження.
Учасники конференції також ознайомились з науково-дослідним та аналітичним звітами, я яких проаналізовані та оцінені найкращі існуючі практики сприяння інтеграції молоді, яка знаходиться у скрутному становищі та створення спільнот у молодіжній, культурній, мистецькій, спортивній сферах. Зокрема, організаторка проаналізувала проблему соціальної ізоляції та радикалізації іммігрантської молоді, що нещодавно переїхала до європейських країн.
Присутнім також представили електронну книгу ``How to PRIORITIZE eBook``, написану для молодіжних, спортивних та культурних організацій, представників органів місцевої влади та тренінгових центрів як покрокова інструкція з побудови та підтримки функціонування сприятливого до молоді суспільства (на прикладі ``PRIORITY`` Hub).
Учасники конференції також ознайомились із електронною освітньою платформою PRIORITY, яка містить 2 онлайн-курси: курс ``Young Mediator course`` (курс молодого медіатора), створений для молодих людей, які прагнуть стати молодіжними медіаторами (посередниками) і, в першу чергу, для молоді з незахищених груп населення; та курс ``PRIORITY Superhero course`` (курс супергероя PRIORITY), створений для освітян, молодіжних працівників, «культурних медіаторів» («культурних посередників»), які хочуть дізнатися більше про запобігання соціальній ізоляції та радикалізації, які можуть призвести до міжнародного тероризму, та про створення середовища, сприятливого до молоді, у своїх спільнотах.
Висвітлення цього заходу на Facebook-сторінці кафедри:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/808288827232486
Висвітлення цього заходу на веб-сайті університету:
https://nupp.edu.ua/news/uchast-u-mizhnarodniy-konferentsii-z-mizhkulturnoi-mediatsii.html
Erasmus+ Training for youth workers: How to support youth in the development and marketing of actions for climate protection
Науковиця гуманітарного факультету Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Полтавської політехніки Олена Дмитренко стала учасницею конференції в рамках проекту Erasmus+ ``Solution not Pollution`` з питань охорони навколишнього середовища «Unterstütze junge Menschen bei der Entwicklung und Vermarktung von Problemlösungsstrategie für den Klimaschutz», що відбулась 27 січня у онлайн-форматі в Німеччині.
До масштабного наукового інтенсиву, присвяченого питанню глобального потепління та зміни клімату Землі долучилися учасники з різних європейських країн, які обговорили найактуальніші глобальні, екологічні проблеми людства, проаналізували існуючі ризики та висунули ряд пропозицій по врегулюванню наслідків ситуації, що склалася у світі. Представниця України Олена Дмитренко презентувала німецькою мовою вичерпну інформацію щодо вирішення існуючих екологічних проблем у нашій державі, на регіональному рівні. Науковиця розповіла про корисні практичні кейси діяльності університету у справі популяризації природоохоронної діяльності.
Модератори заходу запропонували учасникам низку міжнародних молодіжних проєктів, до успішної реалізації яких необхідно залучати активну учнівську та студентську молодь, які матимуть на меті пошуки шляхів порятунку планети від результатів людської діяльності, що призводить до забруднення атмосфери, природних катаклізмів і незворотних негативних процесів у кліматі Землі.
Участь у таких масштабних міжнародних тренінгах, молодіжних, наукових віртуальних обмінах за програмою Erasmus + потужно стимулює розвиток критичного мислення наших науковців, підвищує рівень володіння іноземною мовою, формує додаткові професійні компетенції у майбутніх фахівців. По завершенню онлайн-тренінгу усі учасники отримали сертифікати про успішне навчання та домовилися про пріоритетні напрями науково-освітньої співпраці, налагодження конструктивного діалогу у сфері науки, освіти, екологічних знань.
Висвітлення цього тренінгу на Facebook-сторінці кафедри:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/809789543749081
Висвітлення цього тренінгу на веб-сайті університету:
Майстер-клас «Підготовка грантових заявок та ведення грантових проєктів»
24 травня 2023 року в рамках проведення Всеукраїнського фестивалю науки та святкування днів Європи в Україні, на базі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбувся майстер-клас «Підготовка грантових заявок та ведення грантових проєктів».
Одним із лекторів виступила к.філол.н., доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва, яка підготувала доповідь «Erasmus+ Programs: Individual Opportunities» та поділилась з колегами корисними порадами стосовно подачі заявок на молодіжні обміни, тренінги, обміни для молодіжних працівників та інші види заходів в рамках Erasmus+.
Участь у заході у якості слухачів взяли також інші викладачі кафедри германської філології та перекладу – к.пед.н., доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Юлія Ніколаєнко та к.філол.н., доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Олександр Тупиця.
Висвітлення цього заходу на Facebook-сторінці кафедри:
Висвітлення цього заходу на веб-сайті університету:
#ErasmusDays 2023: вебінар «Вивчення успішних європейських практик та досвід #Erasmus Generation для побудови нової України»
10 жовтня 2023 року в рамках #ErasmusDays2023 науковиці Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» провели вебінар «Вивчення успішних європейських практик та досвід #Erasmus Generation для побудови нової України». До заходу у змішаному форматі долучилося близько 100 учасників.
Однією із спікерок заходу виступила к.філол.н., доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва, яка поділилась успішним досвідом реалізації міжнародних проєктів та програм академічної мобільності Erasmus + Полтавською політехнікою у 2023 календарному році.
Науковиця виступила з доповіддю «Програми академічної мобільності: практичні кейси Полтавської політехніки» і розповіла про досягнення Полтавської політехніки в сфері інтернаціоналізації освіти та розвитку міжнародного співробітництва, зокрема, про активізацію програм академічної мобільності, COIL-projects, воркшопи з іноземними партнерами, гостьові лекції від іноземних професорів та безліч інших цікавих міжнародних наукових та освітніх заходів.
Висвітлення цього заходу на веб-сайті університету:
Гарант спеціальності «035 Філологія» (рівень вищої освіти – «бакалавр») – кандидатка філологічних наук, доцентка Анна Павельєва взяла участь у вебінарі «Особливості виконання проєктів з мобільності під час війни та додаткові можливості підтримки працівників та студентів університетів» від Національного Еразмус+ офісу в Україні. Вебінар відбувся онлайн 30 березня 2022 р. за підтримки Міністерства освіти і науки України у співпраці з Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та Erasmus Student Network Ukraine. У заході взяли участь понад 120 учасників.
Говорили про комунікацію між українськими вузами та їх закордонними вузами-партнерами, укладання угод за проєктами академічної мобільності та процес визнання результатів мобільності, пошук нових партнерів, спрощену процедуру конкурсів на участь у проєктах мобільності, відправку студентів на навчання за кордон через підписання угод на практику/на навчання за найбільш спрощеною процедурою, підписання угод на викладання або стажування для НПП українських вузів, повернення до відправляючого вузу та обов’язкове визнання результатів мобільності.
Організатори вебінару – Світлана Шитікова (координатор проєктів) та Катерина Жданова – експерт з комунікацій та програм мобільності і з реєстрації профілю організацій поділилися корисними посиланнями та ресурсами, дали поради, за якими програмами академічної мобільності можна якнайшвидше та найпростіше відправити за кордон студентів та науково-педагогічних працівників, дали інформацію стосовно документів, віз, білетів, отримання стипендій, сплати податків із стипендій, отриманих у закордонних вузах, процедуру продовження програм академічної мобільності у разі продовження повномасштабної війни в Україні на момент завершення програм тощо.
Розповідали про взаємодопомогу українських вишів – так, були випадки, коли вузи, що знаходяться у більш спокійних місцях, віддавали свої гранти, стипендії та «місця» у програмах академічної мобільності для порятунку колег і студентів із Маріуполя, Харкова, Сум, Херсона, Чернігова та інших міст, які нараз знаходяться у більш скрутному становищі.
Представники провідних українських вишів ділились своїм практичним досвідом відправки студентів та викладачів за програмами мобільності у воєнний час, розповідали, з якими проблемами стикнулися та як їх вирішували. Наприклад, Національний університет «Києво-Могилянська академія» з початку війни відправив за програмами академічної мобільності у Європу більше 150 студентів.
Висвітлення участі доц. Павельєвої А. К. у цьому вебінарі на Facebook-сторінці кафедри:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/853190012742367
Висвітлення участі доц. Павельєвої А. К. у цьому вебінарі на веб-сайті університету:
17 травня 2022 року кандидат філологічних наук, доцент Анна Павельєва взяла участь у вебінарі «Виняткові заходи щодо інтеграції освітян України за проєктами з мобільності у вищій освіті в Європі за Програмою Еразмус+ на період війни в Україні», організованому Національним Еразмус+ офісом в Україні.
У заході взяло участь майже 300 учасників: інституційні координатори Еразмус+, керівники закладів та працівники, відповідальні за міжнародну співпрацю закладів вищої освіти України.
Під час вебінару розглядали проекти підтримки освітян України в період війни в межах затверджених Директив E+/NA/DIR/2022/017, E+/NA/DIR/2022/019 та E+/NA/DIR/2022/021, здійснення виняткових заходів за проєктами напряму КА1 – Міжнародна мобільність у сфері вищої освіти, спрямованих на сприяння інтеграції представників із України до освітнього процесу в європейських університетах; говорили про комплекс заходів, які допоможуть забезпечити повну фінансову підтримку здобувачів вищої освіти, науковців, навчально-педагогічних працівників. Спікери окреслили історію та діяльність програми академічної мобільності в Іспанії та надали рекомендації щодо актуальних підходів та інструментів оцінювання й удосконалення якості освіти та індикаторів для оцінювання якості університетської діяльності.
Висвітлення участі доц. Павельєвої А. К. у цьому вебінарі на Facebook-сторінці кафедри:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/894095398651828
Висвітлення участі доц. Павельєвої А. К. у цьому вебінарі на веб-сайті університету:
25 травня 2022 року кандидат філологічних наук, доцент Анна Павельєва взяла участь у вебінарі «Вихід Є! Можливості та підтримка української молоді в Україні та ЄС», організованому молодіжним центром «Романтика», Відділом молодіжної політики Сумської міської ради у партнерстві з Інформаційним центром Erasmus+ Youth та Європейський корпус солідарності в Україні, ГО «Центр євроініціатив» та за інформаційної підтримки ресурсного центру SALTO-YOUTH EEAC (Польща), ГО “MilleniuM Training and Development Institute”(Молдова) та Представництва ЄС в Україні «Інформаційна підтримка мереж ЄС в Україні».
Під час вебінару говорили про:
- підтримку українців європейською спільнотою (Томаш Штопа, представник ресурсного центру SALTO EEAC, Польща);
- можливості програми ЄС Erasmus+ Youth (Анна Ковбасюк, координаторка Інформаційного центру Erasmus+ Молодь та Європейський корпус солідарності в Україні);
- волонтерство у Європейському корпусі солідарності (Ірина Новак, консультантка Інформаційного центру Erasmus+ Молодь та Європейський корпус солідарності в Україні);
- грантові можливості для реалізації ініціатив в Україні (Юлія Єлфімова, менеджерка проєктів ГО «Центр євроініціатив»);
- практики підтримки української молоді за кордоном (Алєксандра Ісакул, менеджерка проєктів ГО “MilleniuM Training and Development Institute” (Молдова).
Висвітлення участі доц. Павельєвої А. К. у цьому вебінарі на Facebook-сторінці кафедри:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/894113895316645
Висвітлення участі доц. Павельєвої А. К. у цьому вебінарі на веб-сайті університету:
9 червня 2022 року кандидат філологічних наук, доцент Анна Павельєва взяла активну участь у вебінарі “Europe Goes Local Webinar: Fostering Meaningful Communication (Dialogue) in Your Local Reality” за програмою Erasmus+, організованого бельгійським національним агентством JINT vzw (National Agency). Під час масштабної наукової події 30 освітян та молодіжних працівників з різних європейських країн навчалися сприяти змістовному спілкуванню (діалогу) у власному середовищі.
Анна Павельєва взяла активну участь у обговоренні найсучасніших моделей ведення діалогу, обмінялася практичним досвідом та дієвими порадами щодо налагодження ефективної комунікації з колегами з провідних українських та європейських університетів, громадських організацій.
Під час вебінару учасники детально обговорили фінську модель ведення діалогу «Timeout-Dialogue». На сайті можна знайти багато методик та порад стосовно успішної побудови діалогу та сприяння ефективній діалогічній комунікації, зокрема, тут можна завантажити картки-підказки, що допоможуть вести конструктивний діалог у будь-яких умовах.
Учасники заходу дали визначення поняттям «діалог» та «діалогічність», обговорили різницю між цими концептами, виявили чотири основоположні засади ведення успішного діалогу:
-
метою діалогу є сприяння кращому розумінню себе, інших, теми розмови тощо;
-
ядром діалогу є значення чогось, яке можна виявити шляхом обміну досвідом між індивідами;
-
взаєморозуміння і вирішення проблем не являються ціллю діалогу, але є частиною процесу діалогу;
-
діалог має сприяти рівності і свободі виявлення індивідів, так само як і вільному перебігу дискусії.
Тренери Джудіт Балог (Judit Balogh), Антті Корхонен (Antti Korhonen) та Янне Каретнею (Janne Kareinen) пояснили відмінності між діалогом, дебатами, переговорами та консенсусом і підкреслили, що діалог завжди сприяє обміну досвідом між людьми, даючи можливість навчитись чомусь новому. Адже будь-який діалог – це індивідуальний, унікальний досвід, що відбувається «тут і зараз».
Учасники вебінару обмінялися дієвими практичними порадами як правильно вести діалог, з чого починати ефективну комунікацію, які вербальні та невербальні засоби використовувати. Лектори підкреслили, що діалог підходить онлайн та офлайн для семінарів, зустрічей усіх рівнів, дискусій, громадських обговорень та зустрічей у неформальних обставинах, проте ця форма спілкування неефективна для швидкого вирішення проблем, для мозкових штурмів, дебатів та оціночних процесів.
Спікери наголосили на тому, що умовами будь-якого діалогу мають бути безпека і довіра, після чого розповіли про 6 основних правил ведення конструктивної дискусії:
-
уважно слухайте інших, не переривайте їх і не починайте дискусій не за темою;
-
«вплітайте» свої аргументи в те, що сказали інші люди і використовуйте щоденну розмовну лексику;
-
розкажіть іншим про свій власний досвід;
-
звертайтесь до інших учасників діалогу напряму та запитуйте у них про їхню точку зору;
-
долучайтесь до обговорень, але при цьому поважайте інших і не забувайте про конфіденційність;
-
намагайтесь гасити конфлікти та виявляти питання/проблеми, які залишились непоміченими.
Учасники вебінару також дізнались, як можна залучити молодь до дискусій у своїх громадах, використати складні та болючі теми для навчання та розвитку в місцевих реаліях, обговорили нові способи спілкування та послухали про приклади діалогів, які впливають на демократичні процеси. Присутні мали унікальну можливість застосувати отримані знання на практиці, виконуючи групові завдання, спрямовані на розвиток діалогічності.
Висвітлення участі доц. Павельєвої А. К. у цьому вебінарі на Facebook-сторінці кафедри:
Висвітлення участі доц. Павельєвої А. К. у цьому вебінарі на веб-сайті університету:
30 червня 2022 року кандидат філологічних наук, доцент Анна Павельєва взяла участь у вебінарі «Ukrainian Higher Education Under Bombs: Voices from #ErasmusGeneration» («Українська вища освіта під бомбами: голоси від #ErasmusGeneration»), організованому Національним Еразмус+ офісом в Україні спільно з Міністерством освіти та науки України, Erasmus Student Network в Україні, Erasmus Mundus Association в Україні, Українським державним центром міжнародної освіти у співпраці з Представництвом Європейського Союзу в Україні.
Учасниками вебінару стали понад 80 представників з 17 країн світу – України, Австрії, Албанії, Бельгії, Великобританії, Вірменії, Грузії, Італії, Латвії, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Туреччини, Фінляндії, Франції та Чехії. Актуальні проблеми вищої освіти обговорювали представники Європейської комісії, Європейського агентства з питань освіти і культури (EACEA), Представництва ЄС, Місії України при ЄС, міністерств та інших міжнародних організацій, університетів – співробітники та студенти, молодь та молодіжні організації.
Метою заходу стало підвищення обізнаності світової спільноти про поточну ситуацію у сфері вищої освіти в часи війни, розповісти реальні історії студентів та працівників університетів, презентувати кейси підтримки Програми ЄС Еразмус+ та мереж ЄС в Україні під час повномасштабного вторгнення та представити напрямки взаємодопомоги та співпраці з європейцями.
Захід складався з 3 частин:
- панельна дискусія про стан вищої освіти України на час війни;
- жива бібліотека з реальними історіями та кейсами від Еразмус+ спільноти: студентів, випускників, працівників українських університетів;
- панельна дискусія про інституційну підтримку та допомогу європейської мережі Еразмус+ в Україні.
Учасників привітали Віра Рибак, секторальний менеджер Представництва ЄС в Україні та Олександр Пижов, генеральний директор директорату європейської інтеграції, бюджетування та узгодження політик, Міністерство освіти і науки України.
Під час першої панельної сесії Світлана Шитікова, координаторка Національного Еразмус+ офісу в Україні, презентувала короткий огляд стану закладів вищої освіти України на час війни, результати та втрати, висвітлила ключові виклики та шляхи допомоги європейської Еразмус+ спільноти українським колегам та партнерам. Досвід іноземних студентів в Україні на період повномасштабного вторгнення Росії присутнім презентувала Олена Шаповалова, директорка Українського центру міжнародної освіти Міністерства освіти і науки України, яка поділилася історіями евакуації.
Учасники заходу мали змогу особисто дізнатись про реальні кейси та поспілкуватись із «книжками» під час сесії живої бібліотеки, почути історії від студентів, випускників, працівників українських університетів з атакованих та окупованих територій. Зокрема, в Zoom-кімнаті про студентів познайомились з історіями студента з Харкова (місто, що першим прийняло удар), дізнались про його досвід роботи із журналістами та студентів з Туреччини, які в рамках обміну Еразмус+ перебували в Україні на початок старту бойових дій та послухали історію їхньої евакуації, почули персональну історію студентки про зміну цінностей і про її батьків в окупації, дізнались про випускницю програми Еразмус Мундус, яка потрапила під обстріл, приєдналась до лав тероборони і почала збирати докази злочинів проти людяності.
В іншій Zoom-кімнаті учасники мали змогу поспілкуватись із представниками закладів вищої освіти Маріуполя, Бердянська та Харкова щодо евакуації студентів, викладачів та університетів, дізнались про нові реалії освітнього процесу та підтримку іноземних партнерів та Еразмус+ колег. Також представили кейс університету із Ужгорода, який розширив межі та за підтримки європейських колег став осередком гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам та всім потерпілим.
У наступній пленарній сесії Катерина Супрун, представниця Міністерства освіти і науки України, Асоціації випускників Еразмус Мундус, Артем Целіков, Erasmus Student Network Ukraine та Олександр Іванов, Асоціація випускників Еразмус Мундус презентували інституційну підтримку та допомогу європейської мережі Еразмус+ в Україні, звернувши увагу на виклики, шляхи їх подолання та ключові пріоритети.
З презентаціями спікерів можна ознайомитися за наступними посиланнями:
- Світлана ШИТІКОВА, координатор Національного Еразмус+ офісу в Україні – завантажити (оновлюється);
- Катерина СУПРУН, Міністерство освіти і науки України, Асоціація випускників Еразмус Мундус – завантажити;
- Артем ЦЕЛІКОВ, Erasmus Student Network Ukraine – завантажити (оновлюється);
- Report of Survey 2022: Ukrainian Students Abroad», Erasmus Student Network Ukraine – завантажити;
- Катерина ПОЛУПАНОВА, Приазовський державний технічний університет – завантажити (оновлюється).
Наприкінці заходу учасники мали змогу поділитись власними враженнями та висловили позицію щодо підтримки та допомоги українській Еразмус+ спільноті та закладам вищої освіти у відбудові в результаті загарбницького нападу Росії.
Висвітлення участі доц. Павельєвої А. К. у цьому вебінарі на Facebook-сторінці кафедри:
Висвітлення участі доц. Павельєвої А. К. у цьому вебінарі на веб-сайті університету:
07 липня 2022 року кандидат філологічних наук, доцент Анна Павельєва взяла участь у вебінарі “International Contact Webinar: Supporting Ukraine in Higher Education”, організованому Національним Еразмус+ офісом в Україні спільно з Міністерством освіти та науки України, European Association for International Education, German-Ukrainian Academic Society, Leibniz University Hannover та Erasmus Student Network Ukraine у співпраці з Представництвом Європейського Союзу в Україні та Національними Еразмус+ Агентствами країн-членів Програми. Масштабна наукова подія мала на меті налагодження та посилення співпраці між українськими та європейськими університетами.
Учасниками вебінару стали понад 250 представників з більш ніж 25 країн світу, власним баченням вирішення проблем підтримки вищої освіти в умовах ведення повномасштабної війни в нашій державі поділилися науковці з України, Австрії, Бельгії, Чилі, Кіпру, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Греції, Угорщини, Італії, Латвії, Литви, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Іспанії, Швеції, Швейцарії, Чехії та Туреччини. До конструктивного міжнародного діалогу долучилися представники Європейського агентства з питань освіти і культури (EACEA), Представництво ЄС, Міністерство освіти і науки України та інші міжнародні організації, закладів вищої освіти та ППТО, Еразмус+ координатори, представники відділів міжнародної співпраці, які висловили цілковиту підтримку нашій країні у планах відновлення миру та відбудови зруйнованих культурно – історичних, цивільних та промислових об’єктів, розвитку наукової сфери та закладів вищої освіти.
Захід складався з 4 частин:
- Панельна дискусія про підтримка України через нетворкінг та міжнародну співпрацю в рамках Програми Еразмус+;
- Робота в різних тематичних групах;
- Групове підведення підсумків;
- Сесія швидких зустрічей з метою побудувати нові контакти (Speed Networking).
Учасників привітали Віра Рибак, секторальний менеджер Представництва ЄС в Україні, Сергій Шкабко, державний експерт Експертної групи з європейської інтеграції Міністерства освіти і науки України та Lucia Glannini, представниця Європейське агентство з питань освіти і культури (EACEA).
У панельній сесії взяли участь Michelle Stewart, Laura Rumbley, European Association for International Education, Oksana Seumenicht, German-Ukrainian Academic Society, Nataliya Butych, Leibniz University Hannover, Світлана Шитікова, координаторка Національного Еразмус+ офісу в Україні, які презентували можливості співпраці та взаємопідтримки з українцями в межах спільних ініціатив.
Під час першої панельної сесії Світлана Шитікова, координаторка Національного Еразмус+ офісу в Україні, представила короткий огляд стану закладів вищої освіти України на час війни, результати та втрати, висвітлила ключові виклики та шляхи допомоги європейської Еразмус+ спільноти українським колегам та партнерам. Спікерка також представила відкриті можливостей співпраці з українськими організаціями в межах Програми ЄС Еразмус+.
Під час роботи в різних тематичних групах на тему співпраці в межах Еразмус+ за напрямами мобільності, проєктів співпраці та Жан Моне учасники прослухали ключові особливості щодо партнерств та спільно розробили базові вимоги до партнерств, включаючи вимоги Програми, національні особливості, обмеження на час війни, потреби, виклики та шляхи їх вирішення, підвівши підсумки на загальний сесії.
Наприкінці заходу всі учасники мали змогу взяти участь у сесії швидких зустрічей з метою віднайти нові контакти, поспілкуватися.
Висвітлення участі доц. Павельєвої А. К. у цьому вебінарі на Facebook-сторінці кафедри:
Висвітлення участі доц. Павельєвої А. К. у цьому вебінарі на веб-сайті університету:
27 лютого 2023 року кандидат філологічних наук, доцент Анна Павельєва взяла участь у вебінарі “Особливості міжнародної академічної мобільності для медичних закладів: виклики та рішення під час воєнного стану” від National Erasmus+ Office in Ukraine & HERE team.
Під час заходу було розглянуто такі питання:
- Можливості академічної мобільності для ЗВО, виклики під час воєнного стану.
- Успішні практики впровадження мобільності, оформлення документів щодо перетину кордону.
- Практики визнання та перезарахування результатів мобільності.
Спікерами заходу виступили:
- Оксана ВИГОВСЬКА, Римма СКРИПНИК, Євгенія БУРЛАКА. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця – «Академічна мобільність в медичному закладі вищої освіти: to be or not to be?».
- Мар’яна ГРИЦЮК, Тетяна БІЛОУС. Буковинський державний медичний університет – «Академічна мобільність медичних ЗВО в умовах воєнного стану. Виклики та реалізація можливостей».
- Олександр БУРЯК. Буковинський державний медичний університет – «Досвід та успішні практики перезарахування дисциплін при академічній мобільності студентів медичних університетів».
- Світлана ШИТІКОВА. Національний Еразмус+ офіс в Україні – «Особливості впровадження мобільності Програми ЄС Еразмус під час воєнного стану».
Висвітлення участі доц. Павельєвої А. К. у цьому вебінарі на Facebook-сторінці кафедри:
7 березня 2023 року кандидат філологічних наук, доцент Анна Павельєва взяла участь у вебінарі “International Contact Webinar: Supporting Ukrainian Sport ” від National Erasmus+ Office in Ukraine & HERE team, Міністерства молоді та спорту України спільно з Генеральним директоратом Європейської Комісії з питань освіти, молоді, спорту та культури (DG EAC), Європейським виконавчим агентством з питань освіти та культури (EACEA), Національним олімпійським комітетом України та Спортивним комітетом України.
Головна мета заходу – допомогти українським організаціям знайти партнерів з ЄС задля активної співпраці та впровадження проєктів Еразмус+ в межах нових конкурсів. Вебінар складався із загальної сесії про можливості, тематичні робочі групи та сесії знайомства для налагодження контактів та нових зв’язків для подальших спільних проєктів у сфері спорту.
В заході взяли участь понад 115 представників громадських та державних організацій, асоціацій та федерацій, закладів вищої освіти й інших організацій, що працюють у сфері спорту з 20 країн світу.
Під час першої пленарної сесії з вітальним словом до учасників звернувся Андрій ЧЕСНОКОВ, Заступник Міністра молоді та спорту України з питань європейської інтеграції, представивши національну політику та сучасні потреби у сфері спорту на національному рівні. Георг ХОЙСЛЕР, Директор Генерального директорату з питань освіти, молоді, спорту та культури (DG EAC) Європейської Комісії, висловив свою підтримку і підкреслив важливість участі українських організацій у спільних проєктах з європейськими партнерами. Флор Ван ХОЙДТ, Керівниця відділу спорту DG EAC, висвітлила питання пріоритетів Європейського Союзу у сфері спорту через реалізацію проєктів Еразмус+. Ів Ле ЛОСТЕК, Керівник відділу Еразмус Мундус та спорту EACEA, презентував можливості співпраці та особливості участі українських партнерів в межах проєктів Еразмус+ у сфері спорту. Модератором планерної сесії виступила Світлана ШИТІКОВА, Координаторка Національного Еразмус+ офісу в Україні.
Друга пленарна сесія була присвячена практичним аспектам написання успішних заявок у партнерстві з українськими організації в межах Еразмус+ у сфері спорту.
Спікери сесії Вінчензіна ВІНЧІ та Ізабела ПЕЛЧИНСЬКА, EACEA представили такі ключові аспекти як реєстрація організації на FTOP порталі, пошук партнерів та ідей, внутрішня комунікація, перші кроки після перемоги, а також питання особливостей участі організації з країни-партнера, зокрема з України. Модератором сесії виступив Лучано Ді ФОНЗО, Заступник керівника відділу Еразмус Мундус та спорту EACEA.
Після презентацій, учасники заходу приєднались до Speed Networking задля розбудови нових зв’язків та співпраці в межах майбутніх спільних ініціативах та проєктах.
Наприкінці заходу до учасників звернулись Світлана ШИТІКОВА, Координаторка Національного Еразмус+ офісу в Україні, та Наталя РАДЧУК, Начальниця управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства молоді та спорту України. Вони говорили про особливості співпраці з організаціями з України під час воєнного стану та важливості синергії з іншими ініціативами, зокрема мобільність у сфері молоді.
Учасники вебінару поділились враженнями та висловили надію на тісну співпрацю і відкриття нових можливостей підтримки України у сфері спорту.
ПРЕЗЕНТАЦІЇ спікерів:
- “Erasmus+ Sport Webinar 2023: EU Sport Policy prioities”
- “Supporting Ukrainian sport organisations by cooperation partnerships for international collaboration”
- “Practical session on how to write successful proposals with Partner Countries under Cooperation Partnership Action in Sport”
- Про конкурс Програми ЄС Еразмус+ у сфері спорту (укр.мовою)
- Співпраця з Україною під час воєнного стану
Висвітлення участі доц. Павельєвої А. К. у цьому вебінарі на Facebook-сторінці кафедри:
Доцентка кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва стала фіналісткою програми «Відкритий Світ» від Конгресу США
З 24 січня по 4 лютого 2024 року делегація українських учасників програми «Відкритий Світ» (напрям «Вища освіта/Вплив війни») у складі науковиці Полтавської політехніки – кандидатки філологічних наук, доцентки, доцентки кафедри германської філології та перекладу, координаторки міжнародної діяльності Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», координаторки зовнішніх комунікацій у Eurodoc, членкині Експертної ради молодих учених Міністерства освіти і науки України Анни Павельєвої, директора Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Романа Томашевського, проректорки з науково-педагогічної роботи (гуманітарні питання) Київського національного університету імені Тараса Шевченка Інни Степанець, проректорки з наукової роботи та інноваційного розвитку Національного авіаційного університету, депутатки Київради Ксенії Семенової, проректора з навчальної роботи Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Анатолія Мельниченка та фасилітаторки програми «Відкритий Світ» Оксани Шабас проживала у містечку Babcock Ranch, Punta Gorda (штат Флорида), де ознайомилась з системою середньої та вищої освіти США, а також з громадським і політичним устроєм країни і способом життя пересічних американців.
Перші дні програми 24-26 січня 2024 року 5 делегацій з України провели у місті Вашингтон, округ Колумбія. Кожна делегація складалась з 5 чоловік – фахівців у своїй сфері діяльності.
Українські делегації працювали за наступними напрямками:
- «Вищий рівень керівництва інформуванням широкого загалу» (Модесто, Каліфорнія);
- «Ветерани/жертви війни» (Тампа, Флорида);
- «Вища освіта/Вплив війни» (Пунта-Горда, Флорида);
- «Створення мереж сімейного/дитячого консультування» (Себастопол, Каліфорнія);
- «Боротьба з дезінформацією» (Канзас-Сіті, штат Міссурі).
Науковиця Полтавської політехніки Анна Павельєва була у складі делегації «Вища освіта/Вплив війни».
24 січня 2024 року усі українські делегації прибули до Вашингтонського міжнародного аеропорту ім. Даллеса рейсом «Люфтганзи» з Франкфурта, де їх зустрів штатний працівник програми «Відкритого світу» і привіз до готелю «Капітол гілл» (Capitol Hill), де відбулась коротка зустріч з організаційних питань.
25 січня 2024 року делегації з України, Естонії та Литви відвідали відкриту дискусію про перемогу у війні та побудову сучасної України, що проходила в будівлі Джеймса Медісона Бібліотеки Конгресу США. До зустрічі долучились представники різних політичних партій і дослідницьких центрів та організацій, громадські діячі та експерти. По обіді відбулась відкрита дискусія щодо політики та підтримки США, протидії російській агресії/пропаганді, перемоги у війні та побудові сучасної України, впливу виборів у США на підтримку України, модератором якої виступив Льюїс Маданік, старший менеджер програми «Відкритий світ», Офіс з міжнародного лідерства Конгресу США.
Дискусії у Вашингтоні викликали у всіх учасників бурю емоцій. Делегати з України ділились власними історіями життя, боротьби, участі у воєнних діях, трагедіями і прагненнями, піднімали питання про передачу далекобійної зброї і F-16 та ставили питання про те, чи замислювались коли-небудь місцеві жителі над тим, що буде, якщо Україна програє, яким тоді буде світ.
Після завершення дискусії делегати відвідали Меморіал Лінкольна, Монумент Вашингтону та відвідали екскурсію Арлінгтонським національним кладовищем (Arlington National Cemetery), після чого були запрошені на прийом в Українському домі, організований Надзвичайним і Повноважним Послом України в США Оксаною Маркаровою, яка закликала учасників програми розповідати правду про війну в Україні та власним прикладом показувати стійкість українського народу та готовність захищати свою свободу та незалежність.
Наташа Домбровська, програмна менеджерка, Американської ради з міжнародної освіти, провела екскурсію містом Вашингтон та ознайомила делегатів з його історією, визначними місцями, культурою, особливостями громадського та соціального життя і політичного устрою округу Колумбія.
Більш детально про програму «Відкритий світ» можна прочитати тут: https://nupp.edu.ua/news/naukovitsya-politekhniki-stala-finalistkoyu-programi-vidkritiy-svit-vid-kongresu-sha.html
Більше детально про візит Анни Павельєвої до Вашингтону можна прочитати тут https://nupp.edu.ua/news/naukovitsya-politekhniki-vidvidala-vashington-u-ramkakh-uchasti-u-programi-vidkritiy-svit.html
У Бебкок Ренч делегати жили в приймаючих родинах місцевих мешканців-волонтерів, які підтримують Україну і прагнуть всіляко допомагати українцям. Анна Павельєва мешкала у родині Петріс та Лестера Стронг, консультантки з питань відновлюваної енергетики та розвитку людських ресурсів та ведучого телевізійних новин і викладача на пенсії. Приймаючі родини організовували для делегатів зустрічі з місцевим комьюніті, науковцями, політиками, волонтерами, українською діаспорою, влаштовували екскурсії та дозвілля.
27 січня 2024 року відбувся захід під назвою «Solar for Ukraine», ініціаторкою та організаторкою якого є Петріс Стронг. Захід висвітлювався у місцевих новинах. Ротарі Клуб міста Бебкок Ренч приєднався до Ротарі Клубів по всьому світу у допомозі українцям під час війни. У партнерстві зі школами Бебкок Ренч та Ротарі Клубом міста Пунта-Горда, клуб виготовив зарядні пристрої для телефонів на сонячних батареях, які будуть відправлені до Чернігова для розподілу серед сімей та організацій, що потребують надійного доступу до електроенергії. Через постійні напади рф на українську інфраструктуру, багато громад відчувають відключення електроенергії і залишаються відрізаними від своїх родин та необхідних життєвих комунікацій.
Також для української делегації був організований еко-тур у природному заповіднику Babcock Ranch, під час якого учасники мали можливість ознайомитись з екосистемою Флориди, поспостерігати за дикою природою та навіть погладити алігаторів.
Більш детально можна прочитати тут: https://nupp.edu.ua/news/naukovitsya-oznayomilasya-z-amerikanskoyu-vishchoyu-osvitoyu-vidvidavshi-odnu-z-mistsevikh-gromad.html
29 січня 2024 року українські делегати побували у Florida Gulf Coast University (FGCU) – регіональному державному загальноосвітньому університеті в окрузі Лі, штат Флорида, поблизу Форт-Майєрс, який складається з 6 коледжів та 5 шкіл та входить до системи державних університетів Флориди.
З українськими делегатами зустрілись та тепло поспілкувались Президентка університету доктор Айсегул Тимур (Aysegul Timur), директор із залучення громадськості Джастін Фіцджеральд (Justin Fitzgerald), директорка з питань зв'язків з університетами Еймі Маклаґлін (Aimee McLauglin), директор з міжнародних зв'язків Майкл Макдональд (Michael McDonald), координаторка міжнародних програм Еніада Хонші (Eniada Xhonxhi), віце-президент з питань успішності студентів та управління зарахуванням Мітчелл Л.Кордова (Mitchell L.Cordova), декан Інженерного коледжу Хузефа Кагді (Huzefa Kagdi), а також представники студпарламенту. Учасники зустрічі обговорили особливості освітнього процесу в FGCU та в українських закладах вищої освіти, студентоцентроване навчання та освіти впродовж життя, бакалаврські та магістерські програми, роботу студентського парламенту, програми обміну, залучення стейкхолдерів до освітнього процесу та роль випускників у роботі університету, основні труднощі, з якими можуть стикатися студенти обох країн, особливе місце спорту в житті університетів США та багато інших актуальних питань. Українська делегація також вручила американським колегам пам’ятні подарунки.
Більш детально можна прочитати тут: https://nupp.edu.ua/news/uchasnitsya-delegatsii-programi-vidkritiy-svit-anna-paveleva-vidvidala-providni-universitet-floridi.html
30 січня 2024 року українські делегати побували у Embry-Riddle Aeronautical University (Ембрі-Рідл) – приватному авіаційному університеті, також відомому як «Небесний Гарвард», який є найкращим університетом у світі в авіаційній та аерокосмічній галузях, що розташований у місті Дайтона-Біч, штат Флорида. Університет пропонує програми молодшого спеціаліста, бакалаврату, магістратури та докторантури в галузі гуманітарних, природничих наук, авіації, бізнесу та інженерії. Студентами Ембрі-Рідл були 6 американських астронавтів та 35-й президент США Джон Фі́цджеральд Ке́ннеді.
Українці мали змогу поспілкуватись з експертами та викладачами у авіаційній та аерокосмічній галузях та дізнались про останні розробки та освітні підходи в аеронавтиці, що сприяло всебічному розумінню ролі університету в розвитку авіаційної освіти та досліджень. Візит включав екскурсії сучасними лабораторіями та відвідування практичних занять, покликаних продемонструвати, як Ембрі-Рідл забезпечує студентів навичками та знаннями, необхідними для аеронавігаційної галузі, яка постійно розвивається. Українська делегація також зустрілась з трьома студентами-українцями, як здобувають освіту в Ембрі-Рідл в аерокосмічній та авіаційній галузях, та викладачами і адміністрацією університету, зокрема, з доктором Робом Келлі ( Dr. Rob Kelly) – виконавчим директором з корпоративних відносин, доктором Пітером Гофманом ( Dr. Peter Hoffman) – деканом Коледжу мистецтв і наук, Девідом Х. Хопфе (David H.Hopfe) – координатором з розвитку досліджень та іншими.
Більш детально можна прочитати тут: https://nupp.edu.ua/news/u-ramkakh-osvitnogo-vizitu-naukovitsya-politekhniki-vivchala-dosvid-amerikanskikh-universitetiv.html
1 лютого 2024 року українські делегати побували у приватному університеті Everglades University, який пропонує бакалаврські та магістерські програми денної та дистанційної форм навчання. Переважна більшість їхніх студентів – колишні військові, ветерани війни, або люди, що отримують другу вищу освіту чи змінюють кваліфікацію, тож навчальні заняття проходять в середу ввечері та весь день в суботу – для того, щоб студенти, які працюють, могли поєднувати роботу та навчання. На сьогоднішній день в університеті навчається близько 300 студентів.
Кожна навчальна дисципліна вивчається упродовж одного місяця, причому студенти відвідують по одному предмету за раз. Такий підхід має на меті дати можливість здобувачам освіти зосередитись виключно на вивченні одного предмету за один раз, на відміну від традиційних університетських моделей, де численні модулі вивчаються разом. Університет має селективну політику вступу, тобто студенти відбираються на основі вступних іспитів та академічної успішності.
Українська делегація відвідала кампус університету у місті Сарасота, площею 20 акрів, що знаходиться поруч з Університетом Кейзера. Загальна площа кампусу становить приблизно 43 000 квадратних футів, на яких розташовані офіси, аудиторії, бібліотека, дві комп'ютерні лабораторії, так звана «лабораторія успішності студентів» і дві студентські кімнати відпочинку. Два університети мають спільну бібліотеку та навчальну зону, а також кілька аудиторій. Кампус площею 20 акрів межує з озером Оспрей, заповідником і місцем проживання рідкісних птахів. У 2017 році в кампусі Сарасоти встановили низку енергозберігаючих пристроїв, серед яких два сонячних дерева, до яких можуть під'єднувати і підзаряджати електромобілі, «розумні» зарядні станції для автомобілів, сонячні панелі, розташовані на даху, та вітряк, що допомагає зменшити залежність кампусу від традиційних джерел енергії.. У 2014 році в кампусі Сарасоти відкрили лабораторію сонячної енергії. Університет Еверглейдс є членом Партнерства зеленого бізнесу округу Сарасота та лауреатом премії «Зелена стріла». Рівень працевлаштування випускників университету сягає надзвичайно високого показника в 98%.
2 лютого 2024 року українська делегація відвідала місцеву середню школу Бебкок (Babcock High School), яка може похвалитися екологічно орієнтованою освітньою програмою greenSTEAM, які інтегрує науки, технології, інженерію, мистецтво та математику в рамках створеного цілісного навчального середовища, де поспілкувались з викладачами та учнями і відвідали навчальні класи та лабораторію 3D-друку.
Більш детально про ці візити можна прочитати тут: https://nupp.edu.ua/news/naukovitsya-proanalizuvala-amerikanski-osvitni-trendi-na-prikladi-mistsevikh-navchalnikh-zakladiv.html
Студентка спеціальності «035 Філологія» Валерія Дубовик стала учасницею програми ESP volunteering – волонтерства від Європейського корпусу солідарності під назвою “Volunteering Summer Fest 2”, присвяченого облагородженню італійської комуни.
Це вже друге волонтерство, що організовує італійська асоціація Vagamondo. Цьогоріч проєкт тривав з 12 червня по 12 липня 2023 року, та об’єднав 18 добровольців з різних куточків Землі: Індії, Франції, Туреччини, Марокко, Португалії, України, Нідерландів, Німеччини, Сербії, Польщі, Угорщини та Іспанії, задля однієї мети – покращити благоустрій муніципалітету Берголо, що в регіоні П’ємонт, провінції Кунео.
Кожного тижня волонтери поділялися на невеликі інтернаціональні команди, завданнями яких були: прополювання дороги до театру, прибирання сміття з вулиць Берголо, приготування їжі та облаштування території навколо палаткового містечка, виготовлення туристичних дерев’яних знаків та створення медіа контенту.
«Найбільше мені сподобалося виготовляти туристичні знаки. Це дуже цікавий процес, так як нам самим потрібно було пиляти дошки, вирізати букви, наносити їх на майбутні знаки, фарбувати та випалювати їх. Останнє було моїм найулюбленішим заняттям», – згадує Валерія Дубовик.
Окрім цього, волонтерів доєднували до організації громадських заходів. У місцевому театрі майже кожного тижня проходили усілякі концерти. «Я обожнювала ходити на концерти. У них завжди була своя казкова, ні на що не схожа атмосфера. Завдяки цьому волонтерству я вперше в житті побувала на концерті інструментальної музики. І це справді неймовірні відчуття. Шкодую, що раніше не відвідувала подібні виступи», – ділиться своїми враженнями волонтерка.
За час проєкту волонтери мали 9 вихідних та один додатковий день для поїздки до басейну. Завдяки наявності велосипедів, учасникам вдалося відвідати багато міст та прилеглих сіл.
«Як я тільки я не подорожувала цей місяць: і на велосипеді, і на автобусах, і пішки. Але те, що я побачила було варте тих зусиль. За 9 днів я встигла погуляти по старим вуличкам Левіче, насолодитися красою замку Прунетто, скуштувати найсмачніше джелато евер в Альбі, поплавати в Лігурійському морі в Савоні, помочити руки у фонтані з термальною водою в Акві-Терме, побачити на заході сонця рибальське село в Генуї та спробувати піцу з тунцем в Турині», – згадує з посмішкою Валерія.
За 29 днів волонтери не тільки змогли покращити благоустрій невеликого муніципалітету в горах, а й стати однією великою родиною. Ігри у настільний теніс, карти, танці, співи та душевні розмови на терасі – ось, що вони будуть згадувати по приїзду на Батьківщину.
«Для мене це був справді трансформаційний досвід. “Volunteering Summer Fest 2” зробив мене більш рішучою, стійкою до стресу та впевненою у собі й своїх рішеннях. Крім того, я відчуваю, що покращила навички усної комунікації, стала більш вільно почуватись у розмовах англійською мовою і, звісно ж, знайшла багато нових друзів, з якими ми продовжуємо спілкуватись!», – ділиться враженнями Валерія Дубовик.
Висвітлення цієї програми волонтерства на веб-сайті університету:
Довідково:
Міжнародна програма «European Solidarity Corps» дає можливість усім молодим людям віком від 17 до 30 років проходити міжнародні волонтерства в організаціях або державних органах Європи, Великої Британії, Албанії, Грузії, Ісландії, Туреччині та ще 23 країнах-учасницях програми Африки, Азії чи Південної Америки упродовж 2 – 12 місяців. Для її учасників це унікальна можливість отримати практичний досвід роботи, познайомитись з місцевими жителями, їхньою культурою, традиціями, поринути у нове мовне середовище, що дасть змогу вдосконалити навички іноземної мови та soft skills. По закінченню проєкту учасникам надається сертифікат, що підтверджує проходження програми Європейського корпусу солідарності. Самостійно обираєте один із 10 напрямків, серед яких інклюзія, запобігання стихійним лихам, інтеграція біженців та мігрантів, захист довкілля, культура, спорт. Програма фінансує витрати на подорожі, проживання, вивчення мови та кишенькові витрати. Це одна з тисяч можливостей ЄС для України. Дізнайтеся більше.
Фінансування:
Учаснику надається житло, харчування, а також покриваються всі транспортні витрати та витрати на страхування під час перебування за кордоном.
Формат участі:
Індивідуальний:
-може тривати від 2 місяців до 12 місяців;
-триває повний робочий день (від 30 до 38 годин на тиждень);
-дозволяє вам робити свій внесок у повсякденну роботу організації, яка активно приносить користь місцевій спільноті;
-у деяких випадках ви можете взяти участь на більш короткий термін (від 2 тижнів до 2 місяців) – наприклад, для учасників з меншими можливостями або обмеженими можливостями.
Командний:
-може тривати від 2 тижнів до 2 місяців;
-триває повний робочий день (від 30 до 38 годин на тиждень);
-ви працюєте волонтером з людьми, як мінімум з 2 різних країн;
-група складатиметься з 10-40 волонтерів;
-зазвичай знаходиться за кордоном, але може бути і у вашій країні.
Критерії відбору
- рівень англійської В2. Наявність сертифікату, що підтверджує рівень знань не є обов’язковою.
Можливості волонтерства шукайте за посиланням тут.
Студентка 2 курсу спеціальності «035 «Філологія» Юлія Штефан з 10 липня 2023 року по 31 січня 2024 року була учасницею волонтерської програми “Children's Village | affido” від Європейського корпусу солідарності (ESC) в місті Грац, Австрія.
Організація піклується про дітей та молодь, які не можуть жити у рідній родині. Через несприятливі умови соціалізації вони знедолені в багатьох сферах і потребують постійної підтримки. У Дитячому містечку проживає близько 40 дітей віком від 7 до 18 років. Волонтери допомагають персоналу у повсякденній діяльності: зустрічі з дітьми після уроків, готуванні їжі, навчанні, виконанні домашніх справ, іграх та проведенні вільного часу тощо. Вони супроводжують дітей на екскурсії, організовують для дітей розваги та підтримують їх у складних життєвих ситуаціях.
Волонтери знайомляться з австрійською системою соціального забезпечення, вдосконалюють свої соціальні навички, дізнаються про соціальну роботу, освіту, методи лікування.
«Я вперше почула про волонтерство від European Solidarity Corps декілька років тому, і зрозуміла, що обов’язково спробую себе у цій сфері. Та у цьому році вирішила знайти проєкт, повʼязаний саме з соціальною роботою. Відчувала, що хочу працювати саме з дітьми, адже вони потребують та заслуговують на підтримку, яку їм не надали батьки. Тим паче, мені завжди подобалося працювати з дітками та бачити їх щасливі оченята.
Я зараз знаходжусь на волонтерстві у Kinderdorf (Дитяче містечко) у Австрії вже 5-й місяць та можу трохи поділитися своїми думками та враженнями!
По-перше, для мене проєкт став вже чимось більшим, ніж просто «проєкт». Це місце відчувається майже як ще один дім. Кожного дня по 7 годин я знаходжусь у будинку з 9 дітьми різного віку (від 6 до 15) та беру участь у всіх сферах їхнього життя. Ми виконуємо домашні завдання разом, гуляємо, займаємося спортом, святкуємо їх дні народження, готуємо та доволі часто проводимо художні майстер-класи. У них завжди є можливість практикувати свою англійську зі мною або вчити її. Але також кожного дня своїм прикладом я та інші працівники показуємо, як потрібно доглядати за собою, за своїм здоров’ям та як потрібно підтримувати чистоту у будинку.
Складні ситуації спіткають нас кожного дня також. Виникають і сварки, і істерики, і непорозуміння, і хтось може захворіти. Та ми з усім справляємося! І вчимо цього дітей у нашому будинку. Вони знають, що можуть покластися на мене та інших соціальних працівників. Дуже приємно розуміти, що діти відчувають цю підтримку і чекають на мене кожного дня.
По-друге, тут у мене є прекрасна можливість дізнатися глибше про культуру Австрії! Майже кожного дня ми намагаємося готувати традиційній Австрійські страви (а особливо штирійські, бо місто Грац це центр федеральної землі Штирія). Від своїх колег, які є місцевими жителями, я також дізнаюся про особливості цієї землі: одяг, традиції, діалекти тощо. Рік тому про таке я могла тільки мріяти! Тим не менш, я маю можливість не тільки вивчати німецьку мову, але й практикувати у повсякденному житті. Для мене, як для студентки факультету філології, це просто чудово! Подобається, що ніхто не засуджує за помилки! Всі австрійці завжди намагаються підтримати та допомогти.
По-третє, я зустріла дуже багато інших волонтерів з інших проєктів з різних країн Європи і не тільки! Завжди неймовірно цікаво знайомитися з новими людьми, обмінюватися досвідом та інформацією про наші країни, мови, традиції тощо.
Тож так як постійно у вихідні дні є можливість подорожувати Австрією (або навіть відвідати сусідні країни), то ми цим з радістю користуємося! Подорожі з іншими волонтерами до Відня (ми відвідали майже усі музеї цього величного міста!), до Гальштату та до інших мальовничих містечок та селищ назавжди залишиться у моєму серці та пам’яті!» – ділиться враженнями Юлія Штефан.
Висвітлення цієї програми волонтерства на веб-сайті університету:
Викладачка німецької мови пройшла стажування у Берліні
У липні 2019 року кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Олена Дмитренко отримала стипендію Ґете-Інституту на стажування у Берліні за програмою «Мова, країнознавство, культурне навчання».
На підвищення кваліфікації у Берліні зібралась інтернаціональна команда вчителів і викладачів німецької мови більш ніж з 20 країн світу. Учасники програми познайомились з новими методиками навчання на заняттях із країнознавства із застосуванням мультимедійних технологій, поєднанням з музикою, кіно, образотворчим мистецтвом, креативними іграми тощо. Родзинкою стажування була насичена наукова і культурна програми.
Учасники проекту у подальшому були залучені фахівцями Ґете-Інституту до участі у web-проектах і дослідницькій роботі.
Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:
https://nupp.edu.ua/news/vikladach-nimetskoi-movi-proyshla-stazhuvannya-u-berlini.html
Стажування у Фінляндії
``Soft Skills Development in Teaching Professional Training``
6 НПП кафедри – професор Кушнірова Т. В., доценти Павельєва А. К., Дмитренко О. В., Ніколаєнко Ю. О., Сідак О. О. та старший викладач Астахова С. А. пройшли стажування за кордоном – ``SOFT SKILLS DEVELOPMENT IN TEACHING PROFESSIONAL TRAINING``, організоване Foundation ``IIASC`` and West Finland College, Huittinen (01.10.2021 р. – 12.11.2021 р.) в обсязі 180 годин (6 кредитів ECTS), сертифікати додаються.
Стажування в Польщі
``Рrofessional Training of a Modern Philologist: the Use of European Practices in the Education System of Ukraine``
Кушнірова Т.В. взяла участь у міжнародному стажуванні з філології ``Рrofessional training of a modern philologist: the use of European practices in the education system of Ukraine``, Polonia University in Czestochowa, сертифікат № FSI-250532-CZ, від 05.12.2021 року (180 год., 6 кредитів).
За результатами стажування було було опубліковано статтю:
Kushnirova T. V. Steam approach using in philological projects. Scientific and pedagogical internship «Рrofessional training of a modern philologist: the use of European practices in the education system of Ukraine»: Internship proceedings, October 25 – December 5, 2021. Czestochowa, Republic of Poland: Baltija Publishing, 2021. Pp. 105 – 107.
Стажування в Польщі
«Дистанційна освіта: інноваційні методи та цифрові технології»
Завідувач кафедри к.філол.н., доцент Воробйова О.С. та к.філол.н., старший викладач Палій К.В. успішно пройшли тримісячне (29 листопада 2021 року – 1 березня 2022 року) закордонне стажування у Wyższa Szkoła Biznesu – National-Louis University (м. Новий Сонч, Польща) за програмою підвищення кваліфікації «Дистанційна освіта: інноваційні методи та цифрові технології».
Програма стажування науково-педагогічних працівників (8 кредитів ECTS – 240 академічних годин) охопила такі актуальні на сьогоднішній день для освітян теми, як «Дистанційна освіта: досвід та перспективи», «Дистанційне навчання в дії», «ІТ-система CloudA: комплексне обслуговування студента», «Мультитрансляція. Використання передових досягнень цифрових технологій в дистанційній освіті», «Особливості роботи викладача на сучасній цифровій дистанційній платформі», «Дистанційна процедура вступу абітурієнта до університету», «Політика забезпечення якості та контроль дидактичного процесу».
Проходження стажування відбувалося в дистанційній формі на базі інноваційної цифрової платформи CloudA – унікальної інноваційної розробки Wyższa Szkoła Biznesu – National-Louis University.
Міжнародний проєкті “Familiensprachschule”
Д. філол. н., професор, професор кафедри германської філології та перекладу Кушнірова Т. В. взяла участь у міжнародному проєкті “Familiensprachschule”, організованому громадською організацією «Міжнародне товариство німців України – Відергебурт» (18-29 серпня 2022 року 2022 року) та отримала сертифікат учасника, що підтверджує додаткові професійні навички і компетенції.
Висвітлення участі Кушнірової Т.В. у цьому проєкті на веб-сайті університету:
Міжнародне стажування
“Cross-cultural and professional communication for university academics”
К. пед. н., доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу, Ніколаєнко Ю.О. взяла участь у міжнародній програмі підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників “Cross-cultural and professional communication for university academics”, яка відбулася на базі Центру англомовної академічної та крос-культурної комунікації ЛНУ імені Івана Франка 29 вересня – 1 жовтня 2022 року.
Програма включала три модулі – “Academic Communication Across Cultural Differences and Media Formats”, “Language Management and Professional Communication to Drive Growth and Knowledge Transfer”, “Communication Competencies in International Project Management and Team Collaboration” (кожен модуль 10 годин, загалом 30 годин, 1 кредит).
Учасники прослухали лекції англійською мовою викладачів університетів з різних країн Європи (Бірмінгемський університет, Велика Британія, Байротський університет, Німеччина, Люблінський університет імені Марії Складовської-Кюрі, Польща, Міжнародна школа менеджменту, Берлін, Німеччина), а також викладачів Львівського національного університету імені Івана Франка. Кожен бажаючий мав можливість задавати питання та долучатися до обговорення актуальних тем, пов’язаних з міжкультурною комунікацією в академічному і професійному середовищі, формуванням міжкультурної комунікативної компетентності у здобувачів вищої освіти, стилями спілкування, особливостями англомовного академічного писемного мовлення, формуванням «soft skills» та участю у міжнародних проєктах.
Висвітлення цього стажування на Facebook-сторінці кафедри:
Студентки-філологи у складі делегації ПолтНТУ відвідали штат Флорида, США з робочим візитом
13-17 листопада 2018 року делегація Полтавського національного технічного університеті імені Юрія Кондратюка у складі ректора ПолтНТУ Володимира Онищенко, проректорки з наукової та міжнародної роботи Світлани Сівіцької, студентки 4-го курсу спеціальності «035 Філологія», заступника президента студентського парламенту Анастасії Сидорової та студентки 4-го курсу спеціальності «035 Філологія», члена студентського парламенту Нелі Бечкало в рамках проекту Посольства США в Україні із робочим візитом відвідала штат Флорида, США.
В рамках візиту відбулась робоча зустріч делегації ПолтНТУ з президентом Коледжу Санта Фе Jackson Sasser, асистентом віце-президента з академічних питань Vilma Fuentes та представниками коледжу. Під час зустрічі ректор ПолтНТУ Володимир Онищенко та президент Коледжу Санта Фе Jackson Sasser обговорили результати співробітництва, реалізацію спільних грантових програм Посольства США в Україні, зокрема проекту «Впровадження інклюзивної освіти через молодіжне лідерство» & «Молодь проти насильства», а також визначили нові напрями співпраці університету та коледжу.
Делегація ПолтНТУ взяла участь у тренінгах ``Bystander Intervention Training``, ``Sexual Harassment Training``, у воркшопі ``Keys to Leadership Workshop``, а також у засіданні ``Attend Student Government Senate Meeting``, на якому Анастасія Сидорова та Неля Бечкало презентували систему організації діяльності студентського самоврядування ПолтНТУ та результати участі у спільному проекті Посольства США в Україні.
Вивчаючи досвід діяльності закладів освіти США, представники університету також відвідали старшу школу Gainesville High School, де ознайомилися із принципом організації освітнього процесу, забезпеченням доступності та системою інклюзивної освіти, відвідали навчальні заняття, спеціальні класи для школярів з особливими потребами, бібліотеку, їдальню та спортивні майданчики. Під час зустрічі з директором Gainesville High School Jamie Green, ректор та представники ПолтНТУ обговорили особливості організації роботи закладів освіти в США та Україні, зокрема цікавий досвід співробітництва шкіл та університетів.
13 листопада була підписана угода про співробітництво між Полтавським національним технічним університетом імені Юрія Кондратюка та Коледжем Санта Фе, яка передбачає проведення академічних обмінів студентами, стажування науково-педагогічних працівників та можливість проведення спільної підготовки за програмами «подвійного диплому» освітнього рівня «Бакалавр». Студенти ПолтНТУ відтепер мають можливість навчаючись в університеті реалізувати академічну мобільність в одному із провідних коледжів штату Флорида, США.
16-17 листопада делегація ПолтНТУ взяла участь у конференції студентського самоврядування штату Флорида, США ``Florida College System Student Government Association Conference``, яка проходила на базі Palm Beach State College. У конференції взяли участь понад 200 представників студентського самоврядування 28 державних коледжів штату Флорида, США. Перед учасниками конференції виступив професійний тренер з лідерства Justin Jones-Fosu, який в сучасній, креативній та доступні для молоді формі розповів про розвиток лідерських якостей у студентів.
Представники ПолтНТУ та Коледжу Санта Фе виступили на панелях конференції ``Promoting Inclusive Education through Youth Leadership in Ukraine: Review of a Small Diplomacy Grant`` та ``A Comparison of Student Governance Organizations in United States and Ukraine: A Panel Discussion``, де обговорили досвід України та США в організації роботи органів студентського самоврядування та поділилися результатами спільного проекту «Впровадження інклюзивної освіти через молодіжне лідерство» & «Молодь проти насильства».
Делегація ПолтНТУ та представники Коледжу Санта Фе також поділились досвідом участі у тренінгах та воркшопах у США через Skype-зв’язок зі студентами та науково-педагогічними працівниками ПолтНТУ в межах проекту «Впровадження інклюзивної освіти через молодіжне лідерство» & «Молодь проти насильства».
Висвітлення робочого візиту до штату Флорида на веб-сайті університету:
1) https://nupp.edu.ua/news/robochyi-vizyt-shtat-floryda.html
2) https://nupp.edu.ua/news/delegaciya-poltntu-oznayomylasya-z-koledgom.html
3) https://nupp.edu.ua/news/ugoda-pro-spivrobitnyctvo.html
4) https://nupp.edu.ua/news/delegaciya-poltntu-vidvidala-starshu-skolu.html
5) https://nupp.edu.ua/news/uchast-u-konferencii.html
Співпраця з коледжем Санта-Фе сьогодні
Студенти на викладачі коледжу Санта-Фе, США, беруть участь у конференціях, круглих столах та інших науково-освітніх заходах, що проводяться на гуманітарному факультеті Полтавської Політехніки.
З 2021 року деканом гуманітарного факультету Анною Агейчевою спільно з науковцями коледжу Санта-Фе на регулярній основі проводяться віртуальні академічні обміни ``Exploring the Humanities from Inter-Cultural Perspectives``.
Мета проекту – стимулювання творчої фахової діяльності майбутніх молодих науковців, зустрічі з американськими студентами, обмін досвідом та ідеями, ознайомлення молоді з результатами останніх досліджень та найновішими тенденціями в різних галузях науки. У проекті беруть участь студенти-філологи з двох навчальних закладів. Протягом сесій студентам надається можливість спілкування за принципом обміну досвідом: учасники готують презентації за тематиками проєкту та обговорюють актуальні культурологічні, соціально-політичні та мовознавчі питання.
Посилання на деякі заходи:
- https://www.facebook.com/anna.ageicheva/posts/2329945033806245
- https://www.facebook.com/anna.ageicheva/posts/2332658413534907
- https://www.facebook.com/anna.ageicheva/posts/2344493482351400
- https://www.facebook.com/anna.ageicheva/posts/2355811654552916 https://www.facebook.com/anna.ageicheva/posts/2367899280010820
- https://www.facebook.com/anna.ageicheva/posts/2379684942165587
- https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=716681859307449&id=100028969249825
Участь студентів-філологів у
International Student Conference ``Industry 4.0: Human vs. Technology`` у м. Білосток, Польща
5 – 8 червня 2019 року студентки-філологи Неля Бечкало (заступник президента студентського парламенту з міжнародної діяльності) та Анастасія Сидорова (заступник президента студентського парламенту з навчально-наукового напряму) в складі делегації від ПолтНТУ взяли участь у International student conference ``Industry 4.0: Human vs. Technology`` у м. Білосток, Польща.
Організатором та базою проведення конференції виступив багаторічний університет-партнер ПолтНТУ – Politechnika Białostocka, факультет інженерного менеджменту. Студенти ПолтНТУ презентували виступ на тему «Internet marketing advantages for industrial enterprises from sellers’ side», який відзначили на високому рівні усі учасники конференції, зокрема представники бізнес-платформ.
Метою конференції був розвиток міжнародного студентського співробітництва, а участь у ній – це унікальна можливість для знайомства з новими людьми з-за кордону, обміну та обговорення досвіду з колегами, отримання знань від фахівців, адже сьогодні міждисциплінарні навички та знання високо оцінюються всіма компаніями. Студенти мали змогу поспілкуватися з представниками передових маркетингових компаній м. Білосток (Польща), вивчати досвід студентів з Туреччини, Польщі, Алжиру, Киргизстану, Латинської Америки, Бутану, Білорусі.
Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:
Студентки-філологи стали учасницями Літньої школи польської мови та культури за стипендіальною програмою від польського Національного агентства академічних обмінів (NAWA)
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – єдиний у Полтаві заклад вищої освіти, де польська мова викладається як друга іноземна мова. Університет забезпечує широкі можливості для участі студентів-філологів у академічних обмінах і стипендіальних програмах, які пропонують польські партнери.
Літня школа польської мови та культури від NAWA – це чудова можливість для молоді отримати нові якісні знання, поспілкуватися зі студентами з усього світу.
Програма відкрита для студентів, які вже вивчають польську мову та бажаючих розпочати її вивчення. Стипендіати програми обираються за результатами щорічного конкурсу, для участі в якому необхідно заповнити анкету на сайті польського Національного агентства академічних обмінів.
Обов’язкові умови – написати мотиваційного листа польською чи англійською мовами, додати довідки про навчання в університеті та рекомендаційний лист. За програмою від NAWA студенти безкоштовно навчаються та проживають у Польщі протягом місяця, отримуючи одноразову стипендію.
Студентки-філологи Ірина Лобко та Неля Бечкало стали учасницями Літньої школи польської мови та культури за стипендіальною програмою від польського Національного агентства академічних обмінів (NAWA), що проходила з 1 серпня 2019 року по 29 серпня 2019 року у Школі мови та польської культури Сілезького Університету. Дівчата навчалися у маленькому місті Цешин на кордоні з Чехією в підрозділі Сілезького університету. По буднях проводились інтенсивні заняття з польської мови, лекції з польської культури, історії, мови, традицій тощо, а ввечері учасники програми відвідували культурні заходи, як-от: перегляд польських фільмів, вечори поезії, культур і народів.
За результатами тестування на визначення рівня володіння польською мовою студенти об'єднувалися в групи. Після завершення навчання у Літній школі польської мови та культури студентки отримали сертифікати про результати навчання та прослуханий курс.
Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:
Студентка 4 курсу спеціальності «035 Філологія» Ірина Лобко виграла майстер-клас від британської перекладачки
Авторка майстер-класів Маха Ель-Метваллі (Maha El-Metwally) – сертифікована синхронна перекладачка, членкиня Міжнародної організації перекладачів конференцій, Американської асоціації перекладачів, Інституту перекладу та тлумачення; веде семінари на перекладацьку тематику в різних університетах Великобританії та працює з Оксфордським університетом, а також з такими міжнародними організаціями як ООН, Європейський парламент, Європейська комісія, уряд Великобританії та іншими.
У її вебінарах щодо технології усного перекладу беруть участь перекладачі зі всього світу. Перед проведенням вебінару на тему «Новинки серед платформ для віддаленого синхронного перекладу» (``What’s New in RSI Platforms``) перекладачка розіграла одне безкоштовне місце серед найкращих студентів-філологів, номінованих їхніми викладачами. Кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва номінувала студентку гуманітарного факультету Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Ірину Лобко (група 401ГФ) і саме її обрала перекладачка.
Під час вебінару учасники дізнались про платформи для онлайн-конференцій з можливістю забезпечення синхронного перекладу, а потім мали змогу на практиці ознайомитися з одними з найновіших доступних платформ – QuaQua та Rafiky, що з’явилися на ринку зовсім нещодавно.
«Такі платформи стали необхідністю для чисельних міжнародних онлайн-конференцій, тому синхронні і послідовні перекладачі повинні йти в ногу з часом і вміти з ними працювати. Під час вебінару ми мали змогу також скористатися сервісами та перевірити їхні функції на практиці: спочатку долучалися до попередньо створених конференцій як учасники або спікери, а потім кожен учасник отримав партнера, з яким вони перекладали синхронно уривок тексту, зачитаний спікеркою. Такий досвід важко переоцінити в рамках підготовки синхронних перекладачів. Дуже цікавою була можливість поспілкуватися з досвідченими й шанованими перекладачами з різних країн, наприклад, з США, Канади, Сальвадору, Єгипту, Нідерландів, Італії, Німеччини та Бельгії», – розповіла Ірина Лобко.
В умовах всесвітнього локдауну спостерігається значне збільшення сервісів для проведення заходів онлайн, багато з них мають також функціонал, необхідний для роботи синхронних перекладачів. За словами авторки майстер-класу, збільшення кількості таких сервісів сприяло виникненню здорової конкуренції серед них, а отже, розробники мають мотивацію для постійного покращення програм і для розширення цінового діапазону за їх використання. Під час практичної частини занять до учасників вебінару долучалися представники платформ, які надавали офіційну інформацію щодо можливостей використання і функціоналу сервісів, відповідали на запитання учасників та допомагали в проведенні пробного виступу з синхронним перекладом.
Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:
https://nupp.edu.ua/news/studentka-vigrala-mayster-klas-vid-britanskoi-perekladachki.html
Упродовж листопада 2021 року – травня 2022 року студентки спеціальності 035 «Філологія» факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Софія Дмитрюк, Ірина Лобко та Світлана Кісь взяли активну участь в міжнародному грантовому проєкті стипендіальної програми SPINAKER від Національного агенства академічних обмінів (NAWA, Республіка Польща) «Поміж словами – Школа історії польської літератури й вивчення польської мови для міжнародних студентів».
Студентська молодь України, Німеччини, Франції, Хорватії, Італії, Сполучених Штатів Америки та Китаю мала унікальну можливість отримати практичні додаткові знання. Учасники пройшли піврічне стажування та вирушили з науковим візитом до Варшавського університету. Студентки Полтавської політехніки пройшли відбір і увійшли до списку з сорока учасників, які восени 2021 року стали переможцями конкурсу і розпочали навчання у межах зимової сесії. Приємним «бонусом» стало безпосереднє знайомство з освітнім процесом у Варшавському університеті та екскурсія польською столицею. У Варшаві студентки активно продовжили вивчати історію польської літератури, починаючи з концептів середньовічної літератури і завершуючи читанням польських письменників-лауреатів Нобелівської премії, відкрили для себе нові способи вивчення й аналізу польської мови – електронні мовні корпуси, дослідили особливості польсько-англійського перекладу, дізналися про літературу східноєвропейських євреїв і про львівсько-варшавську філософську школу.
Учасниці проєкту також відвідали низку музеїв і визначних місць польської столиці – музей Варшавського університету, музеї книговидавництва університетської бібліотеки (Музей стародавніх друкованих книг і Музей видань ХІХ ст.), кампус Коледжу Європи, Королівський замок у Варшаві, палац у Віланові, Музей польських євреїв Полін. Під час кампус-туру майбутнім фахівцями представили ресурси бібліотеки Факультету полоністики Варшавського університету й презентували Центр вивчення польської мови для іноземців «Полонікум».
Завдяки насиченій програмі студентки поглибили власні знання польської культури, покращили рівень володіння польською мовою, мали змогу поспілкуватися з представниками інших країн, поділитися з ними власним досвідом, розширити кругозір.
Висвітлення участі студенток у цій стипендіальній програмі на веб-сайті університету:
Магістрантка кафедри германської філології та перекладу Катерина Світлична пройшла відбір на навчання у Літній школі польської мови і культури за програмою Національного агентства академічних обмінів (NAWA, Республіка Польща). У рамках програми учасниця відвідала ряд освітніх лекцій, покращила власні мовленнєві навички, познайомилася з культурними і літературними надбаннями країни.
Студентка успішно пройшла тестування на рівень володіння польською мовою і потрапила у групу рівня В2, обравши дистанційний формат навчання. Такий формат не став на заваді активним дискусіям, жвавому міжкультурному обміну з рештою учасників та виконанню завдань програми у повному обсязі.
Учасники проєкту з різних куточків світу відвідали лекції з польської літератури та історії країни, підвищили мовний рівень на заняттях з польської мови. Викладачі школи акцентували увагу саме на формуванні розмовних навичок, група складалась лише з 9 осіб, тому під час занять велась жвава дискусія. У ході діалогу у легкій невимушеній формі студенти опрацювали відмінювання прізвищ та імен у польській мові, поняття дієвідміни, збірні та порядкові числівники, умовний спосіб, ґрунтовно обговорили лексичні теми. Центральними темами розмовних клубів стали медицина, мистецтво, зокрема кіноіндустрія, сучасні технології тощо, також обговорювалися проблеми системи освіти в Польщі: як треба правильно звертатись до викладачів, писати офіційні листи у державні установи.
Щодня для слухачів проводилися лекції від найкращих викладачів університету, теми були досить різноманітні, найцікавішими з яких були: «Obrazy polskich miast we współczesnych kryminałach» (Образи польських міст в сучасних криміналах), «Ekspresowa historia polskiego kina» (Коротка історія польської кіноіндустрії), «Piłsudski i jego legenda» (Легенда Юзефа Пілсудського), «Reanimacje polskiej poezji» (Відродження польської поезії), «Grzeczność oczami cudzoziemca» (Ввічливість очима іноземця), «Tradycje i obyczaje w polskich domach» (Традиції і звичаї в польських будинках).
Слухачі також мали змогу віддалено відвідати Аушвіц Біркенау в Освенцимі, послухати пізнавальну екскурсію про концентраційний табір та віртуально помандрувати містом Cieszyn.
Упродовж проєкту кожен учасник мав змогу не лише поліпшити свої знання з польської мови, а й вивчити багато нового з історії Польщі, її літератури, кіноіндустрії і традицій. Також було цікаво спостерігати, як носії мови будують заняття для іноземців, які використовують програми і матеріали, як пояснюють теми. Теорія є, тепер справа за практикою, бо «Praktyka czyni mistrza»!
Висвітлення участі Катерини Світличної у літній школі польської мови і культури від NAWA на веб-сайті університету:
Студентка-магістранка спеціальності 035 «Філологія» Ірина Лобко взяла участь у Міжнародній університетській літній школі німецької мови й культури, що проводилася з 3 по 26 серпня 2022 у місті Мюнстері, Німеччина. Студентка виграла стипендію Німецької служби академічних обмінів (DAAD) для навчання на курсі.
Міжнародна університетська літня школа німецької мови й культури (Internationaler Hochschulsommerkurs für deutsche Sprache und Kultur) у Мюнстері була організована мовною школою WiPDaF у співпраці з Вестфальським університетом імені Вільгельма (Westfälische Wilhelms-Universität Münster), одним із найбільших університетів Німеччини. У рамках курсу проводилися заняття в невеликих групах, поділених за рівнем володіння німецькою мовою (від А1 до С1). Курс складався із 90 академічних годин занять, а також екскурсійної програми й позакласних заходів, спрямованих на глибше вивчення німецької культури й інших культур світу. Після успішного завершення курсу учасники отримали 5 кредитів ЄКТС.
Для отримання стипендії на проходження курсу учасники мали підтвердити рівень володіння мовою, що відповідає щонайменше рівню В1 за глобальною шкалою Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. Для ефективного навчального процесу учасники були поділені на невеликі групи за рівнем володіння мовою. Заняття були структуровані таким чином, щоб студенти могли покращити усі мовні компетенції, і складалися з групової роботи, створення презентацій, рольових ігор, проведення інтерв’ю та інших освітніх методів, націлених на покращення комунікативних мовних навичок.
Програма курсу також містила екскурсії в музеї Мюнстера, участь у місцевих культурних заходах (як-от День міста, різні фестивалі), спортивні заходи, перегляди фільмів і міжнародний буфет.
Після проходження курсу учасники пройшли тестування й отримали сертифікати з зазначенням відповідного рівня володіння німецькою мовою.
Висвітлення участі Ірини Лобко у літній школі німецької мови на Facebook-сторінці кафедри:
Висвітлення участі Ірини Лобко у літній школі німецької мови на веб-сайті університету:
Упродовж серпня випускниця бакалаврату Полтавської політехніки за спеціальністю 035 «Філологія» (2022 рік випуску) Анна Овсій пройшла навчання на Літніх мовних курсах у місті Штутгарт (Німеччина), де активно вивчала німецьку мову, вдосконалювала мовленнєві навички, поглиблювала отримані знання в університеті та познайомилася з визначними місцями країни.
Анна Овсій успішно пройшла тестування та опановувала німецьку мову на чотирьохтижневому інтенсивному курсі відповідно до рівня володіння мовою. Обраний формат занять мотивував систематично працювати над мовними компетенціями, розширювати словниковий запас, глибше цікавитися німецькою культурою, мистецтвом та історією країни. Щоденні цікаві дискусії з учасниками з інших європейських країн, жвавий міжкультурний обмін та комунікація з досвідченими викладачами сприяли виконанню усіх поставлених завдань.
Упродовж місяця учасники курсу відвідували цікаві заняття з носіями мови та познайомились з представниками різних культур, до того ж спілкувалися виключно німецькою мовою.
Після закінчення курсу Анна Овсій отримала сертифікат, що підтверджує високий рівень володіння німецькою мовою.
Насичена культурна програма передбачала відвідини таких міст Німеччини та Швейцарії, як Франкфурт, Берлін, Тюбінген, Есслінген, Мангайм, Констанц (Бодензее) та Кройцлінген, деякі з яких вражають своєю сучасністю, а інші – самобутністю та збереженим духом давнини на середньовічних вуличках.
Висвітлення участі Анни Овсій у літніх мовних курсах у місті Штутгарт на веб-сайті університету:
https://nupp.edu.ua/news/troe-studentok-politekhniki-proyshli-movniy-intensiv-u-nimechchini.html
Літні школи слов'янських студій у Чеській Республіці на базі Університету Палацького у Оломоуці
Магістрантка спеціальності 035 «Філологія» Яна Харченко стала державною стипендіаткою уряду Чехії та опановувала чеську мову в Літній школі слов’янських студій на базі Університету Палацького у Оломоуці.
Нагадаємо, що відповідно до угоди між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти, молоді та спорту Чеської Республіки від 22 листопада 2022 року уряд Чехії надав громадянам України віком від 18 років у 2023 році 8 державних стипендій із вивчення чеської мови, літератури, культури та історії в Літніх школах слов’янських студій у Чеській Республіці.
Приємно відзначити, що дві із 8 стипендій здобули магістрантки-перекладачки Полтавської політехніки – Софія Дмитрюк та Яна Харченко.
Майбутня перекладачка Яна Харченко взяла участь у Літній школі слов’янських студій на базі Університету Палацького, що знаходиться в місті Оломоуці, де вивчала чеську мову, літературу та традиції цієї країни з 15 липня по 13 серпня 2023 року.
Студентка почала активно опановувати чеську мову, з метою розширення культурного кругозору, багато подорожувала, а по поверненню до університету поділилася враженнями.
«Було надзвичайно цікаво спробувати для себе дану програму, адже вона відрізняється від молодіжних обмінів за програмою Erasmus+, в яких я уже неодноразово брала участь. Для мене це був новий формат. Взяти участь у такому навчанні могли представники 47 країн. Під час мого перебування там я познайомилася з жителями різних країн Європи, а також зі студентами з Великобританії, Америки, Канади та країн Азії.
Студентів розподілили в групи за рівнями володіння чеською мовою і упродовж наступних чотирьох тижнів кожен мав змогу підвищити власні знання і навички на один рівень. Оскільки для мене це був перший досвід вивчення чеської мови, я здобула рівень А1.
Заняття відбувалися у першій половині дня, а в другій проходили різноманітні воркшопи, активності та екскурсії містом. Також кожен міг вільно розподілити час і ознайомитися з Оломоуцом самостійно. У суботу або неділю студенти спільно з організаторами їхали на екскурсії на увесь день.
Варто зауважити, що під час Літньої школи студенти з усього світу неодноразово цікавилися ситуацією повномасштабного вторгнення й бажали нашій країні Перемоги. У такі щемкі моменти усвідомлюєш, що Україна має величезну підтримку за кордоном, значно більшу, ніж ми могли б собі уявити.
По завершенню навчального курсу в університеті відбулася урочиста церемонія, на якій учасники отримали сертифікати та символічні подарунки на згадку.
Висвітлення участі Яни Харченко у Літній школі слов’янських студій (на базі Університету Палацького у Оломоуці) на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/magistrantka-politekhniki-otrimala-drugu-stipendiyu-vid-cheskogo-uryadu.html
Літні школи слов'янських студій у Чеській Республіці на базі Університету імені Масарика в Брно
Магістрантка спеціальності 035 «Філологія» Софія Дмитрюк отримала одну з 8 державних стипендій із вивчення чеської мови, літератури, культури та історії в Літніх школах слов’янських студій від уряду Чеської Республіки та упродовж чотирьох тижнів опановувала навички володіння чеською мовою у місті Брно.
З 22 липня по 19 серпня 2023 року магістрантка-перекладачка групи 501-ФФ факультету філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Софія Дмитрюк взяла активну участь у Літній школі слов’янських студій на базі Університету імені Масарика в Брно (Чеська Республіка). Подібний міжнародний досвід для активної, талановитої молоді став можливим завдяки укладенню угоди про співробітництво в галузі освіти і науки між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти, молоді та спорту Чеської Республіки від 22 листопада 2022 року.
Програма Літньої школи була орієнтована на п’ять годин занять вранці та складалася з інтенсивного мовного курсу, спеціалізованих семінарів та лекцій. У другій половині дня учасники Літньої школи могли відвідувати семінари з лінгвістики та літератури, виконувати лексико-стилістичні вправи, завітати на семінар з інтерпретації художнього тексту та неформальні івенти з музики, історії мистецтва, історії Брно тощо. Початківці I та II рівнів мали також відвідували додаткові уроки лінгвістичних вправ з метою поглиблення знань та відпрацювання навичок, отриманих на ранкових уроках, для найкраще підготовлених студентів провели спеціальний лінгво-літературний семінар. Решта програми передбачала години співу, уроки танців і вправи релаксації, а вечори були відведені для презентацій чеських фільмів. Програма також містила одноденні екскурсії історичними місцями Чехії - містом і замком Тельч, пивоварнею Далешіце, печерами Javoříčsko, містами Оломоуц та Прагою.
«Мовна програма Літньої школи була досить інтенсивною, ледь не кожного дня ми вивчали нові теми, але це принесло свої плоди, адже вже наприкінці першого тижня ми змогли вести прості діалоги між собою про те, хто ми і звідки, а наприкінці третього – досить впевнено робити замовлення у кафе і ресторанах, заздалегідь переклавши незнайомі слова з меню. Участь у цьому проєкті стане «родзинкою» мого літа, бо я познайомилась із багатьма чудовими людьми із різних країн, почала вивчати нову мову, довідалася багато цікавинок про чеську та інші культури. Після місяця, проведеного разом, було дуже сумно прощатися із іншими учасниками, та все ж маю надію зустрітися з ними під час наступних івентів.
Висвітлення участі Софії Дмитрюк у Літніх школах слов'янських студій у Чеській Республіці на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/studentka-stala-vivchala-chesku-movu-u-ramkakh-litnoi-shkoli-slovyanskikh-studiy.html
Study Tours To Poland (13-23 листопада 2023 року)
Магістрантка спеціальності 035 «Філологія» Яна Харченко взяла участь у польській грантовій програмі “Study Tours To Poland” у місті Вроцлав з 13 по 23 листопада 2023 року. До навчальних візитів могли долучитися мотивовані та активні молоді люди з України й Молдови. Дана програма реалізується вже багато років в різних містах Польщі.
«Загалом участь в цій програмі взяли 15 дівчат: 11 з України і 4 з Молдови. Протягом 10 днів інтенсивної пізнавальної програми учасниці мали змогу познайомитись з успішними людьми Вроцлава, дізнатися більше про роботу волонтерської, урядової й освітньої систем міста. Робочі візити вдало поєднувалися з екскурсіями містом й ознайомленням з культурною спадщиною Вроцлава. Учасниці відвідали музеї, арт галереї та місцеві університети.
Особливо варто відзначити гнучкість графіку й врахування організаторами побажань учасниць. Дуже приємно, що кожна могла поділитися місцями, які хотіла б відвідати і завдяки організаторам нам вдалося виконати програму «максимум». Також наш координатор Ян з радістю допоміг нам організувати культурний вечір, на якому учасниці з України та Молдови розповіли про звичаї країн, заспівали відомих пісень й пригостили всіх традиційними солодощами.
За час перебування у Вроцлаві ми спробували різноманітні страви польської кухні.
Найбільше мені сподобалася екскурсія на радіо «Вроцлавської політехніки», де нас детально ознайомили з особливостями роботи на радіо, а також дали змогу записати власне радіозвернення до слухачів, а наступного дня почути результат в прямому ефірі!
Дуже інформативною й цікавою була зустріч з головою офісу Європарламенту у м. Вроцлав. Під час візиту ми дізналися більше про Європарламент, його основні функції та країн-учасниць. Кожен бажаючий міг поставити питання й отримати вичерпну відповідь.
По завершенню кожна учасниця отримала сертифікат про підтвердження участі у програмі.
Вроцлав-надзвичайно гарне місто, яке вдало поєднує в собі історію й сьогодення. Внаслідок повномасштабного вторгнення значна кількість українців оселилася у Вроцлаві. Приємно відзначити, як міцно об’єднався польський народ задля підтримки й допомоги українцям. Щиро вдячна Польщі за їх працю!», – ділиться враженнями Яна Харченко.
Висвітлення участі Яни Харченко у програмі “Study Tours To Poland” на веб-сайті університету:
Курси від FutureLearn
1) Кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва пройшла 2-тижневий мовний онлайн-курс від австралійського університету Маккуорі (Macquarie University) під назвою «Improve Your IELTS Speaking Score» (2 тижні, 6 годин, є сертифікат).
Висвітлення цього курсу на Facebook-сторінці кафедри:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/337817464279627
Висвітлення цього курсу на веб-сайті університету:
2) Кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва пройшла 2-тижневий мовний онлайн-курс від австралійського університету Монаш (Monash University) під назвою: ``Introduction to psychology: the psychology of learning`` (2 тижні, 6 годин, є сертифікат).
Висвітлення цього курсу на Facebook-сторінці кафедри:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/347953613266012
3) Кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва пройшла 3-тижневий курс ``How to teach online: providing continuity for students`` (3 тижні, 6 годин, є сертифікат).
Висвітлення цього курсу на Facebook-сторінці кафедри:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/497431581651547
4) Викладачі кафедри германської філології та перекладу - доктор філологічних наук, доцент Тетяна Кушнірова, кандидат філологічних наук, доцент Анна Павельєва та викладач Світлана Мангура пройшли 3-тижневий курсу від австралійського університету Маккуорі (Macquarie University) під назвою ``Practise your PTE academic speaking skills. Macquarie University and PTE Academic`` (2 тижні, 6 годин, є сертифікат).
Висвітлення цього курсу на Facebook-сторінці кафедри:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/548732156521489\
Висвітлення цього курсу на веб-сайті університету:
Мовні онлайн-курси від британського віртуального університету The Open University
Кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Анна Павельєва пройшла 6 мовних онлайн-курсів від британського віртуального університету The Open University (сумарна кількість – 50 годин).
The Open University – британський віртуальний університет відкритої освіти, заснований наказом Її Величності королеви Великобританії Єлизавети ІІ у 1969 році. Це найбільший університет Великобританії, у якому навчається близько 168000 студентів. Онлайн-платформа університету OpenLearn пропонує величезну кількість популярних онлайн – курсів та нараховує 70 мільйонів відвідувачів.
Викладачка опанувала такі курси:
1) «Language in the real world» – 6 годин
Цей курс присвячений мовним проблемам: що таке мова людини взагалі, як вона функціонує («Прикладна лінгвістика»), теорії прикладних лінгвістів Крістофера Брумфіта та Девіда Блока про важливість «знань про мову» у прийнятті рішень у повсякденних ситуаціях.
2) «Teaching secondary modern foreign languages» – 11 годин
Цей курс стане в нагоді при викладанні англійської мови студентам-перекладачам, зокрема у ньому йдеться про основні стратегії викладання іноземних мов у класі – доцільність постійного спілкування іноземною мовою, правильне введення нових лексичних одиниць і планування розширення словникового запасу, як використовувати переклад та «code switching» (переключення з однієї мови на іншу та навпаки), як використовувати креативність на заняттях. Особлива увага приділяється 6 основним стратегіям незалежного навчання за Ребеккою Оксфорд: когнітивній, метакогнітивній, емоційній, соціальній та стратегіям запам’ятовування, компенсації та методиці їх використання під час занять.
Бонусом курсу є посилання на інструменти для створення ігор, кросвордів, тестів, відео та зйомок кліпів і фільмів іноземними мовами, у тому числі для презентації їх у популярних соціальних мережах Твіттер, Фейсбук, Instagram.
3) «English grammar in context» – 5 годин.
Курс присвячений граматиці англійської мови як інструменту для адаптації усної та писемної комунікації. Зокрема, розглядаються письмова та усна моделі комунікативного процесу, граматика діалогічного та монологічного мовлення, функціональна, дескриптивна, нормативна та педагогічна граматика, граматичні характеристики мови (взаємовплив, еліпсис, використання «hesitators» у мовленні тощо) теорії вивчення мови британського антрополога Бронислава Малиновського, на які спираються усі сучасні дослідники граматики.
4) «Grammar matters» – 8 годин
Мета курсу – показати роль граматики при передачі словом певного значення через призму поглядів старшого викладача з університету Кардіффа, автора відомої книги «Аналізуючи англійську граматику: системно-функціональний підхід» Ліз Фонтейн, Окремо висвітлюється системний функціональний підхід до граматики Джеффа Томпсона та три основні метафункції мови за Майклом Халлідеєм – міжособистісна, текстова, мисленнєва.
5) «Translation as a career» – 4 години
Цей курс складається з чотирьох надзвичайно цікавих підрозділів:
1) Переклад як професія (огляд навичок та компетенцій, необхідних перекладачеві);
2) Один день з життя перекладача (декілька перекладачів – практиків розповідають про свою роботу, її переваги та недоліки, окремо висвітлюються можливості участі у волонтерських проектах з перекладу);
3) Ваші мовленнєві навички (які навички необхідно опановувати для того, щоб стати гарним перекладачем та як підтримувати ці навички на високому рівні);
4) Теорія та практика перекладу (поняття про еквівалентний та адекватний переклад, семантичний та комунікативний переклад з практичними завданнями).
6) ``Form and uses of language`` – 4 години
Курс «Form and uses of language» присвячений життю та творчості Зігфріда Лорейна Сассуна (англ. Siegfried Loraine Sassoon; 8 вересня 1886 – 1 вересня 1967) – англійського поета, письменника і солдата, командора Ордену Британської імперії, кавалера Воєнного Хреста, відзначеного за мужність на Західному фронті. З. Сассун став одним із ключових поетів І Світової війни.
7) ``Assistive technologies and online learning`` – 8 годин
Курс присвячений поняттям ``assistive technologies`` та ``lifeskills technologies``, як сучасним технологіям, програмам та застосункам, що допомагають людям з обмеженими можливостями здобувати освіту онлайн.
8) ``Learning a second language`` – 4 години
Висвітлення цих курсів на веб-сайті університету:
``Connecting Through Talk – Introduction``
Кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва пройшла онлайн-курс з функціональної та психолінгвістики ``Connecting Through Talk – Introduction`` на австралійській освітній платформі дистанційного навчання Openlearning, розроблений, професором університету Воллонгонг та університету імені Чарльза Стюарта, старшим науковим співробітником Академії Вищої Освіти (Великобританія) доктором Елізабет Томпсон (Dr. Elizabeth Thomson), є сертифікат.
Openlearning – австралійська освітня платформа дистанційного навчання, яка співпрацює із 76-ма науково-освітніми установами світу, та представляє 270 курсів типу MOOC (Massive Open Online Course – МВКДН –масовий відкритий курс дистанційного навчання) із різних дисциплін для 2,7 млн. користувачів (станом на липень 2020 року). По закінченню курсів та виконавши усі завдання та тести, онлайн-студенти отримують сертифікати із унікальним ідентифікатором, який дозволяє перевірити та відстежити кожен сертифікат у системі Openlearning.
Основою курсу «Connecting Through Talk – Introduction» є роботи відомих учених – дослідника функціональної лінгвістики – професора Майкла Халлідея (prof. Michael Halliday) та психолога, доктора Маршалла Розенберга (dr. Marshall Rosenberg), засновника галузі лінгвістики, який досліджує ненасильницьку комунікацію – процес підтримання стосунків та урегулювання конфліктів як у міжособистісних відносинах, так і у суспільстві мовленнєвими засобами.
Головною перевагою цього освітнього проєкту є те, що кожен курс моніториться його автором-тьютором, який відслідковує прогрес усіх учасників та коментує виконані ними завдання, тобто під час усього процесу навчання відбувається живе спілкування із розробником курсу – викладачем одного із провідних вузів світу, що сприяє кращому розумінню та сприйняттю матеріалу.
Курс складається із 3-х освітніх модулів, кожен з яких поділений на 3 підрозділи та включає теоретичну частину і практичні завдання.
1) ``Module 1: Why compassionate talk?``
У цьому модулі мова йде про співпереживання та співчуття, як їх можна виразити мовними засобами, зокрема через правильний вибір займенників, дієслів та прикметників з позитивною та негативною конотацією, а також відповідних граматичних структур. Автор курсу пояснює, як правильно будувати схвальні та критичні судження на прикладах промови президента США Дональда Трампа, присвяченої можливому імпічменту, та виступу ірландського прем’єр-міністра Лео Варадкара на тему епідемії коронавірусу та способів запобігання цій хворобі.
2) ``Module 2: A framework of compassionate talk``
Розділ присвячений аналізу основ співчуття/співпереживання – 2-м блокам («наміру» та «увазі»), 4-м складовим (спостереження-почуття-потреби-прохання) та 3-м основним принципам (``self connection``, ``honest self-expression`` та ``empathy``). На прикладі ситуацій, окремих монологів та діалогів автор курсу розглядає усі ці складові співпереживання у мовленні та пояснює, як правильно їх формулювати засобами англійської мови.
Окремо досліджувались два важливих способи мовлення – ``reactive talk`` (зворотна спонтанна реакція на подію, що стимулювала сплеск негативних емоцій) та ``responsive talk`` (продумана, виважена відповідь на події, що викликали негативні емоції, яка побудована таким чином, щоб згладити конфлікт).
3) ``Module 3: Preparing for a difficult conversation``
Матеріали цього модулю присвячені тому, як урегульовувати конфліктні ситуації словесно, як правильно формулювати свої думки за схемою «спостереження-почуття-потреби-прохання».
Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:
``Tricky American English Pronunciation``
Кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва пройшла чотиритижневий онлайн-курс ``Tricky American Pronunciation`` від Каліфорнійського університету в Ірвайні на освітній платформі Coursera та отримала сертифікат про його успішне завершення. Тематика курсу присвячена особливостям вимови американської англійської мови, огляду практичного інструментарію з вивчення фонетичних процесів мови.
Каліфорнійський університет в Ірвайні (University of California, Irvine) – громадський дослідницький університет в США, один з десяти кампусів Каліфорнійського університету, заснований у 1965 році. Англійська назва університету часто скорочується до UCI або UC Irvine, українська назва до УКІ – Університет Каліфорнії в Ірвайні. На сьогоднішній день UCI входить у топ-40 університетів США, займає 9 місце в рейтингу державних навчальних закладів США, та 49 в загальносвітовому рейтингу Times Higher Education World University Rankings, а також 46 позицію в Академічному рейтингу університетів світу.
Курс модерували троє досвідчених викладачів з Каліфорнійського університету. Слухачі практикували звуки американської англійської, які викликають найбільше труднощів – голосні, приголосні, висхідну та низхідну інтонацію, як природньо з’єднувати звуки та слова у реченнях, щоб зімітувати вимову носіїв мови. Кожного тижня учасники опрацьовували текстовий матеріал, переглядали відеолекції, виконували тестові завдання, записували власний аудіофайл, у якому потрібно було начитати текст, імітуючи американську інтонацію, наголос у реченні, вимову слів та оцінювали роботи трьох однокурсників за критеріями правильної вимови голосних/приголосних, чіткості звуків, інтонації тощо.
Для переходу на наступний рівень під час виконання завдань потрібно було набрати мінімум 82 % успішних балів. Значна перевага платформи Coursera – їхні курси з міжнародною сертифікацією визнаються в усьому світі і навіть зараховуються багатьма компаніями та організаціями як курси підвищення кваліфікації.
Висвітлення цього курсу на Facebook-сторінці кафедри:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/417869796274393
Висвітлення цього курсу на веб-сайті університету:
``Discovering skills and competencies: Teamwork, Communication and Conflict management``
Кандидатка філологічних наук, доцентка, доцентка кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва пройшла 3-денний онлайн-тренінг ``Discovering skills and competencies: Teamwork, Communication and Conflict management`` («Відкриваючи для себе навички та компетенції: командна робота, комунікація та урегулювання конфліктів»), організований DOREA Educational Institute у місті Лімасоул, Кіпр (Limassol, Cyprus).
DOREA Educational Institute – освітньо-навчальний центр для дорослих та молоді, заснований на Кіпрі у 2012 році, що впроваджує проекти ЄC в сфері освіти, зокрема, проводить 38 унікальних курсів в 12 різних країнах в рамках програми Erasmus+ KA1 (staff mobility) та KA2, KA3 ``Creative Europe`` і ``Europe for Citizens``.
Цей онлайн-тренінг мав відбутися на Кіпрі, проте через карантинні обмеження проводився у онлайн-форматі 14, 21 та 28 грудня з 11.00 до 14.00. Участь у тренінгу взяли освітяни з Грузії, Греції, Алжиру, України.
Метою проекту було заохочення дорослих до участі у формальній та неформальній освіті через покращення їхньої особистісної, соціальної та навчальної компетентності (одна із ключових компетентностей Erasmus+ – ``Personal, social and learning competence`` [PSL competence]), розвиток навичок та інших компетентностей учасників тренінгу, зокрема, розвиток навичок працевлаштування (командної роботи, комунікативних навичок та навичок урегулювання конфліктів).
Під час тренінгу детально розглядалися 9 основних компонентів особистісної, соціальної та навчальної компетентності (PSL competence) – установка на особистісний розвиток, організація навчання, критичне мислення, колаборація, комунікація, емпатія, психологічний стан та самопочуття, гнучкість та здатність керувати своєю поведінкою. Учасники тренінгу розбирали практичні кейси прикладів гарної та поганої командної роботи, відштовхуючись від схеми: TEAM: T – Trusting relationships, E – established purpose, values and goals, A – active participation, M – mutual accountability).
Тренерка Chrisie Doluay розповіла про основоположні етапи командної роботи: forming-storming-norming-performing-adjourning (створення ідеї – її обговорення – робочий процес – нормалізація – втілення в життя – завершення) та про критерії оцінювання командної роботи (аналіз реакції команди на зміни та аналіз сильних та слабких сторін командної роботи). Під час занять також оговорювалися питання щодо доцільності та правильності надання «feedback» людині, чия поведінка призвела до конфліктної ситуації. Після теоретичної частини учасникам тренінгу було запропоновано знайти рішення проблем у 5 життєвих ситуаціях, посилаючись на 5-ступеневу модель вирішення проблеми. На тренінгу обговорювалося, що таке «feedback» (зворотній зв'язок, відгук) та як його правильно надавати, використовуючи «The Sandwich Model» (так званий принцип бутерброда – «похвала – критика – похвала»). Також розглядалась рекомендована психологами схема зворотнього зв’язку (feedback formula): «observable behavior» (чіткий, аргументований опис поведінки іншої особи, яку ми спостерігали), «impact of the behavior» (інформація стосовно того, який вплив така поведінка може мати на реципієнта), «preferred behavior» («бажана поведінка» – висловлення ідей стосовно інших варіантів поведінки, які б наштовхнули людину на переосмислення неприємної ситуації).
Для закріплення матеріалу учасники тренінгу грали в ``Life Boat Game`` (гра «Рятувальна шлюпка»), суть якої полягає в тому, щоб зберегти життя найкориснішим членам команди. Ця симуляція корисна при формуванні командних навичок, для урегулювання конфліктів та розвитку комунікативних здібностей, адже усім учасникам необхідно було за обмежений проміжок часу домовитись між собою, обрати певну стратегію та вирішити поставлені завдання.
У останній день тренінгу учасниками було детально розглянуто класифікацію типів особистості за кольорами, запропонованої Томом Шрайдером, котрий виділяв чотири типи людей, яким відповідають чотири базові кольори – «червоний», «синій», «зелений», «жовтий». Важливо бачити психотип людини, підібрати правильну стратегію та відповідно взаємодіяти.
Висвітлення цього тренінгу на Facebook-сторінці кафедри:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/799067111487991
Висвітлення цього тренінгу на веб-сайті університету:
Студенти-філологи пройшли інноваційний мовленнєвий курс від австралійського університету
Науково-педагогічні працівники кафедри германської філології та перекладу – доктор філологічних наук, професор Тетяна Кушнірова, кандидат філологічних наук, доцент Анна Павельєва, викладач Світлана Мангура та 54 студенти-філологи, члени студентського наукового гуртка «Філологія», пройшли тритижневий онлайн-курс з покращення навичок академічного мовлення ``Practise your PTE Academic Speaking Skills`` від університету Маккуоррі (Сідней, Австралія). Викладачі англійської мови та науковці з різних країн світу відвідали чимало практичних занять та обговорили навички володіння іноземною мовою, використання прикладів і деталей для ілюстрації усного мовлення, проблеми правильної вимови іншомовних слів.
Курс ``Practise your PTE Academic Speaking Skills`` розрахований на три тижні навчання та охоплює наступні теми:
- Перший тиждень навчання складається з сімнадцяти тем та присвячений розгляду таких ключових факторів, як темп та швидкість мовлення. Чимало уваги тренери приділили основним складовим інтонації в англійській мові – тону (мелодії мови), ритму, темпу, тембру голосу, фразовому і логічному наголосу. Декілька завдань присвятили дванадцяти основним часовим формам англійської мови, граматичним категоріям активного (дійсного) та пасивного стану дієслова.
- Другий тиждень складався з одинадцяти тем, цей час присвятили використанню прикладів та деталей задля ілюстрації під час усного мовлення – починаючи з того, як логічно будувати усну відповідь, правильно переказувати тексти, описувати картинки і закінчуючи правильним підбором лексичних одиниць, необхідних для цього (використання складнопідрядних, складносурядних та еліптичних речень, умовного способу дії та непрямої мови, фразових дієслів, синонімів, прикметників і прислівників, вставних конструкцій, роз’ясненням, як правильно зв’язувати головну частину складнопідрядного речення з підрядною частиною за допомогою таких засобів, як підрядні сполучники, сполучні слова та вказівні слова тощо).
- Третій тиждень навчання складається з чотирнадцяти тем та був присвячений фонетиці та лексиці – правильній вимові, зокрема тому, як правильно ставити наголос у багатоскладових словах (семи основних правил) та як вимовляти звуки та звукосполучення, якими способами можна збагатити свій словниковий запас та його необхідним елементам – академічній лексиці, лексиці щоденного вжитку, фразовим дієсловам, метафорам та ідіомам.
Серед істотних переваг курсу – чимала кількість обмежених за часом виконання мовленнєвих завдань (наприклад, описати картинку за 40 секунд, переказати уривок щойно прослуханого тексту за півхвилини чи висловити власну думку на запропоновану тематику за 40 секунд.
Власний матеріал слід записувати через програму «Speak Pipe» (https://www.speakpipe.com/voice-recorder) та завантажувати на сайт, де вас мають оцінювати за запропонованими критеріями інші слухачі курсу. Після цього свій запис потрібно завантажити у програму «Speech to Text» (https://speech-to-text-demo.ng.bluemix.net/) – конвертер, що автоматично перетворює аудіозапис на текстовий файл. Таким чином, слухач курсу може побачити, які слова він вимовляє неправильно (бо програма їх не розібрала), чи де він неправильно інтонував речення.
Загалом курс пройшли та отримали сертифікат про успішне проходження 54 студенти спеціальності 035 «Філологія»:
- студенти-першокурсники спеціальності 035 «Філологія» – Тимофій Гетьманенко, Антон Гридасов, Анна Гринь, Олександра Даценко, Марія Касьян, Артем Куда, Андрій Любченко, Анастасія Матвієнко, Олександра Несторик, Анастасія Омарова, Єлизавета Шаповал, Станіслав Штанько;
- студенти II курсу – Тетяна Белоконь, Катерина Почтакова, Анна Нестеренко, Юрій Мовчан, Максим Ложечка, Анастасія Командирова, Аліна Коломієць, Наталія Кіпрач, Ольга Єремченко, Микола Бочкар, Андрій Бовсунівський, Діана Аббасова, Ілона Шульга, Віра Слесаренко, Єлизавета Ткаченко, Яна Харченко, Дмитро Хоменко;
- студенти III курсу – Костянтин Богодистий, Анастасія Чубукова, Софія Дмитрюк, Ілона Єщенко, Крістіна Єщенко, Каріна Здоренко, Світлана Кісь, Вероніка Коренченко, Артем Котляревський, Оксана Курусь, Анна Мацько, Анастасія Панова, Анна Овсій, Олександр Плут, Анна Рева, Владислава Тютюнник, Аліна Рядних, Валерія Філонова, Вікторія Шефер;
- студенти IV курсу – Андрій Моторний, Анна Кравченко, Аліна Кіщенко, Яна Андрусь, Юлія Мельник, Дар’я Корнієнко та Діана Панченко.
Висвітлення цього курсу на Facebook-сторінці кафедри:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/638986657496038
Висвітлення цього курсу на веб-сайті університету:
Студенти-філологи пройшли мовний курс від британського університету
Загальносвітова тенденція сьогодення – рух до зближення та взаємодоповнення формальної та неформальної освіти замість конкуренції між ними, адже неформальна освіта може бути полігоном для випробування методик та інструментів, котрі згодом може взяти на озброєння формалізована освіта.
Розширення застосування неформальної освіти може бути корисним: а) для формальної освіти (можливість гнучко та швидко реагувати на потреби ринку праці та послуг, задовольняючи вимоги учнів, робітників та роботодавців і доповнюючи освітні пропозиції; зростання мотивації учасників навчально-виховного процесу, їх особистісної зацікавленості); б) для учасників (можливість самовдосконалення та виховання самооцінки; розвиток громадянських навичок; виховання почуття причетності, солідарності; оптимальне поєднання свободи і відповідальності; можливість самостійного вибору часу, місця, тривалості навчання).
Неформальна освіта є одним із напрямків роботи студентського наукового гуртка «Філологія» (керівник – к.філол.н., доцент Анна Павельєва). Так, нещодавно 52 студенти спеціальності «035 Філологія» разом із керівником гуртка пройшли курс «Form and uses of language» від The Open University, присвячений різним способам використання мови як інструменту з різною метою (на прикладі життя та творчості англійського письменника Зіґфріда Сассуна) та отримали сертифікати.
Курс «Form and uses of language» присвячений життю та творчості Зігфріда Лорейна Сассуна (англ. Siegfried Loraine Sassoon; 8 вересня 1886 – 1 вересня 1967) – англійського поета, письменника і солдата, командора Ордену Британської імперії, кавалера Воєнного Хреста, відзначеного за мужність на Західному фронті. З. Сассун став одним із ключових поетів І Світової війни.
Курс «Form and uses of language» від The Open University успішно пройшли керівник гуртка Анна Павельєва та здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів:
1 курсу – Алхабіт Аміна, Даценко Олександра, Казанко Валерія, Касьян Марія, Любченко Андрій, Омарова Анастасія, Шаповал Єлизавета, Штанько Станіслав;
2 курсу – Белоконь Тетяна, Бовсунівський Андрій, Бочкар Микола, Мовчан Юрій, Коломієць Аліна, Нестеренко Анна, Слесаренко Віра, Харченко Яна, Хоменко Дмитро, Шульга Ілона;
3 курсу – Богодистий Костянтин, Бугаєвська Софія, Дмитрюк Софія, Єщенко Ілона, Єщенко Крістіна, Кісь Світлана, Здоренко Каріна, Коренченко Вероніка, Котляревський Артем, Курусь Оксана, Мацько Анна, Овсій Анна, Панова Анастасія, Плут Олександр, Попова Вікторія, Рева Анна, Рядних Аліна, Тютюнник Владислава, Чубукова Анастасія, Шефер Вікторія;
4 курсу – Бідна Інна, Бойко Анна, Васько Валерія, Дибок Олександра, Лазебник Ангеліна, Лобко Ірина, Рудич Любомир, Слюсаренко Марина, Чередниченко Ігор;
5 курсу – Кіщенко Аліна, Корнієнко Дар’я, Мельник Юлія, Панченко Діана, Руденко Яна.
Висвітлення цього курсу на Facebook-сторінці кафедри:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/638986657496038
Висвітлення цього курсу на веб-сайті університету:
Студентка-філолог закінчила курс
``Teaching English to Speakers of Other Languages``
в Державному університеті Арізони
Студентка групи 301-ГФ Вікторія Шефер успішно закінчила курс ``Teaching English to Speakers of Other Languages`` в Державному університеті Арізони (Arizona State University) та отримала кваліфікацію викладача англійської мови TESOL (Teach English for Students of Other Languages).
Упродовж близько 200 годин студентка опановувала методики викладання, техніки та інновації в сфері викладання мови.
Курс передбачав проходження двох спеціалізацій, в кожній з яких міститься по 4 курси. У кожному з курсів знаходиться по 6 модулів (6 тижнів навчання). Кожне відео курсу тривало до 10 хвилин і містило ґрунтовну інформацію з курсу.
1 частина – основні принципи викладання іноземної мови. Техніки, фокуси, моделі, прийоми.
2 частина – методики. Теорія. Вивчення та порівняння основних сучасних методик викладання іноземних мов. Purpose, Content, Technique.
У кінці кожного модуля необхідно було написати письмову роботу (в деяких модулях – по 2-4) на означену тему.
Курс також передбачав перегляд відео з уроками професіоналів з Arizona State University. Це були 10 годин, які допомогли систематизувати усі теоретичні знання курсу і дізнатися як фахівці («native speakers») викладають мову студентам у різних країнах. Уроки були для студентів різних рівнів і різних «mother languages».
Остання, фінальна частина - це перевірка знань слухачів. Спочатку треба було виконати контрольні робіти (понад 15) і записати 10 відео своїх уроків за написаними планами. Потім надати тижневий план уроків за прикладом. Далі професіонали з Аризони перевіряли роботу, оцінювали її і виставляли бали за критеріями.
Висвітлення цієї події на Facebook-сторінці кафедри:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/643250533736317
Онлайн-курс ``Corpus Linguistics: Method, Analysis, Interpretation`` від платформи FutureLearn
Студентка спеціальності 035 «Філологія» Національного університету ``Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка`` Ірина Лобко пройшла онлайн-курс від Університету Ланкастера на платформі FutureLearn.
FutureLearn – британська освітня платформа, заснована у грудні 2012 року. На платформі представлені відкриті онлайн-курси, курси для підвищення кваліфікації і програми, які дозволяють отримати науковий ступінь, створені університетами й організаціями світового рівня.
Студентка опанувала курс ``Corpus Linguistics: Method, Analysis, Interpretation``, який розрахований на 24 академічних години.
Курс присвячений корпусній лінгвістиці як багатогранному методу лінгвістичного аналізу. За вісім тижнів навчання (три години на тиждень) курс допомагає вибудувати базові навички користування мовними корпусами для збору й аналізу великих об’ємів тексту.
Курс поділений на вісім тематичних розділів (тижнів).
Перший розділ присвячений основам корпусної лінгвістики та основним підходам до аналізу мовного корпусу. У другому розділі вивчаються види одиниць, які можна аналізувати у корпусі. У третьому розділі досліджувалося, як корпусна лінгвістика вплинула на аналіз дискурсу. Темою четвертої частини були технічні аспекти створення мовного корпусу. У п’ятому розділі розглядалися можливості застосування корпусної лінгвістики у соціолінгвістиці. У шостому - учасники мали змогу дізнатися про використання корпусів для створення підручників з вивчення мов та укладання словників. У сьомому розділі детально проглядається користь корпусів для вивчення мов і їх можливе практичне застосування у навчанні. У восьмому розділі розглядалися приклади використання корпусу для вивчення особливостей розмовної лексики.
Кожен розділ містив секції з практичними завданнями, у яких учасники знайомилися із конкретними інструментами для створення, перегляду й аналізу мовних корпусів (такими як #LancsBox, CQPweb, BNClab), проводили власні дослідження у зазначених інструментах з використанням численних корпусів англійської мови (British National Corpus (BNC64, BNC1994, BNC2014), Brown Corpus, American English 2006 тощо), і навіть мали змогу створити власний корпус.
Крім того, до кожного розділу надавалися додаткові матеріали, серед яких посилання на публікації відомих лінгвістів і авторів мовних корпусів та інтерв’ю з британськими науковцями й експертами щодо різних аспектів корпусної лінгвістики.
Посилання на сертифікат: https://www.futurelearn.com/certificates/jhb5i2j
Студентка спеціальності 035 Філологія Національного університету ``Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка`` Ірина Лобко пройшла онлайн-курси на платформі Coursera.
Coursera – це освітня платформа для масових відкритих онлайн-курсів, заснована у 2012 році у США. Coursera співпрацює з більш ніж 200 університетами й організаціями для того, щоб надати доступні, гнучкі й актуальні освітні курси для користувачів з усього світу. На платформі доступні різноманітні курси з різними форматами викладання.
- Спеціалізація ``Good with Words: Writing and Editing Specialization`` від Університету Мічигану (США), що складається з чотирьох курсів: ``Writing and Editing: Word Choice and Word Order``, ``Writing and Editing: Structure and Organization``, ``Writing and Editing: Drafting`` та ``Writing and Editing: Revising``.
Курси цієї спеціалізації дозволили студентці вивчити креативні способи використання засобів синтаксису, техніки для покращення сприйняття речень і слоганів, деталі пунктуації англійської мови та звички й навички для коротко- й довгострокових письмових проєктів.
Кожен з чотирьох курсів, з яких складається спеціалізація, зосереджувався на розвитку окремих навичок як конкретно для створення високоякісних письмових текстів, так і для правильного використання часу й ефективного навчання. Зокрема, у першому курсі розглядалися особливості порядку й підбору слів для побудови речень, методи постановки цілей і створення резюме. Другий курс зосереджений на структурі й організації тексту, а третій — на подоланні письменницького блоку і створенні чернеток. У четвертому курсі розглядаються особливості редагування тексту.
Крім того, у кожному курсі були наведені окремі секції про правила пунктуації англійської мови, ідеї для креативної побудови речень, приклади чудово написаних текстів, практичні завдання, обговорення на форумі з іншими учасниками курсу і поради для кращого засвоєння матеріалу.
- Курс ``Feminism and Social Justice``, створений Університетом Каліфорнії у Санта Круз (США) (8 годин).
Курс є адаптацією навчальної програми, яку очолює професорка Бетіна Аптекер в Університеті Каліфорнії у Санта Круз. У цьому курсі розглядаються визначення поняття фемінізму і три важливі події в історії фемінізму й соціальної справедливості в США: страйк шахтарів видобувної компанії Емпайр Зинк (Empire Zinc) у 1951 році, справу Анджели Дейвіс 1971-1972 років і рух #metoo.
Висвітлення цих курсів на Facebook-сторінці кафедри:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/623593995701971
Участь НПП кафедри у конференціях за кордоном
(2018-2023 роки)
1) Павельєва А.К. Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні філологічні дослідження: поєднання інноваційних і традиційних підходів» (27 – 28 квітня 2018 р., Тбілісі, Грузія).
2) Павельєва А.К. Міжнародна мультидисциплінарна конференція «Наука і техніка сьогодення: пріоритетні напрямки розвитку України та Польщі» (19 – 20 жовтня 2018 р., м. Воломін, Польща).
3) Павельєва А.К. Онлайн-конференція перекладачів “BP's Translation Day's special 30-hour online mega-marathon-event” (30 вересня 2020 року).
Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:
4) Мангура С.І. III International scientific and technical conference “Innovative development of resource-saving technologies and sustainable use of natural resource” (October 26, 2020, Petrosani, Romania).
5) Кушнірова Т.В. I Міжнародна наукова конференція з міждисциплінарних досліджень (19 – 21 січня 2021 р., Берлін, Німеччина, є сертифікат учасника).
6) Кушнірова Т.В., Павельєва А.К., Мангура С.І. Онлайн-конференція “Global Teachers' Festival” (8 – 19 лютого 2021 року, є сертифікати учасників).
Висвітлення цієї події на фейсбук-сторінці кафедри ГФтаП:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/529531108441594
Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:
7) Кушнірова Т.В., Павельєва А.К., Мангура С.І. Онлайн-конференція “ELTOC-2021” – English Language Teaching Online Conference (онлайн, 25 – 27 лютого 2021 року, є сертифікати учасників).
Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:
8) Воробйова О.С., Палій К.В., Астахова С.А. Міжнародна науково-практична конференція «Філологічні науки, міжкультурна комунікація та перекладознавство: теоретичні та практичні аспекти» (26 – 27 лютого 2021 року, Венеція, Італія)
9) Кушнірова Т.В. VIII Міжнародна науково-практична конференція “Problems and tasks of modernity and approaches to their solution” (02 – 05 березня 2021 р., Токіо, Японія, є сертифікат учасника)
10) Павельєва А.К. XII Міжнародна конференція “Advances in Technology and Science” (онлайн, 16 – 19 березня 2021, Берлін, Німеччина, є сертифікат учасника).
11) Кушнірова Т.В., Павельєва А.К., Мангура С.І. Міжнародна науково-практична конференція “Сambridge Days Ukraine 2021” (онлайн, 23 – 25 березня 2021 року, є сертифікати учасників).
Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:
12) Павельєва А. К.; студентка Губар Н. 7-th International scientific and practical conference “World science: problems, prospects and innovations” (24 – 26 березня 2021 року, м. Торонто, Канада).
13) Кушнірова Т.В., Павельєва А.К., студентки Лобко І. та Рева А. VIIth International Online Conference (online) “New Dimensions of Philology – Languages, Literature, Linguistics, Culture VII” (21 – 27 квітня 2021 року, є сертифікати учасників).
Висвітлення цієї конференції на фейсбук-сторінці кафедри ГФтаП:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/671725777555459
14) Павельєва А.К., Мангура С.І. 3-денна конференція “Pearson English Spring Days” (4,5,6 травня 2021 року, є сертифікати учасників).
Висвітлення цієї конференції на фейсбук-сторінці кафедри ГФтаП:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/633668051361232
Висвітлення цієї конференції на веб-сайті університету:
15) Павельєва А. К. International Scientific and Practical Conference “Science, education, innovation: topical issues and modern aspects” (11 – 12 травня 2021 року, Tallinn, Estonia, онлайн).
Висвітлення цієї конференції на фейсбук-сторінці кафедри ГФтаП:
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=560117318709859&id=100041347866654
16) Кушнірова Т.В. The scientific conference “Science, technology and development of innovative technologies”, dedicated to the 30th anniversary of independence of Turkmenistan (June 12 – 13, 2021).
17) Дмитренко О.В. Diskussionsrunde in der Ludvig Maximilian Universität (München, Deutschland) „Zum 150.Geburtstag von Lessja Ukrainka“ (15 липня 2021 року).
18) Дмитренко О.В. XII Internationale Konferenz in der Ludvig Maximilian Universität (München, Deutschland) „Bildung und Kultur“ (28 жовтня 2021 – 31 жовтня 2021, є сертифікат учасника).
19) Мангура С.І. IV Міжнародна науково-технічна конференція «Інноваційний розвиток ресурсозберігаючих технологій та раціональне користування природними ресурсами» (12 листопада 2021 року, Румунія, є сертифікат учасника).
https://www.upet.ro/cercetare/manifestari/Ukraine_2021_Book_of_Abstracts.pdf
20) Павельєва А.К. Онлайн-конференція “Breaking down barriers – towards a more efficient exchange between Ukraine and Germany” supported by the DAAD within the framework of the program “Ost-West-Dialog 2021 (11 – 16 листопада 2021 року, онлайн, University of Duisburg-Essen, Germany).
Висвітлення цієї конференції на веб-сайті університету:
https://nupp.edu.ua/news/ruynuyuchi-bareri-naukovitsya-gumanitarnogo-fakultetu-prezentuvala.html
21) Павельєва А.К. Онлайн-конференція “Global Schools Festival” (November 22 – 25, online, Cambridge University Press), є 30 сертифікатів учасника.
Висвітлення цієї конференції на фейсбук-сторінці кафедри ГФтаП:
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/778459700215399
Висвітлення цієї конференції на веб-сайті університету:
22) Кушнірова Т.В., студентка Рева А. VIIІ-th International Online Conference “New Dimensions of Philology – Languages, Literature, Linguistics, Culture VIII” (6 – 12 червня 2022 року, Польща, є сертифікати учасників).
23) Павельєва А.К. “Conference on Ukraine crisis: responses from the European higher education and research sectors” (15 червня 2022 року, онлайн).
Висвітлення цієї конференції на фейсбук-сторінці кафедри ГФтаП:
Висвітлення цієї конференції на веб-сайті університету:
24) Павельєва А.К. Conference “Creativity and Innovative Methods in Language Education”, organized by Centre for Education, Storytelling Centre, Europass Teacher Academy і Inicijativa - Centar za edukaciju (06 липня 2022 року, онлайн).
Висвітлення цієї конференції на фейсбук-сторінці кафедри ГФтаП:
25) Кушнірова Т.В., Павельєва А.К., Мангура С.І. “ValUE – Solidarity Matters for a Leading Europe: Final Conference” (12 липня 2022 року, онлайн).
Висвітлення цієї конференції на фейсбук-сторінці кафедри ГФтаП:
26) Кушнірова Т.В., Павельєва А.К., Мангура С.І. “Final conference of the project #YouthAgainstCyberbullying” (12 липня 2022 року, онлайн).
Висвітлення цієї конференції на фейсбук-сторінці кафедри ГФтаП:
27) Павельєва А.К. “Science Summit at the United Nations General Assembly (UNGA77)!” (30 вересня 2022 року, онлайн).
Висвітлення цього саміту на фейсбук-сторінці кафедри ГФтаП:
28) Тупиця О.Ю. X International Scientific and Practical Conference “Eurasian Scientific Discussions” (23 – 25 жовтня 2022 року, онлайн, є сертифікат учасника).
29) Ніколаєнко Ю.О., Academic English Conference, organized by Cambridge University Press (7 – 9 лютого 2023 р., є 5 сертифікатів учасника).
Висвітлення цієї конференції на фейсбук-сторінці кафедри ГФтаП:
30) Павельєва А.К. “2nd Conference on the Ukraine crisis: One year of war in Ukraine, exploring the impact on the science sector and supporting initiatives”, organized by ALLEA and the International Science Council / ISC. (20 – 23 березня 2023 р., онлайн).
Висвітлення цієї конференції на фейсбук-сторінці кафедри ГФтаП:
31) Павельєва А.К. Eurodoc Conference-2023 – “A sustainable Academia” (7 – 8 червня 2023 року, Уппасалла, Швеція)
Висвітлення цієї конференції на веб-сайті університету:
32) Павельєва А.К. European Policies Workshop (29 серпня – 1 вересня 2023 року, Брюссель, Бельгія).
Висвітлення цієї конференції на веб-сайті університету:
33) Павельєва А.К. Conference “Implementing the Istanbul Convention. The role of the educational and academic system” (27 – 28 жовтня 2023 року, Мілан, Італія).
Висвітлення цієї конференції на веб-сайті університету:
34) Павельєва А.К. KREcon 2023 Conference (9 – 10 листопада 2023 року, Прага, Чехія).
Висвітлення цієї конференції на веб-сайті університету:
35) Павельєва А.К. Conference “Recognition Culture in Higher Education. International Perspectives on Lifelong Learning and Student Mobility” (11 – 12 грудня 2023 року, Бонн, Німеччина).
Висвітлення цієї конференції на веб-сайті університету:
Вебінари від Elsevier (платформа BrightTALK)
Д.філол.н., професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова та к.філол.н., доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва прослухали наступні вебінари:
1) 29.06.2020 року – вебінар на тему: «Researchers: CiteScore 2019 and the responsible use of metrics» (є сертифікат);
2) 30.06.2020 року – вебінар на тему: «Gromadzenie i udostępnianie danych badawczych. Trend czy konieczność?» / «Збір та обмін даними досліджень. Тенденція або необхідність?» (є сертифікат);
3) 02.07.2020 року – вебінар на тему: «Знайомство зі Scopus» (є сертифікат);
4) 02.07.2020 року – вебінар на тему: «How to increase recognition, funding & position in rankings: research management» (є сертифікат);
5) 02.07.2020 року – вебінар на тему: «Open science and the reward system: how can they be aligned?» (є сертифікат).
6) 10.07.2020 року – вебінар на тему: «Пошук інформації у Scopus» (1 год., є сертифікат).
7) 17.07.2020 року – вебінар на тему: «ScienceDirect – можливості у відкритому доступі» (40 хв., є сертифікат)
8) 21.07.2020 року – вебінар на тему: «Getting your journal indexed and increase its impact and visibility» (119 хв., є сертифікат).
9) 20.10.2020 року – вебінар на тему: «Перші кроки у Scopus» (35 хв., є сертифікат).
10) 22.10.2020 року – вебінар на тему: «Open science tools for discovering, promoting and sharing research» (1 год., є сертифікат).
11) 23.10.2020 року – вебінар на тему: «Починаємо з пошуку літератури у Scopus» (1 год., є сертифікат).
12) 27.10.2020 року – вебінар на тему: «Ваші колеги та Ви у Scopus» (45 хв., є сертифікат).
13) 30.10.2020 року – вебінар на тему: «Журнали: доброго не буває забагато» (58 хв., є сертифікат).
14) 03.11.2020 року – вебінар на тему: «Перші кроки у ScienceDirect» (31 хв., є сертифікат).
15) 06.11.2020 року – вебінар на тему: «Читання - це навчання» (40 хв., є сертифікат).
16) 10.11.2020 року – вебінар на тему: «Цікавій Варварі на базарі носа НЕ відірвали» (41 хв., є сертифікат).
17) 13.11.2020 року – вебінар на тему: «Не все те золото, що блищить» (35 хв., є сертифікат).
18) 17.11.2020 року – вебінар на тему: «Сяйте яскраво, наче діаманти» (36 хв., є сертифікат).
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/463527775041928
Висвітлення цих вебінарів на веб-сайті університету:
Clarivate Analytics (Web of Science Group)
Д.філол.н., професор кафедри германської філології та перекладу Тетяна Кушнірова, к.філол.н., доцент, доцент кафедри германської філології та перекладу Анна Павельєва та викладач Світлана Мангура прослухали такі вебінари:
1) 08.06.2020 року – «Публікації в міжнародних виданнях» (1 год., є сертифікат);
2) 10.06.2020 року – «Що нам готує новий інтерфейс Web of Science Core Collection» (1 год., є сертифікат);
3) 12.06.2020 року – «Критерії та процедура відбору видань до Web of Science Core Collection» (1 год., є сертифікат).
4) 16.06.2020 року – вебінар на тему: «Информационная платформа Web of Science: содержание, возможности, применение» (1 год., є сертифікат);
5) 16.06.2020 року – вебінар на тему: «Как научиться разбираться в международных журналах» (1 год., є сертифікат);
6) 17.06.2020 року – вебінар на тему: «Техники специализированного поиска в Web of Science» (1 год., є сертифікат);
7) 17.06.2020 року – вебінар на тему: «Возможности EndNote для работы с библиографией» (1 год., є сертифікат);
8) 18.06.2020 року – вебінар на тему: ``Publons и ResearcherID: поиск публикаций, профиль автора и показатели публикационной активности`` (1 год., є сертифікат);
9) 18.06.2020 року – вебінар на тему: «Как подготовить публикацию для международного журнала» (1 год., є сертифікат);
10) 24.06.2020 року – вебінар на тему: «Возможности аналитической системы InCites в оценке научной результативности».
11) 25.06.2020 року – вебінар на тему: «Journal Citation Reports: главные вопросы и новые ответы».
12) 06.07.2020 року – вебінар на тему: «Публікації в міжнародних виданнях» (1 год., є сертифікат).
13) 07.07.2020 року – вебінар на тему: «Пошук і аналіз літератури у Web of Science Core Collection» (1 год., є сертифікат).
14) 08.07.2020 року – вебінар на тему: «Академічна доброчесність - запорука успішного розвитку науки і держави» (2 год., є сертифікат).
15) 08.07.2020 року – вебінар на тему: «Оновлений Journal Citation Reports» (1 год., є сертифікат).
16) 09.07.2020 року – вебінар на тему: «Демонстрація, аналіз і оцінка наукового доробку науковця» (1 год., є сертифікат).
17) 09.07.2020 року – вебінар на тему: «Аналітичний інструмент InCites для установи та науковця» (1 год., є сертифікат).
18) 07.09.2020 року – вебінар на тему: «Наукова комунікація в цифрову епоху. Опрацьовуємо тести» (1 год., є сертифікат).
19) 08.09.2020 року – вебінар на тему: «Відбір видань до Web of Science Core Collection: критерії якості, процедура оцінювання» (1 год., є сертифікат).
20) 09.09.2020 року – вебінар на тему: «Web of Science Core Collection для наукової роботи» (1 год., є сертифікат).
21) 10.09.2020 року – вебінар на тему: «Публікаційна стратегія науковця» (1 год., є сертифікат).
22) 11.09.2020 року – вебінар на тему: «Можливості аналітичного інструменту InCites» (1 год., є сертифікат).
23) 12.10.2020 року – вебінар на тему: «Вступ до наукометрії» (1 год., є сертифікат).
24) 13.10.2020 року – вебінар на тему: «Референс-менеджер EndNote: швидке оформлення публікацій без помилок» (1 год., є сертифікат).
25) 15.10.2020 року – вебінар на тему: «Можливості ресурсів Clarivate для успішної грантової заявки» (1 год., є сертифікат).
26) 16.10.2020 року – вебінар на тему: «Профілі автора: створення, корегування, можливості» (1 год., є сертифікат).
27) 04.11.2020 року вебінар на тему: «Профіль установи у Web of Science: створення, корегування, використання» (1 год., є сертифікат).
28) 05.01.2021 року – вебінар на тему: «Ресурси Clarivate для наукової діяльності» (1,5 год., є сертифікат).
29) 14.01.2021 року – вебінар на тему: «Хижацькі видання: розпізнати і не припуститися помилки» (1 год., є сертифікат).
30) 28.01.2021 року – вебінар на тему: «Web of Science Core Collection у новому інтерфейсі» (1 год., є сертифікат).
31) 09.02.2021 року – вебінар на тему: «Авторські профілі науковця: бонус чи тягар» (1 год., є сертифікат).
32) 10.02.2021 року – вебінар на тему: «Можливості й функції референс-менеджера EndNote» (1 год., є сертифікат).
33) 11.02.2021 року – вебінар на тему: «Розширений пошук в новому інтерфейсі» (1 год., є сертифікат).
34) 12.02.2021 року – вебінар на тему: «Відкритий доступ та план S» (1 год., є сертифікат).
35) 5 квітня 2021 року – «Відповідальна наукометрія» (1 год., є сертифікат).
36) 6 квітня 2021 року – «Референс-менеджер EndNote: оформлення публікації за форматом видання» (1 год., є сертифікат).
37) 7 квітня 2021 року – «Web of Science у новому інтерфейсі» (1 год., є сертифікат).
38) 8 квітня 2021 року – «Презентація здобутків науковця» (1 год., є сертифікат).
39) 9 квітня 2021 року – «Аналітичний інструмент InCites для науковця та адміністратора» (1 год., є сертифікат).
40) 11 травня 2021 – «Нові можливості нового інтерфейсу Web of Science Core Collection» (1 год., є сертифікат).
41) 12 травня 2021 – «Оцінка публікаційної активності організації за допомогою WoS та InCites» (1 год., є сертифікат).
42) 13 травня 2021 – «Пристатейна література: доступні скарби Web of Science» (1 год., є сертифікат).
43) 14 травня 2021 – «Підбір видання для публікації» (1 год., є сертифікат).
44) 7 червня 2021 – «Оформлення публікації за форматом видання» (1 год., є сертифікат).
45) 8 червня 2021 – «Розширені можливості нового інтерфейсу Web of Science» (1 год., є сертифікат).
46) 9 червня 2021 – «Виклики відкритого доступу» (1 год., є сертифікат).
47) 10 червня – «Основи наукометрії» (1 год., є сертифікат).
Висвітлення цих вебінарів на фейсбук-сторінці кафедри:
1) https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/604622760932428
2) https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/625719295489441
3) https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/643242367070467
Висвітлення цих вебінарів на веб-сайті університету:
1) Д.філол.н., професор Тетяна Кушнірова та к.філол.н., доцент Анна Павельєва взяли участь у вебінарі від Cambridge English Language Assessment на тему: “New year, new ideas: How to teach an exam class for Pre A1 Starters, A1 Movers, A2 Flyers”, що відбувся 12 січня 2021 року, 10.00-11.00 (є сертифікати учасників).
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/501939891200716
Висвітлення цієї події на веб-сайті університету:
2) Д.філол.н., професор Тетяна Кушнірова та к.філол.н., доцент Анна Павельєва взяли участь у вебінарі від EducationWeek на тему “A Seat at the Table with Education Week: Testing & Accountability”, що відбувся 13 січня 2021 року, 21.00-22.00 (є сертифікати учасників).
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/503690857692286
Висвітлення цього вебінару на веб-сайті університету:
3) Д.філол.н., професор Тетяна Кушнірова, к.філол.н., доцент Анна Павельєва та викладач Світлана Мангура взяли участь у міжнародному вебінарі від Education Exchange (British Council) на тему “Education Exchanges: Language learning in lockdown”, що відбувся 20.01.2021 року, 14.00-15.00 (1 година, є сертифікати учасників).
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/507748480619857
Висвітлення цього вебінару на веб-сайті університету:
4) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у міжнародному вебінарі від Pearson English на тему “Build success beyond the classroom: An Introduction to Critical Thinking”, що відбувся 20.01.2021 року, 16.00-17.00 (1 година, є сертифікат учасника).
5) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у міжнародному вебінарі від Macmillan Education на тему ”Balancing Grammar Accuracy and Fluency repeated”, що відбувся 28.01.2021 року, 17.00-18.00 (1 година, є сертифікат учасника).
6) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у міжнародному вебінарі від LanguageCert на тему “LanguageCert International ESOL: Exploring the C1 & C2 Spoken Exams”, що відбувся 02.02.2021 року, 10.00-11.00 (1 година, є сертифікат учасника).
7) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у міжнародному вебінарі від Cambridge Assessment English на тему “More ideas: How to teach an exam class for B2 First for Schools and C1 Advanced”, що відбувся 02.02.2021 року, 12.00-13.00 (1 година, є сертифікат учасника).
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/516200343108004
8) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у вебінарі “Interdisciplinary Perspective of Digital Humanities”, що відбувся 20.02.2021 року (є сертифікат учасника)
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/535638051164233
9) Д.філол.н., професор Тетяна Кушнірова, к.філол.н., доцент Анна Павельєва, к. пед. н., доцент Олександр Кальнік та викладач Світлана Мангура взяли участь у вебінарі “Think Beyond Language. Think About Ukraine” від Cambridge University Press, що відбувся 29 квітня 2021 року (1 година, є сертифікати учасників).
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/615523919842312
10) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у вебінарі “What can machines do for me?”, що відбувся 16 липня 2021 року (є сертифікат учасника).
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/682306239830746
11) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у вебінарі “How can developments in the CEFR inform curriculum development and classroom practice?” від Cambridge University Press Cambridge assessment English, що відбувся 25 серпня 2021 року (є сертифікат учасника).
12) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у вебінарі “Teaching grammar inductively” від Cambridge University Press Cambridge assessment English, що відбувся 27 серпня 2021 року (є сертифікат учасника).
13) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у вебінарі “Language and the Limits of Understanding” від лінгвіста Ноама Хомського (Noam Chomsky), що відбувся 30 вересня 2021 року.
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/725559272172109
14) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у вебінарі “How to combine exam preparation and life competencies” від Cambridge University Press, by Greg Wagstaff, що відбувся 25 листопада 2021 (1 година, є сертифікат учасника).
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/768635387864497
15) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у вебінарі “Learning Oriented Assessment: feedback and motivation for young learners” від Cambridge Assessment Project for English Teachers, що відбувся 16 грудня 2021 року (є сертифікат учасника).
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/783552843039418
16) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у 2-му Erasmus+ вебінарі European Academy on Youth Work, що відбувся 16 грудня 2021 року (онлайн, Словенія) в рамках EAYW webinar series “Learning in Times of Disruption and Change”. Тренерка: Sandra Gojić (є скріншоти та листи-підтвердження від організаторів).
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=734087024646220&id=100041347866654
17) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у 3-му Erasmus+ вебінарі з серії вебінарів “European Academy on Youth Work” під назвою “Rethinking innovation - what kind of innovator are you?”, що відбувся 27 січня 2022 року (онлайн, Словенія) в рамках EAYW webinar series “Learning in Times of Disruption and Change”. Тренерка: Sandra Gojić (є скріншоти та листи-підтвердження від організаторів).
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/808593037202065
18) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у воркшопі під назвою “Embodied Creative Writing”, що відбувся 28 січня 2022 року (онлайн, Ірландія, є скріншоти та листи-підтвердження від організаторів).
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/809325577128811
19) К. філол. н., доцент Анна Павельєва взяла участь у вебінарі від British Council “Practical Tips for EdTech in Higher Education”, що відбувся 17 лютого 2022 року (онлайн, 1,5 години, є сертифікат учасника).
20) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у Oxford professional Development Webinar “Oxford day Online”, що відбувся 30 березня 2022 року (онлайн, є сертифікат учасника).
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/859267955467906
21) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у вебінарі «Викладання в складних обставинах з Крісом Соутоном» від Cambridge Assessment English, що відбувся 8 квітня 2022 року (є скріншоти).
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/862230371838331
22) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у вебінарі “Learning how to teach English and all you need to know about TEFL” від TEFL (Teaching English as a Foreign Language for you newbies), що відбувся 12 квітня 2022 року (є скріншоти).
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/862734251787943
23) К. пед. н., доцент Юлія Ніколаєнко взяла участь у вебінарі від British Council “What is creativity in the classroom?”, що відбувся 28 квітня 2022 року (онлайн, 1 година, є сертифікат учасника).
24) К. пед. н., доцент Юлія Ніколаєнко взяла участь у вебінарі від British Council “Seeing Black: How to publish anti-racism into teaching English publications”, що відбувся 5 травня 2022 року (онлайн, 1 година, є сертифікат учасника).
25) К. пед. н., доцент Юлія Ніколаєнко взяла участь у вебінарі від British Council “How to design tasks which promote creative thinking skills”, що відбувся 26 травня 2022 року (онлайн, 1 година, є сертифікат учасника).
26) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у вебінарі “Teaching and Learning in the Face of Conflict” від Oxford University Press, що відбувся 26 травня 2022 року (є сертифікат учасника).
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/896408018420566
27) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у 2-му вебінарі із серії вебінарів EUA webinar series: Universities and democracy – “Fostering scientific literacy – universities and the future of science communication with European University Association”, що відбувся 14 червня 2022 року (є скріншоти).
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/909472143780820
28) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у вебінарі “Creativity and Innovative Methods in Language Education”, організованому Centre for Education, Storytelling Centre, Europass Teacher Academy і Inicijativa - Centar za edukaciju, що відбувся 6 липня 2022 року (є скріншоти).
29) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у вебінарі від Eurodoc - ECR Updates Over Lunch``: “Steps towards achieving healthy working environments” з Mathias Shroijen, що відбувся 27 вересня 2022 року (є скріншоти).
30) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у міжнародному перекладацькому семінарі від Centre For Translation на тему “Translation Seminar on Bible and liturgical domains (the Ukrainian perspective)”, by Oksana Dzera and Taras Shmiher, що відбувся 12. 01. 2023 року, 13.00-15.30 (є скріншоти).
31) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у науковому вебінарі від Eurodoc “Academic values: Approaches in Hungary, Poland, Slovenia, and Ukraine”, що відбувся 24.01.2023 року, 18.00-19.30 (є скріншоти).
32) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у вебінарі від Eurodoc - ECR Updates Over Lunch``: “Surprising Insights from a Fellow Eurodocer's Unusual Career Path” з Sara Pilia, що відбувся 28 лютого 2023 року (є скріншоти).
33) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у вебінарі від Eurodoc – “ECR Updates Over Lunch: Open Access and the Rights Retention Strategy with Project RETAIN” з Jon Treadway, що відбувся 21 березня 2023 року (є скріншоти).
34) К.філол.н., доцент Анна Павельєва взяла участь у вебінарі від Eurodoc – “ECR Updates Over Lunch: Recruiting participants for web surveys” з Ana Slavec, що відбувся 6 квітня 2023 року (є скріншоти).
Студентка- філолог закінчила семестр навчання в Invisible University for Ukraine
Cтудентка 4 курсу (група 401-ГФ) спеціальності 035 «Філологія» Юлія Гордієвська з 25 вересня по 22 грудня 2023 року брала участь у програмі Invisible University for Ukraine – IUFU («Невидимий Університет для України») – сертифікатній програмі (з кредитами ECTS) для бакалаврату, магістратури та аспірантів з України.
IUFU бу започаткований навесні 2022 року і є безкоштовною сертифікатною програмою інтенсивного вивчення ролі України у змінних європейських та глобальних контекстах. Метою такого навчання є підготовка студентів до глибшої інтеграції в міжнародний науково-освітній простір. Програма не має на меті замінити чи дублювати навчання в українських університетах, натомість спрямована на їх підтримку, заповнюючи прогалини, які тимчасово виникли внаслідок російського військового вторгнення.
В осінньому семестрі 2023 року IUFU пропонував сім міждисциплінарних онлайн-курсів з гуманітарних і суспільних наук, на які могли записатися студенти різних спеціальностей.
Загалом, програма IUFU пропонує інтенсивний досвід вивчення ролі України у зміні європейського та глобального контекстів, розглядаючи питання, актуальні для українських студентів, у транснаціональній порівняльній перспективі. Головною метою є підготувати студентів до глибшої інтеграції в міжнародну академічну спільноту, і також створити спільноту студентів та науковців, які зможуть сприяти стійкості українського суспільства під час війни та матимуть вплив на громадські та академічні структури після війни.
Програма реалізується Центрально-Європейським Університетом (кампус у Будапешті) у співпраці з Коледжем Імре Кертеша (Imre Kertész Kolleg), Єнським університетом (University of Jena), Львівським національним університетом імені Івана Франка та Українським католицьким університетом, а також світовими університетськими партнерами. Вона складається з трьох компонентів: тематичні курси (з гуманітарних та соціальних наук), менторство, розвиток навичок (академічна англійська, академічне письмо).
У осінньому семестрі 2023 року IUFU пропонували міждисциплінарні онлайн-курси в галузі гуманітарних та соціальних наук, які могли пройти студенти з різною підготовкою. Кожен курс складався з 12 сесій (100 хвилин), що дорівнює 4 кредитам ECTS. Юлія Гордієвська – обрала такі курси, як «Інтеграція України в ЄС» та «Ідентичності-Кордони-Порядки: міграція та приналежність».
«Україна в останні роки активно працює над поглибленням своїх відносин з Європейським Союзом, що робить курс «Інтеграція України в ЄС» надзвичайно актуальним для студентів, які цікавляться політичними, економічними та соціокультурними аспектами цього процесу. А курс «Ідентичності-Кордони-Порядки: міграція та приналежність» відповідає актуальному соціальному питанню міграції, адже зростання міграційних потоків в сучасному світі викликає потребу в глибокому розумінні цих явищ, а також вивченні взаємозв'язків між цими дисциплінами», – обґрунтовує свій вибір студентка.
«Знання, отримані під час вивчення цих курсів, можуть стати корисними для подальшої кар'єри в галузях міжнародних відносин, політики, громадського управління, журналістики та інших сферах, де важливо мати розуміння європейських інтеграційних процесів та проблем міграції», – додає Юлія Гордієвська.
Більш детально про програму “Invisible University for Ukraine” можна дізнатись тут.
Висвітлення участі Юлії Гордієвської у цій програмі на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/studentka-filolog-zakinchila-semestr-navchannya-za-programoyu-invisible-university-for-ukraine.html
23-29 жовтня 2023 року Active Youth Community в кооперації з ГО Development and Initiative за підтримки Ради Європи (Council of Europe) провели у м. Пустомити, Львівської області, інформативний тренінг для активної молоді України на тему миробудування та вирішення конфліктів.
Участь у тренінгу взяли і 6 студентів Полтавської політехніки, серед яких – двоє третьокурсників спеціальності 035 «Філологія» – Ірина Крошко та Микита Лапін.
Загалом тренінговий курс «Building bridges towards peace» об’єднав 24 молодіжних лідерів, представників громадських організацій та молодіжних працівників, волонтерів, активну молодь для покращення їхньої обізнаності в темі миробудування, запобігання та вирішення конфліктів, ненасильницької комунікації. Учасники навчались розробляти локальні ініціативи, які будуть реалізовані в їхніх громадах після завершення тренінгу.
Проєкт включав такі заходи, як підготовка, реалізація – навчальний курс, кампанія в соціальних мережах та місцеві зустрічі учасників спільноти. Окрім теми миру, частина навчального курсу була присвячена ознайомленню з діяльністю, основними цінностями та інструментами Ради Європи (Council of Europe) та European Youth Foundation.
Основа мета цього проєкту – надати активним молодим людям базові знання та навички миробудування та врегулювання конфліктів.
Крошко Ірина, студентка 3 курсу спеціальності «035 Філологія»:
«Нас зустрів на вокзалі трансфер до Пустомитів. Ввечері було знайомство та вечеря. Знайомство пройшло в ігровій формі (грали в гру «3 правди 1 брехня»).
На цей тренінг приїхало багато людей з різних куточків України: Харкова, Чернівців, Запоріжжя, Рівного, Івано-Франківська та інших міст.
В перший «робочий день» учасники ділились своїми очікуваннями від цієї програми. Також були встановлення правила нашої міні-спільноти на час перебування на тренінгу.
Було розглянуто важливу тему «ідентичності: особистісні та колективні». Важлива вона тому, що для вирішення конфлікту екологічно - потрібно усвідомлювати базові речі, одною з яких і є ідентичність.
Також до нас завітав міський голова Пустомитів з вітаннями та побажаннями успіху.
Ввечері нам дали дуже цікаве завдання – відправитися в центр м. Пустомити та провести опитування у жителів. Це було цікаво, адже потрібно було вийти зі своєї зони комфорту.
Ми ставили їм питання стосовно історії міста, стереотипів, традиційної кухні, символіки та важливих подій. Всі наші старання потрібно було зафільмувати на відео та презентувати в той же вечір.
Також були лекції на тему ненасильницької комунікації, позитивного та негативного миру, стратегій вирішення конфліктів.
Окрім лекцій, ми виконували багато завдань в групах та командах. Саме робота в різних командах, з різними людьми була кожен раз унікальною. Багато інтерактиву також практикувалося в формі “криголамів”. Це певні ігри, задачі, питання що налаштовували учасників на співпрацю та продуктивну комунікацію. Я дізналась багато нового та познайомилась з цікавими людьми і обов’язково братиму участь у таких тренінгах і надалі».
Микита Лапін, студент 3 курсу спеціальності «035 Філологія»
«Я можу сказати, що тренінг був чудовий. Найбільш тому, що окрім тем тренінгу, в рамках якого ми обговорювали, як покращити наше життя, як підняти нашу обізнаність у темах миру, миробудування та вирішення конфліктів, я мав змогу познайомитися з чудовими людьми з різних куточків України. Людьми з різними поглядами на життя, різними думками та бажаннями. Це дуже сильно посприяло моєму позитивному враженню і моєму подальшому бажанню відвідувати подібні заходи в майбутньому. Я буду радити кожному і кожній відвідувати такі заходи, це розширює наші кордони, дозволяє зрозуміти інших та набратися досвіду і вражень не тільки від основної програми тренінгу, а й від спілкування з різними людьми. Я дуже радий, що поїхав на цей тренінг і що Полтавська політехніка ппропонує нам, студентам, такі можливості».
Висвітлення участі наших студентів у цьому тренінгу на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/studenti-vzyali-uchast-u-treningu-vid-radi-evropi-shchodo-mirobuduvannya-ta-virishennya-konfliktiv.html
Дисемінація проєкту
Одним із завдань учасників була розробка і проведення власного тренінгу на тему миробудування та вирішення конфліктів.
09 листопада 2023 року студенти групи 301-ГФ спеціальності 035 «Філологія» Ірина Крошко та Микита Лапін разом зі студенткою групи 201-ФО спеціальності 014 «Середня освіта» Дариною Ліповською, провели захід на тему «Позитивний та негативний мир та інші цікавинки з тренінгу “Building Bridges Towards Peace”» для першокурсників факультету філології, психології та педагогіки. Місцем проведення тренінгу став студхаб Полтавської політехніки – найпопулярніше місці проведення дозвілля студентської молоді.
«Студентське життя – це час великих викликів, відкриттів та змін. Навчання, нові знайомства, але разом із тим – і конфлікти. Важливою частиною університетського досвіду є навчання та розвиток навичок, необхідних для побудови мирного та гармонійного оточення. Особливо актуальним це стало саме зараз – в часи війни, тож наш воркшоп мав на меті допомогти студентам засвоїти ці навички та стати активними агентами позитивних змін у своєму оточенні», – говорить майбутня перекладачка Ірина Крошко.
Головною метою воркшопу було заохочення молоді до розвитку навичок миробудування та ефективного вирішення конфліктів серед студентів, пошук ефективних інструментів, які допоможуть учасникам розуміти природу конфліктів, розвивати емпатію та вміння слухати, а також знаходити конструктивні рішення; розвиток навичок миробудування та співпраці.
Спершу Ірина, Микита та Дарина розповіли слухачам про тренінг “Building Bridges Towards Peace”, у якому нещодавно взяли участь. Потім пояснили учасникам тренінгу, що таке піраміда потреб Абрагама Маслоу, що таке конфлікти та чому вони виникають, разом зі слухачами шукали відповідь на питання «Що таке мирне співіснування?». Говорили про нагальні питання, про мир, про його види та як їх розрізняти. Говорили про ситуацію в аспекті миру в Україні на сьогодні. Вели дискусії на тему потреб, забезпечення прав людини. Також не обійшли стороною упередженість в судженнях та як з цим боротись.
Основні теми воркшопу:
- Розуміння конфліктів: Перш кроком до вирішення конфліктів є їх розуміння. Учасники воркшопу вивчали природу конфліктів та їх вплив на спільноту.
- Навички миробудування: учасники воркшопу обговорювали засоби для побудови миру та гармонії серед студентів. Це включає в себе розвиток комунікативних навичок, вміння співпрацювати та розв’язувати конфлікти конструктивно.
- Емпатія та слухання: студенти навчались розуміти позиції інших та відкривати діалог, щоб знаходити спільні рішення.
- Стратегії вирішення конфліктів: Представлення різноманітних методів та стратегій для ефективного вирішення конфліктів на особистому та груповому рівні.
«Наш воркшоп – це можливість для студентів не лише отримати нові знання, але й стати агентами позитивних змін у своєму оточенні. Розвиваючи навички миробудування, молодь може сприяти створенню гармонійного та толерантного університетського середовища», – говорить майбутній перекладач Микита Лапін.
Висвітлення цього воркшопу на веб-сайті університету: https://nupp.edu.ua/news/studenti-politekhniki-proveli-vorkshop-na-temu-mirobuduvannya-ta-yefektivnogo-virishennya-konfliktiv.html
До лютого 2022 року щоп’ятниці у форматі Zoom-конференції проходили онлайн-зустрічі Sprachklub з німецької мови з Herr Norbert Müller (керівник Sprachklub – С. А. Астахова), під час яких студенти спеціальності 035 «Філологія» мали можливість обговорювати культуру та історію Німеччини та України, звичаї і традиції проведення свят німецького й українського народів та влаштовували відповідні тематичні заняття, обмінювались актуальними новинами й подіями, готували відео і презентації, зокрема, і про історію Полтавської політехніки. Також за допомогою мобільного додатку WhatsApp учасники підтримували постійний зв‘язок: надсилали текстові повідомлення, фото та відео, студенти виконують інтерактивні завдання.
Розмовний Sprachklub був унікальною можливістю закріпити власні знання іноземної мови безпосередньо на практиці, спілкуючись з носієм мови.
Висвітлення засідань розмовного клубу на Facebook-сторінці кафедри:
1) https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/791924682202234
2) https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/725485182179518
3) https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/725485182179518
4) https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/602685884459449
Зараз замість цього гуртка працює Sprachklub mit Markus Peuser (StartDeutsch Schule), більш детально про який можна дізнатись у наступній вкладці.
У рамках науково-освітньої співпраці з провідними європейськими освітніми закладами та за підтримки особисто ректора, професора Володимира Онищенка Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» постійно відвідує власник та керуючий директор школи німецької мови «StartDeutsch Schule» Маркус Пойзер. Координує організацію освітніх заходів зі «StartDeutsch Schule» доцент кафедри германської філології та перекладу Олександр Тупиця.
Маркус Пойзер – стейкхолдер освітньої програми «Галузевий переклад: англійська мова, німецька мова» спеціальності 035 Філологія, спеціалізація 035.041 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська. Він забезпечує підтримку та організацію практичних занять з німецької мови, проводить майстер-класи, які визначаються неординарним форматом, інтерактивним викладом презентованого мовного матеріалу, новітніми методиками, яскравістю та візуальністю лекцій та особистою харизмою. Маркус Пойзер легко та невимушено залучає студентів до спілкування і практичних занять з німецької мови, які проходять завжди у дружній атмосфері легкого спілкування, діалогової взаємодії: https://nupp.edu.ua/news/direktor-shkoli-nimetskoi-movi-proviv-interaktivni-mayster-klasi-dlya-maybutnikh-perekladachiv.html
Пан Пойзер – креативний викладач, кожного разу виступає інспіратором та мотиватором для вивчення німецької мови (див. публікацію на Фейсбуці): http://surl.li/resgx (Sprachklub mit Markus Peuser, 8 листопада 2023 року).
9 листопада 2023 року кафедра германської філології та перекладу проводила IV Міжнародну науково-практичну конференцію «Актуальні проблеми іноземної філології та перекладознавства» присвячену Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку. Перший представив свою доповідь на пленарному засіданні Маркус Пойзер (https://nupp.edu.ua/news/naukovtsi-proveli-konferentsiyu-prisvyachenu-problemam-inozemnoi-filologii-ta-perekladoznavstva.html).
Пан Пойзер проаналізував сучасний стан вивчення німецької мови в Україні, визначив проблеми та перспективи. Особисто він робить багато для розвитку німецької мови в Україні, ділиться власними методичними «секретами», мотивує вчителів німецької мови, проводить цікаві та динамічні заняття мовного клубу зі студентами нашого університету.
Саме з цією метою в рамках конференції Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та StartDeutsch Schule організовано освітній семінар «Німецька мова як іноземна», учасниками якого були викладачі університету та вчителі німецької мови регіону. Педагоги отримали унікальну можливість бути не лише слухачами тематичної лекції, а й учасниками воркшопу. Отримали мотиваційний поштовх та методичні поради стосовно організації занять з німецької мови.
Воркшоп «Fit und munter Deutsch lernen» мав такий зміст: самопідготовка та підготовка до уроку, різнобічна мотивація, зміст навчання, німецька мова в житті та багато іншого. Педагоги також стали учасниками цікавих вправ та ігор. Отримали подарунки від StartDeutsch Schule та мали можливість також поспілкуватися з носієм мови під час кави-бреку: http://surl.li/reskg
Наступні заняття з Маркусом Пойзером заплановані в травні 2024 року.
Із 2015 року гуманітарний факультет є активним учасником Міжнародного освітнього проєкту Корпусу Миру США «Викладання англійської мови як іноземної».
Залучення до освітнього процесу волонтерів Корпусу Миру не лише покращує рівень володіння англійською мовою, а й сприяє культурному та інформаційному обміну і поширенню знань про американське суспільство серед студентів та науково-педагогічних працівників університету.
До викладання та наукової діяльності у різні роки було залучено волонтерів Корпусу Миру США:
2015/2016 – Ларрі Раффеті,
2018/2019 – Лінду Катц,
2019/2020 – Райана Макгохона.
За час перебування волонтерів Корпусу Миру в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» було започатковано роботу розмовного клубу англійської мови для студентів та викладачів. Волонтери проводять заняття, виховні та розважальні заходи для студентів спеціальності 035 «Філологія» та школярів міста Полтави.
Посилання на деякі заходи:
1) Міжнародний захід волонтера Корпусу Миру США Ларі Раффеті та кафедри іноземних мов «Living Library»: http://hf.nupp.edu.ua/u-poltntu-vidbuvsya-mizhnarodnij-zahid-volontera-korpusu-miru-ssha-lari-raffeti-ta-kafedri-inozemnih-mov-living-library/
2) Майстер-клас «Комунікативні методики викладання» для представників шкіл: http://hf.nupp.edu.ua/u-poltntu-proveli-majster-klas-dlya-vchiteliv-shkil/
3) Круглий стіл англійською мовою з нагоди 12-го квітня – Всесвітнього дня авіації і космонавтики: http://hf.nupp.edu.ua/u-poltntu-vidznachili-den-aviatsiyi-ta-kosmonavtiki/
4) Круглий стіл на тему «Система освіти в США» за участі волонтера Корпусу миру в Україні Райана Макгохона та студентів-філологів 1-го курсу: https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/111995746861801
5) Зустріч ректора Політехніки із волонтерами Корпусу Миру Ларрі Раффеті (2015-2016 н.р.) та Райаном Макгохоном (2019-2020 н.р): https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/112693836791992
6) Зустріч студентів та НПП гуманітарного факультету із волонтерами Корпусу Миру Ларрі Раффеті та Райяном Макхогоном: https://nupp.edu.ua/news/amerikanski-volonteri-zustrilis-z-kolektivom-gumanitarnogo-fakultetu.html
https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/112896176771758
7) Робота розмовного клубу Райана Макгохона: https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/114554536605922
8) Святкування Міжнародного Дня перекладача: https://www.facebook.com/nupp.gfp/posts/128805741847468
9) На факультеті працює розмовний клуб для студентів-іноземців з волонтером Корпусу Миру Ларрі Раффеті (Larry Raffety): https://nupp.edu.ua/news/speaking-club-studentiv-zaproshuyut-do-spilkuvannya-z-inozemnimi-volonterami.html
Відкриття Українсько-Американського центру 22 вересня 2017 за участі директора офісу Управління глобальними освітніми програмами Державного департаменту Сполучених Штатів Америки Ентоні Коліхи та делегації Коледжу Санта-Фе (Флорида, США)
Студенти-філологи та іноземні студенти з волонтеркою Корпусу Миру Ліндою Катц
Волонтер Корпусу Миру (США) Лінда Катц (шоста зліва) зі студентами ПолтНТУ після семінару в Українсько-Американському центрі
Ректор університету Володимир Онищенко та декан гуманітарного факультету Анна Агейчева разом з волонтерами Корпусу Миру США Ларрі Раффеті та Райаном Макгохоном
Робочі будні та Райана Макгохона:
Щосереди та щочетверга на гуманітарному факультеті під керівництвом декана факультету, кандидата педагогічних наук, доцента Анни Агейчевої у форматі Zoom-конференцій проводиться англомовний розмовний клуб для усіх бажаючих з Алексом Перселом (Alex Purcell) – студентом Університету Сент-Ендрюса, Шотландія (St. Andrews University) та Ларрі Раффеті (Larry Raffety) – волонтером Корпусу Миру із США.
Для досягнення усіх програмних результатів навчання здобувачам вищої освіти, попри постійне покращення чотирьох основних навичок (listening, speaking, writing, reading) під час занять, необхідне і живе спілкування з носіями мови. З цією метою деканом гуманітарного факультету був розроблений курс засідань розмовного клубу з англійської мови, участь у якому беруть студенти спеціальності 035 «Філологія», школярі міста Полтави та усі бажаючі. Speaking Club відкриває нові можливості для студентів: це не лише практика спілкування іноземною мовою в реальних умовах (особливо під час пандемії), а й комунікація з іншими людьми, які прагнуть до саморозвитку. Усі засідання клубу проводяться під контролем викладачів-носіїв мови, що автоматично допомагає учасникам розмовного клубу розвивати свої listening and speaking skills, а також покращити вимову. Заняття відбуваються в зручний час після пар. Практика живого спілкування з носіями мови дозволяє здобувачам вищої освіти розкрити власний потенціал, зламати мовні бар’єри, розширити словниковий запас, вдосконалити вимову, а найголовніше – підвищити впевненість у собі та своїх знаннях.
Кожне заняття Speaking Club присвячене певній темі, яку учасники обговорюють у форматі «круглого столу». Легка і невимушена форма занять сприяє вивченню англійської мови та культури Об’єднаного Королівства та США.
Про точний час занять у Speaking Club та лінк на Zoom можна дізнатись на сторінці гуманітарного факультету (https://www.facebook.com/hf.poltava.polytechnic/ https://www.instagram.com/humanities.poltava/) та особистих сторінках декана факультету Анни Агейчевої (https://www.facebook.com/anna.ageicheva https://www.instagram.com/annaageicheva/) у соціальних мережах Instagram та Facebook.
Деякі посилання:
https://www.facebook.com/anna.ageicheva/posts/2340856322715116
https://www.facebook.com/anna.ageicheva/posts/2343909955743086
https://www.facebook.com/anna.ageicheva/posts/2344030589064356
https://www.facebook.com/anna.ageicheva/posts/2346505362150212
https://www.facebook.com/anna.ageicheva/posts/2355375991263149
https://www.facebook.com/anna.ageicheva/posts/2367428240057924
https://www.facebook.com/anna.ageicheva/posts/2374029806064434
https://www.facebook.com/anna.ageicheva/posts/2379264185540996
https://www.facebook.com/anna.ageicheva/posts/2380002372133844
https://www.facebook.com/anna.ageicheva/posts/2386064938194254
https://www.facebook.com/anna.ageicheva/posts/2459737140827033
